Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стрибакові кандибкові тушканчикові Dipodidae родина гризунів з підряду мишовидих Myomorpha центральна родина у надродині

Dipodidae

Dipodidae

Стрибакові, кандибкові, тушканчикові (Dipodidae) — родина гризунів з підряду мишовидих (Myomorpha); центральна родина у надродині стрибакуватих (Dipodoidea).

Стрибакові
Період існування: пізній еоцен — наш час
image
Dipus sagitta
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Надродина: Стрибакуваті (Dipodoidea)
Родина: Стрибакові (Dipodidae)
Fischer de Waldheim, 1817
image Вікісховище: Dipodidae

Класифікація

Є велике різноманіття класифікацій стрибакових, серед яких вирізняється система, за якою дана родина є єдиною у надродині стрибакуваті (Dipodoidea), а всі інші родини даної надродини, є підродинами стрибакових. У кожному разі всі наведені далі таксони добре відмінні від інших груп мишоподібних і являють собою чітко окреслену родину, яка є сестринською групою до мишуватих (Muroidea).

Типовий рід родини стрибакових (Dipodidae) — стрибак (Dipus).

Родинні групи

При широкому трактуванні (як єдина родина Dipodoidea) включає групи (у ранзі підродин):

При вузькому розумінні таксонів мова йде лише про першу групу — власне стрибакових (Dipodidae s.str.).

Структура родини

Родина охоплює 14 родів та 38 видів:

  • підродина Dipodinae
  • підродина Allactaginae
    • рід Allactaga — 2 види
    • рід — 1 вид
    • рід — 3 види
    • рід Pygeretmus — 3 види
    • рід — 8 видів
  • підродина Cardiocraniinae
    • рід — 1 вид
    • рід — 6 видів
  • підродина Euchoreutinae
    • рід — 1 вид

Опис зовнішності

image
Загальний вигляд виду Кандибка пустельний. Фото А. Г. Руденко

Стрибакові — гризуни середніх або малих розмірів. Доросла особина має довжину від 4 до 26 см. Хвіст набагато довший відносно тулуба: 7-31 см. На кінці хвоста розміщена чорна або біла китиця, що слугує кермом при бігу, або візуальним знаком небезпеки. Хвіст також допомагає балансувати під час стрибків, або регулятором при різких поворотах під час бігу.

Характерною рисою всіх стрибакових є довгі задні кінцівки, які часто перевищують довжину передніх у 4 рази. При повільному пересуванні деякі види рухаються на чотирьох кінцівках одразу, проте, більшість видів пересуваються лише на двох лапах. При швидкому пересуванні, стрибаки (а надто тушкани) здатні робити стрибки в довжину, яка у 20 разів більша за довжину їхнього тіла.

Голова велика з притупленою мордочкою. Вуха переважно довгі, заокруглені, в основі згорнуті у трубочку, зверху вкриті рідкою шерстю. Завдяки цій особливості поширеного в Україні кандибку (кандибка пустельний), а також тушкана (тушкан великий) та тушканчика (тушканчик малий) в народі нерідко називають «земляними зайцями». Очі великі, вуса дуже довгі, інколи навіть такі, як довжина тіла. Шия не виразна. Шерсть густа і м'яка. Забарвлення переважно коричневого, або пісочного кольору, що допомагає цим гризунам добре маскуватися у їхньому середовищі існування.

image
Все пристосовано для стрибків: Jaculus jaculus в Національному Музеї природознавства у Парижі (Muséum national d'histoire naturelle, Paris)

Харчування

Живиться рослинами, комахами, а деякі види — дрібними птахами та пташиними яйцями. За добу доросла особина з'їдає до 63 г їжі.

Поширення

Стрибакові — мешканці відкритих просторів, часто степових або спустелених районів.

Територія поширення типових стрибакуватих — Північна Африка, Південна частина Східної Європи, Мала, Передня і Середня Азія, Казахстан, крайній південь Сибіру до Північно-Східного Китаю і Монголії. Лише 1 вид є у Північній Америці.

Більшість видів поширені у степах, лісостепах, в горах — до висоти 2000 м. Населяють степові та ландшафти, перелогові землі, солончакові приморські ділянки з твердим ґрунтом і розрідженим травостоєм, а також балки і береги річок.

Вид, що поширений в Україні, тісно пов'язаний з неорними землями, найчастіше степовими ділянками з помірним випасом, часто у вершинах ярів, рідше — на вигонах і уздовж автодоріг. У більшості заповідників вид помітно скоротив чисельність через незворотні , викликані заростанням степу внаслідок відсутності пасовищних навантажень та жорстким контролем степових пожеж.

Розмноження

Після шлюбного періоду, самець риє нору своїми різцями і вириває запасні виходи. В найнижчій точці нори, на глибині від 0,3 до 2,5 м, сім'я будує гніздо, настеляючи його сухою травою. Самиця виводить 5-7 дитинчат і годує їх молоком.

Приручення людиною

Часто живуть поблизу людських помешкань, що в степу. Легко . У звички стрибакових входять чистота, швидкість і бадьорість, що викликають вподобання людей. Небезпечні для людей лише у випадках, коли заражені чумою, і можуть її розносити.

Примітки

  1. Шарлемань, М.В. (1927). Словник зоологічної номенклатури. Ч. II. Назви хребетних тварин. Київ: ДВУ.
  2. Загороднюк І.В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — 2008–2009. — № 40. — С. 147–185.
  3. . Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Архів оригіналу за 10 липня 2013.
  4. Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Киї : Наук. думка, 1983. — С. 257.

Джерела


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stribakovi kandibkovi tushkanchikovi Dipodidae rodina grizuniv z pidryadu mishovidih Myomorpha centralna rodina u nadrodini stribakuvatih Dipodoidea Stribakovi Period isnuvannya piznij eocen nash chas Dipus sagitta Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Nadrodina Stribakuvati Dipodoidea Rodina Stribakovi Dipodidae Fischer de Waldheim 1817 Vikishovishe DipodidaeKlasifikaciyaYe velike riznomanittya klasifikacij stribakovih sered yakih viriznyayetsya sistema za yakoyu dana rodina ye yedinoyu u nadrodini stribakuvati Dipodoidea a vsi inshi rodini danoyi nadrodini ye pidrodinami stribakovih U kozhnomu razi vsi navedeni dali taksoni dobre vidminni vid inshih grup mishopodibnih i yavlyayut soboyu chitko okreslenu rodinu yaka ye sestrinskoyu grupoyu do mishuvatih Muroidea Tipovij rid rodini stribakovih Dipodidae stribak Dipus Rodinni grupi Pri shirokomu traktuvanni yak yedina rodina Dipodoidea vklyuchaye grupi u ranzi pidrodin Stribakovi Dipodidae Tushkanovi Allactagidae Mishivkovi Sicistidae Zapodidae Pri vuzkomu rozuminni taksoniv mova jde lishe pro pershu grupu vlasne stribakovih Dipodidae s str Struktura rodini Rodina ohoplyuye 14 rodiv ta 38 vidiv pidrodina Dipodinae rid 1 vid rid Stribak Dipus 2 vidi rid Eremodipus 1 vid rid Skakun Jaculus 5 vidiv rid Paradipus 1 vid rid Kandibka Stylodipus 3 vidi pidrodina Allactaginae rid Allactaga 2 vidi rid 1 vid rid 3 vidi rid Pygeretmus 3 vidi rid 8 vidiv pidrodina Cardiocraniinae rid 1 vid rid 6 vidiv pidrodina Euchoreutinae rid 1 vidOpis zovnishnostiZagalnij viglyad vidu Kandibka pustelnij Foto A G Rudenko Stribakovi grizuni serednih abo malih rozmiriv Dorosla osobina maye dovzhinu vid 4 do 26 sm Hvist nabagato dovshij vidnosno tuluba 7 31 sm Na kinci hvosta rozmishena chorna abo bila kiticya sho sluguye kermom pri bigu abo vizualnim znakom nebezpeki Hvist takozh dopomagaye balansuvati pid chas stribkiv abo regulyatorom pri rizkih povorotah pid chas bigu Harakternoyu risoyu vsih stribakovih ye dovgi zadni kincivki yaki chasto perevishuyut dovzhinu perednih u 4 razi Pri povilnomu peresuvanni deyaki vidi ruhayutsya na chotiroh kincivkah odrazu prote bilshist vidiv peresuvayutsya lishe na dvoh lapah Pri shvidkomu peresuvanni stribaki a nadto tushkani zdatni robiti stribki v dovzhinu yaka u 20 raziv bilsha za dovzhinu yihnogo tila Golova velika z prituplenoyu mordochkoyu Vuha perevazhno dovgi zaokrugleni v osnovi zgornuti u trubochku zverhu vkriti ridkoyu sherstyu Zavdyaki cij osoblivosti poshirenogo v Ukrayini kandibku kandibka pustelnij a takozh tushkana tushkan velikij ta tushkanchika tushkanchik malij v narodi neridko nazivayut zemlyanimi zajcyami Ochi veliki vusa duzhe dovgi inkoli navit taki yak dovzhina tila Shiya ne virazna Sherst gusta i m yaka Zabarvlennya perevazhno korichnevogo abo pisochnogo koloru sho dopomagaye cim grizunam dobre maskuvatisya u yihnomu seredovishi isnuvannya Vse pristosovano dlya stribkiv Jaculus jaculus v Nacionalnomu Muzeyi prirodoznavstva u Parizhi Museum national d histoire naturelle Paris HarchuvannyaZhivitsya roslinami komahami a deyaki vidi dribnimi ptahami ta ptashinimi yajcyami Za dobu dorosla osobina z yidaye do 63 g yizhi PoshirennyaStribakovi meshkanci vidkritih prostoriv chasto stepovih abo spustelenih rajoniv Teritoriya poshirennya tipovih stribakuvatih Pivnichna Afrika Pivdenna chastina Shidnoyi Yevropi Mala Perednya i Serednya Aziya Kazahstan krajnij pivden Sibiru do Pivnichno Shidnogo Kitayu i Mongoliyi Lishe 1 vid ye u Pivnichnij Americi Bilshist vidiv poshireni u stepah lisostepah v gorah do visoti 2000 m Naselyayut stepovi ta landshafti perelogovi zemli solonchakovi primorski dilyanki z tverdim gruntom i rozridzhenim travostoyem a takozh balki i beregi richok Vid sho poshirenij v Ukrayini tisno pov yazanij z neornimi zemlyami najchastishe stepovimi dilyankami z pomirnim vipasom chasto u vershinah yariv ridshe na vigonah i uzdovzh avtodorig U bilshosti zapovidnikiv vid pomitno skorotiv chiselnist cherez nezvorotni viklikani zarostannyam stepu vnaslidok vidsutnosti pasovishnih navantazhen ta zhorstkim kontrolem stepovih pozhezh RozmnozhennyaPislya shlyubnogo periodu samec riye noru svoyimi rizcyami i virivaye zapasni vihodi V najnizhchij tochci nori na glibini vid 0 3 do 2 5 m sim ya buduye gnizdo nastelyayuchi jogo suhoyu travoyu Samicya vivodit 5 7 ditinchat i goduye yih molokom Priruchennya lyudinoyuChasto zhivut poblizu lyudskih pomeshkan sho v stepu Legko U zvichki stribakovih vhodyat chistota shvidkist i badorist sho viklikayut vpodobannya lyudej Nebezpechni dlya lyudej lishe u vipadkah koli zarazheni chumoyu i mozhut yiyi roznositi PrimitkiSharleman M V 1927 Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi Ch II Nazvi hrebetnih tvarin Kiyiv DVU Zagorodnyuk I V Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv fauni Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu 2008 2009 40 S 147 185 Institut zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini Arhiv originalu za 10 lipnya 2013 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyi Nauk dumka 1983 S 257 Dzherelahttp www izan kiev ua term com mammal htm 10 lipnya 2013 u Wayback Machine http www bucknell edu msw3 browse asp id 12900044 6 chervnya 2010 u Wayback Machine Zagorodnyuk I V Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv fauni Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu Kiyiv 2008 2009 40 S 147 185 9 grudnya 2017 u Wayback Machine opisi i zobrazhennya stribakovih na animal diversity web 10 chervnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