Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раєвський Микола Миколайович (14 (25) вересня 1771 — 16 (28) вересня 1829) — російський військовик, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії. Належав до стародавнього дворянського роду. За тридцять років бездоганної служби брав участь у багатьох найбільших битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним з найпопулярніших генералів російської армії. Боротьба за батарею Раєвського стала одним з ключових епізодів Бородінської битви. Учасник Битви народів і взяття Парижа. Член Державної ради. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Дружбою з Раєвським пишався О. С. Пушкін.
| Раєвський Микола Миколайович | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Раевский Николай Николаевич | ||||||||||||
 Портрет Раєвського М.М. Дж.Доу. Зимового палацу | ||||||||||||
| Народження | 14 (25) вересня 1771 Санкт-Петербург,  Російська імперія | |||||||||||
| Смерть | 16 (28) вересня 1829 (58 років) Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії, Російська імперія | |||||||||||
| Поховання | Розумівка | |||||||||||
| Країна | Російська імперія | |||||||||||
| Роки служби | 1786—1797, 1801, 1807—1824 | |||||||||||
| Звання |  Генерал від кавалерії | |||||||||||
| Командування | Q18408220? | |||||||||||
| Війни / битви | Бородинська битва, бій під Салтанівкою, Битва народів | |||||||||||
| Відносини | сини: Раєвський Олександр Миколайович (військовик), Раєвський Микола Миколайович (1801), донька:Волконська Марія Миколаївна | |||||||||||
| Рід | d | |||||||||||
| Діти | Волконська Марія Миколаївна, d, Раєвська Софія Миколаївна, Раєвський Олександр Миколайович (військовик) і Раєвський Микола Миколайович (син) | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 Раєвський Микола Миколайович у Вікісховищі | ||||||||||||
Біографія
Раєвський зі стародавнього дворянського роду, за сімейною легендою походить від вихідця з Данії графа Петра Дуніна, який оселився в 1124 році у Польщі. Син полковника, внучатий племінник князя Г. Потьомкіна. У 1774 році записаний рядовим до лейб-гвардії Преображенського полку. Раєвський двадцяти років від народження був вже полковником лейб-гвардії Семенівського полку. Брав участь у військових діях проти турків і поляків, а згодом, командуючи нижньогородським драгунським полком, був при взятті Дербента (1796). За часів імператора Павла Раєвський був тимчасово виключений зі служби. За Олександра I повернений з чином генерал-майора. Брав участь у війнах з Францією (1805 — 1807): Війна третьої коаліції, Війна четвертої коаліції; зі Швецією (1808 — 1809) і Туреччиною (1806 — 1812), проявивши величезну мужність і військовий талант.
З початком Вітчизняної війни 1812 Раєвський командував 7-м піхотним корпусом в армії Багратіона і зміг затримати французького маршала Даву, давши можливість відступити основним силам російської армії. Під час Салтанівського бою Рєвський на чолі полку підняв солдатів в атаку. За легендою, з ним поруч знаходилися його сини 17 і 11 років. Під час Бородінської битви Раєвський, зі своїм (7-м) корпусом, стояв на правому фланзі лівого крила армії, проти якого спрямовані були майже всі сили французів. Блискучий захист редуту, який отримав його ім'я, дала Раєвському гучну славу. Під Малоярославцем він разом з вдало захищав калузьку дорогу; в битві під Червоним сприяв остаточної поразки наполеонівської армії. У 1813 році Раєвський брав участь у боях під Бауценом, Дрезденом, Кульмом, Лейпцигом (під час останнього був поранений кулею в груди, але залишався на коні до кінця битви). У 1814 році в битві під Бар-Сюр-Обом командував армією замість пораненого графа Вітгенштейна. Під Арсісом, після кровопролитної битви, першим увійшов до міста, а потім переслідував ворога до Парижа.
Після війни жив у Києві, про що нагадує назва вулиці на Печерську. З 1826 року був членом Державної ради.
