Іва́н Харито́нович Голо́вченко (14 жовтня 1918, село Лиман Другий Харківської губернії, тепер Дворічанського району Харківської області — 8 листопада 1992, Київ) — міністр охорони громадського порядку УРСР, міністр внутрішніх справ УРСР, генерал-полковник (1977), український письменник. Депутат Верховної Ради УРСР 6–10-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ (1954–1956). Член ЦК КПУ (1966–1986).
Головченко Іван Харитонович | |
---|---|
Міністр внутрішніх справ УРСР | |
9 квітня 1962 — 16 червня 1982 | |
Попередник | Олексій Бровкін |
Наступник | Іван Гладуш |
Народився | 14 жовтня 1918 Лиман Другий, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Українська Держава |
Помер | 9 листопада 1992 (74 роки) Київ, Україна |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | політик |
Країна | СРСР, Українська СРР і Україна |
Alma mater | вища партійна школа і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] |
Політична партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився в багатодітній селянській родині на маленькому (тепер неіснуючому) хуторі Василенківщина біля села Лиман Другий. Батько, Харитон Дмитрович, був активістом колгоспного руху, працював головою Дворічанської райспоживспілки на Харківщині, обирався головою колгоспу «Червона Україна» села Васильцівки Харківської області, загинув у Другій світовій війні біля Сталінграда. Мати, Марія Тимофіївна, була селянкою із села Павлівки.
У дитячі роки Іван Головченко важко хворів на ревматизм суглобів ноги. З десятирічного віку навчався в школі села Другий Лиман. Трудову діяльність розпочав пастухом колгоспу села Нежданівки на Харківщині. Закінчив семирічну школу в селі Рідкодуб Харківської області, куди переїхала родина з Нежданівки. У 1933 році вступив до вагонної групи залізничної школи фабрично-заводського навчання (ФЗН) на станції Куп'янськ Харківської області. Член комсомолу з лютого 1935 року.
У вересні 1935 року закінчив залізничну школу фабрично-заводського навчання на станції Куп'янськ, здобув кваліфікацію слюсаря 4-го розряду.
У вересні 1935–1939 роках — слюсар та в.о. бригадира автоконтрольного пункту, приймальник, секретар комсомольської організації вагонної дільниці станції Куп'янськ-Сортувальна Харківської області. Навчався у вечірній загальноосвітній школі, був агітатором вагонної дільниці.
У 1939 році закінчив шестимісячні курси комсомольських робітників при політичному відділі Північно-Донецької залізниці в місті Артемівську.
З 1939 року працював інструктором із комсомолу та інструктором із організаційно-партійної роботи в Артемівському політвідділі залізниці, Краснолиманському, Дебальцівському, Куп'янському, Попаснянському вагонних і паровозних депо, дистанціях шляхів і зв'язку.
У період німецько-радянської війни з 1941 року працював помічником начальника політвідділу по комсомолу Ворошиловградського відділення залізничного вузла Північно-Донецької залізниці. У липні 1942 року евакуював Міллеровську залізничну дільницю на Північний Кавказ і до Середньої Азії.
У вересні 1942–1943 роках — помічник начальника політвідділу по комсомолу Абдулінського відділку залізниці імені Куйбишева РРФСР.
У лютому 1943 року повернувся на посаду помічника начальника політвідділу по комсомолу Ворошиловградського відділення залізничного вузла Північно-Донецької залізниці, брав участь у відбудові Ворошиловградського відділення.
У квітні 1943–1945 роках — секретар із кадрів Ворошиловградського обласного комітету ЛКСМУ.
У 1945–1948 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).
У 1948–1951 роках — секретар із кадрів Кадіївського міського комітету КП(б)У Ворошиловградської області.
У 1951 році — 1-й секретар Краснолуцького міського комітету КП(б)У Ворошиловградської області.
У 1951–1953 роках — завідувач відділу адміністративних органів Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У. З травня (затв.) по листопад 1953 року — завідувач відділу адміністративних і торгово-фінансових органів Ворошиловградського обласного комітету КПУ.
20 листопада 1953 — 14 вересня 1954 року — 1-й секретар Ворошиловградського міського комітету Компартії України.
У липні 1954–1955 роках — начальник Управління Комітету державної безпеки при РМ УРСР по Ворошиловградській області.
У вересні 1955 — квітні 1962 року — заступник голови Комітету державної безпеки при РМ Української РСР.
9 квітня 1962 — 16 червня 1982 року — Міністр охорони громадського порядку Української РСР, Міністр внутрішніх справ Української РСР.
Член Спілки письменників України (з 1967).
Потім — на пенсії в Києві.
Родина
Дружина Ганна Іванівна Панкратова — учасниця Другої світової війни (начальниця відділу кадрів залізничної станції Родаково Північно-Донецької залізниці на 1942 рік), померла в 2001 році, син Юрій, внучка Наталія, правнук Іван.
Автор детективів
- Головченко І. Х., Мусієнко О. Г. Золоті ворота; Чорне сонце: Романи: Тетралогія. Кн. 1. — К.: Дніпро, 1981. — 557 с.
- Головченко І. Х., Мусієнко О. Г. Білий морок; Голубий берег: Романи: Тетралогія: Кн. 2. — К.: Дніпро, 1986. — 739 с.
- Головченко И. Х. Черная тропа (Третья встреча; Под чужим именем; Первая ошибка; Тайна спичечной коробки; Полет в никуда; Запутанное дело; Возвращение; Месть врага; ЧП) (1971)
- Головченко И. Х. Черная тропа: Повести и рассказы (1972)
- Петровка, 38: Сборник (Семенов Ю. Петровка, 38; Головченко И. Три встречи; Беляев А., Сыромятников Б,.Угринович В. Провал акции Цеппелин)(1971)
- Головченко И. Х. Неоконченное дело: Милицейские были. К.: Рад.письменник, 1984. 223 с.
- Головченко И. Х. Каменистыми тропами: (Записи о прожитом и пережитом). К.: Дніпро, 1985. 216 с.
Екранізації творів
- «Страх» — радянський художній фільм 1980 року, знятий режисером Ростиславом Синьком на студії «Укртелефільм».
Нагороди
- орден Леніна
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани»
- медаль «За трудову відзнаку» (5.09.1942)
- медалі
Джерела
- Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання. — К., 1975.
- Головченко Іван Харитонович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — . [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Harito novich Golo vchenko 14 zhovtnya 1918 19181014 selo Liman Drugij Harkivskoyi guberniyi teper Dvorichanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti 8 listopada 1992 Kiyiv ministr ohoroni gromadskogo poryadku URSR ministr vnutrishnih sprav URSR general polkovnik 1977 ukrayinskij pismennik Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 10 go sklikan Chlen Revizijnoyi komisiyi KPU 1954 1956 Chlen CK KPU 1966 1986 Golovchenko Ivan HaritonovichGolovchenko Ivan HaritonovichMinistr vnutrishnih sprav URSR9 kvitnya 1962 16 chervnya 1982PoperednikOleksij BrovkinNastupnikIvan GladushNarodivsya14 zhovtnya 1918 1918 10 14 Liman Drugij Kup yanskij povit Harkivska guberniya Ukrayinska DerzhavaPomer9 listopada 1992 1992 11 09 74 roki Kiyiv UkrayinaPohovanijBajkove kladovisheVidomij yakpolitikKrayinaSRSR Ukrayinska SRR i UkrayinaAlma matervisha partijna shkola i Visha partijna shkola pri CK KPRS d Politichna partiyaKPRSNagorodiMedal Za trudovu vidznaku Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovchenko BiografiyaNarodivsya v bagatoditnij selyanskij rodini na malenkomu teper neisnuyuchomu hutori Vasilenkivshina bilya sela Liman Drugij Batko Hariton Dmitrovich buv aktivistom kolgospnogo ruhu pracyuvav golovoyu Dvorichanskoyi rajspozhivspilki na Harkivshini obiravsya golovoyu kolgospu Chervona Ukrayina sela Vasilcivki Harkivskoyi oblasti zaginuv u Drugij svitovij vijni bilya Stalingrada Mati Mariya Timofiyivna bula selyankoyu iz sela Pavlivki U dityachi roki Ivan Golovchenko vazhko hvoriv na revmatizm suglobiv nogi Z desyatirichnogo viku navchavsya v shkoli sela Drugij Liman Trudovu diyalnist rozpochav pastuhom kolgospu sela Nezhdanivki na Harkivshini Zakinchiv semirichnu shkolu v seli Ridkodub Harkivskoyi oblasti kudi pereyihala rodina z Nezhdanivki U 1933 roci vstupiv do vagonnoyi grupi zaliznichnoyi shkoli fabrichno zavodskogo navchannya FZN na stanciyi Kup yansk Harkivskoyi oblasti Chlen komsomolu z lyutogo 1935 roku U veresni 1935 roku zakinchiv zaliznichnu shkolu fabrichno zavodskogo navchannya na stanciyi Kup yansk zdobuv kvalifikaciyu slyusarya 4 go rozryadu U veresni 1935 1939 rokah slyusar ta v o brigadira avtokontrolnogo punktu prijmalnik sekretar komsomolskoyi organizaciyi vagonnoyi dilnici stanciyi Kup yansk Sortuvalna Harkivskoyi oblasti Navchavsya u vechirnij zagalnoosvitnij shkoli buv agitatorom vagonnoyi dilnici Chlen VKP b z 1939 roku U 1939 roci zakinchiv shestimisyachni kursi komsomolskih robitnikiv pri politichnomu viddili Pivnichno Doneckoyi zaliznici v misti Artemivsku Z 1939 roku pracyuvav instruktorom iz komsomolu ta instruktorom iz organizacijno partijnoyi roboti v Artemivskomu politviddili zaliznici Krasnolimanskomu Debalcivskomu Kup yanskomu Popasnyanskomu vagonnih i parovoznih depo distanciyah shlyahiv i zv yazku U period nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku pracyuvav pomichnikom nachalnika politviddilu po komsomolu Voroshilovgradskogo viddilennya zaliznichnogo vuzla Pivnichno Doneckoyi zaliznici U lipni 1942 roku evakuyuvav Millerovsku zaliznichnu dilnicyu na Pivnichnij Kavkaz i do Serednoyi Aziyi U veresni 1942 1943 rokah pomichnik nachalnika politviddilu po komsomolu Abdulinskogo viddilku zaliznici imeni Kujbisheva RRFSR U lyutomu 1943 roku povernuvsya na posadu pomichnika nachalnika politviddilu po komsomolu Voroshilovgradskogo viddilennya zaliznichnogo vuzla Pivnichno Doneckoyi zaliznici brav uchast u vidbudovi Voroshilovgradskogo viddilennya U kvitni 1943 1945 rokah sekretar iz kadriv Voroshilovgradskogo oblasnogo komitetu LKSMU U 1945 1948 rokah sluhach Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK VKP b U 1948 1951 rokah sekretar iz kadriv Kadiyivskogo miskogo komitetu KP b U Voroshilovgradskoyi oblasti U 1951 roci 1 j sekretar Krasnoluckogo miskogo komitetu KP b U Voroshilovgradskoyi oblasti U 1951 1953 rokah zaviduvach viddilu administrativnih organiv Voroshilovgradskogo oblasnogo komitetu KP b U Z travnya zatv po listopad 1953 roku zaviduvach viddilu administrativnih i torgovo finansovih organiv Voroshilovgradskogo oblasnogo komitetu KPU 20 listopada 1953 14 veresnya 1954 roku 1 j sekretar Voroshilovgradskogo miskogo komitetu Kompartiyi Ukrayini U lipni 1954 1955 rokah nachalnik Upravlinnya Komitetu derzhavnoyi bezpeki pri RM URSR po Voroshilovgradskij oblasti U veresni 1955 kvitni 1962 roku zastupnik golovi Komitetu derzhavnoyi bezpeki pri RM Ukrayinskoyi RSR 9 kvitnya 1962 16 chervnya 1982 roku Ministr ohoroni gromadskogo poryadku Ukrayinskoyi RSR Ministr vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi RSR Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1967 Potim na pensiyi v Kiyevi RodinaDruzhina Ganna Ivanivna Pankratova uchasnicya Drugoyi svitovoyi vijni nachalnicya viddilu kadriv zaliznichnoyi stanciyi Rodakovo Pivnichno Doneckoyi zaliznici na 1942 rik pomerla v 2001 roci sin Yurij vnuchka Nataliya pravnuk Ivan Avtor detektivivGolovchenko I H Musiyenko O G Zoloti vorota Chorne sonce Romani Tetralogiya Kn 1 K Dnipro 1981 557 s Golovchenko I H Musiyenko O G Bilij morok Golubij bereg Romani Tetralogiya Kn 2 K Dnipro 1986 739 s Golovchenko I H Chernaya tropa Tretya vstrecha Pod chuzhim imenem Pervaya oshibka Tajna spichechnoj korobki Polet v nikuda Zaputannoe delo Vozvrashenie Mest vraga ChP 1971 Golovchenko I H Chernaya tropa Povesti i rasskazy 1972 Petrovka 38 Sbornik Semenov Yu Petrovka 38 Golovchenko I Tri vstrechi Belyaev A Syromyatnikov B Ugrinovich V Proval akcii Ceppelin 1971 Golovchenko I H Neokonchennoe delo Milicejskie byli K Rad pismennik 1984 223 s Golovchenko I H Kamenistymi tropami Zapisi o prozhitom i perezhitom K Dnipro 1985 216 s Ekranizaciyi tvoriv Strah radyanskij hudozhnij film 1980 roku znyatij rezhiserom Rostislavom Sinkom na studiyi Ukrtelefilm Nagorodiorden Lenina dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora orden Znak Poshani medal Za trudovu vidznaku 5 09 1942 medaliDzherelaDeputati Verhovnoyi Radi URSR 9 e sklikannya K 1975 Golovchenko Ivan Haritonovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X 29 lipnya 2016 u Wayback Machine