Тев'як довгомордий (Halichoerus grypus) — вид тварин родини Тюленевих. Етимологія: грец. ἅλς — сіль; грец. χοίρος — свиня.
Тев'як довгомордий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Клада: | Pinnipediformes |
Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) |
Родина: | Тюленеві (Phocidae) |
Триба: | Phocini |
Рід: | Тев'як (Halichoerus) Nilsson, 1820 |
Вид: | Тев'як довгомордий (H. grypus) |
Біноміальна назва | |
Halichoerus grypus (, 1791) | |
Поширення
Мешкає на континентальному шельфі субарктичних північних атлантичних вод з помірно холодним кліматом. Існує три популяції ізольовані як географічно, так і за часом відтворення: балтійська (Балтійське море), східно-атлантична (Північне море, протока Ла-Манш, Ірландське море, Норвезьке море, Баренцове море, узбережжя Ісландії і Фарерських островів) і західно-атлантична (узбережжя о. Ньюфаундленд, п-ова Лабрадор та крайнього північного сходу США).
Таксономія
Типовий вид роду Halichoerus Nilsson, 1820, встановлений як "Halichoerus griseus Nilsson" (=Halichoerus grypus Fabricius, 1791). У фауні світу та регіону — єдиний вид цього роду.
Номінативний підвид Halichoerus grypus grypus Fabricius, 1791 описаний з Балтійського моря, підвид Halichoerus grypus atlantica Nehring, 1886 формує обидві атлантичні популяції. Згідно молекулярно-генетичних досліджень східно- та західно-атлантична популяція зазнають репродуктивної ізоляції протягом близько мільйону років, і, можливо, можуть вважатись окремими підвидами.
Опис
Забарвлення варіює в широких межах пробігаючи відтінки сірого, коричневого, чорного і сріблястого. Обидві статі темніші по центру спини й світлі на животі. Деякі самці майже повністю чорні, а деякі самиці назагал кремові. Для H. grypus характерний великий статевий диморфізм. У Великій Британії довжина дорослих самців у середньому 2 м, вага 233 кг, максимальна 310 кг. Дорослі самиці в середньому довжиною 1,8 м, вагою 155 кг. При народженні довжина щенят 90-105 см, вага цуценят-самців у середньому 15,8 кг, самиць у середньому 14,8 кг. Лактація триває близько 15-18 днів. З моменту народження до відлучення від молока, самиці втрачають близько 5,7 кг на день. Пірнають неглибоко й на нетривалий час, менше 120 м і менше ніж 8 хв, відповідно.
Тев'як споживає різного роду рибу, напр. тріска, оселедець, зубатка, мойва, камбала.
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 251.
- Boskovic, R. та ін. (1996). Geographic distribution of mitochondrial DNA haplotypes in grey seals (Halichoerus grypus). Canadian Journal of Zoology. 74 (10): 1787—1796. doi:10.1139/z96-199.
Джерела
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 884. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tev yak dovgomordij Halichoerus grypus vid tvarin rodini Tyulenevih Etimologiya grec ἅls sil grec xoiros svinya Tev yak dovgomordij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Klada Pinnipediformes Klada Lastonogi Pinnipedia Rodina Tyulenevi Phocidae Triba Phocini Rid Tev yak Halichoerus Nilsson 1820 Vid Tev yak dovgomordij H grypus Binomialna nazva Halichoerus grypus 1791 PoshirennyaMeshkaye na kontinentalnomu shelfi subarktichnih pivnichnih atlantichnih vod z pomirno holodnim klimatom Isnuye tri populyaciyi izolovani yak geografichno tak i za chasom vidtvorennya baltijska Baltijske more shidno atlantichna Pivnichne more protoka La Mansh Irlandske more Norvezke more Barencove more uzberezhzhya Islandiyi i Farerskih ostroviv i zahidno atlantichna uzberezhzhya o Nyufaundlend p ova Labrador ta krajnogo pivnichnogo shodu SShA TaksonomiyaTipovij vid rodu Halichoerus Nilsson 1820 vstanovlenij yak Halichoerus griseus Nilsson Halichoerus grypus Fabricius 1791 U fauni svitu ta regionu yedinij vid cogo rodu Nominativnij pidvid Halichoerus grypus grypus Fabricius 1791 opisanij z Baltijskogo morya pidvid Halichoerus grypus atlantica Nehring 1886 formuye obidvi atlantichni populyaciyi Zgidno molekulyarno genetichnih doslidzhen shidno ta zahidno atlantichna populyaciya zaznayut reproduktivnoyi izolyaciyi protyagom blizko miljonu rokiv i mozhlivo mozhut vvazhatis okremimi pidvidami OpisZabarvlennya variyuye v shirokih mezhah probigayuchi vidtinki sirogo korichnevogo chornogo i sriblyastogo Obidvi stati temnishi po centru spini j svitli na zhivoti Deyaki samci majzhe povnistyu chorni a deyaki samici nazagal kremovi Dlya H grypus harakternij velikij statevij dimorfizm U Velikij Britaniyi dovzhina doroslih samciv u serednomu 2 m vaga 233 kg maksimalna 310 kg Dorosli samici v serednomu dovzhinoyu 1 8 m vagoyu 155 kg Pri narodzhenni dovzhina shenyat 90 105 sm vaga cucenyat samciv u serednomu 15 8 kg samic u serednomu 14 8 kg Laktaciya trivaye blizko 15 18 dniv Z momentu narodzhennya do vidluchennya vid moloka samici vtrachayut blizko 5 7 kg na den Pirnayut negliboko j na netrivalij chas menshe 120 m i menshe nizh 8 hv vidpovidno Tev yak spozhivaye riznogo rodu ribu napr triska oseledec zubatka mojva kambala PrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 251 Boskovic R ta in 1996 Geographic distribution of mitochondrial DNA haplotypes in grey seals Halichoerus grypus Canadian Journal of Zoology 74 10 1787 1796 doi 10 1139 z96 199 DzherelaRonald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 884 ISBN 0801857899