Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Леопард колоколо | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leopardus colocolo (Molina, 1782) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Felis colocola Oncifelis colocolo Lynchailurus colocolo | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Леопард колоколо (Leopardus colocolo) — невеликий південноамериканський плямисто-смугастий хижий ссавець із роду леопард (лат. Leopardus) родини котових (Felidae). Назва ймовірно пов'язана з давнім арауканським героєм Колоколо. Кішка мешкає на західних схилах Анд та півночі Чилі. Донедавна колоколо включав у себе наразі незалежні види пампаської (Leopardus pajeros) та пантанальської кішки (Leopardus braccatus). Деякі вчені все ще приписують ці два види до колоколо.
Таксономічні примітки
В 1994 Гарсія Переа (ісп. Garcia Perea) припустив, що цей вид можна розділити на 3 окремих види: Lynchailurus colocolo, L. pajeros, та L. braccatus на основі морфологічних ознак. Однак генетичний аналіз підтримує існування популяційного поділу в цьому виді, але не на рівні видів (Johnson et al. 1999). Генетичний підрозділ (Уругвай та південна частина Бразилії; Болівія та північна частина Чилі, західна Аргентина і центральний Чилі: Johnson et al. 1999) дещо відрізняється від підрозділів, визнаних Гарсією Переєю на основі морфології (центральний Чилі; Анди від Еквадору і з півдня через Аргентину та Уругвай, Парагвай і Бразилію).
Крім того, в 2007 Коссіос (ісп. Cossios) та Аньєрс (ісп. Angers) знайшли шість високо розбіжних клад у генетичному аналізі Андського населення (Перу, Болівія, Аргентина). Підвидоподібні та географічні підрозділи у цьому виді вимагають подальшого вивчення. Зона гібридизації між L. colocolo і L. tigrinus була знайдена шляхом генетичних аналізів зразків із центральної Бразилії (Johnson et al. 1999, Eizirik et al. 2007).
Систематика
Якщо розглядати Leopardus braccatus (пантанальська кішка) і Leopardus pajeros (пампаська кішка) окремими видами, Колоколо поділятиметься на два підвиди:
- L. c. colocolo: забарвлення червоно або темно-сіре з іржаво-коричневими смугами на боках і двома смугами на кожній щоці, корицева верхня сторона вух із чорними краями та кінчиками. Є 4–5 червонуватих кілець на хвості (зовнішні два темніші), темно-коричневі смуги на ногах, чорні плями на грудях, і білуватий низ із іржаво-вохровими смугами. Підвид мешкає в центральній частині Чилі в субтропічних, ксерофітних лісах на висотах до 1,800 метрів.
- L. c. wolffsohni: подібний зовнішній вигляд, але боки мають великі, червоно-коричневі розеткоподібні плями з темнішими кордонами, верхня сторона вух чорна з сіруватою основою і невеликою сірою плямою. Є, як правило, 8 кілець на хвості (того ж кольору, що бокові плями), а також насичено темно-коричневі (майже чорні) смуги на ногах і плями / смуги на нижніх частинах тіла. Живе в північній частині Чилі в колючих чагарниках і парамо. Три особини були сфотографовані на висотах між 2,000 і 4,100 метрів.
Зовні колоколо відрізняється від пантанальської кішки більшим розміром, кольором волосяного покриву і малюнком на хутрі. Деякі пампаські кішки такого ж розміру, як колоколо; деякі підвиди пампаської кішки мають той же колір волосяного покриву і малюнок як колоколо з підвиду L. c. wolffsohni
Генетика
Генетичні дослідження показали, що філогенетична роду Leopardus відокремилася від лінії спільного предка 8 млн років тому. Найближчі види L. jacobita й L. colocolo розділились трохи більше ніж 1.5 млн років тому.
Філогенетичне древо роду Leopardus
| Leopardus |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ареал
Мешкає на трав'янистих рівнинах Південної Америки (Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Еквадор, Парагвай, Перу, Уругвай), серед чагарників, рідколісся, й зрідка у заплавах бразильських пантанал і в напівпосушливих холодних пустелях Патагонії. Зустрічається у високогірних районах Анд, хоча вид був записаний на висотах більш ніж 5,000 м (Nowell & Jackson 1996), більшість записів стосуються більш низьких висот (в середньому 3,567 м, в порівнянні з 4,236 для андської кішки (Perovic et al. , 2003).
Зовнішній вигляд
Довжина голови й тіла: 42–79 см, довжина хвоста: 22–33 см, вага: 3—3.7 кг. Висота в плечах 300–350 мм. Забарвлення від жовтувато-білого й сірувато-жовтого до коричневого, сіро-коричневого, сріблясто-сірого й світло-сірого. Поперечні жовті чи коричневі смуги присутні на спині та боках. Дві смужки йдуть від очей по щоках і зустрічаються під горлом. Колір, малюнок і текстура шерсті значно змінюється протягом широкого діапазону проживання колоколо. Хутро довге. Хвіст пухнастий. Мордочка широка. Вуха загострені.
Життя
Поведінка
Колоколо — перш за все нічні мисливці, але їх нерідко зустрічали під час полювання і в денний час. Кішка в основному наземна тварина, але при потребі може залізти на дерево. Вокальний репертуар подібний до репертуару інших малих котячих, і включає шипіння, фиркання, нявкання, булькання і муркотіння. Довге хутро на спині, яке може бути до семи сантиметрів у довжину, стоїть прямо, коли кішка нервує або налякана, створюючи видимість що вона набагато більша, ніж насправді.
Живлення
Колоколо полює на малих ссавців, таких як кавієві та віскаші, птахів (наприклад, схованохвости), а також на ящірок і великих комах.
Життєвий цикл
Кішка народжує від одного до трьох кошенят. Дітонародження, що відбувались в неволі не показали жодної вказівки на сезонний пік народження. Народжене в зоопарку Цинциннаті маля важило 132 грами. Середня тривалість життя становить дев'ять років, але деякі особини прожили більше 16 років.
Загрози та охорона
Втрата середовища проживання (перетворення в сільськогосподарські орні землі) і деградація (шляхом випасу худоби) вважається серйозною загрозою для цього виду у більшій частині ареалу. Загрозою також є вбивство для захисту птахівництва і полювання для традиційних культурних цілей у високих Андах. Є втрати L. colocolo на дорогах.
Не дивлячись на факт, що шкури колоколо не мають жодного комерційного значення, значне число шкур, як відомо, було присутнє в обороті міжнародної торгівлі хутром. Між 1976 і 1979 7,8239 зразків на суму $1,8 мільйона, як повідомлялось, експортували з Буенос-Айреса, Аргентина. Число шкур в торгівлі різко зменшилося у 1980-х, скоротившись до 361 в 1983 і до нуля в 1984. Це різке зниження збігається з підсиленням законодавства, що забороняє полювання, торгівлю, і комерційний експорт в Аргентині..
До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) колоколо занесений як вид, що близький до загрозливого стану, тому що майбутні зниження чисельності популяцій в результаті перетворення середовища існування можуть призвести до його кваліфікації як вразливого виду. Вид включений в Додаток II СІТЕС. Вид охороняється національним законодавством на більшій частині свого ареалу. Полюванням заборонене в Аргентині, Болівії, Чилі та Парагваю, правила полювання встановлені в Перу. Живе в багатьох захищених територіях (13 в Аргентині, Pereira et al. 2002).
Посилання
- Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — С. 80. — .
- Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 201—204. — . (англ.)
- Pereira, J., Lucherini, M., de Oliveira, T., Eizirik, E., Acosta, G. & Leite-Pitman, R. 2008. Leopardus colocolo. In: IUCN 2013 [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. American Museum Novitates 3096: 1–35. PDF [ 15 липня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Garcia-Olaechea, A. and Hurtado, C. M. 2016. Pampas Cat conservation in northwestern Peru. Small Wild Cat Conservation News 2 [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]: 18.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 5 січня 2014.
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 251. — .
- Sunquist, Mel; Sunquist, Fiona (2002). Wild cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 201–204. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopard kolokoloOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Kotovi Felidae Rid Leopard Leopardus Vid Leopard kolokoloBinomialna nazvaLeopardus colocolo Molina 1782 SinonimiFelis colocola Oncifelis colocolo Lynchailurus colocoloPosilannyaVikishovishe Leopardus colocoloVikividi Leopardus colocoloEOL 1053888ITIS 726251MSOP 15309NCBI 61406Fossilworks 224069 Leopard kolokolo Leopardus colocolo nevelikij pivdennoamerikanskij plyamisto smugastij hizhij ssavec iz rodu leopard lat Leopardus rodini kotovih Felidae Nazva jmovirno pov yazana z davnim araukanskim geroyem Kolokolo Kishka meshkaye na zahidnih shilah And ta pivnochi Chili Donedavna kolokolo vklyuchav u sebe narazi nezalezhni vidi pampaskoyi Leopardus pajeros ta pantanalskoyi kishki Leopardus braccatus Deyaki vcheni vse she pripisuyut ci dva vidi do kolokolo Taksonomichni primitkiV 1994 Garsiya Perea isp Garcia Perea pripustiv sho cej vid mozhna rozdiliti na 3 okremih vidi Lynchailurus colocolo L pajeros ta L braccatus na osnovi morfologichnih oznak Odnak genetichnij analiz pidtrimuye isnuvannya populyacijnogo podilu v comu vidi ale ne na rivni vidiv Johnson et al 1999 Genetichnij pidrozdil Urugvaj ta pivdenna chastina Braziliyi Boliviya ta pivnichna chastina Chili zahidna Argentina i centralnij Chili Johnson et al 1999 desho vidriznyayetsya vid pidrozdiliv viznanih Garsiyeyu Pereyeyu na osnovi morfologiyi centralnij Chili Andi vid Ekvadoru i z pivdnya cherez Argentinu ta Urugvaj Paragvaj i Braziliyu Krim togo v 2007 Kossios isp Cossios ta Anyers isp Angers znajshli shist visoko rozbizhnih klad u genetichnomu analizi Andskogo naselennya Peru Boliviya Argentina Pidvidopodibni ta geografichni pidrozdili u comu vidi vimagayut podalshogo vivchennya Zona gibridizaciyi mizh L colocolo i L tigrinus bula znajdena shlyahom genetichnih analiziv zrazkiv iz centralnoyi Braziliyi Johnson et al 1999 Eizirik et al 2007 SistematikaYaksho rozglyadati Leopardus braccatus pantanalska kishka i Leopardus pajeros pampaska kishka okremimi vidami Kolokolo podilyatimetsya na dva pidvidi L c colocolo zabarvlennya chervono abo temno sire z irzhavo korichnevimi smugami na bokah i dvoma smugami na kozhnij shoci koriceva verhnya storona vuh iz chornimi krayami ta kinchikami Ye 4 5 chervonuvatih kilec na hvosti zovnishni dva temnishi temno korichnevi smugi na nogah chorni plyami na grudyah i biluvatij niz iz irzhavo vohrovimi smugami Pidvid meshkaye v centralnij chastini Chili v subtropichnih kserofitnih lisah na visotah do 1 800 metriv L c wolffsohni podibnij zovnishnij viglyad ale boki mayut veliki chervono korichnevi rozetkopodibni plyami z temnishimi kordonami verhnya storona vuh chorna z siruvatoyu osnovoyu i nevelikoyu siroyu plyamoyu Ye yak pravilo 8 kilec na hvosti togo zh koloru sho bokovi plyami a takozh nasicheno temno korichnevi majzhe chorni smugi na nogah i plyami smugi na nizhnih chastinah tila Zhive v pivnichnij chastini Chili v kolyuchih chagarnikah i paramo Tri osobini buli sfotografovani na visotah mizh 2 000 i 4 100 metriv Zovni kolokolo vidriznyayetsya vid pantanalskoyi kishki bilshim rozmirom kolorom volosyanogo pokrivu i malyunkom na hutri Deyaki pampaski kishki takogo zh rozmiru yak kolokolo deyaki pidvidi pampaskoyi kishki mayut toj zhe kolir volosyanogo pokrivu i malyunok yak kolokolo z pidvidu L c wolffsohniGenetikaGenetichni doslidzhennya pokazali sho filogenetichna rodu Leopardus vidokremilasya vid liniyi spilnogo predka 8 mln rokiv tomu Najblizhchi vidi L jacobita j L colocolo rozdililis trohi bilshe nizh 1 5 mln rokiv tomu Filogenetichne drevo rodu Leopardus Leopardus Leopardus pardalis Ocelot Leopardus wiedii Margaj Leopardus colocolo Kolokolo Leopardus jacobita Andska kishka Leopardus tigrinus Oncila Leopardus guigna Kodkod Leopardus geoffroyi Leopard Zhofrua ArealMeshkaye na trav yanistih rivninah Pivdennoyi Ameriki Argentina Boliviya Braziliya Chili Ekvador Paragvaj Peru Urugvaj sered chagarnikiv ridkolissya j zridka u zaplavah brazilskih pantanal i v napivposushlivih holodnih pustelyah Patagoniyi Zustrichayetsya u visokogirnih rajonah And hocha vid buv zapisanij na visotah bilsh nizh 5 000 m Nowell amp Jackson 1996 bilshist zapisiv stosuyutsya bilsh nizkih visot v serednomu 3 567 m v porivnyanni z 4 236 dlya andskoyi kishki Perovic et al 2003 V 2016 roci vpershe kolokolo bulo viyavleno v pusteli Sechura Zovnishnij viglyadDovzhina golovi j tila 42 79 sm dovzhina hvosta 22 33 sm vaga 3 3 7 kg Visota v plechah 300 350 mm Zabarvlennya vid zhovtuvato bilogo j siruvato zhovtogo do korichnevogo siro korichnevogo sriblyasto sirogo j svitlo sirogo Poperechni zhovti chi korichnevi smugi prisutni na spini ta bokah Dvi smuzhki jdut vid ochej po shokah i zustrichayutsya pid gorlom Kolir malyunok i tekstura shersti znachno zminyuyetsya protyagom shirokogo diapazonu prozhivannya kolokolo Hutro dovge Hvist puhnastij Mordochka shiroka Vuha zagostreni ZhittyaZamalovka Vilyama Zhardina 1846Povedinka Kolokolo persh za vse nichni mislivci ale yih neridko zustrichali pid chas polyuvannya i v dennij chas Kishka v osnovnomu nazemna tvarina ale pri potrebi mozhe zalizti na derevo Vokalnij repertuar podibnij do repertuaru inshih malih kotyachih i vklyuchaye shipinnya firkannya nyavkannya bulkannya i murkotinnya Dovge hutro na spini yake mozhe buti do semi santimetriv u dovzhinu stoyit pryamo koli kishka nervuye abo nalyakana stvoryuyuchi vidimist sho vona nabagato bilsha nizh naspravdi Zhivlennya Kolokolo polyuye na malih ssavciv takih yak kaviyevi ta viskashi ptahiv napriklad shovanohvosti a takozh na yashirok i velikih komah Zhittyevij cikl Kishka narodzhuye vid odnogo do troh koshenyat Ditonarodzhennya sho vidbuvalis v nevoli ne pokazali zhodnoyi vkazivki na sezonnij pik narodzhennya Narodzhene v zooparku Cincinnati malya vazhilo 132 grami Serednya trivalist zhittya stanovit dev yat rokiv ale deyaki osobini prozhili bilshe 16 rokiv Zagrozi ta ohoronaVtrata seredovisha prozhivannya peretvorennya v silskogospodarski orni zemli i degradaciya shlyahom vipasu hudobi vvazhayetsya serjoznoyu zagrozoyu dlya cogo vidu u bilshij chastini arealu Zagrozoyu takozh ye vbivstvo dlya zahistu ptahivnictva i polyuvannya dlya tradicijnih kulturnih cilej u visokih Andah Ye vtrati L colocolo na dorogah Ne divlyachis na fakt sho shkuri kolokolo ne mayut zhodnogo komercijnogo znachennya znachne chislo shkur yak vidomo bulo prisutnye v oboroti mizhnarodnoyi torgivli hutrom Mizh 1976 i 1979 7 8239 zrazkiv na sumu 1 8 miljona yak povidomlyalos eksportuvali z Buenos Ajresa Argentina Chislo shkur v torgivli rizko zmenshilosya u 1980 h skorotivshis do 361 v 1983 i do nulya v 1984 Ce rizke znizhennya zbigayetsya z pidsilennyam zakonodavstva sho zaboronyaye polyuvannya torgivlyu i komercijnij eksport v Argentini Do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP kolokolo zanesenij yak vid sho blizkij do zagrozlivogo stanu tomu sho majbutni znizhennya chiselnosti populyacij v rezultati peretvorennya seredovisha isnuvannya mozhut prizvesti do jogo kvalifikaciyi yak vrazlivogo vidu Vid vklyuchenij v Dodatok II SITES Vid ohoronyayetsya nacionalnim zakonodavstvom na bilshij chastini svogo arealu Polyuvannyam zaboronene v Argentini Boliviyi Chili ta Paragvayu pravila polyuvannya vstanovleni v Peru Zhive v bagatoh zahishenih teritoriyah 13 v Argentini Pereira et al 2002 PosilannyaReshetilo O S Zoogeografiya Lviv Lvivskij nac un t im I Franka 2013 S 80 ISBN 978 966 613 977 4 Melvin E Sunquist Fiona Sunquist Wild cats of the world University of Chicago Press 2002 S 201 204 ISBN 0226779998 angl Pereira J Lucherini M de Oliveira T Eizirik E Acosta G amp Leite Pitman R 2008 Leopardus colocolo In IUCN 2013 6 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 1 veresnya 2014 u Wayback Machine angl Garcia Perea R 1994 The pampas cat group Genus Lynchailurus Severertzov 1858 Carnivora Felidae A systematic and biogeographic review American Museum Novitates 3096 1 35 PDF 15 lipnya 2007 u Wayback Machine angl Stephen J O Brien and Warren E Johnson The Evolution of Cats Scientific American 08 2007 297 1 68 75 PDF 2 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Garcia Olaechea A and Hurtado C M 2016 Pampas Cat conservation in northwestern Peru Small Wild Cat Conservation News 2 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 18 Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 5 sichnya 2014 Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 251 ISBN 0801880327 Sunquist Mel Sunquist Fiona 2002 Wild cats of the World Chicago University of Chicago Press s 201 204 ISBN 0 226 77999 8