Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гора́ Ку́ка або Аоракі (англ. Mount Cook, маорі Aoraki) — гора в новозеландських Південних Альпах, найвища точка Нової Зеландії, знаходиться в західній частині Південного острова, неподалік від узбережжя, в регіоні Кентербері. Її висота становить — 3724 м.
| Гора Кука англ. Mount Cook | ||||
| Назва на честь (епонім): | | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 43°35′42″ пд. ш. 170°08′31″ сх. д. / 43.59500000002777398° пд. ш. 170.14194444447221599° сх. д.Координати: 43°35′42″ пд. ш. 170°08′31″ сх. д. / 43.59500000002777398° пд. ш. 170.14194444447221599° сх. д. | ||||
| Країна |  Нова Зеландія | |||
| Регіон | Південний острів | |||
| Розташування | регіон Кентербері | |||
| Система | Південні Альпи | |||
| Тип | гора d і пагорб | |||
| Висота | 3724 м | |||
| Висота відносна | 3724 м | |||
| Ізоляція | 3140 км → Адам (4010 м) ((10-те місце)) | |||
| Список |
| |||
| Перше сходження | 1894 (Том Файф, Джек Кларк та Джордж Грем) | |||
  Гора Кука Гора Кука (Нова Зеландія) | ||||
 Гора Кука у Вікісховищі | ||||
Географія
Гора Кука складається з трьох вершин: з півдня на північ, Низький пік (3593 м), Середній пік (3717 м) і Високий пік (3724 м). Вершини лежать трохи на південь та схід від основної ділянки Південних Альп, з льодовиком [en] на сході та льодовиком [en] на південному заході.
Гора складається з кристалічних порід, вкрита снігом та льодовиками й має форму сідла з крутими схилами. Льодовик Тасмана має довжину близько 29 км.
Гора отримала назву на честь Джеймса Кука, мовою маорі назва означає «велика біла хмара».
Гора Кука — частина Національного парку Маунт-Кук, в якому нараховується понад 140 піків вищих 2000 метрів.
Біля гори за рік випадає близько 7600 мм опадів, внизу на схилах ростуть унікальні дощові ліси помірного клімату з багатьма ендемічними видами.
Клімат
Гора знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — лютий із середньою температурою 18.3 °C (65 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 9.4 °С (49 °F).
| Клімат г. Кука (на висоті 3,7 км.) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 20 | 21,1 | 20 | 17,2 | 15 | 12,2 | 12,2 | 12,8 | 13,9 | 16,1 | 17,2 | 18,9 | 16,4 |
| Середня температура, °C | 17,8 | 18,3 | 17,2 | 14,4 | 12,8 | 10 | 9,4 | 10,6 | 11,7 | 13,3 | 13,9 | 16,1 | 13,8 |
| Середній мінімум, °C | 15 | 16,1 | 13,9 | 12,2 | 10 | 7,8 | 7,2 | 7,8 | 8,9 | 11,1 | 11,1 | 12,8 | 11,2 |
| Норма опадів, мм | 30 | 20 | 30 | 40 | 50 | 40 | 30 | 40 | 50 | 50 | 40 | 30 | 450 |
| Днів з опадами | 12 | 10 | 11 | 13 | 13 | 17 | 16 | 16 | 14 | 15 | 13 | 15 | 165 |
| Вологість повітря, % | 75 | 75 | 80 | 80 | 80 | 80 | 80 | 80 | 80 | 75 | 75 | 75 | 77.9 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Підкорення
Першу зафіксовану спробу підкорення вершини здійснили ірландець Вільям С. Грін, швейцарський власник готелю Еміль Босс і швейцарський гірський гід Ульріх Кауфманн 2 березня 1882 року через льодовики Тасмана та Лінда. Автор путівника по горі Кук Х'ю Логан вважає, що вони не дійшли до вершини всього якихось 50 метрів.
