Псо́ві або пся́чі (Canidae) — родина ссавців ряду хижих підряду псовидих, багато видів якої одомашнили. Тварини поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Представлена в Австралії динго, Canis familiaris dingo, підвидом, введеним людиною в доісторичні часи. Викопні рештки Canidae датуються олігоценом і міоценом. У першу чергу плотоїдні, але більш всеїдні, ніж багато хижаків, приймаючи як харчі безхребетних, рослинну їжу і падло. Родина містить ≈ 38 сучасних видів.
Псові | |
---|---|
Вовк (підвид Canis lupus lycaon) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
Родина: | Псові (Canidae) Fischer, 1817 |
Підродини, триби, роди | |
| |
Вікісховище: Canidae |
У фауні України псові (Canidae) представлені 5 видами — із триби псів (Canini): вовк (Canis lupus) і шакал (Canis aureus), а із триби лисиць (Vulpini): лисиця звичайна (Vulpes vulpes), лисиця корсак (Vulpes corsac) та інтродуцент єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides).
Морфологія
Родина об'єднує типових хижих, як правило, середніх за розміром. Довжина тіла від 50 см (дрібні лисиці) до 160 см (вовк). Тулуб подовжений. Голова витягнута, вуха стоячі. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх — по 4; тільки у вовка строкатого на передніх лапах їх 4; у домашніх собак на задніх лапах іноді буває по 5 пальців. Кігті тупі. Хутро густе, зазвичай пухнасте. Хвіст довгий, пухнастий. Забарвлення шерсті різноманітне: однотонне, крапчасте, плямисте, іноді дуже яскраве.
Зубна система
У зв'язку з м'ясоїдним характером живлення, зубна система у псових різко вираженого різального типу: сильно розвинені хижі зуби й ікла. У більшості видів налічується 42 зуби; у куонів («червоних вовків») відсутні останні нижні кутні зуби і загальне число зубів — 40, а у кущового пса немає і задніх верхніх кутніх, так що у нього разом 38 зубів. А у лисиці великовухої в обох щелепах є по 4 кутніх зуба, і загальне число зубів досягає 48.
Біологія
Представники родини псових поширені на всіх материках, за винятком Антарктиди і деяких океанічних островів. Мешкають в різноманітних ландшафтах; живуть і виводять потомство в норах або лігвах.
Ведуть поодинокий, сімейний або груповий спосіб життя; останній характерний для хижаків, що активно переслідують великих копитних тварин. Більшість видів м'ясоїдні, але нерідко харчуються падлом, комахами, рослинною їжею. Діяльні цілий рік, за винятком єнота уссурійського, який на зиму впадає у сплячку.
В більшості випадків моногамні, розмножуються 1 раз на рік, приносячи найчастіше 3–4 сліпих дитинчат, деякі до 13–16.
Головні роди
Родина псових поділяється на підродину псових (Caninae), дві вимерлі підродини †Hesperocyoninae і †Borophaginae, а також рід †Prohesperocyon із невстановленої підродини.
У складі родини розрізняють 13 сучасних родів і 38 сучасних видів, які поділяють на дві триби: лисиць (Vulpini) та псів (Canini) а також рід Urocyon, що є базальним до решти. У поданому нижче переліку цифрами вказано кількість сучасних (не вимерлих) видів. У галереї вміщено по одному зображенню кожного роду.
- Уроцион (Urocyon) (2 види, вкл.: Urocyon littoralis) — не належить ні до триби лисиць, ні до триби псів.