Помер Микола Миколайович Раєвський 16 (28) вересня 1829 року у селі Бовтишка у віці 58 років. Похований він у фамільної усипальниці в селі Розумівка.
На його надгробній плиті накреслені слова: «Він був у Смоленську щит — У Парижі меч Росії.»
Автор епітафії декабрист М. Ф. Орлов.
Родина
Був одружений на внучці М. В. Ломоносова С. О. Константинової (Раєвської С. О.). У Миколи Миколайовича та Софії Олексіївни народилися двоє синів і п'ять дочок:
- Олександр (1795–1868) — полковник, камергер;
- Катерина (1797–1885) — фрейліна, вийшла заміж за декабриста Орлова;
- Микола (1801–1843) — генерал-лейтенант, учасник Кавказької війни, засновник Новоросійська;
- Софія — померла в дитинстві;
- Олена (1803–1852) — фрейліна;
- Марія (1805–1863) — вийшла заміж за декабриста Сергія Волконського і поїхала за ним до Сибіру;
- Софія (1806–1883) — фрейліна.
Сини Раєвських Олександр і Микола булі заарештовані у справі декабристів, в ході слідства приналежність їх до таємного товариства доведена не була. Обидва були звільнені з виправдувальним атестатом.
Нагороди
Російські ордена
- 4 ступеня — 28 червня 1792 року (бій під Городищем)
- 3 ступеня — 15 лютого 1813 року (за відмінність у бою під Малоярославцем)
- 2 ступеня — 19 березня 1814 року (за відмінність при взятті Парижа)
- 4 ступеня — 2 вересня 1793 року (Могилів-Подільський)
- 3 ступеня — 1 грудня 1807 року
- 2 ступеня — за битви 1808 року
- 1 ступеня — за відмінність в битві при Кульмі
- 1 ступеня — 20 травня 1808 року
Орден Святого Олександра Невського — 26 серпня 1812 року (Бородинська битва)
Золота шпага з діамантами (за захоплення ) — 1810 рік
Ордена іноземних держав
- Австрійський орден Марії Терезії
- Прусський Орден Червоного орла
Увічнення пам'яті
У Москві в одна з вулиць названа на честь Раєвського.
Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.
Св. Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування і архітектури національного культурного надбання України.
Примітки
- Декабристы. Биографический справочник под ред академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988,с.152, 153 — 154
- . Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 17 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 16 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 18 травня 2011.
Джерела
- Ковалёв К. Н. Н. Н. Раевский // Герои 1812 года. — М.: 1987. — (Жизнь замечательных людей).
Посилання
- Тарле Е. В. Нашествие Наполеона на Россию. [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- 1812 г. Русская армия. Генералитет. Раевский Н. Н. [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Биография Раевского Н. Н. [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Храмы семьи Раевских. [Архівовано 9 травня 2012 у WebCite] Обласна універсальна наукова бібліотеки ім. Д. І. Чижевського.
- Раевские — хозяева имения в Тессели. [Архівовано 9 травня 2012 у WebCite](рос.)
