Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тюле́неві (Phocidae) — родина морських ссавців ряду хижих (Carnivora), одна з трьох груп ластоногих хижих (Pinnipedia). Родина поділяється на три підродини, містить 18 сучасних видів.
| Тюленеві Період існування: ранній міоцен — сучасність | |
|---|---|
 | |
| Тюлень звичайний (Phoca vitulina) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Клада: | Pinnipediformes |
| Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) |
| Надродина: | Phocoidea |
| Родина: | Тюленеві (Phocidae) Gray, 1821 |
| Роди | |
| |
 Вікісховище: Phocidae | |
Відмінності «типових» тюленів від «вухатих»
Інколи назву «тюлень» використовують як загальну назву для двох родин — власне тюленевих (Phocidae) та «вухатих тюленів» (Otariidae). Перші, ймовірно, мають спільного предка з мустеловими (Mustelidae) — Puijila darwini, другі — з ведмедевими (Ursidae).
У справжніх тюленів вушниці відсутні, обидві пари кінцівок перетворені у ласти, озброєні пазурами; задні — направлені назад та використовуються для руху в воді, а на суші не підгинаються вперед та не підтримують тіло.
Загальний опис
Довжина тіла і маса сильно варіюються: від 1,25 до 6,5 м і від 90 кг до 3,5 т. Кільчаста нерпа — найменша, а морські слони — найбільші серед «ластоногих». Статевий диморфізм так чи інакше виражений у багатьох видів, таких як Cystophora cristata і крилатка, але найбільше проявляється у морських слонів, самці яких є найбільшими «тюленями».
Форма тіла веретеноподібна; голова помітно звужується наперед. Шия коротка, малорухлива. Зовнішні вушні раковини відсутні. На верхній губі 6-10 рядів вібрисів, менш жорстких, ніж у моржів. Хвіст короткий, але добре виражений. Передні ласти складають менш як 25% довжини тіла і помітно менші від задніх. В порівнянні з вухатими тюленями і моржами у справжніх тюленів вони розташовані ближче до голови. Задні ласти завжди витягнуті назад, оскільки не згинаються в зчленовуванні п'яти, і не можуть служити опорою при пересуванні по суші. Кігті у більшості видів добре розвинені на всіх ластах; тільки у тюленя Росса вони зредуковані до невеликих горбиків. Ласти не мають шкірно-хрящової облямівки, що підтримує їх краї.
Абсолютна товщина шкіри у більшості тюленів менша, а відносна (у відношенні до товщини шкіри) товщина підшкірної жирової клітковини більша, ніж у решти ластоногих. Так, у тюленя Ведделла маса підшкірного жиру становить понад 25% від загальної маси — близько 113 кг. Сальні залози дуже великі. Потові залози розвинені слабкіше, ніж у інших ластоногих.
У новонароджених ряду видів хутро густе, досить м'яке, часто біле; тюленятка носять його не більше трьох тижнів. Волосяний покрив у дорослих особин грубий, без вираженої вторинного шару. Морські слони майже повністю позбавлені волосяного покриву. Забарвлення хутра різноманітне, іноді плямисте або смугасте. Для ряду видів характерний статевий і віковий диморфізм забарвлення. Під час сезонного линяння у тюленів змінюється не тільки волосся, але і роговий шар епідермісу, який облущується цілими пластами.
У самців є пенісова кістка, мошонки немає, сім'яники абдомінальні. У самок 1-2 пари сосків.
Мозковий відділ черепа великий, округлий або бочкоподібний. Лицьова частина відносно коротка і вузька; для більшості видів характерний дуже вузький міжочноямковий простір. Зубів 26-36. Хромосом — 32-34.
Розповсюдження
Більшість видів поширена уздовж берегових ліній північніше 30° пн. ш. і південніше 50° пд. ш., у холодних і помірних водах обох півкуль. У тропіках нечисленні, не зустрічаються в Індійському океані. Населяють і деякі прісноводі водоймища, зокрема озера Байкал і Ладозьке.
Спосіб життя
Харчуються рибою, головоногими молюсками та ракоподібними; морські леопарди нападають на пінгвінів та інших тюленчат. Плавають внаслідок руху задніх ластів, яким допомагають бічні вигини м'язистої задньої частини тіла. На коротких ділянках можуть при необхідності розвивати швидкість 24 км/год. Тюлені чудово упірнають; чемпіоном за глибиною і тривалістю занурень є тюлень Ведделла, який досягає глибини 600 м, залишаючись під водою понад годину. Через неможливість спиратися на задні ласти на суші тюлені незграбні та пересуваються, згинаючи тіло з одного боку в інший і ковзаючи льодом.
Більшість тюленів під час розмноження тримаються парами; полігамія відмічена тільки у довгомордого тюленя і морського слона. Розмножуються і линяють частіше на льодах, а не на узбережжі, як вухаті тюлені. Тривалість вагітності 270–350 днів. Лактація продовжується від 28 днів у північного морського слона до 3-5 днів у чубатого тюленя. Годуючі самки у пошуках їжі плавають далеко в морі на відміну від самок вухатих тюленів, які тримаються біля берега. Вигодовування зазвичай припиняється, коли дитинча ще не здатне годуватися самостійно, і воно від 2 до 9-12 тижнів голодує, живучи на накопичених жирових запасах.
Склад родини тюленевих
У складі родини 18 сучасних видів з 14 родів.
- підродина Monachinae
- вимерлі роди: †Australophoca, †Virginiaphoca, †Properiptychus, †Homiphoca, †Acrophoca, †Hadrokirus, †Piscophoca, †Pristiphoca, †Terranectes, †Afrophoca, †Pontophoca, †Palmidophoca, †Messiphoca, †Auroraphoca, †Sarcodectes, †Pliophoca, †Eomonachus, †Callophoca, †Noriphoca
- триба Monachini
- триба Miroungini
- триба Lobodontini
- підродина Phocinae
- вимерлі роди: †Leptophoca, †Nanophoca, †Frisiphoca, †Cryptophoca, †Monotherium, Prophoca, †Monachopsis, †Sarmatonectes, †Phocanella, †Platyphoca, †Miophoca, †Pachyphoca, †Gryphoca, †Batavipusa, †Planopusa, †Praepusa
- триба Cystophorini
- триба Erignathini
- триба Phocini
- вид Phoca vitulina
- вид Phoca largha
- вид †Phoca moori
- вид Pusa hispida
- вид Pusa sibirica
- вид Pusa caspica
- вид Pagophilus groenlandicus
- вид Histriophoca fasciata
- вид †Histriophoca alekseevi
- вид Halichoerus grypus
- † підродина Devinophocinae
- вид †Kawas benegasorum
- вид †Devinophoca emryi
- вид †Devinophoca claytoni
Деякі види тюленів
Справжні тюлені утворюють 13 родів і понад 20 видів, тоді як вухаті тюлені — 7 родів і 14-16 видів. Деякі види наведені нижче:
- лахтак, або «морський заєць» — Erignathus barbatus
- крилатка, або смугастий тюлень — Histriophoca fasciata
- лисун гренландський — Pagophoca groenlandica
- тюлень плямистий (ларга) — Phoca largha
- тюлень звичайний — Phoca vitulina
- тюлень білочеревий — Monachus monachus
- нерпа кільчаста — Pusa hispida
- нерпа байкальська — Pusa sibirica
- нерпа каспійська — Pusa caspica
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.
- Загороднюк, І., Харчук, С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164. — № 3. — С. 124–135.
- Загороднюк, І. Склад та історичні зміни фауни хижих ссавців України // Великі хижі ссавці України та прилеглих країн. — 2001. — С. 14–17. з джерела 11 січня 2012. Процитовано 2016-10-26.
Посилання
- Тюленеві // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Джерела
- Настоящие тюлени на сайті Floranimal.ru (рос.)
- (рос.)
- Тюленевые на сайті Зооклуб (классификация) (рос.)
- Myers, P. 2000. "Phocidae" (On-line), Animal Diversity Web (англ.)
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 312, 313. — . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyule nevi Phocidae rodina morskih ssavciv ryadu hizhih Carnivora odna z troh grup lastonogih hizhih Pinnipedia Rodina podilyayetsya na tri pidrodini mistit 18 suchasnih vidiv Tyulenevi Period isnuvannya rannij miocen suchasnist Tyulen zvichajnij Phoca vitulina Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Klada Pinnipediformes Klada Lastonogi Pinnipedia Nadrodina Phocoidea Rodina Tyulenevi Phocidae Gray 1821 Rodi Phocinae Tyulen Phoca Nerpa Pusa Tev yak Halichoerus Krilatka Histriophoca Lisun Pagophilus Chubach Cystophora Lahtak Erignathus Monachinae Monah Monachus Neomonachus Morskij slon Mirounga Morskij leopard Hydrurga Tyulen Veddella Leptonychotes Tyulen kraboyid Lobodon Tyulen Rossa Ommatophoca Vikishovishe PhocidaeVidminnosti tipovih tyuleniv vid vuhatih Inkoli nazvu tyulen vikoristovuyut yak zagalnu nazvu dlya dvoh rodin vlasne tyulenevih Phocidae ta vuhatih tyuleniv Otariidae Pershi jmovirno mayut spilnogo predka z mustelovimi Mustelidae Puijila darwini drugi z vedmedevimi Ursidae U spravzhnih tyuleniv vushnici vidsutni obidvi pari kincivok peretvoreni u lasti ozbroyeni pazurami zadni napravleni nazad ta vikoristovuyutsya dlya ruhu v vodi a na sushi ne pidginayutsya vpered ta ne pidtrimuyut tilo Zagalnij opisDovzhina tila i masa silno variyuyutsya vid 1 25 do 6 5 m i vid 90 kg do 3 5 t Kilchasta nerpa najmensha a morski sloni najbilshi sered lastonogih Statevij dimorfizm tak chi inakshe virazhenij u bagatoh vidiv takih yak Cystophora cristata i krilatka ale najbilshe proyavlyayetsya u morskih sloniv samci yakih ye najbilshimi tyulenyami Forma tila veretenopodibna golova pomitno zvuzhuyetsya napered Shiya korotka maloruhliva Zovnishni vushni rakovini vidsutni Na verhnij gubi 6 10 ryadiv vibrisiv mensh zhorstkih nizh u morzhiv Hvist korotkij ale dobre virazhenij Peredni lasti skladayut mensh yak 25 dovzhini tila i pomitno menshi vid zadnih V porivnyanni z vuhatimi tyulenyami i morzhami u spravzhnih tyuleniv voni roztashovani blizhche do golovi Zadni lasti zavzhdi vityagnuti nazad oskilki ne zginayutsya v zchlenovuvanni p yati i ne mozhut sluzhiti oporoyu pri peresuvanni po sushi Kigti u bilshosti vidiv dobre rozvineni na vsih lastah tilki u tyulenya Rossa voni zredukovani do nevelikih gorbikiv Lasti ne mayut shkirno hryashovoyi oblyamivki sho pidtrimuye yih krayi Absolyutna tovshina shkiri u bilshosti tyuleniv mensha a vidnosna u vidnoshenni do tovshini shkiri tovshina pidshkirnoyi zhirovoyi klitkovini bilsha nizh u reshti lastonogih Tak u tyulenya Veddella masa pidshkirnogo zhiru stanovit ponad 25 vid zagalnoyi masi blizko 113 kg Salni zalozi duzhe veliki Potovi zalozi rozvineni slabkishe nizh u inshih lastonogih U novonarodzhenih ryadu vidiv hutro guste dosit m yake chasto bile tyulenyatka nosyat jogo ne bilshe troh tizhniv Volosyanij pokriv u doroslih osobin grubij bez virazhenoyi vtorinnogo sharu Morski sloni majzhe povnistyu pozbavleni volosyanogo pokrivu Zabarvlennya hutra riznomanitne inodi plyamiste abo smugaste Dlya ryadu vidiv harakternij statevij i vikovij dimorfizm zabarvlennya Pid chas sezonnogo linyannya u tyuleniv zminyuyetsya ne tilki volossya ale i rogovij shar epidermisu yakij oblushuyetsya cilimi plastami U samciv ye penisova kistka moshonki nemaye sim yaniki abdominalni U samok 1 2 pari soskiv Mozkovij viddil cherepa velikij okruglij abo bochkopodibnij Licova chastina vidnosno korotka i vuzka dlya bilshosti vidiv harakternij duzhe vuzkij mizhochnoyamkovij prostir Zubiv 26 36 Hromosom 32 34 RozpovsyudzhennyaBilshist vidiv poshirena uzdovzh beregovih linij pivnichnishe 30 pn sh i pivdennishe 50 pd sh u holodnih i pomirnih vodah oboh pivkul U tropikah nechislenni ne zustrichayutsya v Indijskomu okeani Naselyayut i deyaki prisnovodi vodojmisha zokrema ozera Bajkal i Ladozke Sposib zhittyaHarchuyutsya riboyu golovonogimi molyuskami ta rakopodibnimi morski leopardi napadayut na pingviniv ta inshih tyulenchat Plavayut vnaslidok ruhu zadnih lastiv yakim dopomagayut bichni vigini m yazistoyi zadnoyi chastini tila Na korotkih dilyankah mozhut pri neobhidnosti rozvivati shvidkist 24 km god Tyuleni chudovo upirnayut chempionom za glibinoyu i trivalistyu zanuren ye tyulen Veddella yakij dosyagaye glibini 600 m zalishayuchis pid vodoyu ponad godinu Cherez nemozhlivist spiratisya na zadni lasti na sushi tyuleni nezgrabni ta peresuvayutsya zginayuchi tilo z odnogo boku v inshij i kovzayuchi lodom Bilshist tyuleniv pid chas rozmnozhennya trimayutsya parami poligamiya vidmichena tilki u dovgomordogo tyulenya i morskogo slona Rozmnozhuyutsya i linyayut chastishe na lodah a ne na uzberezhzhi yak vuhati tyuleni Trivalist vagitnosti 270 350 dniv Laktaciya prodovzhuyetsya vid 28 dniv u pivnichnogo morskogo slona do 3 5 dniv u chubatogo tyulenya Goduyuchi samki u poshukah yizhi plavayut daleko v mori na vidminu vid samok vuhatih tyuleniv yaki trimayutsya bilya berega Vigodovuvannya zazvichaj pripinyayetsya koli ditincha she ne zdatne goduvatisya samostijno i vono vid 2 do 9 12 tizhniv goloduye zhivuchi na nakopichenih zhirovih zapasah Sklad rodini tyulenevihU skladi rodini 18 suchasnih vidiv z 14 rodiv pidrodina Monachinae vimerli rodi Australophoca Virginiaphoca Properiptychus Homiphoca Acrophoca Hadrokirus Piscophoca Pristiphoca Terranectes Afrophoca Pontophoca Palmidophoca Messiphoca Auroraphoca Sarcodectes Pliophoca Eomonachus Callophoca Noriphoca dd triba Monachini vid Monachus monachus vid Neomonachus schauinslandi vid Neomonachus tropicalis triba Miroungini vid Mirounga angustirostris vid Mirounga leonina triba Lobodontini vid Hydrurga leptonyx vid Leptonychotes weddellii vid Lobodon carcinophagus vid Ommatophoca rossi pidrodina Phocinae vimerli rodi Leptophoca Nanophoca Frisiphoca Cryptophoca Monotherium Prophoca Monachopsis Sarmatonectes Phocanella Platyphoca Miophoca Pachyphoca Gryphoca Batavipusa Planopusa Praepusa dd triba Cystophorini vid Cystophora cristata triba Erignathini vid Erignathus barbatus triba Phocini vid Phoca vitulina vid Phoca largha vid Phoca moori vid Pusa hispida vid Pusa sibirica vid Pusa caspica vid Pagophilus groenlandicus vid Histriophoca fasciata vid Histriophoca alekseevi vid Halichoerus grypus pidrodina Devinophocinae vid Kawas benegasorum vid Devinophoca emryi vid Devinophoca claytoniDeyaki vidi tyulenivNerpa bajkalska Pusa sibirica Spravzhni tyuleni utvoryuyut 13 rodiv i ponad 20 vidiv todi yak vuhati tyuleni 7 rodiv i 14 16 vidiv Deyaki vidi navedeni nizhche lahtak abo morskij zayec Erignathus barbatus krilatka abo smugastij tyulen Histriophoca fasciata lisun grenlandskij Pagophoca groenlandica tyulen plyamistij larga Phoca largha tyulen zvichajnij Phoca vitulina tyulen bilocherevij Monachus monachus nerpa kilchasta Pusa hispida nerpa bajkalska Pusa sibirica nerpa kaspijska Pusa caspicaPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 257 Zagorodnyuk I Harchuk S Nazivnichi zasadi opisu taksonomichnogo riznomanittya ssavciv Yevropi Naukovij visnik NUBiP Ukrayini 2011 Vip 164 3 S 124 135 Zagorodnyuk I Sklad ta istorichni zmini fauni hizhih ssavciv Ukrayini Veliki hizhi ssavci Ukrayini ta prileglih krayin 2001 S 14 17 z dzherela 11 sichnya 2012 Procitovano 2016 10 26 PosilannyaTyulenevi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 DzherelaNastoyashie tyuleni na sajti Floranimal ru ros ros Tyulenevye na sajti Zooklub klassifikaciya ros Myers P 2000 Phocidae On line Animal Diversity Web angl Terry A Vaughan James M Ryan Nicholas J Czaplewski Mammalogy Jones amp Bartlett Learning 2011 S 312 313 ISBN 0763762997 angl