Океа́нія — загальна назва для островів центральної та південної частини Тихого океану між 30° пд. ш. і 30° пн. ш., включаючи Нову Зеландію і Нову Гвінею;
Океанія | |
Часовий пояс | UTC−8[1], UTC−10[1], [1], [1], [1], [1], [1], UTC−9[1] і UTC−9:30[1] |
---|---|
Кількість населення | 12 355 695 осіб[2] |
Площа | 1 260 000 км² |
Кількість дітей, які не вчаться в школі | 729 405[3] |
Не має | Австралія |
Океанія у Вікісховищі |
Координати: 21° пд. ш. 166° сх. д. / 21° пд. ш. 166° сх. д.
Площа 1,26 млн км²;
Міста з населенням понад 300 тис.: Окленд, Веллінгтон, Крайстчерч, Гонолулу, Порт-Морсбі, Порт-Нумбай і Амбон ;
Рельєф: довжина від Тропіка Рака на півночі до краю Нової Зеландії;
Ширше Океанію можна розділити на групи вулканічних і коралових островів або на основі етнічного походження їхніх мешканців: Мікронезія (Гуам, Кірибаті, Маріанські, Маршаллові і Каролінські острови); Меланезія (Нова Гвінея, Вануату, Нова Каледонія, Фіджі, Соломонові острови) і Полінезія (Гаваї, Тонга, Самоа, Тувалу, Французька Полінезія, острови Лайн). найнижча точка — , Нова Зеландія (-2 м).
Державотворення
До початку XVI ст. народи, що жили на островах Океанії, перебували на різних стадіях розкладання первісного общинного ладу і становлення ранньокласового суспільства. На островах Фіджі, Гавайських, Таїті та Тонга склалася химерна ієрархія спадкових каст і сформувалися примітивні держави. Тривалий час європейські держави не виявляли інтересу до Океанії, багато які острівні групи в Океанії взагалі були відкриті тільки у 2-гій половині XVIII ст.
У 1565 Іспанія оголосила про анексію відкритих Ф. Магелланом Маріанських островів.
З початку XIX ст. в Океанію проникають численні християнські місіонери та торговці, в тому числі работорговці. Розпочалося пряме захоплення островів Океанії європейськими державами та США. Нідерланди захопили в 1-й половині XIX ст. західну частину Нової Гвінеї.
У 1840 оголошена англійською колонією Нова Зеландія.
У 1842 Франція захопила Маркізькі острови, в 1843 — о. Таїті та ін. острови Товариства, в 1853 — Нову Каледонію, перетворену на місце заслання. Європейські колонізатори різко порушили природний хід культурно-історичного розвитку в Океанії та принесли незліченні лиха її корінному населенню. В останній чверті XIX ст. процес колоніального розділу Океанії посилився.
У 1874 Велика Британія перетворила острови Фіджі у свою колонію. У 1884 Німеччина захопила північно-східну частину о. Нова Гвінея, а Велика Британія — його південно-східну частину (Папуа). У 1898 США анексували Гавайські острови. У результаті поразки Іспанії в іспансько-американській війні 1898 відбувся поділ її володінь в Океанії, США захопили о. Гуам. Німеччина «придбала» Маріанські (крім Гуама) і Каролінські острови, купивши їх в Іспанії.
У 1899 Німеччина і США поділили між собою острови Самоа.
У 1900 оголошений англійський протекторат над островами Тонга.
У 1906 з встановленням кондомініуму Великої Британії та Франції над островами Нові Гебриди розділ Океанії завершився. У 1-шій половині XX ст. змінювалися лише імперіалістичні «власники» окремих територій в Океанії.
Протягом всього періоду колоніального панування народи Океанії не припиняли боротьби проти поневолювачів. У 1878—1879, в 1913 і 1917 проти французької адміністрації повстали жителі Нової Каледонії. У 1909 відбулося повстання самоанців проти німецьких колонізаторів. Виступи проти колоніального гніту мали місце і на інших островах. Після 1-ї світової війни 1914—1918 в Океанії з'явилися політичні організації, які виступали за ліквідацію колоніального режиму, — «May» («Ліга») на Західному Самоа, «фіджійська молодь» на Фіджі та ін. У 1928-29 населення Західного Самоа (підмандатної території Нової Зеландії) активно виступило проти колоніальної адміністрації. У роки 2-ї світової війни 1939—1945 Океанія стала театром воєнних дій. Тисячі остров'ян загинули.
Після 2-ї світової війни мережу військових баз імперіалістичних держав в Океанії розширилася. США перетворили передану під американське управління «підопічну територію Тихоокеанські острови» в головний полігон для випробувань (1946—1958) ядерної зброї.
Після війни стихійні розрізнені виступи окремих етнічних і соціальних груп в Океанії все частіше стали змінюватися організованою боротьбою за незалежність цілих архіпелагів, проти використання островів Океанії у військових цілях. У 1962 була проголошена незалежність Західного Самоа. У 1963 звільнився від голландського колоніального ярма Західний Іріан — частина територіальної Індонезії, незаконно утримували колонізаторами. Незалежності досягли також Науру (1968), Тонга, Фіджі (1970). У 1973 проголошено «повне внутрішнє самоврядування» Папуа Новій Гвінеї.
Меланезія
- Соломонові Острови
- Вануату
- Фіджі
- Папуа Нова Гвінея
- Нова Каледонія
- Молуккські острови
- Папуа (провінція)
- Західне Папуа (провінція)
Мікронезія
- Науру
- Острови Гілберта ( Кірибаті)
- Маршалові острови
- Федеративні Штати Мікронезії
- Палау
- Гуам ( США)
- Північні Маріанські острови ( США)
- Острів Вейк ( США)
Полінезія
Географія
Географічне розташування
Океанія являє собою найбільше у світі скупчення островів, розташованих в західній і центральній частинах Тихого океану, між субтропічними широтами Північної та помірними Південної півкуль. При поділі всієї суші на частини світу Океанія зазвичай об'єднується з Австралією в єдину частину світу Австралія та Океанія.
Загальна площа островів становить 1,26 млн км², населення — близько 10,7 млн осіб. Географічно Океанія підрозділяється на Меланезію, Мікронезію і Полінезію, іноді виділяють Нову Зеландію.
Острови Океанії омиваються численними морями Тихого (Коралове море, Тасманове море, море Фіджі, море Коро, Соломонове море, Новогвінейське море, Філіппінське море) і Індійського океанів (Арафурське море).
Геологія
З точки зору геології Океанія не є континентом: лише Нова Каледонія, Нова Зеландія і Нова Гвінея мають континентальне походження, сформувавшись на місці гіпотетичного материка Гондвана. У минулому ці острови були єдиною сушею, проте в результаті підняття рівня Світового океану значна частина поверхні опинилася під водою. Рельєф цих островів гористий і сильно розчленований. Наприклад, найвищі гори Океанії, в тому числі гора Джая (5029 м), розташовані на острові Нова Гвінея.
Більшість островів Океанії мають вулканічне походження: частина з них є вершинами великих підводних вулканів, деякі з яких до цих проявляють високу вулканічну активність (наприклад, Гавайські острови).
Інші ж острови мають коралове походження, будучи атолами, які сформувалися в результаті утворення коралових споруд навколо занурилися під воду вулканів (наприклад, острова Гілберта, Туамоту). Відмінною особливістю таких островів є великі лагуни, які оточені численними острівцями, або моту, середня висота яких не перевищує трьох метрів. В Океанії розташований атол з найбільшою лагуною у світі — Кваджалейн в архіпелазі Маршаллові острови. Попри те, що його площа суші становить всього 16,32 км², площа лагуни — 2174 км². Найбільшим же атолом по площі суші є острів Різдва (або Кіритіматі) в архіпелазі Лайн (або Центральні Полінезійські Споради) — 322 км ². Однак серед атолів зустрічається й особливий тип — піднятий (або піднятий) атол, який являє собою вапнякове плато висотою до 50-60 м над рівнем океану. У цього типу острова лагуна відсутня або є сліди її минулого існування. Прикладами таких атолів можуть служити Науру, Ніуе, Банаби.
Рельєф і геологічна структура дна Тихого океану в районі Океанії має складну структуру. Від півострова Аляска (є частиною Північної Америки) до Нової Зеландії розташувалося велика кількість улоговин околичних морів, глибоководних океанічних жолобів (Тонга, Кермадек, Бугенвільський), які утворюють геосинклінальний пояс, що характеризується активним вулканізмом, сейсмічністю і контрастним рельєфом. В Океанії знаходиться також найбільша глибина у світовому океані; Маріанська западина. Великий Бар'єрний риф — найдовший кораловий риф у світі; гора Кука 3764 м вищий пік Нової Зеландії;
На більшості островів Океанії корисні копалини відсутні, тільки на найбільших з них ведуться розробки: нікелю (Нова Каледонія), нафти та газу (острів Нова Гвінея, Нова Зеландія), міді (острів Бугенвіль в Папуа Новій Гвінеї), золота (Нова Гвінея, Фіджі), фосфатів (на більшості островів родовища майже або вже вироблені, наприклад, в Науру, на островах Банаби, Макатеа). У минулому на багатьох островах регіону велася активна розробка гуано, посліду морських птахів, що розклався, який використовувався як азотне та фосфорне добриво. На океанічному дні виключної економічної зони ряду країн знаходяться великі скупчення залізо-марганцевих конкрецій, а також кобальту, однак в наш час будь-яких розробок через економічну недоцільність не ведеться.
Клімат
Океанія розташована в межах декількох кліматичних поясів: екваторіального, субекваторіального, тропічного, субтропічного, помірного. На більшій частині островів переважає тропічний клімат. Субекваторіальний клімат панує на островах поблизу Австралії та Азії, а також на схід від 180 меридіана в зоні екватора, екваторіальний — на захід від 180 меридіана, субтропічний — на північ і південь від тропіків, помірний — на більшій частині Південного острова в Новій Зеландії.
Клімат островів Океанії визначається переважно пасатами, тому на більшості з них випадають рясні опади. Середньорічна кількість опадів варіюється від 1500 до 4000 мм, хоча на деяких островах (зокрема, через особливості рельєфу і на підвітряній стороні) клімат може бути більш посушливим або вологішим. В Океанії розташоване одне з найвологіших місць планети: на східному схилі гори Ваіалеале на острові Кауаї щорічно випадає до 11 430 мм опадів (абсолютний максимум був досягнутий в 1982: тоді випало 16 916 мм). Поблизу тропіків середня температура становить близько 23 °C, біля екватора — 27 °C, з незначною різницею між найспекотнішим і найхолоднішим місяцями.
На клімат островів Океанії суттєво впливають течії Ель-Ніньйо і Ла-Нінья. Під час Ель-Ніньйо міжтропічна зона конвергенції рухається на північ у бік екватора, при Ла-Ніньє — на південь в бік від екватора. В останньому випадку на островах спостерігається сильна посуха, в першому ж — сильні дощі.
Більшість островів Океанії схильні згубному впливу природних катаклізмів: вулканічних вивержень (Гавайські острови, Нові Гебриди), землетрусів, цунамі, циклонів, що супроводжуються тайфунами та сильними дощами, посух. Багато з них ведуть до істотних матеріальних і людських втрат. Наприклад, в результаті цунамі в Папуа Новій Гвінеї в липні 1999 загинуло 2200 осіб.
На Південному острові в Новій Зеландії та на острові Нова Гвінея високо в горах є льодовики, однак через процес глобального потепління відбувається поступове скорочення їх площі.
Ґрунти та гідрологія
Через різні кліматичні умови ґрунти Океанії дуже різноманітні. Ґрунти атолів високолужні, коралового походження, досить бідні. Зазвичай вони пористі, через що дуже погано затримують вологу, а також містять дуже мало органічних і мінеральних речовин, за винятком кальцію, натрію і магнію. Ґрунти вулканічних островів, як правило, мають вулканічне походження і відрізняються високою родючістю. На великих гористих островах зустрічаються червоно-жовті, гірські латеритні, гірничо-лугові, жовто-бурі ґрунти, жовтоземи, червоноземи. Великі річки є тільки на Південному і Північному острові Нової Зеландії, а також на острові Нова Гвінея, на якому розташовані найбільші річки Океанії, Сепік (1126 км) і Флай (1050 км).
Найбільша річка Нової Зеландії — Ваїкато (425 км). Живлення річок переважно дощове, хоча в Новій Зеландії та на Новій Гвінеї річки також підживлюються водами від танучих льодовиків та снігу. На атолах річки й зовсім відсутні через високу пористість ґрунтів. Замість цього дощова вода, просочуючись крізь ґрунт, утворює лінзу злегка солонуватої води, дістатися до якої можна, викопавши колодязь. На більших островах (як правило, вулканічного походження) зустрічаються невеликі потоки води, які течуть у бік океану.
Найбільша кількість озер, в тому числі термальних, знаходиться в Новій Зеландії, де також є гейзери. На інших островах Океанії озера — велика рідкість.
Флора і фауна
Океанія входить до Палеотропічної області рослинності, при цьому виділяються три підобласті: меланезийской-мікронезійських, гавайська та новозеландська. Серед найбільш широко поширених рослин Океанії виділяються кокосова пальма і хлібне дерево, які відіграють важливу роль у житті місцевих жителів: плоди використовуються в їжу, деревина є джерелом тепла, будівельним матеріалом, з маслянистого ендосперму горіхів кокосової пальми виробляють копру, яка становить основу експорту країн цього регіону. На островах також росте велика кількість епіфітів (папороті, орхідеї). Найбільше число ендеміків (як представників флори, так і фауни) зареєстровано в Новій Зеландії і на Гавайських островах, при цьому з заходу на схід відбувається зменшення кількості видів, родів і родин рослин.
Тваринний світ Океанії належить до полінезійської фауністичної області з підобластю Гавайських островів. Фауна Нової Зеландії виділяється в самостійну область, Нової Гвінеї — в Папуаську підобласть Австралійської області. Найбільшим різноманіттям відрізняються Нова Зеландія і Нова Гвінея. На маленьких островах Океанії, перш за все, атолах, ссавці майже не зустрічаються: на багатьох з них мешкає тільки полінезійський щур. Зате дуже багата місцева орнітофауна. На більшості атолів розташувалися пташині базари, де гніздяться морські птахи, вздовж узбережжя гніздиться орлан Haliaeetus leucogaster. З представників фауни Нової Зеландії найвідомішими є птахи ківі, що стали національним символом країни. Інші ендеміки країни — кеа (Nestor notabilis, або Нестор), какапо (Strigops habroptilus, або совиний папуга), такахе (Notoronis hochstelteri, або безкрила султанка). На всіх островах Океанії мешкає велика кількість ящірок, змій і комах.
У ході європейської колонізації островів на багато з них були завезені чужоземні види рослин і тварин, що негативно позначилося на місцевій флорі та фауні. На території регіону розташована велика кількість охоронюваних територій, багато з яких займають значні площі. Наприклад, острови Фенікс в Республіці Кірибаті з 28 січня 2008 є найбільшим у світі морським заповідником (площа становить 410 500 км2).
Населення
В Австралії найгустіше заселені території на східних та південно-східних кінцях континенту. Нерівномірно заселені тихоокеанські острови, на одних велике скупчення населення, інші залишаються безлюдними.
Перші мешканці (протоавстралоїди, що дали початок як корінному населенню Австралії, так і найдавнішим негроїдним групам Меланезії) проникли в Океанію з Південно-Східної Азії 20-30 тис. років тому; наступна хвиля (протомеланезійці, нащадки яких складають нині основну частину населення Меланезії) — 5-6 тис. років тому. Заселення Мікронезії та Полінезії відбувалося в 1-му тисячолітті н. е. (закінчилося до 14 ст.). До початку 16 ст. народи, що жили на островах Океанії, перебували на різних стадіях розкладання первіснообщинного ладу і становлення ранньокласового суспільства. Інтенсивний міжобщинний обмін міцно пов'язував населення островів і архіпелагів Океанії. Значного розвитку набули різноманітні ремесла. Океанійці були вмілими та відважними мореплавцями.
Корінними жителями Океанії є полінезійці, мікронезійці, меланезійці та папуаси. Полінезійці, які проживають в країнах Полінезії, мають змішаний расовий тип: в їх зовнішності проглядаються риси європеоїдної та монголоїдної рас, і меншою мірою — австралоїдної. Найбільш великі народи Полінезії — гавайці, самоанці, таїтяни, тонганці, маорі, маркізці, рапануйці та інші. Рідні мови належать до полінезійської підгрупи австронезійської сім'ї мов: гавайська, самоа, таїті, тонганська, маорі, маркізька, рапануйська та інші. Характерні риси полінезійських мов — мала кількість звуків, особливо приголосних, достаток голосних.
Мікронезійці проживають в країнах Мікронезії. Найбільш великі народи — каролінці, кірибаті, маршалльці, науру, чаморро та інші. Рідні мови належать до мікронезійської групи австронезійської сім'ї мов: кірибаті, каролінська, косрає, маршалльська, науруанська та інші. Мови палау і чаморро відносяться до західно-малайсько-полінезійських, а япська утворює окрему гілку у складі океанічний мов, куди відносяться і мікронезійські мови.
Меланезійці проживають в країнах Меланезії. Расовий тип — австралоїдний, з невеликим монголоїдним елементом, близькі до папуасів Нової Гвінеї. Меланезійці говорять на меланезійських мовах, проте їхні мови на відміну від мікронезійських та полінезійських не утворюють окремого генетичного угруповання, а мовна подрібненість дуже велика, так що люди з сусідніх сіл можуть один одного не розуміти.
Папуаси населяють острів Нова Гвінея та деякі райони Індонезії. За антропологічним типом вони близькі до меланезійців, але відрізняються від них по мові. Не всі папуаські мови споріднені між собою. Загальнонаціональною мовою папуасів в Папуа Новій Гвінеї є креольська мова ток-пісін на англійській основі. За різними даними, всіх народів і мов папуасів налічується від 300 до 800. При цьому існують труднощі у встановленні різниці між окремою мовою і діалектом.
Багато мов Океанії знаходяться на межі зникнення. У повсякденному житті їх все більше витісняє англійська та французька мови.
Положення корінного населення в країнах Океанії різному. Якщо, наприклад, на Гавайських островах їх частка дуже низька, то в Новій Зеландії маорі становлять до 15 % населення країни. Частка полінезійців на Північних Маріанських островах, розташованих в Мікронезії, становить близько 21,3 %. У Папуа Новій Гвінеї більшість населення складають численні папуаські народи, хоча також висока частка вихідців з інших островів регіону.
У Новій Зеландії та на Гавайських островах більшість населення — європейці, частка яких також висока в Новій Каледонії (34 %) та Французькій Полінезії (12 %). На островах Фіджі 38,2 % населення представлено індо-фіджійцями, нащадками індійських контрактних працівників, привезених на острови британцями в XIX столітті.
Останнім часом у країнах Океанії зростає частка вихідців з Азії (переважно китайців і філіппінців). Наприклад, на Північних Маріанських островах частка філіппінців становить 26,2 %, а китайців — 22,1 %.
Населення в Океанії 19 млн, приріст населення за 5 років склав 1,5 %.
Жителі Океанії в основному сповідують християнство, дотримуючись або протестантської, або католицької гілки.
Історія
Доколоніальний період
Острів Нова Гвінея та прилеглі острови Меланезії були, ймовірно, заселені вихідцями з Південно-Східної Азії, що припливли на каное приблизно 30-50 тисяч років тому. Близько 2-4 тисячі років тому була заселена велика частина Мікронезії та Полінезії. Процес колонізації закінчився приблизно в 1200 нашої ери. До початку XVI століття народи Океанії переживали період розкладання первіснообщинного ладу і становлення ранньокласового суспільства. Активно розвивалися ремесла, сільське господарство, мореплавання.
Колоніальний період
Початок європейським відкриттям в Океанії поклала експедиція Фернана Магеллана 1521 року, який перетнув Тихий океан у смузі східних пасатів і тим самим відкрив морський шлях через тропічну Океанію. Він же відкрив Маріанські острови. У 1528-29 іспанець А. Сааведра, прямуючи з Мексики до Молуккських островів, відкрив Маршаллові та Каролінські острови, в 1568 його земляк А. Менданья де Нейра пройшов від берегів Перу до Меланезії та виявив Соломонові острови.
Він же у 1595 у повторному плаванні відкрив Маркізькі острови й архіпелаг Санта-Крус. У 1606 іспанська експедиція П. Кіроса і Л. Торреса здійснила ряд відкриттів у західній частині Океанії (Нові Гебриди, Торреса протока), в 1642-43 голландський мореплавець А. Тасман відкрив Тасманію, Нову Зеландію та острови Тонга і Фіджі, в 1699 — 1700 англієць У. Дампір — острови на північ від Нової Гвінеї (зокрема, о. Нова Британія), в 1722 голландець Я. Роггевен — о. Великодня та острови Самоа.
У 1767 англієць С. Уолліс відкрив о. Таїті, роком пізніше французький мореплавець Л. А. Бугенвіль — ряд островів Меланезії. Всі ці відкриття відбувалися в смузі східних пасатів, яка охоплює порівняно вузьку частину Тихого океану між Північними та Південними тропіками. На південь від цієї смуги мореплавці в 16-го — першої половини 18 ст. не проникали через сильні вітри й течії, і з цієї причини в Європі утримувалася суто умоглядна теорія про наявність у південній частині Тихого океану гігантського материка.
Тому величезне значення мали відкриття й дослідження англійського мореплавця Дж. Кука, який у трьох своїх плаваннях (1768-79) проклав у південній частині Тихого океану новий морський шлях у зоні панівних там західних вітрів і течій, проник до рубежів Антарктики, детально обстежив Нову Зеландію, відкрив ряд островів в архіпелагах Товариства, Туамоту, Нових Гебрид, о. Нової Каледонії, в північній частині Тихого океану — Гавайські острови.
У період з XVI по XVIII століття тривав період вивчення Океанії європейцями, які поступово почали заселяти острови. Однак процес європейської колонізації йшов дуже повільно, тому що регіон не викликав особливого інтересу в чужоземців через відсутність природних багатств, і негативно позначився на місцевому населенні: було завезено безліч хвороб, яких ніколи не було в Океанії, а це призводило до епідемій, в результаті яких гинула значна частина тубільців. Одночасно йшла християнізація жителів, які поклонялися численним божествам і духам. У XVIII—XIX століттях відбувався розділ островів Океанії між колоніальними державами, перш за все, Британською імперією, Іспанією і Францією (згодом до них приєдналися США і Німецька імперія). Особливий інтерес у європейців викликала можливість створення плантацій на островах (кокосової пальми для виробництва копри, цукрової тростини), а також работоргівля (так звана «полювання на чорних дроздів», що передбачала вербування остров'ян для роботи на плантаціях).
У 1907 Нова Зеландія стала домініоном, але формально вона стала повністю самостійною державою лише в 1947. Після Першої світової війни стали зароджуватися перші політичні організації («May» на Західному Самоа, «фіджійська молодь» на Фіджі), які боролися за незалежність колоній. У роки Другої світової війни Океанія була одним з театрів воєнних дій, де відбулося безліч боїв (в основному між японськими й американськими військами).
Після війни в регіоні відбулися деякі поліпшення в економіці, однак у більшості колоній вона мала однобокий характер (переважання плантаційного господарства і практично повна відсутність промисловості). З 1960-х років почався процес деколонізації: у 1962 незалежність здобуло Західне Самоа, в 1963 — Західний Іріан, в 1968 — Науру. Згодом більша частина колоній стала незалежною.
Постколоніальний період
Після здобуття незалежності в більшості країн Океанії збереглися серйозні економічні, політичні та соціальні проблеми, розв'язати які вони намагаються завдяки допомозі світового співтовариства (у тому числі ООН) і через регіональну співпрацю. Незважаючи на процес деколонізації в XX столітті, деякі острови регіону досі залишаються певною мірою залежними: Нова Каледонія, Французька Полінезія та Волліс і Футуна від Франції, острови Піткерн від Великої Британії, Острови Кука, Ніуе, Токелау від Нової Зеландії, ряд островів (усі зовнішні малі острови, крім острова Навасса) від США.
Економіка
Більшість країн Океанії має дуже слабку економіку, що пов'язано з декількома причинами: обмеженістю природних багатств, віддаленістю від світових ринків збуту продукції, дефіцитом висококваліфікованих фахівців. Багато держав залежать від фінансової допомоги інших країн.
Основу економіки більшості країн Океанії становить сільське господарство (виробництво копри та пальмової олії) і рибальство. Серед найважливіших сільськогосподарських культур виділяються кокосова пальма, банани, хлібне дерево. Володіючи величезними виключними економічними зонами та не маючи великого рибальського флоту, уряди країн Океанії видають ліцензії на право вилову риби суднам інших держав (в основному, Японії, Тайвань, США), що значно поповнює державний бюджет. У зв'язку з невеликим внутрішнім ринком виробництво Океанії на 70 % орієнтовано на експорт. Гірничодобувна промисловість найрозвиненіша в Папуа Новій Гвінеї, Науру, Нової Каледонії, Нової Зеландії; Нова Каледонія є постачальником кобальту, хрому і нікелю; Папуа Нова Гвінея — кобальту, золота і міді. Нова Зеландія є третім у світі виробниками баранини;
Значна частина населення зайнята в державному секторі. Останнім часом проводяться заходи з розвитку туристичного сектора економіки.
