Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

оригінальна назва Колорадорічка Колорадо у Марбл Каньйоні Marble Canyon територія Великого каньйонутопограф мапа Колорад

Колорадо (ріка)

Колорадо (ріка)

Колорадо
image
річка Колорадо у Марбл Каньйоні (Marble Canyon), територія Великого каньйону
image
топограф. мапа Колорадо
40°28′19″ пн. ш. 105°49′33″ зх. д. / 40.47220000002777596° пн. ш. 105.82610000002777895° зх. д. / 40.47220000002777596; -105.82610000002777895
ВитікСкелясті гори, США
• координати40°28′19″ пн. ш. 105°49′33″ зх. д. / 40.47220000002777596° пн. ш. 105.82610000002777895° зх. д. / 40.47220000002777596; -105.82610000002777895
• висота, м~2700 м
ГирлоКаліфорнійська затока (Тихий океан)
• координати31°48′54″ пн. ш. 114°48′00″ зх. д. / 31.81500000002777995° пн. ш. 114.80000000002777937879727688° зх. д. / 31.81500000002777995; -114.80000000002777937879727688
Басейнd
Країни:image США
image Мексика
РегіонКолорадо
Аризона
Юта
Невада
Каліфорнія
Сонора
Баха-Каліфорнія
Довжина2 330 км
Площа басейну:629 100 км²
Середньорічний стік620 м³/с
Притоки:Ігл (річка), d, d, d, d, d, d, Гіла, Green River[d], d, d, d, d, Blue River[d], d, d, d, d, d, d, d, d, Willow Creek[d], d, d, d[1] і Mill Creek[d][1]
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колорадо (значення).

Колора́до (англ. Colorado River, ісп. Rio Colorado, мовою індіанців мохаве 'Aha Kwahwat) — річка на південному заході США і північному заході Мексики. Завдовжки — 2334 км. Площа басейну становить 637 137 км².

Перші індіанці, які були мисливцями й збирачами і вели кочовий спосіб життя, оселились у басейні Колорадо щонайменше 8000 років тому. У період між 1000 і 2000 років тому населення басейну почало формувати великі осіло-землеробські цивілізації, деякі з яких пізніше стали одними з найбільш розвинених індіанських культур Північної Америки. Вважають, що зміна клімату, яка призвела до катастрофічних посух, і нераціональне використання землі призвели до занепаду окремих культур, тоді як інші етнічні групи продовжували проживати в регіоні й далі, а багато проживають і дотепер. Однак більшість індіанців, які населяють басейн річки сьогодні, походять від інших племен, що почали освоювати цей регіон близько тисячі років тому. Європейці вперше дістались басейну річки в XVI столітті, коли дослідники з Іспанії почали наносити цей регіон на мапу й проголошувати його своїм, а згодом він став частиною Мексики, після проголошення її незалежності 1821 року. Ранні стосунки європейців з корінним населенням обмежувалися головним чином [en] у верхів'ях Колорадо, а також спорадичними торговими відносинами в нижній течії річки.image

Навіть після того, як 1846 року більша частина басейну Колорадо увійшла до складу США, значна частина течії річки була абсолютно невивченою, а розташування її витоків і гирла часто ставало предметом міфів і спекуляцій. Річку досліджувало безліч експедицій. Однією з перших була експедиція [en], що пройшла через пороги Гранд-Каньйону в 1869 році. Вони зібрали цінну інформацію, яка пізніше дозволить облаштувати річку для судноплавства і водопостачання. Європейці почали заселяти басейн Колорадо у великих масштабах у середині XIX століття; поява судноплавства забезпечила транспортне сполучення вздовж річок Колорадо і Гіла, а також сприяла розвитку в регіоні торгівлі. Заселення верхньої частини басейну Колорадо пов'язане зі знайденими тут у 1860-х і 70-х роках великими запасами золота.imageimage

На межі XIX і XX століть у басейні річки Колорадо почалося масштабне будівництво гідротехнічних споруд. Багато керівництв були зібрані в серії міжнародних і внутрішніх договорів з розвитку Колорадо, відомій під назвою «Закон річки». Основною рушійною силою гідротехнічних та інженерних проектів був федеральний уряд США, хоча в них також брало участь багато державних і приватних компаній; більшу частину гребель побудовано між 1910 і 1970 роками, а ключову ланку цієї системи, Греблю Гувера, завершили 1935 року. На сьогодні Колорадо є однією з найбільш контрольованих річок в світі. Проте, зниження витрати води і надмірне використання водних ресурсів до середини XXI століття може привести до їх нестачі, поставивши під загрозу водопостачання та виробництво електроенергії.image

Географія

Бере початок у Скелястих горах штату Колорадо і тече переважно на південний захід через плато Колорадо і Великий каньйон, аж до водосховища Мід на кордоні Аризони і Невади, звідки різко повертає на південь і тече в цьому напрямку вже аж до свого гирла. Перетинаючи кордон з Мексикою, річка Колорадо утворює [en], впадаючи в Каліфорнійську затоку Тихого океану між мексиканськими штатами Баха-Каліфорнія і Сонора. Колись це твердження було ще цілком справедливим. За останні 20 років річкова вода лише п'ять разів досягала Каліфорнійської затоки — під час дуже сильних паводків. Останній поцілунок річки й моря відбувся під час паводку 1998 року .

Відома завдяки своїм глибоким каньйонам, є джерелом води для потреб сільського господарства і населення міст на великій території південного заходу країни. Течію річки та її приток контролюють безліч гребель, водосховищ і дериваційних каналів, які несуть воду як всередині басейну річки Колорадо, так і за його межі та забезпечують водою близько 40 млн осіб. Завдяки її великому похилу й витраті води річку активно використовують для виробництва електроенергії, а її головні дамби забезпечують електроенергією під час пікових навантажень більшу частину [en]. Починаючи з середини XX століття, надмірне використання води річок басейну для зрошення та інших потреб призвело до висихання 160 км нижньої течії річки, в результаті чого Колорадо від 1960-х років лише кілька разів досягнуло Каліфорнійського затоки в найбільш повноводних роках.

Основні дані

Довжина річки Колорадо — бл. 2330 км, площа басейну — 629 100 км².

Річка бере початок у посушливих районах західних відрогів Скелястих гір у США. Гирло річки розташоване вже на території Мексики — впадає у Каліфорнійську затоку Тихого океану, утворюючи велику дельту (8 600 км²), однак через надмірні витрачання води на потреби сільського господарства річка не завжди доходить до океану.

Живлення — в горах за рахунок танення снігів, у подальшій течії — переважно дощове.

Витрати води коливаються від 570 м³/с у посушливу пору року до 28 000 м³/с під час сильних опадів. Після будівництва потужних гребль у низов'ї витрати води понад 2000 м³/с спостерігаються рідко. Середній рівень витрат води (з врахуванням сільгоспзаборів) — 620 м³/с.

image
Річка в районі греблі Гувера
Основні притоки
(від витоку до гирла)
  • Іґл-Рівер
  • Роарінґ-Форк-Рівер
  • Ґаннісон
  • Ґрін-Рівер
  • Парія
  • Літтл-Колорадо
  • Вірджин-Рівер
  • Гіла

На Колорадо споруджено низку ГЕС та водосховищ. Так, в 1907 році на річці Колорадо було зведено першу греблю задля підтримання рівня води і збереження колишнього русла, яка утворила водосховище Пауел. У 1933 році збудовано греблю Гувера, що утворила водосховище Мід.

У пониззі Колорадо судноплавна.

Внаслідок ерозії береги річки зрізані численними каньйонами, в тому числі і Великим, є доволі мальовничими, тому являють об'єкт постійного зацікавлення туристів.

Історія: першим з європейців, хто досяг річки був іспанський конкістадор Франсиско Васкес де Коронадо.

Течія річки

image
Річка Колорадо на території Скелястих гір
image
Річка Колорадо неподалік від свого витоку, Національний парк Рокі-Маунтін
image
Річка Колорадо в районі Великого Каньйону, краєвид від Хермітс-Рест

Колорадо бере початок у районі перевалу [en], у південній частині Скелястих гір, на території штату Колорадо, приблизно за 97 км на північний схід від Денвера, на висоті 3104 м над рівнем моря. Річка спершу тече на південь, а потім, нижче озера Гранд, повертає на захід. Після проходження міста Кремлінген Колорадо утворює кілька вузьких каньйонів, включаючи Гор, Гленвуд і Де-Бек. Річка спускається на рівнину в місці впадання в неї притоки Ганнісон, перед тим, як утворити петлю в пустелі штату Юта, відхилившись на північний захід. Прорізаючи свій шлях через плато Колорадо річка утворює вздовж свого русла каньйон Катаракт, а також інші ущелини. У цьому ж місці Колорадо приймає велику північну притоку [en], що впадає в неї перед водосховищем [en], яке завдячує своєю появою греблі Глен Каньйон, що лежить за 320 км нижче за течією, на північному кордоні штату Аризона.

На півночі Аризони річка проходить через місце, яке має назву Ліс-Феррі — офіційну точку поділу басейну Колорадо на нижній і верхній. Потім Колорадо тече в південному напрямку, після чого повертає на захід, де протікає через знаменитий Великий каньйон. Нижче водосховища Мід — найбільшого в США штучного водоймища, яке сформувала гребля Гувера, річка різко повертає на південь. Далі річка входить у нижню долину Колорадо, де вона спершу утворює частину кордону Аризони і Невади, а потім кордон Аризони і Каліфорнії. В цьому ж місці розташована гребля Імперіал, де значна частина води річки забирається на зрошення долини Імперіал у Каліфорнії. Нижче гирла річки Гіла Колорадо утворює невелику ділянку державного кордону США і Мексики, перш ніж текти вже повністю по території Мексики аж до свого гирла. Колорадо впадає в Каліфорнійську затоку Тихого океану за 121 км на південь від міста Юма, (штат Аризона).

Висота, з якої води витоків річки спускаються до океану, становить 3104 метри. Вище водосховища Мід, за винятком кількох ділянок, Колорадо являє собою швидку бурхливу річку, тоді як нижче греблі Гувера Колорадо є досить повільною річкою. У верхній течії річка зазвичай завширшки від 60 до 150 м, тоді як в нижній течії — від 150 до 300 м. Завглибшки в середньому від 3 до 9 м; хоча на деяких ділянках в нижній течії глибина становить лише 0,6-2,4 м, а в районі Великого каньйону сягає позначки 34 м.

Рівень води, м. Місцина
2750 витік річки, (Скелясті гори)
1850 середина шляху до кордону штатів Колорадо-Юта
1300 пограниччя штатів Колорадо-Юта
1170 середина шляху до кордону штатів Юта-Аризона
1130 пограниччя штатів Юта-Аризона (Бухта Вахвіп)
900 середина шляху до Великого каньйону (Райдр-Пойнт)
850 Великий каньйон північний край
760 Великий каньйон південний край
365 озеро Мід
183 після греблі Гувера
150 пограниччя штатів Каліфорнія-Невада-Аризона
30 пограниччя штатів Каліфорнія-Аризона і Мексики

Витрата води і притоки

До початку будівництва на річці гідротехнічних споруд Колорадо щорічно виносила в Каліфорнійську затоку близько 18,63 км³ води, що відповідає середній витраті 610 м³/с. Водночас, режим річки був вкрай непостійний. Максимальна витрата води за увесь час спостережень, яку зафіксовано 1884 року, становила 10 900 м³/с, а мінімальна 1935 року — 11,9 м³/с (обидва рекорди зафіксовано на території Топок (штат Аризона)). Для порівняння, нині витрата води Колорадо на території більшої частини Невади, Аризони і Каліфорнії рідко перевищує 990 м³/с або падає нижче 110 м³/с. Сучасний річний обсяг стоку змінюється від 27,38 км³ в 1984 році до 4,69 км³ в 2002 році, що відповідає середній витраті води від 870 до 150 м³/с.

image
Річні витрати води в річці Колорадо біля Ліс Феррі від 1895 до 2004 року

Від 85 до 90 % витрати води Колорадо обумовлені таненням снігів у Скелястих горах. Решта 10-15 % обумовлені іншими джерелами, головним чином підземними водами й літніми мусонними штормами. Останні нерідко призводять до сильних, але невеликих за площею території, повеней на нижніх притоках річки, проте не роблять значний внесок у стік Колорадо. Витрата води в гирлі річки неухильно знижується від початку XX століття, і у більшість сезонів після 1960 року Колорадо зовсім на досягала Каліфорнійського затоки. Витрати на зрошення, випаровування з поверхні водосховищ, а також, можливо, і зміна клімату сприяють зниженню стоку, в майбутньому загрожуючи водопостачанню. Наприклад, річка Гіла, колись одна з найбільших приток Колорадо, сьогодні зазвичай являє собою лише тонку цівку води, що зумовлено використанням її води для потреб ферм і населених пунктів у центральній Аризоні. Середня витрата води Колорадо в найбільш північній точці кордону США і Мексики, нижче таких споруд як і Акведук річки Колорадо, становить лише близько 58 м³/с, що відповідає річному стоку 1,84 км³, тобто менш як 1/10 від природного стоку. 1984 року через рекордну кількість опадів та інтенсивне танення снігів витрата води в цій точці становила 647 м³/с, а річний стік — 20,35 км³. Геологічна служба США має 46 гідрологічних постів уздовж річки Колорадо, починаючи від озера Гранд у верхів'ях річки, закінчуючи кордоном між США і Мексикою.

Колорадо приймає понад 25 значних приток, з яких Грін-Рівер є найбільшою як за довжиною, так і за витратою води. Річка Гіла є другою притокою за довжиною й найбільшою за площею басейну, проте, навіть ще до будівництва гребель її витрата води становила менше як третину від витрати води в річці Грін-Рівер, через більш посушливий клімат, і була меншою, ніж у річок Ганнісон і Сан-Хуан, які беруть свою воду від танення снігів у Скелястих горах.

Басейн

image
Схема басейну річки Колорадо
image
Колорадо в каньйоні Гленвуд

Басейн річки Колорадо охоплює територію площею 640 000 км в південно-західній частині північноамериканського континенту і посідає за цим показником сьоме місце серед басейнів Північної Америки. Близько 618 000 км² або 97 % площі басейну перебуває на території США. Водозбір охоплює частини американських штатів Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Нью-Мексико, Невада, Юта і Вайомінг, а також частини двох мексиканських штатів — Баха-Каліфорнія і Сонора. Велика частина басейну являє собою посушливі пустельні райони Сонори, Мохаве і широкого плато Колорадо. Значні лісові масиви є в Скелястих горах, а також на таких плато як: Кайбаб, [en] і [en]. Висота території басейну змінюється від рівня моря в гирлі річки до 4365 м на вершині [en] в штаті Колорадо, із середньою висотою близько 1700 м над рівнем моря.

Клімат в різних районах басейну досить різноманітний. Екстремальні температури змінюються від 49 °С в пустельних районах до -46 °C взимку в Скелястих горах. Середній річний рівень опадів становить 170 мм і змінюється від більш 1000 мм в деяких районах Скелястих гір до 15 мм в мексиканській частині басейну. Верхня частина басейну дістає опади переважно взимку і рано навесні, тоді як нижня частина — під час потужних але нечастих літніх ураганів, принесених [en].

Станом на 2010 рік у басейні річки проживало близько 12,7 млн осіб. Найбільшими міськими територіями басейну є Фінікс (Аризона) і Лас-Вегас (Невада). Досить велика щільність населення характерна також для нижньої течії Колорадо, нижче греблі Девіс. Для території басейну Колорадо характерний один із найвищих приростів населення в США. В одній лише Неваді від 1990 до 2000 року населення зросло на 66 %, а в Аризоні за той самий період — на 40 %.

