Пу́ма або кугуар (Puma concolor) — вид великих хижих ссавців родини котових (Felidae), котрий мешкає в Північній і Південній Америці від канадського Юкону до південних Анд. Веде самітницький, нічний спосіб життя. Слово «пума» походить з мови кечуа. Найближчими родичами пуми є гепард і ягуарунді.
Пума | |
---|---|
Пума | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Котові (Felidae) |
Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
Триба: | Гепарди (Acinonychini) |
Рід: | Пума (Puma) |
Вид: | Пума (P. concolor) |
Біноміальна назва | |
Puma concolor | |
Підвиди | |
| |
Поширення пуми: жовтим — зникла, рожевим — ймовірна присутня, червоним — присутня | |
Синоніми | |
Felis concolor Linnaeus, 1771 |
Опис
Пума — другий за величиною представник родини котових в Америці; більший за неї тільки ягуар. Вона досягає в довжину 100–180 см, при довжині хвоста 60—75 см, висоті в загривку 61—76 см і масі до 105 кг (самці). Звичайний нормальний самець великого підвиду важить близько 70 — 80 кг. Самиці менші за самців на 30%.
Тіло у пуми гнучке і подовжене, лапи невисокі, голова порівняно невелика. Лапи широкі з гострими кривими втяжними кігтями; на задніх лапах по 4 пальці, на передніх — по 5. Задні лапи помітно більші від передніх. Хвіст довгий, м'язистий, рівномірно запушений.
Хутро у пум густе, але коротке і грубе. Разом з ягуарунді, пуми — єдині американські коти, які забарвлені однотонно; звідси наукова назва цього виду concolor, яке перекладається з латині як «одноколірний». Подібно до котенят ягуарунді, у новонароджених пум забарвлення плямисте; іноді воно зберігається до однорічного віку. У дорослих пум забарвлення мишасте або коричнювато-жовте; нижня сторона тіла світліша від верхньої. Загалом, забарвлення пум нагадує забарвлення їх основної здобичі, оленів. На грудях, горлі й череві пум є білясті підпалини; на морді — чорні мітки, вуха темні, хвіст з чорним кінчиком. Колір очей — від мишачого до золотистого. Забарвлення пуми з тропічних районів дрібніше і руде, тоді як північні пуми — сірих тонів.
Відомо про існування світлих і навіть білих пум, а також темно-коричневих особин, що зустрічаються переважно в Латинській Америці (останні були описані Ж. Бюффоном як couguar noire). Пуми-альбіноси й меланісти в природі невідомі.
Розповсюдження
Історично ареал пуми був найбільшим серед усіх наземних ссавців Америки. Навіть зараз за широтою розповсюдження пума може зрівнятись (з котячих) лише з рудою риссю, лісовою кішкою і леопардом. Спочатку пуми зустрічалися майже повсюдно від півдня Патагонії до південного сходу Аляски; область її розповсюдження досить точно збігалася з ареалом її головної здобичі — різних оленів. Зараз на території США і Канади пума збереглася переважно в гористих західних районах. На сході Північної Америки пума була повністю винищена; виняток становить крихітна популяція підвиду Puma concolor coryi на Флориді.
У даний час ареал пуми тягнеться від 100° широти — від Юкону (Канада) на південь, охоплюючи практично всю Південну Америку аж до Патагонії.
Пуми зустрічаються на різній висоті — від рівнин до гір заввишки 4700 м над рівнем моря, і в різних ландшафтах: у гірських хвойних лісах, у тропічних лісах, на трав'янистих рівнинах, у пампасах, на заболочених низовинах і взагалі в будь-якій місцевості, яка надає їм достатню їжу і притулок. Проте пуми Південної Америки прагнуть уникати заболочених районів і низин, які уподобали ягуари. Ці тварини чудово адаптовані до життя на перетнутій місцевості. Так, завдяки м'язистим кінцівкам, вони здатні здійснювати стрибки завдовжки до 6 м і заввишки до 2,5 м, бігти з швидкістю до 50 км/год (хоч і на короткі дистанції). Пума легко пересувається по гірських схилах, дуже добре лазить по деревах і скелях і при необхідності добре плаває.
Спосіб життя
Пуми ведуть суворо поодинокий спосіб життя (винятки становлять пари у час шлюбного періоду (1—6 днів) і матері з котенятами). Щільність їх популяції залежно від доступності дичини різниться від однієї особини на 85 км² до 13 особин на 54 км². Мисливська ділянка самиці пуми займає від 26 до 350 км² і зазвичай знаходиться на периферії території самця. Ділянки самців займають від 140 до 760 км² і ніколи не перетинаються. Дорослих самців рідко бачать разом; виняток становлять молоді пуми, що тільки що покинули матір. Усередині своєї ділянки пума здійснює сезонні переміщення, зимуючи й літуючи в різних його частинах. Межі території пуми мітять сечею і фекаліями, а також подряпинами на деревах.
Пума досить тиха тварина. Гучні крики, схожі на людські крики, вона видає тільки в шлюбний період.
Харчування
Полює пума переважно ночами. Її раціон складається в основному з копитних: лосів, благородних і пампасових оленів і карибу. Проте пума може харчуватися найрізноманітнішими тваринами — від мишей, вивірок, опосумів, кроликів, ондатр, голкошерстів, канадських бобрів, ракунів, скунсів, броненосців до койотів, рисей та інших пум. Їдять вони також птахів, рибу і навіть равликів та комах.
На відміну від тигрів і леопардів, пума не розрізняє диких і домашніх тварин, при слушній нагоді нападаючи на худобу, псів, котів і птахів. При цьому вона ріже більше тварин, ніж може з'їсти. При полюванні пума зазвичай використовує чинник несподіванки — велику здобич вона скрада́є, потім зблизька стрибає їй на спину і ламає шию.
За рік одна пума споживає 860–1300 кг м'яса, або ж близько 48 копитних. Недоїдене м'ясо пуми ховають, відтягаючи подалі й присипаючи листям, хмизом або снігом. До захованої здобичі вони повертаються, іноді неодноразово. Пума здатна перетягнути на значну відстань вагу, вп'ятеро—всемеро більшу за власну. Племена індіанців, що мешкали на півдні Каліфорнії, користувалися цією звичкою пум, підбираючи за ними об'їдені або взагалі цілі туші. Природних ворогів у пуми немає. Тільки інші великі хижаки (ягуари, вовки, грізлі) можуть нападати на хворих чи молодих пум.
На відміну від деяких видів підродини пантерових, пуми рідко нападають на людей, і намагаються їх уникати. З 1890 по січень 2004 р. в США і Канаді зареєстровано близько 100 нападів на людей, 16 з яких закінчилися летально. Переважно потерпілими ставали діти або люди невисокого зросту, і напади відбувалися у сутінках або вночі.
Розмноження
Певного сезону розмноження у пум немає, хоча в північних широтах він зазвичай розтягнутий з грудня по березень. Спаровування, як і у інших котячих, супроводжується бійками і гучними криками самців; самець прагне покривати всіх самиць, що живуть в межах його території. Еструс у самиць триває близько 9 днів. Період вагітності становить 82—96 днів. У виводку від 1 до 6 дитинчат, вагою 226–453 г і довжиною близько 30 см. Забарвлення у них коричневе з чорними плямами; міняється до однорічного віку. Очі у котенят розплющуються через 8—10 днів. В цей час у них прорізаються перші зуби, і вони починають гратися. У віці 6 тижнів вони починають харчуватися дорослою їжею, проте продовжують отримувати молоко. В цей час матері доводиться приносити здобич втричі більшу, ніж зазвичай. До 15—26 місяців дитинчата залишаються з матір'ю, потім вирушають на пошуки власних мисливських ділянок, хоча ще декілька місяців після відходу від матері вони можуть триматися групами. Статевої зрілості самиці досягають у 2,5 роки, а самці в 3 роки.
У природі пума живе до 18—20 років.
Підвиди
Загалом описано 32 підвиди пуми, що відрізняються місцепроживанням, забарвленням і особливостями статури. Більшість із них мало відомі, описані за кількома здобутими шкурами й мають сумнівну чинність:
- Puma concolor acrocodia — від південного сходу Мату-Гросу до Болівії і північної Аргентини
- Puma concolor anthonyi — південна Венесуела
- Puma concolor araucanus — Чилі і Аргентина
- Puma concolor azteca — від Аризони і Нью-Мексико до Мехіко
- Puma concolor bangsi, водиться в північних Андах, від західної Колумбії до Еквадору
- Puma concolor browni — від Аризони до Нижньої Каліфорнії (Мексика)
- Puma concolor californica, водиться в штаті Каліфорнію і на півночі Нижньої Каліфорнії
- † Puma concolor couguar — з січня 2018 року офіційно визнаний вимерлим
- Puma concolor concolor — переважно Венесуела, Гаяна
- Puma concolor cougar водиться у південній Флориді
- водиться в Центральній Америці, від Нікарагуа до Панами
- , водиться на північному сході США і південному сході Канади, від Теннессі до східного Мічигану
- Puma concolor discolor — Амазонія
- Puma concolor hippolestes — від Північної Дакоти до Вайомінгу і Колорадо
- Puma concolor improcera — південь Нижньої Каліфорнії
- Puma concolor incarum — північ Перу і південний Еквадор
- Puma concolor kaibabensis — Невада, Юта і північна Аризона
- Puma concolor mayensis — від Герреро і Веракруса (Мексика) до Гондурасу
- Puma concolor missoulensis — від Британської Колумбії до Айдахо і Монтани
- Puma concolor oregonensis — південний схід Британської Колумбії, Вашингтон і Орегон
- Puma concolor osgoodi, в Болівійських Андах
- Puma concolor patagonica — Патагонія
- Puma concolor pearsoni — Патагонія і південне Чилі
- Puma concolor puma, водиться в центральному Чилі і західній Аргентині
- Puma concolor soderstromi, еквадорський підвид
- † Puma concolor shorgeri — Східно-Американський підвид,від Міннесоти й Вісконсину до Канзасу і Міссурі (вимер 1925 р)
- Puma concolor stanleyana — від Оклахоми і Техасу до Північно-Східної Мексики
- Puma concolor vancouverensis, підвид о. Ванкувер.
Калвер та ін. (2000) провели філогеографічне дослідження пум у всьому їх ареалі на основі як сучасних, так і музейних зразків. На основі цього дослідження було визначено шість філогеографічних груп як підвидів:
- Puma concolor concolor — північ і захід Південної Америки.
- Puma concolor puma — південь Південної Америки.
- Puma concolor couguar — Північна Америка
- Puma concolor capricornensis — північний схід Південної Америки.
- Puma concolor costaricensis — Коста-Рика й Панама.
- Puma concolor cabrerae — південний схід Південної Америки.
Караджюло та ін. (2014) провели дослідження mtDNA пум з усього ареалу, хоча і з меншим обсягом вибірки. На основі цього дослідження було визначено лише дві основні географічні групи, які можна виділити в підвиди:
- Puma concolor concolor — Південна Америка, можливо, за винятком західних Анд на півночі.
- Puma concolor couguar — Північна та Центральна Америка й можливо західні Анди на півночі Південної Америки.
Гібриди
Хоча пума не є близьким родичем інших великих котячих, були отримані гібриди пум з леопардами (пумапарди) і оцелотами. Повідомлялося також про гібриди пум з ягуарами.
Статус популяції й охорона
Не зважаючи на те, що пуми є об'єктом полювання і їх ареал скорочується через руйнування навколишнього середовища, більшість підвидів достатньо численні, оскільки пуми легко пристосовуються до життя в різних ландшафтах. Так практично винищена в США до початку XX ст., зараз популяція пум на заході цієї країни налічує близько 30000 особин і продовжує розселятися на схід і південь.
Три підвиди пуми занесено до Додатка I CITES: Puma concolor coryi, Puma concolor costaricensis, Puma concolor cougar. Полювання на пум повсюдно обмежене або заборонене, хоча їх продовжують винищувати через шкоду, що пуми наносять скотарству і мисливському господарству. Єдиний підвид, занесений до Червоної книги МСОП зі статусом «у критичному стані» (critically endangered), — це пума Флориди Puma concolor coryi, яких залишилося всього 25—50 дорослих екземплярів.
У культурі
Puma використовується як логотип великого німецького бренду одягу Puma. Флоридські пантери, команда НХЛ, посилаються на пуму, яка вижила в Південній Флориді. Пума зображена на картині французького художника доби романтизму Ежена Делакруа «Le Puma», 1859. Німецька бойова машина піхоти названа пумою. Індіанська нація [en] також відома як Нація Кішки (пуми).
Посилання
- Полянський М. Зоологія. — Прага : Книгопечатня Богеміи, 1874. — С. 21.
- Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 190.
- Culver M., Johnson W. E., Pecon-Slattery J., O'Brien S. J. Genomic ancestry of the American puma (Puma concolor) // Journal of Heredity. — 2000. — Вип. 91. — № 3. — С. 186–197. (англ.)
- Caragiulo A., Dias-Freedman I., Clark J. A., Rabinowitz S., Amato G. Mitochondrial DNA sequence variation and phylogeography of Neotropic pumas (Puma concolor) // Mitochondrial DNA. — 2014. — Вип. 25. — № 4. — С. 304–312. — DOI: . (англ.)
- Kitchener A. C., Breitenmoser-Würsten Ch., Eizirik E., Gentry A., Werdelin L., Wilting A., Yamaguchi N., Abramov A. V., Christiansen P., Driscoll C., Duckworth J. W., Johnson W., Luo S.-J., Meijaard E., O’Donoghue P., Sanderson J., Seymour K., Bruford M., Groves C., Hoffmann M., Nowell K., Timmons Z. & Tobe S. A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group // Cat News Special Issue. — 2017. — Вип. 11. — С. 1−80.
- Caso, A., Lopez-Gonzalez, C., Payan, E., Eizirik, E., de Oliveira, T., Leite-Pitman, R., Kelly, M., Valderrama, C. & Lucherini, M. 2008. Puma concolor. In: IUCN 2013 (англ.)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Puma znachennya Pu ma abo kuguar Puma concolor vid velikih hizhih ssavciv rodini kotovih Felidae kotrij meshkaye v Pivnichnij i Pivdennij Americi vid kanadskogo Yukonu do pivdennih And Vede samitnickij nichnij sposib zhittya Slovo puma pohodit z movi kechua Najblizhchimi rodichami pumi ye gepard i yaguarundi Puma Period isnuvannya 0 3 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N serednij plejstocen suchasnist Puma Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Triba Gepardi Acinonychini Rid Puma Puma Vid Puma P concolor Binomialna nazva Puma concolor Linnaeus 1771 Pidvidi Poshirennya pumi zhovtim znikla rozhevim jmovirna prisutnya chervonim prisutnya Sinonimi Felis concolor Linnaeus 1771OpisPuma drugij za velichinoyu predstavnik rodini kotovih v Americi bilshij za neyi tilki yaguar Vona dosyagaye v dovzhinu 100 180 sm pri dovzhini hvosta 60 75 sm visoti v zagrivku 61 76 sm i masi do 105 kg samci Zvichajnij normalnij samec velikogo pidvidu vazhit blizko 70 80 kg Samici menshi za samciv na 30 Tilo u pumi gnuchke i podovzhene lapi nevisoki golova porivnyano nevelika Lapi shiroki z gostrimi krivimi vtyazhnimi kigtyami na zadnih lapah po 4 palci na perednih po 5 Zadni lapi pomitno bilshi vid perednih Hvist dovgij m yazistij rivnomirno zapushenij Hutro u pum guste ale korotke i grube Razom z yaguarundi pumi yedini amerikanski koti yaki zabarvleni odnotonno zvidsi naukova nazva cogo vidu concolor yake perekladayetsya z latini yak odnokolirnij Podibno do kotenyat yaguarundi u novonarodzhenih pum zabarvlennya plyamiste inodi vono zberigayetsya do odnorichnogo viku U doroslih pum zabarvlennya mishaste abo korichnyuvato zhovte nizhnya storona tila svitlisha vid verhnoyi Zagalom zabarvlennya pum nagaduye zabarvlennya yih osnovnoyi zdobichi oleniv Na grudyah gorli j cherevi pum ye bilyasti pidpalini na mordi chorni mitki vuha temni hvist z chornim kinchikom Kolir ochej vid mishachogo do zolotistogo Zabarvlennya pumi z tropichnih rajoniv dribnishe i rude todi yak pivnichni pumi sirih toniv Vidomo pro isnuvannya svitlih i navit bilih pum a takozh temno korichnevih osobin sho zustrichayutsya perevazhno v Latinskij Americi ostanni buli opisani Zh Byuffonom yak couguar noire Pumi albinosi j melanisti v prirodi nevidomi RozpovsyudzhennyaIstorichno areal pumi buv najbilshim sered usih nazemnih ssavciv Ameriki Navit zaraz za shirotoyu rozpovsyudzhennya puma mozhe zrivnyatis z kotyachih lishe z rudoyu rissyu lisovoyu kishkoyu i leopardom Spochatku pumi zustrichalisya majzhe povsyudno vid pivdnya Patagoniyi do pivdennogo shodu Alyaski oblast yiyi rozpovsyudzhennya dosit tochno zbigalasya z arealom yiyi golovnoyi zdobichi riznih oleniv Zaraz na teritoriyi SShA i Kanadi puma zbereglasya perevazhno v goristih zahidnih rajonah Na shodi Pivnichnoyi Ameriki puma bula povnistyu vinishena vinyatok stanovit krihitna populyaciya pidvidu Puma concolor coryi na Floridi U danij chas areal pumi tyagnetsya vid 100 shiroti vid Yukonu Kanada na pivden ohoplyuyuchi praktichno vsyu Pivdennu Ameriku azh do Patagoniyi Pumi zustrichayutsya na riznij visoti vid rivnin do gir zavvishki 4700 m nad rivnem morya i v riznih landshaftah u girskih hvojnih lisah u tropichnih lisah na trav yanistih rivninah u pampasah na zabolochenih nizovinah i vzagali v bud yakij miscevosti yaka nadaye yim dostatnyu yizhu i pritulok Prote pumi Pivdennoyi Ameriki pragnut unikati zabolochenih rajoniv i nizin yaki upodobali yaguari Ci tvarini chudovo adaptovani do zhittya na peretnutij miscevosti Tak zavdyaki m yazistim kincivkam voni zdatni zdijsnyuvati stribki zavdovzhki do 6 m i zavvishki do 2 5 m bigti z shvidkistyu do 50 km god hoch i na korotki distanciyi Puma legko peresuvayetsya po girskih shilah duzhe dobre lazit po derevah i skelyah i pri neobhidnosti dobre plavaye Sposib zhittyaPumi vedut suvoro poodinokij sposib zhittya vinyatki stanovlyat pari u chas shlyubnogo periodu 1 6 dniv i materi z kotenyatami Shilnist yih populyaciyi zalezhno vid dostupnosti dichini riznitsya vid odniyeyi osobini na 85 km do 13 osobin na 54 km Mislivska dilyanka samici pumi zajmaye vid 26 do 350 km i zazvichaj znahoditsya na periferiyi teritoriyi samcya Dilyanki samciv zajmayut vid 140 do 760 km i nikoli ne peretinayutsya Doroslih samciv ridko bachat razom vinyatok stanovlyat molodi pumi sho tilki sho pokinuli matir Useredini svoyeyi dilyanki puma zdijsnyuye sezonni peremishennya zimuyuchi j lituyuchi v riznih jogo chastinah Mezhi teritoriyi pumi mityat secheyu i fekaliyami a takozh podryapinami na derevah Puma dosit tiha tvarina Guchni kriki shozhi na lyudski kriki vona vidaye tilki v shlyubnij period HarchuvannyaPolyuye puma perevazhno nochami Yiyi racion skladayetsya v osnovnomu z kopitnih losiv blagorodnih i pampasovih oleniv i karibu Prote puma mozhe harchuvatisya najriznomanitnishimi tvarinami vid mishej vivirok oposumiv krolikiv ondatr golkosherstiv kanadskih bobriv rakuniv skunsiv bronenosciv do kojotiv risej ta inshih pum Yidyat voni takozh ptahiv ribu i navit ravlikiv ta komah Na vidminu vid tigriv i leopardiv puma ne rozriznyaye dikih i domashnih tvarin pri slushnij nagodi napadayuchi na hudobu psiv kotiv i ptahiv Pri comu vona rizhe bilshe tvarin nizh mozhe z yisti Pri polyuvanni puma zazvichaj vikoristovuye chinnik nespodivanki veliku zdobich vona skrada ye potim zblizka stribaye yij na spinu i lamaye shiyu Za rik odna puma spozhivaye 860 1300 kg m yasa abo zh blizko 48 kopitnih Nedoyidene m yaso pumi hovayut vidtyagayuchi podali j prisipayuchi listyam hmizom abo snigom Do zahovanoyi zdobichi voni povertayutsya inodi neodnorazovo Puma zdatna peretyagnuti na znachnu vidstan vagu vp yatero vsemero bilshu za vlasnu Plemena indianciv sho meshkali na pivdni Kaliforniyi koristuvalisya ciyeyu zvichkoyu pum pidbirayuchi za nimi ob yideni abo vzagali cili tushi Prirodnih vorogiv u pumi nemaye Tilki inshi veliki hizhaki yaguari vovki grizli mozhut napadati na hvorih chi molodih pum Na vidminu vid deyakih vidiv pidrodini panterovih pumi ridko napadayut na lyudej i namagayutsya yih unikati Z 1890 po sichen 2004 r v SShA i Kanadi zareyestrovano blizko 100 napadiv na lyudej 16 z yakih zakinchilisya letalno Perevazhno poterpilimi stavali diti abo lyudi nevisokogo zrostu i napadi vidbuvalisya u sutinkah abo vnochi RozmnozhennyaKotenyata pumi Pevnogo sezonu rozmnozhennya u pum nemaye hocha v pivnichnih shirotah vin zazvichaj roztyagnutij z grudnya po berezen Sparovuvannya yak i u inshih kotyachih suprovodzhuyetsya bijkami i guchnimi krikami samciv samec pragne pokrivati vsih samic sho zhivut v mezhah jogo teritoriyi Estrus u samic trivaye blizko 9 dniv Period vagitnosti stanovit 82 96 dniv U vivodku vid 1 do 6 ditinchat vagoyu 226 453 g i dovzhinoyu blizko 30 sm Zabarvlennya u nih korichneve z chornimi plyamami minyayetsya do odnorichnogo viku Ochi u