Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва при Седа́ні — найвідоміша битва Франко-прусської війни, що відбулася 1 вересня 1870 р. біля французького містечка Седан. Вона закінчилась полоном Наполеона ІІІ та більшої частини його війська і фактично змінила хід війни на користь Пруссії та її союзників, хоча боротьба тривала ще деякий час, тепер вже під керівництвом уряду Третьої французької республіки.
| Битва при Седані | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| the Французько-прусська війна | |||||||
 Карта битви при Седані (нім). | |||||||
| Координати: 49°42′00″ пн. ш. 4°56′40″ сх. д. / 49.7000000000277779577118054° пн. ш. 4.94444444447217801° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Пруссія Королівство Баварія Королівство Саксонія |  Франція | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Вільгельм І Гельмут фон Мольтке Людвиг фон дер Танн Принц Георг Саксонський | Наполеон III (полон) Патріс де Мак-Магон (полон) Огюст-Олександр Дюкро Емануель-Фелікс де Вімпффен | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 224,000 солдат: 188,000 піхоти 36,000 кавалерії 774 гармати | 120,000 солдат: 105,000 піхоти 15,000 кавалерії 564 гармати 76 мітральєз | ||||||
| Втрати | |||||||
| 2,320 вбитих 5,980 поранених 700 зниклих безвісти Загальні втрати: 9,000 жертв | 3,000 вбитих 14,000 поранених 103,000 полонених Загальні втрати: 120,000 жертв | ||||||
120-тисячна французька армія під командуванням маршала Патріса Мак-Магона та Наполеона ІІІ намагалась зняти облогу Меца, однак сама невдовзі була оточена прусською маазькою армією і зазнала поразки в . Маазька та Третя прусська армії під керівництвом фельдмаршала Гельмута фон Мольтке в присутності прусського короля Вільгельма І та канцлера Отто фон Бісмарка загнали війська Мак-Магона у кільце оточення біля Седану. Маршал Мак-Магон був поранений у ході битви і передав командування армією генералу Дюкро.
Підготовка до битви
Після поразки французька (рейнська) армія маршала Базена відступила до міста Мец, де була взята в облогу 1-ю та 2-ю прусськими арміями загальною чисельністю в 134,000 солдат. Імператор Франції Наполеон III разом з маршалом Мак-Магоном поспіхом сформував нову (шалонську) армію і виступив на чолі із нею на допомогу обложеному Мецу. Французькі війська намагались дістатись Меца обхідним лівофланговим маневром у північно-східному напрямку в бік бельгійського кордону з метою уникнення передчасної зустрічі із пруссаками. Після закінчення маневру шалонська армія планувала з'єднатися із силами маршала Базена. Однак прусське командування постійно перегравало своїх опонентів у грі маневрів і отримало низку перемог в серпні 1870 року. Після тривалого переходу французька армія була виснажена, а її фланги залишились оголеними. Фон Мольтке скористався нагодою, оточив шалонську армію з обох боків і захопив супротивника в "кліщі". Для цього він залишив біля Меца частину з'єднань, а 3-ю та Маазьку армії відрядив в північному напрямку, наздогнавши 30 серпня французькі війська біля Бомон-ан-Аргонн. Після важкого бою шалонська армія втратила 5,000 чоловік та 40 гармат і відійшла до Седану. Дізнавшись про поразку своєї армії при Бомоні, Наполеон III вирішив дати перепочинок своїм солдатам і зовсім не мав наміру вступати з пруссаками в бій. Однак фон Мольтке мав намір атакувати позиції французів невідкладно. Комунікації французької армії знаходились в Седані. Це означало, що французькі солдати не зможуть далеко відступити у випадку поразки.
Прусський головнокомандуючий вміло розділивши свої сили на три частини, оточив супротивника і відрізав йому шлях для відступу. Так французи власним ж невдалим обхідним маневром самі себе позбавили можливості відходу із зайнятих позицій. Усі навколишні міста були вже захоплені німцями, тому залишалось два варіанти дій: або закритися за стінами Седану, або, у випадку програшу, перейти бельгійський кордон. Але оскільки Бельгія зберігала нейтралітет, то французькі війська в разі вступу на її територію були б негайно роззброєні.
Битва
Бій розпочався рано-вранці 1 вересня під завісою густого туману. В битві були задіяні 202 піхотних батальйони, 80 ескадронів кавалерії та 564 гармати шалонської армії. Сили Пруссії та її союзників складались із 222 батальйонів піхоти, 186 ескадронів кінноти та 774 гармат. Від початку французи зайняли невдалі позиції на висотах, тому прусська артилерія дуже швидко взяла гору у взаємному обстрілі.
Наполеон наказав Мак-Магону розірвати кільце оточення. Для цієї мети найбільш підходящим виявилось поселення Ла-Монсель. З аналогічних міркувань виходили і пруссаки, тому саме туди був направлений прусський XI корпус на чолі з принцом Георгом Саксонським. В цей час баварська бригада генерала атакувала містечко Базей на правому фланзі. Проте до того часу поселення було вже зайнято французькими морськими піхотинцями, які влаштували барикади на вулицях і залучили до боротьби мешканців міста. Баварці потрапили в засідку і були змушені відступити. Незабаром штурм був відновлений. Саме тут прусська армія зустріла найрішучішу відсіч, бої йшли з надзвичайною запеклістю. О 8-й годині на підмогу баварцям підійшло підкріплення у вигляді 8-ї прусської піхотної дивізії і фон дер Танн вирішив провести вирішальну атаку. Однак в цьому наступі він не мав змоги вести прицільний вогонь далекобійною артилерією, тому на штурм міста відправив свою останню бригаду, яку підтримувала артилерія з протилежного берега Маасу. Його ж артилерія прибула до Базейя годиною пізніше. Бій поступово розгортався в південній частині містечка, інціатива перейшла в руки Пруссії, тому 8-а піхотна дивізія була направлена на підкріплення баварських військ, що вели боротьбу біля Ла-Монселя та намагалися прорвати французьку оборону. В Базейї, тим не менше, гарнізон вперто захищав місто допоки в нього не закінчились боєприпаси. Тутешніх жителів, котрих застали зі зброєю в руках або які чинили будь-який опір, пруссаки розстрілювали на місці. Загалом було вбито понад 60 осіб цивільного населення.
При Ла-Монселі бій розпочався о шостій ранку. Маршал Мак-Магон одразу ж зазнав поранення і годиною пізніше передав командування генералу . Дюкро оголосив загальний відступ, чого очікував фон Мольтке, однак наказ був негайно скасований генералом , який кинув свої сили проти саксонських з'єднань. Це призвело до тимчасового покращення ситуації для французької армії, якій вдалось відтіснити німецьку артилерію навколо Ла-Монселя і відкинути заразом війська баварців та саксонців. Проте із взяттям Базейя та прибуттям свіжих частин прусської армії контрнаступ військ де Вімпфена був зупинений. До 11-ї години артобстріл французьких позицій почав приносити свої результати. Тим часом, все більше і більше прусських солдат прибувало на місце бою. Після інтенсивного бомбардування і безперервних атак прусської армії з північного сходу та баварців із південного заходу Шалонська армія змушена була відійти до Буа де ля Гаренн (Гаренського лісу), де зрештою потрапила в повне оточення. На лівому фланзі становище французького війська було безнадійним. Бійці вишикувались в тонку лінію, розстріляли всі набої та кинулись у відчайдушну атаку. Піхоту підтримала кавалерія на чолі з генералом Жан-Огюстом Маргерітом. Атака здійснювалась в умовах доволі горбистої місцевості, а німці негайно ж зустріли французьких піхотинців потужним артилерійським вогнем. Попри ці несприятливі обставини, в якийсь момент здалося, що кавалерія французів зможе прорватися крізь ряди пруссаків, однак їх кірасири вчасно поспіли на поле бою і змусили французьку кінноту відійти в північному напрямку. Маргеріт ще двічі вів своїх кавалеристів на штурм позицій Прусського ХІ корпусу, однак вони не принесли успіху, а сам генерал зазнав смертельного поранення.
Ось як описав Мольтке цю відчайдушну спробу французів вирватись з оточення:
 | «Атака французів повторюється в різних напрямках, протягом півгодини триває запекла бійня, але все з меншим успіхом. Впевнений вогонь піхоти з коротких дистанцій вкриває все поле пораненими та вбитими вершниками. Багато з них падають в каменярні чи зриваються з круч, небагатьом вдалось переплисти Маас, і заледве половина сміливців повернулась під захист лісу». |  |
О 15-й годині дня французи розпочали загальний відступ до Седану, що супроводжувався панікою та хаосом. Вхід в місто являв собою вузький підвісний міст, на якому одразу ж виникла тиснява. Відступаючих з усіх сторін обстрілювали понад півтисячі німецьких гармат. Невдовзі німці пішли на штрум Гаренського лісу, де переховувалось чимало французьких солдат. Через дві години битва закінчилась. Усі бійці Шалонської армії, які не встигли заховатися у місті, були вбиті. За стіни Седану відступило близько 100 тисяч військових. Фортифікаційні укріплення міста були добре влаштовані для відбиття атак піхоти, але пруссакам вдалось підвести свою артилерію достатньо близько з тим, щоб розпочати бомбардування міських кварталів. Черговий артобстріл спровокував нову хвилю паніки у рядах французької армії, деякі солдати навіть розбивали приклади гвинтівок об бруківку вулиць і викидали понівечену зброю. Будь-який опір збоку французів був припинений.
Наслідки битви
На кінець дня, без жодних сподівань на прорив, Наполеон ІІІ відкликав всі атаки. Франція втратила більш як 17,000 вбитими та пораненими, ще 21,000 солдат потрапило в полон. Серед жертв був і Едмон Бонапарт, двоюрідний брат Наполеона ІІІ, що загинув під час однієї із французьких контратак. Прусське командування оголосило власні втрати в числі 2,320 вбитих, 5,980 поранених та 700 зниклих безвісти. Німецька армія захопила у ворога 3 знамені, 419 польових та 139 фортечних гармат, 66 тисяч гвинтівок, більше тисячі возів та 6 тисяч коней.
2 вересня Наполеон ІІІ наказав вивісити білий стяг. Прусському королю він надіслав записку наступного змісту:
| | Дорогий мій брат, оскільки я не зміг загинути разом із моїми солдатами, мені залишається тільки вручити свою шпагу Вашій Величності. І надалі Вашої Величності добрий брат. | |
Французам була запропонована беззастережна капітуляція та анексія Пруссією Ельзасу та Лотарингії. Остання умова розглядалась програшною стороною як неприйнятна, однак погроза відновити бомбардування Седану змусила французьке керівництво все ж підписати акт капітуляції. Імператор Франції здався в полон разом з усією Шалонською армією. Захоплення Наполеона ІІІ фактично залишило Пруссію без супротивника, який би волів швидкого укладення миру. Насправді, через дві доби після того як про полон імператора дізнались в Парижі, там відбулась безкровна революція і Друга французька імперія припинила своє існування. Переворот призвів до створення нового тимчасового уряду, який затягне хід війни ще на п'ять місяців, не жалкуючи жодних зусиль для того, щоб поліпшити долю Франції. Але при Седані французька армія втратила всіх своїх солдат, що брали участь у битві, і фактично залишилась без збройних сил, а похапцем створене ополчення не йшло в жодне порівняння із вишколеною армією Пруссії. Перемога при Седані відкрила прусським військам шлях на Париж.
Битва мала і вагоміші наслідки. Фактично вона призвела до перегляду старого європейського порядку, закладеного на Віденському конгресі в 1815 році. Втрата Ельзасу та Лотарингії Францією в майбутньому стане однією з головних причин розв'язання Першої світової війни.
З падінням Другої імперії Наполеона ІІІ було звільнено з прусського полону та дозволено емігрувати в Англію. У 1873 році, коли Наполеон був уже при смерті, він звернувся до свого товариша, доктора Анрі Конно:
- "Анрі, ви були тоді в Седані?" (Henri, etiez-vous à Sedan?)
- "Так, Ваша Величність" (Oui, Sire)
- "Ми не були боягузами в Седані, чи не так? (N'est-ce pas que nous n'avons pas été des lâches à Sedan?).
Це були його останні слова.
На знак вшанування битви та визнання її ролі в справі Об'єднання Німеччини багато німців щороку 2 вересня відзначали т. зв. "" (нім. Sedantag) — День Седану, хоча сам кайзер відмовився проголосити цю дату офіційним державним святом.
У культурі
Детальний опис битви при Седані наведений в романі Еміля Золя «Розгром».
Бібліографія
- Войде К.М. Победы и поражения в войне 1870 года и действительные их причины: Опыт критического описания Франко-германской войны до Седанской битвы, включительно. — Варшава : тип. А. Гинса, 1889-1900. — Т. 1-2.
- Карнацевич В.Л. 100 знаменитых сражений. — Харьков : Фолио, 2004. — 543 с. — .
- Леер Г.А. ППубличные лекции о войне 1870-1871 годов между Франциею и Германиею от Седана до конца войны, читанные генерал-майором Леером в Николаевской академии Генерального штаба и в Николаевской инженерной академии. — Санкт-Петербург : тип. Деп. уделов, 1873. — Т. 1-2. — 366 с.
- Тома А. Вторая империя: (1852-1870) / С предисл. Шарля Андлера; В пер. Ю. Стеклова. — Санкт-Петербург : Даль, 1908. — Т. 1-2. — 387 с. — (Социалистическая история: (1789-1900) / Под общ. ред. Жана Жореса)
Посилання
- Мольтке Г. История германо-французской войны 1870–1871 гг. Перевод с немецкого. М., Воениздат, 1937. — С. 87-88.[1] [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Мольтке Г. История германо-французской войны 1870–1871 гг. Перевод с немецкого. М., Воениздат, 1937. — С. 91 [2] [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Вторая империя: (1852-1870) / [Соч.] Альбера Тома; (С предисл. Шарля Андлера); В пер. Ю. Стеклова. — Санкт-Петербург: Даль, 1908. — Т. 2. — С. 374. (Серия Социалистическая история: (1789-1900) / Под общ. ред. Жана Жореса Т. 10, 11)
- . Архів оригіналу за 31 січня 2008. Процитовано 7 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 5 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 5 листопада 2011.
Лінки
- The French Army 1600-1900 [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro Bitvu pri Sedani pid chas Franko prusskoyi vijni Pro bitvu v ramkah Drugoyi svitovoyi vijni div Bi tva pri Seda ni najvidomisha bitva Franko prusskoyi vijni sho vidbulasya 1 veresnya 1870 r bilya francuzkogo mistechka Sedan Vona zakinchilas polonom Napoleona III ta bilshoyi chastini jogo vijska i faktichno zminila hid vijni na korist Prussiyi ta yiyi soyuznikiv hocha borotba trivala she deyakij chas teper vzhe pid kerivnictvom uryadu Tretoyi francuzkoyi respubliki Bitva pri Sedanithe Francuzko prusska vijnaKarta bitvi pri Sedani nim Karta bitvi pri Sedani nim Koordinati 49 42 00 pn sh 4 56 40 sh d 49 7000000000277779577118054 pn sh 4 94444444447217801 sh d 49 7000000000277779577118054 4 94444444447217801Data 1 veresnya 1870Misce Sedan FranciyaRezultat Virishalna peremoga Prussiyi Padinnya Drugoyi francuzkoyi imperiyiStoroni Prussiya Korolivstvo Bavariya Korolivstvo Saksoniya FranciyaKomanduvachiVilgelm I Gelmut fon Moltke Lyudvig fon der Tann Princ Georg Saksonskij Napoleon III polon Patris de Mak Magon polon Ogyust Oleksandr Dyukro Emanuel Feliks de