Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Греція — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Північною Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.
| Географія Греції | |
|---|---|
 Географічне положення Греції | |
| Географічне положення | |
| Континент | Європа |
| Регіон | Південна Європа |
| Координати | 39°00′ пн. ш. 22°00′ сх. д. / 39.000° пн. ш. 22.000° сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 131957 км² (97-ме) |
| • суходіл | 99,1 % |
| • води | 0,9 % |
| Морське узбережжя | 13,67 тис. км |
| Державний кордон | 1110 км |
| Рельєф | |
| Тип | гористий |
| Найвища точка | гора Олімп (2917 м) |
| Найнижча точка | Середземне море (0 м) |
| Клімат | |
| Тип | субтропічний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Аліакмон (322 км) |
| Найбільше озеро | Тріхоніс (98,6 км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | буре вугілля, вуглеводні, залізні руди, боксити, руди кольорових металів, мармур, кам'яна сіль, гідроенергія |
| Стихійні лиха | землетруси, |
| Екологічні проблеми | забруднення повітря, забруднення вод |
Назва
Назва країни Греція походить від назви її народу — греки (лат. Grecus). Аристотель припускав, що ця назва стосується корінних народів Епіру (гірський прибережний район, оточений Егейською Македонією і Фессалією). Самоназва країни Еллада (грец. Ελλάδα (Еллада)), походить від прадавнього однойменного міста, заснованого Геленом, або Елліном.
Розташування
Крайні пункти
Геологія
Корисні копалини
Корисні копалини включають буре вугілля, нафту, залізні руди, боксити, свинець, цинк, нікель, магнезит, мармур. Клімат Греції субтропічно середземноморський, ускладнений висотною поясністю.
Рельєф
Греція — гірська країна, розташована в поясі сухих субтропіків. Близько 4/5 території Греції — середньовисотні гори (найбільша — гора Олімп, висота 2 917 м) та плоскогір'я. Вздовж узбережжя Егейського моря невеликі рівнини (Фессалійська, Салонікська та інші). Береги сильно розчленовані.
Материкова Греція
Центральна частина материкової Греції на півночі від Коринфської затоки зайнята масивною гірською системою Пінд, яка є продовженням Динарського нагір'я, що тягнеться через всю колишню Югославію і Албанію. Цей гористий і порізаний район відрізняється великою різноманітністю ландшафтних форм. Західна частина півострівної Греції (Епір) складена вапняками. Тут поширені карстові форми рельєфу. На півночі стійкіші породи — граніти і гнейси — перемежаються з вапняками і утворюють сильно розчленований ландшафт північного Пінду. Східна частина півострівної Греції має складнішу мозаїчну будову з чергуванням брилових нагір'їв і грабенів, Фессалійська рівнина — найбільша з таких міжгірних западин.
Північна Греція
На півночі розташовується скелястий гірський район, увінчаний вершиною Олімп (2 917 м), де, за переказами, мешкали грецькі боги. Система Пінда завершується на півдні горою Парнас (2 457 м), що підноситься над Коринфським затокою. Далі на схід тягнеться невеликий гірський відріг, що відділяє рівнини Аттики, де розташовані зокрема й Афіни, від рівнин Беотії. Гори переважно аридні, з тонким ґрунтовим покривом. Чагарники і ліси покривають 44 % території країни, в тому числі ліси становлять 19 %.
Південна Греція
Узбережжя
пр
Острови
Грецький архіпелаг — декілька груп островів в Егейському морі (Північні і Південні Споради, Кіклади, Крит, Евбея, Хіос, Лесбос та інші; всього порядку 3 000, а якщо брати до уваги і морські скелі — наближається до 10 000. Однак заселених островів всього близько 160.
Загальна площа Грецького архепелагу — 20 тисяч км². Острови гористі, висота до 2 456 м (гори Лефка Орі на острові Крит). Відрізняються високою сейсмічністю, проявами вулканічної діяльності. Тут розташовані селища з традиційною архітектурою, фортеці, церкви, монастирі. Ці острови володіють багатою і довгою історією, а вік стародавніх цивілізацій, що існували на них, перевищує 4000—5000 років.
Клімат
Клімат субтропічний, середземноморський, з спекотним сухим літом і м'якою вологою зимою. Середня температура липня в Афінах 27°C, січня 9 °C. Кількість опадів в рік від 350 мм на рівнинах до 1 400 мм в горах. На півночі країни і на висотах понад 600 м взимку температура нижче 0 °C.
Гідрографія
Річки
Річки Греції відносно невеликі за протяжністю та водністю. Переважають гірські річки, які часто протікають по тектонічних розломах. Їх живлення переважно дощове і снігово-дощове, водність помітно скорочується влітку. Найбільші річки Аліакмон, Вардар, Мариця, Струма, Нестос беруть початок поза межами Греції. Деякі з них використовуються для зрошення.
Озера
Серед озер Тріхоніс — найбільше озеро Греції, розташоване в номі Етолія і Акарнанія, а також Преспа, Вістоніда, Вулісмені, Коронія, Орестіада, Лісімахія, Яніна та інші. Багато карстових озер, розвинені мінеральні джерела.
Ґрунтові води
Ґрунти
Ґрунти в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі; в Східній Фессалії, на Пелопоннесі, Спорадах — гірські червоні ґрунти. Ґрунтовно-кліматичні умови більшості областей Греції сприятливі для виноградарства, однак у багатьох районах ґрунти також піддаються інтенсивним ерозійним процесам.
Рослинність
Рослинність Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, ендемічні види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них анемони, косарики, цикламени, півники, тюльпани, лілії і багато інших. Найціннішим деревом для всього Середземномор'я є олива, з плодів якої виготовляють оливкову олію. Поширені багатовікові платани і кипариси.
У минулому територія Греції була густо залісненою, однак більшу частину цих лісів люди знищили ще на початку античності. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах Фракії, Македонії та Епіру. Крім того, на північних і східних островах Егейського й Іонічного морів значні території вкриті сосновими і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15 %. Зафіксовано понад 200 видів дерев.
У південній частині материкової Греції до висот 750—900 м поширені маквіс, представлений вічнозеленими чагарниками (такими як мирт, ялівець, рокитник, терен тощо), діброви та соснові ліси. На висотах до 1000 м розповсюджені листопадні широколистяні дерева — дуб, бук, каштан, ясен. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
На півночі Греція дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000 м розповсюджені ліси з ясена, клена, липи, в'яза, каштана, волоського горіха. До висот 1800—1950 м поширені букові, а вище — хвойні ліси. Верхня межа лісу — близько 2 000 м, на горі Олімп — 2 200 м, вище поширені гірські луки з великою кількістю ендемічних рослин.
В останні роки аномально спекотні літні сезони супроводжуються лісовими пожежами, що завдали значної шкоди не тільки рослинності, але й екосистемам в цілому.
 |  |  |
, острів Тасос | Європейська чорна сосна, гірський ліс поблизу |
Тваринний світ
Значна частина диких тварин зникла в Греції разом з лісами. На території Греції мешкає безліч тварин, занесених до Червоної книги, серед них: середземноморська черепаха морська, тюлень-монах, який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші дельфіни.
З-поміж хижих ссавців у горах донині зустрічаються лисиця, дикий лісовий кіт, ендемічний кам'яний козел, . У горах Пінду, уздовж кордону з Болгарією, зустрічаються гірський козел і бурий ведмідь. Північні ліси також слугують домівкою куницям, оленям, сарнам, вовкам, диким кабанам і рисі. Також шакали зустрічаються в лісах на півдні країни. Найчисленніші серед ссавців — гризуни, південні види кажанів і комахоїдні — землерийки, їжаки, кроти.
У Греції також багато змій, ящірок, черепах (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі — зелена ящірка. Серед змій особливо поширені , вужі, рогата гадюка.
Серед хижих птахів переважають сови, орли і шуліки, на узбережжях багато мартинів. Характерні для Греції також довгоносий баклан, кучерявий пелікан, лелека. У лісах живе південний зелений дятел, гірська вівсянка.
 |  |  |  |  |
Dactylopterus volitans, поблизу острова Крит |
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато екосистем. Майже 5 % всієї берегової лінії Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього населення Греції живе не далі, ніж за 2 км від берега, де розташовані найбільші міста країни. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: національні парки, заказники та заповідники.
Серед суходільних національних парків Греції: Олімп, Парніта, Парнас, Самарія, Вікос-Аоос, Енос, Суніон, , Пінд,озеро Преспа. Є також два морські національні парки — Національний морський парк Алонісос-Північні Споради та Закінф. Екологічний музей просто неба в Епірі — природний парк Буразані. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 орнітологічних центрів і 300 територій мережі CORINE (англ. Coordination of Information on the Environment).
Фізико-географічне районування
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
- Dolphins and whales in Greece & Turkey [ 14 квітня 2011 у Wayback Machine.]Dolphins and Whales in Greece & Dolphins of the Ionian Sea [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. — М., 1948.
- (рос.) Грацианский А. Н. Природа Средиземноморья. — М., 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greciya yevropejska derzhava na pivdni Balkanskogo pivostrova ta chislennih ostrovah Na pivnochi mezhuye z Albaniyeyu Pivnichnoyu Makedoniyeyu ta Bolgariyeyu na shodi z Turechchinoyu Pivdenni beregi omivayutsya Seredzemnim morem zahidni Ionichnim shidni Egejskim Do skladu Greckoyi respubliki takozh vhodit avtonomna chernecha respublika Afon roztashovana na pivostrovi Halkidiki Ajon Oros Geografiya GreciyiGeografichne polozhennya GreciyiGeografichne polozhennyaKontinent YevropaRegion Pivdenna YevropaKoordinati 39 00 pn sh 22 00 sh d 39 000 pn sh 22 000 sh d 39 000 22 000TeritoriyaPlosha 131957 km 97 me suhodil 99 1 vodi 0 9 Morske uzberezhzhya 13 67 tis kmDerzhavnij kordon 1110 kmRelyefTip goristijNajvisha tochka gora Olimp 2917 m Najnizhcha tochka Seredzemne more 0 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Aliakmon 322 km Najbilshe ozero Trihonis 98 6 km InshePrirodni resursi bure vugillya vuglevodni zalizni rudi boksiti rudi kolorovih metaliv marmur kam yana sil gidroenergiyaStihijni liha zemletrusi Ekologichni problemi zabrudnennya povitrya zabrudnennya vodNazvaNazva krayini Greciya pohodit vid nazvi yiyi narodu greki lat Grecus Aristotel pripuskav sho cya nazva stosuyetsya korinnih narodiv Epiru girskij priberezhnij rajon otochenij Egejskoyu Makedoniyeyu i Fessaliyeyu Samonazva krayini Ellada grec Ellada Ellada pohodit vid pradavnogo odnojmennogo mista zasnovanogo Gelenom abo Ellinom RoztashuvannyaKrajni punktiGeologiyaVulkanichnij ostriv Santorini Dokladnishe Geologiya Greciyi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Greciyi Korisni kopalini vklyuchayut bure vugillya naftu zalizni rudi boksiti svinec cink nikel magnezit marmur Klimat Greciyi subtropichno seredzemnomorskij uskladnenij visotnoyu poyasnistyu RelyefGora Olimp Fessaliya Skeli Meteori u Fessaliyi selishe Kastraki Dokladnishe Greciya girska krayina roztashovana v poyasi suhih subtropikiv Blizko 4 5 teritoriyi Greciyi serednovisotni gori najbilsha gora Olimp visota 2 917 m ta ploskogir ya Vzdovzh uzberezhzhya Egejskogo morya neveliki rivnini Fessalijska Salonikska ta inshi Beregi silno rozchlenovani Materikova Greciya Dokladnishe Centralna chastina materikovoyi Greciyi na pivnochi vid Korinfskoyi zatoki zajnyata masivnoyu girskoyu sistemoyu Pind yaka ye prodovzhennyam Dinarskogo nagir ya sho tyagnetsya cherez vsyu kolishnyu Yugoslaviyu i Albaniyu Cej goristij i porizanij rajon vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu landshaftnih form Zahidna chastina pivostrivnoyi Greciyi Epir skladena vapnyakami Tut poshireni karstovi formi relyefu Na pivnochi stijkishi porodi graniti i gnejsi peremezhayutsya z vapnyakami i utvoryuyut silno rozchlenovanij landshaft pivnichnogo Pindu Shidna chastina pivostrivnoyi Greciyi maye skladnishu mozayichnu budovu z cherguvannyam brilovih nagir yiv i grabeniv Fessalijska rivnina najbilsha z takih mizhgirnih zapadin Pivnichna Greciya Korinfskij kanal poyednuye Saronichnu zatoku Egejskogo ta Korinfsku zatoku Ionichnogo morya Dokladnishe Pivnichna Greciya Na pivnochi roztashovuyetsya skelyastij girskij rajon uvinchanij vershinoyu Olimp 2 917 m de za perekazami meshkali grecki bogi Sistema Pinda zavershuyetsya na pivdni goroyu Parnas 2 457 m sho pidnositsya nad Korinfskim zatokoyu Dali na shid tyagnetsya nevelikij girskij vidrig sho viddilyaye rivnini Attiki de roztashovani zokrema j Afini vid rivnin Beotiyi Gori perevazhno aridni z tonkim gruntovim pokrivom Chagarniki i lisi pokrivayut 44 teritoriyi krayini v tomu chisli lisi stanovlyat 19 Pivdenna Greciya Dokladnishe Uzberezhzhya pr Ostrovi Ostriv Pontikonisi poblizu ostrova Korfu Dokladnishe Perelik ostroviv Greciyi Greckij arhipelag dekilka grup ostroviv v Egejskomu mori Pivnichni i Pivdenni Sporadi Kikladi Krit Evbeya Hios Lesbos ta inshi vsogo poryadku 3 000 a yaksho brati do uvagi i morski skeli nablizhayetsya do 10 000 Odnak zaselenih ostroviv vsogo blizko 160 Zagalna plosha Greckogo arhepelagu 20 tisyach km Ostrovi goristi visota do 2 456 m gori Lefka Ori na ostrovi Krit Vidriznyayutsya visokoyu sejsmichnistyu proyavami vulkanichnoyi diyalnosti Tut roztashovani selisha z tradicijnoyu arhitekturoyu forteci cerkvi monastiri Ci ostrovi volodiyut bagatoyu i dovgoyu istoriyeyu a vik starodavnih civilizacij sho isnuvali na nih perevishuye 4000 5000 rokiv KlimatDokladnishe Klimat Greciyi Klimat subtropichnij seredzemnomorskij z spekotnim suhim litom i m yakoyu vologoyu zimoyu Serednya temperatura lipnya v Afinah 27 C sichnya 9 C Kilkist opadiv v rik vid 350 mm na rivninah do 1 400 mm v gorah Na pivnochi krayini i na visotah ponad 600 m vzimku temperatura nizhche 0 C GidrografiyaDokladnishe Richki Mist Manolisa pobudovanij 1659 roku na richci Agrafiotis Dokladnishe Richki Greciyi vidnosno neveliki za protyazhnistyu ta vodnistyu Perevazhayut girski richki yaki chasto protikayut po tektonichnih rozlomah Yih zhivlennya perevazhno doshove i snigovo doshove vodnist pomitno skorochuyetsya vlitku Najbilshi richki Aliakmon Vardar Maricya Struma Nestos berut pochatok poza mezhami Greciyi Deyaki z nih vikoristovuyutsya dlya zroshennya Ozera Gora Gamila ta ozero Drakolimni Dokladnishe Sered ozer Trihonis najbilshe ozero Greciyi roztashovane v nomi Etoliya i Akarnaniya a takozh Prespa Vistonida Vulismeni Koroniya Orestiada Lisimahiya Yanina ta inshi Bagato karstovih ozer rozvineni mineralni dzherela Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Grunti v priberezhnih i nizkogirnih rajonah korichnevi i buro korichnevi v Shidnij Fessaliyi na Peloponnesi Sporadah girski chervoni grunti Gruntovno klimatichni umovi bilshosti oblastej Greciyi spriyatlivi dlya vinogradarstva odnak u bagatoh rajonah grunti takozh piddayutsya intensivnim erozijnim procesam RoslinnistDokladnishe Roslinnist Greciyi riznomanitna zafiksovano blizko 5500 vidiv roslin osoblivo bagata na unikalni endemichni vidi Vrazhaye bezlich dikih kvitiv osoblivo navesni koli vsi shili vkriti riznobarvnim kilimom Sered nih anemoni kosariki ciklameni pivniki tyulpani liliyi i bagato inshih Najcinnishim derevom dlya vsogo Seredzemnomor ya ye oliva z plodiv yakoyi vigotovlyayut olivkovu oliyu Poshireni bagatovikovi platani i kiparisi U minulomu teritoriya Greciyi bula gusto zalisnenoyu odnak bilshu chastinu cih lisiv lyudi znishili she na pochatku antichnosti Najbilshi lisovi masivi narazi zbereglisya v pivnichnij Greciyi v gorah Frakiyi Makedoniyi ta Epiru Krim togo na pivnichnih i shidnih ostrovah Egejskogo j Ionichnogo moriv znachni teritoriyi vkriti sosnovimi i shirokolistyanimi lisami Suchasna lisistist stanovit blizko 15 Zafiksovano ponad 200 vidiv derev U pivdennij chastini materikovoyi Greciyi do visot 750 900 m poshireni makvis predstavlenij vichnozelenimi chagarnikami takimi yak mirt yalivec rokitnik teren tosho dibrovi ta sosnovi lisi Na visotah do 1000 m rozpovsyudzheni listopadni shirokolistyani dereva dub buk kashtan yasen Na girskih vershinah zrostayut perevazhno yalicevo sosnovi lisi Na pivnochi Greciya dub poshirenij perevazhno na nizkih shilah Na visotah do 750 1000 m rozpovsyudzheni lisi z yasena klena lipi v yaza kashtana voloskogo goriha Do visot 1800 1950 m poshireni bukovi a vishe hvojni lisi Verhnya mezha lisu blizko 2 000 m na gori Olimp 2 200 m vishe poshireni girski luki z velikoyu kilkistyu endemichnih roslin V ostanni roki anomalno spekotni litni sezoni suprovodzhuyutsya