- Цветные фотографии С. М. Прокудина-Горского (1902—1916). По местам сражений 1812 года. [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Олег Лекманов. Генерал Раевский и сыновья. Из комментария к одной пушкинской рецензии. [Архівовано 19 травня 2012 у WebCite](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rayevskij Rayevskij Mikola Mikolajovich 14 25 veresnya 1771 17710925 16 28 veresnya 1829 rosijskij vijskovik geroj Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku general vid kavaleriyi Nalezhav do starodavnogo dvoryanskogo rodu Za tridcyat rokiv bezdogannoyi sluzhbi brav uchast u bagatoh najbilshih bitvah epohi Pislya podvigu pid Saltanivkoyu stav odnim z najpopulyarnishih generaliv rosijskoyi armiyi Borotba za batareyu Rayevskogo stala odnim z klyuchovih epizodiv Borodinskoyi bitvi Uchasnik Bitvi narodiv i vzyattya Parizha Chlen Derzhavnoyi radi Buv blizko znajomij z bagatma dekabristami Druzhboyu z Rayevskim pishavsya O S Pushkin Rayevskij Mikola MikolajovichRaevskij Nikolaj NikolaevichPortret Rayevskogo M M Dzh Dou Zimovogo palacuNarodzhennya 14 25 veresnya 1771 1771 09 25 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert 16 28 veresnya 1829 1829 09 28 58 rokiv Bovtishka Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rosijska imperiyaPohovannya RozumivkaKrayina Rosijska imperiyaRoki sluzhbi 1786 1797 1801 1807 1824Zvannya General vid kavaleriyiKomanduvannya Q18408220 Vijni bitvi Borodinska bitva bij pid Saltanivkoyu Bitva narodivVidnosini sini Rayevskij Oleksandr Mikolajovich vijskovik Rayevskij Mikola Mikolajovich 1801 donka Volkonska Mariya MikolayivnaRid dDiti Volkonska Mariya Mikolayivna d Rayevska Sofiya Mikolayivna Rayevskij Oleksandr Mikolajovich vijskovik i Rayevskij Mikola Mikolajovich sin Nagorodi Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Kavaler ordena Mariyi Tereziyi Orden Chervonogo orla Rayevskij Mikola Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaRayevskij zi starodavnogo dvoryanskogo rodu za simejnoyu legendoyu pohodit vid vihidcya z Daniyi grafa Petra Dunina yakij oselivsya v 1124 roci u Polshi Sin polkovnika vnuchatij pleminnik knyazya G Potomkina U 1774 roci zapisanij ryadovim do lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku Rayevskij dvadcyati rokiv vid narodzhennya buv vzhe polkovnikom lejb gvardiyi Semenivskogo polku Brav uchast u vijskovih diyah proti turkiv i polyakiv a zgodom komanduyuchi nizhnogorodskim dragunskim polkom buv pri vzyatti Derbenta 1796 Za chasiv imperatora Pavla Rayevskij buv timchasovo viklyuchenij zi sluzhbi Za Oleksandra I povernenij z chinom general majora Brav uchast u vijnah z Franciyeyu 1805 1807 Vijna tretoyi koaliciyi Vijna chetvertoyi koaliciyi zi Shveciyeyu 1808 1809 i Turechchinoyu 1806 1812 proyavivshi velicheznu muzhnist i vijskovij talant Z pochatkom Vitchiznyanoyi vijni 1812 Rayevskij komanduvav 7 m pihotnim korpusom v armiyi Bagrationa i zmig zatrimati francuzkogo marshala Davu davshi mozhlivist vidstupiti osnovnim silam rosijskoyi armiyi Pid chas Saltanivskogo boyu Ryevskij na choli polku pidnyav soldativ v ataku Za legendoyu z nim poruch znahodilisya jogo sini 17 i 11 rokiv Pid chas Borodinskoyi bitvi Rayevskij zi svoyim 7 m korpusom stoyav na pravomu flanzi livogo krila armiyi proti yakogo spryamovani buli majzhe vsi sili francuziv Bliskuchij zahist redutu yakij otrimav jogo im ya dala Rayevskomu guchnu slavu Pid Maloyaroslavcem vin razom z vdalo zahishav kaluzku dorogu v bitvi pid Chervonim spriyav ostatochnoyi porazki napoleonivskoyi armiyi U 1813 roci Rayevskij brav uchast u boyah pid Baucenom Drezdenom Kulmom Lejpcigom pid chas ostannogo buv poranenij