Культура
Мистецтво Океанії виробило самобутній стиль, який надає унікальність місцевій культурі.
В образотворчому мистецтві полінезійців головне місце належить різьбленню по дереву та скульптурі. У маорі різьблення досягла високого рівня, вони прикрашали човни, деталі будинків, вирізали статуї богів і предків, така статуя коштує в кожному селі. Основний мотив орнаменту — спіраль. Кам'яні статуї моаї створювали на острові Пасхи та на Маркізьких островах. З ремесел найважливішим було будівництво човнів, оскільки вони давали змогу займатися рибальством і подорожувати на далекі відстані (у зв'язку з цим у полінезійців розвивалася астрономія). У них набуло поширення татуювання. Одягом слугувала тапа, яка виготовлялася з кори дерев родини тутових. У Полінезії були розвинені міфи, легенди, казки, спів і танці. Писемність, ймовірно, була тільки на острові Пасхи (ронго-ронго), на інших островах фольклор передавався усно.
У мікронезійців з видів мистецтва популярні спів і танці. Кожне плем'я має свої міфи.
У побуті остров'ян головне місце займали суду — човни. Були човни різних типів: дібеніл — парусна, валаб — велика весловий човен.
На островах Яп зустрічаються мегаліти. Особливий інтерес викликає Нан-Мадол, відома як «мікронезійська Венеція». Це ціле місто на воді, в лагуні на острові Понапе. На штучних острівцях збудовані кам'яні споруди.
У меланезійців особливого розквіту досягло різьблення по дереву. На відміну від полінезійців, меланезійці не були так прив'язані до моря, вони були радше жителями суші. Основний музичний інструмент — барабан, або тамтам. У папуасів поширені фольклор, пісні, танці, міфи. Пісні й танці дуже прості. Спів називається мун, мелодія варіює дуже слабо. Важливе значення має культ предків і черепів. Папуаси виготовляють корвари — зображення предків. Добре розвинене різьблення по дереву.
Слов'янські слова в мовах Океанії
Завдяки російському досліднику українського походження Миклухо-Маклаю в деяких мовах Океанії на березі Маклая закріпилися слов'янські слова, а саме «тапор», «ножа», «скирау» (сокира).
Розуміння Океанії в інших країнах
Окрім країн колишнього СРСР та Польщі, в інших країнах до Океанії відносять і Австралію. У країнах Південної Європи та Південної Америки, Океанії присвоюють також статус континенту. В Україні та інших колишніх державах СРСР, а також у Польщі Австралію та Океанію об'єднують тільки в значенні частини світу, що називається якраз Австралія та Океанія
Див. також
Примітки
- http://www.worldatlas.com/webimage/countrys/oceania/oceaniatimes.htm
- https://population.un.org/wpp/Download/Files/1_Indicators%20(Standard)/EXCEL_FILES/1_Population/WPP2019_POP_F01_1_TOTAL_POPULATION_BOTH_SEXES.xlsx — United Nations Department of Economic and Social Affairs.
- Інститут статистики ЮНЕСКО
- Кузик С. П., 2002.
- http://sd.org.ua/news.php?id=17042
Література
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Масляк П. Океанії Країнознавство Підручник. — К: Знання, 2008. — 292 с.
- Юрківський В. М. Країни світу: Довідник. — К: Либідь, 1999
- Hope, Geoff S, et al (Editors). The Equatorial Glaciers of New Guinea (Results of the 1971—1973 Australian Universities' Expeditions to Irian Jaya: survey, glaciology, meteorology, biology and palaeoenvironments). — Rotterdam: A.A. Balkema, 1976. [1]
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Океанія |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Океанія |
- Океанія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Океанія
- Океанія. Особливості фізико-географічного положення. Повні уроки
- Українська Радянська Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okea niya zagalna nazva dlya ostroviv centralnoyi ta pivdennoyi chastini Tihogo okeanu mizh 30 pd sh i 30 pn sh vklyuchayuchi Novu Zelandiyu i Novu Gvineyu OkeaniyaChasovij poyasUTC 8 1 UTC 10 1 UTC 9 1 UTC 10 1 UTC 11 1 UTC 12 1 UTC 13 1 UTC 9 1 i UTC 9 30 1 Kilkist naselennya12 355 695 osib 2 Plosha1 260 000 km Kilkist ditej yaki ne vchatsya v shkoli729 405 3 Ne mayeAvstraliya Okeaniya u Vikishovishi Koordinati 21 pd sh 166 sh d 21 pd sh 166 sh d 21 166Karta OkeaniyiRegioni Okeaniyi Plosha 1 26 mln km Mista z naselennyam ponad 300 tis Oklend Vellington Krajstcherch Gonolulu Port Morsbi Port Numbaj i Ambon Relyef dovzhina vid Tropika Raka na pivnochi do krayu Novoyi Zelandiyi Shirshe Okeaniyu mozhna rozdiliti na grupi vulkanichnih i koralovih ostroviv abo na osnovi etnichnogo pohodzhennya yihnih meshkanciv Mikroneziya Guam Kiribati Marianski Marshallovi i Karolinski ostrovi Melaneziya Nova Gvineya Vanuatu Nova Kaledoniya Fidzhi Solomonovi ostrovi i Polineziya Gavayi Tonga Samoa Tuvalu Francuzka Polineziya ostrovi Lajn najnizhcha tochka Nova Zelandiya 2 m DerzhavotvorennyaPolitichna karta OkeaniyiDokladnishe Spisok derzhav ta zalezhnih teritorij Okeaniyi Do pochatku XVI st narodi sho zhili na ostrovah Okeaniyi perebuvali na riznih stadiyah rozkladannya pervisnogo obshinnogo ladu i stanovlennya rannoklasovogo suspilstva Na ostrovah Fidzhi Gavajskih Tayiti ta Tonga sklalasya himerna iyerarhiya spadkovih kast i sformuvalisya primitivni derzhavi Trivalij chas yevropejski derzhavi ne viyavlyali interesu do Okeaniyi bagato yaki ostrivni grupi v Okeaniyi vzagali buli vidkriti tilki u 2 gij polovini XVIII st U 1565 Ispaniya ogolosila pro aneksiyu vidkritih F Magellanom Marianskih ostroviv Z pochatku XIX st v Okeaniyu pronikayut chislenni hristiyanski misioneri ta torgovci v tomu chisli rabotorgovci Rozpochalosya pryame zahoplennya ostroviv Okeaniyi yevropejskimi derzhavami ta SShA Niderlandi zahopili v 1 j polovini XIX st zahidnu chastinu Novoyi Gvineyi U 1840 ogoloshena anglijskoyu koloniyeyu Nova Zelandiya U 1842 Franciya zahopila Markizki ostrovi v 1843 o Tayiti ta in ostrovi Tovaristva v 1853 Novu Kaledoniyu peretvorenu na misce zaslannya Yevropejski kolonizatori rizko porushili prirodnij hid kulturno istorichnogo rozvitku v Okeaniyi ta prinesli nezlichenni liha yiyi korinnomu naselennyu V ostannij chverti XIX st proces kolonialnogo rozdilu Okeaniyi posilivsya U 1874 Velika Britaniya peretvorila ostrovi Fidzhi u svoyu koloniyu U 1884 Nimechchina zahopila pivnichno shidnu chastinu o Nova Gvineya a Velika Britaniya jogo pivdenno shidnu chastinu Papua U 1898 SShA aneksuvali Gavajski ostrovi U rezultati porazki Ispaniyi v ispansko amerikanskij vijni 1898 vidbuvsya podil yiyi volodin v Okeaniyi SShA zahopili o Guam Nimechchina pridbala Marianski krim Guama i Karolinski ostrovi kupivshi yih v Ispaniyi U 1899 Nimechchina i SShA podilili mizh soboyu ostrovi Samoa U 1900 ogoloshenij anglijskij protektorat nad ostrovami Tonga U 1906 z vstanovlennyam kondominiumu Velikoyi Britaniyi ta Franciyi nad ostrovami Novi Gebridi rozdil Okeaniyi zavershivsya U 1 shij polovini XX st zminyuvalisya lishe imperialistichni vlasniki okremih teritorij v Okeaniyi Protyagom vsogo periodu kolonialnogo panuvannya narodi Okeaniyi ne pripinyali borotbi proti ponevolyuvachiv U 1878 1879 v 1913 i 1917 proti francuzkoyi administraciyi povstali zhiteli Novoyi Kaledoniyi U 1909 vidbulosya povstannya samoanciv proti nimeckih kolonizatoriv Vistupi proti kolonialnogo gnitu mali misce i na inshih ostrovah Pislya 1 yi svitovoyi vijni 1914 1918 v Okeaniyi z yavilisya politichni organizaciyi yaki vistupali za likvidaciyu kolonialnogo rezhimu May Liga na Zahidnomu Samoa fidzhijska molod na Fidzhi ta in U 1928 29 naselennya Zahidnogo Samoa pidmandatnoyi teritoriyi Novoyi Zelandiyi aktivno vistupilo proti kolonialnoyi administraciyi U roki 2 yi svitovoyi vijni 1939 1945 Okeaniya stala teatrom voyennih dij Tisyachi ostrov yan zaginuli Pislya 2 yi svitovoyi vijni merezhu vijskovih baz imperialistichnih derzhav v Okeaniyi rozshirilasya SShA peretvorili peredanu pid amerikanske upravlinnya pidopichnu teritoriyu Tihookeanski ostrovi v golovnij poligon dlya viprobuvan 1946 1958 yadernoyi zbroyi Pislya vijni stihijni rozrizneni vistupi okremih etnichnih i socialnih grup v Okeaniyi vse chastishe stali zminyuvatisya organizovanoyu borotboyu za nezalezhnist cilih arhipelagiv proti vikoristannya ostroviv Okeaniyi u vijskovih cilyah U 1962 bula progoloshena nezalezhnist Zahidnogo Samoa U 1963 zvilnivsya vid gollandskogo kolonialnogo yarma Zahidnij Irian chastina teritorialnoyi Indoneziyi nezakonno utrimuvali kolonizatorami Nezalezhnosti dosyagli takozh Nauru 1968 Tonga Fidzhi 1970 U 1973 progolosheno povne vnutrishnye samovryaduvannya Papua Novij Gvineyi Melaneziya Dokladnishe Melaneziya Solomonovi Ostrovi Vanuatu Fidzhi Papua Nova Gvineya Nova Kaledoniya Molukkski ostrovi Papua provinciya Zahidne Papua provinciya Mikroneziya Dokladnishe Mikroneziya Nauru Ostrovi Gilberta Kiribati Marshalovi ostrovi Federativni Shtati Mikroneziyi Palau Guam SShA Pivnichni Marianski ostrovi SShA Ostriv Vejk SShA Polineziya Dokladnishe Polineziya Nova Zelandiya Amerikanske Samoa Ostrovi Kuka Ostriv Pashi Francuzka Polineziya Gavayi Niue Pitkern Samoa Tokelau Tonga Tuvalu Vollis i FutunaGeografiyaGeografichne roztashuvannya Okeaniya yavlyaye soboyu najbilshe u sviti skupchennya ostroviv roztashovanih v zahidnij i centralnij chastinah Tihogo okeanu mizh subtropichnimi shirotami Pivnichnoyi ta pomirnimi Pivdennoyi pivkul Pri podili vsiyeyi sushi na chastini svitu Okeaniya zazvichaj ob yednuyetsya z Avstraliyeyu v yedinu chastinu svitu Avstraliya ta Okeaniya Zagalna plosha ostroviv stanovit 1 26 mln km naselennya blizko 10 7 mln osib Geografichno Okeaniya pidrozdilyayetsya na Melaneziyu Mikroneziyu i Polineziyu inodi vidilyayut Novu Zelandiyu Ostrovi Okeaniyi omivayutsya chislennimi moryami Tihogo Koralove more Tasmanove more more Fidzhi more Koro Solomonove more Novogvinejske more Filippinske more i Indijskogo okeaniv Arafurske more Avstraliya Nova Zelandiya Chatem Gavayi Vejk Federativni Shtati Mikroneziyi Palau Papua Nova Gvineya Ostriv Pashi Francuzka Polineziya Ostrovi Kuka Nova Kaledoniya Fidzhi Tuvalu Kiribati Feniks Lajn Solomonovi Ostrovi Tokelau Marshalovi Ostrovi Nauru Vanuatu Tonga Pitkern Guam Norfolk Pivnichni Marianski Samoa AS VF Niue Kokos Rizdva Dajto Ogasavara Okinotori Minami Torisima Midvej Dzhonston Klipperton Sokorro Gaulend Bejker Kingmen Palmira Dzharvis Koralove more Lord Gav Kermadek Baunti Antipodiv Oklend Kempbell Ashmor i Kartye Makkuori Indoneziya Filippini Saravak BR Sabah Molukkski ostrovi Zahidnij Iran Shidnij Timor Paraselski ostrovi Spratli Cej shablon pereglyanutiredaguvati Geologiya Gora Dzhaya v Zahidnij Novij Gvineyi Indoneziya najvisha tochka Okeaniyi Z tochki zoru geologiyi Okeaniya ne ye kontinentom lishe Nova Kaledoniya Nova Zelandiya i Nova Gvineya mayut kontinentalne pohodzhennya sformuvavshis na misci gipotetichnogo materika Gondvana U minulomu ci ostrovi buli yedinoyu susheyu prote v rezultati pidnyattya rivnya Svitovogo okeanu znachna chastina poverhni opinilasya pid vodoyu Relyef cih ostroviv goristij i silno rozchlenovanij Napriklad najvishi gori Okeaniyi v tomu chisli gora Dzhaya 5029 m roztashovani na ostrovi Nova Gvineya Bilshist ostroviv Okeaniyi mayut vulkanichne pohodzhennya chastina z nih ye vershinami velikih pidvodnih vulkaniv deyaki z yakih do cih proyavlyayut visoku vulkanichnu aktivnist napriklad Gavajski ostrovi Inshi zh ostrovi mayut koralove pohodzhennya buduchi atolami yaki sformuvalisya v rezultati utvorennya koralovih sporud navkolo zanurilisya pid vodu vulkaniv napriklad ostrova Gilberta Tuamotu Vidminnoyu osoblivistyu takih ostroviv ye veliki laguni yaki otocheni chislennimi ostrivcyami abo motu serednya visota yakih ne perevishuye troh metriv V Okeaniyi roztashovanij atol z najbilshoyu lagunoyu u sviti Kvadzhalejn v arhipelazi Marshallovi ostrovi Popri te sho jogo plosha sushi stanovit vsogo 16 32 km plosha laguni 2174 km Najbilshim zhe atolom po ploshi sushi ye ostriv Rizdva abo Kiritimati v arhipelazi Lajn abo Centralni Polinezijski Sporadi 322 km Odnak sered atoliv zustrichayetsya j osoblivij tip pidnyatij abo pidnyatij atol yakij yavlyaye soboyu vapnyakove plato visotoyu do 50 60 m nad rivnem okeanu U cogo tipu ostrova laguna vidsutnya abo ye slidi yiyi minulogo isnuvannya Prikladami takih atoliv mozhut sluzhiti Nauru Niue Banabi Kosmichnij znimok atola Kvadzhalejn Relyef i geologichna struktura dna Tihogo okeanu v rajoni Okeaniyi maye skladnu strukturu Vid pivostrova Alyaska ye chastinoyu Pivnichnoyi Ameriki do Novoyi Zelandiyi roztashuvalosya velika kilkist ulogovin okolichnih moriv glibokovodnih okeanichnih zholobiv Tonga Kermadek Bugenvilskij yaki utvoryuyut geosinklinalnij poyas sho harakterizuyetsya aktivnim vulkanizmom sejsmichnistyu i kontrastnim relyefom V Okeaniyi znahoditsya takozh najbilsha glibina u svitovomu okeani Marianska zapadina Velikij Bar yernij rif najdovshij koralovij rif u sviti gora Kuka 3764 m vishij pik Novoyi Zelandiyi Na bilshosti ostroviv Okeaniyi korisni kopalini vidsutni tilki na najbilshih z nih vedutsya rozrobki nikelyu Nova Kaledoniya nafti ta gazu ostriv Nova Gvineya Nova Zelandiya midi ostriv Bugenvil v Papua Novij Gvineyi zolota Nova Gvineya Fidzhi fosfativ na bilshosti ostroviv rodovisha majzhe abo vzhe virobleni napriklad v Nauru na ostrovah Banabi Makatea U minulomu na bagatoh ostrovah regionu velasya aktivna rozrobka guano poslidu morskih ptahiv sho rozklavsya yakij vikoristovuvavsya yak azotne ta fosforne dobrivo Na okeanichnomu dni viklyuchnoyi ekonomichnoyi zoni ryadu krayin znahodyatsya veliki skupchennya zalizo margancevih konkrecij