lisovimi pozhezhami sho zavdali znachnoyi shkodi ne tilki roslinnosti ale j ekosistemam v cilomu ostriv Tasos Yevropejska chorna sosna girskij lis poblizu Lis bilya de molodi sosni probivayutsya pislya pozhezhi 2007 rokuTvarinnij svitDokladnishe Znachna chastina dikih tvarin znikla v Greciyi razom z lisami Na teritoriyi Greciyi meshkaye bezlich tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi sered nih seredzemnomorska cherepaha morska tyulen monah yakij i dosi zustrichayetsya u priberezhnih vodah Sered inshih morskih ssavciv najposhirenishi delfini Z pomizh hizhih ssavciv u gorah donini zustrichayutsya lisicya dikij lisovij kit endemichnij kam yanij kozel U gorah Pindu uzdovzh kordonu z Bolgariyeyu zustrichayutsya girskij kozel i burij vedmid Pivnichni lisi takozh sluguyut domivkoyu kunicyam olenyam sarnam vovkam dikim kabanam i risi Takozh shakali zustrichayutsya v lisah na pivdni krayini Najchislennishi sered ssavciv grizuni pivdenni vidi kazhaniv i komahoyidni zemlerijki yizhaki kroti U Greciyi takozh bagato zmij yashirok cherepah osoblivo poshireni suhodilni grecki cherepahi Voni legko perenosyat speku i brak vologi v posushlivij litnij sezon Sered yashirok dlya Greciyi najtipovishi skelna grecka gostrogolova peloponneska ionichna i najbilsha v Yevropi zelena yashirka Sered zmij osoblivo poshireni vuzhi rogata gadyuka Sered hizhih ptahiv perevazhayut sovi orli i shuliki na uzberezhzhyah bagato martiniv Harakterni dlya Greciyi takozh dovgonosij baklan kucheryavij pelikan leleka U lisah zhive pivdennij zelenij dyatel girska vivsyanka Endemichnij kozel kri kri ostriv Krit Dactylopterus volitans poblizu ostrova Krit Tyulen monah u priberezhnih vodah Serifosa Kikladi Delfin pivostriv Halkidiki Rozhevij pelikan Petros oficijnij talisman Mikonosa Div takozh Spisok ssavciv GreciyiStihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Ohorona prirodiDokladnishe Nacionalnij park Vikos Aoos Teritoriya Greciyi vkraj rozdroblena maye bagato ekosistem Majzhe 5 vsiyeyi beregovoyi liniyi Greciyi zajmayut ekologichno chutlivi vodno bolotni teritoriyi 11 z nih vzyati pid ohoronu derzhavi Dvi tretini vsogo naselennya Greciyi zhive ne dali nizh za 2 km vid berega de roztashovani najbilshi mista krayini Turistichni potoki spryamovani na uzberezhzhya Greciyi stvoryuyut znachne navantazhennya na ekosistemi regionu Dlya pidtrimki ekologichnogo balansu v osoblivo krihkih ekosistemah stvoryuyutsya ohoronni teritoriyi nacionalni parki zakazniki ta zapovidniki Sered suhodilnih nacionalnih parkiv Greciyi Olimp Parnita Parnas Samariya Vikos Aoos Enos Sunion Pind ozero Prespa Ye takozh dva morski nacionalni parki Nacionalnij morskij park Alonisos Pivnichni Sporadi ta Zakinf Ekologichnij muzej prosto neba v Epiri prirodnij park Burazani Krim togo ye 51 ohoronna prirodna pam yatka 113 ornitologichnih centriv i 300 teritorij merezhi CORINE angl Coordination of Information on the Environment Fiziko geografichne rajonuvannyaDiv takozhMista Greciyi Administrativnij podil Greciyi Geologiya Greciyi Gidrogeologiya Greciyi Sejsmichnist Greciyi Geografichni regioni GreciyiPrimitkiGeografiya Greciyi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Greciya Geografiya Greciyi u Vikishovishi Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2011 Procitovano 5 kvitnya 2011 Dolphins and whales in Greece amp Turkey 14 kvitnya 2011 u Wayback Machine Dolphins and Whales in Greece amp Dolphins of the Ionian Sea 24 serpnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 kvitnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2011 LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X ros Dobrynin B F Fizicheskaya geografiya Zapadnoj Evropy M 1948 ros Gracianskij A N Priroda Sredizemnomorya M 1971