Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Divini Redemptoris укр обіцянка божественного Спасителя енцикліка Папи Римського Пія XI звернена проти комуністичного вч

Divini Redemptoris

Divini Redemptoris

Divini Redemptoris (укр. [обіцянка] божественного Спасителя) — енцикліка Папи Римського Пія XI, звернена проти комуністичного вчення — «більшовицького і безбожного комунізму, мета якого — зруйнувати громадський порядок і підірвати самі основи християнської цивілізації».

«Divini Redemptoris» — один з трьох документів, де Ватикан виклав своє ставлення до найгостріших проблем другої половини 1930-х років. Три енцикліки, праця над якими тривала кілька місяців, були готові до початку березня 1937 року, і в тому ж місяці опубліковані. 14 березня вийшла енцикліка німецькою мовою «Mit brennender Sorge» («З великою стурбованістю»), 19 березня — латиною енцикліка «Divini Redemptoris» і 28 березня — енцикліка іспанською мовою «Nos es muy conocida» («Нам добре відома»).

Зміст

Енцикліка описує комунізм як «систему, повну алогізмів і софізмів», що «підриває суспільний лад». Для Пія XI це був вже не перший виступ із засудженням комунізму та атеїзму. У своїх енцикліках «Miserentissimus Redemptor», «Quadragesimo Anno», «Caritate Christi», «Acerba Animi», «Dilectissima Nobis» він виступав з протестами проти переслідувань Католицької Церкви в Радянській Росії, Мексиці (під час Громадянської війни 1926—1929) і республіканської Іспанії. У травні 1936 р. Папа, приймаючи в Римі групу біженців з Іспанії, запевнив їх, що Святий Престол продовжує захищати святилище християнської релігії дієвим, ніж будь-яка інша світська влада. Ту ж думку він висловив в своєму різдвяному посланні 1936 року. На цей раз він визнав за необхідне представити всьому християнському світові всеосяжний виклад «вад» комуністичної доктрини, відносини католицтва до комунізму і способів протистояння цьому «злу». Такий підхід зумовив структуру енцикліки, що складається з трьох основних частин.

У першій частині (пп. 7 — 24) викладено «принципи безбожного комунізму», неприйнятні для християнської Церкви:

Тут же наводяться фактори, які, на думку глави Католицької Церкви, привели до стрімкого поширення комуністичних ідей в усьому світі:

Звертаючись до питання про дії прихильників комуністичного вчення в СРСР, Мексиці та Іспанії, Папа Пій XI підкреслив, що ніколи раніше в історії людства не відзначалося такими систематичними й жорстокими гоніннями проти релігії, священиків і віруючих. Тероризм, однак, не зможе запобігти морального розпаду суспільства, який кинув виклик Творцеві і законам природи.

У другій основній частині енцикліки (пп. 25 — 39) «помилкам» марксизму протиставляється фундаментальна концепція людського суспільства, що бачить Церква: Бог — всемогутній Творець всього і найбільша реальність, а людина, що володіє безсмертною душею, наділена своїм Творцем правом на життя, на тілесну цілісність ([en]), на необхідні засоби для існування; правом прагнути до своєї головної мети шляхом, накресленим для людини Богом; правом об'єднуватися і правом володіти власністю та використовувати її. Людині призначено Богом жити в суспільстві, при цьому суспільство повинно служити людині, а не навпаки. Лише людина, а не суспільство в будь-якій його формі, наділені розумом і вільною моральною волею. Людина зобов'язана виконувати зобов'язання у відношенні до громадянського суспільства, покладені на людину Богом, і суспільство не може обманом позбавляти людину її прав, дарованих Богом. Соціальна доктрина Католицької Церкви передбачає взаємодопомогу і співробітництво між тими, хто володіє капіталом, і тими, хто працює, дотримання принципів здорової корпоративної системи, що поважає належну ієрархічну структуру суспільства, гармонійну єдність всіх професійних груп в ім'я загального блага, гармонії прав і обов'язків всіх сторін, справжнього вселенського братства всіх людей незалежно від раси й стану.

У третій, заключній частині енцикліки пропонуються засоби, здатні позбавити світ від «комуністичного зла», позбавити комуністичну доктрину тієї «притягальної сили», яку вона продовжує представляти для знедолених і незаможних, для багатьох трудящих. Папа закликав до духовного відродження, відмови від світських благ, земної власності та насолод на користь благ духовних, до поміркованості, християнського терпіння, милосердя й любові до ближнього, до суспільної справедливості, визнання соціальних прав трудящих та справедливої ​​оплати праці. В енцикліці говориться про необхідність широкого поширення католицького вчення у всіх прошарках суспільства, пропаганди соціальної доктрини Католицької Церкви через католицький друк, активної протидії комуністичній пропаганді й спробам комуністичних лідерів встановити відносини співпраці з релігійними організаціями в різних сферах суспільного життя: «Комунізм поганий за самою своєю суттю, і ніхто з бажаючих зберегти християнську цивілізацію не може співпрацювати з ним у жодному підприємстві». Говорячи про відносини між Церквою та державою, Папа Пій XI закликав до того, щоби держава надала Католицькій Церкві «повну свободу виконувати Її Богом дану духовну місію» як головну з «моральних і релігійних сил сучасності».

