Патрі́с де Мак-Маго́н (фр. Patrice de Mac Mahon, *13 липня 1808, Сюллі — †17 жовтня 1893, Монкрессон) — французький маршал, політичний діяч, президент Третьої республіки (1873–1879), князь Андорри.
Патріс де Мак-Магон | |
---|---|
фр. Patrice de Mac Mahon | |
Народився | 13 липня 1808 Сюллі, Французька імперія |
Помер | 17 жовтня 1893 (85 років) Монкрессон, Французька республіка ·хронічна ниркова недостатність |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | офіцер, політик, військовослужбовець |
Alma mater | Сен-Сір |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | французько-прусська війна, Французьке завоювання Алжиру, Кримська війна, Австро-італо-французька війна і Паризька комуна |
Роки активності | з 1827 |
Титул | Герцог Маджентський |
Посада | президент Франції |
Військове звання | маршал |
Термін | 1873 — 1879 |
Попередник | Луї Адольф Тьєр |
Наступник | Жюль Греві |
Партія | легітиміст |
Конфесія | католик |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d[2][3][4] |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Елізабет де ла Круа де Кастрі |
Діти | Патріс, Ежен, Еммануель, Марія |
Нагороди | |
Герб герцога Мадженти | |
|
Біографія
Патріс де Мак-Магон народився 13 липня 1808 року в замку Сюллі (Бургундія) в родині військового [fr]. Був шостою і передостанньою дитиною в родині. Походив з ірландського роду, що переїхав з графства Лімерік до Франції внаслідок Славної революції.
У 1820 році вступив до єзуїтської семінарії в Отені; продовжив навчання в ліцеї Людовіка Великого в Парижі. В 1825 році вступив до військової школи Сен-Сір, після закінчення якої 1827 року був мобілізований до армії. Брав участь в окупації Алжиру, облозі Антверпена 1832 року.
1833 року Мак-Магон отримав звання капітана і повернувся до Алжиру. Керував кавалерією; провів успішну облогу Константини 13 жовтня 1837 року, де був поранений.
У 1843 році став командиром французького іноземного легіону. З 1845 року — полковник, з 1848 — бригадний генерал. 16 липня 1852 року отримав звання дивізійного генерала. До 1855 року майже постійно перебував у Алжирі і дослужився до звання генерал-майора. Під час Кримської війни командував 2-им корпусом 1-ї піхотної дивізії Східної армії. У 1855 році очолив атаку на укріплення Малахового кургану під Севастополем і захопив його.
14 березня 1854 року одружився з Елізабет де ла Круа де Кастрі. Мав четверо дітей.
24 червня 1856 року Мак-Магон був обраний до Сенату. Після спроби замаху на життя імператора Наполеона III у 1858 році він став єдиним сенатором, хто голосував проти проекту урядового закону про надзвичайні заходи безпеки.
За військові заслуги у битві під Маджентою під час італійської кампанії, 5 червня 1859 року Мак-Магон отримав від імператора звання маршала і був удостоєний титулу герцога Мадженти. Відзначився також у битві під Сольферіно, де командував центром французької армії.
18 жовтня 1861 року представляв Францію на коронації короля Пруссії Вільгельма I в Кенінгсберзі.
1 вересня 1864 року Мак-Магон був призначений генерал-губернатором Алжиру. Цей період став найменш успішним в його кар'єрі: незважаючи на деякі проведені реформи, внаслідок численних скарг він був змушений добровільно піти у відставку.
На початку франко-пруської війни, 23 липня 1870 року очолив . 6 серпня цього ж року зазнав поразки у битві під Вертом. 1 вересня брав участь у Битві під Седаном, де був серйозно поранений і взятий у полон. Під час Паризької комуни 1871 року очолив версальські війська і придушив повстання.
24 травня 1873 Мак-Магон був обраний президентом Франції. Перебуваючи на посаді, він сприяв політиці монархістів по встановленню монархії; був противником республіканської Конституції 1875 року. На виборах 5 січня 1879 року Мак-Магон не отримав парламентської підтримки і 30 січня пішов у відставку. У 1891 році видав книгу «L'armee de Versailles, rapport officiel» (фр. Армія Версаля: офіційний звіт).
Патріс де Мак-Магон помер 17 жовтня 1893 року в Монкрессоні внаслідок ниркової недостатності. Після відспівування у паризькій церкві Сен-Мадлен 22 жовтня був урочисто похований в Будинку Інвалідів.
Титули
Герцог Маджентський - 5 червня 1859 року, наступного дня після перемоги в Маджентській битві Патріс де Мак-Магон отримує від імператора Наполеона ІІІ, як визнання його заслуг герцогський титул. Ця битва стала вирішальною в подіях Італійської компанії 1859 року і саме дії генерала де Мак-Магона дозволили зробити її переможною для Другої Імперії. Цей титул став одним зі спадкових титулів родини Мак-Магон. А з 1894 титули "герцога Маджентського " та «маркіза Егійського» з'єдналися та належать однієї людині.
Нагороди
- Франція
- Орден Почесного легіону
- Військова Медаль 1857 рік
- Пам'ятна медаль за Італійську компанію 1859 року
- Велика Британія
- Орден Лазні
- Кавалер Великого Хреста
- Кримська медаль 1856 рік
- Орден Лазні
- Іспанія
- Орден Золотого руна
- Кавалер 1875 рік
- Орден Золотого руна
- Королівство Пруссія
- Орден Чорного орла
- Кавалер Великого Хреста
- Орден Чорного орла
- Королівство Камбоджа
- Королівський орден Камбоджі
- Кавалер Великого Хреста
- Королівський орден Камбоджі
- Сардинське королівство
- Вищий орден Святого Благовіщення
- Кавалер 1859 рік
- Орден Святих Маврикія та Лазаря
- Кавалер Великого Хреста 1859 рік
- Вищий орден Святого Благовіщення
- Швеція
- Орден Серафимів
- Кавалер 1861 рік
- Орден Серафимів
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Departmental archives of Saône-et-Loire
- https://www.archives71.fr/ark:60535/s00513998433af93/5139d68d34a95.fiche=arko_fiche_6231662b8b37c.moteur=arko_default_61b1ccdceb9a7
- За часи Другої Імперії, імператор Наполеон ІІІ зробив чинними дворянські титули Першої Імперії, а також ввів чотири нові. Серед герцогів з'явилися нові чотири: Малахівський (1856—1864), Маджентский (1859), Морни (1863—1943), Песижні (1863—1885)
- Цей титул належав родині Мак-Магон з 1750 року
- При заснуванні ордену в 1802 році, його головою був монарх (імператор) Франції Наполеон I Бонапарт. Після заснування Другої Республіки президенти Франції перебирають на себе ці обов'язки. Кожен президент Франції на час свого головування є також й головою Ордену. Фактичним головою ордена завжди був Великий канцлер ордену Ордена Почесного легіону.
Література
- Р. А. Кривонос. Мак-Магон Марі Едме Патріс Моріс де // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Біографія Патріса де Мак-Магона на сайті Hrono.ru (рос.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patri s de Mak Mago n fr Patrice de Mac Mahon 13 lipnya 1808 Syulli 17 zhovtnya 1893 Monkresson francuzkij marshal politichnij diyach prezident Tretoyi respubliki 1873 1879 knyaz Andorri Patris de Mak Magonfr Patrice de Mac MahonNarodivsya 13 lipnya 1808 1808 07 13 Syulli Francuzka imperiyaPomer 17 zhovtnya 1893 1893 10 17 85 rokiv Monkresson Francuzka respublika hronichna nirkova nedostatnistPohovannya dKrayina FranciyaDiyalnist oficer politik vijskovosluzhbovecAlma mater Sen SirZnannya mov francuzka 1 Uchasnik francuzko prusska vijna Francuzke zavoyuvannya Alzhiru Krimska vijna Avstro italo francuzka vijna i Parizka komunaRoki aktivnosti z 1827Titul Gercog MadzhentskijPosada prezident FranciyiVijskove zvannya marshalTermin 1873 1879Poperednik Luyi Adolf TyerNastupnik Zhyul GreviPartiya legitimistKonfesiya katolikRid dBatko dMati d 2 3 4 Brati sestri dU shlyubi z Elizabet de la Krua de KastriDiti Patris Ezhen Emmanuel MariyaNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij oficer ordena Pochesnogo legionu Komandor ordena Pochesnogo legionu Oficer ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Pochesnogo legionu Vijskova Medal Francuzka Respublika Kavaler ordena Zolotogo runa Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra NevskogoGerb Gerb gercoga Madzhenti Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPatris de Mak Magon narodivsya 13 lipnya 1808 roku v zamku Syulli Burgundiya v rodini vijskovogo fr Buv shostoyu i peredostannoyu ditinoyu v rodini Pohodiv z irlandskogo rodu sho pereyihav z grafstva Limerik do Franciyi vnaslidok Slavnoyi revolyuciyi U 1820 roci vstupiv do yezuyitskoyi seminariyi v Oteni prodovzhiv navchannya v liceyi Lyudovika Velikogo v Parizhi V 1825 roci vstupiv do vijskovoyi shkoli Sen Sir pislya zakinchennya yakoyi 1827 roku buv mobilizovanij do armiyi Brav uchast v okupaciyi Alzhiru oblozi Antverpena 1832 roku 1833 roku Mak Magon otrimav zvannya kapitana i povernuvsya do Alzhiru Keruvav kavaleriyeyu proviv uspishnu oblogu Konstantini 13 zhovtnya 1837 roku de buv poranenij U 1843 roci stav komandirom francuzkogo inozemnogo legionu Z 1845 roku polkovnik z 1848 brigadnij general 16 lipnya 1852 roku otrimav zvannya divizijnogo generala Do 1855 roku majzhe postijno perebuvav u Alzhiri i dosluzhivsya do zvannya general majora Pid chas Krimskoyi vijni komanduvav 2 im korpusom 1 yi pihotnoyi diviziyi Shidnoyi armiyi U 1855 roci ocholiv ataku na ukriplennya Malahovogo kurganu pid Sevastopolem i zahopiv jogo Pam yatnik Mak Magonu bilya zamku Syulli 14 bereznya 1854 roku odruzhivsya z Elizabet de la Krua de Kastri Mav chetvero ditej 24 chervnya 1856 roku Mak Magon buv obranij do Senatu Pislya sprobi zamahu na zhittya imperatora Napoleona III u 1858 roci vin stav yedinim senatorom hto golosuvav proti proektu uryadovogo zakonu pro nadzvichajni zahodi bezpeki Za vijskovi zaslugi u bitvi pid Madzhentoyu pid chas italijskoyi kampaniyi 5 chervnya 1859 roku Mak Magon otrimav vid imperatora zvannya marshala i buv udostoyenij titulu gercoga Madzhenti Vidznachivsya takozh u bitvi pid Solferino de komanduvav centrom francuzkoyi armiyi 18 zhovtnya 1861 roku predstavlyav Franciyu na koronaciyi korolya Prussiyi Vilgelma I v Keningsberzi 1 veresnya 1864 roku Mak Magon buv priznachenij general gubernatorom Alzhiru Cej period stav najmensh uspishnim v jogo kar yeri nezvazhayuchi na deyaki provedeni reformi vnaslidok chislennih skarg vin buv zmushenij dobrovilno piti u vidstavku Na pochatku franko pruskoyi vijni 23 lipnya 1870 roku ocholiv 6 serpnya cogo zh roku zaznav porazki u bitvi pid Vertom 1 veresnya brav uchast u Bitvi pid Sedanom de buv serjozno poranenij i vzyatij u polon Pid chas Parizkoyi komuni 1871 roku ocholiv versalski vijska i pridushiv povstannya 24 travnya 1873 Mak Magon buv obranij prezidentom Franciyi Perebuvayuchi na posadi vin spriyav politici monarhistiv po vstanovlennyu monarhiyi buv protivnikom respublikanskoyi Konstituciyi 1875 roku Na viborah 5 sichnya 1879 roku Mak Magon ne otrimav parlamentskoyi pidtrimki i 30 sichnya pishov u vidstavku U 1891 roci vidav knigu L armee de Versailles rapport officiel fr Armiya Versalya oficijnij zvit Patris de Mak Magon pomer 17 zhovtnya 1893 roku v Monkressoni vnaslidok nirkovoyi nedostatnosti Pislya vidspivuvannya u parizkij cerkvi Sen Madlen 22 zhovtnya buv urochisto pohovanij v Budinku Invalidiv TituliGercog Madzhentskij 5 chervnya 1859 roku nastupnogo dnya pislya peremogi v Madzhentskij bitvi Patris de Mak Magon otrimuye vid imperatora Napoleona III yak viznannya jogo zaslug gercogskij titul Cya bitva stala virishalnoyu v podiyah Italijskoyi kompaniyi 1859 roku i same diyi generala de Mak Magona dozvolili zrobiti yiyi peremozhnoyu dlya Drugoyi Imperiyi Cej titul stav odnim zi spadkovih tituliv rodini Mak Magon A z 1894 tituli gercoga Madzhentskogo ta markiza Egijskogo z yednalisya ta nalezhat odniyeyi lyudini NagorodiFranciya Orden Pochesnogo legionu Kavaler 1830 rik Oficer 1837 rik Komandor 1849 rik Velikij oficer 1853 rik Kavaler Velikogo Hresta Legionu 1855 rik Golova ordena Pochesnogo legiona1873 1879 roki Vijskova Medal 1857 rik Pam yatna medal za Italijsku kompaniyu 1859 roku Velika Britaniya Orden Lazni Kavaler Velikogo Hresta Krimska medal 1856 rik Ispaniya Orden Zolotogo runa Kavaler 1875 rik Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla Kavaler Velikogo Hresta Korolivstvo Kambodzha Korolivskij orden Kambodzhi Kavaler Velikogo Hresta Sardinske korolivstvo Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler 1859 rik Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Velikogo Hresta 1859 rik Shveciya Orden Serafimiv Kavaler 1861 rikPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Departmental archives of Saone et Loire d Track Q19606452 https www archives71 fr ark 60535 s00513998433af93 5139d68d34a95 fiche arko fiche 6231662b8b37c moteur arko default 61b1ccdceb9a7 Za chasi Drugoyi Imperiyi imperator Napoleon III zrobiv chinnimi dvoryanski tituli Pershoyi Imperiyi a takozh vviv chotiri novi Sered gercogiv z yavilisya novi chotiri Malahivskij 1856 1864 Madzhentskij 1859 Morni 1863 1943 Pesizhni 1863 1885 Cej titul nalezhav rodini Mak Magon z 1750 roku Pri zasnuvanni ordenu v 1802 roci jogo golovoyu buv monarh imperator Franciyi Napoleon I Bonapart Pislya zasnuvannya Drugoyi Respubliki prezidenti Franciyi perebirayut na sebe ci obov yazki Kozhen prezident Franciyi na chas svogo golovuvannya ye takozh j golovoyu Ordenu Faktichnim golovoyu ordena zavzhdi buv Velikij kancler ordenu Ordena Pochesnogo legionu LiteraturaR A Krivonos Mak Magon Mari Edme Patris Moris de Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaBiografiya Patrisa de Mak Magona na sajti Hrono ru ros fr Poperednik Adolf Tyer Prezident Franciyi 1873 1879 Nastupnik Zhul Grevi Poperednik Adolf Tyer i Hosep Kajsal i Estrade Spivknyaz Andorri razom z Hosepom Kajsal i Estrade 1873 1879 Nastupnik Zhul Grevi i Salvador Kazanyas i Pahes