Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як Carol of the Bells.
Раннє дитинство минуло у селі ШершніТиврівської волостіВінницького повіту. Щодо будинку у Шершнях, де жили Леонтовичі, точаться дискусії — так, на думку одних, це кам'яно-цегляна будівля у центрі села, уквітчана відповідною меморіальною дошкою, і яка потребує капітального ремонту, за іншими даними — це дерев'яний будинок, який згорів ще 1898 року .
Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька — Дмитра Федоровича, який чудово співав, грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати, Марія Йосипівна (в дівоцтві Ятвицька), — мала гарний голос і часто співала українські народні пісні, брат і сестри також з дитинства вчилися музики й згодом стали співаками та музикантами.
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.
У червні 1899 року Леонтович, провчившись два роки в шостому класі, закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. В селі ЧуковіБрацлавського повітуПодільської губернії він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п'єси українських та російських композиторів. 1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень із посвятою Миколі Лисенкові.
Микола Леонтович
Восени 1904 року покинув Поділля і переїхав на Донбас, де влаштувався викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священників. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Болеслава Яворського, якого він періодично відвідує у Києві та Москві. У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний «Щедрик», а також «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Дударик», «Ой зійшла зоря» та інші. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року із хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки.
Київський період
Із встановленням Української Народної Республіки, Леонтович переїздить із Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Низку його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала «Легенда» Миколи Вороного (оригінальний твір Леонтовича). Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, разом з композитором і диригентом Григорієм Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.
Повернення на Вінниччину
Під час захоплення Києва 31 серпня1919 року денікінцями, які переслідували українську інтелігенцію, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. У 1919—1920 роках працює над першим великим симфонічним твором — народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Бориса Грінченка.
Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом Кирила Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капела виконувала твори Леонтовича.
В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу «На русалчин Великдень».
«Загадка» смерті
Загибелі Миколи Леонтовича упродовж 80 років присвячено багато публікацій. У своїх деталях усі ці розповіді часто ґрунтуються на оповідях свідків-родичів і різко контрастують та суперечать одна одній. Це чітко виявилося уже з поваленням радянсько-комуністичної влади в часи незалежності України, коли стали доступні засекречені матеріали тих часів, які показали спотвореність та заангажованість публікацій у радянські часи, якими приховували знищення талановитого українського композитора тодішніми владними структурами — так званим ВЧК. Єдине, що так і не стало зрозумілим, — через що чекісти вдалися до такого жорстокого акту, яка була причина вбивства композитора? Лише наприкінці 20-го століття стало можливим частково відкрити завісу пропагандистської машини радянських каральних структур.
В ніч на 23 січня1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці він пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім'я вбивці композитора, оприлюднено лише у 1990-х роках.
«РАПОРТ
В ночь на 23-е января агент уездчека Грищенко выстрелом из винтовки убил сына священника с. Марковки, Кубличской волости Николая Леонтовича 43-х лет, у которого Грищенко ночевал, и 26-го января Грищенко, скрывавшийся в м. Теплике, при преследовании его чинами милиции, выстрелом из винтовки ранил в живот милиционера Твердохлеба.
Начальник Уездной Советской Милиции....»
Найдетальніші відомості про ту трагедію стали відомі завдяки двом рідкісним документам, які віднайшла завідувачка відділу обласного краєзнавчого музею Лариса Семенко. Після багатьох років збирання матеріалів до музею для поповнення його фондів туди потрапив товстий щоденник відомого українського письменника Степана Васильченка. Там згаданий один з найближчих друзів Леонтовича, Гнат Яструбецький, який записав детальну розповідь батька Леонтовича про вбивство композитора. Саме Гнат Васильович зібрав найбільше матеріалів про життя і творчість Леонтовича, написавши його біографію, а в своєму щоденнику повідав про ту жахливу ніч у Марківці:
«Це була вельми важка і небезпечна подорож, — написав він у своєму щоденнику. Найперше дослідник поїхав у село Марківку, нині Теплицького району, до батька композитора. Хотів з перших уст довідатися, що ж трапилося у той січневий день з його сином. Ось як описує про це дослідник. У суботу 9 січня 1921 року Микола Леонтович був у Тульчині. На прохання сестри Вікторії він поклав на ноти "Заповіт" Шевченка. Під вечір, у той же день, він приїхав кіньми у Марківку до батька. Ще не встигли обмінятися новинами, як на подвір'я в'їхала підвода. "Була шоста година вечора по сонцю… До хати зайшов молодий, 22–23-х років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто з овечим коміром. На голові кепка. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати." Якби ж Леонтовичі знали, що дають нічліг вбивці… Прибулий казав, що в Марківці має багато діла. Що він чекіст (інформатор). Проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Пропонував роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А документів була "гора". Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: "З такими документами небезпечно будь-де ночувати." Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу… Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»
Надалі комуністичним режимом факти смерті Миколи Леонтовича спотворювались.
Як тільки округа Теплика провідала про загибель М. Леонтовича від рук чекіста, місцевим органам довелося, аби стримати хвилю гніву, видумати версію вбивства на побутовому ґрунті з заїжджим білогвардійцем (а пізніше — петлюрівцем). Та це не стало панацеєю, інформація про ганебний злочин докотилася до Києва. Тому нагально було відряджено з Києва до Марківки одного з товаришів Миколи — Гната Яструбецького, який на той час працював заступником завідувача політвідділу одного з київських видавництв. Поїхавши на місце трагедії з мандатами київської ЧК і губревкомітету, він провів там 4 місяці (з лютого до травня), а по приїзді зробив доповідь «Товариству вшанування пам'яті Миколи Леонтовича». Яструбецький наводить прізвища свідків, розповіді композиторових сестри Вікторії та дочки Галини, той виклад був зроблений по свіжих слідах, надзвичайно докладний, але частина фактів була упущена, завдяки чому в офіційних колах поширили інформацію про вбивство Леонтовича переодягненим «петлюрівцем».
Попри загибель багатьох українців у часи розкуркулення, Голодомору та Великого терору, частина матеріалів і спогадів свідків таки потрапили за кордони СРСР, а надзвичайна популярність пісні «Щедрик-ведрик» спричинилася до ґрунтовних досліджень творчості й життя її автора. Багато науковців-діаспорян та навіть американських дослідників і журналістів перейнялися долею цього талановитого композитора. Й знову «випливли на світ Божий» факти та спомини щодо знищення Леонтовича чекістськими структурами. Тому радянській владі довелося вдаватися до різних методів, аби «віднайти» хоча би вже більш нейтральні факти.
Чергова хвиля спотворень виплеснулася після публікації в діаспорних колах спогадів композитора, хорового диригента, публіциста, духовного діяча Тележинського Михайла Теодоровича, в яких напряму йшло звинувачення тодішньої влади в утисках талановитого композитора та його вбивстві. Оскільки розголосу не можна було уникнути, українській владній машині доручено вибудувати систему спростувань. Це робив відповідальний секретар міністерства внутрішніх справ УРСР І. Х. Головченко, який з 1962 року став Міністром внутрішніх справ УРСР (аж до 1982 року). Саме з-під пера цього «письменника»-міністра почали виходити спогади родичів Леонтовича (сестри чи дочок), в яких поміж куцих даних убивства поширювалася розлога «інформація» щодо «петлюрівсько-розбійницького» сліду в справі Леонтовича. Перебуваючи на найвищих щаблях репресивно-каральної машини, «письменник» Головченко, як куратор справи «Композитора Леонтовича», зміг приховати багато фактів й затвердив офіційно версію вбивства — «петлюрівсько-розбійний» напад.
Лише із припиненням існування СРСР віднайдені й оприлюднені факти зумисного вбивства органами ВЧК М. Леонтовича.
Творчі здобутки
Композитор
Основу музичної спадщини Леонтовича становлять хорові мініатюри — обробки українських народних пісень, які й донині є неперевершеними і їх виконують всі українські хори в Україні й діаспорі. Це позначені великим талантом композитора перлини народного мелосу «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Із-за гори сніжок летить», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та багато інших. На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм неповторного звучання. Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною виробленістю деталей. Леонтович вдало використав традиції імпровізаційності в творчості українських кобзарів, які кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували по-новому. Леонтович застосовував темброву варіантність виконання народних рапсодів у своїх обробках, надаючи хору можливість розкрити велике розмаїття гармонії, контрапункту. Послідовно втілюючи в своїх обробках ідею гармонізації й поліфонічності, Леонтович, маючи глибоку й різнобічну музичну освіту, широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки.
Тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Одне з центральних місць у творчості Леонтовича посідають хори на побутові теми. Це, зокрема, «Ой у лісі при дорозі», «Ой темная та невидная ніченька», «Мала мати одну дочку», «Ой з-за гори кам'яної». Вони характерні динамічним розгортанням сюжету, активною драматизацією подій та образів. Взірцем такого високого драматичного піднесення може слугувати народна пісня «Пряля», в якій Леонтович досяг рівня трагічної балади.
В піснях-реквіємах «Козака несуть», «Із-за гори сніжок летить», «Смерть» Леонтович талановито переосмислив мелодику народного плачу, використовуючи специфічне звучання окремих голосів і цілих хорових груп, застосовуючи різні хорові звукові ефекти, наприклад, спів із закритим ротом.
Найвищим досягненням композитора вважають пісні «Щедрик» і «Дударик», в яких Леонтович досягнув максимальної ритмічної організації. Особливо популярним був і залишається «Щедрик», в якій органічно поєднані прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії й кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні.
Початок 20-го століття ознаменував нові шляхи в українському вчителюванні, яке перейшло від бурсацько-релігійного до народницько-українського спрямування. А Микола Леонтович зміг й на цій, педагогічній ниві, проявити свій талант.
Леонтовичу, як і багатьом тогочасним українським композиторам — Миколі Лисенку, Кирилу Стеценку, Якову Степовому — притаманне було поєднання творчої, педагогічної й виконавської (диригентсько-хорової) діяльності. Понад двадцять років Микола Леонтович віддав роботі вчителя співів у школах різних міст: Тиврова, Вінниці, Гришиного (нині Покровська), Тульчина та Києва. Як композитор, він був ще й добре обізнаний зі станом викладання співів у школах, з художнім рівнем учнівських хорів. Чимало своїх сил він віддавав педагогічній праці в учительській семінарії, Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка та на диригентських і театральних курсах, а ще на курсах працівників дошкільного виховання чи навіть у робітничих гуртках і школах.
Саме в Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка і на диригентських курсах Леонтович викладав хоровий спів, основи техніки диригування, теорію музики і контрапункт. Проводячи свої виклади, він часто знайомив хористів зі своїми піснями («Дозволь мені, мати», «Ой там, за горою», «Дударик»), виявляючи у них чудове уміння за доволі короткий час охопити хоровий твір загалом і створити повноцінне враження про цю композицію. Як викладач музично-теоретичних предметів, зокрема контрапункту, композитор був послідовником методологічних принципів свого вчителя Болеслава Яворського — автора теорії , яка була в ті часи досить поширеною. А на курсах дошкільного виховання він проявив себе як досвідчений практик-методист. Тримаючи струнку послідовність, він застосовував свої методи вивчення пісень дітьми, пропонуючи їм спочатку прості, а згодом складніші пісенні зразки. І звертав особливу увагу на складові частини самої пісні — мотив, фразу, речення, період (куплет). У процесі співу дитини він враховував та розвивав почуття ритму у неї, використовуючи при цьому відбивання ритмічного пульсу руками, ногою, пальцями. Леонтович комбінував різні позиції співу, пропонуючи спів сидячи і стоячи, спів окремими групами, а потім усіх разом, і, щонайголовніше, завше вважав за необхідне вдаватися до музично-слухової наочності, зокрема співу самого вчителя. Великого значення Микола Леонтович надавав дикції виконавця, співацькому диханню, застерігаючи від надто сильного, форсованого звуку, обстоюючи тихий або голосний спів і відповідне його застосування у виконанні пісень. А щодо добору/вибору пісень, Леонтович орієнтує вчителів співів на пісні канонічного складу, вважаючи, що їх засвоєння створює ґрунт для двоголосного співу.
Вшанування
Бюст Миколи Леонтовича на алеї видатних земляків у Вінниці.
1 лютого 1921 року значна група діячів культури, професори й студентство зібралися в Київському музично-драматичному інституті імені Микола Лисенка, щоб за християнським звичаєм відзначити 9 днів по смерті Миколи Леонтовича. Нашвидку, але з великою відповідальністю, спорядили концерт з творів Леонтовича, виступили зі словами жалю й скорботи. На цій зустрічі створено Комітет пам'яті Миколи Леонтовича, який пізніше оформився як Музичне товариство імені Миколи Леонтовича. До цього товариства входили такі відомі українські митці: Борис Лятошинський та Павло Тичина, багато з членів товариства, як, наприклад, Лесь Курбас та Гнат Хоткевич, пізніше розділили трагічну долю Леонтовича, загинувши від рук представників московських спецслужб. Саме ж ім'я Леонтовича було «визнане неактуальним для радянської доби» і фактично лишалось таким до середини 1950-х.
Микола Леонтович на марці УкраїниСьогодні ім'я Леонтовича мають вітчизняні музичні колективи, зокрема Капела бандуристів, та навчальні заклади (зокрема Вінницьке училище мистецтв і культури). Іменем Леонтовича названі вулиці у Києві та інших українських містах.
Меморіальний музей Леонтовича працює у місті Тульчині Вінницької області, 1977 року відкрито також музей Леонтовича у селі Марківка неподалік місця його поховання.
Місто Покровськ шанує та пам'ятає видатного композитора, бо саме він залучив мешканців станції Гришине до музики та хорового співу, поклавши цим основу культурного життя міста Покровськ. Саме про це розповідає експозиція Покровського історичного музею, де представлено фотодокументи та спогади гришинців про перебування Миколи Дмитровича в місті, фото, особисті речі.
На честь 100-річчя з дня народження композитора у 1977 році його ім'я було присвоєно дитячій музичній школі міста Красноармійськ (нині місто Покровськ). А в приміщенні школи було створено музей композитора.
Про перебування у місті Покровськ Миколи Дмитровича Леонтовича нагадують меморіальні дошки, встановлені на будівлі залізничної школи, де він вчителював та будівлі залізничного вокзалу. У серпні 2018 року на вході до парку «Ювілейний» (місто Покровськ) було відкрито пам'ятник композиторові.
Ім'я Леонтовича увічнено в назві однієї з вулиць в місті Покровськ, а також Києва, Львова, Одеси та багатьох інших міст і селищ України. 21 лютого 2023 року міська рада перейменувала вулицю Чайковського в Чернігові на вулицю Миколи Леонтовича.
21 червня 2002 року до 125-річчя з дня народження композитора «Укрпошта» випустила марку «Микола Леонтович (1877—1921)». Художник — В. Василенко.
5 січня 2016 року Національний банк України ввів в обіг срібну ювілейну монету номіналом 20 гривень «Ще́дрик», присвячену 100-річчю першого виконання твору Миколи Леонтовича «Щедрик» хором Київського університету. Вона належить до серії «Українська спадщина».
8 червня 2018 року в місті Тульчин Вінницької області під час проведення ІІ Міжнародного оперного фестивалю Operafesttulchyn відкрили «Леонтович Арт-Квартал». Вісім об'єктів монументального стінопису (муралів) прикрасили будівлі міста. Найбільший із них — фасад міланського оперного театру «La Scala» на стіні Будинку культури в парку Леонтовича. Серед інших стінописів — портрет Миколи Леонтовича в обрамленні ластівок та нот легендарного «Щедрика», «Опера», «Музи». Над реалізацією проекту «Леонтович Арт-Квартал» працювали близько тридцяти художників з різних міст країни. В міському сквері з'явився інтерактивний пам'ятник «Щедрику» — композиція-присвята з використанням світла, музичного інтерактивного супроводу та живленням від сонячної енергії. Центральний елемент композиції — скрипковий ключ, обвитий по спіралі нотним станом з прикріпленими на ньому різнокольоровими дзвониками (автор — вінницький художник Єгора Лобузнов). .
До сторіччя світової слави «Щедрика» у грудні 2018 року в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Маестро Різдва», присвячена постаті Миколи Леонтовича. В Тульчині в листопаді 2019 року було проведено фестиваль Щедрика, а в мережі інтернет — флешмоб «щедрик100challenge».
«На Русалчин Великдень» (за казкою Бориса Грінченка, 1919, незакінчена; 1975 Мирослав Скорик завершив, відредагував та інструментував для сучасного складу симфонічного оркестру);
Леонтович М. Народні пісні. — К.: Вид-во Дніпросоюзу, 1921 (5 десятків, редактор П. Козицький).
Леонтович М. Музичні твори. — К.–Х.: Книгоспілка, 1930–31 (8 збірників, перевірив і примітки подав Я. Юрмас).
Леонтович М. Українські народні пісні для хору. — К.: Мистецтво, 1952 (Упорядкував М. Вериківський; 2 вид. — 1961).
М. Леонтович. Хорові твори. — К.: Музична Україна, 1970 (Загальна редакція М. Гордійчука, упорядкування та примітки В. Брусса).
Леонтович М. Вибрані хорові твори. — К.: Музична Україна, 1977 (Спец.-редакція І. Мартона).
Леонтович М. Хорові твори на народнопісенні теми. З неопублікованого. — К.: Музична Україна, 1987 (Упорядкування і редакція Б. Луканюка).
Леонтович М. На русалчин Великдень. Опера на 1 дію. Лібрето М. Леонтовича за казкою Б. Грінченка. — К.: Музична Україна, 1980 (Літ. редакція А. Бобиря, муз. редакція для солістів, хору та симфонічного оркестру М. Скорика).
Леонтович М. Духовні хорові твори. — К.: Музична Україна, 1993 (Упорядкування В. Іванова).
Духовно-музичні твори українських композиторів XX ст. — К., 2004 (Упорядкування і редакція М. Юрченка).
Духовні твори М. Леонтовича. — К., 2005 (Упорядник М. Гобдич).
М. Леонтович. Хорові твори. — К.: Музична Україна, 2005 (Редактор-упорядник В. Кузик).
Духовні твори М. Леонтовича. — К., 2005 (Упорядник М. Гобдич).
Микола Леонтович. Хорові твори / упорядкування, вступна стаття, коментарі, переклад В. Кузик. — К. : Музична Україна, 2019. — ISMN 979-0-707527-84-9.
Примітки
National Library of Israel Names and Subjects Authority File
Енциклопедія історії України. ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. Т. 6, — 790 с.: іл. [ 22 серпня 2020 у Wayback Machine.] resource.history.org.ua
М.Леонтович — Щедрик, Київський дитячий хор "РАДІСТЬ"диригент ЛАРИСА САНЦЕВИЧ [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] youtube.com
Щедрик, яким ви його ще не чули — оркестр ВПС США акапельно [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] youtube.com
«Шершні Леонтовича»: на Вінниччині будинок композитора рятуватимуть фестивалем - VежA. vezha.vn.ua. оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 20 січня 2020.
Фейковий «будинок Леонтовича», який збираються відновлювати. istpravda.com.ua. 20 січня 2020. оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 21 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. www.infoukes.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
. www.vinnitsa.info. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
. На скрижалях. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
. Громадське радіо(укр.). 27 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
У Чернігові перейменували 37 вулиць та провулків, а також один сквер. Депутати підтримали зміни. Офіційний веб-портал Чернігівської міської ради. Процитовано 4 березня 2023.
. Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
У Тульчині відбувся масштабний фестиваль легендарного «Щедрика». myvin.com.ua. оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
На Вінниччині влаштували фестиваль легендарного «Щедрика» (відео) - новини України. УНІАН. оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 20 січня 2020.
Вінничани ініціювали музичний флешмоб на честь 100-річного ювілею «Щедрика». day.kyiv.ua (Газета «День»). оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
М. Леонтович. Хорові твори [ 4 червня 2022 у Wayback Machine.] Упор. В. Кузик. Київ, «Музична Україна», 2019
Микола Леонтович // Програма «Велич особистості», 2016 (Відео)
Ноти М. Леонтовича на сайті ukrnotes.in.ua [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Віктор Скрипник. Вбивця стріляв у… сплячого Леонтовича // Голос України. — 2007. — 22 червня.
М. Леонтович на сайті «Пісні України» [ 10 березня 2009 у Wayback Machine.]
М. Леонтович на сайті memorial.org.ua [ 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
/ Уклад.: Т. Марчук, О. Ніколаєць; Вступ ст. А. Завальнюка; Ред. М. Спиця; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця, 2007. — 24 с. — (Наші видатні земляки).
М. Леонтович «Щедрик» (в форматі pdf) [ 24 січня 2011 у Wayback Machine.]
«ЩЕДРИК або Carol of the Bells» про найвідомішу в світі українську мелодію. [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.] (Містить відеоматеріали з прикладами сучасного використання пісні та мелодії)
М. Д. Леонтович: зб. ст. та матеріалів [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.] / упорядкував та зредагував В. Д. Довженко. — Київ: Акад. наук УРСР, 1947. — 104 с.
Музичне мистецтво на селі: порадник для керівників хорами та оркестрами на селі / склало Муз. т-во ім. Леонтовича. — Київ: Червоний шлях, 1924. — 144 с. : ноти. [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Юрмас, Я. До біографії М. Д. Леонтовича / Я. Юрмас // Життя й революція. — 1928. — Кн. 7. — С. 161—172. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Скачати безкоштовно ноти Леонтович, Микола Дмитрович: musopus.net [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Leontovich Leonto vich Miko la Dmi trovich 13 grudnya 1877 18771213 selo Monastirok Braclavskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiya 23 sichnya 1921 selo Markivka Gajsinskij povit Podilska guberniya Ukrayinska SSR SRSR ukrayinskij kompozitor horovij dirigent pianist pedagog zbirach muzichnogo folkloru gromadskij diyach Leontovich Mikola DmitrovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 1 13 grudnya 1877 abo 13 grudnya 1877 1877 12 13 1 Misce narodzhennya s Monastirok Podilska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 23 sichnya 1921 1921 01 23 2 3 43 roki Misce smerti s Markivka Podilska guberniya Rosijska imperiyaPrichina smerti vognepalne poranennyaGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR URSRNacionalnist ukrayinecProfesiyi dirigent kompozitor muzichnij pedagogOsvita Podilska duhovna seminariyaVchiteli Bogdanov Yuhim OleksandrovichZhanri opera i horova muzikaZaklad Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Fajli u Vikishovishi Avtor shirokovidomih horovih obrobok ukrayinskih narodnih pisen Shedrik Dudarik Kozaka nesut Oj z za gori kam yanoyi ta inshih