Перше відоме офіційне сходження було здійснене 25 грудня 1894 року, коли новозеландці Том Файф, Джон Майкл (Джек) Кларк та Джордж Грем досягли вершини через долину Гукер і північний хребет. Незважаючи на попередню невдалу спробу 20 грудня, місцевих альпіністів стимулювало бажання здійснити перше підкорення вершини саме новозеландськими альпіністами на тлі повідомлень про те, що американський альпініст Едвард Артур Фіцджеральд, виношує плани підкорення вершини. Альпіністи досягли вершини приблизно о 13:30 після подолання останньої частини гори. Маршрут, який вони успішно пройшли, залишався не підкореним іншими альпіністами аж до 100-го підйому і тільки через 60 років в 1955 році був повторений. Швейцарський гід Маттіас Цурбрігген з партії Фіцджеральда здійснив друге сходження на вершину 14 березня 1895 року з боку льодовика Тасмана через хребет, який зараз носить його ім'я. Це був перший офіційний сольний підйом, хоча Цурбріггена супроводжував частину шляху по хребту Дж. Адамсон. Після сходження Цурбріггена пройшло ще десять років до того, як на гору знову піднялися. У лютому 1905 року Джек Кларк разом з чотирма іншими альпіністами здійснив третє сходження за маршрутом Цурбріггена. Тож Кларк став першою людиною, яка зробила повторний підйом на гору Кука.
Першою жінкою, що піднялася на гору, 3 грудня 1910 року було австралійка [en]. Траверс всіх трьох піків гори Кука (Низький, Середній і Високий), названий «грандіозним траверсом» був вперше здійснений 3 січня 1913 року тією ж Фредою Дю Фаур і гідами [en] та Девідом (Дарбі) Томсоном. Зараз цей «грандіозний траверс» розглядається як класичний підйом на Південні Альпи Нової Зеландії і продовжує асоціюватися з ім'ям Фреди Дю Фаур.
Аоракі / гора Кука — це технічно складна гора з високим рівнем заледеніння. Рівень її складності часто недооцінюється і може різко змінюватися залежно від погоди, снігу та льоду. Маршрут підйому перетинає великі тріщини і включає ризики льодових і скельних падінь, лавин та швидко мінливих погодних умов.
З початку XX століття близько 80 осіб загинули, намагаючись піднятися на гору, зробивши її найсмертоноснішою вершиною Нової Зеландії. Сезон сходження традиційно триває з листопада по лютий, і майже кожен сезон не проходить без принаймні одного летального випадку.
Цікаві факти
- У Великій радянській енциклопедії вказано, що висота Аоракі — 3764 м, та це не помилка. 14 грудня 1991 року з вершини зійшло понад 10 млн м³ гірської породи, снігу та льоду й висота гори зменшилась на 10 м, і становила 3754 м. У 2014 році, після більш точного вимірювання, була встановлена нова величина висоти вершини, і вона склала 3724 м.
- Першим європейцем, що побачив гору був не Джеймс Кук, а Абель Тасман (або ж хтось із його корабельної команди) у 1642 році.
- На честь вершини названо астероїд 3810 Аоракі.
- Гора Кука — Національний парк, на території якого розташована гора з прилеглим озером Пукакі, є об'єктом Всесвітньої природної спадщіни ЮНЕСКО. Режисер трилогій «Володар Перснів» та «Хоббіт» П. Джексон декілька разів знімав в цій місцевості: гора Кука «виконала роль» Карадраса, а на березі озера рятувалися мешканці озерного міста Есґарот.
Див. також
Примітки
- Aoraki/Mt Cook shrinks by 30m. Stuff.co.nz. 16 січня 2014. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 5 січня 2016. (англ.)
- Mount Cook, New Zealand. [d], (англ.).
- . NZ Topo Map. . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 25-12-2020.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- Green, Reverend William Spotswood (1883). The High Alps of New Zealand, or A Trip to the Glaciers of The Antipodes with an Ascent of Mount Cook.
- p 11, Logan, H. (1990) Great peaks of New Zealand, Новозеландський альпійський клуб, Wellington, and John McIndoe Limited, Dunedin, New Zealand,
- Haynes, J. (1994) Piercing the Clouds. Tom Fyffe: First to climb Mt Cook. Hazard Press, New Zealand, .
- . Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 25-12-2020.
- . Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 25-12-2020.
- Taonga, New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu. . teara.govt.nz (англ.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 25-12-2020.
- . . 3 січня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 25-12-2020.