kuleyu v grudi ale zalishavsya na koni do kincya bitvi U 1814 roci v bitvi pid Bar Syur Obom komanduvav armiyeyu zamist poranenogo grafa Vitgenshtejna Pid Arsisom pislya krovoprolitnoyi bitvi pershim uvijshov do mista a potim peresliduvav voroga do Parizha Pislya vijni zhiv u Kiyevi pro sho nagaduye nazva vulici na Pechersku Z 1826 roku buv chlenom Derzhavnoyi radi Pomer Mikola Mikolajovich Rayevskij 16 28 veresnya 1829 roku u seli Bovtishka u vici 58 rokiv Pohovanij vin u familnoyi usipalnici v seli Rozumivka Na jogo nadgrobnij pliti nakresleni slova Vin buv u Smolensku shit U Parizhi mech Rosiyi Avtor epitafiyi dekabrist M F Orlov Originalnij tekst ros On byl v Smolenske shit V Parizhe mech Rossii RodinaRayevska Sofiya Oleksiyivna Portret roboti Borovikovskogo Buv odruzhenij na vnuchci M V Lomonosova S O Konstantinovoyi Rayevskoyi S O U Mikoli Mikolajovicha ta Sofiyi Oleksiyivni narodilisya dvoye siniv i p yat dochok Oleksandr 1795 1868 polkovnik kamerger Katerina 1797 1885 frejlina vijshla zamizh za dekabrista Orlova Mikola 1801 1843 general lejtenant uchasnik Kavkazkoyi vijni zasnovnik Novorosijska Sofiya pomerla v ditinstvi Olena 1803 1852 frejlina Mariya 1805 1863 vijshla zamizh za dekabrista Sergiya Volkonskogo i poyihala za nim do Sibiru Sofiya 1806 1883 frejlina Sini Rayevskih Oleksandr i Mikola buli zaareshtovani u spravi dekabristiv v hodi slidstva prinalezhnist yih do tayemnogo tovaristva dovedena ne bula Obidva buli zvilneni z vipravduvalnim atestatom NagorodiRosijski ordena Orden Svyatogo Georgiya 4 stupenya 28 chervnya 1792 roku bij pid Gorodishem 3 stupenya 15 lyutogo 1813 roku za vidminnist u boyu pid Maloyaroslavcem 2 stupenya 19 bereznya 1814 roku za vidminnist pri vzyatti Parizha Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya 2 veresnya 1793 roku Mogiliv Podilskij 3 stupenya 1 grudnya 1807 roku 2 stupenya za bitvi 1808 roku 1 stupenya za vidminnist v bitvi pri Kulmi Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya 20 travnya 1808 roku Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 26 serpnya 1812 roku Borodinska bitva Zolota shpaga z diamantami za zahoplennya 1810 rik Ordena inozemnih derzhav Avstrijskij orden Mariyi Tereziyi Prusskij Orden Chervonogo orlaUvichnennya pam yatiU Moskvi v odna z vulic nazvana na chest Rayevskogo Odna z vulic Kiyeva nosit im ya Mikoli Rayevskogo Sv Hrestovozdvizhenska cerkva v seli Rozumivka usipalnicya Rayevskih vnesena do reyestru pam yatok mistobuduvannya i arhitekturi nacionalnogo kulturnogo nadbannya Ukrayini PrimitkiDekabristy Biograficheskij spravochnik pod red akademika M V Nechkinoj M Nauka 1988 s 152 153 154 Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 17 travnya 2011 Arhiv originalu za 19 bereznya 2011 Procitovano 16 travnya 2011 Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 18 travnya 2011 DzherelaKovalyov K N N N Raevskij Geroi 1812 goda M 1987 Zhizn zamechatelnyh lyudej PosilannyaTarle E V Nashestvie Napoleona na Rossiyu 15 travnya 2011 u Wayback Machine ros 1812 g Russkaya armiya Generalitet Raevskij N N 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros Biografiya Raevskogo N N 26 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Hramy semi Raevskih Arhivovano 9 travnya 2012 u WebCite Oblasna universalna naukova biblioteki im D I Chizhevskogo Raevskie hozyaeva imeniya v Tesseli Arhivovano 9 travnya 2012 u WebCite ros Cvetnye fotografii S M Prokudina Gorskogo 1902 1916 Po mestam srazhenij 1812 goda 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine Oleg Lekmanov General Raevskij i synovya Iz kommentariya k odnoj pushkinskoj recenzii Arhivovano 19 travnya 2012 u WebCite ros