a takozh kobaltu odnak v nash chas bud yakih rozrobok cherez ekonomichnu nedocilnist ne vedetsya Klimat Uzberezhzhya atolu Karolajn ostrovi Lajn Kiribati Okeaniya roztashovana v mezhah dekilkoh klimatichnih poyasiv ekvatorialnogo subekvatorialnogo tropichnogo subtropichnogo pomirnogo Na bilshij chastini ostroviv perevazhaye tropichnij klimat Subekvatorialnij klimat panuye na ostrovah poblizu Avstraliyi ta Aziyi a takozh na shid vid 180 meridiana v zoni ekvatora ekvatorialnij na zahid vid 180 meridiana subtropichnij na pivnich i pivden vid tropikiv pomirnij na bilshij chastini Pivdennogo ostrova v Novij Zelandiyi Klimat ostroviv Okeaniyi viznachayetsya perevazhno pasatami tomu na bilshosti z nih vipadayut ryasni opadi Serednorichna kilkist opadiv variyuyetsya vid 1500 do 4000 mm hocha na deyakih ostrovah zokrema cherez osoblivosti relyefu i na pidvitryanij storoni klimat mozhe buti bilsh posushlivim abo vologishim V Okeaniyi roztashovane odne z najvologishih misc planeti na shidnomu shili gori Vaialeale na ostrovi Kauayi shorichno vipadaye do 11 430 mm opadiv absolyutnij maksimum buv dosyagnutij v 1982 todi vipalo 16 916 mm Poblizu tropikiv serednya temperatura stanovit blizko 23 C bilya ekvatora 27 C z neznachnoyu rizniceyu mizh najspekotnishim i najholodnishim misyacyami Na klimat ostroviv Okeaniyi suttyevo vplivayut techiyi El Ninjo i La Ninya Pid chas El Ninjo mizhtropichna zona konvergenciyi ruhayetsya na pivnich u bik ekvatora pri La Ninye na pivden v bik vid ekvatora V ostannomu vipadku na ostrovah sposterigayetsya silna posuha v pershomu zh silni doshi Bilshist ostroviv Okeaniyi shilni zgubnomu vplivu prirodnih kataklizmiv vulkanichnih viverzhen Gavajski ostrovi Novi Gebridi zemletrusiv cunami cikloniv sho suprovodzhuyutsya tajfunami ta silnimi doshami posuh Bagato z nih vedut do istotnih materialnih i lyudskih vtrat Napriklad v rezultati cunami v Papua Novij Gvineyi v lipni 1999 zaginulo 2200 osib Na Pivdennomu ostrovi v Novij Zelandiyi ta na ostrovi Nova Gvineya visoko v gorah ye lodoviki odnak cherez proces globalnogo poteplinnya vidbuvayetsya postupove skorochennya yih ploshi Grunti ta gidrologiya Strumok na ostrovi Efate Vanuatu Cherez rizni klimatichni umovi grunti Okeaniyi duzhe riznomanitni Grunti atoliv visokoluzhni koralovogo pohodzhennya dosit bidni Zazvichaj voni poristi cherez sho duzhe pogano zatrimuyut vologu a takozh mistyat duzhe malo organichnih i mineralnih rechovin za vinyatkom kalciyu natriyu i magniyu Grunti vulkanichnih ostroviv yak pravilo mayut vulkanichne pohodzhennya i vidriznyayutsya visokoyu rodyuchistyu Na velikih goristih ostrovah zustrichayutsya chervono zhovti girski lateritni girnicho lugovi zhovto buri grunti zhovtozemi chervonozemi Veliki richki ye tilki na Pivdennomu i Pivnichnomu ostrovi Novoyi Zelandiyi a takozh na ostrovi Nova Gvineya na yakomu roztashovani najbilshi richki Okeaniyi Sepik 1126 km i Flaj 1050 km Najbilsha richka Novoyi Zelandiyi Vayikato 425 km Zhivlennya richok perevazhno doshove hocha v Novij Zelandiyi ta na Novij Gvineyi richki takozh pidzhivlyuyutsya vodami vid tanuchih lodovikiv ta snigu Na atolah richki j zovsim vidsutni cherez visoku poristist gruntiv Zamist cogo doshova voda prosochuyuchis kriz grunt utvoryuye linzu zlegka solonuvatoyi vodi distatisya do yakoyi mozhna vikopavshi kolodyaz Na bilshih ostrovah yak pravilo vulkanichnogo pohodzhennya zustrichayutsya neveliki potoki vodi yaki techut u bik okeanu Najbilsha kilkist ozer v tomu chisli termalnih znahoditsya v Novij Zelandiyi de takozh ye gejzeri Na inshih ostrovah Okeaniyi ozera velika ridkist Flora i fauna Kivi simvol Novoyi Zelandiyi Okeaniya vhodit do Paleotropichnoyi oblasti roslinnosti pri comu vidilyayutsya tri pidoblasti melanezijskoj mikronezijskih gavajska ta novozelandska Sered najbilsh shiroko poshirenih roslin Okeaniyi vidilyayutsya kokosova palma i hlibne derevo yaki vidigrayut vazhlivu rol u zhitti miscevih zhiteliv plodi vikoristovuyutsya v yizhu derevina ye dzherelom tepla budivelnim materialom z maslyanistogo endospermu gorihiv kokosovoyi palmi viroblyayut kopru yaka stanovit osnovu eksportu krayin cogo regionu Na ostrovah takozh roste velika kilkist epifitiv paporoti orhideyi Najbilshe chislo endemikiv yak predstavnikiv flori tak i fauni zareyestrovano v Novij Zelandiyi i na Gavajskih ostrovah pri comu z zahodu na shid vidbuvayetsya zmenshennya kilkosti vidiv rodiv i rodin roslin Tvarinnij svit Okeaniyi nalezhit do polinezijskoyi faunistichnoyi oblasti z pidoblastyu Gavajskih ostroviv Fauna Novoyi Zelandiyi vidilyayetsya v samostijnu oblast Novoyi Gvineyi v Papuasku pidoblast Avstralijskoyi oblasti Najbilshim riznomanittyam vidriznyayutsya Nova Zelandiya i Nova Gvineya Na malenkih ostrovah Okeaniyi persh za vse atolah ssavci majzhe ne zustrichayutsya na bagatoh z nih meshkaye tilki polinezijskij shur Zate duzhe bagata misceva ornitofauna Na bilshosti atoliv roztashuvalisya ptashini bazari de gnizdyatsya morski ptahi vzdovzh uzberezhzhya gnizditsya orlan Haliaeetus leucogaster Z predstavnikiv fauni Novoyi Zelandiyi najvidomishimi ye ptahi kivi sho stali nacionalnim simvolom krayini Inshi endemiki krayini kea Nestor notabilis abo Nestor kakapo Strigops habroptilus abo sovinij papuga takahe Notoronis hochstelteri abo bezkrila sultanka Na vsih ostrovah Okeaniyi meshkaye velika kilkist yashirok zmij i komah U hodi yevropejskoyi kolonizaciyi ostroviv na bagato z nih buli zavezeni chuzhozemni vidi roslin i tvarin sho negativno poznachilosya na miscevij flori ta fauni Na teritoriyi regionu roztashovana velika kilkist ohoronyuvanih teritorij bagato z yakih zajmayut znachni ploshi Napriklad ostrovi Feniks v Respublici Kiribati z 28 sichnya 2008 ye najbilshim u sviti morskim zapovidnikom plosha stanovit 410 500 km2 NaselennyaDokladnishe Naselennya Okeaniyi Molodi Samoanki Foto 1902 rokuPortret predstavnici korinnogo narodu Novoyi Zelandiyi maori V Avstraliyi najgustishe zaseleni teritoriyi na shidnih ta pivdenno shidnih kincyah kontinentu Nerivnomirno zaseleni tihookeanski ostrovi na odnih velike skupchennya naselennya inshi zalishayutsya bezlyudnimi Pershi meshkanci protoavstraloyidi sho dali pochatok yak korinnomu naselennyu Avstraliyi tak i najdavnishim negroyidnim grupam Melaneziyi pronikli v Okeaniyu z Pivdenno Shidnoyi Aziyi 20 30 tis rokiv tomu nastupna hvilya protomelanezijci nashadki yakih skladayut nini osnovnu chastinu naselennya Melaneziyi 5 6 tis rokiv tomu Zaselennya Mikroneziyi ta Polineziyi vidbuvalosya v 1 mu tisyacholitti n e zakinchilosya do 14 st Do pochatku 16 st narodi sho zhili na ostrovah Okeaniyi perebuvali na riznih stadiyah rozkladannya pervisnoobshinnogo ladu i stanovlennya rannoklasovogo suspilstva Intensivnij mizhobshinnij obmin micno pov yazuvav naselennya ostroviv i arhipelagiv Okeaniyi Znachnogo rozvitku nabuli riznomanitni remesla Okeanijci buli vmilimi ta vidvazhnimi moreplavcyami Korinnimi zhitelyami Okeaniyi ye polinezijci mikronezijci melanezijci ta papuasi Polinezijci yaki prozhivayut v krayinah Polineziyi mayut zmishanij rasovij tip v yih zovnishnosti proglyadayutsya risi yevropeoyidnoyi ta mongoloyidnoyi ras i menshoyu miroyu avstraloyidnoyi Najbilsh veliki narodi Polineziyi gavajci samoanci tayityani tonganci maori markizci rapanujci ta inshi Ridni movi nalezhat do polinezijskoyi pidgrupi avstronezijskoyi sim yi mov gavajska samoa tayiti tonganska maori markizka rapanujska ta inshi Harakterni risi polinezijskih mov mala kilkist zvukiv osoblivo prigolosnih dostatok golosnih Mikronezijci prozhivayut v krayinah Mikroneziyi Najbilsh veliki narodi karolinci kiribati marshallci nauru chamorro ta inshi Ridni movi nalezhat do mikronezijskoyi grupi avstronezijskoyi sim yi mov kiribati karolinska kosraye marshallska nauruanska ta inshi Movi palau i chamorro vidnosyatsya do zahidno malajsko polinezijskih a yapska utvoryuye okremu gilku u skladi okeanichnij mov kudi vidnosyatsya i mikronezijski movi Melanezijci prozhivayut v krayinah Melaneziyi Rasovij tip avstraloyidnij z nevelikim mongoloyidnim elementom blizki do papuasiv Novoyi Gvineyi Melanezijci govoryat na melanezijskih movah prote yihni movi na vidminu vid mikronezijskih ta polinezijskih ne utvoryuyut okremogo genetichnogo ugrupovannya a movna podribnenist duzhe velika tak sho lyudi z susidnih sil mozhut odin odnogo ne rozumiti Papuasi naselyayut ostriv Nova Gvineya ta deyaki rajoni Indoneziyi Za antropologichnim tipom voni blizki do melanezijciv ale vidriznyayutsya vid nih po movi Ne vsi papuaski movi sporidneni mizh soboyu Zagalnonacionalnoyu movoyu papuasiv v Papua Novij Gvineyi ye kreolska mova tok pisin na anglijskij osnovi Za riznimi danimi vsih narodiv i mov papuasiv nalichuyetsya vid 300 do 800 Pri comu isnuyut trudnoshi u vstanovlenni riznici mizh okremoyu movoyu i dialektom Bagato mov Okeaniyi znahodyatsya na mezhi zniknennya U povsyakdennomu zhitti yih vse bilshe vitisnyaye anglijska ta francuzka movi Polozhennya korinnogo naselennya v krayinah Okeaniyi riznomu Yaksho napriklad na Gavajskih ostrovah yih chastka duzhe nizka to v Novij Zelandiyi maori stanovlyat do 15 naselennya krayini Chastka polinezijciv na Pivnichnih Marianskih ostrovah roztashovanih v Mikroneziyi stanovit blizko 21 3 U Papua Novij Gvineyi bilshist naselennya skladayut chislenni papuaski narodi hocha takozh visoka chastka vihidciv z inshih ostroviv regionu U Novij Zelandiyi ta na Gavajskih ostrovah bilshist naselennya yevropejci chastka yakih takozh visoka v Novij Kaledoniyi 34 ta Francuzkij Polineziyi 12 Na ostrovah Fidzhi 38 2 naselennya predstavleno indo fidzhijcyami nashadkami indijskih kontraktnih pracivnikiv privezenih na ostrovi britancyami v XIX stolitti Ostannim chasom u krayinah Okeaniyi zrostaye chastka vihidciv z Aziyi perevazhno kitajciv i filippinciv Napriklad na Pivnichnih Marianskih ostrovah chastka filippinciv stanovit 26 2 a kitajciv 22 1 Naselennya v Okeaniyi 19 mln pririst naselennya za 5 rokiv sklav 1 5 Zhiteli Okeaniyi v osnovnomu spoviduyut hristiyanstvo dotrimuyuchis abo protestantskoyi abo katolickoyi gilki IstoriyaDokolonialnij period Ostriv Nova Gvineya ta prilegli ostrovi Melaneziyi buli jmovirno zaseleni vihidcyami z Pivdenno Shidnoyi Aziyi sho priplivli na kanoe priblizno 30 50 tisyach rokiv tomu Blizko 2 4 tisyachi rokiv tomu bula zaselena velika chastina Mikroneziyi ta Polineziyi Proces kolonizaciyi zakinchivsya priblizno v 1200 nashoyi eri Do pochatku XVI stolittya narodi Okeaniyi perezhivali period rozkladannya pervisnoobshinnogo ladu i stanovlennya rannoklasovogo suspilstva Aktivno rozvivalisya remesla silske gospodarstvo moreplavannya Kolonialnij period Korabli anglijskogo mandrivnika Dzhejmsa Kuka i kanoe tubilciv v buhti Matavai na ostrovi Tayiti Francuzka Polineziya Pochatok yevropejskim vidkrittyam v Okeaniyi poklala ekspediciya Fernana Magellana 1521 roku yakij peretnuv Tihij okean u smuzi shidnih pasativ i tim samim vidkriv morskij shlyah cherez tropichnu Okeaniyu Vin zhe vidkriv Marianski ostrovi U 1528 29 ispanec A Saavedra pryamuyuchi z Meksiki do Molukkskih ostroviv vidkriv Marshallovi ta Karolinski ostrovi v 1568 jogo zemlyak A Mendanya de Nejra projshov vid beregiv Peru do Melaneziyi ta viyaviv Solomonovi ostrovi Vin zhe u 1595 u povtornomu plavanni vidkriv Markizki ostrovi j arhipelag Santa Krus U 1606 ispanska ekspediciya P Kirosa i L Torresa zdijsnila ryad vidkrittiv u zahidnij chastini Okeaniyi Novi Gebridi Torresa protoka v 1642 43 gollandskij moreplavec A Tasman vidkriv Tasmaniyu Novu Zelandiyu ta ostrovi Tonga i Fidzhi v 1699 1700 angliyec U Dampir ostrovi na pivnich vid Novoyi Gvineyi zokrema o Nova Britaniya v 1722 gollandec Ya Roggeven o Velikodnya ta ostrovi Samoa U 1767 angliyec S Uollis vidkriv o Tayiti rokom piznishe francuzkij moreplavec L A Bugenvil ryad ostroviv Melaneziyi Vsi ci vidkrittya vidbuvalisya v smuzi shidnih pasativ yaka ohoplyuye porivnyano vuzku chastinu Tihogo okeanu mizh Pivnichnimi ta Pivdennimi tropikami Na pivden vid ciyeyi smugi moreplavci v 16 go pershoyi polovini 18 st ne pronikali cherez silni vitri j techiyi i z ciyeyi prichini v Yevropi utrimuvalasya suto umoglyadna teoriya pro nayavnist u pivdennij chastini Tihogo okeanu gigantskogo materika Tomu velichezne znachennya mali vidkrittya j doslidzhennya anglijskogo moreplavcya Dzh Kuka yakij u troh svoyih plavannyah 1768 79 proklav u pivdennij chastini Tihogo okeanu novij morskij shlyah u zoni panivnih tam zahidnih vitriv i techij pronik do rubezhiv Antarktiki detalno obstezhiv Novu Zelandiyu vidkriv ryad ostroviv v arhipelagah Tovaristva Tuamotu Novih Gebrid o Novoyi Kaledoniyi v pivnichnij chastini Tihogo okeanu Gavajski ostrovi U period z XVI po XVIII stolittya trivav period vivchennya Okeaniyi yevropejcyami yaki postupovo pochali zaselyati ostrovi Odnak proces yevropejskoyi kolonizaciyi jshov duzhe povilno tomu sho region ne viklikav osoblivogo interesu v chuzhozemciv cherez vidsutnist prirodnih bagatstv i negativno poznachivsya na miscevomu naselenni bulo zavezeno bezlich hvorob yakih nikoli ne bulo v Okeaniyi a ce prizvodilo do epidemij v rezultati yakih ginula znachna chastina tubilciv Odnochasno jshla hristiyanizaciya zhiteliv yaki poklonyalisya chislennim bozhestvam i duham U XVIII XIX stolittyah vidbuvavsya rozdil ostroviv Okeaniyi mizh kolonialnimi derzhavami persh za vse Britanskoyu imperiyeyu Ispaniyeyu i Franciyeyu zgodom do nih priyednalisya SShA i Nimecka imperiya Osoblivij interes u yevropejciv viklikala mozhlivist stvorennya plantacij na ostrovah kokosovoyi palmi dlya virobnictva kopri cukrovoyi trostini a takozh rabotorgivlya tak zvana polyuvannya na chornih drozdiv sho peredbachala verbuvannya ostrov yan dlya roboti na plantaciyah U 1907 Nova Zelandiya stala dominionom ale formalno vona stala povnistyu samostijnoyu derzhavoyu lishe v 1947 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni stali zarodzhuvatisya pershi politichni organizaciyi May na Zahidnomu Samoa fidzhijska molod na Fidzhi yaki borolisya za nezalezhnist kolonij U roki Drugoyi svitovoyi vijni Okeaniya bula odnim z teatriv voyennih dij de vidbulosya bezlich boyiv v osnovnomu mizh yaponskimi j amerikanskimi vijskami Pislya vijni v regioni vidbulisya deyaki polipshennya v ekonomici odnak u bilshosti kolonij vona mala odnobokij harakter perevazhannya plantacijnogo gospodarstva i praktichno povna vidsutnist promislovosti Z 1960 h rokiv pochavsya proces dekolonizaciyi u 1962 nezalezhnist zdobulo Zahidne Samoa v 1963 Zahidnij Irian v 1968 Nauru Zgodom bilsha chastina kolonij stala nezalezhnoyu Postkolonialnij period Pislya zdobuttya nezalezhnosti v bilshosti krayin Okeaniyi zbereglisya serjozni ekonomichni politichni ta socialni problemi rozv yazati yaki voni namagayutsya zavdyaki dopomozi svitovogo spivtovaristva u tomu chisli OON i cherez regionalnu spivpracyu Nezvazhayuchi na proces dekolonizaciyi v XX stolitti deyaki ostrovi regionu dosi zalishayutsya pevnoyu miroyu zalezhnimi Nova Kaledoniya Francuzka Polineziya ta Vollis i Futuna vid Franciyi ostrovi Pitkern vid Velikoyi Britaniyi Ostrovi Kuka Niue Tokelau vid Novoyi Zelandiyi ryad ostroviv usi zovnishni mali ostrovi krim ostrova Navassa vid SShA EkonomikaBilshist krayin Okeaniyi maye duzhe slabku ekonomiku sho pov yazano z dekilkoma prichinami obmezhenistyu prirodnih bagatstv viddalenistyu vid svitovih rinkiv zbutu produkciyi deficitom visokokvalifikovanih fahivciv Bagato derzhav zalezhat vid finansovoyi dopomogi inshih krayin Osnovu ekonomiki bilshosti krayin Okeaniyi stanovit silske gospodarstvo virobnictvo kopri ta palmovoyi oliyi i ribalstvo Sered najvazhlivishih silskogospodarskih kultur vidilyayutsya kokosova palma banani hlibne derevo Volodiyuchi velicheznimi viklyuchnimi ekonomichnimi zonami ta ne mayuchi velikogo ribalskogo flotu uryadi krayin Okeaniyi vidayut licenziyi na pravo vilovu ribi sudnam inshih derzhav v osnovnomu Yaponiyi Tajvan SShA sho znachno popovnyuye derzhavnij byudzhet U zv yazku z nevelikim vnutrishnim rinkom virobnictvo Okeaniyi na 70 oriyentovano na eksport Girnichodobuvna promislovist najrozvinenisha v Papua Novij Gvineyi Nauru Novoyi Kaledoniyi Novoyi Zelandiyi Nova Kaledoniya ye postachalnikom kobaltu hromu i nikelyu Papua Nova Gvineya kobaltu zolota i midi Nova Zelandiya ye tretim u sviti virobnikami baranini Znachna chastina naselennya zajnyata v derzhavnomu sektori Ostannim chasom provodyatsya zahodi z rozvitku turistichnogo sektora ekonomiki KulturaMistectvo Okeaniyi virobilo samobutnij stil yakij nadaye unikalnist miscevij kulturi V obrazotvorchomu mistectvi polinezijciv golovne misce nalezhit rizblennyu po derevu ta skulpturi U maori rizblennya dosyagla visokogo rivnya voni prikrashali chovni detali budinkiv virizali statuyi bogiv i predkiv taka statuya koshtuye v kozhnomu seli Osnovnij motiv ornamentu spiral Kam yani statuyi moayi stvoryuvali na ostrovi Pashi ta na Markizkih ostrovah Z remesel najvazhlivishim bulo budivnictvo chovniv oskilki voni davali zmogu zajmatisya ribalstvom i podorozhuvati na daleki vidstani u zv yazku z cim u polinezijciv rozvivalasya astronomiya U nih nabulo poshirennya tatuyuvannya Odyagom sluguvala tapa yaka vigotovlyalasya z kori derev rodini tutovih U Polineziyi buli rozvineni mifi legendi kazki spiv i tanci Pisemnist jmovirno bula tilki na ostrovi Pashi rongo rongo na inshih ostrovah folklor peredavavsya usno U mikronezijciv z vidiv mistectva populyarni spiv i tanci Kozhne plem ya maye svoyi mifi U pobuti ostrov yan golovne misce zajmali sudu chovni Buli chovni riznih tipiv dibenil parusna valab velika veslovij choven Na ostrovah Yap zustrichayutsya megaliti Osoblivij interes viklikaye Nan Madol vidoma yak mikronezijska Veneciya Ce cile misto na vodi v laguni na ostrovi Ponape Na shtuchnih ostrivcyah zbudovani kam yani sporudi U melanezijciv osoblivogo rozkvitu dosyaglo rizblennya po derevu Na vidminu vid polinezijciv melanezijci ne buli tak priv yazani do morya voni buli radshe zhitelyami sushi Osnovnij muzichnij instrument baraban abo tamtam U papuasiv poshireni folklor pisni tanci mifi Pisni j tanci duzhe prosti Spiv nazivayetsya mun melodiya variyuye duzhe slabo Vazhlive znachennya maye kult predkiv i cherepiv Papuasi vigotovlyayut korvari zobrazhennya predkiv Dobre rozvinene rizblennya po derevu Slov yanski slova v movah OkeaniyiZavdyaki rosijskomu doslidniku ukrayinskogo pohodzhennya Mikluho Maklayu v deyakih movah Okeaniyi na berezi Maklaya zakripilisya slov yanski slova a same tapor nozha skirau sokira Rozuminnya Okeaniyi v inshih krayinahOkrim krayin kolishnogo SRSR ta Polshi v inshih krayinah do Okeaniyi vidnosyat i Avstraliyu U krayinah Pivdennoyi Yevropi ta Pivdennoyi Ameriki Okeaniyi prisvoyuyut takozh status kontinentu V Ukrayini ta inshih kolishnih derzhavah SRSR a takozh u Polshi Avstraliyu ta Okeaniyu ob yednuyut tilki v znachenni chastini svitu sho nazivayetsya yakraz Avstraliya ta OkeaniyaDiv takozhPortal Okeaniya Administrativnij podil krayin Okeaniyi Prapori Okeaniyi Avstraliya i Okeaniya Konfederaciya futbolu OkeaniyiPrimitkihttp www worldatlas com webimage countrys oceania oceaniatimes htm https population un org wpp Download Files 1 Indicators 20 Standard EXCEL FILES 1 Population WPP2019 POP F01 1 TOTAL POPULATION BOTH SEXES xlsx United Nations Department of Economic and Social Affairs d Track Q2671637 Institut statistiki YuNESKO d Track Q3152127 Kuzik S P 2002 http sd org ua news php id 17042LiteraturaEkonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Maslyak P Okeaniyi Krayinoznavstvo Pidruchnik K Znannya 2008 292 s Yurkivskij V M Krayini svitu Dovidnik K Libid 1999 Hope Geoff S et al Editors The Equatorial Glaciers of New Guinea Results of the 1971 1973 Australian Universities Expeditions to Irian Jaya survey glaciology meteorology biology and palaeoenvironments Rotterdam A A Balkema 1976 1 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu OkeaniyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OkeaniyaOkeaniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Okeaniya Okeaniya Osoblivosti fiziko geografichnogo polozhennya Povni uroki Ukrayinska Radyanska Enciklopediya