Середній дріас — кліматичний період між Беллінгським та Аллередським інтерстадіалами часів останнього зледеніння епохи плейстоцену. Похолодання середнього дріасу відбулося близько 14,1-13,9 тисяч років тому . Період названо по рослині альпійської тундрової зони дріада, яка була широко поширена у цей кліматичний період і стала його індикатором.
Поступове потепління з часу останнього льодовикового максимуму (27 — 24 тис. років тому) було перервано двома похолоданнями: середнім та верхнім дріасом (близько 12,9–11,65 тис. років тому). На півночі Шотландії льодовики були потужніше під час середнього дріасу, ніж під час верхнього дріасу, і немає доказів людської присутності у Британії. У Північно-Західній Європі був також нижній дріас (18,5 — 14 тис. років тому)
Нижній дріас був холодним, сухим періодом, який спостерігався в кліматологічних даних лише в деяких регіонах, залежно від географічної широти. У регіонах, в яких його не спостерігається, Беллінг–Аллеред вважається єдиним інтерстадіалом. Свідчення про нижній дріас є найсильнішими у північній Євразії, особливо в частині Північної Європи, приблизно еквівалентно [en] Ic.
Датування
За даними ізотопу кисню 18О у Гренландії середній дріас виглядає як пік, спрямований вниз, що є невеликим розривом між Беллінгським та Аллередським інтерстадіалами. Така конфігурація викликає труднощі з визначенням точних хронологічних меж, оскільки середній дріас, по суті, є скоріше точковою подією, ніж сегментом, досить малим для похибки радіовуглецевого датування. .
Оптимальний підхід намагається включити середній дріас до послідовності точок, максимально близьких одна до одної (висока роздільна здатність) або до відомих подій. Наприклад, пилок з острова Хоккайдо, Японія показує пік пилку модрини і занепад сфагнуму близько 14,6–13,7 тис. років тому. У Білому морі охолодження сталося близько 14,7-13,4/13 тис. років тому, що призвело до розширення льодовика на початковому етапі аллередського потепління. У Канаді фаза озера Шулі (Shulie) (нове розширення льодовика) датується близько 14-13,5 тис. років тому. З іншого боку, хронологія донних відкладів на півдні Швеції вказує на діапазон 14,05-13,9 тис. років тому.
Встановлення чітких меж нижнього дріасу залишається поки не до кінця вирішеним завданням у кліматології.
Характеристика
У Північній Європі чергувалися смуги степу і тундри, в залежності від межі вічної мерзлоти та географічної широти. У вологіших регіонах навколо озер і річок були густі зарості карликової берези, верби, обліпихи та ялівцю. У річкових долинах і на височинах до півдня росли березові гаї. Перші дерева, береза і сосна, поширилися у Північній Європі за 500 років до початку цього періоду. Під час середнього дріасу Фенно-Скандинавський льодовиковий щит розпочав відновлення, межа поширення дерев відсувалася на південь, а місце дерев зайняла суміш трав'янистих і холодостійких видів альпійської кліматичної зони. Цей тип біому відомий під назвою лісотундра. У ті часи вона тягнулася щодо безперервної смугою від Сибіру до Британії, яка була сполучена суходолом з Європою.
На північному заході Європи було Балтійське льодовикове озеро, краєм його був межею льодовика. Існував сухопутний коридор між Данією і південною Швецією. Велика частина Прибалтики та Фінляндії була покрита льодовиком або озером більшу частину цього періоду. Північна частина Скандинавії була покрита льодовиком. Між Британією та Європейським континентом існував суходіл — Доггерланд.
Наведений нижче короткий список флори і фауни представляє лише невелику частку від загальної кількості видів, чиї рештки, виявлені археологами, відносяться до цього періоду. Багато родин налічували більше видів, ніж зараз, а в останній інтергляціал їх було ще більше. Масове вимирання видів, особливо ссавців, триває з кінця плейстоцену до сьогодення.
Флора
Рослинні види середнього дріасу зазвичай знаходять у торф'яних відкладах. Індикаторними видами періоду є рослини альпійської зони:
Трав'янисто-чагарникові види:
Фауна
- ,
Археологія
Євразія була населена кроманьйонцями, які перебували на культурній стадії верхнього палеоліту. Племена людей виживали, полюючи на рівнинних ссавців. На півночі Європи їх основною здобиччю був північний олень; на території України — мамут найвеличніший. Вони мешкали в хатинах і виготовляли свої знаряддя, збираючись навколо табірних багать. В оселях на Україні як будівельний матеріал використовували бивень мамута. Людина в ту епоху вже розселилася в Сибіру і проникла в Північну Америку.
На полюванні людей супроводжували собаки. Рештки двох собак були виявлені у пізньоплейстоценових шарах України. За зовнішнім виглядом вони нагадували сучасного німецького дога, можливо, з тієї причини, що їх спеціалізація полягала в загоні великих ссавців — мамутів. Велика кількість мамутових кісток в місцях людських стоянок вказує на те, що мамут на той час був цінний для людини не тільки м'ясом, а й, зокрема, кістками як матеріалом для будівництва або виробів, тому полювання на нього стало інтенсивнішим.
Культура пізнього палеоліту була вже далеко не одноманітною. Виникла велика кількість місцевих традицій, розрізнялися способом життя і знаряддями. Гамбурзька культура займала низини і північ Німеччини до стародавнього дріасу, коли одночасно з групою Гавелте пізньої гамбурзької культури в Данії і на півдні Швеції існувала розвинена культура Федермессер, що кочували за стадами північного оленя. На південь від гамбурзької існувала Мадленська культура, яка на той час вже мала тривалу традицію. На Україні існувала, зокрема, Молодовська культура, що використала бивні мамута для будівництва житла.
Примітки
- Величко, А. А., Фаустова, М. А., Писарева, В. В., Карпухина, Н. В. История Скандинавского ледникового покрова и окружающих ландшафтов в валдайскую ледниковую эпоху и начале голоцена // Лёд и Снег. — 2017. — Т. 57, № 3. — С. 391—416. — doi:10.15356/2076-6734-2017-3-391-416
- Pettit, Paul; White, Mark (2012). The British Palaeolithic: Human Societies at the Edge of the Pleistocene World. Abingdon, UK: Routledge. с. 374 477. ISBN .
- Allaby, Michael (2013). Oxford Dictionary of Geology & Earth Sciences (вид. 4th). Oxford University Press. с. 181. ISBN .
- Perry, Charles A., Hsu, Kenneth A.; Geophysical, archaeological, and historical evidence support a solar-output model for climate change. Section: Model Timeline Calibration, Procedings of the National Academy of Sciences.
- Edwige Pons-Branchu, Climatic control on speleothems growth. High precision U/Th dating of speleothems from South and East of France.
- http://www.palaeolithic.dk/books/JAS_39/excerpt.pdf Eriksen, Berit Valentin; Reconsidering the geochronological framework of Lateglacial hunter-gatherer colonization of southern Scandinavia.
Посилання
- Stone Age (Archived 2009-11-01)
- Mammoth Camp
- Late Glacial — Early Holocene Vegetation
- Late Glacial Palaeoenvironments at Hijkermeer, Drenthe
- Lateglacial hunter-gatherer colonization of southern Scandinavia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednij drias klimatichnij period mizh Bellingskim ta Alleredskim interstadialami chasiv ostannogo zledeninnya epohi plejstocenu Poholodannya serednogo driasu vidbulosya blizko 14 1 13 9 tisyach rokiv tomu Period nazvano po roslini alpijskoyi tundrovoyi zoni driada yaka bula shiroko poshirena u cej klimatichnij period i stala jogo indikatorom Postupove poteplinnya z chasu ostannogo lodovikovogo maksimumu 27 24 tis rokiv tomu bulo perervano dvoma poholodannyami serednim ta verhnim driasom blizko 12 9 11 65 tis rokiv tomu Na pivnochi Shotlandiyi lodoviki buli potuzhnishe pid chas serednogo driasu nizh pid chas verhnogo driasu i nemaye dokaziv lyudskoyi prisutnosti u Britaniyi U Pivnichno Zahidnij Yevropi buv takozh nizhnij drias 18 5 14 tis rokiv tomu Nizhnij drias buv holodnim suhim periodom yakij sposterigavsya v klimatologichnih danih lishe v deyakih regionah zalezhno vid geografichnoyi shiroti U regionah v yakih jogo ne sposterigayetsya Belling Allered vvazhayetsya yedinim interstadialom Svidchennya pro nizhnij drias ye najsilnishimi u pivnichnij Yevraziyi osoblivo v chastini Pivnichnoyi Yevropi priblizno ekvivalentno en Ic DatuvannyaZa danimi izotopu kisnyu 18O u Grenlandiyi serednij drias viglyadaye yak pik spryamovanij vniz sho ye nevelikim rozrivom mizh Bellingskim ta Alleredskim interstadialami Taka konfiguraciya viklikaye trudnoshi z viznachennyam tochnih hronologichnih mezh oskilki serednij drias po suti ye skorishe tochkovoyu podiyeyu nizh segmentom dosit malim dlya pohibki radiovuglecevogo datuvannya Optimalnij pidhid namagayetsya vklyuchiti serednij drias do poslidovnosti tochok maksimalno blizkih odna do odnoyi visoka rozdilna zdatnist abo do vidomih podij Napriklad pilok z ostrova Hokkajdo Yaponiya pokazuye pik pilku modrini i zanepad sfagnumu blizko 14 6 13 7 tis rokiv tomu U Bilomu mori oholodzhennya stalosya blizko 14 7 13 4 13 tis rokiv tomu sho prizvelo do rozshirennya lodovika na pochatkovomu etapi alleredskogo poteplinnya U Kanadi faza ozera Shuli Shulie nove rozshirennya lodovika datuyetsya blizko 14 13 5 tis rokiv tomu Z inshogo boku hronologiya donnih vidkladiv na pivdni Shveciyi vkazuye na diapazon 14 05 13 9 tis rokiv tomu Vstanovlennya chitkih mezh nizhnogo driasu zalishayetsya poki ne do kincya virishenim zavdannyam u klimatologiyi HarakteristikaU Pivnichnij Yevropi cherguvalisya smugi stepu i tundri v zalezhnosti vid mezhi vichnoyi merzloti ta geografichnoyi shiroti U vologishih regionah navkolo ozer i richok buli gusti zarosti karlikovoyi berezi verbi oblipihi ta yalivcyu U richkovih dolinah i na visochinah do pivdnya rosli berezovi gayi Pershi dereva bereza i sosna poshirilisya u Pivnichnij Yevropi za 500 rokiv do pochatku cogo periodu Pid chas serednogo driasu Fenno Skandinavskij lodovikovij shit rozpochav vidnovlennya mezha poshirennya derev vidsuvalasya na pivden a misce derev zajnyala sumish trav yanistih i holodostijkih vidiv alpijskoyi klimatichnoyi zoni Cej tip biomu vidomij pid nazvoyu lisotundra U ti chasi vona tyagnulasya shodo bezperervnoyi smugoyu vid Sibiru do Britaniyi yaka bula spoluchena suhodolom z Yevropoyu Na pivnichnomu zahodi Yevropi bulo Baltijske lodovikove ozero krayem jogo buv mezheyu lodovika Isnuvav suhoputnij koridor mizh Daniyeyu i pivdennoyu Shveciyeyu Velika chastina Pribaltiki ta Finlyandiyi bula pokrita lodovikom abo ozerom bilshu chastinu cogo periodu Pivnichna chastina Skandinaviyi bula pokrita lodovikom Mizh Britaniyeyu ta Yevropejskim kontinentom isnuvav suhodil Doggerland Navedenij nizhche korotkij spisok flori i fauni predstavlyaye lishe neveliku chastku vid zagalnoyi kilkosti vidiv chiyi reshtki viyavleni arheologami vidnosyatsya do cogo periodu Bagato rodin nalichuvali bilshe vidiv nizh zaraz a v ostannij interglyacial yih bulo she bilshe Masove vimirannya vidiv osoblivo ssavciv trivaye z kincya plejstocenu do sogodennya FloraRoslinni vidi serednogo driasu zazvichaj znahodyat u torf yanih vidkladah Indikatornimi vidami periodu ye roslini alpijskoyi zoni Betula pubescens Pinaceae Dryas octopetala Salix herbacea Oxyria digyna Trav yanisto chagarnikovi vidi Artemisia Ephedra HippophaeFaunaArtiodactyla en Rangifer tarandus Megaloceros giganteus Alces alces Cervus elaphus Ovibos moschatus Saiga tatarica Perissodactyla Coelodonta antiquitatis Proboscidea Mammuthus primigenius Ursidae Ursus arctos Ursus spelaeus Hyaenidae Crocuta crocuta Felidae Panthera leo spelaea Canidae Canis lupus Alopex lagopus Mustelidae Gulo gulo Phocidae Pagophilus groenlandica Pusa hispida Odobenidae Odobenus rosmarus Monodontidae Delphinapterus leucas Delphinidae Orcinus orca Mysticeti Eschrichtiidae Eschrictius robustus Leporidae Ochotonidae Cricetidae Lemmini Lemmini Lagurus lagurus Arvicola terrestris Sciuridae Spermophilus Dipodidae Allactaga jaculusArheologiyaYevraziya bula naselena kromanjoncyami yaki perebuvali na kulturnij stadiyi verhnogo paleolitu Plemena lyudej vizhivali polyuyuchi na rivninnih ssavciv Na pivnochi Yevropi yih osnovnoyu zdobichchyu buv pivnichnij olen na teritoriyi Ukrayini mamut najvelichnishij Voni meshkali v hatinah i vigotovlyali svoyi znaryaddya zbirayuchis navkolo tabirnih bagat V oselyah na Ukrayini yak budivelnij material vikoristovuvali biven mamuta Lyudina v tu epohu vzhe rozselilasya v Sibiru i pronikla v Pivnichnu Ameriku Na polyuvanni lyudej suprovodzhuvali sobaki Reshtki dvoh sobak buli viyavleni u piznoplejstocenovih sharah Ukrayini Za zovnishnim viglyadom voni nagaduvali suchasnogo nimeckogo doga mozhlivo z tiyeyi prichini sho yih specializaciya polyagala v zagoni velikih ssavciv mamutiv Velika kilkist mamutovih kistok v miscyah lyudskih stoyanok vkazuye na te sho mamut na toj chas buv cinnij dlya lyudini ne tilki m yasom a j zokrema kistkami yak materialom dlya budivnictva abo virobiv tomu polyuvannya na nogo stalo intensivnishim Kultura piznogo paleolitu bula vzhe daleko ne odnomanitnoyu Vinikla velika kilkist miscevih tradicij rozriznyalisya sposobom zhittya i znaryaddyami Gamburzka kultura zajmala nizini i pivnich Nimechchini do starodavnogo driasu koli odnochasno z grupoyu Gavelte piznoyi gamburzkoyi kulturi v Daniyi i na pivdni Shveciyi isnuvala rozvinena kultura Federmesser sho kochuvali za stadami pivnichnogo olenya Na pivden vid gamburzkoyi isnuvala Madlenska kultura yaka na toj chas vzhe mala trivalu tradiciyu Na Ukrayini isnuvala zokrema Molodovska kultura sho vikoristala bivni mamuta dlya budivnictva zhitla PrimitkiVelichko A A Faustova M A Pisareva V V Karpuhina N V Istoriya Skandinavskogo lednikovogo pokrova i okruzhayushih landshaftov v valdajskuyu lednikovuyu epohu i nachale golocena Lyod i Sneg 2017 T 57 3 S 391 416 doi 10 15356 2076 6734 2017 3 391 416 Pettit Paul White Mark 2012 The British Palaeolithic Human Societies at the Edge of the Pleistocene World Abingdon UK Routledge s 374 477 ISBN 978 0 415 67455 3 Allaby Michael 2013 Oxford Dictionary of Geology amp Earth Sciences vid 4th Oxford University Press s 181 ISBN 978 0 19 965306 5 Perry Charles A Hsu Kenneth A Geophysical archaeological and historical evidence support a solar output model for climate change Section Model Timeline Calibration Procedings of the National Academy of Sciences Edwige Pons Branchu Climatic control on speleothems growth High precision U Th dating of speleothems from South and East of France http www palaeolithic dk books JAS 39 excerpt pdf Eriksen Berit Valentin Reconsidering the geochronological framework of Lateglacial hunter gatherer colonization of southern Scandinavia PosilannyaStone Age Archived 2009 11 01 Mammoth Camp Late Glacial Early Holocene Vegetation Late Glacial Palaeoenvironments at Hijkermeer Drenthe Lateglacial hunter gatherer colonization of southern Scandinavia