Острови Дайто (яп. 大東諸島, Daitō-shotō) — архіпелаг з трьох ізольованих коралових островів (Кітадайто, Мінамідайто та Окідайто) у Філіппінському морі на південний схід від Окінави. Загальна площа островів складає 44,427 км², а населення 2 107 осіб.
Острови Дайто яп. 大東諸島 | ||||
Карта островів | ||||
25°50′34″ пн. ш. 131°14′26″ сх. д. / 25.84278° пн. ш. 131.24056° сх. д.Координати: 25°50′34″ пн. ш. 131°14′26″ сх. д. / 25.84278° пн. ш. 131.24056° сх. д. | ||||
Акваторія | Філіппінське море | |||
Кількість островів | 3 (основні) | |||
Найбільший острів | ||||
Загальна площа | 44,427 км² | |||
Населення (2010 рік) | 2107 осіб | |||
Густота населення | 47,426 осіб/км² | |||
Країна | Японія | |||
Регіон | Окінава | |||
Острови Дайто у Вікісховищі | ||||
Адміністративно всі острови належать до повіту Шімаджірі префектури Окінава та поділені між селами Мінамі-Дайто і Кіта-Дайто, при цьому ненаселений острів Окідайто управляється як частина селища Кіта-Дайто, хоча територіально ближчий до острова Мінамідайто.
Історія
Ці острови здавна були відомі в Окінава як Ufuagari («Великий схід»). Острови вперше побачив іспанський мореплавець Бернардо де ла Торре у вересні 1543 року, під час перерваної спроби досягти Нової Іспанії з Філіппін на кораблі «San Juan de Letran». Пізніше їх відвідували європейські дослідники різних країн, а самі вони деякий час були відомі під назвою острови Бородіно після того, як російське судно дослідило їх 1820 року.
Острови лишались ненаселеними до формального заволодіння ними Японською імперією 1885 року. У 1900 році на острови прибула група піонерів з острова Хатідзьо, одного з островів Ідзу, розташованих у 287 км на південь від Токіо. Під керівництвом Тамаокі Хан'емона (1838—1910) вони заснували поселення на Мінамідайто і почали вирощувати цукрову тростину. Він також очолював зусилля по колонізації Кітадайто та Окідайто. На цих двох островах були великі запаси гуано, яке видобували для виробництва фосфатного добрива і димного пороху. У 1919 році населення островів було понад 4000 осіб.
У Другу світову війну ВМС США неодноразово атакували Мінамідайто, а після війни острови були окуповані США і управлялись як частина Цивільної адміністрації США островів Рюкю з 1950 року. Японії острови були повернуті 1972 року.
Острови
Фото | Назва | Кандзі | Площа [км²] | Населення 2004 | Найвища точка [м.н.м.] | Координати |
---|---|---|---|---|---|---|
Мінамі Дайто | яп. 南大東島 | 30,57 | 1 442 | 78 | 25°50′45″ пн. ш. 131°14′30″ сх. д. / 25.84583° пн. ш. 131.24167° сх. д. | |
Кітадайто | яп. 北大東島 | 11,94 | 665 | 75 | 25°57′ пн. ш. 131°18′ сх. д. / 25.950° пн. ш. 131.300° сх. д. | |
яп. 沖大東島 | 1,15 | – | – | 24°28′ пн. ш. 131°11′ сх. д. / 24.467° пн. ш. 131.183° сх. д. |
Геологія та екологія
Острови утворились при геологічному піднятті коралового атола, тому береги островів урвисті та гострі, мають висоту 10-20 метрів. Відвідувачі та вантажі потрапляють на острови за допомогою підйомників (кранів). Внутрішня частина островів нижча, часто (на ділянках не зайнятих вирощуванням цукрової тростини) характеризується болотами та невеликими озерами.
Найближча суша — острови Рюкю, віддалена від архіпелагу на 300 км, тому на архіпелазі утворилась унікальна та ізольована екосистема з ендемічними видами, які, наприклад, не включає куфій хабу, присутніх на багатьох островах Рюкю. Відсутність змій сприяла розмноженню інвазійних жаб. Колись три основні острови були покриті незайманими лісами, але людська діяльність, в тому числі військові дії, сильно пошкодила їх та призвела до зникнення лісів та ендемічних видів, особливо на Окідайто.
Крім вугрів, до заселення островів дослідники не спостерігали прісноводну рибу чи амфібії.
Архіпелаг, за виключенням Окідайто та деяких менших острівців, включений у Територію захисту дикої природи Японії площею 4 251 га, з яких 234 га є зоною особливого захисту.
В японській та іншій літературі виділяється певна кількість варіацій, підвидів та видів тварин та рослин, що включають назву островів, у тому числі серед таких тварин як Pteropus dasymallus, японський канюк, Otus elegans (включена пам'ятку природи Японії), рогач дайто,, вид цикад роду , пірникоза мала, Hypsipetes amaurotis, Zosterops japonicus, і рослин як пальма Livistona, , і . Деякі з них, наприклад Parus varius і волове очко дайто, вважаються вимерлими.
