Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головкі́вка — село Чигиринського району Черкаської області в Україні. Центр сільської ради, якій також підпорядковане селище Скелівка.
Давні часи
Люди жили на території сучасної Головківки ще багато століть тому. Поблизу села виявлено вироби епохи бронзи (ІІІ-І тисячоліття до н.е.) — кам'яні сокири, бронзові кинджали та браслет, зброя та прикраси, на захід від села відкрито скіфське поселення V-ІІ ст. до н.е.
1878 року знайдено скарб срібних римських монет І-ІІ ст.ст., серед яких є монети римських імператорів Трояна та Коммода. Знайдено вироби часів Київської Русі (Х-ХІІ ст.) — наконечники стріл, дротиків та списів.
Археологи й зараз віднаходять багато цікавих артефактів — денце грецької амфори (VI ст. до н.е.) знайдено восени 2005 неподалік Мотронинського монастиря.
Головківка у XVIII ст.
В історичних документах село вперше згадується у 1775 році.
У XVIII столітті село перебувало під владою польської шляхти. Спочатку воно належало князям Любомирським, потім Яблоновським, а саме Максиміліану Яблоновському, і входило до складу Чигиринського староства Київського воєводства.
Церква у селі була відкрита у 1775 році, а до того жителі села користувались храмом у Івківцях.
Письмові згадки про село збереглись і в польських переписах євреїв за 1778, 1784 та 1787. У ці роки в Головківці мешкало відповідно 4, 10 та 9 євреїв.
1795 року Головківка разом з іншим Правобережжям в результаті (Третього поділу Польщі) увійшла до складу Російської імперії.
Головківка у XIX ст.
У 1806 році Головківку було продано Ієроніму Собанському, і вже 1808 тут нараховувалось 112 дворів з населенням 1073 жителів. Поблизу села знаходився вітряк нової конструкції, що на той час коштував великі гроші — понад 5 тисяч карбованців сріблом.
В період 1830—50-их рр. почастішали втечі селян, зокрема до Бессарабії. Їх розшукували та повертали на місце. Селяни часто повставали. Через надмір робіт, що їх змушували виконувати, вони страйкували в 1838.
У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор Іван Іванович Фундуклей, який був введений у володіння 9 березня ц.р.. Його коштом відремонтовано церкву, в економії облаштовано лікарню, відкрито цегельню. 1843 до місцевої лікарні був призначений лікарем М.Карпен.
Для придушення заворушення селян 1862 року до Головківки довелось відправляти війська.
З 1866 Головківка — волосний центр Чигиринського повіту Київської губернії.
У 1873 році селяни були учасниками селянського повстання відомого як «Чигиринська змова».
У 1888 село перейшло у власність цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко, на економіях якого працювали по 14-16 годин на добу. Він узяв під опіку двокласну церковно-учительську школу, відкриту у 1889 році. У 2-ій пол. XIX ст. створено двокласну учительську гімназію та церковнопарафіяльну школу.
Наприкінці XIX ст. у Головківці мешкало 2140 жителів, переважно православного віросповідання, хоча було також 17 католиків та 18 євреїв. Однак у селі був досить низький рівень грамотності — у 1887 з 230 селян-власників всього троє виявились письменними.
Головківка у ХХ столітті
Влітку 1901 року під час поїздки в Таращанський та Чигиринський повіти село відвідала археологічна експедиція І.М.Каманіна, яка дослідила, зокрема, місцевий храм.
Під час революції 1905 у травні-червні селяни проводили масовий страйк.
1907 року в селі відкрито ринок, який діяв щодня. Того ж року для охорони маєтку Терещенків за їх кошти було створено кінно-поліцейський загін, що складався з інгушів.
10 жовтня 1909 сталася сильна пожежа, яка знищила 10 дворів.
Перша світова війна
Під час Першої світової війни на її фронтах опинилось чимало й головківців, половина з яких загинула в Августовських лісах та в передгір'ях Карпат. 1918 року до села прийшли австро-німецькі війська, які наклали на селян контрибуцію в сумі 5 000 карбованців, відбудували панський маєток, вчиняли розправи над опозиційно налаштованими селянами, зокрема закидали гранатами хату солдата Марка Малого, вбили Володимира Дробота.
Революційні 1917-20 рр.
Після Жовтневого перевороту 1917 у Петрограді і подальших подіях в Україні селяни Головківки підтримували український уряд. Серед козаків Холодноярської республіки було багато головківців.
Після поразки національно-визвольних змагань село окупували радянські війська. В 1919 році у районі утворено волосний виконком на чолі з Кирилом Корховим, волосний воєнком на чолі з Олексою Титаренко. Сільський загін оборони очолив Лука Балабушка, а комітет незаможних селян Федот Гук. Першим секретарем комсомольської організації у 1923 став Павло Кравець. У боях проти білогвардійців брав участь Гаврило Горбань, кавалерист Першої кінної армії, нагороджений пізніше орденом Червоного прапора.
Колективізація
1923-го було створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», в яку увійшли 22 сім'ї. Члени артілі обробляли близько 50 десятин землі, придбали трактор «Фордзон». 1925 року заможні селяни (Ярихтей Головко, Федір Головко, Йосип Панасенко), щоб підірвати господарство артілі підпалили скирти хліба, будівлі та сіно. 1928 артіль прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». Першим головою був обраний Полікарп Іванович Артеменко. Згодом комуну було реорганізовано в сільськогосподарську артіль ім. Будьонного. У 1929 році утворено ще два колгоспи: «Перемога» (пізніше «Жовтнева революція») та «Дружба» (пізніше ім. Сталіна).
Не обійшли село й сталінські репресії — до Сибіру було вивезено вчителів школи та псаломщика церкви Андрія Головка.
Під час Голодомору 1932 —1933 у селі померло понад 500 осіб.
Друга світова війна
У роки Другої світової війни у холодноярських хащах проходили бої партизанських загонів ім.Сталіна (командир Петро Дубовий) та ім.Ворошилова (командир І.Д.Діброва).
У серпні 1941 року село окупували німецькі загарбники. Фашисти зруйнували колгоспи та школу.
У війні брало участь 565 жителів села (за іншими відомостями — понад 600), з яких 162 відзначені орденами і медалями СРСР, загинуло понад тисячу мирних жителів та десятки молодих селян було вивезено на примусові роботи до Німеччини.
На поч. 1943 через Головківку проліг Степовий рейд у тил німців партизанського з'єднання Михайла Наумова.
8 січня 1944 року радянські війська повністю звільнили село від окупантів. Почалась відбудова господарства. Жителі підтримували фронт продовольством, грішми (на будівництво танкової колони внесли 90 тисяч карбованців).
Радянська відбудова
У повоєнний час на поч. 1950-х рр. три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра», що використовував 3203 га угідь, в тому числі 2622 га орної землі. У 1955 для роботи на артіль було направлено тридцятитисячника Йосипа Явтуховича Лозового. При ньому колгосп заклав фруктовий сад, виноградники, збудував теплиці, цегельню, винний цех, тваринницькі ферми, придбав 15 авто та 17 тракторів. 1961 року прибуток колгоспу склав 451900 карбованців та 20 тисяч зерна.
У 1950-і рр. до Казахстану на освоєння цілинних земель вирушило десятки селян Головківки.
1951 року семирічна школа реорганізована в середню. 1955 в селі з'явився духовий оркестр. 1959 року завершено будівництво сільського Будинку культури з кіноустановкою. На урочистості відкриття приїздив Черкаський народний хор. Після цього в селі також був організований хор, який 1964 посів 1-е місце на обласних змаганнях.
Перший телевізор та холодильник в селі з'явився 1958 року. 1962 в село провели електроенергію, запрацювало радіо. 1965 року в селі нараховувалось 3652 жителі, з них 2 мали авта, 35 — мотоцикли. В селі працювало 8 магазинів, а в 3 бібліотеках нараховувалось 7,4 тисячі книг. 1967 запрацював центральний сільмаг, 1970 року сільмаг в районі Вигону.
1968 населення через міграцію зменшилось до 2865 чоловік, але добробут селян зріс — у мешканців було вже 4 авта, 70 мотоциклів, 126 телевізорів, у середній школі навчалось 362 учні, працювало 27 вчителів. Колгосп мав 23 трактори, 12 комбайнів, 15 авт.
В 1970-их роках за сумлінну працю 96 жителів села нагороджено орденами та медалями СРСР: Орден Леніна — З.П.Куць, кавалер Ордена Трудового Червоного Прапора — М.А.Горбань, кавалер Орден «Знак Пошани» — Л.О.Панасенко.
1972 в селі вже була пошта з відділенням ощадної каси, 8 магазинів, 2 їдальні, майстерня побутового обслуговування, пологовий будинок, дитячі ясла. Населення в цей рік становило 2646 чоловік.
У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та лікарську амбулаторію, прокладено бруковану дорогу до школи.
1977 року колгосп «Іскра» проводив ефективну економіку (за радянськими мірками). Озима пшениця дала 41,4 ц/га, ячмінь — 30,2, овес — 26, що було вдвічі більше за показники 1950-х років. Вже через рік (у 1978) колгосп мав 27 тракторів, 26 авт, 16 комбайнів.
На землях Афганістану у 1979-1989 рр. воювали 5 мешканців села.
Серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС 1986 року було 10 головківців.
Сучасність (1990-ті — поч.XXI ст.)
Під час референдуму 1991 року більшість селян проголосували за незалежність України.
У 1990-х відбувається реформування колгоспу «Іскра», жителі Головківки стали власниками майнових та земельних паїв.
У 1995 році в селі відкрито пам'ятник загиблим воїнам-землякам в Другій світовій війні.
У 1997-у жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву. Допомогу в будівництві храму надав дійсний член Російської академії наук, генерал-майор Борис Миколайович Кузик. На його кошти 2003-04 рр., крім того, зведені ринок, дві каплиці та Народний музей, які були освячені 21 травня 2004 архієпископом Черкаським та Канівським Софронієм.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.;
- Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
- Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка.[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovki vka selo Chigirinskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v Ukrayini Centr silskoyi radi yakij takozh pidporyadkovane selishe Skelivka Suchasna kaplicya zvedena u 2000 i za fin pidtrimki B M KuzikaDavni chasiLyudi zhili na teritoriyi suchasnoyi Golovkivki she bagato stolit tomu Poblizu sela viyavleno virobi epohi bronzi III I tisyacholittya do n e kam yani sokiri bronzovi kindzhali ta braslet zbroya ta prikrasi na zahid vid sela vidkrito skifske poselennya V II st do n e 1878 roku znajdeno skarb sribnih rimskih monet I II st st sered yakih ye moneti rimskih imperatoriv Troyana ta Kommoda Znajdeno virobi chasiv Kiyivskoyi Rusi H HII st nakonechniki stril drotikiv ta spisiv Arheologi j zaraz vidnahodyat bagato cikavih artefaktiv dence greckoyi amfori VI st do n e znajdeno voseni 2005 nepodalik Motroninskogo monastirya Golovkivka u XVIII st Cerkva V istorichnih dokumentah selo vpershe zgaduyetsya u 1775 roci U XVIII stolitti selo perebuvalo pid vladoyu polskoyi shlyahti Spochatku vono nalezhalo knyazyam Lyubomirskim potim Yablonovskim a same Maksimilianu Yablonovskomu i vhodilo do skladu Chigirinskogo starostva Kiyivskogo voyevodstva Cerkva u seli bula vidkrita u 1775 roci a do togo zhiteli sela koristuvalis hramom u Ivkivcyah Pismovi zgadki pro selo zbereglis i v polskih perepisah yevreyiv za 1778 1784 ta 1787 U ci roki v Golovkivci meshkalo vidpovidno 4 10 ta 9 yevreyiv 1795 roku Golovkivka razom z inshim Pravoberezhzhyam v rezultati Tretogo podilu Polshi uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Golovkivka u XIX st U 1806 roci Golovkivku bulo prodano Iyeronimu Sobanskomu i vzhe 1808 tut narahovuvalos 112 dvoriv z naselennyam 1073 zhiteliv Poblizu sela znahodivsya vitryak novoyi konstrukciyi sho na toj chas koshtuvav veliki groshi ponad 5 tisyach karbovanciv sriblom V period 1830 50 ih rr pochastishali vtechi selyan zokrema do Bessarabiyi Yih rozshukuvali ta povertali na misce Selyani chasto povstavali Cherez nadmir robit sho yih zmushuvali vikonuvati voni strajkuvali v 1838 U 1835 roci Golovkivku pridbav civilnij gubernator Ivan Ivanovich Funduklej yakij buv vvedenij u volodinnya 9 bereznya c r Jogo koshtom vidremontovano cerkvu v ekonomiyi oblashtovano likarnyu vidkrito cegelnyu 1843 do miscevoyi likarni buv priznachenij likarem M Karpen Dlya pridushennya zavorushennya selyan 1862 roku do Golovkivki dovelos vidpravlyati vijska Z 1866 Golovkivka volosnij centr Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1873 roci selyani buli uchasnikami selyanskogo povstannya vidomogo yak Chigirinska zmova U 1888 selo perejshlo u vlasnist cukrozavodchika i zemlevlasnika Mikoli Artemovicha Tereshenko na ekonomiyah yakogo pracyuvali po 14 16 godin na dobu Vin uzyav pid opiku dvoklasnu cerkovno uchitelsku shkolu vidkritu u 1889 roci U 2 ij pol XIX st stvoreno dvoklasnu uchitelsku gimnaziyu ta cerkovnoparafiyalnu shkolu Naprikinci XIX st u Golovkivci meshkalo 2140 zhiteliv perevazhno pravoslavnogo virospovidannya hocha bulo takozh 17 katolikiv ta 18 yevreyiv Odnak u seli buv dosit nizkij riven gramotnosti u 1887 z 230 selyan vlasnikiv vsogo troye viyavilis pismennimi Golovkivka u HH stolittiVlitku 1901 roku pid chas poyizdki v Tarashanskij ta Chigirinskij poviti selo vidvidala arheologichna ekspediciya I M Kamanina yaka doslidila zokrema miscevij hram Pid chas revolyuciyi 1905 u travni chervni selyani provodili masovij strajk 1907 roku v seli vidkrito rinok yakij diyav shodnya Togo zh roku dlya ohoroni mayetku Tereshenkiv za yih koshti bulo stvoreno kinno policejskij zagin sho skladavsya z ingushiv 10 zhovtnya 1909 stalasya silna pozhezha yaka znishila 10 dvoriv Persha svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na yiyi frontah opinilos chimalo j golovkivciv polovina z yakih zaginula v Avgustovskih lisah ta v peredgir yah Karpat 1918 roku do sela prijshli avstro nimecki vijska yaki naklali na selyan kontribuciyu v sumi 5 000 karbovanciv vidbuduvali panskij mayetok vchinyali rozpravi nad opozicijno nalashtovanimi selyanami zokrema zakidali granatami hatu soldata Marka Malogo vbili Volodimira Drobota Revolyucijni 1917 20 rr Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 u Petrogradi i podalshih podiyah v Ukrayini selyani Golovkivki pidtrimuvali ukrayinskij uryad Sered kozakiv Holodnoyarskoyi respubliki bulo bagato golovkivciv Pislya porazki nacionalno vizvolnih zmagan selo okupuvali radyanski vijska V 1919 roci u rajoni utvoreno volosnij vikonkom na choli z Kirilom Korhovim volosnij voyenkom na choli z Oleksoyu Titarenko Silskij zagin oboroni ocholiv Luka Balabushka a komitet nezamozhnih selyan Fedot Guk Pershim sekretarem komsomolskoyi organizaciyi u 1923 stav Pavlo Kravec U boyah proti bilogvardijciv brav uchast Gavrilo Gorban kavalerist Pershoyi kinnoyi armiyi nagorodzhenij piznishe ordenom Chervonogo prapora Kolektivizaciya 1923 go bulo stvoreno silskogospodarsku artil Nezamozhnik v yaku uvijshli 22 sim yi Chleni artili obroblyali blizko 50 desyatin zemli pridbali traktor Fordzon 1925 roku zamozhni selyani Yarihtej Golovko Fedir Golovko Josip Panasenko shob pidirvati gospodarstvo artili pidpalili skirti hliba budivli ta sino 1928 artil prijnyala statut komuni i stala nazivatisya Promin Pershim golovoyu buv obranij Polikarp Ivanovich Artemenko Zgodom komunu bulo reorganizovano v silskogospodarsku artil im Budonnogo U 1929 roci utvoreno she dva kolgospi Peremoga piznishe Zhovtneva revolyuciya ta Druzhba piznishe im Stalina Ne obijshli selo j stalinski represiyi do Sibiru bulo vivezeno vchiteliv shkoli ta psalomshika cerkvi Andriya Golovka Pid chas Golodomoru 1932 1933 u seli pomerlo ponad 500 osib Druga svitova vijna U roki Drugoyi svitovoyi vijni u holodnoyarskih hashah prohodili boyi partizanskih zagoniv im Stalina komandir Petro Dubovij ta im Voroshilova komandir I D Dibrova U serpni 1941 roku selo okupuvali nimecki zagarbniki Fashisti zrujnuvali kolgospi ta shkolu U vijni bralo uchast 565 zhiteliv sela za inshimi vidomostyami ponad 600 z yakih 162 vidznacheni ordenami i medalyami SRSR zaginulo ponad tisyachu mirnih zhiteliv ta desyatki molodih selyan bulo vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini Na poch 1943 cherez Golovkivku prolig Stepovij rejd u til nimciv partizanskogo z yednannya Mihajla Naumova 8 sichnya 1944 roku radyanski vijska povnistyu zvilnili selo vid okupantiv Pochalas vidbudova gospodarstva Zhiteli pidtrimuvali front prodovolstvom grishmi na budivnictvo tankovoyi koloni vnesli 90 tisyach karbovanciv Radyanska vidbudova U povoyennij chas na poch 1950 h rr tri neveliki kolgospi ob yednalis v odin Iskra sho vikoristovuvav 3203 ga ugid v tomu chisli 2622 ga ornoyi zemli U 1955 dlya roboti na artil bulo napravleno tridcyatitisyachnika Josipa Yavtuhovicha Lozovogo Pri nomu kolgosp zaklav fruktovij sad vinogradniki zbuduvav teplici cegelnyu vinnij ceh tvarinnicki fermi pridbav 15 avto ta 17 traktoriv 1961 roku pributok kolgospu sklav 451900 karbovanciv ta 20 tisyach zerna U 1950 i rr do Kazahstanu na osvoyennya cilinnih zemel virushilo desyatki selyan Golovkivki 1951 roku semirichna shkola reorganizovana v serednyu 1955 v seli z yavivsya duhovij orkestr 1959 roku zaversheno budivnictvo silskogo Budinku kulturi z kinoustanovkoyu Na urochistosti vidkrittya priyizdiv Cherkaskij narodnij hor Pislya cogo v seli takozh buv organizovanij hor yakij 1964 posiv 1 e misce na oblasnih zmagannyah Pershij televizor ta holodilnik v seli z yavivsya 1958 roku 1962 v selo proveli elektroenergiyu zapracyuvalo radio 1965 roku v seli narahovuvalos 3652 zhiteli z nih 2 mali avta 35 motocikli V seli pracyuvalo 8 magaziniv a v 3 bibliotekah narahovuvalos 7 4 tisyachi knig 1967 zapracyuvav centralnij silmag 1970 roku silmag v rajoni Vigonu 1968 naselennya cherez migraciyu zmenshilos do 2865 cholovik ale dobrobut selyan zris u meshkanciv bulo vzhe 4 avta 70 motocikliv 126 televizoriv u serednij shkoli navchalos 362 uchni pracyuvalo 27 vchiteliv Kolgosp mav 23 traktori 12 kombajniv 15 avt V 1970 ih rokah za sumlinnu pracyu 96 zhiteliv sela nagorodzheno ordenami ta medalyami SRSR Orden Lenina Z P Kuc kavaler Ordena Trudovogo Chervonogo Prapora M A Gorban kavaler Orden Znak Poshani L O Panasenko 1972 v seli vzhe bula poshta z viddilennyam oshadnoyi kasi 8 magaziniv 2 yidalni majsternya pobutovogo obslugovuvannya pologovij budinok dityachi yasla Naselennya v cej rik stanovilo 2646 cholovik U 1974 roci sporudzheno nove primishennya serednoyi shkoli u 1976 administrativnij budinok ta likarsku ambulatoriyu prokladeno brukovanu dorogu do shkoli 1977 roku kolgosp Iskra provodiv efektivnu ekonomiku za radyanskimi mirkami Ozima pshenicya dala 41 4 c ga yachmin 30 2 oves 26 sho bulo vdvichi bilshe za pokazniki 1950 h rokiv Vzhe cherez rik u 1978 kolgosp mav 27 traktoriv 26 avt 16 kombajniv Na zemlyah Afganistanu u 1979 1989 rr voyuvali 5 meshkanciv sela Sered uchasnikiv likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES 1986 roku bulo 10 golovkivciv Suchasnist 1990 ti poch XXI st Pam yatnik zagiblim odnoselchanam u roki Drugoyi svitovoyi vijni vidkr u 1995 r Pid chas referendumu 1991 roku bilshist selyan progolosuvali za nezalezhnist Ukrayini U 1990 h vidbuvayetsya reformuvannya kolgospu Iskra zhiteli Golovkivki stali vlasnikami majnovih ta zemelnih payiv U 1995 roci v seli vidkrito pam yatnik zagiblim voyinam zemlyakam v Drugij svitovij vijni U 1997 u zhiteli sela za vlasni koshti pochali dobudovuvati cerkvu Dopomogu v budivnictvi hramu nadav dijsnij chlen Rosijskoyi akademiyi nauk general major Boris Mikolajovich Kuzik Na jogo koshti 2003 04 rr krim togo zvedeni rinok dvi kaplici ta Narodnij muzej yaki buli osvyacheni 21 travnya 2004 arhiyepiskopom Cherkaskim ta Kanivskim Sofroniyem DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Golovkivka Narodnij muzej i viznachni miscya perlini Holodnogo yaru Dnipropetrovsk V Buhtij O Gorshkov O Kravchenko Golovkivka serce Holodnogo yaru Oleksandriya B Kuzik V Biloshapka nedostupne posilannya ISBN 966 7036 52 9