VimpffenVijskovi sili224 000 soldat 188 000 pihoti 36 000 kavaleriyi 774 garmati 120 000 soldat 105 000 pihoti 15 000 kavaleriyi 564 garmati 76 mitralyezVtrati2 320 vbitih 5 980 poranenih 700 zniklih bezvisti Zagalni vtrati 9 000 zhertv 3 000 vbitih 14 000 poranenih 103 000 polonenih Zagalni vtrati 120 000 zhertv 120 tisyachna francuzka armiya pid komanduvannyam marshala Patrisa Mak Magona ta Napoleona III namagalas znyati oblogu Meca odnak sama nevdovzi bula otochena prusskoyu maazkoyu armiyeyu i zaznala porazki v Maazka ta Tretya prusska armiyi pid kerivnictvom feldmarshala Gelmuta fon Moltke v prisutnosti prusskogo korolya Vilgelma I ta kanclera Otto fon Bismarka zagnali vijska Mak Magona u kilce otochennya bilya Sedanu Marshal Mak Magon buv poranenij u hodi bitvi i peredav komanduvannya armiyeyu generalu Dyukro Pidgotovka do bitviPislya porazki francuzka rejnska armiya marshala Bazena vidstupila do mista Mec de bula vzyata v oblogu 1 yu ta 2 yu prusskimi armiyami zagalnoyu chiselnistyu v 134 000 soldat Imperator Franciyi Napoleon III razom z marshalom Mak Magonom pospihom sformuvav novu shalonsku armiyu i vistupiv na choli iz neyu na dopomogu oblozhenomu Mecu Francuzki vijska namagalis distatis Meca obhidnim livoflangovim manevrom u pivnichno shidnomu napryamku v bik belgijskogo kordonu z metoyu uniknennya peredchasnoyi zustrichi iz prussakami Pislya zakinchennya manevru shalonska armiya planuvala z yednatisya iz silami marshala Bazena Odnak prusske komanduvannya postijno peregravalo svoyih oponentiv u gri manevriv i otrimalo nizku peremog v serpni 1870 roku Pislya trivalogo perehodu francuzka armiya bula visnazhena a yiyi flangi zalishilis ogolenimi Fon Moltke skoristavsya nagodoyu otochiv shalonsku armiyu z oboh bokiv i zahopiv suprotivnika v klishi Dlya cogo vin zalishiv bilya Meca chastinu z yednan a 3 yu ta Maazku armiyi vidryadiv v pivnichnomu napryamku nazdognavshi 30 serpnya francuzki vijska bilya Bomon an Argonn Pislya vazhkogo boyu shalonska armiya vtratila 5 000 cholovik ta 40 garmat i vidijshla do Sedanu Diznavshis pro porazku svoyeyi armiyi pri Bomoni Napoleon III virishiv dati perepochinok svoyim soldatam i zovsim ne mav namiru vstupati z prussakami v bij Odnak fon Moltke mav namir atakuvati poziciyi francuziv nevidkladno Komunikaciyi francuzkoyi armiyi znahodilis v Sedani Ce oznachalo sho francuzki soldati ne zmozhut daleko vidstupiti u vipadku porazki Prusskij golovnokomanduyuchij vmilo rozdilivshi svoyi sili na tri chastini otochiv suprotivnika i vidrizav jomu shlyah dlya vidstupu Tak francuzi vlasnim zh nevdalim obhidnim manevrom sami sebe pozbavili mozhlivosti vidhodu iz zajnyatih pozicij Usi navkolishni mista buli vzhe zahopleni nimcyami tomu zalishalos dva varianti dij abo zakritisya za stinami Sedanu abo u vipadku prograshu perejti belgijskij kordon Ale oskilki Belgiya zberigala nejtralitet to francuzki vijska v razi vstupu na yiyi teritoriyu buli b negajno rozzbroyeni BitvaBrandenburzki vorota osvitleni z nagodi svyatkuvannya richnici peremogi u bitvi pid Sedanom 1898 rik Napis na vorotah Yaki zmini promislom bozhim Bij rozpochavsya rano vranci 1 veresnya pid zavisoyu gustogo tumanu V bitvi buli zadiyani 202 pihotnih bataljoni 80 eskadroniv kavaleriyi ta 564 garmati shalonskoyi armiyi Sili Prussiyi ta yiyi soyuznikiv skladalis iz 222 bataljoniv pihoti 186 eskadroniv kinnoti ta 774 garmat Vid pochatku francuzi zajnyali nevdali poziciyi na visotah tomu prusska artileriya duzhe shvidko vzyala goru u vzayemnomu obstrili Napoleon nakazav Mak Magonu rozirvati kilce otochennya Dlya ciyeyi meti najbilsh pidhodyashim viyavilos poselennya La Monsel Z analogichnih mirkuvan vihodili i prussaki tomu same tudi buv napravlenij prusskij XI korpus na choli z princom Georgom Saksonskim V cej chas bavarska brigada generala atakuvala mistechko Bazej na pravomu flanzi Prote do togo chasu poselennya bulo vzhe zajnyato francuzkimi morskimi pihotincyami yaki vlashtuvali barikadi na vulicyah i zaluchili do borotbi meshkanciv mista Bavarci potrapili v zasidku i buli zmusheni vidstupiti Nezabarom shturm buv vidnovlenij Same tut prusska armiya zustrila najrishuchishu vidsich boyi jshli z nadzvichajnoyu zapeklistyu O 8 j godini na pidmogu bavarcyam pidijshlo pidkriplennya u viglyadi 8 yi prusskoyi pihotnoyi diviziyi i fon der Tann virishiv provesti virishalnu ataku Odnak v comu nastupi vin ne mav zmogi vesti pricilnij vogon dalekobijnoyu artileriyeyu tomu na shturm mista vidpraviv svoyu ostannyu brigadu yaku pidtrimuvala artileriya z protilezhnogo berega Maasu Jogo zh artileriya pribula do Bazejya godinoyu piznishe Bij postupovo rozgortavsya v pivdennij chastini mistechka inciativa perejshla v ruki Prussiyi tomu 8 a pihotna diviziya bula napravlena na pidkriplennya bavarskih vijsk sho veli borotbu bilya La Monselya ta namagalisya prorvati francuzku oboronu V Bazejyi tim ne menshe garnizon vperto zahishav misto dopoki v nogo ne zakinchilis boyepripasi Tuteshnih zhiteliv kotrih zastali zi zbroyeyu v rukah abo yaki chinili bud yakij opir prussaki rozstrilyuvali na misci Zagalom bulo vbito ponad 60 osib civilnogo naselennya Pri La Monseli bij rozpochavsya o shostij ranku Marshal Mak Magon odrazu zh zaznav poranennya i godinoyu piznishe peredav komanduvannya generalu Dyukro ogolosiv zagalnij vidstup chogo ochikuvav fon Moltke odnak nakaz buv negajno skasovanij generalom yakij kinuv svoyi sili proti saksonskih z yednan Ce prizvelo do timchasovogo pokrashennya situaciyi dlya francuzkoyi armiyi yakij vdalos vidtisniti nimecku artileriyu navkolo La Monselya i vidkinuti zarazom vijska bavarciv ta saksonciv Prote iz vzyattyam Bazejya ta pributtyam svizhih chastin prusskoyi armiyi kontrnastup vijsk de Vimpfena buv zupinenij Do 11 yi godini artobstril francuzkih pozicij pochav prinositi svoyi rezultati Tim chasom vse bilshe i bilshe prusskih soldat pribuvalo na misce boyu Pislya intensivnogo bombarduvannya i bezperervnih atak prusskoyi armiyi z pivnichnogo shodu ta bavarciv iz pivdennogo zahodu Shalonska armiya zmushena bula vidijti do Bua de lya Garenn Garenskogo lisu de zreshtoyu potrapila v povne otochennya Na livomu flanzi stanovishe francuzkogo vijska bulo beznadijnim Bijci vishikuvalis v tonku liniyu rozstrilyali vsi naboyi ta kinulis u vidchajdushnu ataku Pihotu pidtrimala kavaleriya na choli z generalom Zhan Ogyustom Margeritom Ataka zdijsnyuvalas v umovah dovoli gorbistoyi miscevosti a nimci negajno zh zustrili francuzkih pihotinciv potuzhnim artilerijskim vognem Popri ci nespriyatlivi obstavini v yakijs moment zdalosya sho kavaleriya francuziv zmozhe prorvatisya kriz ryadi prussakiv odnak yih kirasiri vchasno pospili na pole boyu i zmusili francuzku kinnotu vidijti v pivnichnomu napryamku Margerit she dvichi viv svoyih kavaleristiv na shturm pozicij Prusskogo HI korpusu odnak voni ne prinesli uspihu a sam general zaznav smertelnogo poranennya Napoleon III zdaye svoyu zbroyu Os yak opisav Moltke cyu vidchajdushnu sprobu francuziv virvatis z otochennya Ataka francuziv povtoryuyetsya v riznih napryamkah protyagom pivgodini trivaye zapekla bijnya ale vse z menshim uspihom Vpevnenij vogon pihoti z korotkih distancij vkrivaye vse pole poranenimi ta vbitimi vershnikami Bagato z nih padayut v kamenyarni chi zrivayutsya z kruch nebagatom vdalos pereplisti Maas i zaledve polovina smilivciv povernulas pid zahist lisu O 15 j godini dnya francuzi rozpochali zagalnij vidstup do Sedanu sho suprovodzhuvavsya panikoyu ta haosom Vhid v misto yavlyav soboyu vuzkij pidvisnij mist na yakomu odrazu zh vinikla tisnyava Vidstupayuchih z usih storin obstrilyuvali ponad pivtisyachi nimeckih garmat Nevdovzi nimci pishli na shtrum Garenskogo lisu de perehovuvalos chimalo francuzkih soldat Cherez dvi godini bitva zakinchilas Usi bijci Shalonskoyi armiyi yaki ne vstigli zahovatisya u misti buli vbiti Za stini Sedanu vidstupilo blizko 100 tisyach vijskovih Fortifikacijni ukriplennya mista buli dobre vlashtovani dlya vidbittya atak pihoti ale prussakam vdalos pidvesti svoyu artileriyu dostatno blizko z tim shob rozpochati bombarduvannya miskih kvartaliv Chergovij artobstril sprovokuvav novu hvilyu paniki u ryadah francuzkoyi armiyi deyaki soldati navit rozbivali prikladi gvintivok ob brukivku vulic i vikidali ponivechenu zbroyu Bud yakij opir zboku francuziv buv pripinenij Naslidki bitviNa kinec dnya bez zhodnih spodivan na proriv Napoleon III vidklikav vsi ataki Franciya vtratila bilsh yak 17 000 vbitimi ta poranenimi she 21 000 soldat potrapilo v polon Sered zhertv buv i Edmon Bonapart dvoyuridnij brat Napoleona III sho zaginuv pid chas odniyeyi iz francuzkih kontratak Prusske komanduvannya ogolosilo vlasni vtrati v chisli 2 320 vbitih 5 980 poranenih ta 700 zniklih bezvisti Nimecka armiya zahopila u voroga 3 znameni 419 polovih ta 139 fortechnih garmat 66 tisyach gvintivok bilshe tisyachi voziv ta 6 tisyach konej Polonenij Napoleon III rozmovlyaye z Bismarkom pislya bitvi pri Sedani hud Vilgelm Kampgauzen 1878 r 2 veresnya Napoleon III nakazav vivisiti bilij styag Prusskomu korolyu vin nadislav zapisku nastupnogo zmistu Dorogij mij brat oskilki ya ne zmig zaginuti razom iz moyimi soldatami meni zalishayetsya tilki vruchiti svoyu shpagu Vashij Velichnosti I nadali Vashoyi Velichnosti dobrij brat Francuzam bula zaproponovana bezzasterezhna kapitulyaciya ta aneksiya Prussiyeyu Elzasu ta Lotaringiyi Ostannya umova rozglyadalas prograshnoyu storonoyu yak neprijnyatna odnak pogroza vidnoviti bombarduvannya Sedanu zmusila francuzke kerivnictvo vse zh pidpisati akt kapitulyaciyi Imperator Franciyi zdavsya v polon razom z usiyeyu Shalonskoyu armiyeyu Zahoplennya Napoleona III faktichno zalishilo Prussiyu bez suprotivnika yakij bi voliv shvidkogo ukladennya miru Naspravdi cherez dvi dobi pislya togo yak pro polon imperatora diznalis v Parizhi tam vidbulas bezkrovna revolyuciya i Druga francuzka imperiya pripinila svoye isnuvannya Perevorot prizviv do stvorennya novogo timchasovogo uryadu yakij zatyagne hid vijni she na p yat misyaciv ne zhalkuyuchi zhodnih zusil dlya togo shob polipshiti dolyu Franciyi Ale pri Sedani francuzka armiya vtratila vsih svoyih soldat sho brali uchast u bitvi i faktichno zalishilas bez zbrojnih sil a pohapcem stvorene opolchennya ne jshlo v zhodne porivnyannya iz vishkolenoyu armiyeyu Prussiyi Peremoga pri Sedani vidkrila prusskim vijskam shlyah na Parizh Bitva mala i vagomishi naslidki Faktichno vona prizvela do pereglyadu starogo yevropejskogo poryadku zakladenogo na Videnskomu kongresi v 1815 roci Vtrata Elzasu ta Lotaringiyi Franciyeyu v majbutnomu stane odniyeyu z golovnih prichin rozv yazannya Pershoyi svitovoyi vijni Z padinnyam Drugoyi imperiyi Napoleona III bulo zvilneno z prusskogo polonu ta dozvoleno emigruvati v Angliyu U 1873 roci koli Napoleon buv uzhe pri smerti vin zvernuvsya do svogo tovarisha doktora Anri Konno Anri vi buli todi v Sedani Henri etiez vous a Sedan Tak Vasha Velichnist Oui Sire Mi ne buli boyaguzami v Sedani chi ne tak N est ce pas que nous n avons pas ete des laches a Sedan Ce buli jogo ostanni slova Na znak vshanuvannya bitvi ta viznannya yiyi roli v spravi Ob yednannya Nimechchini bagato nimciv shoroku 2 veresnya vidznachali t zv nim Sedantag Den Sedanu hocha sam kajzer vidmovivsya progolositi cyu datu oficijnim derzhavnim svyatom U kulturiDetalnij opis bitvi pri Sedani navedenij v romani Emilya Zolya Rozgrom BibliografiyaVojde K M Pobedy i porazheniya v vojne 1870 goda i dejstvitelnye ih prichiny Opyt kriticheskogo opisaniya Franko germanskoj vojny do Sedanskoj bitvy vklyuchitelno Varshava tip A Ginsa 1889 1900 T 1 2 Karnacevich V L 100 znamenityh srazhenij Harkov Folio 2004 543 s ISBN 966 03 2753 6 Leer G A PPublichnye lekcii o vojne 1870 1871 godov mezhdu Francieyu i Germanieyu ot Sedana do konca vojny chitannye general majorom Leerom v Nikolaevskoj akademii Generalnogo shtaba i v Nikolaevskoj inzhenernoj akademii Sankt Peterburg tip Dep udelov 1873 T 1 2 366 s Toma A Vtoraya imperiya 1852 1870 S predisl Sharlya Andlera V per Yu Steklova Sankt Peterburg Dal 1908 T 1 2 387 s Socialisticheskaya istoriya 1789 1900 Pod obsh red Zhana Zhoresa PosilannyaMoltke G Istoriya germano francuzskoj vojny 1870 1871 gg Perevod s nemeckogo M Voenizdat 1937 S 87 88 1 3 bereznya 2009 u Wayback Machine Moltke G Istoriya germano francuzskoj vojny 1870 1871 gg Perevod s nemeckogo M Voenizdat 1937 S 91 2 3 bereznya 2009 u Wayback Machine Vtoraya imperiya 1852 1870 Soch Albera Toma S predisl Sharlya Andlera V per Yu Steklova Sankt Peterburg Dal 1908 T 2 S 374 Seriya Socialisticheskaya istoriya 1789 1900 Pod obsh red Zhana Zhoresa T 10 11 Arhiv originalu za 31 sichnya 2008 Procitovano 7 listopada 2011 Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 5 listopada 2011 Arhiv originalu za 13 sichnya 2016 Procitovano 5 listopada 2011 LinkiThe French Army 1600 1900 5 travnya 2017 u Wayback Machine