- Anna Pearson (20 грудня 2014). . . Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 25-12-2020.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
 | Це незавершена стаття з географії Нової Зеландії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuka Gora Ku ka abo Aoraki angl Mount Cook maori Aoraki gora v novozelandskih Pivdennih Alpah najvisha tochka Novoyi Zelandiyi znahoditsya v zahidnij chastini Pivdennogo ostrova nepodalik vid uzberezhzhya v regioni Kenterberi Yiyi visota stanovit 3724 m Gora Kuka angl Mount CookNazva na chest eponim Dzhejms KukKrayevid na goru KukaKrayevid na goru Kuka43 35 42 pd sh 170 08 31 sh d 43 59500000002777398 pd sh 170 14194444447221599 sh d 43 59500000002777398 170 14194444447221599 Koordinati 43 35 42 pd sh 170 08 31 sh d 43 59500000002777398 pd sh 170 14194444447221599 sh d 43 59500000002777398 170 14194444447221599Krayina Nova ZelandiyaRegion Pivdennij ostrivRoztashuvannya region KenterberiSistema Pivdenni AlpiTip gora d i pagorbVisota 3724 mVisota vidnosna 3724 mIzolyaciya 3140 km Adam 4010 m 10 te misce Spisok Ultra pikiUltra piki svitu 39 te Najvisha gora krayini 51 she Ultra piki Okeaniyi 4 te Ultra piki Novoyi Zelandiyi 1 she Topografichna izolyaciya 10 te Pershe shodzhennya 1894 Tom Fajf Dzhek Klark ta Dzhordzh Grem Gora KukaGora Kuka Nova Zelandiya Gora Kuka u VikishovishiGeografiyaVid na goru Kuka z ozera Tasmana Gora Kuka skladayetsya z troh vershin z pivdnya na pivnich Nizkij pik 3593 m Serednij pik 3717 m i Visokij pik 3724 m Vershini lezhat trohi na pivden ta shid vid osnovnoyi dilyanki Pivdennih Alp z lodovikom en na shodi ta lodovikom en na pivdennomu zahodi Gora skladayetsya z kristalichnih porid vkrita snigom ta lodovikami j maye formu sidla z krutimi shilami Lodovik Tasmana maye dovzhinu blizko 29 km Gora otrimala nazvu na chest Dzhejmsa Kuka movoyu maori nazva oznachaye velika bila hmara Gora Kuka chastina Nacionalnogo parku Maunt Kuk v yakomu narahovuyetsya ponad 140 pikiv vishih 2000 metriv Bilya gori za rik vipadaye blizko 7600 mm opadiv vnizu na shilah rostut unikalni doshovi lisi pomirnogo klimatu z bagatma endemichnimi vidami Klimat Gora znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya morskim klimatom Najteplishij misyac lyutij iz serednoyu temperaturoyu 18 3 C 65 F Najholodnishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 9 4 S 49 F Klimat g Kuka na visoti 3 7 km Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 20 21 1 20 17 2 15 12 2 12 2 12 8 13 9 16 1 17 2 18 9 16 4Serednya temperatura C 17 8 18 3 17 2 14 4 12 8 10 9 4 10 6 11 7 13 3 13 9 16 1 13 8Serednij minimum C 15 16 1 13 9 12 2 10 7 8 7 2 7 8 8 9 11 1 11 1 12 8 11 2Norma opadiv mm 30 20 30 40 50 40 30 40 50 50 40 30 450Dniv z opadami 12 10 11 13 13 17 16 16 14 15 13 15 165Vologist povitrya 75 75 80 80 80 80 80 80 80 75 75 75 77 9Dzherelo WeatherbasePidkorennyaGora Kuka na marci Novoyi Zelandiyi 1898 roku Pershu zafiksovanu sprobu pidkorennya vershini zdijsnili irlandec Vilyam S Grin shvejcarskij vlasnik gotelyu Emil Boss i shvejcarskij girskij gid Ulrih Kaufmann 2 bereznya 1882 roku cherez lodoviki Tasmana ta Linda Avtor putivnika po gori Kuk H yu Logan vvazhaye sho voni ne dijshli do vershini vsogo yakihos 50 metriv Pershe vidome oficijne shodzhennya bulo zdijsnene 25 grudnya 1894 roku koli novozelandci Tom Fajf Dzhon Majkl Dzhek Klark ta Dzhordzh Grem dosyagli vershini cherez dolinu Guker i pivnichnij hrebet Nezvazhayuchi na poperednyu nevdalu sprobu 20 grudnya miscevih alpinistiv stimulyuvalo bazhannya zdijsniti pershe pidkorennya vershini same novozelandskimi alpinistami na tli povidomlen pro te sho amerikanskij alpinist Edvard Artur Ficdzherald vinoshuye plani pidkorennya vershini Alpinisti dosyagli vershini priblizno o 13 30 pislya podolannya ostannoyi chastini gori Marshrut yakij voni uspishno projshli zalishavsya ne pidkorenim inshimi alpinistami azh do 100 go pidjomu i tilki cherez 60 rokiv v 1955 roci buv povtorenij Shvejcarskij gid Mattias Curbriggen z partiyi Ficdzheralda zdijsniv druge shodzhennya na vershinu 14 bereznya 1895 roku z boku lodovika Tasmana cherez hrebet yakij zaraz nosit jogo im ya Ce buv pershij oficijnij solnij pidjom hocha Curbriggena suprovodzhuvav chastinu shlyahu po hrebtu Dzh Adamson Pislya shodzhennya Curbriggena projshlo she desyat rokiv do togo yak na goru znovu pidnyalisya U lyutomu 1905 roku Dzhek Klark razom z chotirma inshimi alpinistami zdijsniv tretye shodzhennya za marshrutom Curbriggena Tozh Klark stav pershoyu lyudinoyu yaka zrobila povtornij pidjom na goru Kuka Pershoyu zhinkoyu sho pidnyalasya na goru 3 grudnya 1910 roku bulo avstralijka en Travers vsih troh pikiv gori Kuka Nizkij Serednij i Visokij nazvanij grandioznim traversom buv vpershe zdijsnenij 3 sichnya 1913 roku tiyeyu zh Fredoyu Dyu Faur i gidami en ta Devidom Darbi Tomsonom Zaraz cej grandioznij travers rozglyadayetsya yak klasichnij pidjom na Pivdenni Alpi Novoyi Zelandiyi i prodovzhuye asociyuvatisya z im yam Fredi Dyu Faur Gora Kuka z ozera Guker Aoraki gora Kuka ce tehnichno skladna gora z visokim rivnem zaledeninnya Riven yiyi skladnosti chasto nedoocinyuyetsya i mozhe rizko zminyuvatisya zalezhno vid pogodi snigu ta lodu Marshrut pidjomu peretinaye veliki trishini i vklyuchaye riziki lodovih i skelnih padin lavin ta shvidko minlivih pogodnih umov Z pochatku XX stolittya blizko 80 osib zaginuli namagayuchis pidnyatisya na goru zrobivshi yiyi najsmertonosnishoyu vershinoyu Novoyi Zelandiyi Sezon shodzhennya tradicijno trivaye z listopada po lyutij i majzhe kozhen sezon ne prohodit bez prinajmni odnogo letalnogo vipadku Cikavi faktiGora Kuka viglyad z kincya dolini Guker z morennim ozerom lodovika Guker na perednomu planiU Velikij radyanskij enciklopediyi vkazano sho visota Aoraki 3764 m ta ce ne pomilka 14 grudnya 1991 roku z vershini zijshlo ponad 10 mln m girskoyi porodi snigu ta lodu j visota gori zmenshilas na 10 m i stanovila 3754 m U 2014 roci pislya bilsh tochnogo vimiryuvannya bula vstanovlena nova velichina visoti vershini i vona sklala 3724 m Pershim yevropejcem sho pobachiv goru buv ne Dzhejms Kuk a Abel Tasman abo zh htos iz jogo korabelnoyi komandi u 1642 roci Na chest vershini nazvano asteroyid 3810 Aoraki Gora Kuka Nacionalnij park na teritoriyi yakogo roztashovana gora z prileglim ozerom Pukaki ye ob yektom Vsesvitnoyi prirodnoyi spadshini YuNESKO Rezhiser trilogij Volodar Persniv ta Hobbit P Dzhekson dekilka raziv znimav v cij miscevosti gora Kuka vikonala rol Karadrasa a na berezi ozera ryatuvalisya meshkanci ozernogo mista Esgarot Div takozhUltra pikiPrimitkiAoraki Mt Cook shrinks by 30m Stuff co nz 16 sichnya 2014 Arhiv originalu za 15 sichnya 2014 Procitovano 5 sichnya 2016 angl Mount Cook New Zealand d angl NZ Topo Map Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 25 12 2020 Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 Green Reverend William Spotswood 1883 The High Alps of New Zealand or A Trip to the Glaciers of The Antipodes with an Ascent of Mount Cook p 11 Logan H 1990 Great peaks of New Zealand Novozelandskij alpijskij klub Wellington and John McIndoe Limited Dunedin New Zealand ISBN 0 86868 125 3 Haynes J 1994 Piercing the Clouds Tom Fyffe First to climb Mt Cook Hazard Press New Zealand ISBN 0 908790 64 3 Te Ara The Encyclopedia of New Zealand Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 25 12 2020 Te Ara The Encyclopedia of New Zealand Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2012 Procitovano 25 12 2020 Taonga New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu teara govt nz angl Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 25 12 2020 3 sichnya 2015 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 25 12 2020 Anna Pearson 20 grudnya 2014 Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 25 12 2020 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Ce nezavershena stattya z geografiyi Novoyi Zelandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi