Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг (нім. Georg), повне ім'я Фрідріх Август Георг Людвіг Вільгельм Максиміліан Карл Марія Непомук Баптіст Ксавер Кіріакус Романус Саксонський (нім. Friedrich August Georg Ludwig Wilhelm Maximilian Karl Maria Nepomuk Baptist Xaver Cyriacus Romanus von Sachsen); 8 серпня 1832 — 15 жовтня 1904) — король Саксонії з династії Веттінів, син короля Саксонії Йоганна та баварської принцеси Амалії Августи. Правив після свого брата Альберта у 1902—1904 роках. Генерал-фельдмаршал Саксонії (15 червня 1888) та Німецької імперії (4 липня 1888). Голова Саксонського Товариства Старожитностей у 1855—1902 роках.
| Георг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Georg | |||||||||||||||||||||||||||||||||
 Фото Георга Саксонського близько 1900 року | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| 6-й король Саксонії | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Початок правління: | 1902 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кінець правління: | 1904 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Альберт | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх Август III | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дата народження: | 8 серпня 1832 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце народження: | Дрезден | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: | Королівство Саксонія | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дата смерті: | 15 жовтня 1904 (72 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце смерті: | Пілніц | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Дрезденський собор | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дружина: | Марія Анна Кобург-Браганса | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Династія: | Альбертинська лінія Веттінів | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько: | Йоганн Саксонський | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати: | Амалія Августа Баварська | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Георг народився 8 серпня 1832 року у Дрездені. Він був п'ятою дитиною та третім сином в сім'ї саксонського принца Йоганна та його дружини Амалії Августи Баварської. Хлопчик мав старших братів Альберта та Ернста і сестер Марію Августу та Єлизавету. Згодом в родині з'явилося ще четверо доньок: Сідонія, Анна, Маргарита та Софія.
Раннім вихованням принца, як і його братів, займався Фрідріх Альберт фон Лангенн. В цей час Георг виявив сильну любов до музики та навчився грати на фортепіано.
З осені 1843 освітою принца відав полковник, а згодом і генерал, Максиміліан фон Енгель. Оскільки Георг мав двох старших братів, то його шанси успадкувати трон були невеликими, і Йоганн призначив сина до військової кар'єри. Георг став номінальним командиром полку «Граф Флеммінг» та брав участь у військових навчаннях. У 1846 він отримав чин оберст-лейтенанта у піхотному полку «Принц Максиміліан», що входив до дрезденського гарнізону. Наступного року раптово помер його старший брат Ернст.
Події 1849 року Георг зустрів у фортеці Кенігштайн. У серпні того року він став лейтенантом. Його військова кар'єра була перервана лише на короткий час навчанням у Боннському університеті протягом шести місяців 1849—50 років. У травні 1851 він повернувся до війська у Дрездені і наступного року отримав чин капітана, а невдовзі — майора. Швидко просуваючись по кар'єрній драбині, він став командиром 3-го саксонського піхотного батальйону у 1856, після чого у квітні 1857 дослужився до звання підполковника, а менш ніж за рік — став полковником.
Ще у 1854 році його батько посів саксонський престол після смерті бездітного старшого брата. Будучи тепер другим у лінії успадкування трону, у травні 1859 року Георг одружився з юною португальською інфантою, яка згодом забезпечила його численними нащадками. Окрім цього, від 1858 року він відвідував засідання Державної ради.
Також після вцарювання Йоганна, Георг перебрав на себе частину його обов'язків. Так, до 1902 року він очолював Саксонське Товариство Старожитностей. На цій посаді він успішно сприяв відновленню та реставрації саксонських культурних цінностей, наприклад Мейсенського собору, Золотих воріт у Фрайбурзі, вівтаря Лукаса Кранаха в Аугустенбурзі. Також виступив за створення наукового журналу «Архіви історії Саксонії», в якому регулярно публікувалися дослідження з історії країни. Покровительствував дрезденській Академії малювання і образотворчого мистецтва, був головою Комісії з закупівлі картин для Королівської галереї.
У 1861 році отримав звання генерал-майора та незабаром разом із братом Альбертом відвідав Всесвітню виставку у Лондоні, де познайомився із королевою Вікторією. До цього йому траплялося подорожувати Португалією, Францією та Бельгією.
У травні 1862 року увійшов до складу першої палати саксонського ландтагу.
У 1863 році став командиром 1-ї кінної бригади. Під час Австро-прусської війни Георг служив під головуванням свого брата Альберта.
Після вступу Саксонії до Північнонімецького союзу армія була реорганізована. Тим не менш вояки продовжували давати присягу саксонському королю та виступати під старими саксонськими знаменами.
Згодом Георг брав участь у франко-прусській війні і був нагороджений орденом «За Заслуги» у листопаді 1870 року. Разом із Альбертом був присутнім у Версалі на проголошенні створення Німецької імперії. 7 листопада 1871 року саксонське військо тріумфально повернулося до Дрездена. Король Йоганн дарував сину чин генерала від інфантерії та призначив командиром стрілецького полку №108.
У жовтні 1873 року батько помер, і трон успадкував Альберт. Георг, який став кронпринцем, з цього часу регулярно відвідував засідання міністерства та став президентом фінансової депутації. Займався реорганізацією податкової системи, рішуче підтримував введення прибуткового податку. Також отримав у своє відання XII армійський корпус.
Влітку 1888 року кайзер Вільгельм призначив Георга генерал-фельдмаршалом Німецької імперії та генерал-інспектором на чолі 2-ї армійської інспекції. Принц був відомий своїм гуманним ставленням до вояків.
У червні 1902 року бездітним помер його старший брат Альберт, і Георг у майже 70-річному віці посів саксонський престол. За його власними словами, він прийшов до влади «надто пізно». Правління короля тривало лише два роки і було відмічене економічними негараздами, в тому числі страйком текстильників. Важливих політичних подій не відбулося, і, ймовірно, найгучнішим епізодом стало розлучення кронпринца із дружиною. Популярністю серед народу Георг не користувався, був зовні грубуватим та суворим католиком.
Він пішов з життя у Пільніці, як і його батько, 15 жовтня 1904 року від грипу. Похований у крипті Веттінів католицької придворної церкви.
Приватне життя
У віці 26 років Георг одружився із 15-річною португальською інфантою Марією Анною Кобург-Браганса, старшою донькою королеви Португалії Марії II та її консорта Фернанду II. Весілля відбулося 11 травня 1859 в Беленському палаці Лісабону. У подружжя народилося восьмеро дітей:
- Марія Йоганна (1860—1861) — померла немовлям;
- Єлизавета Альбертіна (1862—1863) — померла немовлям;
- (1863—1933) — одружена не була, дітей не мала;
- Фрідріх Август (1865—1934) — король Саксонії, був одружений із , мав семеро дітей;
- Марія Йозефа (1867—1944) — була пошлюблена із ерцгерцогом Отто Францем Австрійським, мала двох синів;
- Йоганн Георг (1869—1938) — принц Саксонський, був двічі одружений, дітей не мав;
- Максиміліан Вільгельм (1870—1951) — став священиком;
- (1875—1900) — загинув у автокатастрофі, одружений не був, дітей не мав.
У віці 40 років Марія Анна померла, так і не ставши королевою. Георг більше не одружувався.
Нагороди
- Почесний громадянин міста Дрезден
- Орден Рутової корони (1833)
- Військовий орден Святого Генріха, великий хрест (1866)
- Орден Альберта (Саксонія), великий хрест
- Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест
- Орден Чорного орла з ланцюгом (1833)
- Орден Червоного орла, великий хрест (1833)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (6 грудня 1870)
- дубове листя (8 березня 1896)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1949)
- Орден Золотого руна (1862)
- , великий хрест (9 червня 1851)
- (9 липня 1871)
- Орден Андрія Первозванного (травень 1852)
- Орден Святого Олександра Невського (травень 1852)
- Орден Вірності (Баден) (1858)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1858)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (30 грудня 1870)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1886)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест
Інші держави
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (Королівство Ганновер; 1851)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1853)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1854)
- Орден Леопольда I, великий хрест з ланцюгом (Бельгія; 8 серпня 1855)
- (Гессен-Кассель; 27 вересня 1857)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 28 вересня 1857)
- (Герцогство Брауншвейг-Люнебург; 1857)
- Орден Золотого лева Нассау (листопад 1865)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 29 квітня 1876)
- (Сіам; 24 серпня 1897)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 31 січня 1903)
Вшанування пам'яті
- Пам'ятник у фортеці Кенігштайн в Саксонській Швейцарії;
- Башта короля Георга — оглядова вежа на горі Унгерберг біля Нойштадту;
- Башта короля Георга — оглядова вежа на горі Кухберг в комуні Штютценгрюн.
Генеалогія
Примітки
- Hans Körner: Georg, König von Sachsen. In: Neue Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, , стор. 227 [1] [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Саксонські біографії. Король Георг [2] [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Walter Fellmann: Sachsens Könige 1806–1918. Koehler&Amelang, München u. Berlin 2000, . (нім.)
- Otto Posse: Die Wettiner. Genealogie des Gesamthauses. Zentralantiquariat Leipzig 1994, (нім.)
- Konrad Sturmhoefel: Zu König Georgs Gedächtnis. Ein Abriß seines Lebens. Baensch, Dresden 1905. (нім.)
- Luise von Toscana: Mein Leben. Dresden 1991. . (нім.)
Посилання
- Профіль на Geneall.net [ 9 серпня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 4 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Георга Саксонського [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg nim Georg povne im ya Fridrih Avgust Georg Lyudvig Vilgelm Maksimilian Karl Mariya Nepomuk Baptist Ksaver Kiriakus Romanus Saksonskij nim Friedrich August Georg Ludwig Wilhelm Maximilian Karl Maria Nepomuk Baptist Xaver Cyriacus Romanus von Sachsen 8 serpnya 1832 15 zhovtnya 1904 korol Saksoniyi z dinastiyi Vettiniv sin korolya Saksoniyi Joganna ta bavarskoyi princesi Amaliyi Avgusti Praviv pislya svogo brata Alberta u 1902 1904 rokah General feldmarshal Saksoniyi 15 chervnya 1888 ta Nimeckoyi imperiyi 4 lipnya 1888 Golova Saksonskogo Tovaristva Starozhitnostej u 1855 1902 rokah GeorgGeorgGeorgFoto Georga Saksonskogo blizko 1900 roku6 j korol SaksoniyiPochatok pravlinnya 1902Kinec pravlinnya 1904Poperednik AlbertNastupnik Fridrih Avgust IIIData narodzhennya 8 serpnya 1832 1832 08 08 Misce narodzhennya DrezdenKrayina Korolivstvo SaksoniyaData smerti 15 zhovtnya 1904 1904 10 15 72 roki Misce smerti PilnicPohovannyaDrezdenskij soborDruzhina Mariya Anna Koburg BragansaDinastiya Albertinska liniya VettinivBatko Jogann SaksonskijMati Amaliya Avgusta BavarskaNagorodi Orden Rutovoyi koroni Velikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Velikij hrest ordena Alberta Saksoniya Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKavaler ordena Zolotogo runa Orden Lyudviga Gessen Hrest Za vijskovi zaslugi Gessen Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Svyatogo Guberta Velikij hrest ordena domu Saksen ErnestineVelikij hrest ordena Bilogo SokolaOrden Genriha Leva Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha LyudvigaOrden Korolivskogo domu Chakri Velikij hrest ordena Zaslug Saksoniya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra NevskogoGeorg u VikishovishiBiografiyaGeorg narodivsya 8 serpnya 1832 roku u Drezdeni Vin buv p yatoyu ditinoyu ta tretim sinom v sim yi saksonskogo princa Joganna ta jogo druzhini Amaliyi Avgusti Bavarskoyi Hlopchik mav starshih brativ Alberta ta Ernsta i sester Mariyu Avgustu ta Yelizavetu Zgodom v rodini z yavilosya she chetvero donok Sidoniya Anna Margarita ta Sofiya Zbirnij portret saksonskoyi korolivskoyi rodini Georg tretij zliva u nizhnomu ryadi Rannim vihovannyam princa yak i jogo brativ zajmavsya Fridrih Albert fon Langenn V cej chas Georg viyaviv silnu lyubov do muziki ta navchivsya grati na fortepiano Z oseni 1843 osvitoyu princa vidav polkovnik a zgodom i general Maksimilian fon Engel Oskilki Georg mav dvoh starshih brativ to jogo shansi uspadkuvati tron buli nevelikimi i Jogann priznachiv sina do vijskovoyi kar yeri Georg stav nominalnim komandirom polku Graf Flemming ta brav uchast u vijskovih navchannyah U 1846 vin otrimav chin oberst lejtenanta u pihotnomu polku Princ Maksimilian sho vhodiv do drezdenskogo garnizonu Nastupnogo roku raptovo pomer jogo starshij brat Ernst Podiyi 1849 roku Georg zustriv u forteci Kenigshtajn U serpni togo roku vin stav lejtenantom Jogo vijskova kar yera bula perervana lishe na korotkij chas navchannyam u Bonnskomu universiteti protyagom shesti misyaciv 1849 50 rokiv U travni 1851 vin povernuvsya do vijska u Drezdeni i nastupnogo roku otrimav chin kapitana a nevdovzi majora Shvidko prosuvayuchis po kar yernij drabini vin stav komandirom 3 go saksonskogo pihotnogo bataljonu u 1856 pislya chogo u kvitni 1857 dosluzhivsya do zvannya pidpolkovnika a mensh nizh za rik stav polkovnikom She u 1854 roci jogo batko posiv saksonskij prestol pislya smerti bezditnogo starshogo brata Buduchi teper drugim u liniyi uspadkuvannya tronu u travni 1859 roku Georg odruzhivsya z yunoyu portugalskoyu infantoyu yaka zgodom zabezpechila jogo chislennimi nashadkami Okrim cogo vid 1858 roku vin vidviduvav zasidannya Derzhavnoyi radi Takozh pislya vcaryuvannya Joganna Georg perebrav na sebe chastinu jogo obov yazkiv Tak do 1902 roku vin ocholyuvav Saksonske Tovaristvo Starozhitnostej Na cij posadi vin uspishno spriyav vidnovlennyu ta restavraciyi saksonskih kulturnih cinnostej napriklad Mejsenskogo soboru Zolotih vorit u Frajburzi vivtarya Lukasa Kranaha v Augustenburzi Takozh vistupiv za stvorennya naukovogo zhurnalu Arhivi istoriyi Saksoniyi v yakomu regulyarno publikuvalisya doslidzhennya z istoriyi krayini Pokrovitelstvuvav drezdenskij Akademiyi malyuvannya i obrazotvorchogo mistectva buv golovoyu Komisiyi z zakupivli kartin dlya Korolivskoyi galereyi U 1861 roci otrimav zvannya general majora ta nezabarom razom iz bratom Albertom vidvidav Vsesvitnyu vistavku u Londoni de poznajomivsya iz korolevoyu Viktoriyeyu Do cogo jomu traplyalosya podorozhuvati Portugaliyeyu Franciyeyu ta Belgiyeyu U travni 1862 roku uvijshov do skladu pershoyi palati saksonskogo landtagu Georg na portreti penzlya Franca Kopsa 1895 U 1863 roci stav komandirom 1 yi kinnoyi brigadi Pid chas Avstro prusskoyi vijni Georg sluzhiv pid golovuvannyam svogo brata Alberta Pislya vstupu Saksoniyi do Pivnichnonimeckogo soyuzu armiya bula reorganizovana Tim ne mensh voyaki prodovzhuvali davati prisyagu saksonskomu korolyu ta vistupati pid starimi saksonskimi znamenami Zgodom Georg brav uchast u franko prusskij vijni i buv nagorodzhenij ordenom Za Zaslugi u listopadi 1870 roku Razom iz Albertom buv prisutnim u Versali na progoloshenni stvorennya Nimeckoyi imperiyi 7 listopada 1871 roku saksonske vijsko triumfalno povernulosya do Drezdena Korol Jogann daruvav sinu chin generala vid infanteriyi ta priznachiv komandirom strileckogo polku 108 U zhovtni 1873 roku batko pomer i tron uspadkuvav Albert Georg yakij stav kronprincem z cogo chasu regulyarno vidviduvav zasidannya ministerstva ta stav prezidentom finansovoyi deputaciyi Zajmavsya reorganizaciyeyu podatkovoyi sistemi rishuche pidtrimuvav vvedennya pributkovogo podatku Takozh otrimav u svoye vidannya XII armijskij korpus Vlitku 1888 roku kajzer Vilgelm priznachiv Georga general feldmarshalom Nimeckoyi imperiyi ta general inspektorom na choli 2 yi armijskoyi inspekciyi Princ buv vidomij svoyim gumannim stavlennyam do voyakiv U chervni 1902 roku bezditnim pomer jogo starshij brat Albert i Georg u majzhe 70 richnomu vici posiv saksonskij prestol Za jogo vlasnimi slovami vin prijshov do vladi nadto pizno Pravlinnya korolya trivalo lishe dva roki i bulo vidmichene ekonomichnimi negarazdami v tomu chisli strajkom tekstilnikiv Vazhlivih politichnih podij ne vidbulosya i jmovirno najguchnishim epizodom stalo rozluchennya kronprinca iz druzhinoyu Populyarnistyu sered narodu Georg ne koristuvavsya buv zovni grubuvatim ta suvorim katolikom Vin pishov z zhittya u Pilnici yak i jogo batko 15 zhovtnya 1904 roku vid gripu Pohovanij u kripti Vettiniv katolickoyi pridvornoyi cerkvi Privatne zhittyaMariya Anna u 1859 roci U vici 26 rokiv Georg odruzhivsya iz 15 richnoyu portugalskoyu infantoyu Mariyeyu Annoyu Koburg Bragansa starshoyu donkoyu korolevi Portugaliyi Mariyi II ta yiyi konsorta Fernandu II Vesillya vidbulosya 11 travnya 1859 