Jogo rizdvyana shedrivka Shedrik perekladena bagatma movami i vidoma u anglomovnomu sviti yak Carol of the Bells ZhittyepisDitinstvo kompozitora Narodivsya v seli Monastirok Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi v sim yi silskogo svyashenika Dmitra Feofanovicha Leontovicha Rannye ditinstvo minulo u seli Shershni Tivrivskoyi volosti Vinnickogo povitu Shodo budinku u Shershnyah de zhili Leontovichi tochatsya diskusiyi tak na dumku odnih ce kam yano ceglyana budivlya u centri sela ukvitchana vidpovidnoyu memorialnoyu doshkoyu i yaka potrebuye kapitalnogo remontu za inshimi danimi ce derev yanij budinok yakij zgoriv she 1898 roku Pochatkovu muzichnu osvitu Leontovich zdobuv u batka Dmitra Fedorovicha yakij chudovo spivav grav na violoncheli skripci gitari ta deyakij chas keruvav horom seminaristiv Mati Mariya Josipivna v divoctvi Yatvicka mala garnij golos i chasto spivala ukrayinski narodni pisni brat i sestri takozh z ditinstva vchilisya muziki j zgodom stali spivakami ta muzikantami U 1887 roci Leontovich vstupiv do Nemirivskoyi gimnaziyi U 1888 roci cherez brak koshtiv batko perevodit jogo do Shargorodskogo pochatkovogo duhovnogo uchilisha de vihovanci utrimuvalisya na povnomu pansioni V uchilishi vin opanuvav spiv po notah i mig vilno chitati skladni partiyi v cerkovnih horovih tvorah 1892 roku Leontovich vstupiv do Podilskoyi duhovnoyi seminariyi v Kam yanci Podilskomu de vivchav teoriyu muziki ta horovij spiv opanuvav skripku fortepiano deyaki duhovi instrumenti pochav obroblyati narodni melodiyi beruchi za vzirec obrobki Mikoli Lisenka Pershi tvorchi kroki U chervni 1899 roku Leontovich provchivshis dva roki v shostomu klasi zakinchiv duhovnu seminariyu j virishiv pracyuvati vchitelem u silskih shkolah i vodnochas samotuzhki udoskonalyuvati svoyu muzichnu osvitu V seli Chukovi Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi vin organizuvav samodiyalnij simfonichnij orkestr yakij vikonuvav ukrayinski melodiyi ta p yesi ukrayinskih ta rosijskih kompozitoriv 1901 roku vin vidav pershij zbirnik pisen z Podillya 1903 roku vijshov drugij zbirnik podilskih pisen iz posvyatoyu Mikoli Lisenkovi Mikola Leontovich Voseni 1904 roku pokinuv Podillya i pereyihav na Donbas de vlashtuvavsya vikladachem spivu ta muziki u miscevij zaliznichnij shkoli Pid chas revolyuciyi 1905 roku Leontovich organizuvav hor robitnikiv yakij vistupav na mitingah Diyalnist Leontovicha privernula uvagu policiyi j vin zmushenij buv povernutisya na Podillya u misto Tulchin de vikladav muziku i spiv u Tulchinskomu yeparhialnomu zhinochomu uchilishi dlya dochok silskih svyashennikiv Z 1909 roku Leontovich navchayetsya pid kerivnictvom vidomogo teoretika muziki Boleslava Yavorskogo yakogo vin periodichno vidviduye u Kiyevi ta Moskvi U toj chas stvoriv bagato horovih obrobok zokrema slavnozvisnij Shedrik a takozh Piyut pivni Mala mati odnu dochku Dudarik Oj zijshla zorya ta inshi U Tulchini znajomitsya z kompozitorom Kirilom Stecenkom 1916 roku iz horom Kiyivskogo universitetu vikonuye svoyu obrobku Shedrika yaka prinesla jomu velikij uspih u kiyivskoyi publiki Kiyivskij period Iz vstanovlennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Leontovich pereyizdit iz Tulchina do Kiyeva de pochinaye aktivnu diyalnist yak dirigent i kompozitor Nizku jogo tvoriv vklyuchili do svogo repertuaru profesijni ta samodiyalni kolektivi Ukrayini Na odnomu z koncertiv velikij uspih mala Legenda Mikoli Voronogo originalnij tvir Leontovicha Pislya prihodu bilshovikiv Leontovich pracyuye deyakij chas u muzichnomu komiteti pri Narodnomu komisariati osviti vikladaye u Muzichno dramatichnomu instituti imeni Mikoli Lisenka razom z kompozitorom i dirigentom Grigoriyem Verovkoyu pracyuye u Narodnij konservatoriyi na kursah doshkilnogo vihovannya organizovuye kilka horovih gurtkiv Povernennya na Vinnichchinu Pid chas zahoplennya Kiyeva 31 serpnya 1919 roku denikincyami yaki peresliduvali ukrayinsku inteligenciyu zmushenij utikati do Tulchina Zasnovuye pershu v Tulchini muzichnu shkolu U 1919 1920 rokah pracyuye nad pershim velikim simfonichnim tvorom narodno fantastichnoyu operoyu Na rusalchin Velikden za odnojmennoyu kazkoyu Borisa Grinchenka Voseni 1920 roku v Tulchini vidbulisya gastroli horovoyi kapeli pid kerivnictvom Kirila Stecenka ta Pavla Tichini yak drugogo dirigenta Pid chas koncertiv kapela vikonuvala tvori Leontovicha V ostanni misyaci zhittya Leontovich zakinchuvav operu Na rusalchin Velikden Zagadka smerti Zagibeli Mikoli Leontovicha uprodovzh 80 rokiv prisvyacheno bagato publikacij U svoyih detalyah usi ci rozpovidi chasto gruntuyutsya na opovidyah svidkiv rodichiv i rizko kontrastuyut ta superechat odna odnij Ce chitko viyavilosya uzhe z povalennyam radyansko komunistichnoyi vladi v chasi nezalezhnosti Ukrayini koli stali dostupni zasekrecheni materiali tih chasiv yaki pokazali spotvorenist ta zaangazhovanist publikacij u radyanski chasi yakimi prihovuvali znishennya talanovitogo ukrayinskogo kompozitora todishnimi vladnimi strukturami tak zvanim VChK Yedine sho tak i ne stalo zrozumilim cherez sho chekisti vdalisya do takogo zhorstokogo aktu yaka bula prichina vbivstva kompozitora Lishe naprikinci 20 go stolittya stalo mozhlivim chastkovo vidkriti zavisu propagandistskoyi mashini radyanskih karalnih struktur Pam yatnik Mikoli Leontovichu v Tulchini V nich na 23 sichnya 1921 roku kompozitor perebuvav u svogo batka u seli Markivka Gajsinskogo povitu de buv ubitij agentom VChK Afanasiyem Grishenkom yakij naprosivsya v hatu perenochuvati nazvavshis chekistom sho provodit borotbu z banditizmom Vranci vin pograbuvav budinok i zastreliv Mikolu Leontovicha Tekst raportu sho rozkrivaye im ya vbivci kompozitora oprilyudneno lishe u 1990 h rokah RAPORT V noch na 23 e yanvarya agent uezdcheka Grishenko vystrelom iz vintovki ubil syna svyashennika s Markovki Kublichskoj volosti Nikolaya Leontovicha 43 h let u kotorogo Grishenko nocheval i 26 go yanvarya Grishenko skryvavshijsya v m Teplike pri presledovanii ego chinami milicii vystrelom iz vintovki ranil v zhivot milicionera Tverdohleba Nachalnik Uezdnoj Sovetskoj Milicii Najdetalnishi vidomosti pro tu tragediyu stali vidomi zavdyaki dvom ridkisnim dokumentam yaki vidnajshla zaviduvachka viddilu oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Larisa Semenko Pislya bagatoh rokiv zbirannya materialiv do muzeyu dlya popovnennya jogo fondiv tudi potrapiv tovstij shodennik vidomogo ukrayinskogo pismennika Stepana Vasilchenka Tam zgadanij odin z najblizhchih druziv Leontovicha Gnat Yastrubeckij yakij zapisav detalnu rozpovid batka Leontovicha pro vbivstvo kompozitora Same Gnat Vasilovich zibrav najbilshe materialiv pro zhittya i tvorchist Leontovicha napisavshi jogo biografiyu a v svoyemu shodenniku povidav pro tu zhahlivu nich u Markivci Ce bula velmi vazhka i nebezpechna podorozh napisav vin u svoyemu shodenniku Najpershe doslidnik poyihav u selo Markivku nini Teplickogo rajonu do batka kompozitora Hotiv z pershih ust dovidatisya sho zh trapilosya u toj sichnevij den z jogo sinom Os yak opisuye pro ce doslidnik U subotu 9 sichnya 1921 roku Mikola Leontovich buv u Tulchini Na prohannya sestri Viktoriyi vin poklav na noti Zapovit Shevchenka Pid vechir u toj zhe den vin priyihav kinmi u Markivku do batka She ne vstigli obminyatisya novinami yak na podvir ya v yihala pidvoda Bula shosta godina vechora po soncyu Do hati zajshov molodij 22 23 h rokiv serednogo zrostu cholovik Temnij blondin bez vusiv i borodi Ruki mav holeni z dovgimi palcyami Garno vbranij Palto z ovechim komirom Na golovi kepka Rozmova rosijska soldatska Poprosivsya perenochuvati Yakbi zh Leontovichi znali sho dayut nichlig vbivci Pribulij kazav sho v Markivci maye bagato dila Sho vin chekist informator Provodit borotbu z miscevim banditizmom Proponuvav rozdivitisya dokumenti z pechatkami Gajsinskoyi ChK Osoblivo proponuvav ce zrobiti Mikoli Dmitrovichu A dokumentiv bula gora Leontovich rozdivivsya yih i povertayuchi vlasnikovi skazav Z takimi dokumentami nebezpechno bud de nochuvati Neprohanij gist nazivav sebe na prizvishe Grishenko Yak buv zaznachenij vin u dokumentah nihto ne vidaye bo Mikola Dmitrovich yedinij hto rozdivlyavsya dokumenti nikomu nichogo ne govoriv z cogo privodu Zvuk postrilu rozbudiv otcya Bula 7 30 ranku Na lizhku pid viknom sidiv napivzignutim Leontovich i zlyakanim golosom dopituvavsya Sho ce vibuh Promovivshi ci slova vpav na podushku Nad jogo lizhkom stoyav Grishenko Vin buv bosij v odnij bilizni V rukah trimav zbroyu vikidayuchi strilyanu gilzu Doma she buli sestra kompozitora Viktoriya i donka Galina Yim yak i batkovi kompozitora nezvanij gist pozv yazuvav ruki Vin odyagnuv na sebe napivkozhushok yakij nosiv batko Leontovicha Layavsya brudnimi slovami Vimagav groshej Na ochah u vsih vitrushuvav vse z gamancya Mikoli Dmitrovicha Zabrav 5000 karbovanciv riznoyu valyutoyu Vse poperekidav u budinku Shukav rechi I z rechami vijshov U cej chas Leontovich lezhav neruhomo z rozplyushenimi ochima Na lizhku j na pidlozi bula kalyuzha krovi Na krik pana otcya pribig uchitel inshi lyudi Voni rozv yazali ruki Leontovicham naklali pov yazku na ranu poterpilogo Rana bula z pravogo boku Rvana rana Leontovich she vstig skazati Tatu ya pomirayu Bula vosma godina ranku nedilya 10 sichnya 1921 roku Koli priyihav likar Leontovich buv uzhe mertvij 12 sichnya koli hovali kompozitora u Markivci mela duzhe silna zaviryuha Nadali komunistichnim rezhimom fakti smerti Mikoli Leontovicha spotvoryuvalis Yak tilki okruga Teplika providala pro zagibel M Leontovicha vid ruk chekista miscevim organam dovelosya abi strimati hvilyu gnivu vidumati versiyu vbivstva na pobutovomu grunti z zayizhdzhim bilogvardijcem a piznishe petlyurivcem Ta ce ne stalo panaceyeyu informaciya pro ganebnij zlochin dokotilasya do Kiyeva Tomu nagalno bulo vidryadzheno z Kiyeva do Markivki odnogo z tovarishiv Mikoli Gnata Yastrubeckogo yakij na toj chas pracyuvav zastupnikom zaviduvacha politviddilu odnogo z kiyivskih vidavnictv Poyihavshi na misce tragediyi z mandatami kiyivskoyi ChK i gubrevkomitetu vin proviv tam 4 misyaci z lyutogo do travnya a po priyizdi zrobiv dopovid Tovaristvu vshanuvannya pam yati Mikoli Leontovicha Yastrubeckij navodit prizvisha svidkiv rozpovidi kompozitorovih sestri Viktoriyi ta dochki Galini toj viklad buv zroblenij po svizhih slidah nadzvichajno dokladnij ale chastina faktiv bula upushena zavdyaki chomu v oficijnih kolah poshirili informaciyu pro vbivstvo Leontovicha pereodyagnenim petlyurivcem Popri zagibel bagatoh ukrayinciv u chasi rozkurkulennya Golodomoru ta Velikogo teroru chastina materialiv i spogadiv svidkiv taki potrapili za kordoni SRSR a nadzvichajna populyarnist pisni Shedrik vedrik sprichinilasya do gruntovnih doslidzhen tvorchosti j zhittya yiyi avtora Bagato naukovciv diasporyan ta navit amerikanskih doslidnikiv i zhurnalistiv perejnyalisya doleyu cogo talanovitogo kompozitora J znovu viplivli na svit Bozhij fakti ta spomini shodo znishennya Leontovicha chekistskimi strukturami Tomu radyanskij vladi dovelosya vdavatisya do riznih metodiv abi vidnajti hocha bi vzhe bilsh nejtralni fakti Chergova hvilya spotvoren viplesnulasya pislya publikaciyi v diaspornih kolah spogadiv kompozitora horovogo dirigenta publicista duhovnogo diyacha Telezhinskogo Mihajla Teodorovicha v yakih napryamu jshlo zvinuvachennya todishnoyi vladi v utiskah talanovitogo kompozitora ta jogo vbivstvi Oskilki rozgolosu ne mozhna bulo uniknuti ukrayinskij vladnij mashini dorucheno vibuduvati sistemu sprostuvan Ce robiv vidpovidalnij sekretar ministerstva vnutrishnih sprav URSR I H Golovchenko yakij z 1962 roku stav Ministrom vnutrishnih sprav URSR azh do 1982 roku Same z pid pera cogo pismennika ministra pochali vihoditi spogadi rodichiv Leontovicha sestri chi dochok v yakih pomizh kucih danih ubivstva poshiryuvalasya rozloga informaciya shodo petlyurivsko rozbijnickogo slidu v spravi Leontovicha Perebuvayuchi na najvishih shablyah represivno karalnoyi mashini pismennik Golovchenko yak kurator spravi Kompozitora Leontovicha zmig prihovati bagato faktiv j zatverdiv oficijno versiyu vbivstva petlyurivsko rozbijnij napad Lishe iz pripinennyam isnuvannya SRSR vidnajdeni j oprilyudneni fakti zumisnogo vbivstva organami VChK M Leontovicha Tvorchi zdobutkiKompozitor Osnovu muzichnoyi spadshini Leontovicha stanovlyat horovi miniatyuri obrobki ukrayinskih narodnih pisen yaki j donini ye neperevershenimi i yih vikonuyut vsi ukrayinski hori v Ukrayini j diaspori Ce poznacheni velikim talantom kompozitora perlini narodnogo melosu Shedrik Kozaka nesut Dudarik Iz za gori snizhok letit Zhenchichok brenchichok Gayu gayu zelen rozmayu ta bagato inshih Na osnovi ukrayinskih narodnih melodij Leontovich stvoryuvav cilkom originalni samobutni horovi kompoziciyi vsebichno hudozhno pereosmislivshi yih nadavshi yim nepovtornogo zvuchannya Leontovich buv odnim z pershih sered majstriv ukrayinskoyi muziki yaki po novomu interpretuvali folklor vikoristovuyuchi muzichni nadbannya yevropejskoyi muzichno horovoyi kulturi Vodnochas pocherk Leontovicha viriznyayetsya z pomizh inshih granichnoyu gnuchkistyu i prirodnistyu ruhu golosiv yuvelirnoyu viroblenistyu detalej Leontovich vdalo vikoristav tradiciyi improvizacijnosti v tvorchosti ukrayinskih kobzariv yaki kozhnu novu strofu tekstu pisni interpretuvali po novomu Leontovich zastosovuvav tembrovu variantnist vikonannya narodnih rapsodiv u svoyih obrobkah nadayuchi horu mozhlivist rozkriti velike rozmayittya garmoniyi kontrapunktu Poslidovno vtilyuyuchi v svoyih obrobkah ideyu garmonizaciyi j polifonichnosti Leontovich mayuchi gliboku j riznobichnu muzichnu osvitu shiroko vikoristovuvav najkrashi dosyagnennya svitovoyi horovoyi tehniki Tematika horovih miniatyur kompozitora nadzvichajno riznomanitna Ce obryadovi cerkovni istorichni chumacki zhartivlivi tancyuvalni igrovi pisni Odne z centralnih misc u tvorchosti Leontovicha posidayut hori na pobutovi temi Ce zokrema Oj u lisi pri dorozi Oj temnaya ta nevidnaya nichenka Mala mati odnu dochku Oj z za gori kam yanoyi Voni harakterni dinamichnim rozgortannyam syuzhetu aktivnoyu dramatizaciyeyu podij ta obraziv Vzircem takogo visokogo dramatichnogo pidnesennya mozhe sluguvati narodna pisnya Pryalya v yakij Leontovich dosyag rivnya tragichnoyi baladi V pisnyah rekviyemah Kozaka nesut Iz za gori snizhok letit Smert Leontovich talanovito pereosmisliv melodiku narodnogo plachu vikoristovuyuchi specifichne zvuchannya okremih golosiv i cilih horovih grup zastosovuyuchi rizni horovi zvukovi efekti napriklad spiv iz zakritim rotom Najvishim dosyagnennyam kompozitora vvazhayut pisni Shedrik i Dudarik v yakih Leontovich dosyagnuv maksimalnoyi ritmichnoyi organizaciyi Osoblivo populyarnim buv i zalishayetsya Shedrik v yakij organichno poyednani prijomi narodnogo bagatogolossya z dosyagnennyami klasichnoyi polifoniyi j kozhen golos vidigraye cilkom samostijnu virazhalnu rol vidtvoryuyuchi najtonshi zmini nastroyu v pisni podayuchi kozhen hudozhnij obraz u granichnomu zavershenni Pedagogichna diyalnist Ekspoziciya prisvyachena Mikoli Dmitrovichu Leontovichu v istorichnomu muzeyi Pokrovska Pochatok 20 go stolittya oznamenuvav novi shlyahi v ukrayinskomu vchitelyuvanni yake perejshlo vid bursacko religijnogo do narodnicko ukrayinskogo spryamuvannya A Mikola Leontovich zmig j na cij pedagogichnij nivi proyaviti svij talant Leontovichu yak i bagatom togochasnim ukrayinskim kompozitoram Mikoli Lisenku Kirilu Stecenku Yakovu Stepovomu pritamanne bulo poyednannya tvorchoyi pedagogichnoyi j vikonavskoyi dirigentsko horovoyi diyalnosti Ponad dvadcyat rokiv Mikola Leontovich viddav roboti vchitelya spiviv u shkolah riznih mist Tivrova Vinnici Grishinogo nini Pokrovska Tulchina ta Kiyeva Yak kompozitor vin buv she j dobre obiznanij zi stanom vikladannya spiviv u shkolah z hudozhnim rivnem uchnivskih horiv Chimalo svoyih sil vin viddavav pedagogichnij praci v uchitelskij seminariyi Muzichno dramatichnomu instituti imeni Mikoli Lisenka ta na dirigentskih i teatralnih kursah a she na kursah pracivnikiv doshkilnogo vihovannya chi navit u robitnichih gurtkah i shkolah Same v Muzichno dramatichnomu instituti imeni Mikoli Lisenka i na dirigentskih kursah Leontovich vikladav horovij spiv osnovi tehniki diriguvannya teoriyu muziki i kontrapunkt Provodyachi svoyi vikladi vin chasto znajomiv horistiv zi svoyimi pisnyami Dozvol meni mati Oj tam za goroyu Dudarik viyavlyayuchi u nih chudove uminnya za dovoli korotkij chas ohopiti horovij tvir zagalom i stvoriti povnocinne vrazhennya pro cyu kompoziciyu Yak vikladach muzichno teoretichnih predmetiv zokrema kontrapunktu kompozitor buv poslidovnikom metodologichnih principiv svogo vchitelya Boleslava Yavorskogo avtora teoriyi yaka bula v ti chasi dosit poshirenoyu A na kursah doshkilnogo vihovannya vin proyaviv sebe yak dosvidchenij praktik metodist Trimayuchi strunku poslidovnist vin zastosovuvav svoyi metodi vivchennya pisen ditmi proponuyuchi yim spochatku prosti a zgodom skladnishi pisenni zrazki I zvertav osoblivu uvagu na skladovi chastini samoyi pisni motiv frazu rechennya period kuplet U procesi spivu ditini vin vrahovuvav ta rozvivav pochuttya ritmu u neyi vikoristovuyuchi pri comu vidbivannya ritmichnogo pulsu rukami nogoyu palcyami Leontovich kombinuvav rizni poziciyi spivu proponuyuchi spiv sidyachi i stoyachi spiv okremimi grupami a potim usih razom i shonajgolovnishe zavshe vvazhav za neobhidne vdavatisya do muzichno sluhovoyi naochnosti zokrema spivu samogo vchitelya Velikogo znachennya Mikola Leontovich nadavav dikciyi vikonavcya spivackomu dihannyu zasterigayuchi vid nadto silnogo forsovanogo zvuku obstoyuyuchi tihij abo golosnij spiv i vidpovidne jogo zastosuvannya u vikonanni pisen A shodo doboru viboru pisen Leontovich oriyentuye vchiteliv spiviv na pisni kanonichnogo skladu vvazhayuchi sho yih zasvoyennya stvoryuye grunt dlya dvogolosnogo spivu VshanuvannyaByust Mikoli Leontovicha na aleyi vidatnih zemlyakiv u Vinnici 1 lyutogo 1921 roku znachna grupa diyachiv kulturi profesori j studentstvo zibralisya v Kiyivskomu muzichno dramatichnomu instituti imeni Mikola Lisenka shob za hristiyanskim zvichayem vidznachiti 9 dniv po smerti Mikoli Leontovicha Nashvidku ale z velikoyu vidpovidalnistyu sporyadili koncert z tvoriv Leontovicha vistupili zi slovami zhalyu j skorboti Na cij zustrichi stvoreno Komitet pam yati Mikoli Leontovicha yakij piznishe oformivsya yak Muzichne tovaristvo imeni Mikoli Leontovicha Do cogo tovaristva vhodili taki vidomi ukrayinski mitci Boris Lyatoshinskij ta Pavlo Tichina bagato z chleniv tovaristva yak napriklad Les Kurbas ta Gnat Hotkevich piznishe rozdilili tragichnu dolyu Leontovicha zaginuvshi vid ruk predstavnikiv moskovskih specsluzhb Same zh im ya Leontovicha bulo viznane neaktualnim dlya radyanskoyi dobi i faktichno lishalos takim do seredini 1950 h Mikola Leontovich na marci UkrayiniSogodni im ya Leontovicha mayut vitchiznyani muzichni kolektivi zokrema Kapela banduristiv ta navchalni zakladi zokrema Vinnicke uchilishe mistectv i kulturi Imenem Leontovicha nazvani vulici u Kiyevi ta inshih ukrayinskih mistah Memorialnij muzej Leontovicha pracyuye u misti Tulchini Vinnickoyi oblasti 1977 roku vidkrito takozh muzej Leontovicha u seli Markivka nepodalik miscya jogo pohovannya 1977 roku 37 horovih tvoriv Leontovicha buli zapisani horom studentiv Kiyivskoyi konservatoriyi pid orudoyu Pavla Muravskogo 2005 roku disk iz 32 duhovnimi tvorami Leontovicha vipustiv kamernij hor Kiyiv pid orudoyu Mikoli Gobdicha Misto Pokrovsk shanuye ta pam yataye vidatnogo kompozitora bo same vin zaluchiv meshkanciv stanciyi Grishine do muziki ta horovogo spivu poklavshi cim osnovu kulturnogo zhittya mista Pokrovsk Same pro ce rozpovidaye ekspoziciya Pokrovskogo istorichnogo muzeyu de predstavleno fotodokumenti ta spogadi grishinciv pro perebuvannya Mikoli Dmitrovicha v misti foto osobisti rechi Na chest 100 richchya z dnya narodzhennya kompozitora u 1977 roci jogo im ya bulo prisvoyeno dityachij muzichnij shkoli mista Krasnoarmijsk nini misto Pokrovsk A v primishenni shkoli bulo stvoreno muzej kompozitora Pro perebuvannya u misti Pokrovsk Mikoli Dmitrovicha Leontovicha nagaduyut memorialni doshki vstanovleni na budivli zaliznichnoyi shkoli de vin vchitelyuvav ta budivli zaliznichnogo vokzalu U serpni 2018 roku na vhodi do parku Yuvilejnij misto Pokrovsk bulo vidkrito pam yatnik kompozitorovi Im ya Leontovicha uvichneno v nazvi odniyeyi z vulic v misti Pokrovsk a takozh Kiyeva Lvova Odesi ta bagatoh inshih mist i selish Ukrayini 21 lyutogo 2023 roku miska rada perejmenuvala vulicyu Chajkovskogo v Chernigovi na vulicyu Mikoli Leontovicha 21 chervnya 2002 roku do 125 richchya z dnya narodzhennya kompozitora Ukrposhta vipustila marku Mikola Leontovich 1877 1921 Hudozhnik V Vasilenko 5 sichnya 2016 roku Nacionalnij bank Ukrayini vviv v obig sribnu yuvilejnu monetu nominalom 20 griven She drik prisvyachenu 100 richchyu pershogo vikonannya tvoru Mikoli Leontovicha Shedrik horom Kiyivskogo universitetu Vona nalezhit do seriyi Ukrayinska spadshina 8 chervnya 2018 roku v misti Tulchin Vinnickoyi oblasti pid chas provedennya II Mizhnarodnogo opernogo festivalyu Operafesttulchyn vidkrili Leontovich Art Kvartal Visim ob yektiv monumentalnogo stinopisu muraliv prikrasili budivli mista Najbilshij iz nih fasad milanskogo opernogo teatru La Scala na stini Budinku kulturi v parku Leontovicha Sered inshih stinopisiv portret Mikoli Leontovicha v obramlenni lastivok ta not legendarnogo Shedrika Opera Muzi Nad realizaciyeyu proektu Leontovich Art Kvartal pracyuvali blizko tridcyati hudozhnikiv z riznih mist krayini V miskomu skveri z yavivsya interaktivnij pam yatnik Shedriku kompoziciya prisvyata z vikoristannyam svitla muzichnogo interaktivnogo suprovodu ta zhivlennyam vid sonyachnoyi energiyi Centralnij element kompoziciyi skripkovij klyuch obvitij po spirali notnim stanom z prikriplenimi na nomu riznokolorovimi dzvonikami avtor vinnickij hudozhnik Yegora Lobuznov Do storichchya svitovoyi slavi Shedrika u grudni 2018 roku v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini vidkrilasya vistavka Maestro Rizdva prisvyachena postati Mikoli Leontovicha V Tulchini v listopadi 2019 roku bulo provedeno festival Shedrika a v merezhi internet fleshmob shedrik100challenge Div takozh Vulicya LeontovichaSpisok tvorivopera Na Rusalchin Velikden za kazkoyu Borisa Grinchenka 1919 nezakinchena 1975 Miroslav Skorik zavershiv vidredaguvav ta instrumentuvav dlya suchasnogo skladu simfonichnogo orkestru Shedrik source source Lodolom source source Dudarik source source Viruyu source source z liturgiyi svyatogo Ivana Zlatousta Pri problemah glyante v dovidku hori na slova ukrayinskih poetiv Lodolom na slova Volodimira Sosyuri Litni toni na slova Grigoriya Chuprinki Moya pisnya slova I Bililovskogo Legenda slova Mikoli Voronogo kompoziciyi na liturgijni teksti Liturgiya svyatogo Ivana Zlatoustogo Moleben chastini Vsenoshnoyi horovi obrobki ukrayinskih narodnih pisen Ponad 150 zokrema Dlya mishanogo horu A v tomu sadu A vzhe sonce zahodit V poli poli pluzhok hodit Vishni chereshni rozvivayutsya Vorotar Gej ja sogodni Gej vi strilci sichoviyi Gej u svitlici Gra v zajchika Dala meni mati korivonku Divnaya novina Dudarik Zhenchichok brenchichok Za gorodom kachki plinut Zazhurilis galichanki Zashumila lishinonka Zelenaya ta lishinonka Zore moya vechirnyaya na sl T Shevchenka I v vas i v nas Iz za gori snizhok letit Kalino malino Koza Kozaka nesut Kotilasya zirka Letila zozulya Mak Mala mati odnu dochku Na gorodi ta vse bili maki Nad richkoyu berezhkom Naletili zhuravli Nayihali gostonki Nastupaye chorna hmara Ne hodila na vulicyu Nebo i zemlya Ne stij verbo Odna gora visokaya Oj a v gorodi Oj v Lvovi Oj verbo verbo Oj vid sadu Oj vijdu ya na vulicyu Oj gaj mati gaj Oj gore tij chajci Oj gordopishnij pan gospodaryu Oj z za gori kam yanoyi Oj z za gori chorna hmara vstala Oj kotivsya kubar Oj lugami beregami Oj nas bratci p yat Oj nihto zh tam ne buvav Oj perepelichka Oj pidu ya v dolinu Oj pidu ya v sad gulyat Oj pidu ya lugom Oj posered dvoru Oj poslala mene mati Oj p ye vdova Oj siv poyihav Oj tam za goroyu Oj temnaya ta nevidnaya nichenka Oj u lisi pri dorozi Oj u poli krinichenka Oj u poli tuman Oj u sadu golubi gudut OJ ustanu ya v ponedilok Oj hodit Semenko Oj hto v tomu lisi stukaye gukaye Oj chas pora do kurenya Oj yak yak milenkomu postil slati Pidu v sadochok Piyut pivni Pozvol meni mati Pomizh troma dorogami Popid ternom stezhechka Popid yarom yarom Prechista diva Pri dolini pri ohoti Proshu testonku Proshaj slava proshaj Ukrayina Pryalya Sivij golubochku Sinye more Smert U nashomu dvori Cherez selo Cherez sinechki vishnev sad Cherchik Chogo Ivasyu zmarniv Chogos milij zatuzhiv Chornushko dushko Sho to za predivo Shedrik Yak ne zhenivsya to j ne zhurivsya Dlya cholovichogo horu A v Kiyevi na rinku Gayu gayu zelen rozmayu Gej num brattya vsi do zbroyi Za nashoyu slobodoyu Za richkoyu za Dunayem Mi kovali Na dobranich usim na nich Oj a u poli teren Oj konyu mij konyu Oj na gori vinograd Oj ne pugaj pugachenku Oj siv poyihav Otamane batku nash Priyihali tri kozaki Dlya zhinochogo horu A vzhe vesna Bulo lito Gricyu Gricyu do roboti Dobrij vechir divchino Zakuvala zozulenka Zazhurilasya Yihav kozak na vijnonku Oj koli b toj vechir Oj lis do lisici Oj matinko moya Oj rozvivsya Oj serbine Oj sivaya zozulenka Oj u poli zhito Oj hodila ta Marusya Oj ce jdu Pishov milij Pro nechaya Sino moye sino Chogo solovej smuten Notni vidannya tvorivLeontovich M Narodni pisni K Vid vo Dniprosoyuzu 1921 5 desyatkiv redaktor P Kozickij Leontovich M Muzichni tvori K H Knigospilka 1930 31 8 zbirnikiv pereviriv i primitki podav Ya Yurmas Leontovich M Ukrayinski narodni pisni dlya horu K Mistectvo 1952 Uporyadkuvav M Verikivskij 2 vid 1961 M Leontovich Horovi tvori K Muzichna Ukrayina 1970 Zagalna redakciya M Gordijchuka uporyadkuvannya ta primitki V Brussa Leontovich M Vibrani horovi tvori K Muzichna Ukrayina 1977 Spec redakciya I Martona Leontovich M Horovi tvori na narodnopisenni temi Z neopublikovanogo K Muzichna Ukrayina 1987 Uporyadkuvannya i redakciya B Lukanyuka Leontovich M Na rusalchin Velikden Opera na 1 diyu Libreto M Leontovicha za kazkoyu B Grinchenka K Muzichna Ukrayina 1980 Lit redakciya A Bobirya muz redakciya dlya solistiv horu ta simfonichnogo orkestru M Skorika Leontovich M Duhovni horovi tvori K Muzichna Ukrayina 1993 Uporyadkuvannya V Ivanova Duhovno muzichni tvori ukrayinskih kompozitoriv XX st K 2004 Uporyadkuvannya i redakciya M Yurchenka Duhovni tvori M Leontovicha K 2005 Uporyadnik M Gobdich M Leontovich Horovi tvori K Muzichna Ukrayina 2005 Redaktor uporyadnik V Kuzik Duhovni tvori M Leontovicha K 2005 Uporyadnik M Gobdich Mikola Leontovich Horovi tvori uporyadkuvannya vstupna stattya komentari pereklad V Kuzik K Muzichna Ukrayina 2019 ISMN 979 0 707527 84 9 PrimitkiNational Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 Leontovich Nikolaj Dmitrievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya istoriyi Ukrayini LEONTOVICh MIKOLA DMITROVICh K V vo Naukova dumka 2009 T 6 790 s il 22 serpnya 2020 u Wayback Machine resource history org ua M Leontovich Shedrik Kiyivskij dityachij hor RADIST dirigent LARISA SANCEVICh 30 listopada 2021 u Wayback Machine youtube com Shedrik yakim vi jogo she ne chuli orkestr VPS SShA akapelno 19 sichnya 2021 u Wayback Machine youtube com Shershni Leontovicha na Vinnichchini budinok kompozitora ryatuvatimut festivalem VezhA vezha vn ua originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 20 sichnya 2020 Fejkovij budinok Leontovicha yakij zbirayutsya vidnovlyuvati istpravda com ua 20 sichnya 2020 originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 20 sichnya 2020 http memorial org ua education music leontovuch 2 htm 3 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Kuzik V Yak zaginuv Mikola Leontovich http vn 20minut ua news 65310 1 veresnya 2011 u Wayback Machine Vbivcya strilyav u splyachogo kompozitora Gazeta 20 hvilin Arhiv originalu za 2 bereznya 2011 Procitovano 21 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www infoukes com Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 www vinnitsa info Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Na skrizhalyah Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 http t komp narod ru page1 2 html 19 bereznya 2008 u Wayback Machine Muzej Leontovicha Gromadske radio ukr 27 serpnya 2018 Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 27 serpnya 2018 U Chernigovi perejmenuvali 37 vulic ta provulkiv a takozh odin skver Deputati pidtrimali zmini Oficijnij veb portal Chernigivskoyi miskoyi radi Procitovano 4 bereznya 2023 Arhiv originalu za 4 bereznya 2023 Procitovano 4 bereznya 2023 Arhiv originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 1 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 15 sichnya 2019 U Tulchini vidbuvsya masshtabnij festival legendarnogo Shedrika myvin com ua originalu za 15 travnya 2020 Procitovano 20 sichnya 2020 Na Vinnichchini vlashtuvali festival legendarnogo Shedrika video novini Ukrayini UNIAN originalu za 19 listopada 2019 Procitovano 20 sichnya 2020 Vinnichani iniciyuvali muzichnij fleshmob na chest 100 richnogo yuvileyu Shedrika day kyiv ua Gazeta Den originalu za 24 grudnya 2020 Procitovano 20 sichnya 2020 M Leontovich Horovi tvori 4 chervnya 2022 u Wayback Machine Upor V Kuzik Kiyiv Muzichna Ukrayina 2019Dzherela ta literaturaO V Yankovska Leontovich Mikola Dmitrovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 119 ISBN 978 966 00 1028 1 L O Parhomenko Leontovich Mikola Dmitrovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Zhadko V O Mikola Arkas Tvori u 2 h tomah T 1 K 2008 S 207 478 Dyachenko V M D Leontovich Malyunki z zhittya K 1941 1950 1963 1969 1985 Leontovich M D Zb statej i materialiv Upor V Dovzhenko K 1947 Gordijchuk M M D Leontovich Naris pro zhittya i tvorchist K 1956 Gordijchuk M M Leontovich K 1960 1972 1974 1977 Tvorchist M D Leontovicha Zb statej Uporyadnik V Zolochevskij K 1977 Zavalnyuk A M D Leontovich Nevidomi storinki tvorchosti Vinnicya 1996 Zavalnyuk A Deyaki pitannya stilyu tvorchosti M D Leontovicha Vinnicya 1996 Zavalnyuk A M D Leontovich Vinnicya 1997 Zavalnyuk A Mikola Leontovich doslidzhennya dokumenti listi Vinnicya 2002 Ivanov V Vidvertist mitcya Do 120 richchya vid dnya narodzhennya M Leontovicha Volodimir Ivanov Ukrayinska kultura 1997 10 S 28 30 Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Ukrayinski kompozitori Red ta uporyad M Gavrilyuk Buenos Ajres Ukr druk Chempion Osipa Kuzmicha 1970 85 s Yurmas Ya Do biografiyi M D Leontovicha Ya Yurmas Zhittya j revolyuciya 1928 Kn 7 S 161 172 19 veresnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaLeontovich Mikola Dmitrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 79 84 Leontovich Mikola 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 825 1000 ekz Marko Robert Steh i Tanya Steh Rozmovi pro kulturu Mikola Leontovich i jogo Shedrik 6 chervnya 2019 u Wayback Machine ShEDRIK Perpetuum Mobile Mikoli Leontovicha Dokumentalnij film 2008 Video MIKOLA LEONTOVICh Dokumentalna programa 2007 Video M Leontovich konferenciya prisvyachena 140 richchyu https www youtube com watch v UiK Rs17BSM 7 lipnya 2020 u Wayback Machine Mikola Leontovich Programa Velich osobistosti 2016 Video Noti M Leontovicha na sajti ukrnotes in ua 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Viktor Skripnik Vbivcya strilyav u splyachogo Leontovicha Golos Ukrayini 2007 22 chervnya M Leontovich na sajti Pisni Ukrayini 10 bereznya 2009 u Wayback Machine M Leontovich na sajti memorial org ua 3 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Uklad T Marchuk O Nikolayec Vstup st A Zavalnyuka Red M Spicya Upr kulturi i turizmu Vinnic oblderzhadmin Vinnic OUNB im K A Timiryazyeva Vinnicya 2007 24 s Nashi vidatni zemlyaki Storinka na sajti NSKU 4 bereznya 2016 u Wayback Machine M Leontovich Shedrik v formati pdf 24 sichnya 2011 u Wayback Machine ShEDRIK abo Carol of the Bells pro najvidomishu v sviti ukrayinsku melodiyu 20 bereznya 2012 u Wayback Machine Mistit videomateriali z prikladami suchasnogo vikoristannya pisni ta melodiyi Irina Farion Velich osobistosti Mikola Leontovich na YouTube M D Leontovich zb st ta materialiv 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine uporyadkuvav ta zredaguvav V D Dovzhenko Kiyiv Akad nauk URSR 1947 104 s Muzichne mistectvo na seli poradnik dlya kerivnikiv horami ta orkestrami na seli sklalo Muz t vo im Leontovicha Kiyiv Chervonij shlyah 1924 144 s noti 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yurmas Ya Do biografiyi M D Leontovicha Ya Yurmas Zhittya j revolyuciya 1928 Kn 7 S 161 172 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Skachati bezkoshtovno noti Leontovich Mikola Dmitrovich musopus net 7 travnya 2021 u Wayback Machine
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська імперія
УНР
УРСР
Файли у Вікісховищі