Басейн Колорадо межує з багатьма іншими водозборами Північної Америки. Континентальний американський вододіл становить більшу частину східного кордону басейну, відокремлюючи його від водозборів річок Єлловстоун і [en] на північному сході і від витоків річки Арканзас на сході. Всі ці річки належать до системи Міссісіпі. Далі, на південь, басейн Колорадо межує з водозбором річки Ріо-Гранде, яка подібно до Міссісіпі несе свої води в Мексиканську затоку. Крім того, басейн Колорадо має кордон з кількома невеликими безстічними областями в північно-західній Мексиці і на крайньому півдні Аризони.

На невеликій ділянці в районі хребта Вінд-Рівер, у західному Вайомінгу, басейн Колорадо межує з водозбором річки Снейк, притоки Колумбії. Далі, на північний захід від цієї ділянки, басейн Колорадо обмежує велику безстічну область, відому під назвою Великий Басейн, що межує з водозборами Великого Солоного озера і річки [en] у центральній Юті, а також з кількома іншими водозборами в південній Юті та Неваді. На заході, в Каліфорнії, басейн Колорадо межує з багатьма невеликими водозборами, найбільший з яких — басейн Солтон-Сі. На півдні басейн межує з водозборами річок Сонойта, Консепсьйон і Юкі; всі вони впадають у Каліфорнійську затоку.

Геологія

image
Потоки базальтової лави спускались до Гранд-Каньйону, перегороджуючи річку Колорадо більш як 10 раз за останні 2 млн років

Під час крейдового періоду, близько 100 мільйонів років тому, велика частина сучасного заходу Північної Америки все ще була частиною Тихого океану. В результаті зіткнення плити Фараллон і Північноамериканської плити, у період 50-75 млн років тому, внаслідок процесів, відомих як Ларамійський орогенез, піднялися скелясті гори. Спочатку Колорадо протікала в західному напрямку. Внаслідок підняття території, Грін-Рівер відхилилася від своєї початкової течії до Міссісіпі й повернула на захід, несучи свої води в річку Колорадо. Близько 20-30 млн років тому, вулканічна діяльність, пов'язана з горотворенням, привела до появи таких утворень як гори Чирікауа в південно-східній Аризоні, а також до накопичення в районі басейну великої кількості вулканічних уламків і вулканічного попелу. Плато Колорадо почало підніматися в еоцені, однак досягло своєї сучасної висоти лише близько 5 млн років тому. Приблизно тоді ж річка Колорадо набула своєї сучасної течії в Каліфорнійську затоку.

Процеси, внаслідок яких Колорадо набула своєї нинішньої течії, точно не визначені. До того, як 5-15 млн років тому в результаті розломних процесів уздовж кордону Північно-Американської та Тихоокеанської плит утворилась Каліфорнійська затока, річка Колорадо текла на захід і впадала в Тихий океан, приблизно в районі затоки Монтерей, в центральній Каліфорнії, сформувавши при цьому [en]. Підняття гір Сьєрра-Невада почалося близько 4,5 млн років тому і зміщувало Колорадо на південь, в район Каліфорнійського затоки. Плато Колорадо піднімалося 2,5-5 млн років тому; тоді річка все ще текла початковим руслом, починаючи формувати Гранд-Каньйон. Початкова течія річки відіграла важливу роль у формуванні інших географічних об'єктів басейну.

image
Колорадо вище за течією від міста Моаб, штат Юта

Матеріал, який річка принесла з плато, сформував велику дельту, відділивши північну частину затоки від океану приблизно 1 млн років тому. Відрізана від океану частина зрештою випарувалася й утворила місцевість відому як Солтон-Сінк, висота якої становить 79 м нижче рівня моря. Проте, відтоді річка змінювала свою течію в районі Солтон-Сінк принаймні тричі, перетворюючи цю місцевість на велике озеро [ru], яке при максимальному розливі досягало сучасного міста Індіо (Каліфорнія). Після чергової зміни течії, коли Колорадо знову стала впадати в затоку, озеро висохло. Утворення сучасного озера Солтон-Сі можна пов'язувати з подібною, пізнішою зміною русла річки.

Між 1,8 млн і 10 тис. років тому значні потоки базальтової лави сформували в північній Аризоні вулканічне плато Айнкарет, перегородивши річку Колорадо в районі Гранд-Каньйону. Утворилися щонайменше 13 лавових гребель, найбільша з яких, 700 м заввишки, перегородила річку приблизно за 800 км від сучасного міста Моаб (Юта). Відсутність відкладень матеріалу на цьому сегменті річки свідчить про те, що більшість таких гребель не проіснувала і кількох десятиліть, перш ніж бути змитими водою річки. Розмив лавових гребель викликав найбільші на континенті повені, масштаб яких може зрівнятися хіба що з повенями, викликаними проривом стародавнього льодовикового озера Міссула на північному заході сучасних США. Картування осадового матеріалу повеней показує, що гребені хвиль досягали в районі Великого каньйону висоти 210 м, а піковий потік досягав витрати 500 000 м³/с.

Історія

Корінне населення

image
Такі поселення в скелях корінне населення будувало в басейні Колорадо близько 700—2000 років тому

Перші люди басейну Колорадо належали до палеоіндіанських культур Кловіс і Фолсом, які прийшли на плато Колорадо близько 12 000 років тому. Проте, населення регіону було досить незначним аж до піднесення пустельної архаїчної культури, яка становила більшу частину населення басейну від 8 до 2 тис. років тому. Представники цієї культури вели переважно кочовий спосіб життя, займалися збиранням і полюванням на невеликих тварин. Іншою значною групою населення була фремонтська культура, представники якої населяли плато Колорадо між 2000 і 700 років тому. Фремонтці були, ймовірно, найпершими людьми в басейні Колорадо, які культивували деякі рослини, будували будинки, використовуючи цегляну кладку, а також залишили після себе велику кількість наскельних малюнків і петрогліфів, багато з яких збереглися до наших днів.

На початку нашої ери населення басейну річки Колорадо почало формувати суспільства, економіка яких ґрунтувалася на сільському господарстві. Деякі з них у наступні століття виросли в добре організовані цивілізації, що налічували десятки тисяч людей. Цивілізація анасазі, яка проживала в районі Чотирьох кутів, була наслідувачкою Пустельної архаїчної культури. Анасазі переважали в басейні річки Сан-Хуан, з центром їх цивілізації у каньйоні Чако, у північному Нью-Мексико. У каньйоні і прилеглих територіях вони побудували понад 150 багатоповерхових споруд-поселень, відомих як «великі будинки», найбільший з яких, [en], містить більше як 600 кімнат. Представники цивілізації хохокам були нащадками тольтеків, які емігрували в долину річки Гіла з центральної Мексики близько 1 століття н. е. Між 600 і 700 роками вони починають використовувати зрошення у великих масштабах. Розгалужена система іригаційних каналів на річках Гіла і Солт мала за різними оцінками довжину від 290 до 480 км і могла використовуватися для зрошення території площею від 10 до 100 тисяч гектарів. Обидві цивілізації мали на піку свого розвитку значне населення; чисельність анасазі становила від 6 до 15 тис. осіб, а чисельність хохокам — от 30 до 200 тис. осіб.

Велика посуха на початку XVI ст. н. е. стала серйозним ударом по цивілізаціям басейну річки Колорадо, багато з яких занепали. Деякі анасазі емігрували в долину річки Ріо-Гранде в центральній частині Нью-Мексико і південній частині Колорадо, ставши предками таких народів як хопі, зуні, [en] і акома. Багато з племен, які згодом проживатимуть на цих землях під час контактів з європейцями, були нащадками древніх цивілізацій асаназі і хохокам, тоді як інші вже мали довгу історію проживання в цьому регіоні або міграції з довколишніх територій. Індіанці навахо, що належали до групи носіїв атабаскських мов, прийшли в басейн Колорадо з півночі, близько 1025 року н. е. Незабаром вони стали переважати на цих землях; їх територія охоплювала частини сучасних Аризони, Нью-Мексико, Юти і Колорадо — традиційної території проживання анасазі.

image
Жінка з дитиною з племені навахо, фото Анселя Адамса, 1944 рік

Індіанці Мохаве населили заплаву річки Колорадо нижче Блек-Каньйон починаючи з XIII століття. Вони займалися рибальством і сільським господарством, використовуючи щорічні розливи річки, а також для зрошення своїх полів. Юти населяли північну частину басейну річки починаючи з перших років нашої ери, однак вони не були плем'ям, що переважало у районі Чотирьох кутів, до XVI століття. Крім того, уздовж річки Колорадо і її приток проживали такі народи як апачі, Марікопа, піма, , валапай та багато інших.

Перші контакти з європейцями докорінно змінили життя індіанців. Іспанці познайомили навахо з вівцями і козами. У середині XVI століття Юти отримали від іспанців коней, поширивши їх серед інших народів басейну річки Колорадо. Коней стали широко використовувати для полювання і подолання значних відстаней. Найбільш войовничі племена, такі як Юти і навахо, стали часто використовувати коней і у військових цілях, що було їхньою перевагою перед племенами, які повільно переймали коней, наприклад [en] і південними паюти.

Поступове просування європейських і американських дослідників та поселенців на територію регіону призводило до конфліктів, які змушували корінне населення цих місць залишати свої традиційні місця проживання. Після придбання цих земель у Мексики під час Американо-мексиканської війни 1846 року збройні сили США під командуванням Кіта Карсона стали наступати на землі навахо після безуспішних спроб обмежити їхню територію, в ході подій, відомих нині як Довга прогулянка навахо (Long Walk of the Navajo), полонених погнали з Аризони у Форт-Саммер, Нью-Мексико; багато з них загинули в дорозі, не витримавши труднощів шляху. Через 4 роки навахо підписали договір про встановлення резервації на Чотирьох кутах, відомої сьогодні як [en] — найбільшої резервації індіанців США.

Мохаве були вигнані зі своєї території після серії дрібних сутичок, нападів на каравани возів в 1850-х роках і кульмінаційної битви з американськими військами в 1859 році, яка вирішила долю [en]. 1870 року Мохаве були переселені до резервації Форт-Мохаве, а частина з них — до резервації річки Колорадо, спочатку створеної для Мохаве і [de] в 1865. На територію останньої в 1940-х роках були також переселені деякі хопі і навахо, і ці чотири племені тепер складають там єдину геополітичну спільність — «Індійські Племена Річки Колорадо» (англ. Colorado River Indian Tribes).

Гідротехнічні споруди

Близько 36-40 млн осіб залежать від води річки Колорадо, яку вони використовують як для сільськогосподарських, так і для побутових потреб. Колорадо є однією з найбільш контрольованих річок в світі. Понад 29 великих гребель і сотні миль каналів постачають питною водою міста, забезпечують зрошення близько 16 000 км² полів і виробляють понад 12 млрд кВт·год електроенергії на рік.

1890 року побудовано перший в рамках проекту [en], який відводив воду з гірського хребта [en] в верхів'ях річки Колорадо до населеного міського коридору Форнт-Рендж. Будівництво каналу здійснювали головним чином мексиканські та японські робітники. Він був інженерним дивом свого часу, щорічно відводячи близько 0,0218 км³ води через вододіл. Будівництво каналу було настільки актуальним з огляду на те, що 75 % опадів у цих місцях випадає на захід від Скелястих гір, тоді як 80 % населення проживає на схід від них. На кінець XIX століття також передбачали здійснення проекту Колорадо-Біг Томпсон, однак його розпочали лише в 1930-х роках. На сьогодні проект дозволяє збільшити об'єм води, що проходить через вододіл, більш ніж в 11 разів.

image
Канал Аламо
image
Солтон-Сі — озеро, яке утворилося внаслідок руйнування верхньої частини каналу Аламо в 1905 році. На фото видно поля родючої долини Імперіал, для зрошення яких сьогодні використовується

Тим часом великомасштабне будівництво розгорнулося і на іншому кінці річки Колорадо. 1890 року підприємці з Каліфорнійської компанії розвитку прийшли до висновку, що долина [en] в південній Каліфорнії є чудовим місцем для розвитку сільського господарства за допомогою іригаційної системи, використовуючи при цьому воду з річки Колорадо. Інженер Джордж Каффа був найнятий для розробки каналу [en], який відводив води з річки Колорадо поблизу гори Пілот-Ноб, вигинався на південь і ніс воду в річку [en] — сухе русло, яке раніше розвантажувалось у місцевість, відому як Солтон. Будівництво каналу і розвиток сільського господарства сприяли будівництву в долині Імперіал міст і збільшення там населення. Вже до 1903 року сільськогосподарські угіддя в долині Імперіал становили понад 40 000 га.

На початку 1905 року сильні повені зруйнували верхню частину каналу і вода почала неконтрольовано прориватися в долину Імперіал. 9 серпня в канал повернула вся річка Колорадо. Спроби припинити проходження води по каналу і побудувати на річці Колорадо греблю вище каналу були майже безуспішні. Минуло близько двох років і витрачено понад 3 млн $ перш ніж [en], Каліфорнійська компанія розвитку і федеральний уряд зуміли повернути річку в своє русло. Проте, частина долини Імперіал була затоплена, утворивши величезне озеро Солтон-Сі, що існує й сьогодні. Після запобігання безпосередньої загрози повеней стало зрозуміло, що потрібне більш постійне рішення для контролю течії річки.

1922 року 6 американських штатів, територія яких розташована в басейні річки Колорадо, підписали угоду, яка формально розділяла басейн на верхню частину (вище Ліс-Феррі) і нижню (нижче Ліс-Феррі). Верхній басейн охоплює території штатів Колорадо, Нью-Мексико, Юти, Вайомінгу, а також невелику частину Аризони; нижній басейн охоплює більшу частину Аризони, Каліфорнії, Невади, частини Нью-Мексико і Юти. Кожен з двох басейнів дістав право на використання 9,3 км³ води на рік — значення, яке становило приблизно половину мінімальної витрати води в районі Ліс-Феррі. Пізніше, 1944 року, підписано договір з Мексикою, який давав цій країні право на використання 1,9 км³ води Колорадо на рік. Крім того, штат Аризона не підписував угод 1922 року аж до 1944 року, бо побоювався, що Каліфорнія буде використовувати занадто великий обсяг води в нижньому басейні для своїх потреб, залишивши лише малу частину для потреб Аризони. 2 цих і 9 інших угод і договорів, підписаних між 1922 і 1973 роками, склали те, що нині відоме як Закон річки (Law of the River).

30 вересня 1935 року Бюро меліорації США завершило будівництво греблі Гувера в каньйоні Блек на річці Колорадо. Вище греблі утворилося водосховище Мід — найбільше водосховище США, заповнення якого відбувалося протягом більше двох років. Будівництво греблі було важливим кроком до стабілізації нижньої течії річки. Вода з водосховища вище греблі активно забирається для зрошення полів, крім того, гребля забезпечує контроль потоку під час повеней. Під час будівництва гребля Гувера була найвищою греблею і найбільшою гідроелектростанцією у світі. Будівництво цієї греблі стало поштовхом до подальшого розвитку нижньої течії Колорадо: 1938 року завершено греблі Імперіал і Паркер, а 1950 року — греблю Девіс.

image
Гребля Імперіал за 30 км на північний схід від міста Юма
image
Гребля Глен-Каньйон на півночі штату Аризона (на передньому плані — міст Глен-Каньйон)

Гребля Імперіал, яка побудована за 30 км вище міста Юма, відводить майже всю воду Колорадо до двох іригаційних каналів. Один з них, , побудований як постійна заміна свого нещасливого попередника, каналу Аламо. З витратою води 740 м³/с, Американський канал є найбільшим іригаційним каналом у світі, забезпечуючи водою 2000 км² території в долині Імперіал. 1957 року Бюро меліорації завершило будівництво другого каналу, Гіла-Гравіті, для зрошення території площею 450 км² на південному заході Аризони. Штати нижнього басейну Колорадо також прагнули забезпечити водою річки населення великих міст, які швидко розвивались. 1941 року завершено акведук річки Колорадо, що простягнувся приблизно на 400 км від греблі Паркер до агломерації Лос-Анджелеса. Відгалуження до Сан-Дієго завершено в 1947 році. Воно забезпечило водою близько 3 млн осіб, які проживають в місті і його передмістях. Штат Аризона на початку свого розвитку покладався на воду річки Гіла та її приток. У басейні річки були побудовані греблі Теодор Рузвельт і Кулідж, завершені відповідно в 1924 і 1928 роках. Проте, активний розвиток сільського господарства і будівництво міст в центральній частині штату вже не відповідало можливостям місцевих річок. Це призвело до реалізації в 1968 році проекту [en], завдяки якому сьогодні зрошуються близько 3400 км² території і забезпечуються водою понад 5 млн осіб від Фінікса до Тусона.

У перші десятиліття XX століття верхній басейн річки, за винятком хіба що території штату Колорадо, залишався досить нерозвиненим. Використовували лише мала частину того об'єму води, який був гарантований угодою 1922 року. Ситуація почала змінюватися від 1950 років, коли для міського коридору Фронт-Рендж, головним чином агломерації міста Солт-Лейк-Сіті, стало відводитися більше води. Інші проєкти включають Робертс-тунель 1956 року, який відводить близько 0,078 км³ води з річки Блу-Рівер для забезпечення міста Денвер. [en] забезпечував щорічне перекидання 0,0854 км³ води з річки Фраїнгпен у басейн річки Арканзас. Акт Конгресу 1956 року дав хід проекту Бюро меліорації, який призвів до подальшого будівництва гребель на річках Колорадо, , Ганнісон і .

Екологія і довкілля

image
Лісисті береги річки Колорадо поблизу Топок, Аризона

Протікаючи через райони з аридним кліматом, річка Колорадо і її притоки часто живлять протяжні коридори тугайових лісів. Попри те, що тугаї займають досить незначну частину басейну і те, що вони сильно постраждали від інженерних змін річки, саме ці зони вирізняються найбільшою біологічною різноманітністю серед усіх місць проживання в басейні річки. Найбільші зони тугаїв наявні вздовж нижньої течії, нижче греблі Девіса, особливо в районі дельти річки, яка є домівкою для 358 видів птахів. Від скорочення витрат води в цій частині річки і скорочення розмірів дельти страждають багато рослин, наприклад тамариск, а також такі види тварин як ягуар і ендемічна для цих місць каліфорнійська морська свиня. Водночас, розвиток річки Колорадо і пов'язане з цим зменшення сезонних коливань витрат води допомогли створенню абсолютно нових зон тугайових лісів, особливо в районі Великого каньйону.

У басейні Колорадо мешкає понад 1600 видів рослин, починаючи від креозотового куща, карнегії та [ru] в пустелях Сонора та Мохаве і закінчуючи лісами Скелястих гір та інших височин, представлених головним чином жовтою сосною, пухнастонасінною ялицею, псевдотсугою і ялиною Енгельмана. До початку вирубок XIX століття, великі ліси на великих висотах сягали до сучасного кордону Мексики і США, а потоки, що стікають з цих районів, живили великі трав'янисті рівнини в долинна річок. У таких посушливих регіонах, як верхів'я річки Грін-Рівер у Вайомінгу, національний парк Кальйонлендс у Юті і долина річки Сан-Педро в Аризоні ще в 1860-х роках були великі пасовища, де бродили такі великі ссавці, як буйволи і антилопи. Поблизу міста Тусон (Аризона) «де нині лише пустеля з сухого порошку, трава колись сягала висоти людини, що сидить на коні».

Річки і струмки басейну Колорадо раніше були домівкою для 49 видів риб, з яких 42 види були ендеміками. Інженерні проекти, що змінили течію річки, призвели до вимирання 4 видів і сильного скорочення популяцій 40 видів. 4 види риб (gila elegans, xyrauchen texanus, ptychocheilus lucius і gila cypha) перебувають під загрозою зникнення; всі вони унікальні для системи річки Колорадо і добре пристосовані до природних умов мулистих річок і до коливань рівня води. Чиста і холодна вода, яку випускають греблі, сильно змінила характеристики місць проживання цих та інших риб басейну річки Колорадо.

Туризм

image
Сплав річкою Колорадо

Завдяки своїм порогам і каньйонам Колорадо є однією з найбільш привабливих бурхливих річок США. Ділянку річки, що проходить через Гранд-Каньйон, через який щорічно сплавляються понад 22 000 осіб, називають «дідусем рафтингу». Сплави через Гранд-Каньйон зазвичай починаються від Ліс-Феррі й тривають до Діаманд-Крік або водосховища Мід; їх тривалість становить від 1 до 18 днів (для комерційних сплавів) і від 2 до 25 днів (для приватних сплавів). Організовувати приватні сплави досить складно через те, що Служба національних парків обмежує проходження річкового транспорту з метою охорони навколишнього середовища. Люди, які планують такий сплав часто мають чекати довгий час, іноді навіть більш як 10 років, перш ніж їм випаде така можливість.

Популярними трасами для рафтингу є й деякі інші ділянки річки та її приток, в тому числі каньйон Катаракт і багато ділянок у верхів'ях Колорадо. Так, через невелику ділянку завдовжки близько 7 км вище містечка Радіум щорічно проходить більш ніж 60 000 сплавників. Верхів'я річки також містять безліч складних порогів, включаючи каньйон Гор, який вважається «не рекомендованим для проходження». Ділянка вище міста Моаб, відома як «Дейлі» є найпопулярнішою в Юті з більш ніж 77 000 сплавників за один лише 2011 рік. Каньйони Грей і Десолейшн на річці Грін-Рівер, а також менш складна ділянка «Гусенекс» на річці Сан-Хуан також популярні серед сплавників.

На території басейну річки Колорадо розташовані 11 національних парків США: Арки, [en], Каньйон Брайс, [en], [en], Ґранд-Каньйон, Меса-Верде, [ru], Рокі-Маунтін, [en] і Зайон. Крім того, тут є безліч національних лісів, парків штатів і інших природоохоронних зон. У цих зонах запропоновані такі види відпочинку як пішохідний туризм, катання на лижах, рибальство та інші. Проте, на багатьох річках басейну рибальство сильно скорочує свої можливості через забруднених стоків гірничодобувною промисловістю й сільським господарством. Популярним місцем літнього відпочинку є також водосховища. Так, водосховище Павелл і зона відпочинку Каньйон Глен, що навколо нього, привертають більше 2 млн відвідувачів на рік, тоді як водосховище й зону відпочинку Мід за даними на 2008 рік відвідали близько 7,9 млн осіб.

Примітки

  1. The National Map
    d:Track:Q14859187
  2. Kammerer, J.C. . U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 4 липня 2012.
  3. Benke та Cushing, 2005, с. 485—486.
  4. The Law of the River. U.S. Bureau of Reclamation. 2008-03. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  5. Zimmerman, Janet (6 жовтня 2010). . The Press-Enterprise. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  6. Stark, Mike (21 квітня 2009). . USA Today. Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 4 липня 2012.
  7. . газета "Географія" № 26/2004. 2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2012.(рос.)
  8. Milstein, Michael (1 жовтня 2009). . Popular Mechanics. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 4 липня 2012.
  9. Diaz, Henry F.; Anderson, Craig A. (28 листопада 2003). . Impact of Climate Change and Land Use in the Southwestern United States. U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  10. . Canyonlands National Park. U.S. National Park Service. 17 червня 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  11. Lake Powell. Colorado River Storage Project. U.S. Bureau of Reclamation. 4 листопада 2008. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  12. Rusho, W.L. (1992). . Utah History Encyclopedia. University of Utah. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 19 лютого 2012.
  13. Annerino, p. 7
  14. Hoover Dam Frequently Asked Questions and Answers: Lake Mead. U.S. Bureau of Reclamation. 2008-12. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  15. . National Public Radio. 4 липня 2012. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2012.
  16. Valdes-Casillas, Carlos (1998-08). . San Diego State University. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  17. Site Profile: Lower Colorado River Valley. Important Bird Areas Program. National Audubon Society. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  18. Benke and Cushing, p. 490
  19. Pitlick, John; Cress, Robert (2000-03). Longitudinal Trends in Channel Characteristics of the Colorado River and Implications for Food-Web Dynamics (PDF). University of Colorado. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  20. Appendix J: Mainstem Impacts Analysis (PDF). Draft Environmental Impact Statement: Allocation of Water Supply and Long-Term Contract Execution, Central Arizona Project. U.S. Bureau of Reclamation. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  21. Gupta, A., p. 204
  22. Leopold, Luna B. The Rapids and the Pools – Grand Canyon (PDF). Geological Survey Professional Paper 669–D. University of California Berkeley. с. 133. Архів (107)%20The%20Rapids%20and%20the%20Pools%20-%20Grand%20Canyon.pdf оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  23. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1895–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  24. . USGS Fact Sheet 2004-3062. U.S. Geological Survey. 2004-08. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  25. Preston, Ben (22 березня 2010). . Miller–McCune. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  26. Hoerling, Martin; Eischeid, Jon. Past Peak Water in the Southwest (PDF). Western Water Assessment. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  27. McKinnon, Shaun (9 серпня 2006). Mines, farms put Gila River on life support: Despite lack of regulation, some trying to restore river to its natural beauty and wonder. Arizona Republic. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  28. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1950-2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 26 лютого 2012.
  29. . National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1951–1992. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 4 липня 2012.
  30. USGS Surface-Water Annual Statistics for USA Grouped by Hydrologic Unit. National Water Information System. U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  31. Executive Summary, Green River Basin Water Plan. Wyoming State Water Plan. 2001-02. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  32. . U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 4 липня 2012.
  33. Benke та Cushing, 2005, с. 532—533.
  34. Green River. Utah Rivers Council. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  35. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1895–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  36. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1905–2011. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  37. The National Map [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]. U.S. Geological Survey. Accessed 2012-07-04
  38. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1914–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  39. Report, Findings, and Determination Regarding the Navigability of the Little Colorado River From its Headwaters to the Confluence with the Colorado River (PDF). Arizona Navigable Stream Adjudication Commission. 2005. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  40. (PDF). National Water Information System. U.S Geological Survey. 1990–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  41. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1950–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  42. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1897–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  43. (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1929–2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  44. Benke and Cushing, pp. 483—485
  45. Fassnacht, S.R. (2004). Streamflow Predictability in the Upper Versus Lower Colorado River Sub-Basins (PDF). Eastern Snow Conference. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  46. Benke and Cushing, p. 488
  47. Features and Dynamics of Colorado River Basin Climate. Colorado River Basin Water Management: Evaluating and Adjusting to Hydroclimatic Variability. National Academies Press. 2007. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  48. . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  49. (PDF). Division on Earth & Life Studies. National Academies. 2007-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  50. Watersheds (map). Commission for Environmental Cooperation. 2006. оригіналу за 27 лютого 2008. Процитовано 4 липня 2012.
  51. River Basins of Mexico. University of Texas. 1975. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  52. Prisciantelli, p. 56
  53. Cannon, Eric (28 квітня 2002). The Mid-Tertiary Ignimbrite Flare-Up. University of Colorado, Boulder. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  54. Foos, Annabelle. (PDF). U.S. National Park Service. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  55. Martin-Barajas, Arturo та ін. (2009-07). . Division of Geological and Planetary Sciences. California Institute of Technology. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  56. Young and Spamer, p. 193
  57. Prisciantelli, p. 62
  58. Alles, David L., ред. (28 жовтня 2011). (PDF). Western Washington University. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  59. Buckles, Joseph E.; Krantz, Timothy. . Salton Sea Database Program. ESRI. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  60. Fenton, Cassie; Webb, Bob. . Grand Canyon River Guides. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  61. Rugg, Scott H.; Austin, Steven A. (1998-08). Evidence for Rapid Formation and Failure of Pleistocene "Lava Dams" of the Western Grand Canyon, Arizona (PDF). Institute for Creation Research. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  62. Fenton, Cassandra R.; Webb, Robert H,; Cerling, Thure E. (6 травня 2005). Peak discharge of a Pleistocene lava-dam outburst flood in Grand Canyon, Arizona, USA (PDF). U.S. Geological Survey. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  63. Formative Era/Fremont Culture. U.S. Bureau of Land Management. 31 серпня 2009. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  64. . Dinosaur National Monument. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  65. Vess, Deborah. The Anasazi. Georgia College and State University. оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 4 липня 2012.
  66. Fisher, Richard D. (PDF). Grand Canyons of the Earth. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  67. . Chaco Culture National Historic Park. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  68. Pueblo Bonito. Evaluating Models of Chaco: A Virtual Conference. University of Colorado Boulder. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  69. Childress, pp. 295—297
  70. Howard, Jerry B. . Pueblo Grande Museum Profiles No. 12. WaterHistory.org. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  71. Nobles, p. 26
  72. Logan, pp. 21-22
  73. . Tenthmil. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 4 липня 2012.
  74. Schwinning, Susan; Belnap, Jayne, Bowling, David R., Ehleringer, James R. (2008). . Ecology and Society. 13 (2): 28. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 11 лютого 2016.
  75. People of the Colorado Plateau. Land Use History of North America. Northern Arizona University. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  76. . Southwest Indian Relief Council. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  77. Ute. Land Use History of North America. Northern Arizona University. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  78. Benke and Cushing, p. 486
  79. Shaw, Anne Moore. A Pima Past. Salt River Pima-Maricopa Indian Community. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  80. Pritzker, p. 309
  81. Kessel and Wooster, p. 217
  82. Fort Mojave Reservation. Tribal Library Census and Needs Assessment. California State University San Marcos. 12 червня 2001. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  83. (PDF). University of Arizona College of Agriculture and Life Sciences. Indian Country Extension. 2008-10. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 4 липня 2012.
  84. Colorado River Law. Southern Nevada Water Authority. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  85. Salazar Awards $20.1 Million to Four Western Colorado Irrigation Districts to Improve Irrigation Systems, Reduce Salinity in Colorado River. U.S. Bureau of Reclamation. 21 жовтня 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  86. Appendix I: The Past, Present and Future of Transmountain Diversion Projects (PDF). Roaring Fork Watershed Plan. Roaring Fork Conservancy. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
  87. Transmountain Water Diversions (PDF). Colorado River District. 2011-07. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  88. Colorado-Big Thompson Project. U.S. Bureau of Reclamation. 18 жовтня 2011. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  89. Sperry, Robert L. (1975). . The Journal of San Diego History. San Diego History Center. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  90. Patten, McCaskie and Unitt, pp. 4-5
  91. Colorado River Compact, 1922 (PDF). U.S. Bureau of Reclamation. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  92. (PDF). International Boundary and Water Commission. 3 лютого 1944. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  93. Anderson, Larry (2002-05). (PDF). Utah Division of Water Resources. Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2014. Процитовано 5 липня 2012.
  94. The Colorado River and Hoover Dam: Facts and Figures. U.S. Bureau of Reclamation. 2012-01. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  95. Parker Dam. Parker-Davis Project. U.S. Bureau of Reclamation. 29 червня 2009. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  96. Davis Dam. Parker-Davis Project. U.S. Bureau of Reclamation. 29 червня 2009. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  97. . Earth Observatory. National Aeronautics and Space Administration. 23 лютого 2009. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 5 липня 2012.
  98. All-American Canal System. Boulder Canyon Project. U.S. Bureau of Reclamation. 1 лютого 2012. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  99. Marie Bell, Tina (1997). Gila Project (PDF). U.S. Bureau of Reclamation. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  100. The Colorado River: A Regional Solution. Los Angeles Department of Water and Power. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  101. San Diego Project. U.S. Bureau of Reclamation. 11 січня 2012. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  102. Reclamation Helps Celebrate Theodore Roosevelt Dam's 100th Year. U.S. Bureau of Reclamation. 2011-03. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  103. Central Arizona Project. U.S. Bureau of Reclamation. 18 квітня 2011. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  104. Moving Water in the Watershed. Blue River Watershed Group. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  105. Wahlstrom, Ernest E. History of Geologic Investigations, Engineering Design, and Construction Methods of the Harold D. Roberts Tunnel, Colorado. — U.S. Geological Survey, 1974. Процитовано 2012-05-18.
  106. Fryingpan-Arkansas Project. U.S. Bureau of Reclamation. 10 травня 2011. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  107. Colorado River Storage Project. U.S. Bureau of Reclamation. 4 травня 2010. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  108. Biotic Communities of the Colorado Plateau: Riparian Areas. Land Use History of North America. Northern Arizona University. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  109. Shanahan, S.A.; Nelson, S.M.; Van Dooremolen, D.M.; Eckberg, J.R. (PDF). Journal of Arid Environments. 2011 (75): 1182—1190. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 12 лютого 2016.
  110. Alles, David L. (8 серпня 2007). (PDF). Western Washington University. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  111. Schell, Robert; King, Morgan E. Riparian Vegetation: Structural Diversity Benefits Birds (PDF). University of California Davis. Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 5 липня 2012.
  112. Benke та Cushing, 2005, с. 488.
  113. . A Survey of the Recreational Resources of the Colorado River Basin. U.S. National Park Service. 6 вересня 2004. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 5 липня 2012.
  114. Benke та Cushing, 2005, с. 493.
  115. 130: Colorado. Freshwater Ecoregions of the World. 11 січня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  116. Shorey, Ananda (23 грудня 2004). River may be getting more rafters. Deseret News. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  117. Blond, Dunford, and Schulte-Peevers, p. 87
  118. . Grand Canyon National Park. U.S. National Park Service. 25 липня 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  119. Jones, Melissa L. (9 червня 2006). Rafting the Colorado River through the Grand Canyon. azcentral.com. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 5 липня 2012.
  120. Upper Colorado Special Recreation Management Area. U.S. Bureau of Land Management. 29 вересня 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  121. Recreation Fee Account Accomplishments: Colorado River (Moab) (PDF). U.S. Bureau of Land Management. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  122. Armstead та 143, 1997.
  123. (PDF). Glen Canyon National Recreation Area. U.S. National Park Service. Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  124. . Lake Mead National Recreation Area. U.S. National Park Service. 5 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2010. Процитовано 5 липня 2012.

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колорадо (річка)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

originalna nazva Koloradorichka Kolorado u Marbl Kanjoni Marble Canyon teritoriya Velikogo kanjonutopograf mapa Kolorado40 28 19 pn sh 105 49 33 zh d 40 47220000002777596 pn sh 105 82610000002777895 zh d 40 47220000002777596 105 82610000002777895VitikSkelyasti gori SShA koordinati40 28 19 pn sh 105 49 33 zh d 40 47220000002777596 pn sh 105 82610000002777895 zh d 40 47220000002777596 105 82610000002777895 visota m 2700 mGirloKalifornijska zatoka Tihij okean koordinati31 48 54 pn sh 114 48 00 zh d 31 81500000002777995 pn sh 114 80000000002777937879727688 zh d 31 81500000002777995 114 80000000002777937879727688BasejndKrayini SShA MeksikaRegionKolorado Arizona Yuta Nevada Kaliforniya Sonora Baha KaliforniyaDovzhina2 330 kmPlosha basejnu 629 100 km Serednorichnij stik620 m sPritoki Igl richka d d d d d d Gila Green River d d d d d Blue River d d d d d d d d d Willow Creek d d d d 1 i Mill Creek d 1 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolorado znachennya Kolora do angl Colorado River isp Rio Colorado movoyu indianciv mohave Aha Kwahwat richka na pivdennomu zahodi SShA i pivnichnomu zahodi Meksiki Zavdovzhki 2334 km Plosha basejnu stanovit 637 137 km Pershi indianci yaki buli mislivcyami j zbirachami i veli kochovij sposib zhittya oselilis u basejni Kolorado shonajmenshe 8000 rokiv tomu U period mizh 1000 i 2000 rokiv tomu naselennya basejnu pochalo formuvati veliki osilo zemlerobski civilizaciyi deyaki z yakih piznishe stali odnimi z najbilsh rozvinenih indianskih kultur Pivnichnoyi Ameriki Vvazhayut sho zmina klimatu yaka prizvela do katastrofichnih posuh i neracionalne vikoristannya zemli prizveli do zanepadu okremih kultur todi yak inshi etnichni grupi prodovzhuvali prozhivati v regioni j dali a bagato prozhivayut i doteper Odnak bilshist indianciv yaki naselyayut basejn richki sogodni pohodyat vid inshih plemen sho pochali osvoyuvati cej region blizko tisyachi rokiv tomu Yevropejci vpershe distalis basejnu richki v XVI stolitti koli doslidniki z Ispaniyi pochali nanositi cej region na mapu j progoloshuvati jogo svoyim a zgodom vin stav chastinoyu Meksiki pislya progoloshennya yiyi nezalezhnosti 1821 roku Ranni stosunki yevropejciv z korinnim naselennyam obmezhuvalisya golovnim chinom en u verhiv yah Kolorado a takozh sporadichnimi torgovimi vidnosinami v nizhnij techiyi richki Navit pislya togo yak 1846 roku bilsha chastina basejnu Kolorado uvijshla do skladu SShA znachna chastina techiyi richki bula absolyutno nevivchenoyu a roztashuvannya yiyi vitokiv i girla chasto stavalo predmetom mifiv i spekulyacij Richku doslidzhuvalo bezlich ekspedicij Odniyeyu z pershih bula ekspediciya en sho projshla cherez porogi Grand Kanjonu v 1869 roci Voni zibrali cinnu informaciyu yaka piznishe dozvolit oblashtuvati richku dlya sudnoplavstva i vodopostachannya Yevropejci pochali zaselyati basejn Kolorado u velikih masshtabah u seredini XIX stolittya poyava sudnoplavstva zabezpechila transportne spoluchennya vzdovzh richok Kolorado i Gila a takozh spriyala rozvitku v regioni torgivli Zaselennya verhnoyi chastini basejnu Kolorado pov yazane zi znajdenimi tut u 1860 h i 70 h rokah velikimi zapasami zolota Na mezhi XIX i XX stolit u basejni richki Kolorado pochalosya masshtabne budivnictvo gidrotehnichnih sporud Bagato kerivnictv buli zibrani v seriyi mizhnarodnih i vnutrishnih dogovoriv z rozvitku Kolorado vidomij pid nazvoyu Zakon richki Osnovnoyu rushijnoyu siloyu gidrotehnichnih ta inzhenernih proektiv buv federalnij uryad SShA hocha v nih takozh bralo uchast bagato derzhavnih i privatnih kompanij bilshu chastinu grebel pobudovano mizh 1910 i 1970 rokami a klyuchovu lanku ciyeyi sistemi Greblyu Guvera zavershili 1935 roku Na sogodni Kolorado ye odniyeyu z najbilsh kontrolovanih richok v sviti Prote znizhennya vitrati vodi i nadmirne vikoristannya vodnih resursiv do seredini XXI stolittya mozhe privesti do yih nestachi postavivshi pid zagrozu vodopostachannya ta virobnictvo elektroenergiyi GeografiyaBere pochatok u Skelyastih gorah shtatu Kolorado i teche perevazhno na pivdennij zahid cherez plato Kolorado i Velikij kanjon azh do vodoshovisha Mid na kordoni Arizoni i Nevadi zvidki rizko povertaye na pivden i teche v comu napryamku vzhe azh do svogo girla Peretinayuchi kordon z Meksikoyu richka Kolorado utvoryuye en vpadayuchi v Kalifornijsku zatoku Tihogo okeanu mizh meksikanskimi shtatami Baha Kaliforniya i Sonora Kolis ce tverdzhennya bulo she cilkom spravedlivim Za ostanni 20 rokiv richkova voda lishe p yat raziv dosyagala Kalifornijskoyi zatoki pid chas duzhe silnih pavodkiv Ostannij pocilunok richki j morya vidbuvsya pid chas pavodku 1998 roku Vidoma zavdyaki svoyim glibokim kanjonam ye dzherelom vodi dlya potreb silskogo gospodarstva i naselennya mist na velikij teritoriyi pivdennogo zahodu krayini Techiyu richki ta yiyi pritok kontrolyuyut bezlich grebel vodoshovish i derivacijnih kanaliv yaki nesut vodu yak vseredini