Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Схола́стика (лат. Scholactica, від лат. schola — школа) — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод, сконцентрований навколо університетів, що був синтезом християнського (католицького) богослов'я та логіки Арістотеля. Схоластика поєднувала теологічно-догматичні засновки з раціоналістичною методикою та інтересом до формально-логічних проблем.
Загальна характеристика
Ще у кінці V — на початку VI століття склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи «семи вільних мистецтв», в обмеженому вигляді — тридоріжжя, чотиридоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика. Трохи пізніше, у XII столітті, виникають перші університети, на базі яких формується класичний вид схоластики.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів і Біблії та виведенні нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецької діалектики, а також науки та логіки в розумінні Арістотеля.
У повсякденному спілкуванні схоластикою часто називають знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом.
Періоди схоластики
Схоластику поділяють на ранню, зрілу та пізню. Існує також, схожий на досократський період, досхоластичний період, який датується VI — IX ст.
Рання схоластика (VII–XII ст.) склалася в умовах становлення феодального ладу в Європі та папської влади Риму; вона повністю перебувала під впливом августинівського платонізму (Ансельм Кентерберійський). У цей період схоластика часто має опозиційний характер, і не тільки завдяки вченням окремих єретиків. У принципах окремих визнаних напрямів можна знайти ідеї, що суперечать вченню поборників чистої віри (принципи схоластичного раціоналізму протистоять вченню Петра Дамініані, Ланфранка, Бернарда Клервоського та ін.).
У ранній схоластиці домінує суперечка про універсалії: що більше належить до сутності — одиночні речі чи загальні (універсальні) поняття? Реалісти (послідовники Платона) вважали, що універсальні поняття реально існують як сутності речей, тобто створюються перед окремими речами. Номіналісти (послідовники Арістотеля) вважали, що справжня суть полягає в окремих речах, а універсальні поняття не більше, ніж сформовані в голові людей (від лат. «номен» — ім'я). Отже, універсалії створюються після речей. Згідно із таким вченням, Свята Трійця повинна складатися з трьох осіб. Варто звернути увагу на наступну термінологічну деталь: реалісти були б ідеалістами, а номіналісти — реалістами. Синтез був запропонований Абеляром (концептуалізм) : універсалії знаходяться в окремих речах як їх властивості (лат. «in rebus»), а за їх межами як поняття духа (для Бога вони є перед речами, а для людини після речей).
У період зрілої схоластики (XII–XIII ст.), яка розвивалася в середньовічних університетах, її центром визнається Паризький університет, де культивувався платонізм, що поступово витіснявся арістотелізмом. У цей період домінують вчення Томи Аквінського, учня Альберта Великого, який у своїй системі багато в чому йде за вченням Арістотеля.
Пізня схоластика (XIII–XIV ст.) розвивалася під впливом загострення ідейних суперечностей епохи розвиненого феодалізму. Йоан Дунс Скот протиставив інтелектуалізму вчення Томи Аквінського свій волюнтаризм, відмову від закінченої теоретичної системи на користь індивідуалізму. Розвивається теза про існування двоїстої істини, притаманної аверроїзму, що руйнує «гармонію» віри та розуму, затверджену в попередній період розвитку схоластики приматом теології. Розмежування віри та розуму як окремих речей можна також обґрунтувати тим фактом, що освіту здобувало все більше людей, не пов'язаних із церквою.
Див. також
Література
- О. Александрова. Схоластика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 625. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- , Схоластическая логика, «Журнал Министерства народного просвещения», 1872, ч. 162, [№ 8], отд. 2;
- Ойкен К., История и система средневекового миросозерцания, пер. с нем., СПБ, 1907;
- Штекль А., История средневековой философии, пер. с нем., М., 1912;
- Трахтенберг О. В., Очерки по истории западноевропейской средневековой философии, М., 1957;
- Стяжкин Н. И., Формирование математической логики, М., 1967;
- Gilson Е., L'ésprit de la philosophic médiévale, 2 éd., P., 1944;
- , A history of philosophy, v. 2—3, L., 1951—53;
- , Die Geschichte der scholastischen Methode, Bd 1—2, В., 1957.
