Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луї́ Ніколя́ Даву́ (фр. Louis Nicolas Davout чи D'Avout, Davoust, 10 травня 1770 — 1 червня 1823) — полководець наполеонівських війн, герцог Ауерштедтський, князь Екмюльський (фр. duc d'Auerstaedt, prince d'Eckmühl), маршал Франції. Мав прізвисько «залізний маршал». Був єдиним наполеонівським маршалом, який не програв до 1815 жодної битви.
| Луї Ніколя Даву | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 травня 1770[1][4][…] Анну |
| Помер | 1 червня 1823[1][2][…](53 роки) Париж, Франція[5] ·туберкульоз |
| Поховання | d |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик, офіцер, воєначальник |
| Галузь | військова справа[6] |
| Знання мов | французька[1][6] |
| Учасник | Революційні війни і Наполеонівські війни |
| Роки активності | з 1788 |
| Титул | герцог |
| Посада | d, d і пер Франції[d] |
| Військове звання | Маршал Імперії[d] і генерал[6] |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Родичі | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d, d, d і d |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Виховувався в Брієнській військовій школі разом з Наполеоном; командував батальйоном під начальством Дюмур'є, брав участь у походах 1793–1795. Коли Дюмур'є зрадив республіканському правлінню, став першим, хто намагався заарештувати опального генерала.
Під час єгипетської експедиції багато в чому завдяки йому була здобута перемога під Абукіром.
У 1805 став маршалом та брав участь як в Ульмській операції, так і у битві під Аустерліцем, де його третій корпус витримав головний удар російсько-пруських військ.
У 1806 корпус в 26 000 під проводом Даву завдав нищівної поразки вдвічі чисельнішій армії герцога Брауншвейзького під Ауерштедтом, внаслідок чого він отримав герцогський титул.
У 1809 сприяв поразці австрійців при та Ваграмі, внаслідок чого отримав князівський титул.
У 1812, вже як командувач першого корпусу Великої Армії, був поранений у Бородинській битві; в 1813, після битви під Лейпцигом, замкнувся в Гамбурзі і здав його лише після повалення Наполеона.
Під час першої реставрації залишався без роботи; після повернення Наполеона з острова Ельби був призначений військовим міністром і командував військами біля Парижа, який віддав союзникам після битви при Ватерлоо лише за умови повної амністії для офіцерів, що під час «Ста днів» перейшли на бік Наполеона. В разі ненадання таких гарантій Даву обіцяв піти з армією за Сену і продовжити супротив. Одначе, як показав час, не зважаючи на обіцянки союзників, умова амністії виконана не була.
У період «білого терору» на судовому процесі проти маршала Нея, що завершився смертним вироком останньому, Даву був одним з небагатьох, хто без коливань став на захист маршала. Сам герцог Ауерштедтський не опинився на лаві підсудних з двох причин — через свою популярність у народі та через те, що виявився єдиним маршалом, котрий не приніс присяги королю Людовику XVIII, зберігши вірність Наполеонові, завдяки чому й уник обвинувачень у державній зраді.
У 1818 прийнятий при дворі Людовика XVIII, а в 1819 його було піднесено до звання пера Франції.
Помер 1 червня 1823 від туберкульозу легенів.
Відгуки сучасників
«Це один з найбільш славних та чистих героїв Франції»
«Видатна людина, яку поки що не оцінено гідно»
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Gallaher J. G. Encyclopædia Britannica
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Даву Луи Никола // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Посилання
- Даву // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Даву Луи-Никола // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)