Вовк жахливий (Aenocyon dirus) — вид роду вовки, жив в епоху пізнього плейстоцену на території Північної Америки. Особини були найбільшими з усієї родини псових, ймовірно саме тому вид отримав назву «жахливий».
Вовк жахливий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
Родина: | Псові (Canidae) |
Підродина: | Caninae |
Триба: | Canini |
Підтриба: | Canina |
Рід: | †Aenocyon Merriam, 1918 |
Вид: | †Вовк жахливий (A. dirus) |
Біноміальна назва | |
†Aenocyon dirus (Leidy, 1858) | |
Мапа історичного поширення виду | |
Синоніми | |
|
Історія
Aenocyon dirus перестав існувати ≈ 16 (за іншими даними 10) тисяч років тому, у часи Льодовикового періоду, після того як на територію сучасної Північної Америки прийшли перші племена людей-переселенців. Вимирання виду, як і більшості тварин епохи плейстоцену, було зумовлене постійними холодами й нестачею їжі. Крім цього, через потужний і присадкуватий кістяк, хижак був не надто спритним і швидким, на відміну від інших вовків того часу.
Знайдені скам'янілості вовка жахливого сьогодні можна побачити в музеї Ранчо Ла-Брея в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія.
Походження
Кладограма, що показує зв'язки між живими й вимерлими вовкоподібними псовими на основі ДНК | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вовк жахливий був близько 1,7 м завдовжки і важив близько 70 кг. Незважаючи на зовнішню схожість із сірим вовком, між цими двома видами є істотні відмінності. Довжина ніг Aenocyon dirus була коротшою, самі ноги були значно міцнішими, а черепна коробка — меншою, ніж у сірого вовка тих же розмірів.
У 1987 році була сформульована теорія, що пояснює великі розміри тварин періоду плейстоцену. Вона заснована на припущенні, що великі запаси їжі для хижаків у вигляді травоїдних зумовлюють зростання маси тіла і збільшення розмірів загалом. Збільшення розмірів хижаків назвали гіперморфом. При зменшенні харчових ресурсів у гіперморфних тварин було два шляхи — або адаптуватися і зменшитися в розмірах, або вимерти. В цілому хижаки плейстоценової мегафауни були більшими за сучасних хижаків, що займають ті ж харчові ніші. Разом із цим на утворення нових видів вовків могли вплинути різкі кліматичні зміни. Отож учені дійшли висновку, що вовки жахливі не походили від виду сірих вовків, які дожили до сучасності.
Харчування і конкуренти
Раціон харчування вовка жахливого складали бізони та американські коні. Також він міг полювати на мегатеріїв (гігантських лінивців) та верблюдів роду Camelops.
Згадки в масовій культурі
Американський письменник-фантаст Джордж Мартін у книжковій сазі «Гра престолів» використав прообраз вовка жахливого для творення образу лютововків.
Галерея
- можливий вигляд жахливого вовка та скелет
- порівняння розмірів жахливого вовка й людини
- порівняння скелетів жахливого вовка та вовка
Примітки
- Merriam, J.C. (1918). . Bulletin of the Department of Geology of the University of California. 10: 533. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- S. Legendre and C. Roth. 1988. Correlation of carnassial tooth size and body weight in recent carnivores (Mammalia) [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Historical Biology 1(1):85-98 DOI:10.1080/08912968809386468 (англ.)
- Campbell, C. Canis dirus - Dire wolf. Wolf History. Natural Worlds. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2013. (англ.)
- Wolves, Coyotes, and Dogs (Genus Canis). Illinois State Museum. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2013. (англ.)
- McShea, William J. (1 січня 1999). Deer of the World: Their Evolution, Behavior and Ecology, by Valerius Geist. ARCTIC. Т. 52, № 4. doi:10.14430/arctic950. ISSN 1923-1245. Процитовано 27 лютого 2019.
- . Winter is Coming (амер.). 30 жовтня 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
Посилання
- Page Museum — La Brea Tar Pits [ 5 березня 2005 у Wayback Machine.]
Джерела
- Campbell C. Canis dirus - Dire wolf [Архівовано 29 лютого 2012 у WebCite] // Wolf History. Natural Worlds. — Переглянуто: 27 лютого 2019.
- Geist V. Deer of the World: Their Evolution, Behaviour, and Ecology. — Gardners Books, 1999. — 432 p.
- Legendre S, Roth C. Correlation of carnassial tooth size and body weight in Recent carnivores (Mammalia) [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Historical Biology. — 1988. — № 1(1). — C. 85-98. — Переглянуто 27 лютого 2019.
- Richard E Preston. Direwolves: Real and George R. R. Martin-imagined [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Fansided. — Переглянуто 27 лютого 2019.
- Wolves, Coyotes and Dogs (Genus Canis) [ 13 червня 2011 у Wayback Machine.] // Illinois State Museum. — Переглянуто: 27 лютого 2019.
- Донлан Д. Возвращение в плейстоцен // В мире науки. — 2007. — Октябрь. — С. 41.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vovk zhahlivij Aenocyon dirus vid rodu vovki zhiv v epohu piznogo plejstocenu na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki Osobini buli najbilshimi z usiyeyi rodini psovih jmovirno same tomu vid otrimav nazvu zhahlivij Vovk zhahlivij Period isnuvannya 125 0095 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N rannij plejstocen golocen Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Rodina Psovi Canidae Pidrodina Caninae Triba Canini Pidtriba Canina Rid Aenocyon Merriam 1918 Vid Vovk zhahlivij A dirus Binomialna nazva Aenocyon dirus Leidy 1858 Mapa istorichnogo poshirennya vidu Sinonimi Canis dirus C ayersi C indianensis C mississippiensis Aenocyon dirusIstoriyaAenocyon dirus perestav isnuvati 16 za inshimi danimi 10 tisyach rokiv tomu u chasi Lodovikovogo periodu pislya togo yak na teritoriyu suchasnoyi Pivnichnoyi Ameriki prijshli pershi plemena lyudej pereselenciv Vimirannya vidu yak i bilshosti tvarin epohi plejstocenu bulo zumovlene postijnimi holodami j nestacheyu yizhi Krim cogo cherez potuzhnij i prisadkuvatij kistyak hizhak buv ne nadto spritnim i shvidkim na vidminu vid inshih vovkiv togo chasu Znajdeni skam yanilosti vovka zhahlivogo sogodni mozhna pobachiti v muzeyi Rancho La Breya v Los Andzhelesi shtat Kaliforniya PohodzhennyaKladograma sho pokazuye zv yazki mizh zhivimi j vimerlimi vovkopodibnimi psovimi na osnovi DNK Canini Canis 7 vidiv u t ch vovk Cuon alpinus kuon girskij Lycaon pictus Lupulella shakal smugastij i shakal cheprachnij Aenocyon dirus Vovk zhahlivij buv blizko 1 7 m zavdovzhki i vazhiv blizko 70 kg Nezvazhayuchi na zovnishnyu shozhist iz sirim vovkom mizh cimi dvoma vidami ye istotni vidminnosti Dovzhina nig Aenocyon dirus bula korotshoyu sami nogi buli znachno micnishimi a cherepna korobka menshoyu nizh u sirogo vovka tih zhe rozmiriv U 1987 roci bula sformulovana teoriya sho poyasnyuye veliki rozmiri tvarin periodu plejstocenu Vona zasnovana na pripushenni sho veliki zapasi yizhi dlya hizhakiv u viglyadi travoyidnih zumovlyuyut zrostannya masi tila i zbilshennya rozmiriv zagalom Zbilshennya rozmiriv hizhakiv nazvali gipermorfom Pri zmenshenni harchovih resursiv u gipermorfnih tvarin bulo dva shlyahi abo adaptuvatisya i zmenshitisya v rozmirah abo vimerti V cilomu hizhaki plejstocenovoyi megafauni buli bilshimi za suchasnih hizhakiv sho zajmayut ti zh harchovi nishi Razom iz cim na utvorennya novih vidiv vovkiv mogli vplinuti rizki klimatichni zmini Otozh ucheni dijshli visnovku sho vovki zhahlivi ne pohodili vid vidu sirih vovkiv yaki dozhili do suchasnosti Harchuvannya i konkurentiRacion harchuvannya vovka zhahlivogo skladali bizoni ta amerikanski koni Takozh vin mig polyuvati na megateriyiv gigantskih linivciv ta verblyudiv rodu Camelops Zgadki v masovij kulturiAmerikanskij pismennik fantast Dzhordzh Martin u knizhkovij sazi Gra prestoliv vikoristav proobraz vovka zhahlivogo dlya tvorennya obrazu lyutovovkiv Galereyamozhlivij viglyad zhahlivogo vovka ta skelet porivnyannya rozmiriv zhahlivogo vovka j lyudini porivnyannya skeletiv zhahlivogo vovka ta vovkaPrimitkiMerriam J C 1918 Bulletin of the Department of Geology of the University of California 10 533 Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 29 veresnya 2021 S Legendre and C Roth 1988 Correlation of carnassial tooth size and body weight in recent carnivores Mammalia 28 veresnya 2015 u Wayback Machine Historical Biology 1 1 85 98 DOI 10 1080 08912968809386468 angl Campbell C Canis dirus Dire wolf Wolf History Natural Worlds Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 19 serpnya 2013 angl Wolves Coyotes and Dogs Genus Canis Illinois State Museum Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 19 serpnya 2013 angl McShea William J 1 sichnya 1999 Deer of the World Their Evolution Behavior and Ecology by Valerius Geist ARCTIC T 52 4 doi 10 14430 arctic950 ISSN 1923 1245 Procitovano 27 lyutogo 2019 Winter is Coming amer 30 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 PosilannyaPage Museum La Brea Tar Pits 5 bereznya 2005 u Wayback Machine DzherelaCampbell C Canis dirus Dire wolf Arhivovano 29 lyutogo 2012 u WebCite Wolf History Natural Worlds Pereglyanuto 27 lyutogo 2019 Geist V Deer of the World Their Evolution Behaviour and Ecology Gardners Books 1999 432 p Legendre S Roth C Correlation of carnassial tooth size and body weight in Recent carnivores Mammalia 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Historical Biology 1988 1 1 C 85 98 Pereglyanuto 27 lyutogo 2019 Richard E Preston Direwolves Real and George R R Martin imagined 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Fansided Pereglyanuto 27 lyutogo 2019 Wolves Coyotes and Dogs Genus Canis 13 chervnya 2011 u Wayback Machine Illinois State Museum Pereglyanuto 27 lyutogo 2019 Donlan D Vozvrashenie v plejstocen V mire nauki 2007 Oktyabr S 41