На архіпелазі та у його водах розмножуються такі мігруючі та океанічні види як альбатрос гавайський, кулик-довгоніг, тунець, тунець смугастий, , вітрильникові, манти, , морські черепахи, дельфіни і горбатий кит. Серед островів Рюкю, японський фазан присутній тільки на островах Дайто, так само як корали та коралові риби, такі як , яка деколи вважається ендеміком островів і , яка раніше була зафіксована лише на островах Оґасавара. Також трапляються і , які стали рідкістю у інших японських водах.
Подальше читання
- National Geospatial Intelligence Agency (NGIA). Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute. Prostar Publications (2005).
- [Island data: Kitadaito Island] (японська) . Naha, Okinawa Prefecture, Japan: Okinawa Prefecture. 2005. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 14 червня 2013.
- [Island data: Minamidaito Island] (японська) . Naha, Okinawa Prefecture, Japan: Okinawa Prefecture. 2005. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 14 червня 2013.
- [Introduction to the Islands] (японська) . Kitadaito, Okinawa Prefecture, Japan: Village of Kitadaito. 2012. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 14 червня 2013.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дайто (острови) |
- 平成22年国勢調査 人口等基本集計(男女・年齢・配偶関係,世帯の構成,住居の状態など) 都道府県結果 47沖縄県 Okinawa 2010 census
- 島の歴史 - 無人島時代 - [ 2013-03-26 у Wayback Machine.] (History of the island - Desert island times) from Kitadaito village official website [ 2006-08-08 у Wayback Machine.]. Retrieved on 2007-01-15.
- 島の歴史 (History of the island) from Minamidaito village official website. Retrieved on 2007-01-15.
- Welsch, Bernard (Jun 2004). Was Marcus Island Discovered by Bernardo de la Torre in 1543?. The Journal of Pacific History. Taylor & Francis. Ltd. 39 (1): 109—122. doi:10.1080/00223340410001684886.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- 琉球新報, 1997年, 南大東島沖にザトウクジラ[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- (PDF). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Dajto Ostrovi Dajto yap 大東諸島 Daitō shotō arhipelag z troh izolovanih koralovih ostroviv Kitadajto Minamidajto ta Okidajto u Filippinskomu mori na pivdennij shid vid Okinavi Zagalna plosha ostroviv skladaye 44 427 km a naselennya 2 107 osib Ostrovi Dajto yap 大東諸島 Karta ostrovivKarta ostroviv 25 50 34 pn sh 131 14 26 sh d 25 84278 pn sh 131 24056 sh d 25 84278 131 24056 Koordinati 25 50 34 pn sh 131 14 26 sh d 25 84278 pn sh 131 24056 sh d 25 84278 131 24056 AkvatoriyaFilippinske more Kilkist ostroviv3 osnovni Najbilshij ostriv Zagalna plosha44 427 km Naselennya 2010 rik 2107 osib Gustota naselennya47 426 osib km KrayinaYaponiya RegionOkinava Ostrovi Dajto Ostrovi Dajto u Vikishovishi Administrativno vsi ostrovi nalezhat do povitu Shimadzhiri prefekturi Okinava ta podileni mizh selami Minami Dajto i Kita Dajto pri comu nenaselenij ostriv Okidajto upravlyayetsya yak chastina selisha Kita Dajto hocha teritorialno blizhchij do ostrova Minamidajto IstoriyaCi ostrovi zdavna buli vidomi v Okinava yak Ufuagari Velikij shid Ostrovi vpershe pobachiv ispanskij moreplavec Bernardo de la Torre u veresni 1543 roku pid chas perervanoyi sprobi dosyagti Novoyi Ispaniyi z Filippin na korabli San Juan de Letran Piznishe yih vidviduvali yevropejski doslidniki riznih krayin a sami voni deyakij chas buli vidomi pid nazvoyu ostrovi Borodino pislya togo yak rosijske sudno doslidilo yih 1820 roku Ostrovi lishalis nenaselenimi do formalnogo zavolodinnya nimi Yaponskoyu imperiyeyu 1885 roku U 1900 roci na ostrovi pribula grupa pioneriv z ostrova Hatidzo odnogo z ostroviv Idzu roztashovanih u 287 km na pivden vid Tokio Pid kerivnictvom Tamaoki Han emona 1838 1910 voni zasnuvali poselennya na Minamidajto i pochali viroshuvati cukrovu trostinu Vin takozh ocholyuvav zusillya po kolonizaciyi Kitadajto ta Okidajto Na cih dvoh ostrovah buli veliki zapasi guano yake vidobuvali dlya virobnictva fosfatnogo dobriva i dimnogo porohu U 1919 roci naselennya ostroviv bulo ponad 4000 osib U Drugu svitovu vijnu VMS SShA neodnorazovo atakuvali Minamidajto a pislya vijni ostrovi buli okupovani SShA i upravlyalis yak chastina Civilnoyi administraciyi SShA ostroviv Ryukyu z 1950 roku Yaponiyi ostrovi buli povernuti 1972 roku