Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дріада восьмипелюсткова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Dryas octopetala L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Дріа́да восьмипелюстко́ва, або дріяда гірська (Dryas octopetala) — вид рослин родини розових (Rosaceae). Аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, поширений у Північній Євразії та Північній Америці. Вид занесений до Червоної книги України. Формація дріади восьмипелюсткової занесена до Зеленої книги України. Декоративна, протиерозійна рослина.
Етимологія
Назва роду походить з грецької міфології. Дріадами називали німф, які піклувались про дерева і кущі.
Опис
Вічнозелений кореневищний напівкущик, 2—10 см заввишки, із сланким розгалуженим стеблом (хамефіт). Листки шкірясті, зверху блискучі, зісподу густо волохато-опушені, цельні, яйцеподібно-еліптичні, по краях великозарубчасті, 2—5 см завдовжки. Квітки поодинокі, діаметром до 3,5 см, з 8 білими пелюстками, 0,8—1,5 см завдовжки, на довгих квітконіжках. Зовнішня чашечка відсутня. Приквітки волохато-опушені, з домішкою чорнувато-червоних залозок. Тичинки і маточки у великій кількості. Маточки розташовані на опуклому квітколожі. Плодики горішкоподібні сім'янки, 2,5—4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15—20 мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки.
Поширення
Циркумполярний вид. Ареал охоплює арктичну та субарктичну частини Західної Євразії, гори Західної, Центральної та Південної Європи (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. У Північній Америці та Східній Азії цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами.
В Україні зустрічається тільки в Карпатах на вершині гори Близниці хребтів Свидовець та Чорногора (Закарпатська та Івано-Франківська області).
Життєвий цикл
Цвіте в липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.
Екологія
Психрофіт Мезофіт. Зростає на високогірних альпійських луках, кам'янистих схилах, вапнякових та пісковикових скелях у субальпійському та альпійському поясах гір (1750—2000 м н. р. м.). Віддає перевагу крутим (40—70°) північним кам'янистим схилам, скельним уступам і карнизам із слаборозвинутими торф'яними помірно-кислими і помірно-вологими ґрунтами на вапнякових та вапняково-силікатних породах. Зростає також на галечниках.
Популяції нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність. До природних причин низької чисельності популяції слід віднести диз'юнктивність ареалу виду та умови його зростання (високогір'я).
При сприятливих умовах здатна утворювати чисті та мішані рослинні асоціації зі своїм домінуванням, які відносять до формації дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae): восьмипелюстководріадова чиста; баумгартеновероніково-восьмипелюстководріадова; мохово-восьмипелюстководріадова.
Трав'яно-чагарничковий ярус мішаних асоціацій невисокий (10—15 см), флористично багатий та густий (80—100 %). Його формує дріада восьмипелюсткова (60—90 %) за участю костриць карпатської та лежачої, дзвоників альпійських, осоки вічнозеленої, чорниці, лохини, брусниці, сеслерії голубуватої, вероніки Баумґартена. У складі угруповань зростає низка рідкісних альпійських видів з високим ступенем трапляння, зокрема , анемона нарцизоцвіта, бартсія альпійська, ломикамінь волотистий. Мохово-лишайниковий ярус добре виражений, його формують дикран мітлоподібний, плевроцій Шребера, гілокомій блискучий, тортела скручена, ритидіадельф трикутний, цетрарія ісландська та ін..
Охорона
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий). Формація дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони 2 (угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант є диз'юнктивноареальним реліктом, занесеним до Червоної книги України). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).
Для збереження природних популяцій виду необхідно заборонити порушення умов їх місцезростання, випасання там худоби та збір рослин.
В Україні рослина охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та в Карпатському національному природному парку.
Значення
Дріада восьмипелюсткова представляє наукове значення як аркто-альпійський гляціальний реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Крім того, вона може слугувати біоіндикатором змін природного середовища, а її пилок — палеоботанічним індикатором кліматичних змін у плейстоцені — ранньому голоцені.
Рослина має естетичну цінність — є окрасою високогір'я Українських Карпат. На гірських схилах виконує протиерозійну функцію. Завдяки своїй декоративності широко використовується в садівництві для вирощування на альпійських гірках.
Див. також
Джерела. Примітки
- Dryas octopetala // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)
- Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 528 с. (с. 151—152)
- Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
- Флора Восточной Европы. — СПб. : Мир и семья; Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 459)
Література
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170). —
- Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 610 с. (с. 151—152)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dryas octopetala |
- Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala L.) [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України [ 25 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Дріада восьмипелюсткова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Driada vosmipelyustkova Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Pidklas Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Rozovi Rosaceae Pidrodina Dryadoideae Rid Driada Dryas Vid Driada vosmipelyustkova Binomialna nazva Dryas octopetala L 1753 Posilannya Vikishovishe Dryas octopetala EOL 229668 IPNI 724675 1 ITIS 24619 NCBI 57948 The Plant List rjp 26 Dria da vosmipelyustko va abo driyada girska Dryas octopetala vid roslin rodini rozovih Rosaceae Arkto alpijskij reliktovij vid z diz yunktivnim arealom poshirenij u Pivnichnij Yevraziyi ta Pivnichnij Americi Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Formaciya driadi vosmipelyustkovoyi zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Dekorativna protierozijna roslina EtimologiyaNazva rodu pohodit z greckoyi mifologiyi Driadami nazivali nimf yaki pikluvalis pro dereva i kushi OpisVichnozelenij korenevishnij napivkushik 2 10 sm zavvishki iz slankim rozgaluzhenim steblom hamefit Listki shkiryasti zverhu bliskuchi zispodu gusto volohato opusheni celni yajcepodibno eliptichni po krayah velikozarubchasti 2 5 sm zavdovzhki Kvitki poodinoki diametrom do 3 5 sm z 8 bilimi pelyustkami 0 8 1 5 sm zavdovzhki na dovgih kvitkonizhkah Zovnishnya chashechka vidsutnya Prikvitki volohato opusheni z domishkoyu chornuvato chervonih zalozok Tichinki i matochki u velikij kilkosti Matochki roztashovani na opuklomu kvitkolozhi Plodiki gorishkopodibni sim yanki 2 5 4 mm zavdovzhki na verhivci perehodyat u vidovzhenij do 15 20 mm pirchasto volosistij zalishok stovpchika matochki PoshirennyaCirkumpolyarnij vid Areal ohoplyuye arktichnu ta subarktichnu chastini Zahidnoyi Yevraziyi gori Zahidnoyi Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi eksklavi na rivnini Pireneyi Alpi Apennini Balkani Karpati U Pivnichnij Americi ta Shidnij Aziyi cej vidovij kompleks predstavlenij okremimi vidami ta pidvidami V Ukrayini zustrichayetsya tilki v Karpatah na vershini gori Bliznici hrebtiv Svidovec ta Chornogora Zakarpatska ta Ivano Frankivska oblasti Zhittyevij ciklCvite v lipni Plodonosit u serpni Rozmnozhuyetsya vegetativno ta nasinnyam EkologiyaFormaciya driadi vosmipelyustkovoyi Psihrofit Mezofit Zrostaye na visokogirnih alpijskih lukah kam yanistih shilah vapnyakovih ta piskovikovih skelyah u subalpijskomu ta alpijskomu poyasah gir 1750 2000 m n r m Viddaye perevagu krutim 40 70 pivnichnim kam yanistim shilam skelnim ustupam i karnizam iz slaborozvinutimi torf yanimi pomirno kislimi i pomirno vologimi gruntami na vapnyakovih ta vapnyakovo silikatnih porodah Zrostaye takozh na galechnikah