と

と або ト (/to/; МФА: [to] • [to̜ ̞]; укр. то) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	止
JIS X 0213	1-4-40
Unicode	3068
Катакана
Походження	止
JIS X 0213	1-5-40
Unicode	U+30C8
Вимова • Мови • Клас
МФА	to
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	ТО
Латинка	TO

Хіраґана
Походження	と
JIS X 0213	1-4-41
Unicode	3069
Катакана
Походження	ト
JIS X 0213	1-5-41
Unicode	U+30C9
Вимова • Мови • Клас
МФА	do
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ДО
Латинка	DO

Має похідні дзвінкі звуки — ど або ド (/do/; МФА: [do] • [do̜ ̞]; укр. до).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний проривний:		/t/ →	と	[to]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний проривний:		/d/ →	ど	[do]	(похідний звук)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): 20.
• (Порядок іроха): 7. Між へ і ち.

Абетки

• Хіраґана: と

Походить від скорописного написання ієрогліфа 止 (сі, зупиняти).

• Катакана: ト

Походить від скорописного написання правої частини ієрогліфа 止 (сі, зупиняти).

• Манйоґана: 刀 • 土 • 斗 • 度 • 戸 • 利 • 速 • 止 • 等 • 登 • 澄 • 得 • 騰 • 十 • 鳥 • 常 • 跡

Транслітерації

と

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ТО (то).

  Альтернативні системи: ТО (то).

• Латинка

  (Система Хепберна): TO (to).

  (Японська система): TO (to).

  JIS X 4063: to

  Айнська система: TO (to).

ど

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ДО (до).

  Альтернативні системи: ДО (до)

• Латинка

  (Система Хепберна): DO (do).

  (Японська система): DO (do).

  JIS X 4063: do

  Айнська система: DO(do).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  －● ●● ●－

• Радіоабетка: ТОкьо но ТО (東京のト; «то» Токіо)
• Абетка Морзе: ・・－・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •