Кото ві або котя чі Felidae родина ссавців ряду хижих Carnivora центральна родина підряду котовиді Feliformia Родина міс

Кото́ві або котя́чі (Felidae) — родина ссавців ряду хижих (Carnivora), центральна родина підряду котовиді (Feliformia). Родина містить 8 сучасних родоводів, 14 родів, 40 сучасних видів. Це найбільш спеціалізовані серед хижих тварини, пристосовані до добування тваринної їжі шляхом підкрадання, підстерігання, рідше переслідуванням. У фауні України котові (Felidae) представлені 2 видами: кіт лісовий (Felis silvestris) і рись євразійська (Lynx lynx).

Котові Період існування: 30.8–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N пізній олігоцен — наш час

Колаж із представників 8 родоводів котів: тигр, рись канадська, сервал, пума, кіт-рибалка, катопума Темінка, оцелот, кіт лісовий
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Підряд:	Котовиді (Feliformia)
Клада:	Aeluroidea
Надродина:	Feloidea
Родина:	Котові (Felidae) Fischer von Waldheim, 1817
Підродини й роди
Felinae sensu lato † ? Dromopanthera † Pristifelis † Sivapardus Триба пантери Pantherini* або підродина Пантерові Pantherinae:* † Pachypanthera † Palaeopanthera Neofelis Пантера (Panthera) Малі кішки (Felinae) sensu stricto: Триба каракали Caracalini: Сервал (Leptailurus) Каракал (Caracal) Триба леопарди Leopardini : Леопард (Leopardus) Триба катопуми Catopumini : Мармурова кішка (Pardofelis) Катопума (Catopuma) Триба рисі Lyncisini: Рись (Lynx) Триба гепарди Acinonychini: Гепард (Acinonyx у т. ч. Sivapanthera) † Miracinonyx Пума (Puma) Ягуарунді (Herpailurus) Триба бенгали Prionailurini: Манул (Otocolobus) Азійський кіт (Prionailurus) Триба коти Felini: Кіт (Felis) † Махайродові (Machairodontinae) † 22 роди без підродини: † Asilifelis † Diamantofelis † Hyperailurictis † Katifelis † Leontoceryx † Leptofelis † Magerifelis † Miopanthera † Namafelis † Pratifelis † Проаілурус (Proailurus) † Псевдолурус (Pseudaelurus) † Sivaelurus † Styriofelis † Vinayakia † Vishnufelis

зеленим — пантери, синім — малі кішки

щільність видів сучасних котів
Вікісховище: Felidae

Із 39 видів, наведених на вебсайті МСОП, 5 — під загрозою вимирання, 13 — уразливих, 6 — близькі до загрозливого стану, 15 — в найменшій загрозі. Серед основних загроз для звірів з родини котових є полювання на них заради хутра та для азійських ринків традиційної медицини і знищення середовищ проживання.

Характеристики

Розміри широко варіюють: від 34 см і маси 1,5 кг (чорнонога кішка) до 3,8 м і понад 275 кг (тигр). Кінцівки пальцехідні, передні — п'ятипалі, задні — чотирипалі. У всіх видів, окрім гепарда і суматранського кота, кігті втяжні. Зубів менше, ніж у решти хижих, (28–30), тому морда коротка, а голова виглядає округлою. Зубна система різко вираженого м'ясоїдного типу. Типова зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 3/2, M 1/1 = 30. Язик укритий дрібними, загостреними роговими сосочками, які допомагають котам вишкрябувати м'ясо з кісток і чистити хутро. Хвіст у більшості видів довгий. Забарвлення від сіруватого до рудувато-бурого, як правило зі смугами, плямами, крапками або розетками. Волосяний покрив низький, у північних і високогірних видів — більш пухнастий. З органів чуття найкраще розвинені слух і зір; нюх слабий. Коти здатні чути дуже високі звуки — частотою до 50 000 Гц, (людина до 20 000 Гц). Усі дикі коти мають 19 пар хромосом, окрім представників роду Leopardus, які мають 18 пар хромосом. Це кидає тінь сумніву на те, що лінія оцелота еволюціонувала від спільного з іншими котовими предка. Незалежно від розмірів тіла у деяких видів котових є контрастні білі плями волосся на зовнішніх поверхнях вух. Показано, що наявність білих плям корелює з уподобанням закритих середовищ проживання, оскільки рухи вух відіграють важливу роль у внутрішньовидовій комунікації, а колірний контраст посилює виявлення особини.

Поведінка

Спосіб життя котячих (окрім гепардів) переважно сутінковий, присутінковий і нічний. Переважно котові живуть поодинці, однак леви утворюють прайди, а гепарди можуть жити як поодинці, так і в групах. Більшість котів добре лазять по деревах, а деякі види добре плавають. Більшість котів полюють із засідки. Коти позначають територію за допомогою лицьових залоз і сечі. Вони також позначають територіальні кордони, дряпаючи кігтями стовбури дерев. Дрібні види розмножуються щорічно або частіше, наприклад домашній кіт; великі — раз на 2–3 роки. Дитинчат у дрібних видів до 5–6, у великих до 2–4. Дитинчата народжуються сліпими й безпорадними. Виховує дитинчат мати, батько піклується про них тільки в окремих випадках. Хоча багато котів не доживають і одного року, тривалість життя становить 15–30 років.

Походження і розповсюдження

Родина котових належить до підряду котовидих, який розділився, ймовірно, приблизно 50–35 мільйонів років тому на кілька родин. Сестринською до котових є родина † Barbourofelidae.

Найдавніші коти, ймовірно, з'явилися приблизно від 35 до 28.5 мільйонів років тому. Proailurus — найстаріший відомий кіт, який виник після еоцен-олігоценового вимирання приблизно 33.9 мільйона років тому; скам'янілості були розкопані у Франції та Монголії. Викопні рештки вказують на те, що Felidae прибули до Північної Америки приблизно 18.5 мільйонів років тому.

У ранньому міоцені приблизно від 20 до 16,6 мільйонів років тому в Африці мешкала парафілетична група Pseudaelurus, від якої походять сучасні й махайродові коти. Викопні щелепи Pseudaelurus також були розкопані в геологічних утвореннях валлезійської епохи Європи, середнього міоцену Азії та пізнього хемінгфордського періоду до пізнього барстовського періоду Північної Америки.

У ранньому чи середньому міоцені шаблезубі махайродові еволюціонували в Африці та мігрували на північ у пізньому міоцені. Завдяки своїм великим верхнім іклам вони були пристосовані до полювання на великих травоїдних тварин. Miomachairodus є найдавнішим відомим представником цієї підродини. Metailurus жив в Африці та Євразії приблизно 8–6 мільйонів років тому. Кілька скелетів Paramachaerodus були знайдені в Іспанії. Homotherium з'явився в Африці, Євразії та Північній Америці близько 3,5 мільйонів років тому, а Megantereon близько 3 мільйонів років тому. Smilodon мешкав у Північній та Південній Америці приблизно 2,5 мільйона років тому. Ця підродина вимерла в пізньому плейстоцені, 10 тисяч років тому.

Результати мітохондріального аналізу вказують на те, що живі види Felidae походять від спільного предка, який походить з Азії в епоху пізнього міоцену. Вони мігрували до Африки, Європи та Америки протягом щонайменше 10 міграційних хвиль протягом останніх ~11 мільйонів років; не дісталися коти лише берегів Австралії. Низький рівень моря, міжльодовиковий і льодовиковий періоди сприяли цим міграціям. Сучасні котові поділяються на вісім еволюційних ліній / видових клад / триб. Генотипування ядерної ДНК усіх 41 виду котячих показало, що гібридизація між видами відбулася в ході еволюції в більшості з восьми ліній.

Подана нижче кладограма на основі Piras et al. (2013) описує філогенію основних груп родини:

Felidae

†Proailurus

Proailurinae
	†Proailurus bourbonnensis

	†Proailurus lemanensis

	†Proailurus major

"Pseudaelurus"

Pseudaelurus lineage

†Pseudaelurus

	†Pseudaelurus quadridentatus

	†Pseudaelurus cuspidatus

	†Pseudaelurus guangheesis

†Machairodontinae

†Hyperailurictis

Hyperailurictis lineage
	†Hyperailurictis intrepidus

	†Hyperailurictis marshi

	†Hyperailurictis stouti

	†Hyperailurictis validus

	†Hyperailurictis skinneri

†Sivaelurus

†Sivaelurus chinjiensis

Styriofelis lineage

†Styriofelis

	†Styriofelis turnauensis

	†Styriofelis romieviensis

Felinae

Felinae

†Miopanthera

	†Miopanthera lorteti

	†Miopanthera pamiri

Pantherinae

sensu lato

(grade)

Класифікація

Традиційно сучасних котових прийнято поділяти на підродину пантерових і малих котів, однак, зважаючи на порівняно незначні морфологічні відмінності й відносно недавню еволюційну радіацію більш доцільно помістити всіх сучасних котових до однієї підродини — Felinae.

Підродина Котові (малі кішки) (Felinae)

	Рід каракал (Caracal) містить 2 види: каракал золотий (aurata) і звичайний (caracal)
	Рід сервал (Leptailurus) — 1 вид (serval)
	Рід кіт (Felis) — 6 видів: кіт очеретяний (chaus), барханний (margarita), чорноногий (nigripes), степовий (lybica), китайський (bieti), і лісовий (silvestris)
	Рід леопард (Leopardus) — 8 видів: леопард малий (guttulus), андський (jacobitus), Жоффруа (geoffroyi), Віда (wiedii), кодкод (guigna), оцелот (pardalis), онцила (tigrinus), колоколо (colocolo)
	Рід рись (Lynx) — 4 види: рись канадська (canadensis), євразійська (lynx), іспанська (pardinus) і руда (rufus)
	Рід манул (Otocolobus) — 1 вид (manul)
	рід Азійський кіт (Prionailurus) — 5 видів: бенгальський кіт (bengalensis), яванський кіт (javanensis) суматранський кіт (planiceps), плямисто-рудий кіт (rubiginosus) і кіт-рибалка (viverrinus)
	Рід мармурова кішка (Pardofelis) — 1 вид (marmorata)
	Рід катопума (Catopuma) — 2 види: катопума калімантанська (badia) і Темінка (temmincki)
	Рід пума (Puma) — 1 вид (concolor)
	Рід ягуарунді (Herpailurus) — 1 вид (yaguaroundi)
	Рід гепард — 1 сучасний вид гепард стрункий (jubatus)

Підродина Пантерові (великі кішки) (Pantherinae)

	Рід Neofelis — 2 види: димчаста пантера (nebulosa), борнейська пантера (diardi)
	Рід пантера (Panthera) — 5 видів: пантера плямиста (pardus), лев (leo), тигр (tigris), ягуар (onca), ірбіс (uncia)

Підродина † Махайродові або Шаблезубі коти (Machairodontinae)

Підродина † Проаілуруси (Proailurinae)

Раніше рід гепард (Acinonyx) виділяли у власну підродину на основі морфології, але дослідження ДНК виявили, що гепард близький до роду пума (Puma), тому належить до підродини малих кішок. Аналогічно ірбіс виділявся у власний рід Uncia, але дослідження ДНК виявили що він близький до виду тигр і тому належить до роду пантера (Panthera).

Гібриди пантер

(Українські та наукові назви гібридів можуть бути неточними)

Гібриди між левом і тигром: Лігр (Panthera liger) і Тигон (Panthera tigon)
Гібриди між леопардом і тигром: Догла (Panthera dogla) та Тигард (Panthera tigard)
Гібриди між леопардом і левом: Леопон (Panthera leopon) та Леард (Panthera liard)
Гібриди між ягуаром і левом: Яглев (Panthera jaglion) та Легуар (Panthera liguar)
Гібриди між ягуаром і леопардом: Ягупард (Panthera jagupard) та Легуар (Panthera leguar)
Гібриди між ягуаром і тигром: Тигуар (Panthera tiguar)

Родовід

Філогенетичне дерево

Сестринською родиною до котових (Felidae) є родина Prionodontidae, якщо мовиться про сучасних хижих. Однак якщо брати до уваги вимерлих, то це родина Barbourofelidae. Філогенетичне дерево сучасних представників родини котових таке:

Felidae

Генетична лінія пантери (Neofelis diardi, Neofelis nebulosa, Panthera leo, Panthera onca, Panthera pardus, Panthera tigris, Panthera uncia)

… катопуми (Pardofelis marmorata, Catopuma badia, Catopuma temminckii)

… каракала (Leptailurus serval, Caracal aurata, Caracal caracal)

… оцелота (Leopardus colocolo, L. geoffroyi, L. guigna, L. guttulus, L. jacobita, L. narinensis, L. pardalis, L. tigrinus, L. wiedii)

… рисі (Lynx canadensis, Lynx lynx, Lynx pardinus, Lynx rufus)

Ген. лінія пуми (Acinonyx jubatus, Puma concolor, Herpailurus yagouaroundi

	… бенгальського кота (Otocolobus manul, Prionailurus bengalensis, P. javanensis, P. planiceps, P. rubiginosus, P. viverrinus)

	… кота лісового (Felis bieti, Felis chaus, Felis lybica, Felis margarita, Felis nigripes, Felis silvestris)

Примітки

. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 2 червня 2020.
Стецула, Н. О., Обух, А. П. Таксономічна структура теріофауни Національного природного парку «Сколівські Бескиди» // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164. з джерела 26 жовтня 2016. Процитовано 2016-10-26.
Скільський, І., Смірнов, Н., & Мелещук, Л. Всеукраїнська конференція «Сучасний музей. Наукова й експозиційна діяльність»: теріологічний аспект // Праці Теріологічної Школи. — 2010. — Вип. 10. — С. 170–172.
Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — C. 298.
Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.
Castelló, J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — New Jersey : Princeton University Press, 2020. — 280 с. — . (англ.)
. The IUCN. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 13.12.2022.
Харчук С. В. (2020). . Велика українська енциклопедія. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 31.01.2021.
James G. Sanderson, Patrick Watson. Small Wild Cats: The Animal Answer Guide. — JHU Press, 2011. — С. 16. — . (англ.)
Galván I. Correlated Evolution of White Spots on Ears and Closed Habitat Preferences in Felids // Journal of Mammalian Evolution. — 2020. — Вип. 27. — № 3. — С. 519–523. — DOI:10.1007/s10914-019-09464-x. (англ.)
Etnyre, E.; Lande, J.; Mckenna, A. (2011). Felidae. Animal Diversity Web. Процитовано 18.06.2023.
Eizirik, E.; Murphy, W. J.; Köpfli, K. P.; Johnson, W. E.; Dragoo, J. W.; O'Brien, S. J. (2010). Pattern and timing of the diversification of the mammalian order Carnivora inferred from multiple nuclear gene sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution. 56 (1): 49—63. doi:10.1016/j.ympev.2010.01.033. PMC 7034395. PMID 20138220.
Werdelin, L.; Yamaguchi, N.; Johnson, W. E.; O'Brien, S. J. (2010). Phylogeny and evolution of cats (Felidae). У Macdonald, D. W.; Loveridge, A. J. (ред.). Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford, UK: Oxford University Press. с. 59—82. ISBN . Процитовано 15 березня 2019.
Silvestro, D.; Antonelli, A.; Salamin, N.; Quental, T. B. (2015). The role of clade competition in the diversification of North American canids. Proceedings of the National Academy of Sciences. 112 (28): 8684−8689. Bibcode:2015PNAS..112.8684S. doi:10.1073/pnas.1502803112. PMC 4507235. PMID 26124128.
Rothwell, T. (2003). Phylogenetic systematics of North American Pseudaelurus (Carnivora: Felidae) (PDF). American Museum Novitates (3403): 1−64. doi:10.1206/0003-0082(2003)403<0001:PSONAP>2.0.CO;2. S2CID 67753626.^{[недоступне посилання з 01.01.2022]}
van den Hoek Ostende, L. W.; Morlo, M.; Nagel, D. (2006). Majestic killers: the sabre-toothed cats (PDF). Geology Today. Fossils explained 52. 22 (4): 150—157. doi:10.1111/j.1365-2451.2006.00572.x. S2CID 128960196. Процитовано 30 червня 2008.^{[недоступне посилання з 28.06.2022]}
Randau, M.; Carbone, C.; Turvey, S. T. (2013). Canine evolution in sabretoothed carnivores: natural selection or sexual selection?. PLOS ONE. 8 (8): e72868. Bibcode:2013PLoSO...872868R. doi:10.1371/journal.pone.0072868. PMC 3738559. PMID 23951334.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
Piras, P.; Silvestro, D.; Carotenuto, F.; Castiglione, S.; Kotsakis, A.; Maiorino, L.; Melchionna, M.; Mondanaro, A.; Sansalone, G.; Serio, C.; Vero, V. A. (2018). Evolution of the sabertooth mandible: A deadly ecomorphological specialization. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 496: 166−174. Bibcode:2018PPP...496..166P. doi:10.1016/j.palaeo.2018.01.034.
Johnson, W. E.; Eizirik, E.; Pecon-Slattery, J.; Murphy, W. J.; Antunes, A.; Teeling, E.; O'Brien, S. J. (2006). The Late Miocene radiation of modern Felidae: a genetic assessment. Science. 311 (5757): 73—77. Bibcode:2006Sci...311...73J. doi:10.1126/science.1122277. PMID 16400146. S2CID 41672825. оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2019.
Johnson, W. E.; O'Brien, S. J. (1997). Phylogenetic reconstruction of the Felidae using 16S rRNA and NADH-5 mitochondrial genes. Journal of Molecular Evolution. 44 (Supplement 1): S98—S116. Bibcode:1997JMolE..44S..98J. doi:10.1007/PL00000060. PMID 9071018. S2CID 40185850. оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2019.
O'Brien, S. J.; Johnson, W. E. (2005). Big cat genomics. Annual Review of Genomics and Human Genetics. 6: 407—429. doi:10.1146/annurev.genom.6.080604.162151. PMID 16124868. оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 12 серпня 2019.
Li, G.; Davis, B. W.; Eizirik, E.; Murphy, W. J. (2016). Phylogenomic evidence for ancient hybridization in the genomes of living cats (Felidae). Genome Research. 26 (1): 1—11. doi:10.1101/gr.186668.114. PMC 4691742. PMID 26518481.
Piras, P.; Maiorino, L.; Teresi, L.; Meloro, C.; Lucci, F.; Kotsakis, T.; Raia, P. (2013). Bite of the Cats: Relationships between Functional Integration and Mechanical Performance as Revealed by Mandible Geometry. Systematic Biology. 62 (6): 878—900. doi:10.1093/sysbio/syt053. ISSN 1063-5157. PMID 23925509.
Eizirik, E., Johnson, W. E. and O'Brien, S. J. Submitted. Molecular systematics and revised classification of the family Felidae (Mammalia, Carnivora). Journal of Mammalogy. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 30 листопада 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (англ.)
Bellani G. G. Felines of the World: Discoveries in Taxonomic Classification and History. — Academic Press, 2019. — 486 с. — .
Castelló J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — Princeton University Press, 2020. — С. 17.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Котові

Загороднюк, І.; Харчук, С.; Улюра, Є.; Ільюхін, Ю.; Олійник, Ю.; Крон, А.; Шидловський, І.; Питель-Гута, С; Бокотей, А; Пономаренко, О.; Харчук, Л. Колекції котових (Felidae) у природничих музеях України та їх значення у поширенні природничих знань // Geo&Bio. — 2022. — Вип. 23. — С. 15–52. — DOI:10.15407/gb2304.
Харчук, С. В. (18.02.2020). Котові. Велика українська енциклопедія. Процитовано 16.06.2023.
К. А. Татаринов. Котячі [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
«Котові» у Великій українській енциклопедії [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — C. 298.
Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 295. — . (англ.)

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 2 червня 2020.

[2] Стецула, Н. О., Обух, А. П. Таксономічна структура теріофауни Національного природного парку «Сколівські Бескиди» // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164. з джерела 26 жовтня 2016. Процитовано 2016-10-26.

[3] Скільський, І., Смірнов, Н., & Мелещук, Л. Всеукраїнська конференція «Сучасний музей. Наукова й експозиційна діяльність»: теріологічний аспект // Праці Теріологічної Школи. — 2010. — Вип. 10. — С. 170–172.

[4] Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — C. 298.

[5] Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.

[6] Castelló, J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — New Jersey : Princeton University Press, 2020. — 280 с. — . (англ.)

[7] . The IUCN. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 13.12.2022.

[8] Харчук С. В. (2020). . Велика українська енциклопедія. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 31.01.2021.

[9] James G. Sanderson, Patrick Watson. Small Wild Cats: The Animal Answer Guide. — JHU Press, 2011. — С. 16. — . (англ.)

[10] Galván I. Correlated Evolution of White Spots on Ears and Closed Habitat Preferences in Felids // Journal of Mammalian Evolution. — 2020. — Вип. 27. — № 3. — С. 519–523. — DOI:10.1007/s10914-019-09464-x. (англ.)

[11] Etnyre, E.; Lande, J.; Mckenna, A. (2011). Felidae. Animal Diversity Web. Процитовано 18.06.2023.

[12] Eizirik, E.; Murphy, W. J.; Köpfli, K. P.; Johnson, W. E.; Dragoo, J. W.; O'Brien, S. J. (2010). Pattern and timing of the diversification of the mammalian order Carnivora inferred from multiple nuclear gene sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution. 56 (1): 49—63. doi:10.1016/j.ympev.2010.01.033. PMC 7034395. PMID 20138220.

[Werdelin_al2010-13] Werdelin, L.; Yamaguchi, N.; Johnson, W. E.; O'Brien, S. J. (2010). Phylogeny and evolution of cats (Felidae). У Macdonald, D. W.; Loveridge, A. J. (ред.). Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford, UK: Oxford University Press. с. 59—82. ISBN . Процитовано 15 березня 2019.

[14] Silvestro, D.; Antonelli, A.; Salamin, N.; Quental, T. B. (2015). The role of clade competition in the diversification of North American canids. Proceedings of the National Academy of Sciences. 112 (28): 8684−8689. Bibcode:2015PNAS..112.8684S. doi:10.1073/pnas.1502803112. PMC 4507235. PMID 26124128.

[15] Rothwell, T. (2003). Phylogenetic systematics of North American Pseudaelurus (Carnivora: Felidae) (PDF). American Museum Novitates (3403): 1−64. doi:10.1206/0003-0082(2003)403<0001:PSONAP>2.0.CO;2. S2CID 67753626.^{[недоступне посилання з 01.01.2022]}

[HoekOstende_al2006-16] van den Hoek Ostende, L. W.; Morlo, M.; Nagel, D. (2006). Majestic killers: the sabre-toothed cats (PDF). Geology Today. Fossils explained 52. 22 (4): 150—157. doi:10.1111/j.1365-2451.2006.00572.x. S2CID 128960196. Процитовано 30 червня 2008.^{[недоступне посилання з 28.06.2022]}

[17] Randau, M.; Carbone, C.; Turvey, S. T. (2013). Canine evolution in sabretoothed carnivores: natural selection or sexual selection?. PLOS ONE. 8 (8): e72868. Bibcode:2013PLoSO...872868R. doi:10.1371/journal.pone.0072868. PMC 3738559. PMID 23951334.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()

[18] Piras, P.; Silvestro, D.; Carotenuto, F.; Castiglione, S.; Kotsakis, A.; Maiorino, L.; Melchionna, M.; Mondanaro, A.; Sansalone, G.; Serio, C.; Vero, V. A. (2018). Evolution of the sabertooth mandible: A deadly ecomorphological specialization. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 496: 166−174. Bibcode:2018PPP...496..166P. doi:10.1016/j.palaeo.2018.01.034.

[Johnson06-19] Johnson, W. E.; Eizirik, E.; Pecon-Slattery, J.; Murphy, W. J.; Antunes, A.; Teeling, E.; O'Brien, S. J. (2006). The Late Miocene radiation of modern Felidae: a genetic assessment. Science. 311 (5757): 73—77. Bibcode:2006Sci...311...73J. doi:10.1126/science.1122277. PMID 16400146. S2CID 41672825. оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2019.

[Johnson97-20] Johnson, W. E.; O'Brien, S. J. (1997). Phylogenetic reconstruction of the Felidae using 16S rRNA and NADH-5 mitochondrial genes. Journal of Molecular Evolution. 44 (Supplement 1): S98—S116. Bibcode:1997JMolE..44S..98J. doi:10.1007/PL00000060. PMID 9071018. S2CID 40185850. оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2019.

[Johnson05-21] O'Brien, S. J.; Johnson, W. E. (2005). Big cat genomics. Annual Review of Genomics and Human Genetics. 6: 407—429. doi:10.1146/annurev.genom.6.080604.162151. PMID 16124868. оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 12 серпня 2019.

[Li_al2016-22] Li, G.; Davis, B. W.; Eizirik, E.; Murphy, W. J. (2016). Phylogenomic evidence for ancient hybridization in the genomes of living cats (Felidae). Genome Research. 26 (1): 1—11. doi:10.1101/gr.186668.114. PMC 4691742. PMID 26518481.

[PirasMaiorino2013-23] Piras, P.; Maiorino, L.; Teresi, L.; Meloro, C.; Lucci, F.; Kotsakis, T.; Raia, P. (2013). Bite of the Cats: Relationships between Functional Integration and Mechanical Performance as Revealed by Mandible Geometry. Systematic Biology. 62 (6): 878—900. doi:10.1093/sysbio/syt053. ISSN 1063-5157. PMID 23925509.

[24] Eizirik, E., Johnson, W. E. and O'Brien, S. J. Submitted. Molecular systematics and revised classification of the family Felidae (Mammalia, Carnivora). Journal of Mammalogy. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 30 листопада 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (англ.)

[25] Bellani G. G. Felines of the World: Discoveries in Taxonomic Classification and History. — Academic Press, 2019. — 486 с. — .

[26] Castelló J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — Princeton University Press, 2020. — С. 17.