OstroviFoto Nazva Kandzi Plosha km Naselennya 2004 Najvisha tochka m n m Koordinati Minami Dajto yap 南大東島 30 57 1 442 78 25 50 45 pn sh 131 14 30 sh d 25 84583 pn sh 131 24167 sh d 25 84583 131 24167 Minamidaitō Kitadajto yap 北大東島 11 94 665 75 25 57 pn sh 131 18 sh d 25 950 pn sh 131 300 sh d 25 950 131 300 Kitadaitō yap 沖大東島 1 15 24 28 pn sh 131 11 sh d 24 467 pn sh 131 183 sh d 24 467 131 183 Oki Daitō Geologiya ta ekologiyaTopografiya ostroviv Minamidajto ta Kitadajto Topografiya ostrova Okidajto Ostrovi utvorilis pri geologichnomu pidnyatti koralovogo atola tomu beregi ostroviv urvisti ta gostri mayut visotu 10 20 metriv Vidviduvachi ta vantazhi potraplyayut na ostrovi za dopomogoyu pidjomnikiv kraniv Vnutrishnya chastina ostroviv nizhcha chasto na dilyankah ne zajnyatih viroshuvannyam cukrovoyi trostini harakterizuyetsya bolotami ta nevelikimi ozerami Fitocenoz na shidnomu berezi ostrova Minamidajto Prud u selishi Minamidajto Najblizhcha susha ostrovi Ryukyu viddalena vid arhipelagu na 300 km tomu na arhipelazi utvorilas unikalna ta izolovana ekosistema z endemichnimi vidami yaki napriklad ne vklyuchaye kufij habu prisutnih na bagatoh ostrovah Ryukyu Vidsutnist zmij spriyala rozmnozhennyu invazijnih zhab Kolis tri osnovni ostrovi buli pokriti nezajmanimi lisami ale lyudska diyalnist v tomu chisli vijskovi diyi silno poshkodila yih ta prizvela do zniknennya lisiv ta endemichnih vidiv osoblivo na Okidajto Krim vugriv do zaselennya ostroviv doslidniki ne sposterigali prisnovodnu ribu chi amfibiyi Arhipelag za viklyuchennyam Okidajto ta deyakih menshih ostrivciv vklyuchenij u Teritoriyu zahistu dikoyi prirodi Yaponiyi plosheyu 4 251 ga z yakih 234 ga ye zonoyu osoblivogo zahistu V yaponskij ta inshij literaturi vidilyayetsya pevna kilkist variacij pidvidiv ta vidiv tvarin ta roslin sho vklyuchayut nazvu ostroviv u tomu chisli sered takih tvarin yak Pteropus dasymallus yaponskij kanyuk Otus elegans vklyuchena pam yatku prirodi Yaponiyi rogach dajto vid cikad rodu pirnikoza mala Hypsipetes amaurotis Zosterops japonicus i roslin yak palma Livistona i Deyaki z nih napriklad Parus varius i volove ochko dajto vvazhayutsya vimerlimi Na arhipelazi ta u jogo vodah rozmnozhuyutsya taki migruyuchi ta okeanichni vidi yak albatros gavajskij kulik dovgonig tunec tunec smugastij vitrilnikovi manti morski cherepahi delfini i gorbatij kit Sered ostroviv Ryukyu yaponskij fazan prisutnij tilki na ostrovah Dajto tak samo yak korali ta koralovi ribi taki yak yaka dekoli vvazhayetsya endemikom ostroviv i yaka ranishe bula zafiksovana lishe na ostrovah Ogasavara Takozh traplyayutsya i yaki stali ridkistyu u inshih yaponskih vodah Podalshe chitannyaNational Geospatial Intelligence Agency NGIA Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute Prostar Publications 2005 ISBN 1577856511 Island data Kitadaito Island yaponska Naha Okinawa Prefecture Japan Okinawa Prefecture 2005 Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 14 chervnya 2013 Island data Minamidaito Island yaponska Naha Okinawa Prefecture Japan Okinawa Prefecture 2005 Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 14 chervnya 2013 Introduction to the Islands yaponska Kitadaito Okinawa Prefecture Japan Village of Kitadaito 2012 Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 14 chervnya 2013 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dajto ostrovi 平成22年国勢調査 人口等基本集計 男女 年齢 配偶関係 世帯の構成 住居の状態など 都道府県結果 47沖縄県 Okinawa 2010 census 島の歴史 無人島時代 2013 03 26 u Wayback Machine History of the island Desert island times from Kitadaito village official website 2006 08 08 u Wayback Machine Retrieved on 2007 01 15 島の歴史 History of the island from Minamidaito village official website Retrieved on 2007 01 15 Welsch Bernard Jun 2004 Was Marcus Island Discovered by Bernardo de la Torre in 1543 The Journal of Pacific History Taylor amp Francis Ltd 39 1 109 122 doi 10 1080 00223340410001684886 Arhiv originalu za 4 lipnya 2016 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2015 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 12 listopada 2017 琉球新報 1997年 南大東島沖にザトウクジラ nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 12 listopada 2017 PDF Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 12 listopada 2017