Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кіт китайський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Felis bieti Мілн-Едвардс, 1892 | ||||||||||||||||||
 Розповсюдження китайської гірської кішки (зеленим) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Кіт китайський (Felis bieti) — дика кішка родини котячих, яка мешкає в західній частині Китаю. З 2002 занесена до уразливого виду в Червоному списку МСОП; популяція виду перебуває поза межами 10 000 дорослих особин.
На основі генетичного аналізу з 2007 вважається підвидом лісового кота, F. silvestris bieti.
Вид був описаний в 1892 Альфонсом Мілн-Едвардсом та названий на честь французького місіонера Фелікса Б'є (фр. Félix Biet) .
Загальні відомості
Китайська назва цього виду — «Huang mo mao», що в перекладі означає: «кіт, який проживає в пустельній місцевості з нечисленною рослинністю». Раніше вид мав дві назви: китайська пустельна кішка та китайська гірська кішка. На спеціальному засіданні в 1992 експерти вирішили відкинути слово «пустельна» у зв'язку з тим, що даний вид зустрічається в гірських районах і рідко в пустельних.
В неволі найбільша численність утримується у зоопарку Сінін.
Китайська гірська кішка — ендемік Китаю — одна з найменш вивчених кішок у світі. Фізично цей вид трохи більший за звичайного домашнього кота. З далеку може нагадати дещо більшу європейську кішку (Felis silvestris) та очеретяного кота (Felis chaus), але у порівнянні з останнім гірська кішка має коротші лапи.
Ареал
Китайська гірська кішка мешкає в степових, чагарникових і гірських районах Тибетського плато (провінції Ганьсу, Сичуань, Цінхай і Внутрішня Монголія). Зустрічається на висотах у 2500–5000 м над рівнем моря. В пустельній та густо лісовій зоні знайдена не була. Мешкають у важких кліматичних умовах, з високою літньою і дуже низькими зимовими температурами та сухими вітрами, що дмуть впродовж усього року.
Морфологія
Довжина тіла — 97,7 см — 1,4 м, з них третина (від 29 см до 35 см) припадає на хвіст. Висота в плечах становить 30–35 см.
Важить 4,5–5,9 кг. Дикий самець і самиця, спіймані в природі і привезені в Пекінський зоопарк, важили 9,0 кг (самець) і 6,5 кг (самиця).
Голова, в порівнянні з іншими невеликими котами, відносно широка. Має великі вуха, на яких знаходяться пензлики до 2,5 см. На подушечках лап має довге хутро. Хутро по тілі довге і щільне. Хвіст порівняно товстий, в нижній частині має 4–6 поперечних чорні кільця. Череп дуже схожий на череп дикої європейської кішки, відрізняється лише істотно великими розмірами; крім того лобова частина черепа і слуховий апарат пропорційно більші.
Літнє забарвлення гірської кішки сіро-жовте. Зимова шубка сіро-коричневого кольору; довша і густіша, ніж літня. Світліші смуги і плями на тілі малопомітні; краще видні з боків. Нижня частина тулуба влітку білувата, а взимку жовтувата. Кінчик хвоста чорний.
Тривалість життя: 10 — 12 років.
Вороги
Головна загроза гірської кішки — діяльність людини. Безліч кішок загинула від отруєння, а також в результаті полювання на них.
Найголовніша причина зниження чисельності китайської гірської кішки — вимирання основної здобичі. Починаючи з 1958 у Китаї була проведена велика отруйлива кампанія, що мала за мету скоротити популяцію цокорів, пискух та інших гризунів. Одним із головних хімікатів, які використовувалися при цьому були фосфід цинку. Його використання було припинене в 1978 році, коли зрозуміли, що отрута також вбиває і всіх м'ясоїдних тварин, які полювали на гризунів.
Їжа
Харчується китайський кіт дрібними ссавцях, переважно гризунами: щурами, кротами, цокорамі, а також кроликами, комахами, рептиліями і птахами, зокрема фазанами.
Поведінка
Завдяки обмеженій території її ареалу і відокремленому способу життя, китайська гірська кішка рідко зустрічалася в природі. Інформація, яка була зібрана про неї в основному виходить із спостережень в зоопарку Синіна в Китаї, де з 1973 по 1985 роки були зібрані і вивчені 34 представники цього виду.
Китайська гірська кішка перш за все нічна тварина. Вони в основному активні у вечірній час і вночі. Самці і самки живуть окремо. Нори, населені самками, глибші й захищені, ніж нори самців, які мають тільки один вхід. Більшу частину денного часу вони проводять у норах.
Китайська гірська кішка багато в чому залежить від свого чутливого слуху, що грає вирішальну роль у виявленні здобичі. У спеціально проведеному дослідженні було виявлено, що вони полюють на підземних мешканців (цокорів і кротів), вислуховуючи їх, коли ті рухаються по своїх підземних тунелях на 3-5 см нижче поверхні землі. Виявивши здобич, китайська гірська кішка швидко вириває гризунів з-під землі.
Соціальна структура
Китайська гірська кішка не є соціальною твариною. Не було спостережено, щоб вони подорожували в зграях. За винятком періоду розмноження цей кіт веде поодинокий спосіб життя, займаючи територію ≈ 12–15 км².
Розмноження
Сезон шлюбного гону припадає на січень — березень. Кошенята народжуються в травні. Статеве дозрівання наступає у 8–12 місяців. Вагітність триває 60–75 днів. Зазвичай народжуються 2–4 кошеняти.
Кошенята народжуються в , яке влаштовується в скельних або земляних печерах і нішах, стовбурах порожнистих дерев (які поза періодом розмноження використовуються і для денного відпочинку), а також в норах, зазвичай розташованих на південних схилах. Ростуть кошенята швидко. У 7–8 місяців вже повністю незалежні від матері.
Користь/шкода для людини
Хутро китайської гірської кішки іноді продають на деяких китайських ринках — його використовують для створення традиційних капелюхів. Ця тварина не несе ніякої безпосередньої загрози людині або худобі. Китайська гірська кішка має певне позитивне значення як хижак, що регулює чисельність популяції дрібних гризунів в областях, які вони населяють.
Популяція/статус збереження
Китайська кішка — рідкісна тварина; знаходиться в топі п'ятьох найвразливіших котячих світу. За дуже приблизними оцінками, чисельність китайської гірської кішки становить менше 10 тисяч дорослих статевозрілих особин, з тенденцією подальшого зменшення їх кількості.
Недавні генетичні аналізи дозволили припустити, що всі сучасні коти розвинулись між 6,2–10,8 мільйонами років тому. Китайська гірська кішка відхилилася від своїх предків приблизно 6,2 мільйонів років тому.
Цей вид — єдиний з малих кішок, який є повністю тубільним ендемічним видом у Китаї.
Існують три підвиди:
Посилання
- Riordan, P. (2015) Felis bieti: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.)
- Driscoll, C. A.; Menotti-Raymond, M.; Roca, A. L.; Hupe, K.; Johnson, W. E.; Geffen, E.; Harley, E. H.; Delibes, M.; Pontier, D.; Kitchener, A. C.; Yamaguchi, N.; O’Brien, S. J.; Macdonald, D. W. (2007). The Near Eastern Origin of Cat Domestication (PDF). Science. 317 (5837): 519—523. doi:10.1126/science.1139518. PMID 17600185. Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2011. Процитовано 12 березня 2017.
- Milne-Edwards, A. (1892). Observations sur les mammifères du Thibet. Revue générale des sciences pures et appliquées. Tome III: 670–671.
- He, L., Garcia-Perea, R., Li M., Wei, F. (2004). Distribution and conservation status of the endemic Chinese mountain cat Felis bieti. Oryx 38: 55–61.
- Liao Y. (1988). Some biological information of desert cat in Qinhai. Acta Theriologica Sinica 8: 128–131.
- Sunquist, M.; Sunquist, F. (2002). Wild cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 57–59. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kit kitajskij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Kit Felis Vid Kit kitajskij Binomialna nazva Felis bieti Miln Edvards 1892 Rozpovsyudzhennya kitajskoyi girskoyi kishki zelenim Posilannya Vikishovishe Felis bieti Vikividi Felis bieti EOL 328664 ITIS 183789 MSOP 8539 NCBI 458418 Fossilworks 224044 Kit kitajskij Felis bieti dika kishka rodini kotyachih yaka meshkaye v zahidnij chastini Kitayu Z 2002 zanesena do urazlivogo vidu v Chervonomu spisku MSOP populyaciya vidu perebuvaye poza mezhami 10 000 doroslih osobin Na osnovi genetichnogo analizu z 2007 vvazhayetsya pidvidom lisovogo kota F silvestris bieti Vid buv opisanij v 1892 Alfonsom Miln Edvardsom ta nazvanij na chest francuzkogo misionera Feliksa B ye fr Felix Biet Zagalni vidomostiKitajska nazva cogo vidu Huang mo mao sho v perekladi oznachaye kit yakij prozhivaye v pustelnij miscevosti z nechislennoyu roslinnistyu Ranishe vid mav dvi nazvi kitajska pustelna kishka ta kitajska girska kishka Na specialnomu zasidanni v 1992 eksperti virishili vidkinuti slovo pustelna u zv yazku z tim sho danij vid zustrichayetsya v girskih rajonah i ridko v pustelnih V nevoli najbilsha chislennist utrimuyetsya u zooparku Sinin Kitajska girska kishka endemik Kitayu odna z najmensh vivchenih kishok u sviti Fizichno cej vid trohi bilshij za zvichajnogo domashnogo kota Z daleku mozhe nagadati desho bilshu yevropejsku kishku Felis silvestris ta ocheretyanogo kota Felis chaus ale u porivnyanni z ostannim girska kishka maye korotshi lapi ArealKitajska girska kishka meshkaye v stepovih chagarnikovih i girskih rajonah Tibetskogo plato provinciyi Gansu Sichuan Cinhaj i Vnutrishnya Mongoliya Zustrichayetsya na visotah u 2500 5000 m nad rivnem morya V pustelnij ta gusto lisovij zoni znajdena ne bula Meshkayut u vazhkih klimatichnih umovah z visokoyu litnoyu i duzhe nizkimi zimovimi temperaturami ta suhimi vitrami sho dmut vprodovzh usogo roku MorfologiyaDovzhina tila 97 7 sm 1 4 m z nih tretina vid 29 sm do 35 sm pripadaye na hvist Visota v plechah stanovit 30 35 sm Vazhit 4 5 5 9 kg Dikij samec i samicya spijmani v prirodi i privezeni v Pekinskij zoopark vazhili 9 0 kg samec i 6 5 kg samicya Golova v porivnyanni z inshimi nevelikimi kotami vidnosno shiroka Maye veliki vuha na yakih znahodyatsya penzliki do 2 5 sm Na podushechkah lap maye dovge hutro Hutro po tili dovge i shilne Hvist porivnyano tovstij v nizhnij chastini maye 4 6 poperechnih chorni kilcya Cherep duzhe shozhij na cherep dikoyi yevropejskoyi kishki vidriznyayetsya lishe istotno velikimi rozmirami krim togo lobova chastina cherepa i sluhovij aparat proporcijno bilshi Litnye zabarvlennya girskoyi kishki siro zhovte Zimova shubka siro korichnevogo koloru dovsha i gustisha nizh litnya Svitlishi smugi i plyami na tili malopomitni krashe vidni z bokiv Nizhnya chastina tuluba vlitku biluvata a vzimku zhovtuvata Kinchik hvosta chornij Trivalist zhittya 10 12 rokiv VorogiGolovna zagroza girskoyi kishki diyalnist lyudini Bezlich kishok zaginula vid otruyennya a takozh v rezultati polyuvannya na nih Najgolovnisha prichina znizhennya chiselnosti kitajskoyi girskoyi kishki vimirannya osnovnoyi zdobichi Pochinayuchi z 1958 u Kitayi bula provedena velika otrujliva kampaniya sho mala za metu skorotiti populyaciyu cokoriv piskuh ta inshih grizuniv Odnim iz golovnih himikativ yaki vikoristovuvalisya pri comu buli fosfid cinku Jogo vikoristannya bulo pripinene v 1978 roci koli zrozumili sho otruta takozh vbivaye i vsih m yasoyidnih tvarin yaki polyuvali na grizuniv YizhaHarchuyetsya kitajskij kit dribnimi ssavcyah perevazhno grizunami shurami krotami cokorami a takozh krolikami komahami reptiliyami i ptahami zokrema fazanami PovedinkaZavdyaki obmezhenij teritoriyi yiyi arealu i vidokremlenomu sposobu zhittya kitajska girska kishka ridko zustrichalasya v prirodi Informaciya yaka bula zibrana pro neyi v osnovnomu vihodit iz sposterezhen v zooparku Sinina v Kitayi de z 1973 po 1985 roki buli zibrani i vivcheni 34 predstavniki cogo vidu Kitajska girska kishka persh za vse nichna tvarina Voni v osnovnomu aktivni u vechirnij chas i vnochi Samci i samki zhivut okremo Nori naseleni samkami glibshi j zahisheni nizh nori samciv yaki mayut tilki odin vhid Bilshu chastinu dennogo chasu voni provodyat u norah Kitajska girska kishka bagato v chomu zalezhit vid svogo chutlivogo sluhu sho graye virishalnu rol u viyavlenni zdobichi U specialno provedenomu doslidzhenni bulo viyavleno sho voni polyuyut na pidzemnih meshkanciv cokoriv i krotiv visluhovuyuchi yih koli ti ruhayutsya po svoyih pidzemnih tunelyah na 3 5 sm nizhche poverhni zemli Viyavivshi zdobich kitajska girska kishka shvidko virivaye grizuniv z pid zemli Socialna strukturaKitajska girska kishka ne ye socialnoyu tvarinoyu Ne bulo sposterezheno shob voni podorozhuvali v zgrayah Za vinyatkom periodu rozmnozhennya cej kit vede poodinokij sposib zhittya zajmayuchi teritoriyu 12 15 km RozmnozhennyaSezon shlyubnogo gonu pripadaye na sichen berezen Koshenyata narodzhuyutsya v travni Stateve dozrivannya nastupaye u 8 12 misyaciv Vagitnist trivaye 60 75 dniv Zazvichaj narodzhuyutsya 2 4 koshenyati Koshenyata narodzhuyutsya v yake vlashtovuyetsya v skelnih abo zemlyanih pecherah i nishah stovburah porozhnistih derev yaki poza periodom rozmnozhennya vikoristovuyutsya i dlya dennogo vidpochinku a takozh v norah zazvichaj roztashovanih na pivdennih shilah Rostut koshenyata shvidko U 7 8 misyaciv vzhe povnistyu nezalezhni vid materi Korist shkoda dlya lyudiniHutro kitajskoyi girskoyi kishki inodi prodayut na deyakih kitajskih rinkah jogo vikoristovuyut dlya stvorennya tradicijnih kapelyuhiv Cya tvarina ne nese niyakoyi bezposerednoyi zagrozi lyudini abo hudobi Kitajska girska kishka maye pevne pozitivne znachennya yak hizhak sho regulyuye chiselnist populyaciyi dribnih grizuniv v oblastyah yaki voni naselyayut Populyaciya status zberezhennyaKitajska kishka ridkisna tvarina znahoditsya v topi p yatoh najvrazlivishih kotyachih svitu Za duzhe pribliznimi ocinkami chiselnist kitajskoyi girskoyi kishki stanovit menshe 10 tisyach doroslih statevozrilih osobin z tendenciyeyu podalshogo zmenshennya yih kilkosti Nedavni genetichni analizi dozvolili pripustiti sho vsi suchasni koti rozvinulis mizh 6 2 10 8 miljonami rokiv tomu Kitajska girska kishka vidhililasya vid svoyih predkiv priblizno 6 2 miljoniv rokiv tomu Cej vid yedinij z malih kishok yakij ye povnistyu tubilnim endemichnim vidom u Kitayi Isnuyut tri pidvidi Felis b bieti zhive v provinciyi Sichuan j Gansu Felis b chutuchta pohodit z pivdennoyi Mongoliyi Felis b vellerosa znajdenij v pivnichno shidnij provinciyi Shensi PosilannyaRiordan P 2015 Felis bieti informaciya na sajti MSOP versiya 2016 2 angl Driscoll C A Menotti Raymond M Roca A L Hupe K Johnson W E Geffen E Harley E H Delibes M Pontier D Kitchener A C Yamaguchi N O Brien S J Macdonald D W 2007 The Near Eastern Origin of Cat Domestication PDF Science 317 5837 519 523 doi 10 1126 science 1139518 PMID 17600185 Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2011 Procitovano 12 bereznya 2017 Milne Edwards A 1892 Observations sur les mammiferes du Thibet Revue generale des sciences pures et appliquees Tome III 670 671 He L Garcia Perea R Li M Wei F 2004 Distribution and conservation status of the endemic Chinese mountain cat Felis bieti Oryx 38 55 61 Liao Y 1988 Some biological information of desert cat in Qinhai Acta Theriologica Sinica 8 128 131 Sunquist M Sunquist F 2002 Wild cats of the World Chicago University of Chicago Press s 57 59 ISBN 0 226 77999 8