Група лисиць (триба Лисиці)
- Лисиця (Vulpes) (12 видів, у тому числі: Vulpes vulpes і Vulpes lagopus)
- Єнот — Nyctereutes (2 види, Nyctereutes procyonoides)
- Вухата лисиця (Otocyon) (1 вид: Otocyon megalotis)
Група псів (триба Canini)
- Пес — Canis (7 видів, у тому числі Canis lupus)
- Atelocynus (1 вид, Atelocynus microtis — «Коротковухий пес»)
- Cerdocyon (1 вид, Cerdocyon thous — «Лисиця крабоїд»)
- Chrysocyon (1 вид, Chrysocyon brachyurus — «Вовк гривистий»)
- †Dusicyon (3 вимерлі види, у тому числі Dusicyon australis — «Фолклендський вовк»)
- Куон — Cuon (1 вид, Cuon alpinus — Куон гірський)
- Lycaon (1 вид, Lycaon pictus — «Вовк строкатий»)
- Lupulella (2 види: шакал смугастий і чепрачний)
- Зорро (Lycalopex, syn. Pseudalopex) (6 видів, вкл.: Lycalopex fulvipes)
- Speothos (1 вид, Speothos venaticus — «Пес кущовий»)
Доісторичні псові
Як правило, очікується, що зміни клімату грають переважну роль в еволюції біорізноманіття. Замість цього, конкуренція між різними видами хижаків виявилася більш важливою для псових Північної Америки. Родина псових виникла в Північній Америці близько 40 мільйонів років тому і досягла максимального різноманітності близько 22 млн років тому, коли понад 30 видів населяли континент. Сьогодні тільки 9 видів родини псових живуть у Північній Америці. Вони поступово збільшувалися в розмірі тіла і спеціалізувалися у становленні великих хижаків. Деякі з них перевищили 30 кг і були одними з найбільших хижаків на північноамериканському континенті. Хоча кілька великих м'ясоїдних сьогодні стикаються з більш високим ризиком вимирання, ніж дрібні види, автори дослідження не виявили жодних доказів аналогічної схеми для древніх видів собачих. Еволюційний успіх м'ясоїдних тварин неминуче пов'язане з їх здатністю отримати їжу. Це говорить про те, що представники родини котових, мабуть, були більш ефективними хижаками, ніж більшість з вимерлих видів в родині псові.
Підродина Caninae
- † Urocyon citrinus (2.588–1.806 Ma)
- † Urocyon galushai (4.9–1.8 Ma)
- † Urocyon minicephalus (1.8–0.3 Ma)
- † Urocyon progressus (4.9–1.8 Ma)
- † Urocyon webbi (10.3–4.9 Ma)
- Триба Canini
- Рід Canis
- Canis adoxus †
- Canis ameghinoi †
- Canis armbrusteri (1.8-0.3 млн років†)
- Canis arnensis (3.4 млн років, †)
- Canis cautleyi †
- Canis cedazoensis (4.9-0.3 млн років†)
- Canis donnezani (4.0–3.1 млн років †)
- Canis edwardii (4.9-0.3 млн років†)
- Canis (Eucyon) cipio (8.2 млн років †)
- Canis etruscus (3.4 Млн років †)
- Canis ferox ( 10.3-5.3 млн років†
- Canis gezi †
- Canis lepophagus (10-2 млн років)†
- Canis michauxi †
- Canis mosbachensis (0.787 млн років †)
- Canis nehringi †
- Підрід Xenocyon †
- Рід Aenocyon †
- Aenocyon dirus ( 1.8-0.11 млн років)†
- Рід Cynotherium †
- Cynotherium sardous †
- Рід Theriodictis (1.2-0.01 млн років)†
- Рід Protocyon †
- Рід Dusicyon †
- Dusicyon australis †
- Dusicyon avus †
- Dusicyon cultridens †
- Рід Cerdocyon
- Cerdocyon avius †
- Cerdocyon ensenadensis †
- Рід Speothos
- Рід Nurocyon †
- Nurocyon chonokhariensis †
- Рід Eucyon (8 млн років †)
- Рід Canis
- Триба Vulpini
- Рід Nyctereutes (7.1 млн років — наш час )
- Рід Vulpes (7 млн років до тепер)
- † Рід Metalopex
- † Metalopex bakeri (10.3–4.9 Ma)
- † Metalopex macconnelli (10.3–5.332 Ma)
- † Metalopex merriami (10.3–5.332 Ma)
- † Рід Prototocyon
- †Prototocyon curvipalatus (пізній пліоцен — ранній плейстоцен)
Підродина Borophaginae
- Триба Phlaocyonini ( 30.8-3.6 млн років) †
- Рід Cynarctoides ( 33.3-16.6 млн років) †
- Cynarctoides acridens ( 24.6-13.6 млн років) †
- Cynarctoides emryi ( 20.6-16.6 млн років) †
- Cynarctoides gawnae ( 20.6-16.6 млн років) †
- Cynarctoides harlowi ( 24.6-20.6 млн років) †
- Cynarctoides lemur (30 млн років) †
- Cynarctoides luskensis ( 24.8-20.6 млн років) †
- Cynarctoides roii ( 30.8-26.3 млн років) †
- Рід Phlaocyon (30–19 млн років)
- Phlaocyon achoros
- Phlaocyon annectens (22 млн років)
- Phlaocyon latidens (30 млн років)
- Phlaocyon leucosteus (22 млн років)
- Phlaocyon mariae
- Phlaocyon marslandensis (19 млн років)
- Phlaocyon minor (30 млн років)
- Phlaocyon multicuspus
- Phlaocyon taylori
- Phlaocyon yakolai (19 млн років)
- Рід Cynarctoides ( 33.3-16.6 млн років) †
- Триба Borophagini ( 33.3-16.6 млн років) †
- Рід Cormocyon ( 30.8-20.6 млн років) †
- Рід Desmocyon ( 25-16 млн років) †
- Рід Metatomarctus ( 20.6-16.3 млн років) †
- Metatomarctus canavus ( 20.6-16.3 млн років) †
- Metatomarctus sp. A (16 млн років)
- Metatomarctus sp. B (16 млн років)
- Рід (18–16 млн років)
- Eulopocyon brachygnathus (16 млн років)
- Eulopocyon spissidens (18 млн років)
- Рід Psalidocyon (16 млн років)
- Psalidocyon marianae (16 млн років)
- Рід Microtomarctus ( 20.6-16.6 млн років) †
- Microtomarctus conferta ( 23.0-5.33 млн років) †
- Рід Protomarctus (18 млн років)
- Protomarctus optatus (18 млн років)
- Рід Tephrocyon (16 млн років)
- Tephrocyon rurestris (16 млн років)
- Підтриба Cynarctina †
- Рід Paracynarctus ( 20.3-13.6 млн років) †
- Рід Cynarctus ( 15.9-10.3 млн років) †
- Підтриба Aelurodontina ( 20-5 млн років) †
- Підтриба Borophagina ( 20.6-3.6 млн років) †
- Рід Paratomarctus ( 16.3-10.3 млн років) †
- Paratomarctus euthos (13 млн років)
- Paratomarctus temerarius (16 млн років)
- Рід Carpocyon ( 33.3-13.6 млн років) †
- Рід Protepicyon (16 млн років)
- Protepicyon raki (16 млн років)
- Рід Epicyon ( 12-10 млн років) †
- Рід Borophagus ( 12-5 млн років) †
- Borophagus diversidens (5 млн років) †
- Borophagus dudleyi ( 5.3-3.6 млн років) †
- Borophagus hilli ( 10.3-3.6 млн років) †
- Borophagus littoralis ( 13.6-10-3 млн років) †
- Borophagus orc ( 5.3-4.9 млн років) †
- Borophagus parvus ( 10.3-4.9 млн років) †
- Borophagus pugnator ( 13.6-5.3 млн років) †
- Borophagus secundus ( 13.6-5.3 млн років) †
- Рід Paratomarctus ( 16.3-10.3 млн років) †
Підродина Hesperocyoninae
- Рід Cynodesmus (32–29 млн років)
- Cynodesmus martini (29 млн років)
- Cynodesmus thooides (32 млн років)
- ?Рід Caedocyon
- Caedocyon tedfordi
- Рід Ectopocynus (32–19 млн років)
- Ectopocynus antiquus (32 млн років)
- Ectopocynus intermedius (29 млн років)
- Ectopocynus siplicidens (19 млн років)
- Рід Enhydrocyon (29–25 млн років)
- Enhydrocyon basilatus (25 млн років)
- Enhydrocyon crassidens (25 млн років)
- Enhydrocyon pahinsintewkpa (29 млн років)
- Enhydrocyon stenocephalus (29 млн років)
- Рід Hesperocyon (39.74–34 млн років)
- Hesperocyon coloradensis
- Hesperocyon gregarius (37 млн років)
- Рід Mesocyon (34–29 млн років)
- Mesocyon brachyops (29 млн років)
- Mesocyon coryphaeus (29 млн років)
- Mesocyn temnodon
- Рід Osbornodon (32–18 млн років)
- Osbornodon brachypus
- Osbornodon fricki (18 млн років)
- Osbornodon iamonensis (21 млн років)
- Osbornodon renjiei (33 млн років)
- Osbornodon scitulus
- Osbornodon sesnoni (32 млн років)
- Osbornodon wangi
- Рід Paraenhydrocyon (30–25 млн років)
- Paraenhydrocyon josephi (30 млн років)
- Paraenhydrocyon robustus (25 млн років)
- Рід Philotrox (29 млн років)
- Philotrox condoni (29 млн років)
- Рід Prohesperocyon (36 Млн років)
- Prohesperocyon wilsoni (36 млн років)
- Рід Sunkahetanka (29 Млн років)
- Sunkahetanka geringensis (29 млн років)
- Рід Cynodesmus (32–29 млн років)
Примітки
- Загороднюк, І., Харчук, С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164. — № 3. — С. 124–135.
- Стецула, Н. О., Обух, А. П. Таксономічна структура теріофауни Національного природного парку «Сколівські Бескиди» // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164. з джерела 26 жовтня 2016. Процитовано 2016-10-26.
- Скільський, І., Смірнов, Н., & Мелещук, Л. Всеукраїнська конференція «Сучасний музей. Наукова й експозиційна діяльність»: теріологічний аспект // Праці Теріологічної Школи. — 2010. — Вип. 10. — С. 170–172.
- Canidae. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 01.01.2022.
- Daniele Silvestro, Alexandre Antonelli, Nicolas Salamin, Tiago B. Quental. The role of clade competition in the diversification of North American canids. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2015; 112 (28)
- Hayes, F.G. (2000). The Brooksville 2 local fauna (Arikareean, latest Oligocene) Hernando County, Florida. Bulletin of the Florida Museum of Natural History. 43 (1): 1—47.
- Wang, Xiaoming; Wideman, Benjamin C.; Nichols, Ralph; Hanneman, Debra L. (2004). (PDF). Journal of Vertebrate Paleontology. 24 (2): 445—452. doi:10.1671/2493. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2007. Процитовано 8 липня 2007.
- Wang, Xiaoming (2003). New Material of Osbornodon from the Early Hemingfordian of Nebraska and Florida (PDF). Bulletin of the American Museum of Natural History. 279: 163—176. doi:10.1206/0003-0090(2003)279<0163:C>2.0.CO;2.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Список ссавців України: види, відомі за останні два століття — вебсайт Українського теріологічного товариства НАН України http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm
- Родина Псові у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [1]
- Fahey, B. and P. Myers 2000. "Canidae" (On-line), Animal Diversity Web (англ.)
Посилання
- Вовчі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pso vi abo psya chi Canidae rodina ssavciv ryadu hizhih pidryadu psovidih bagato vidiv yakoyi odomashnili Tvarini poshireni na vsih kontinentah okrim Antarktidi Predstavlena v Avstraliyi dingo Canis familiaris dingo pidvidom vvedenim lyudinoyu v doistorichni chasi Vikopni reshtki Canidae datuyutsya oligocenom i miocenom U pershu chergu plotoyidni ale bilsh vseyidni nizh bagato hizhakiv prijmayuchi yak harchi bezhrebetnih roslinnu yizhu i padlo Rodina mistit 38 suchasnih vidiv Psovi Period isnuvannya 37 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Npiznij eocen nash chas Vovk pidvid Canis lupus lycaon Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Rodina Psovi Canidae Fischer 1817 Pidrodini tribi rodi rid Prohesperocyon pidrodina Hesperocyoninae pidrodina Borophaginae pidrodina Caninae Leptocyon Urocyon triba psi Canini dd Atelocynus Cerdocyon Zorro Lycalopex Dusicyon Grivastij vovk Chrysocyon Chagarnikovij sobaka Speothos Lupulella Giyenovij sobaka Lycaon Kuon Cuon Pes Canis triba Lisici Vulpini dd Lisicya Vulpes Yenot Nyctereutes Vuhata lisicya Otocyon Vikishovishe Canidae Zmini kilkosti vidiv v riznih pidrodinah rodini Canidae uprodovzh 40 mln rokiv U fauni Ukrayini psovi Canidae predstavleni 5 vidami iz tribi psiv Canini vovk Canis lupus i shakal Canis aureus a iz tribi lisic Vulpini lisicya zvichajna Vulpes vulpes lisicya korsak Vulpes corsac ta introducent yenot ussurijskij Nyctereutes procyonoides MorfologiyaRodina ob yednuye tipovih hizhih yak pravilo serednih za rozmirom Dovzhina tila vid 50 sm dribni lisici do 160 sm vovk Tulub podovzhenij Golova vityagnuta vuha stoyachi Na perednih lapah po 5 palciv na zadnih po 4 tilki u vovka strokatogo na perednih lapah yih 4 u domashnih sobak na zadnih lapah inodi buvaye po 5 palciv Kigti tupi Hutro guste zazvichaj puhnaste Hvist dovgij puhnastij Zabarvlennya shersti riznomanitne odnotonne krapchaste plyamiste inodi duzhe yaskrave Zubna sistemaU zv yazku z m yasoyidnim harakterom zhivlennya zubna sistema u psovih rizko virazhenogo rizalnogo tipu silno rozvineni hizhi zubi j ikla U bilshosti vidiv nalichuyetsya 42 zubi u kuoniv chervonih vovkiv vidsutni ostanni nizhni kutni zubi i zagalne chislo zubiv 40 a u kushovogo psa nemaye i zadnih verhnih kutnih tak sho u nogo razom 38 zubiv A u lisici velikovuhoyi v oboh shelepah ye po 4 kutnih zuba i zagalne chislo zubiv dosyagaye 48 BiologiyaPredstavniki rodini psovih poshireni na vsih materikah za vinyatkom Antarktidi i deyakih okeanichnih ostroviv Meshkayut v riznomanitnih landshaftah zhivut i vivodyat potomstvo v norah abo ligvah Vedut poodinokij simejnij abo grupovij sposib zhittya ostannij harakternij dlya hizhakiv sho aktivno peresliduyut velikih kopitnih tvarin Bilshist vidiv m yasoyidni ale neridko harchuyutsya padlom komahami roslinnoyu yizheyu Diyalni cilij rik za vinyatkom yenota ussurijskogo yakij na zimu vpadaye u splyachku V bilshosti vipadkiv monogamni rozmnozhuyutsya 1 raz na rik prinosyachi najchastishe 3 4 slipih ditinchat deyaki do 13 16 Golovni rodiRodina psovih podilyayetsya na pidrodinu psovih Caninae dvi vimerli pidrodini Hesperocyoninae i Borophaginae a takozh rid Prohesperocyon iz nevstanovlenoyi pidrodini Urocyon littoralis U skladi rodini rozriznyayut 13 suchasnih rodiv i 38 suchasnih vidiv yaki podilyayut na dvi tribi lisic Vulpini ta psiv Canini a takozh rid Urocyon sho ye bazalnim do reshti U podanomu nizhche pereliku ciframi vkazano kilkist suchasnih ne vimerlih vidiv U galereyi vmisheno po odnomu zobrazhennyu kozhnogo rodu Urocion Urocyon 2 vidi vkl Urocyon littoralis ne nalezhit ni do tribi lisic ni do tribi psiv Grupa lisic triba Lisici Lisicya Vulpes 12 vidiv u tomu chisli Vulpes vulpes i Vulpes lagopus Yenot Nyctereutes 2 vidi Nyctereutes procyonoides Vuhata lisicya Otocyon 1 vid Otocyon megalotis Vulpes vulpes Otocyon megalotis Nyctereutes procyonoides Grupa psiv triba Canini Zgraya vovkiv napadaye na bizona amerikanskogo u Yelloustounskomu nacionalnomu parku Pes Canis 7 vidiv u tomu chisli Canis lupus Atelocynus 1 vid Atelocynus microtis Korotkovuhij pes Cerdocyon 1 vid Cerdocyon thous Lisicya kraboyid Chrysocyon 1 vid Chrysocyon brachyurus Vovk grivistij Dusicyon 3 vimerli vidi u tomu chisli Dusicyon australis Folklendskij vovk Kuon Cuon 1 vid Cuon alpinus Kuon girskij Lycaon 1 vid Lycaon pictus Vovk strokatij Lupulella 2 vidi shakal smugastij i cheprachnij Zorro Lycalopex syn Pseudalopex 6 vidiv vkl Lycalopex fulvipes Speothos 1 vid Speothos venaticus Pes kushovij Canis adustus Lycalopex fulvipes Cerdocyon thous Chrysocyon brachyurus Dusicyon australis Cuon alpinus Lycaon pictus Speothos venaticusDoistorichni psoviYak pravilo ochikuyetsya sho zmini klimatu grayut perevazhnu rol v evolyuciyi bioriznomanittya Zamist cogo konkurenciya mizh riznimi vidami hizhakiv viyavilasya bilsh vazhlivoyu dlya psovih Pivnichnoyi Ameriki Rodina psovih vinikla v Pivnichnij Americi blizko 40 miljoniv rokiv tomu i dosyagla maksimalnogo riznomanitnosti blizko 22 mln rokiv tomu koli ponad 30 vidiv naselyali kontinent Sogodni tilki 9 vidiv rodini psovih zhivut u Pivnichnij Americi Voni postupovo zbilshuvalisya v rozmiri tila i specializuvalisya u stanovlenni velikih hizhakiv Deyaki z nih perevishili 30 kg i buli odnimi z najbilshih hizhakiv na pivnichnoamerikanskomu kontinenti Hocha kilka velikih m yasoyidnih sogodni stikayutsya z bilsh visokim rizikom vimirannya nizh dribni vidi avtori doslidzhennya ne viyavili zhodnih dokaziv analogichnoyi shemi dlya drevnih vidiv sobachih Evolyucijnij uspih m yasoyidnih tvarin neminuche pov yazane z yih zdatnistyu otrimati yizhu Ce govorit pro te sho predstavniki rodini kotovih mabut buli bilsh efektivnimi hizhakami nizh bilshist z vimerlih vidiv v rodini psovi Pidrodina Caninae Rid Leptocyon 24 16 mln rokiv Leptocyon vafer 16 mln rokiv Leptocyon vulpinus 24 mln rokiv Rid Urocyon 10 3 0 Ma Urocyon citrinus 2 588 1 806 Ma Urocyon galushai 4 9 1 8 Ma Urocyon minicephalus 1 8 0 3 Ma Urocyon progressus 4 9 1 8 Ma Urocyon webbi 10 3 4 9 Ma Triba Canini Rid Canis Canis adoxus Canis ameghinoi Canis armbrusteri 1 8 0 3 mln rokiv Canis arnensis 3 4 mln rokiv Canis cautleyi Canis cedazoensis 4 9 0 3 mln rokiv Canis donnezani 4 0 3 1 mln rokiv Canis edwardii 4 9 0 3 mln rokiv Canis Eucyon cipio 8 2 mln rokiv Canis etruscus 3 4 Mln rokiv Canis ferox 10 3 5 3 mln rokiv Canis gezi Canis lepophagus 10 2 mln rokiv Canis michauxi Canis mosbachensis 0 787 mln rokiv Canis nehringi Pidrid Xenocyon Xenocyon falconeri 2 6 mln rokiv Xenocyon lycaonoides 1 81 0 12 mln rokiv Rid Aenocyon Aenocyon dirus 1 8 0 11 mln rokiv Rid Cynotherium Cynotherium sardous Rid Theriodictis 1 2 0 01 mln rokiv Theriodictis platensis 1 8 mln rokiv Theriodictis tarijensis 1 8 mln rokiv Theriodictis Canis proplatensis 2 1 mln rokiv Rid Protocyon Protocyon orcesi Protocyon scagliarum Protocyon troglodytes Rid Dusicyon Dusicyon australis Dusicyon avus Dusicyon cultridens Rid Cerdocyon Cerdocyon avius Cerdocyon ensenadensis Rid Speothos Speothos pacivorus Rid Nurocyon Nurocyon chonokhariensis Rid Eucyon 8 mln rokiv Eucyon davisi 8 3 mln rokiv probably ancestor of Canis Eucyon minor 8 mln rokiv Eucyon zhoui 8 mln rokiv Eucyon monticinensis 8 mln rokiv Eucyon odessanus Triba Vulpini Rid Nyctereutes 7 1 mln rokiv nash chas Nyctereutes cf donnezani 7 1 mln rokiv Nyctereutes cf megamastoides 3 158 mln rokiv Nyctereutes donnezani 3 4 mln rokiv Nyctereutes megamostoides 2 6 mln rokiv Nyctereutes sinensis 3 4 mln rokiv Rid Vulpes 7 mln rokiv do teper Vulpes alopecoides 2 6 mln rokiv Vulpes cf alopecoides 2 6 mln rokiv Vulpes cf vulpes 0 1275 mln rokiv Vulpes galaticus 4 2 mln rokiv Vulpes riffautae 7 mln rokiv Rid Metalopex Metalopex bakeri 10 3 4 9 Ma Metalopex macconnelli 10 3 5 332 Ma Metalopex merriami 10 3 5 332 Ma Rid Prototocyon Prototocyon curvipalatus piznij pliocen rannij plejstocen Pidrodina Borophaginae Rid Archaeocyon 33 3 26 3 mln rokiv Archaeocyon falkenbachi 30 8 20 6 mln rokiv Archaeocyon leptodus 33 3 26 3 mln rokiv Archaeocyon pavidus 33 3 26 3 mln rokiv Rid Otarocyon 33 9 26 3 mln rokiv Otarocyon cooki 30 8 26 3 mln rokiv Otarocyon macdonaldi 33 9 33 3 mln rokiv Rid Oxetocyon 33 3 30 8 mln rokiv Oxetocyon cuspidatus 33 3 30 8 mln rokiv Rid Rhizocyon 30 mln rokiv Rhizocyon oregonensis 30 mln rokiv Triba Phlaocyonini 30 8 3 6 mln rokiv Rid Cynarctoides 33 3 16 6 mln rokiv Cynarctoides acridens 24 6 13 6 mln rokiv Cynarctoides emryi 20 6 16 6 mln rokiv Cynarctoides gawnae 20 6 16 6 mln rokiv Cynarctoides harlowi 24 6 20 6 mln rokiv Cynarctoides lemur 30 mln rokiv Cynarctoides luskensis 24 8 20 6 mln rokiv Cynarctoides roii 30 8 26 3 mln rokiv Rid Phlaocyon 30 19 mln rokiv Phlaocyon achoros Phlaocyon annectens 22 mln rokiv Phlaocyon latidens 30 mln rokiv Phlaocyon leucosteus 22 mln rokiv Phlaocyon mariae Phlaocyon marslandensis 19 mln rokiv Phlaocyon minor 30 mln rokiv Phlaocyon multicuspus Phlaocyon taylori Phlaocyon yakolai 19 mln rokiv Triba Borophagini 33 3 16 6 mln rokiv Rid Cormocyon 30 8 20 6 mln rokiv Cormocyon copei 30 8 20 6 mln rokiv Cormocyon haydeni 24 8 20 6 mln rokiv Rid Desmocyon 25 16 mln rokiv Desmocyon matthewi 20 6 16 3 mln rokiv Desmocyon thompsoni Rid Metatomarctus 20 6 16 3 mln rokiv Metatomarctus canavus 20 6 16 3 mln rokiv Metatomarctus sp A 16 mln rokiv Metatomarctus sp B 16 mln rokiv Rid 18 16 mln rokiv Eulopocyon brachygnathus 16 mln rokiv Eulopocyon spissidens 18 mln rokiv Rid Psalidocyon 16 mln rokiv Psalidocyon marianae 16 mln rokiv Rid Microtomarctus 20 6 16 6 mln rokiv Microtomarctus conferta 23 0 5 33 mln rokiv Rid Protomarctus 18 mln rokiv Protomarctus optatus 18 mln rokiv Rid Tephrocyon 16 mln rokiv Tephrocyon rurestris 16 mln rokiv Pidtriba Cynarctina Rid Paracynarctus 20 3 13 6 mln rokiv Paracynarctus kelloggi 20 3 13 6 mln rokiv Paracynarctus sinclairi 20 6 13 6 mln rokiv Rid Cynarctus 15 9 10 3 mln rokiv Cynarctus crucidens 11 6 10 3 mln rokiv Cynarctus galushai 16 3 13 6 mln rokiv Cynarctus marylandica 15 9 13 6 mln rokiv Cynarctus saxatilis 16 3 13 6 mln rokiv Cynarctus voorhiesi 13 6 10 3 mln rokiv Cynarctus wangi 12 mln rokiv tomu Pidtriba Aelurodontina 20 5 mln rokiv Rid Tomarctus 20 6 13 6 mln rokiv Tomarctus brevirostris 20 4 13 6 mln rokiv Tomarctus hippophaga 20 6 13 6 mln rokiv Rid Aelurodon 20 6 4 9 mln rokiv Aelurodon asthenostylus 20 6 13 6 mln rokiv Aelurodon ferox 16 3 10 3 mln rokiv Aelurodon mcgrewi 16 3 13 6 mln rokiv Aelurodon montanensis 16 3 13 6 mln rokiv Aelurodon stirtoni 16 3 10 3 mln rokiv Aelurodon taxoides 13 6 5 3 mln rokiv Pidtriba Borophagina 20 6 3 6 mln rokiv Rid Paratomarctus 16 3 10 3 mln rokiv Paratomarctus euthos 13 mln rokiv Paratomarctus temerarius 16 mln rokiv Rid Carpocyon 33 3 13 6 mln rokiv Carpocyon compressus 16 3 13 6 mln rokiv Carpocyon limosus 10 3 5 3 mln rokiv Carpocyon robustus 13 6 10 3 mln rokiv Carpocyon webbi 16 3 10 3 mln rokiv Rid Protepicyon 16 mln rokiv Protepicyon raki 16 mln rokiv Rid Epicyon 12 10 mln rokiv Epicyon aelurodontoides 10 3 4 9 mln rokiv Epicyon haydeni 10 3 4 9 mln rokiv Epicyon saevus 16 3 4 9 mln rokiv Rid Borophagus 12 5 mln rokiv Borophagus diversidens 5 mln rokiv Borophagus dudleyi 5 3 3 6 mln rokiv Borophagus hilli 10 3 3 6 mln rokiv Borophagus littoralis 13 6 10 3 mln rokiv Borophagus orc 5 3 4 9 mln rokiv Borophagus parvus 10 3 4 9 mln rokiv Borophagus pugnator 13 6 5 3 mln rokiv Borophagus secundus 13 6 5 3 mln rokiv Pidrodina Hesperocyoninae Rid Cynodesmus 32 29 mln rokiv Cynodesmus martini 29 mln rokiv Cynodesmus thooides 32 mln rokiv Rid Caedocyon Caedocyon tedfordi Rid Ectopocynus 32 19 mln rokiv Ectopocynus antiquus 32 mln rokiv Ectopocynus intermedius 29 mln rokiv Ectopocynus siplicidens 19 mln rokiv Rid Enhydrocyon 29 25 mln rokiv Enhydrocyon basilatus 25 mln rokiv Enhydrocyon crassidens 25 mln rokiv Enhydrocyon pahinsintewkpa 29 mln rokiv Enhydrocyon stenocephalus 29 mln rokiv Rid Hesperocyon 39 74 34 mln rokiv Hesperocyon coloradensis Hesperocyon gregarius 37 mln rokiv Rid Mesocyon 34 29 mln rokiv Mesocyon brachyops 29 mln rokiv Mesocyon coryphaeus 29 mln rokiv Mesocyn temnodon Rid Osbornodon 32 18 mln rokiv Osbornodon brachypus Osbornodon fricki 18 mln rokiv Osbornodon iamonensis 21 mln rokiv Osbornodon renjiei 33 mln rokiv Osbornodon scitulus Osbornodon sesnoni 32 mln rokiv Osbornodon wangi Rid Paraenhydrocyon 30 25 mln rokiv Paraenhydrocyon josephi 30 mln rokiv Paraenhydrocyon robustus 25 mln rokiv Rid Philotrox 29 mln rokiv Philotrox condoni 29 mln rokiv Rid Prohesperocyon 36 Mln rokiv Prohesperocyon wilsoni 36 mln rokiv Rid Sunkahetanka 29 Mln rokiv Sunkahetanka geringensis 29 mln rokiv PrimitkiZagorodnyuk I Harchuk S Nazivnichi zasadi opisu taksonomichnogo riznomanittya ssavciv Yevropi Naukovij visnik NUBiP Ukrayini 2011 Vip 164 3 S 124 135 Stecula N O Obuh A P Taksonomichna struktura teriofauni Nacionalnogo prirodnogo parku Skolivski Beskidi Naukovij visnik NUBiP Ukrayini 2011 Vip 164 z dzherela 26 zhovtnya 2016 Procitovano 2016 10 26 Skilskij I Smirnov N amp Meleshuk L Vseukrayinska konferenciya Suchasnij muzej Naukova j ekspozicijna diyalnist teriologichnij aspekt Praci Teriologichnoyi Shkoli 2010 Vip 10 S 170 172 Canidae Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Procitovano 01 01 2022 Daniele Silvestro Alexandre Antonelli Nicolas Salamin Tiago B Quental The role of clade competition in the diversification of North American canids Proceedings of the National Academy of Sciences 2015 112 28 Hayes F G 2000 The Brooksville 2 local fauna Arikareean latest Oligocene Hernando County Florida Bulletin of the Florida Museum of Natural History 43 1 1 47 Wang Xiaoming Wideman Benjamin C Nichols Ralph Hanneman Debra L 2004 PDF Journal of Vertebrate Paleontology 24 2 445 452 doi 10 1671 2493 Arhiv originalu PDF za 30 veresnya 2007 Procitovano 8 lipnya 2007 Wang Xiaoming 2003 New Material of Osbornodon from the Early Hemingfordian of Nebraska and Florida PDF Bulletin of the American Museum of Natural History 279 163 176 doi 10 1206 0003 0090 2003 279 lt 0163 C gt 2 0 CO 2 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Spisok ssavciv Ukrayini vidi vidomi za ostanni dva stolittya vebsajt Ukrayinskogo teriologichnogo tovaristva NAN Ukrayini http terioshkola org ua ua fauna taxalist htm Rodina Psovi u monografiyi Vidi ssavciv svitu MSW3 2005 1 Fahey B and P Myers 2000 Canidae On line Animal Diversity Web angl PosilannyaVovchi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi