Раєвський Микола Миколайович (14 (25) вересня 1801, Москва — 24 липня (5 серпня) 1843, Червона слобода Новохоперського повіту Воронезької губернії) — генерал-лейтенант, син ветерана війни 1812 року М. М. Раєвського, учасник франко-російської війни 1812 року і закордонних походів. Учасник російсько-турецької війни 1828-1829 рр.. Один із засновників Новоросійська.
Раєвський Микола Миколайович | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Раевский Николай Николаевич | ||||||
Народження | 14 (25) вересня 1801 Москва, Російська імперія | |||||
Смерть | 24 липня (5 серпня) 1843 (41 рік) Червона слобода Новохоперського повіту Воронезької губернії Російська імперія бешиха | |||||
Країна | Російська імперія | |||||
Рід військ | кавалерія | |||||
Звання | Генерал-лейтенант | |||||
Командування | d | |||||
Війни / битви | Франко-російська війна 1812, Російсько-турецька війна (1828—1829) | |||||
Відносини | батько: Раєвський Микола Миколайович, брат: Раєвський Олександр Миколайович, сестра: Волконська Марія Миколаївна, син: Раєвський Микола Миколайович (1839) | |||||
Рід | d | |||||
Діти | Раєвський Микола Миколайович (1839) і Раєвський Михайло Миколайович | |||||
Нагороди | | |||||
Раєвський Микола Миколайович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Москві. Вступив в службу підпрапорщиком в Орловський піхотний полк – 10 червня 1811 року, ще хлопчиком брав участь у війні 1812 року, був з батьком під Салтановкою. Прапорщик – 2 травня 1812 року, підпоручик 5 єгерського полку – 21 грудня 1812, переведений до лейб-гвардії Гусарського полку – 18 травня 1814 і призначений ад'ютантом І.В. Васильчикова, поручик – 7 березня 1816, штабс-ротмістр – 28 червнгя 1817, ротмістр – 24 квітня 1819, призначений ад'ютантом барона – 23 жовтня 1821 року, полковник Сумського гусарського полку – 12 грудня 1823, переведений в Курляндський драгунський полк – 1 січня 1824, до Харківського драгунського полку – 14 червня 1825 року.
Підозрювався у приналежності до таємних товариств декабристів, що в ході слідства не підтвердилося. Наказ про арешт від 19 грудня 1825 року, заарештований за місцем служби в 3 драгунський дивізії під час приведення до присяги, доставлений в Петербург на головну гауптвахту – 4 січня 1826 року. 17 січня 1826 року височайше наказано звільнити з виправдувальним атестатом. Переведений до Нижньогородського драгунського полку і призначений його командиром - 16 вересня 1826, Учасник російсько-турецької війни 1828-1829, за відміну генерал-майор - 1 січня 1829 року. Призначений начальником 5 уланської дивізії – 14 грудня 1829 року. Але Паскевич, звинувативши його перед імператором Миколою I у зносинах з засланими на Кавказ декабристами, домігся його усунення з посади. Мешкав то в Москві, то в своїх маєтках в Київській губернії, то в Петербурзі, то, нарешті, в Криму, в своєму маєтку . З 21 вересня 1837 року начальник 1 відділення Чорноморської берегової лінії. За відміну генерал-лейтенант – 9 серпня 1838, начальник Чорноморської берегової лінії – 12 серпня 1839 року. Звільнений від служби 26 листопада 1841 року. Помер у слободі Червоної Новохоперського повіту Воронезької губернії, де й похований.
Захоплювався ботанікою, займався проблемами садівництва на Кавказі. Був членом Московського товариства випробувачів природи, почесним членом Московського товариства заохочення та поліпшення садівництва, одним із засновників Російського товариства любителів садівництва. Працював над проблемою розведення яблук в середніх та північних областях Росії. Будучи начальником Чорноморської берегової лінії (1838-1841), займався акліматизацією тропічної та субтропічної флори. Завдяки йому в Абхазії й досі культивують чайні та цитрусові плантації, вирощують коркове дерево.
Дружина (с 22 січня 1839) - фрейліна Ганна Михайлівна Бороздіна (29 вересня 1819 - 10 грудня 1883). Діти: Микола (5 листопада 1839 - 20 серпня 1876), який загинув в сербо-турецькій війні 1876 під Алексінацем; Михайло (15 лютого 1841 - 10 грудня 1893), поет і відомий садівник.
Дружба з Пушкіним
Був у дружніх відносинах з О.С. Пушкіним. З Пушкіним познайомився у Царському Селі (1816-1817), де був розквартирований його гусарський полк. Їхні дружні стосунки збереглися на все життя. Пушкіну імпонував відкритий і доброзичливий характер Миколи Раєвського, його освіченість, літературний смак. Поет прислухався до його думки. Раєвському присвячений «Кавказький полонений». Ще в Петербурзі Пушкін почув від нього переказ про «фонтан сліз», і Раєвський спонукав його писати на цю тему. У 1824 році вони зустрічалися в Одесі, а в 1829-му - на Кавказі, в діючій армії. Микола Раєвський був тоді вже генерал-майором, командиром Нижньогородського драгунського полку. Ця їхня зустріч знайшла відображення в «Подорожі в Арзрум».
Нагороди
- Орден Святого Володимира 4 ступеня - за битву за Париж у 1814 році.
- Орден Святого Георгія 4 ступеня - за участь у Російсько-перський війні (1826—1828).
- Орден Святої Анни 2 ступеня - Російсько-перська війна (1826—1828).
- Орден Святого Володимира 3 ступеня - за відмінну у війні з Туреччиною.
- Орден Білого Орла - в 1838 році за дії проти горців.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 7 червня 2011.
Джерела
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с.152 (рос.)
Посилання
- Раевский Николай Николаевич. Биография. [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Раєвський Микола Миколайович (середній) [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rayevskij Rayevskij Mikola Mikolajovich 14 25 veresnya 1801 18010925 Moskva 24 lipnya 5 serpnya 1843 Chervona sloboda Novohoperskogo povitu Voronezkoyi guberniyi general lejtenant sin veterana vijni 1812 roku M M Rayevskogo uchasnik franko rosijskoyi vijni 1812 roku i zakordonnih pohodiv Uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rr Odin iz zasnovnikiv Novorosijska Rayevskij Mikola MikolajovichRaevskij Nikolaj NikolaevichNarodzhennya 14 25 veresnya 1801 1801 09 25 Moskva Rosijska imperiyaSmert 24 lipnya 5 serpnya 1843 1843 08 05 41 rik Chervona sloboda Novohoperskogo povitu Voronezkoyi guberniyi Rosijska imperiya beshihaKrayina Rosijska imperiyaRid vijsk kavaleriyaZvannya General lejtenantKomanduvannya dVijni bitvi Franko rosijska vijna 1812 Rosijsko turecka vijna 1828 1829 Vidnosini batko Rayevskij Mikola Mikolajovich brat Rayevskij Oleksandr Mikolajovich sestra Volkonska Mariya Mikolayivna sin Rayevskij Mikola Mikolajovich 1839 Rid dDiti Rayevskij Mikola Mikolajovich 1839 i Rayevskij Mihajlo MikolajovichNagorodi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Bilogo Orla Polsha Rayevskij Mikola Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Moskvi Vstupiv v sluzhbu pidpraporshikom v Orlovskij pihotnij polk 10 chervnya 1811 roku she hlopchikom brav uchast u vijni 1812 roku buv z batkom pid Saltanovkoyu Praporshik 2 travnya 1812 roku pidporuchik 5 yegerskogo polku 21 grudnya 1812 perevedenij do lejb gvardiyi Gusarskogo polku 18 travnya 1814 i priznachenij ad yutantom I V Vasilchikova poruchik 7 bereznya 1816 shtabs rotmistr 28 chervngya 1817 rotmistr 24 kvitnya 1819 priznachenij ad yutantom barona 23 zhovtnya 1821 roku polkovnik Sumskogo gusarskogo polku 12 grudnya 1823 perevedenij v Kurlyandskij dragunskij polk 1 sichnya 1824 do Harkivskogo dragunskogo polku 14 chervnya 1825 roku Pidozryuvavsya u prinalezhnosti do tayemnih tovaristv dekabristiv sho v hodi slidstva ne pidtverdilosya Nakaz pro aresht vid 19 grudnya 1825 roku zaareshtovanij za miscem sluzhbi v 3 dragunskij diviziyi pid chas privedennya do prisyagi dostavlenij v Peterburg na golovnu gauptvahtu 4 sichnya 1826 roku 17 sichnya 1826 roku visochajshe nakazano zvilniti z vipravduvalnim atestatom Perevedenij do Nizhnogorodskogo dragunskogo polku i priznachenij jogo komandirom 16 veresnya 1826 Uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 za vidminu general major 1 sichnya 1829 roku Priznachenij nachalnikom 5 ulanskoyi diviziyi 14 grudnya 1829 roku Ale Paskevich zvinuvativshi jogo pered imperatorom Mikoloyu I u znosinah z zaslanimi na Kavkaz dekabristami domigsya jogo usunennya z posadi Meshkav to v Moskvi to v svoyih mayetkah v Kiyivskij guberniyi to v Peterburzi to nareshti v Krimu v svoyemu mayetku Z 21 veresnya 1837 roku nachalnik 1 viddilennya Chornomorskoyi beregovoyi liniyi Za vidminu general lejtenant 9 serpnya 1838 nachalnik Chornomorskoyi beregovoyi liniyi 12 serpnya 1839 roku Zvilnenij vid sluzhbi 26 listopada 1841 roku Pomer u slobodi Chervonoyi Novohoperskogo povitu Voronezkoyi guberniyi de j pohovanij Zahoplyuvavsya botanikoyu zajmavsya problemami sadivnictva na Kavkazi Buv chlenom Moskovskogo tovaristva viprobuvachiv prirodi pochesnim chlenom Moskovskogo tovaristva zaohochennya ta polipshennya sadivnictva odnim iz zasnovnikiv Rosijskogo tovaristva lyubiteliv sadivnictva Pracyuvav nad problemoyu rozvedennya yabluk v serednih ta pivnichnih oblastyah Rosiyi Buduchi nachalnikom Chornomorskoyi beregovoyi liniyi 1838 1841 zajmavsya aklimatizaciyeyu tropichnoyi ta subtropichnoyi flori Zavdyaki jomu v Abhaziyi j dosi kultivuyut chajni ta citrusovi plantaciyi viroshuyut korkove derevo Druzhina s 22 sichnya 1839 frejlina Ganna Mihajlivna Borozdina 29 veresnya 1819 10 grudnya 1883 Diti Mikola 5 listopada 1839 20 serpnya 1876 yakij zaginuv v serbo tureckij vijni 1876 pid Aleksinacem Mihajlo 15 lyutogo 1841 10 grudnya 1893 poet i vidomij sadivnik Druzhba z PushkinimBuv u druzhnih vidnosinah z O S Pushkinim Z Pushkinim poznajomivsya u Carskomu Seli 1816 1817 de buv rozkvartirovanij jogo gusarskij polk Yihni druzhni stosunki zbereglisya na vse zhittya Pushkinu imponuvav vidkritij i dobrozichlivij harakter Mikoli Rayevskogo jogo osvichenist literaturnij smak Poet prisluhavsya do jogo dumki Rayevskomu prisvyachenij Kavkazkij polonenij She v Peterburzi Pushkin pochuv vid nogo perekaz pro fontan sliz i Rayevskij sponukav jogo pisati na cyu temu U 1824 roci voni zustrichalisya v Odesi a v 1829 mu na Kavkazi v diyuchij armiyi Mikola Rayevskij buv todi vzhe general majorom komandirom Nizhnogorodskogo dragunskogo polku Cya yihnya zustrich znajshla vidobrazhennya v Podorozhi v Arzrum NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya za bitvu za Parizh u 1814 roci Orden Svyatogo Georgiya 4 stupenya za uchast u Rosijsko perskij vijni 1826 1828 Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Rosijsko perska vijna 1826 1828 Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya za vidminnu u vijni z Turechchinoyu Orden Bilogo Orla v 1838 roci za diyi proti gorciv Primitki Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 7 chervnya 2011 DzherelaDekabristy Biograficheskij spravochnik Pod red akademika M V Nechkinoj M Nauka 1988 s 152 ros PosilannyaRaevskij Nikolaj Nikolaevich Biografiya 26 listopada 2011 u Wayback Machine ros Rayevskij Mikola Mikolajovich serednij 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine