Моти́в (від італ. motivo — привід, спонукання; від лат. motus — рух) — в теорії музики найменший елемент музичної структури, найпростіша ритмічна одиниця мелодії, що складається з короткої послідовності звуків, об'єднаної одним логічним акцентом і має самостійне виразне значення. У загальнопоширеному значенні — наспів, мелодія, що має виразний музичний зміст.
Мотив як елемент форми
Музично-теоретичне поняття мотиву було сформульовано в XIX столітті на основі метроритмічних закономірностей Ріманом та Кутуаром. Пізніше, однак, музикознавці акцентують увагу на виразно-смисловій сутності мотиву (Зокрема Ю. Тюлін). Ряд дослідників вважають мотив неподільною структурою (напр. Encyclopédie de la Pléiade), інші однак допускають подальший поділ мотиву на компоненти, хоча й залишають за мотивом статус найменшого аналізованого елементу (Encyclopédie Fasquelle). В. Задерацький виділяє такі можливі компоненти мотиву: «ікт» — акцент, «перед-ікт» — що передує акценту, та «пост-ікт», що гасить енергію акценту. В той же час дослідник відзначає, що обов'язковим компонентом мотиву є лише «ікт», тоді як інші два можуть бути або не бути в наявності.
В західних джерелах мотиви розрізняють за характером їхньої будови і виокремлюють такі типи:
- Гармонічний мотив — серія конкретних абстрактних акордів, не пов'язана з мелодією або ритмом.
- Мелодичний мотив — мелодична формула, незалежна від інтервалів.
- Ритмічний мотив — характерна ритмічна формула, абстрактний аспект мелодії.
Музичні мотиви зазвичай об'єднуються у музичні фрази.
Подібні терміни
Спорідненим терміном в англійській термінології є термін «музична фігура». Згідно зі словником Гроува є тотожним терміну «мотив», однак Р. Скрутон вважає, що термін «фігура» слід застосовувати лише для фонових побудов, тоді як «мотив» — для побудов переднього плану.
Ще одним специфічним терміном західного музиконавства є термін (англ. Head-motif, нім. Kopfmotiv) — мотив на початку ряду творів, що складаються з декількох частин, що слугує об'єднавчим моментом для всіх частин. Він також може назватися «девізом», що найчастіше трапляється в католицьких циклічних месах XV–XVII століть.
У театральній музиці мотив, що супроводжує певний персонаж, місце або ідею, називається лейтмотивом. Втім, з точки зору музичної форми лейтмотив може являти собою як мотив, так і складнішу побудову.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 26 лютого 2011.
- Задерацький. с.246
Література
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- * В. Задерацкий. «Музыкальная форма». Вып. 1. — М.: Музыка, 1995. — 544 с.
- Scruton, Roger (1997). The Aesthetics of Music. Oxford: Clarendon Press. .
Посилання
- Мотив // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 493.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Motiv Moti v vid ital motivo privid sponukannya vid lat motus ruh v teoriyi muziki najmenshij element muzichnoyi strukturi najprostisha ritmichna odinicya melodiyi sho skladayetsya z korotkoyi poslidovnosti zvukiv ob yednanoyi odnim logichnim akcentom i maye samostijne virazne znachennya U zagalnoposhirenomu znachenni naspiv melodiya sho maye viraznij muzichnij zmist Motiv yak element formiMuzichno teoretichne ponyattya motivu bulo sformulovano v XIX stolitti na osnovi metroritmichnih zakonomirnostej Rimanom ta Kutuarom Piznishe odnak muzikoznavci akcentuyut uvagu na virazno smislovij sutnosti motivu Zokrema Yu Tyulin Ryad doslidnikiv vvazhayut motiv nepodilnoyu strukturoyu napr Encyclopedie de la Pleiade inshi odnak dopuskayut podalshij podil motivu na komponenti hocha j zalishayut za motivom status najmenshogo analizovanogo elementu Encyclopedie Fasquelle V Zaderackij vidilyaye taki mozhlivi komponenti motivu ikt akcent pered ikt sho pereduye akcentu ta post ikt sho gasit energiyu akcentu V toj zhe chas doslidnik vidznachaye sho obov yazkovim komponentom motivu ye lishe ikt todi yak inshi dva mozhut buti abo ne buti v nayavnosti V zahidnih dzherelah motivi rozriznyayut za harakterom yihnoyi budovi i viokremlyuyut taki tipi Garmonichnij motiv seriya konkretnih abstraktnih akordiv ne pov yazana z melodiyeyu abo ritmom Melodichnij motiv melodichna formula nezalezhna vid intervaliv Ritmichnij motiv harakterna ritmichna formula abstraktnij aspekt melodiyi Muzichni motivi zazvichaj ob yednuyutsya u muzichni frazi Podibni termini Sporidnenim terminom v anglijskij terminologiyi ye termin muzichna figura Zgidno zi slovnikom Grouva ye totozhnim terminu motiv odnak R Skruton vvazhaye sho termin figura slid zastosovuvati lishe dlya fonovih pobudov todi yak motiv dlya pobudov perednogo planu She odnim specifichnim terminom zahidnogo muzikonavstva ye termin angl Head motif nim Kopfmotiv motiv na pochatku ryadu tvoriv sho skladayutsya z dekilkoh chastin sho sluguye ob yednavchim momentom dlya vsih chastin Vin takozh mozhe nazvatisya devizom sho najchastishe traplyayetsya v katolickih ciklichnih mesah XV XVII stolit U teatralnij muzici motiv sho suprovodzhuye pevnij personazh misce abo ideyu nazivayetsya lejtmotivom Vtim z tochki zoru muzichnoyi formi lejtmotiv mozhe yavlyati soboyu yak motiv tak i skladnishu pobudovu Primitki Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 26 lyutogo 2011 Zaderackij s 246LiteraturaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu V Zaderackij Muzykalnaya forma Vyp 1 M Muzyka 1995 544 s Scruton Roger 1997 The Aesthetics of Music Oxford Clarendon Press ISBN 0 19 816638 9 PosilannyaMotiv Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 493