kotenyat rozplyushuyutsya cherez 8 10 dniv V cej chas u nih prorizayutsya pershi zubi i voni pochinayut gratisya U vici 6 tizhniv voni pochinayut harchuvatisya dorosloyu yizheyu prote prodovzhuyut otrimuvati moloko V cej chas materi dovoditsya prinositi zdobich vtrichi bilshu nizh zazvichaj Do 15 26 misyaciv ditinchata zalishayutsya z matir yu potim virushayut na poshuki vlasnih mislivskih dilyanok hocha she dekilka misyaciv pislya vidhodu vid materi voni mozhut trimatisya grupami Statevoyi zrilosti samici dosyagayut u 2 5 roki a samci v 3 roki U prirodi puma zhive do 18 20 rokiv PidvidiPuma concolor coryi najridkisnishij pidvid pumi Zagalom opisano 32 pidvidi pumi sho vidriznyayutsya misceprozhivannyam zabarvlennyam i osoblivostyami staturi Bilshist iz nih malo vidomi opisani za kilkoma zdobutimi shkurami j mayut sumnivnu chinnist Puma concolor acrocodia vid pivdennogo shodu Matu Grosu do Boliviyi i pivnichnoyi Argentini Puma concolor anthonyi pivdenna Venesuela Puma concolor araucanus Chili i Argentina Puma concolor azteca vid Arizoni i Nyu Meksiko do Mehiko Puma concolor bangsi voditsya v pivnichnih Andah vid zahidnoyi Kolumbiyi do Ekvadoru Puma concolor browni vid Arizoni do Nizhnoyi Kaliforniyi Meksika Puma concolor californica voditsya v shtati Kaliforniyu i na pivnochi Nizhnoyi Kaliforniyi Puma concolor couguar z sichnya 2018 roku oficijno viznanij vimerlim Puma concolor concolor perevazhno Venesuela Gayana Puma concolor cougar voditsya u pivdennij Floridi voditsya v Centralnij Americi vid Nikaragua do Panami voditsya na pivnichnomu shodi SShA i pivdennomu shodi Kanadi vid Tennessi do shidnogo Michiganu Puma concolor discolor Amazoniya Puma concolor hippolestes vid Pivnichnoyi Dakoti do Vajomingu i Kolorado Puma concolor improcera pivden Nizhnoyi Kaliforniyi Puma concolor incarum pivnich Peru i pivdennij Ekvador Puma concolor kaibabensis Nevada Yuta i pivnichna Arizona Puma concolor mayensis vid Gerrero i Verakrusa Meksika do Gondurasu Puma concolor missoulensis vid Britanskoyi Kolumbiyi do Ajdaho i Montani Puma concolor oregonensis pivdennij shid Britanskoyi Kolumbiyi Vashington i Oregon Puma concolor osgoodi v Bolivijskih Andah Puma concolor patagonica Patagoniya Puma concolor pearsoni Patagoniya i pivdenne Chili Puma concolor puma voditsya v centralnomu Chili i zahidnij Argentini Puma concolor soderstromi ekvadorskij pidvid Puma concolor shorgeri Shidno Amerikanskij pidvid vid Minnesoti j Viskonsinu do Kanzasu i Missuri vimer 1925 r Puma concolor stanleyana vid Oklahomi i Tehasu do Pivnichno Shidnoyi Meksiki Puma concolor vancouverensis pidvid o Vankuver Kalver ta in 2000 proveli filogeografichne doslidzhennya pum u vsomu yih areali na osnovi yak suchasnih tak i muzejnih zrazkiv Na osnovi cogo doslidzhennya bulo viznacheno shist filogeografichnih grup yak pidvidiv Puma concolor concolor pivnich i zahid Pivdennoyi Ameriki Puma concolor puma pivden Pivdennoyi Ameriki Puma concolor couguar Pivnichna Amerika Puma concolor capricornensis pivnichnij shid Pivdennoyi Ameriki Puma concolor costaricensis Kosta Rika j Panama Puma concolor cabrerae pivdennij shid Pivdennoyi Ameriki Karadzhyulo ta in 2014 proveli doslidzhennya mtDNA pum z usogo arealu hocha i z menshim obsyagom vibirki Na osnovi cogo doslidzhennya bulo viznacheno lishe dvi osnovni geografichni grupi yaki mozhna vidiliti v pidvidi Puma concolor concolor Pivdenna Amerika mozhlivo za vinyatkom zahidnih And na pivnochi Puma concolor couguar Pivnichna ta Centralna Amerika j mozhlivo zahidni Andi na pivnochi Pivdennoyi Ameriki GibridiHocha puma ne ye blizkim rodichem inshih velikih kotyachih buli otrimani gibridi pum z leopardami pumapardi i ocelotami Povidomlyalosya takozh pro gibridi pum z yaguarami Status populyaciyi j ohoronaNe zvazhayuchi na te sho pumi ye ob yektom polyuvannya i yih areal skorochuyetsya cherez rujnuvannya navkolishnogo seredovisha bilshist pidvidiv dostatno chislenni oskilki pumi legko pristosovuyutsya do zhittya v riznih landshaftah Tak praktichno vinishena v SShA do pochatku XX st zaraz populyaciya pum na zahodi ciyeyi krayini nalichuye blizko 30000 osobin i prodovzhuye rozselyatisya na shid i pivden Tri pidvidi pumi zaneseno do Dodatka I CITES Puma concolor coryi Puma concolor costaricensis Puma concolor cougar Polyuvannya na pum povsyudno obmezhene abo zaboronene hocha yih prodovzhuyut vinishuvati cherez shkodu sho pumi nanosyat skotarstvu i mislivskomu gospodarstvu Yedinij pidvid zanesenij do Chervonoyi knigi MSOP zi statusom u kritichnomu stani critically endangered ce puma Floridi Puma concolor coryi yakih zalishilosya vsogo 25 50 doroslih ekzemplyariv U kulturiEzhen Delakrua Le Puma 1859 Puma vikoristovuyetsya yak logotip velikogo nimeckogo brendu odyagu Puma Floridski panteri komanda NHL posilayutsya na pumu yaka vizhila v Pivdennij Floridi Puma zobrazhena na kartini francuzkogo hudozhnika dobi romantizmu Ezhena Delakrua Le Puma 1859 Nimecka bojova mashina pihoti nazvana pumoyu Indianska naciya en takozh vidoma yak Naciya Kishki pumi PosilannyaPolyanskij M Zoologiya Praga Knigopechatnya Bogemii 1874 S 21 Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 18 Markevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 190 Culver M Johnson W E Pecon Slattery J O Brien S J Genomic ancestry of the American puma Puma concolor Journal of Heredity 2000 Vip 91 3 S 186 197 angl Caragiulo A Dias Freedman I Clark J A Rabinowitz S Amato G Mitochondrial DNA sequence variation and phylogeography of Neotropic pumas Puma concolor Mitochondrial DNA 2014 Vip 25 4 S 304 312 DOI 10 3109 19401736 2013 800486 angl Kitchener A C Breitenmoser Wursten Ch Eizirik E Gentry A Werdelin L Wilting A Yamaguchi N Abramov A V Christiansen P Driscoll C Duckworth J W Johnson W Luo S J Meijaard E O Donoghue P Sanderson J Seymour K Bruford M Groves C Hoffmann M Nowell K Timmons Z amp Tobe S A revised taxonomy of the Felidae The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group Cat News Special Issue 2017 Vip 11 S 1 80 Caso A Lopez Gonzalez C Payan E Eizirik E de Oliveira T Leite Pitman R Kelly M Valderrama C amp Lucherini M 2008 Puma concolor In IUCN 2013 angl Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2013