Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тушканчик великий (Allactaga major (Kerr, 1792)) — гризун, вид роду тушкан (Allactaga) з підродини тушканові (Allactaginae) родини стрибакові (Dipodidae).
| Тушкан великий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Стрибакові (Dipodidae) |
| Рід: | Тушкан (Allactaga) |
| Вид: | Тушкан великий (A. major) |
| Біноміальна назва | |
| Allactaga major (Kerr, 1792) | |
| Синоніми | |
| Allactaga jaculus (Pallas, 1779) | |
Таксономія
Тушкан великий (Allactaga major) — один з 11 видів роду Тушканів (Allactaga); єдиний вид цього роду у фауні Європи загалом та фауні України зокрема.
Поширення
Ареал охоплює смугу від р. Інгулу (Причорноморська низовина) до передгір'їв Алтаю.
Поширення в Україні
В Україні мешкає кілька тисяч особин, головним чином у південних, центральних, i східних регіонах — Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської, найбільша кількість в Криму.
В Україні останніми десятиліттями відбувається зменшення чисельності внаслідок скорочення пасовищного тваринництва, інтенсивного розорення степів .
Охорона
Занесений до Червоного списку МСОП та Червоної книги України.
Охороняється у заповідниках Асканія-Нова та Чорноморському — біосферних заповідниках; Луганському, Карадазькому й Українському степовому — природних заповідниках, та Азово-Сиваському національному природному парку.
Місця перебування
Степові та сухостепові ландшафти, перелогові землі, солончакові приморські ділянки з твердим ґрунтом і розрідженим травостоєм, а також балки і береги річок. Останніми десятиліттями відбувається розселення виду в лісостепову зону (Чернігівська обл.), що спричинене зменшенням вологості ґрунту на великих площах цієї зони внаслідок інтенсивної меліорації, знищення старих лісів і наступної ксерифікації екосистем.
Чисельність
Невідома. Ймовірно, загальна кількість особин досягає кількох тисяч. У 1979 р. на правому березі Молочного лиману щільність місцями становила 2,8 звірка на 1 км маршруту, на лівому березі — від 1,2 до 4,3. Восени 1992 у Криму (околиці с. Цілинного Джанкойського району) цей показник становив пересічно 0,55, а на окремих ділянках 1,6. У Черкаській області (заплава р. Сули) щільність виду досягала 1,6 особини на 1 га (1982 р.), у Харківській області — 0,3 особини (1987 р.).
Зменшення кількості
Причини зміни чисельності: знищення біотопів виду. Зменшення кількості тушканчиків сприяє меліорація степу, полювання на хутро[] та винищення їх тваринами-хижаками.
| Територія, де була проведена статистика | Кількість особин на 1км² | рік проведення статистики[] |
| На правому березі Молочного лиману | 2,8 ос. | У 1979 р. |
| На лівому березі Молочного лиману | від 1,2 до 4,3 ос. | 1979 р. |
| У Черкаській обл. (заплава р. Сули) | 1,6 ос. | 1982 р. |
| у Харківській області | 0,3 ос. | 1987 р. |
| Крим, околиці с. Цілинного Джанкойського р-ну | від 0,55 до 1,6 ос. | Осінь, 1992 р. |
Особливості біології
Активний у сутінках і вночі. Живе в поодиноких норах з овальним входом. Літні нори мають просту будову, довжина 1-4 м; зимові значно довші, ведуть до гніздової камери, розташованої на глибині 0,3 — 2,5 м. На відміну від інших видів родини, тушканчик великий рідко закриває на день вхід до нори земляною пробкою. Найчастіше він її розміщує перед гніздовою камерою. У сплячку в пд. районах залягає протягом кінця жовтня — 1-ї декади листопада, пробуджується в кін. березня — на поч. квітня (іноді 18 — 20 квітня). Живиться цибулинами тюльпанів та ін. лілійних, вегетативними частинами дикорослих і культурних злаків, їхнім насінням, іноді — комахами. Викопує навесні насіння динь, гарбузів та кавунів і псує сходи цих рослин. Період розмноження триває всю весну та 1-у половину літа. Самка раз на рік народжує від 2 до 8 малят (найчастіше 3-4).
Розмноження у неволі. Розмножується в лабораторних умовах.
Заходи охорони
Включено до Червоної книги України. Охороняється у заповідниках Асканія-Нова та Чорноморському — біосферні, Луганському, Карадазькому й Українському степовому — природні, та Азово-Сиваському національному природному парку. Слід зберегти цілинні ділянки степу у місцях перебування виду.
Джерела
- Тушканчик великий у Червоній книзі України
- Червона книга України Тваринний світ Тушканчик великий. redbook.land.kiev.ua. Процитовано 24 лютого 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tushkanchik velikij Allactaga major Kerr 1792 grizun vid rodu tushkan Allactaga z pidrodini tushkanovi Allactaginae rodini stribakovi Dipodidae Tushkan velikij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Stribakovi Dipodidae Rid Tushkan Allactaga Vid Tushkan velikij A major Binomialna nazva Allactaga major Kerr 1792 Sinonimi Allactaga jaculus Pallas 1779 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tushkan TaksonomiyaTushkan velikij Allactaga major odin z 11 vidiv rodu Tushkaniv Allactaga yedinij vid cogo rodu u fauni Yevropi zagalom ta fauni Ukrayini zokrema PoshirennyaAreal ohoplyuye smugu vid r Ingulu Prichornomorska nizovina do peredgir yiv Altayu Skelet doroslogo Allactaga major Poshirennya v Ukrayini V Ukrayini meshkaye kilka tisyach osobin golovnim chinom u pivdennih centralnih i shidnih regionah Kiyivskij Poltavskij Sumskij Cherkaskij Chernigivskij Harkivskij ta u vsih stepovih oblastyah okrim Odeskoyi najbilsha kilkist v Krimu V Ukrayini ostannimi desyatilittyami vidbuvayetsya zmenshennya chiselnosti vnaslidok skorochennya pasovishnogo tvarinnictva intensivnogo rozorennya stepiv OhoronaZanesenij do Chervonogo spisku MSOP ta Chervonoyi knigi Ukrayini Ohoronyayetsya u zapovidnikah Askaniya Nova ta Chornomorskomu biosfernih zapovidnikah Luganskomu Karadazkomu j Ukrayinskomu stepovomu prirodnih zapovidnikah ta Azovo Sivaskomu nacionalnomu prirodnomu parku Miscya perebuvannyaStepovi ta suhostepovi landshafti perelogovi zemli solonchakovi primorski dilyanki z tverdim gruntom i rozridzhenim travostoyem a takozh balki i beregi richok Ostannimi desyatilittyami vidbuvayetsya rozselennya vidu v lisostepovu zonu Chernigivska obl sho sprichinene zmenshennyam vologosti gruntu na velikih ploshah ciyeyi zoni vnaslidok intensivnoyi melioraciyi znishennya starih lisiv i nastupnoyi kserifikaciyi ekosistem ChiselnistNevidoma Jmovirno zagalna kilkist osobin dosyagaye kilkoh tisyach U 1979 r na pravomu berezi Molochnogo limanu shilnist miscyami stanovila 2 8 zvirka na 1 km marshrutu na livomu berezi vid 1 2 do 4 3 Voseni 1992 u Krimu okolici s Cilinnogo Dzhankojskogo rajonu cej pokaznik stanoviv peresichno 0 55 a na okremih dilyankah 1 6 U Cherkaskij oblasti zaplava r Suli shilnist vidu dosyagala 1 6 osobini na 1 ga 1982 r u Harkivskij oblasti 0 3 osobini 1987 r Zmenshennya kilkostiPrichini zmini chiselnosti znishennya biotopiv vidu Zmenshennya kilkosti tushkanchikiv spriyaye melioraciya stepu polyuvannya na hutro dzherelo ta vinishennya yih tvarinami hizhakami Teritoriya de bula provedena statistika Kilkist osobin na 1km rik provedennya statistiki dzherelo Na pravomu berezi Molochnogo limanu 2 8 os U 1979 r Na livomu berezi Molochnogo limanu vid 1 2 do 4 3 os 1979 r U Cherkaskij obl zaplava r Suli 1 6 os 1982 r u Harkivskij oblasti 0 3 os 1987 r Krim okolici s Cilinnogo Dzhankojskogo r nu vid 0 55 do 1 6 os Osin 1992 r Osoblivosti biologiyiAktivnij u sutinkah i vnochi Zhive v poodinokih norah z ovalnim vhodom Litni nori mayut prostu budovu dovzhina 1 4 m zimovi znachno dovshi vedut do gnizdovoyi kameri roztashovanoyi na glibini 0 3 2 5 m Na vidminu vid inshih vidiv rodini tushkanchik velikij ridko zakrivaye na den vhid do nori zemlyanoyu probkoyu Najchastishe vin yiyi rozmishuye pered gnizdovoyu kameroyu U splyachku v pd rajonah zalyagaye protyagom kincya zhovtnya 1 yi dekadi listopada probudzhuyetsya v kin bereznya na poch kvitnya inodi 18 20 kvitnya Zhivitsya cibulinami tyulpaniv ta in lilijnih vegetativnimi chastinami dikoroslih i kulturnih zlakiv yihnim nasinnyam inodi komahami Vikopuye navesni nasinnya din garbuziv ta kavuniv i psuye shodi cih roslin Period rozmnozhennya trivaye vsyu vesnu ta 1 u polovinu lita Samka raz na rik narodzhuye vid 2 do 8 malyat najchastishe 3 4 Rozmnozhennya u nevoli Rozmnozhuyetsya v laboratornih umovah Zahodi ohoroniVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini Ohoronyayetsya u zapovidnikah Askaniya Nova ta Chornomorskomu biosferni Luganskomu Karadazkomu j Ukrayinskomu stepovomu prirodni ta Azovo Sivaskomu nacionalnomu prirodnomu parku Slid zberegti cilinni dilyanki stepu u miscyah perebuvannya vidu DzherelaTushkanchik velikij u Chervonij knizi Ukrayini Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Tushkanchik velikij redbook land kiev ua Procitovano 24 lyutogo 2024