Populyaciyi nechiselni neveliki za rozmirom poodinoki ale zavdyaki slankomu steblu mayut veliku shilnist Do prirodnih prichin nizkoyi chiselnosti populyaciyi slid vidnesti diz yunktivnist arealu vidu ta umovi jogo zrostannya visokogir ya Pri spriyatlivih umovah zdatna utvoryuvati chisti ta mishani roslinni asociaciyi zi svoyim dominuvannyam yaki vidnosyat do formaciyi driadi vosmipelyustkovoyi Dryadeta octopetalae vosmipelyustkovodriadova chista baumgartenoveronikovo vosmipelyustkovodriadova mohovo vosmipelyustkovodriadova Trav yano chagarnichkovij yarus mishanih asociacij nevisokij 10 15 sm floristichno bagatij ta gustij 80 100 Jogo formuye driada vosmipelyustkova 60 90 za uchastyu kostric karpatskoyi ta lezhachoyi dzvonikiv alpijskih osoki vichnozelenoyi chornici lohini brusnici sesleriyi golubuvatoyi veroniki Baumgartena U skladi ugrupovan zrostaye nizka ridkisnih alpijskih vidiv z visokim stupenem traplyannya zokrema anemona narcizocvita bartsiya alpijska lomikamin volotistij Mohovo lishajnikovij yarus dobre virazhenij jogo formuyut dikran mitlopodibnij plevrocij Shrebera gilokomij bliskuchij tortela skruchena ritidiadelf trikutnij cetrariya islandska ta in OhoronaVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya znikayuchij Formaciya driadi vosmipelyustkovoyi Dryadeta octopetalae zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Kategoriya ohoroni 2 ugrupovannya z ridkisnim tipom asocijovanosti dominuyuchih vidiv v yakih dominant ye diz yunktivnoarealnim reliktom zanesenim do Chervonoyi knigi Ukrayini Status ohoroni ridkisni ugrupovannya harakterizuyutsya nizkim stupenem traplyannya i zajmayut neznachni ploshi Dlya zberezhennya prirodnih populyacij vidu neobhidno zaboroniti porushennya umov yih miscezrostannya vipasannya tam hudobi ta zbir roslin V Ukrayini roslina ohoronyayetsya v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku ta v Karpatskomu nacionalnomu prirodnomu parku ZnachennyaDriada vosmipelyustkova predstavlyaye naukove znachennya yak arkto alpijskij glyacialnij reliktovij vid z diz yunktivnim arealom Krim togo vona mozhe sluguvati bioindikatorom zmin prirodnogo seredovisha a yiyi pilok paleobotanichnim indikatorom klimatichnih zmin u plejstoceni rannomu goloceni Roslina maye estetichnu cinnist ye okrasoyu visokogir ya Ukrayinskih Karpat Na girskih shilah vikonuye protierozijnu funkciyu Zavdyaki svoyij dekorativnosti shiroko vikoristovuyetsya v sadivnictvi dlya viroshuvannya na alpijskih girkah Div takozhDriada roslina Dzherela PrimitkiDryas octopetala Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 168 ros ukr Driada vosmipelyustkova v Chervonij knizi Ukrayini Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 169 170 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 528 s s 151 152 Flora SSSR Gl red V L Komarov T 10 Red B K Shishkin S V Yuzepchuk M L Izd vo AN SSSR 1941 674 s s 269 273 Flora Vostochnoj Evropy SPb Mir i semya Izd vo SPHFA 2001 T 10 Red N N Cvelev 670 s s 459 LiteraturaDobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 168 ros ukr Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 169 170 ISBN 978 966 542 2 Flora SSSR Gl red V L Komarov T 10 Red B K Shishkin S V Yuzepchuk M L Izd vo AN SSSR 1941 674 s s 269 273 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 610 s s 151 152 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dryas octopetala Driada vosmipelyustkova Dryas octopetala L 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Driada vosmipelyustkova v Chervonij knizi Ukrayini 25 bereznya 2014 u Wayback Machine Driada vosmipelyustkova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006