v Belenskomu palaci Lisabonu U podruzhzhya narodilosya vosmero ditej Mariya Joganna 1860 1861 pomerla nemovlyam Yelizaveta Albertina 1862 1863 pomerla nemovlyam 1863 1933 odruzhena ne bula ditej ne mala Fridrih Avgust 1865 1934 korol Saksoniyi buv odruzhenij iz mav semero ditej Mariya Jozefa 1867 1944 bula poshlyublena iz ercgercogom Otto Francem Avstrijskim mala dvoh siniv Jogann Georg 1869 1938 princ Saksonskij buv dvichi odruzhenij ditej ne mav Maksimilian Vilgelm 1870 1951 stav svyashenikom 1875 1900 zaginuv u avtokatastrofi odruzhenij ne buv ditej ne mav U vici 40 rokiv Mariya Anna pomerla tak i ne stavshi korolevoyu Georg bilshe ne odruzhuvavsya NagorodiPochesnij gromadyanin mista DrezdenByust Georga u forteci KenigshtajnKorolivstvo Saksoniya Orden Rutovoyi koroni 1833 Vijskovij orden Svyatogo Genriha velikij hrest 1866 Orden Alberta Saksoniya velikij hrest Orden Zaslug Saksoniya velikij hrestKorolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom 1833 Orden Chervonogo orla velikij hrest 1833 Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pour le Merite z dubovim listyam orden 6 grudnya 1870 dubove listya 8 bereznya 1896 Avstro Ugorshina Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1949 Orden Zolotogo runa 1862 Velike gercogstvo Gessen velikij hrest 9 chervnya 1851 9 lipnya 1871 Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo traven 1852 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo traven 1852 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1858 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1858 Korolivstvo Vyurtemberg Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg velikij hrest 30 grudnya 1870 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1886 Portugalske korolivstvo Orden Vezhi j Mecha velikij hrestInshi derzhavi Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest Korolivstvo Gannover 1851 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1853 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1854 Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 8 serpnya 1855 Gessen Kassel 27 veresnya 1857 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 28 veresnya 1857 Gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg 1857 Orden Zolotogo leva Nassau listopad 1865 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 29 kvitnya 1876 Siam 24 serpnya 1897 Orden hrizantemi z lancyugom Yaponska imperiya 31 sichnya 1903 Vshanuvannya pam yatiPam yatnik u forteci Kenigshtajn v Saksonskij Shvejcariyi Bashta korolya Georga oglyadova vezha na gori Ungerberg bilya Nojshtadtu Bashta korolya Georga oglyadova vezha na gori Kuhberg v komuni Shtyutcengryun GenealogiyaFridrih Kristian Saksonskij Mariya Antoniya Bavarska Ferdinand I Mariya Amaliya Avstrijska Fridrih Mihael Cvajbryukenskij Mariya Franciska Zulcbahska Karl Lyudvig Badenskij Amaliya Gessen Darmshtadtska Maksimilian Saksonskij Karolina Parmska Maksimilian I Karolina Badenska Jogann Saksonskij Amaliya Avgusta Bavarska Georg PrimitkiHans Korner Georg Konig von Sachsen In Neue Deutsche Biographie Band 6 Duncker amp Humblot Berlin 1964 ISBN 3 428 00187 7 stor 227 1 21 veresnya 2016 u Wayback Machine nim Saksonski biografiyi Korol Georg 2 13 chervnya 2021 u Wayback Machine nim LiteraturaWalter Fellmann Sachsens Konige 1806 1918 Koehler amp Amelang Munchen u Berlin 2000 ISBN 3 7338 0233 0 nim Otto Posse Die Wettiner Genealogie des Gesamthauses Zentralantiquariat Leipzig 1994 ISBN 3 7463 0171 8 nim Konrad Sturmhoefel Zu Konig Georgs Gedachtnis Ein Abriss seines Lebens Baensch Dresden 1905 nim Luise von Toscana Mein Leben Dresden 1991 ISBN 3 364 00225 8 nim PosilannyaProfil na Geneall net 9 serpnya 2015 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 4 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Georga Saksonskogo 6 serpnya 2016 u Wayback Machine angl