Католицька Церква і комуністичне вчення

У папській енцикліці не пропонують будь-яких змін щодо Католицької Церкви й комунізму. Відомий радянський антиклерикальний публіцист Й. Р. Григулевич писав, що ця енцикліка «рішуче й категорично засуджувала комунізм, піддавала комуністів анафемі, забороняла віруючим підтримувати в будь-якій формі комуністичні ідеї».

Папа Пій XI посилався в цьому на своїх попередників — Пія IX і Лева XIII, які так само, як і він, засуджували комуністичне вчення: так, Пій IX ще в 1846 році заявляв, що більшовицьке вчення «абсолютно суперечить природному закону, якщо повністю знищить права, власність і майно всіх людей та громадянське суспільство». У 1864 році він же відніс соціалізм, комунізм, атеїзм і вимогу свободи совісті до числа «найголовніших помилок нашого часу», що підривають вчення Католицької Церкви і авторитет Римського Папи. Лев XIII у своїй енцикліці «Quod Apostolici Muneris» (1878) назвав комунізм «згубною чумою, що проникає в кістки людства, лише щоб привести його до загибелі».

Папа Пій XI з натхненням заявляв про пріоритет Католицької Церкви в боротьбі з комуністичним вченням: «За суттю, найбільш завзяті вороги Церкви, що ведуть з Москви боротьбу проти християнської цивілізації, самі свідчать своїми невпинними нападками, словом і ділом, про те, що до цього часу Папство продовжує вірно захищати святилище християнської релігії й частіше та дієвіше, ніж будь-яка інша суспільна влада на Землі, привертає увагу суспільства до загрози комунізму». Пій XI, закликав «енергійно застосовувати відповідні дієві засоби, щоби спинити шлях революції, яка готується», хотів, на думку І. Р. Григулевича, «показати А. Гітлерові, що в особі Папи він може втратити надійного союзника в боротьбі проти комунізму і Країни Рад».

Девід Ранан (David Ranan) зазначає в своїй книзі «Подвійний хрест» (Double Cross: The Code of the Catholic Church, 2007), що енцикліка «Divini Redemptoris», опублікована через п'ять днів після появи «Mit brennender Sorge», продемонструвала, що «Католицькою Церквою комунізм явно розглядався як більше зло, ніж нацизм. Нацизм в енцикліці „Mit brennender Sorge“ навіть не згадувався, тоді як „Divini redemptoris“ являє собою не просто інструмент антикомуністичної пропаганди, але фактично як посібник для духовенства про те, як вести наступ на комунізм … налаштований прогерманськи кардинал Пачелі, державний секретар Ватикану й майбутній Папа Пій XII дав Німеччині енциклікою „Divini Redemptoris“ зрозуміти, що „нормальні й добрі відносини [з Німеччиною] будуть відновлені, коли це стане можливим“».

Папська енцикліка і політична боротьба

На думку радянських і західноєвропейських антиклерикальних письменників і публіцистів, одна з цілей енцикліки полягала в тому, щоби відвернути католиків від боротьби з фашизмом, розколоти єдиний антифашистський фронт. Як писав відомий діяч комуністичного руху Георгій Димитров, у відповідь на політику «простягнутої руки», що проводилася комуністами у відношенні до католиків, «Папа Римський і „найсвятіші“ єпископи в різних країнах поспішили виступити з посланнями і церковними проповідями, щоби захистити свою паству від „страшної більшовицької небезпеки“ — Народного фронту».

Як писав британський дослідник Девід Кертіс (David Curtis), енцикліка «Divini Redemptoris» була опублікована в той період, коли у Франції загострилася боротьба між Католицькою Церквою та комуністичною партією за вплив в суспільстві (і особливо на трудящих), а серед французьких католиків існували серйозні розбіжності з питань ставлення до марксизму і комуністичного вченнюя, щодо можливості підтримки Народного фронту (1934—1938). У той час як переважна більшість французьких католиків були закоренілими антикомуністами, відкидали політику «простягнутої руки», проголошеної комуністами в квітні 1936 р., серед них були і так звані «позитивні» антикомуністи — ця меншість вважала можливим проводити відмінність між комуністами як людьми, які дотримуються справедливих громадських устремлінь, чию критику капіталістичної системи слід підтримувати, і комунізмом як атеїстичної і антигуманістичної політичної системи. Справа дійшла до того, що лівоцентристська [en] «Молода республіка» (Jeune republique) увійшла до парламентської більшості, що підтримала уряд Народного фронту. Розбіжності серед французьких католиків стали ще більш явними в їх відношенні до громадянської війни в Іспанії, що почалася в липні 1936 року. У той час як «позитивні» антикомуністи виступали за організацію міжнародного посередництва з метою припинення збройного конфлікту, консервативна більшість розглядала заколот Ф. Франко як «хрестовий похід проти комуністичного варварства». Ватикан підтримав позицію останніх. У березні 1937 р. з'явилася енцикліка «Divini Redemptoris», в якій Папа засудив більшовицьке вчення і соціалістичну систему, відкинув пропозицію «простягнутої руки» як прояв лицемірства та наклав заборону на будь-яку співпрацю з комуністами. А в серпні 1937 р. Ватикан закрив католицький тижневик [fr]» за недостатнє, на думку Святого Престолу, усвідомлення впливу комуністів на політику французького Народного фронту, і ролі, яку іспанські комуністи зіграли в підбурюванні до нападів на Католицьку Церкву в Іспанії. Це фактично означало припинення дискусії з питання про ставлення до комунізму.

Грасіела Бен-Дрор (Graciela Ben-Dror), присвятила свої роботи дослідженню взаємин між Католицькою Церквою Аргентини і єврейською меншістю в цій країні. Аналізуючи ефект в Аргентині від двох папських енциклік, що вийшли практично одночасно («Mit brennender Sorge» і «Divini Redemptoris»), вважала, що «Divini Redemptoris» з її засудженням атеїстичного комунізму, написана в березні 1937 р. опублікована в офіційному органі аргентинської єпархії вже в червні, а «Mit brennender Sorge» із засудженням порушень нацистським режимом Німеччини умов Конкордату 1933 року — лише двома місяцями пізніше, до того ж «Mit brennender Sorge» була опублікована повністю як папський документ без будь-якого вступу або коментарів, тоді як текстові енцикліки «Divini Redemptoris» передував вступ, підписаний всіма аргентинськими архієпископами і єпископами, в якому вони закликали духовенство та членів організації «Католицька Дія» дотримуватися рекомендацій, що містилися в енцикліці. Цей вступ був написаний менш ніж за місяць після появи енцикліки, вже до 14 квітня, що свідчить про першорядну важливість, яку ієрархи аргентинської Церкви надавали зверненню Папи. Зміст енцикліки повністю відповідав внутрішньополітичним потребам держави і послужив обґрунтуванням розпочатої раніше антикомуністичної кампанії. Ієрархи аргентинської Церкви зажадали від священиків використовування тексту енцикліки в своїх проповідях, вивчати його в усіх центрах і групах «Католицької Акції». Йшлося не тільки про вивчення змісту енцикліки, а й про активне поширення його серед прихожан.

Грасіела Бен-Дрор вказував ще на один аспект політичної реальності Аргентини, пов'язаний з енциклікою «Divini Redemptoris», — ототожнення згаданих в енцикліці «різноманітних окультних сил, давно працюючих над поваленням Християнського Світоустрою», з євреями і «юдейським комунізмом» — юдаїзмом. Такі паралелі були особливо характерні для публікацій в католицьких органах «El Cruzado» (видання ордена єзуїтів Кордовською єпархії) і «Restauracion Social» (видання ордена салезіанців, Буенос-Айрес). В одному з номерів журналу «Restauracion Social» був представлений триголовий монстр (більшовизм — масонство — юдаїзм), що прагнув світового панування. Таким чином, на думку дослідниці, легітимізація антикомуністичної кампанії була сприйнята певними католицькими колами в Аргентині і як легімітізація державного антисемітизму. Папа Римський вважає, що слід розрізняти «радянський режим» та «російський народ».

Пітер Кент (Peter Kent) писав у Другу світову війну в книзі «The lonely Cold War of Pope Pius XII», що у вересні 1941 року, коли в США вирішувалося питання про Ленд-ліз (постачання американської військової техніки, спорядження та продовольства Радянському Союзові, що зазнав нападу нацистської Німеччини, Ватикан дав зрозуміти, що, незважаючи на осуд комуністичної ідеології, Католицька Церква підтримає надання допомоги радянському народові. Монсіньор Амлето Чіконьяні, апостольський легат у Вашингтоні, віддав конфіденційну вказівку американським єпископам про розсилку пастирського листа з роз'ясненням, що енцикліка «Divini Redemptoris» «не повинна застосовуватися в поточний момент збройного конфлікту».

Текст папської енцикліки зберігає своє значення і в наші дні, розглядається як один з найбільш визначних документів папської влади.

Й. Р. Григулевич повідомляв в одній зі своїх статей, що під час чилійських виборів 1964 р. енцикліка «Divini Redemptoris» була використана ЦРУ одним з інструментів антикомуністичної пропагандистської кампанії — вона поширювалася сотнями тисяч примірників, забезпечена приміткою: «Надрукована приватно безпартійними громадянами з метою широкого поширення її змісту».

Див. також

Примітки

  1. (рос.)Жак Маритен. Знание и мудрость. Catholic news service. Май 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. (рос.). Pro Hereditate Catholica. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  3. (рос.)Paul Higginson. The Vatican and Communism from 'Divini Redemptoris' to Pope Paul VI. New Blackfriars. Volume 61 Issue 719, Pages 158—171. 27 липня 2007 accessdate=Июль 2019.[недоступне посилання]
  4. (англ.) (PDF). Australian Catholic Bishops Conference 2020. Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2009. Процитовано 15 квітня 2010.
  5. (англ.)Sidney Z. Ehler, John B. Morrall,. Church and State Through the Centuries. — С. 539—545.
  6. (англ.)Fr. John Hardon. . Trinity Communications. Modern Catholic Dictionary (CatholicCulture.org). Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 18 березня 2020.
  7. (рос.)Григулевич И. Р., . Папство. Век XX. — М. : Политиздат, 1978.
  8. (англ.)David Ranan. Double Cross: The Code of the Catholic Church. — Theo Press, 2007. — С. 192—195, 236. з джерела 5 березня 2016
  9. (рос.)Григулевич И. Р., Папство после Пия IX [ 19 березня 2020 у Wayback Machine.] (Вместо послесловия). В кн.: Лозинский С. Г.,. История папства. — М. : Политиздат, 1986.
  10. (фр.)«Les Catholiques dans la guerre, 1939—1945»: Entre Vichy et la Résistance, by RENÉE BÉDARIDA (Paris, 1998)
  11. (англ.)«War and Religion»: Catholics in the Churches of Occupied Paris, by VESNA DRAPAC (Washington, D.C., 1998)
  12. (фр.)«Les Chrétiens français entre crise et libération», 1937—1947, by ETIENNE FOUILLOUX (Paris, 1997)
  13. (рос.)Димитров Г. В борьбе за единый фронт против фашизма и войны. Цит. по изд. Григулевич И. Р. Папство. Век XX . — М. : Политиздат, 1978.
  14. (англ.)David Curtis. True and false modernity: Catholicism and Communist Marxism in 1930s France. В: Catholicism, politics and society in twentieth-century France / Ed. by Kay Chadwick. — Liverpool : [en], 2000. — С. 295. — , 9780853239741.
  15. (англ.)Graciela Ben-Dror. The Catholic Church and the Jews: Argentina, 1933—1945. — [en], 2009. — С. 121—127, 266. — , 9780803218895.
  16. (фр.)Philippe Chenaux, Pie XII, diplomate et pasteur, Cerf, collection. «Histoire», 2003, p. 256—257.
  17. (фр.)Emmanuel Huyghues Despointes, «Roosevelt et Pie XII. L'alliance entre les États-Unis et le Vatican», [fr],‎ mai-juin 2016, p. 31-32.
  18. Peter C. Kent. The Lonely Cold War of Pope Pius XII: The Roman Catholic Church and the Division of Europe, 1943-1950. — Montreal, Quebec and Kingston, Ontario : Mcgill-Queen’s University Press,, 2002. — viii, 321 с. — , 9780773523265.
  19. (рос.)Григулевич И. Р. (1978). . Вопросы истории № 11. с. 51—67. Архів оригіналу за 10 березня 2010.

Джерела

  • (англ.)Kay Chadwick. Catholicism, politics and society in twentieth-century France. — Liverpool : [en], 2000. — 288 с. — .

Посилання

  • (рос.). Образование и Православие. 07.02.2010. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 18 березня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Divini Redemptoris ukr obicyanka bozhestvennogo Spasitelya enciklika Papi Rimskogo Piya XI zvernena proti komunistichnogo vchennya bilshovickogo i bezbozhnogo komunizmu meta yakogo zrujnuvati gromadskij poryadok i pidirvati sami osnovi hristiyanskoyi civilizaciyi Divini Redemptoris odin z troh dokumentiv de Vatikan viklav svoye stavlennya do najgostrishih problem drugoyi polovini 1930 h rokiv Tri encikliki pracya nad yakimi trivala kilka misyaciv buli gotovi do pochatku bereznya 1937 roku i v tomu zh misyaci opublikovani 14 bereznya vijshla enciklika nimeckoyu movoyu Mit brennender Sorge Z velikoyu sturbovanistyu 19 bereznya latinoyu enciklika Divini Redemptoris i 28 bereznya enciklika ispanskoyu movoyu Nos es muy conocida Nam dobre vidoma ZmistEnciklika opisuye komunizm yak sistemu povnu alogizmiv i sofizmiv sho pidrivaye suspilnij lad Dlya Piya XI ce buv vzhe ne pershij vistup iz zasudzhennyam komunizmu ta ateyizmu U svoyih enciklikah Miserentissimus Redemptor Quadragesimo Anno Caritate Christi Acerba Animi Dilectissima Nobis vin vistupav z protestami proti peresliduvan Katolickoyi Cerkvi v Radyanskij Rosiyi Meksici pid chas Gromadyanskoyi vijni 1926 1929 i respublikanskoyi Ispaniyi U travni 1936 r Papa prijmayuchi v Rimi grupu bizhenciv z Ispaniyi zapevniv yih sho Svyatij Prestol prodovzhuye zahishati svyatilishe hristiyanskoyi religiyi diyevim nizh bud yaka insha svitska vlada Tu zh dumku vin visloviv v svoyemu rizdvyanomu poslanni 1936 roku Na cej raz vin viznav za neobhidne predstaviti vsomu hristiyanskomu svitovi vseosyazhnij viklad vad komunistichnoyi doktrini vidnosini katolictva do komunizmu i sposobiv protistoyannya comu zlu Takij pidhid zumoviv strukturu encikliki sho skladayetsya z troh osnovnih chastin U pershij chastini pp 7 24 vikladeno principi bezbozhnogo komunizmu neprijnyatni dlya hristiyanskoyi Cerkvi dialektichnij ta istorichnij materializm sho ne zalishaye miscya ideyi pro Boga i nadiyi na zhittya dushi pislya smerti tila falshiva mesianska ideya psevdoideal spravedlivosti rivnosti j braterstva u praci doktrina klasovoyi borotbi yak golovnogo dviguna suspilnogo rozvitku zaperechennya prav gidnosti j svobodi lyudskoyi osobistosti zaperechennya bud yakoyi iyerarhiyi ta bozhestvenno vstanovlenoyi vladi zaperechennya vsih form privatnoyi vlasnosti na materialni blaga ta zasobi virobnictva zaperechennya religijnogo shlyubu i neporushnosti sim yi emansipaciya zhinok Tut zhe navodyatsya faktori yaki na dumku glavi Katolickoyi Cerkvi priveli do strimkogo poshirennya komunistichnih idej v usomu sviti Liberalnij ekonomichnij poryadok sho porodzhuye zlidni j nespravedlivij rozpodil materialnih blag vitonchena komunistichna propaganda propaganda nastilki voistinu diyavolska sho podibnoyi yij svit mozhlivo nikoli ranishe ne bachiv spryamovuyetsya z odnogo zagalnogo centru spritno pristosovuyetsya do riznomanitnih umov zhittya riznih lyudej maye v svoyemu rozporyadzhenni velichezni groshovi koshti gigantski organizaciyi mizhnarodni z yizdi j nezlichennu kilkist navchenih spivrobitnikiv vidsutnist efektivnoyi ideologichnoyi protidiyi zmova movchannya svitovih ZMI shodo zhahiv sho koyatsya v Rosiyi v Meksici i navit u velikih rajonah Ispaniyi i shodo nastilki velicheznoyi svitovoyi organizaciyi yak rosijskij komunizm Zvertayuchis do pitannya pro diyi prihilnikiv komunistichnogo vchennya v SRSR Meksici ta Ispaniyi Papa Pij XI pidkresliv sho nikoli ranishe v istoriyi lyudstva ne vidznachalosya takimi sistematichnimi j zhorstokimi goninnyami proti religiyi svyashenikiv i viruyuchih Terorizm odnak ne zmozhe zapobigti moralnogo rozpadu suspilstva yakij kinuv viklik Tvorcevi i zakonam prirodi U drugij osnovnij chastini encikliki pp 25 39 pomilkam marksizmu protistavlyayetsya fundamentalna koncepciya lyudskogo suspilstva sho bachit Cerkva Bog vsemogutnij Tvorec vsogo i najbilsha realnist a lyudina sho volodiye bezsmertnoyu dusheyu nadilena svoyim Tvorcem pravom na zhittya na tilesnu cilisnist en na neobhidni zasobi dlya isnuvannya pravom pragnuti do svoyeyi golovnoyi meti shlyahom nakreslenim dlya lyudini Bogom pravom ob yednuvatisya i pravom voloditi vlasnistyu ta vikoristovuvati yiyi Lyudini priznacheno Bogom zhiti v suspilstvi pri comu suspilstvo povinno sluzhiti lyudini a ne navpaki Lishe lyudina a ne suspilstvo v bud yakij jogo formi nadileni rozumom i vilnoyu moralnoyu voleyu Lyudina zobov yazana vikonuvati zobov yazannya u vidnoshenni do gromadyanskogo suspilstva pokladeni na lyudinu Bogom i suspilstvo ne mozhe obmanom pozbavlyati lyudinu yiyi prav darovanih Bogom Socialna doktrina Katolickoyi Cerkvi peredbachaye vzayemodopomogu i spivrobitnictvo mizh timi hto volodiye kapitalom i timi hto pracyuye dotrimannya principiv zdorovoyi korporativnoyi sistemi sho povazhaye nalezhnu iyerarhichnu strukturu suspilstva garmonijnu yednist vsih profesijnih grup v im ya zagalnogo blaga garmoniyi prav i obov yazkiv vsih storin spravzhnogo vselenskogo bratstva vsih lyudej nezalezhno vid rasi j stanu U tretij zaklyuchnij chastini encikliki proponuyutsya zasobi zdatni pozbaviti svit vid komunistichnogo zla pozbaviti komunistichnu doktrinu tiyeyi prityagalnoyi sili yaku vona prodovzhuye predstavlyati dlya znedolenih i nezamozhnih dlya bagatoh trudyashih Papa zaklikav do duhovnogo vidrodzhennya vidmovi vid svitskih blag zemnoyi vlasnosti ta nasolod na korist blag duhovnih do pomirkovanosti hristiyanskogo terpinnya miloserdya j lyubovi do blizhnogo do suspilnoyi spravedlivosti viznannya socialnih prav trudyashih ta spravedlivoyi oplati praci V enciklici govoritsya pro neobhidnist shirokogo poshirennya katolickogo vchennya u vsih prosharkah suspilstva propagandi socialnoyi doktrini Katolickoyi Cerkvi cherez katolickij druk aktivnoyi protidiyi komunistichnij propagandi j sprobam komunistichnih lideriv vstanoviti vidnosini spivpraci z religijnimi organizaciyami v riznih sferah suspilnogo zhittya Komunizm poganij za samoyu svoyeyu suttyu i nihto z bazhayuchih zberegti hristiyansku civilizaciyu ne mozhe spivpracyuvati z nim u zhodnomu pidpriyemstvi Govoryachi pro vidnosini mizh Cerkvoyu ta derzhavoyu Papa Pij XI zaklikav do togo shobi derzhava nadala Katolickij Cerkvi povnu svobodu vikonuvati Yiyi Bogom danu duhovnu misiyu yak golovnu z moralnih i religijnih sil suchasnosti Katolicka Cerkva i komunistichne vchennyaU papskij enciklici ne proponuyut bud yakih zmin shodo Katolickoyi Cerkvi j komunizmu Vidomij radyanskij antiklerikalnij publicist J R Grigulevich pisav sho cya enciklika rishuche j kategorichno zasudzhuvala komunizm piddavala komunistiv anafemi zaboronyala viruyuchim pidtrimuvati v bud yakij formi komunistichni ideyi Papa Pij XI posilavsya v comu na svoyih poperednikiv Piya IX i Leva XIII yaki tak samo yak i vin zasudzhuvali komunistichne vchennya tak Pij IX she v 1846 roci zayavlyav sho bilshovicke vchennya absolyutno superechit prirodnomu zakonu yaksho povnistyu znishit prava vlasnist i majno vsih lyudej ta gromadyanske suspilstvo U 1864 roci vin zhe vidnis socializm komunizm ateyizm i vimogu svobodi sovisti do chisla najgolovnishih pomilok nashogo chasu sho pidrivayut vchennya Katolickoyi Cerkvi i avtoritet Rimskogo Papi Lev XIII u svoyij enciklici Quod Apostolici Muneris 1878 nazvav komunizm zgubnoyu chumoyu sho pronikaye v kistki lyudstva lishe shob privesti jogo do zagibeli Papa Pij XI z nathnennyam zayavlyav pro prioritet Katolickoyi Cerkvi v borotbi z komunistichnim vchennyam Za suttyu najbilsh zavzyati vorogi Cerkvi sho vedut z Moskvi borotbu proti hristiyanskoyi civilizaciyi sami svidchat svoyimi nevpinnimi napadkami slovom i dilom pro te sho do cogo chasu Papstvo prodovzhuye virno zahishati svyatilishe hristiyanskoyi religiyi j chastishe ta diyevishe nizh bud yaka insha suspilna vlada na Zemli privertaye uvagu suspilstva do zagrozi komunizmu Pij XI zaklikav energijno zastosovuvati vidpovidni diyevi zasobi shobi spiniti shlyah revolyuciyi yaka gotuyetsya hotiv na dumku I R Grigulevicha pokazati A Gitlerovi sho v osobi Papi vin mozhe vtratiti nadijnogo soyuznika v borotbi proti komunizmu i Krayini Rad Devid Ranan David Ranan zaznachaye v svoyij knizi Podvijnij hrest Double Cross The Code of the Catholic Church 2007 sho enciklika Divini Redemptoris opublikovana cherez p yat dniv pislya poyavi Mit brennender Sorge prodemonstruvala sho Katolickoyu Cerkvoyu komunizm yavno rozglyadavsya yak bilshe zlo nizh nacizm Nacizm v enciklici Mit brennender Sorge navit ne zgaduvavsya todi yak Divini redemptoris yavlyaye soboyu ne prosto instrument antikomunistichnoyi propagandi ale faktichno yak posibnik dlya duhovenstva pro te yak vesti nastup na komunizm nalashtovanij progermanski kardinal Pacheli derzhavnij sekretar Vatikanu j majbutnij Papa Pij XII dav Nimechchini enciklikoyu Divini Redemptoris zrozumiti sho normalni j dobri vidnosini z Nimechchinoyu budut vidnovleni koli ce stane mozhlivim Papska enciklika i politichna borotbaNa dumku radyanskih i zahidnoyevropejskih antiklerikalnih pismennikiv i publicistiv odna z cilej encikliki polyagala v tomu shobi vidvernuti katolikiv vid borotbi z fashizmom rozkoloti yedinij antifashistskij front Yak pisav vidomij diyach komunistichnogo ruhu Georgij Dimitrov u vidpovid na politiku prostyagnutoyi ruki sho provodilasya komunistami u vidnoshenni do katolikiv Papa Rimskij i najsvyatishi yepiskopi v riznih krayinah pospishili vistupiti z poslannyami i cerkovnimi propovidyami shobi zahistiti svoyu pastvu vid strashnoyi bilshovickoyi nebezpeki Narodnogo frontu Yak pisav britanskij doslidnik Devid Kertis David Curtis enciklika Divini Redemptoris bula opublikovana v toj period koli u Franciyi zagostrilasya borotba mizh Katolickoyu Cerkvoyu ta komunistichnoyu partiyeyu za vpliv v suspilstvi i osoblivo na trudyashih a sered francuzkih katolikiv isnuvali serjozni rozbizhnosti z pitan stavlennya do marksizmu i komunistichnogo vchennyuya shodo mozhlivosti pidtrimki Narodnogo frontu 1934 1938 U toj chas yak perevazhna bilshist francuzkih katolikiv buli zakorenilimi antikomunistami vidkidali politiku prostyagnutoyi ruki progoloshenoyi komunistami v kvitni 1936 r sered nih buli i tak zvani pozitivni antikomunisti cya menshist vvazhala mozhlivim provoditi vidminnist mizh komunistami yak lyudmi yaki dotrimuyutsya spravedlivih gromadskih ustremlin chiyu kritiku kapitalistichnoyi sistemi slid pidtrimuvati i komunizmom yak ateyistichnoyi i antigumanistichnoyi politichnoyi sistemi Sprava dijshla do togo sho livocentristska en Moloda respublika Jeune republique uvijshla do parlamentskoyi bilshosti sho pidtrimala uryad Narodnogo frontu Rozbizhnosti sered francuzkih katolikiv stali she bilsh yavnimi v yih vidnoshenni do gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi sho pochalasya v lipni 1936 roku U toj chas yak pozitivni antikomunisti vistupali za organizaciyu mizhnarodnogo poserednictva z metoyu pripinennya zbrojnogo konfliktu konservativna bilshist rozglyadala zakolot F Franko yak hrestovij pohid proti komunistichnogo varvarstva Vatikan pidtrimav poziciyu ostannih U berezni 1937 r z yavilasya enciklika Divini Redemptoris v yakij Papa zasudiv bilshovicke vchennya i socialistichnu sistemu vidkinuv propoziciyu prostyagnutoyi ruki yak proyav licemirstva ta naklav zaboronu na bud yaku spivpracyu z komunistami A v serpni 1937 r Vatikan zakriv katolickij tizhnevik fr za nedostatnye na dumku Svyatogo Prestolu usvidomlennya vplivu komunistiv na politiku francuzkogo Narodnogo frontu i roli yaku ispanski komunisti zigrali v pidburyuvanni do napadiv na Katolicku Cerkvu v Ispaniyi Ce faktichno oznachalo pripinennya diskusiyi z pitannya pro stavlennya do komunizmu Grasiela Ben Dror Graciela Ben Dror prisvyatila svoyi roboti doslidzhennyu vzayemin mizh Katolickoyu Cerkvoyu Argentini i yevrejskoyu menshistyu v cij krayini Analizuyuchi efekt v Argentini vid dvoh papskih enciklik sho vijshli praktichno odnochasno Mit brennender Sorge i Divini Redemptoris vvazhala sho Divini Redemptoris z yiyi zasudzhennyam ateyistichnogo komunizmu napisana v berezni 1937 r opublikovana v oficijnomu organi argentinskoyi yeparhiyi vzhe v chervni a Mit brennender Sorge iz zasudzhennyam porushen nacistskim rezhimom Nimechchini umov Konkordatu 1933 roku lishe dvoma misyacyami piznishe do togo zh Mit brennender Sorge bula opublikovana povnistyu yak papskij dokument bez bud yakogo vstupu abo komentariv todi yak tekstovi encikliki Divini Redemptoris pereduvav vstup pidpisanij vsima argentinskimi arhiyepiskopami i yepiskopami v yakomu voni zaklikali duhovenstvo ta chleniv organizaciyi Katolicka Diya dotrimuvatisya rekomendacij sho mistilisya v enciklici Cej vstup buv napisanij mensh nizh za misyac pislya poyavi encikliki vzhe do 14 kvitnya sho svidchit pro pershoryadnu vazhlivist yaku iyerarhi argentinskoyi Cerkvi nadavali zvernennyu Papi Zmist encikliki povnistyu vidpovidav vnutrishnopolitichnim potrebam derzhavi i posluzhiv obgruntuvannyam rozpochatoyi ranishe antikomunistichnoyi kampaniyi Iyerarhi argentinskoyi Cerkvi zazhadali vid svyashenikiv vikoristovuvannya tekstu encikliki v svoyih propovidyah vivchati jogo v usih centrah i grupah Katolickoyi Akciyi Jshlosya ne tilki pro vivchennya zmistu encikliki a j pro aktivne poshirennya jogo sered prihozhan Grasiela Ben Dror vkazuvav she na odin aspekt politichnoyi realnosti Argentini pov yazanij z enciklikoyu Divini Redemptoris ototozhnennya zgadanih v enciklici riznomanitnih okultnih sil davno pracyuyuchih nad povalennyam Hristiyanskogo Svitoustroyu z yevreyami i yudejskim komunizmom yudayizmom Taki paraleli buli osoblivo harakterni dlya publikacij v katolickih organah El Cruzado vidannya ordena yezuyitiv Kordovskoyu yeparhiyi i Restauracion Social vidannya ordena salezianciv Buenos Ajres V odnomu z nomeriv zhurnalu Restauracion Social buv predstavlenij trigolovij monstr bilshovizm masonstvo yudayizm sho pragnuv svitovogo panuvannya Takim chinom na dumku doslidnici legitimizaciya antikomunistichnoyi kampaniyi bula sprijnyata pevnimi katolickimi kolami v Argentini i yak legimitizaciya derzhavnogo antisemitizmu Papa Rimskij vvazhaye sho slid rozriznyati radyanskij rezhim ta rosijskij narod Piter Kent Peter Kent pisav u Drugu svitovu vijnu v knizi The lonely Cold War of Pope Pius XII sho u veresni 1941 roku koli v SShA virishuvalosya pitannya pro Lend liz postachannya amerikanskoyi vijskovoyi tehniki sporyadzhennya ta prodovolstva Radyanskomu Soyuzovi sho zaznav napadu nacistskoyi Nimechchini Vatikan dav zrozumiti sho nezvazhayuchi na osud komunistichnoyi ideologiyi Katolicka Cerkva pidtrimaye nadannya dopomogi radyanskomu narodovi Monsinor Amleto Chikonyani apostolskij legat u Vashingtoni viddav konfidencijnu vkazivku amerikanskim yepiskopam pro rozsilku pastirskogo lista z roz yasnennyam sho enciklika Divini Redemptoris ne povinna zastosovuvatisya v potochnij moment zbrojnogo konfliktu Tekst papskoyi encikliki zberigaye svoye znachennya i v nashi dni rozglyadayetsya yak odin z najbilsh viznachnih dokumentiv papskoyi vladi J R Grigulevich povidomlyav v odnij zi svoyih statej sho pid chas chilijskih viboriv 1964 r enciklika Divini Redemptoris bula vikoristana CRU odnim z instrumentiv antikomunistichnoyi propagandistskoyi kampaniyi vona poshiryuvalasya sotnyami tisyach primirnikiv zabezpechena primitkoyu Nadrukovana privatno bezpartijnimi gromadyanami z metoyu shirokogo poshirennya yiyi zmistu Div takozhDekret proti komunizmu Socialna doktrina Katolickoyi Cerkvi Spisok enciklikPrimitki ros Zhak Mariten Znanie i mudrost Catholic news service Maj 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros Pro Hereditate Catholica Arhiv originalu za 25 sichnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 ros Paul Higginson The Vatican and Communism from Divini Redemptoris to Pope Paul VI New Blackfriars Volume 61 Issue 719 Pages 158 171 27 lipnya 2007 accessdate Iyul 2019 nedostupne posilannya angl PDF Australian Catholic Bishops Conference 2020 Arhiv originalu PDF za 26 zhovtnya 2009 Procitovano 15 kvitnya 2010 angl Sidney Z Ehler John B Morrall Church and State Through the Centuries S 539 545 angl Fr John Hardon Trinity Communications Modern Catholic Dictionary CatholicCulture org Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2020 ros Grigulevich I R Papstvo Vek XX M Politizdat 1978 angl David Ranan Double Cross The Code of the Catholic Church Theo Press 2007 S 192 195 236 z dzherela 5 bereznya 2016 ros Grigulevich I R Papstvo posle Piya IX 19 bereznya 2020 u Wayback Machine Vmesto poslesloviya V kn Lozinskij S G Istoriya papstva M Politizdat 1986 fr Les Catholiques dans la guerre 1939 1945 Entre Vichy et la Resistance by RENEE BEDARIDA Paris 1998 angl War and Religion Catholics in the Churches of Occupied Paris by VESNA DRAPAC Washington D C 1998 fr Les Chretiens francais entre crise et liberation 1937 1947 by ETIENNE FOUILLOUX Paris 1997 ros Dimitrov G V borbe za edinyj front protiv fashizma i vojny Cit po izd Grigulevich I R Papstvo Vek XX M Politizdat 1978 angl David Curtis True and false modernity Catholicism and Communist Marxism in 1930s France V Catholicism politics and society in twentieth century France Ed by Kay Chadwick Liverpool en 2000 S 295 ISBN 0853239746 9780853239741 angl Graciela Ben Dror The Catholic Church and the Jews Argentina 1933 1945 en 2009 S 121 127 266 ISBN 0803218893 9780803218895 fr Philippe Chenaux Pie XII diplomate et pasteur Cerf collection Histoire 2003 p 256 257 fr Emmanuel Huyghues Despointes Roosevelt et Pie XII L alliance entre les Etats Unis et le Vatican fr mai juin 2016 p 31 32 Peter C Kent The Lonely Cold War of Pope Pius XII The Roman Catholic Church and the Division of Europe 1943 1950 Montreal Quebec and Kingston Ontario Mcgill Queen s University Press 2002 viii 321 s ISBN 077352326X 9780773523265 ros Grigulevich I R 1978 Voprosy istorii 11 s 51 67 Arhiv originalu za 10 bereznya 2010 Dzherela angl Kay Chadwick Catholicism politics and society in twentieth century France Liverpool en 2000 288 s ISBN 0 85323 974 6 Posilannya ros Obrazovanie i Pravoslavie 07 02 2010 Arhiv originalu za 16 veresnya 2019 Procitovano 18 bereznya 2020

Дата публікації:
Топ