Посилання
- Схоластика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Схоластика [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 731. — .
- Схоластика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 449.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shola stika lat Scholactica vid lat schola shkola panivnij u serednovichnij Yevropi filosofskij i pedagogichnij metod skoncentrovanij navkolo universitetiv sho buv sintezom hristiyanskogo katolickogo bogoslov ya ta logiki Aristotelya Sholastika poyednuvala teologichno dogmatichni zasnovki z racionalistichnoyu metodikoyu ta interesom do formalno logichnih problem Shkola ochima hudozhnika XIV stolittya Stattya ye chastinoyu ciklu pro sholastiku Dzherela Bibliya Yevangeliye Antichni ucheni Aristotel Evklid Ptolemej Platon Otci Cerkvi Avgustin Avrelij Dionisij Areopagit Ivan Damaskin Boecij Techiyi Tomizm Skotizm Konceptualizm Nominalizm Realizm Avgustinizm Averroyizm Sholastiki Rannya sholastika Raban Mavr Notker Nimeckij Gugo Sen Viktorskij Alkuyin Joan Skot Eriugena Adelard Batskij Ioann Roscelin P yer Abelyar Ioann Solsberijskij Amalrik iz Bena Petro Damiani Anselm Kenterberijskij Bonaventura Berengar Turskij Gijom iz Shampo Petro Lombardskij Serednya sholastika Albert Velikij Toma Akvinskij Duns Skot Avgustin Blazhennij Averroes Vitelo Vinsent iz Bove Zhan Zhandunskij Rodzher Bekon Robert Grosetest Oleksandr Gelskij Yegidij Rimskij Robert Kilvordbi Rajmund Lullij Marsilij Paduanskij Piznya sholastika Mikola Kuzanskij Zhan Buridan Nikola Orezmskij Vilyam Okkam Dante Problematika Problema Vsemogutnosti Problema isnuvannya Diskusiya pro universaliyi Logika Pereistochennya Problema istini Vchennya pro dvoyistu istinu Problema yednosti ta mnozhinnosti Ekzemplyarizm Problema naperedviznachenosti Dogmatichne bogoslov ya Problema piznannya en Princip britvi Okkama Shkoli Shartrska shkola Salamankska shkola en Diskurs Filosofiya Serednovichchya en Portal Katolictvo Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZagalna harakteristikaShe u kinci V na pochatku VI stolittya sklalasya sistema osviti Serednovichchya V shkolah vikladannya buduyetsya vidpovidno do sistemi semi vilnih mistectv v obmezhenomu viglyadi tridorizhzhya chotiridorizhzhya Same v cih shkolah zarodzhuyetsya sistema serednovichnoyi filosofsko teoretichnoyi dumki sholastika Trohi piznishe u XII stolitti vinikayut pershi universiteti na bazi yakih formuyetsya klasichnij vid sholastiki Sholastika ce tip religijnoyi filosofiyi dlya yakogo harakterne principove panuvannya teologiyi nad usima inshimi formami piznannya znannya Z inshogo boku sholastika ye metodom sho polyagav perevazhno u pereglyadi ta porivnyanni visloviv poperednih misliteliv i Bibliyi ta vivedenni novogo sintezu Vitoki sholastiki mozhna znajti u piznoantichnij filosofiyi nasampered u Prokla yakij absolyutizuvav deduktivizm shukav vidpovidi na vsi pitannya vihodyachi z tekstiv Platona Znachnogo vplivu sholastika zaznala z boku antichno greckoyi dialektiki a takozh nauki ta logiki v rozuminni Aristotelya U povsyakdennomu spilkuvanni sholastikoyu chasto nazivayut znannya vidirvani vid zhittya yaki zasnovani na abstraktnih mirkuvannyah sho ne pereviryalisya dosvidom Periodi sholastikiSholastiku podilyayut na rannyu zrilu ta piznyu Isnuye takozh shozhij na dosokratskij period dosholastichnij period yakij datuyetsya VI IX st Rannya sholastika VII XII st sklalasya v umovah stanovlennya feodalnogo ladu v Yevropi ta papskoyi vladi Rimu vona povnistyu perebuvala pid vplivom avgustinivskogo platonizmu Anselm Kenterberijskij U cej period sholastika chasto maye opozicijnij harakter i ne tilki zavdyaki vchennyam okremih yeretikiv U principah okremih viznanih napryamiv mozhna znajti ideyi sho superechat vchennyu pobornikiv chistoyi viri principi sholastichnogo racionalizmu protistoyat vchennyu Petra Daminiani Lanfranka Bernarda Klervoskogo ta in U rannij sholastici dominuye superechka pro universaliyi sho bilshe nalezhit do sutnosti odinochni rechi chi zagalni universalni ponyattya Realisti poslidovniki Platona vvazhali sho universalni ponyattya realno isnuyut yak sutnosti rechej tobto stvoryuyutsya pered okremimi rechami Nominalisti poslidovniki Aristotelya vvazhali sho spravzhnya sut polyagaye v okremih rechah a universalni ponyattya ne bilshe nizh sformovani v golovi lyudej vid lat nomen im ya Otzhe universaliyi stvoryuyutsya pislya rechej Zgidno iz takim vchennyam Svyata Trijcya povinna skladatisya z troh osib Varto zvernuti uvagu na nastupnu terminologichnu detal realisti buli b idealistami a nominalisti realistami Sintez buv zaproponovanij Abelyarom konceptualizm universaliyi znahodyatsya v okremih rechah yak yih vlastivosti lat in rebus a za yih mezhami yak ponyattya duha dlya Boga voni ye pered rechami a dlya lyudini pislya rechej U period zriloyi sholastiki XII XIII st yaka rozvivalasya v serednovichnih universitetah yiyi centrom viznayetsya Parizkij universitet de kultivuvavsya platonizm sho postupovo vitisnyavsya aristotelizmom U cej period dominuyut vchennya Tomi Akvinskogo uchnya Alberta Velikogo yakij u svoyij sistemi bagato v chomu jde za vchennyam Aristotelya Piznya sholastika XIII XIV st rozvivalasya pid vplivom zagostrennya idejnih superechnostej epohi rozvinenogo feodalizmu Joan Duns Skot protistaviv intelektualizmu vchennya Tomi Akvinskogo svij volyuntarizm vidmovu vid zakinchenoyi teoretichnoyi sistemi na korist individualizmu Rozvivayetsya teza pro isnuvannya dvoyistoyi istini pritamannoyi averroyizmu sho rujnuye garmoniyu viri ta rozumu zatverdzhenu v poperednij period rozvitku sholastiki primatom teologiyi Rozmezhuvannya viri ta rozumu yak okremih rechej mozhna takozh obgruntuvati tim faktom sho osvitu zdobuvalo vse bilshe lyudej ne pov yazanih iz cerkvoyu Div takozhLiteraturaO Aleksandrova Sholastika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 625 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Sholasticheskaya logika Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1872 ch 162 8 otd 2 Ojken K Istoriya i sistema srednevekovogo mirosozercaniya per s nem SPB 1907 Shtekl A Istoriya srednevekovoj filosofii per s nem M 1912 Trahtenberg O V Ocherki po istorii zapadnoevropejskoj srednevekovoj filosofii M 1957 Styazhkin N I Formirovanie matematicheskoj logiki M 1967 Gilson E L esprit de la philosophic medievale 2 ed P 1944 A history of philosophy v 2 3 L 1951 53 Die Geschichte der scholastischen Methode Bd 1 2 V 1957 PosilannyaSholastika Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Sholastika 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 731 ISBN 966 7492 05 2 Sholastika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 449