basejnu richki Kolorado tak i za jogo mezhi ta zabezpechuyut vodoyu blizko 40 mln osib Zavdyaki yiyi velikomu pohilu j vitrati vodi richku aktivno vikoristovuyut dlya virobnictva elektroenergiyi a yiyi golovni dambi zabezpechuyut elektroenergiyeyu pid chas pikovih navantazhen bilshu chastinu en Pochinayuchi z seredini XX stolittya nadmirne vikoristannya vodi richok basejnu dlya zroshennya ta inshih potreb prizvelo do visihannya 160 km nizhnoyi techiyi richki v rezultati chogo Kolorado vid 1960 h rokiv lishe kilka raziv dosyagnulo Kalifornijskogo zatoki v najbilsh povnovodnih rokah Osnovni daniDovzhina richki Kolorado bl 2330 km plosha basejnu 629 100 km Richka bere pochatok u posushlivih rajonah zahidnih vidrogiv Skelyastih gir u SShA Girlo richki roztashovane vzhe na teritoriyi Meksiki vpadaye u Kalifornijsku zatoku Tihogo okeanu utvoryuyuchi veliku deltu 8 600 km odnak cherez nadmirni vitrachannya vodi na potrebi silskogo gospodarstva richka ne zavzhdi dohodit do okeanu Zhivlennya v gorah za rahunok tanennya snigiv u podalshij techiyi perevazhno doshove Vitrati vodi kolivayutsya vid 570 m s u posushlivu poru roku do 28 000 m s pid chas silnih opadiv Pislya budivnictva potuzhnih grebl u nizov yi vitrati vodi ponad 2000 m s sposterigayutsya ridko Serednij riven vitrat vodi z vrahuvannyam silgospzaboriv 620 m s Richka v rajoni grebli Guvera Osnovni pritoki vid vitoku do girla Igl River Roaring Fork River Gannison Grin River Pariya Littl Kolorado Virdzhin River Gila dd dd dd dd dd dd dd Na Kolorado sporudzheno nizku GES ta vodoshovish Tak v 1907 roci na richci Kolorado bulo zvedeno pershu greblyu zadlya pidtrimannya rivnya vodi i zberezhennya kolishnogo rusla yaka utvorila vodoshovishe Pauel U 1933 roci zbudovano greblyu Guvera sho utvorila vodoshovishe Mid U ponizzi Kolorado sudnoplavna Vnaslidok eroziyi beregi richki zrizani chislennimi kanjonami v tomu chisli i Velikim ye dovoli malovnichimi tomu yavlyayut ob yekt postijnogo zacikavlennya turistiv Istoriya pershim z yevropejciv hto dosyag richki buv ispanskij konkistador Fransisko Vaskes de Koronado Techiya richkiRichka Kolorado na teritoriyi Skelyastih gir Richka Kolorado nepodalik vid svogo vitoku Nacionalnij park Roki Mauntin Richka Kolorado v rajoni Velikogo Kanjonu krayevid vid Hermits Rest Kolorado bere pochatok u rajoni perevalu en u pivdennij chastini Skelyastih gir na teritoriyi shtatu Kolorado priblizno za 97 km na pivnichnij shid vid Denvera na visoti 3104 m nad rivnem morya Richka spershu teche na pivden a potim nizhche ozera Grand povertaye na zahid Pislya prohodzhennya mista Kremlingen Kolorado utvoryuye kilka vuzkih kanjoniv vklyuchayuchi Gor Glenvud i De Bek Richka spuskayetsya na rivninu v misci vpadannya v neyi pritoki Gannison pered tim yak utvoriti petlyu v pusteli shtatu Yuta vidhilivshis na pivnichnij zahid Prorizayuchi svij shlyah cherez plato Kolorado richka utvoryuye vzdovzh svogo rusla kanjon Katarakt a takozh inshi ushelini U comu zh misci Kolorado prijmaye veliku pivnichnu pritoku en sho vpadaye v neyi pered vodoshovishem en yake zavdyachuye svoyeyu poyavoyu grebli Glen Kanjon sho lezhit za 320 km nizhche za techiyeyu na pivnichnomu kordoni shtatu Arizona Na pivnochi Arizoni richka prohodit cherez misce yake maye nazvu Lis Ferri oficijnu tochku podilu basejnu Kolorado na nizhnij i verhnij Potim Kolorado teche v pivdennomu napryamku pislya chogo povertaye na zahid de protikaye cherez znamenitij Velikij kanjon Nizhche vodoshovisha Mid najbilshogo v SShA shtuchnogo vodojmisha yake sformuvala greblya Guvera richka rizko povertaye na pivden Dali richka vhodit u nizhnyu dolinu Kolorado de vona spershu utvoryuye chastinu kordonu Arizoni i Nevadi a potim kordon Arizoni i Kaliforniyi V comu zh misci roztashovana greblya Imperial de znachna chastina vodi richki zabirayetsya na zroshennya dolini Imperial u Kaliforniyi Nizhche girla richki Gila Kolorado utvoryuye neveliku dilyanku derzhavnogo kordonu SShA i Meksiki persh nizh tekti vzhe povnistyu po teritoriyi Meksiki azh do svogo girla Kolorado vpadaye v Kalifornijsku zatoku Tihogo okeanu za 121 km na pivden vid mista Yuma shtat Arizona Visota z yakoyi vodi vitokiv richki spuskayutsya do okeanu stanovit 3104 metri Vishe vodoshovisha Mid za vinyatkom kilkoh dilyanok Kolorado yavlyaye soboyu shvidku burhlivu richku todi yak nizhche grebli Guvera Kolorado ye dosit povilnoyu richkoyu U verhnij techiyi richka zazvichaj zavshirshki vid 60 do 150 m todi yak v nizhnij techiyi vid 150 do 300 m Zavglibshki v serednomu vid 3 do 9 m hocha na deyakih dilyankah v nizhnij techiyi glibina stanovit lishe 0 6 2 4 m a v rajoni Velikogo kanjonu syagaye poznachki 34 m Riven vodi m Miscina 2750 vitik richki Skelyasti gori 1850 seredina shlyahu do kordonu shtativ Kolorado Yuta 1300 pogranichchya shtativ Kolorado Yuta 1170 seredina shlyahu do kordonu shtativ Yuta Arizona 1130 pogranichchya shtativ Yuta Arizona Buhta Vahvip 900 seredina shlyahu do Velikogo kanjonu Rajdr Pojnt 850 Velikij kanjon pivnichnij kraj 760 Velikij kanjon pivdennij kraj 365 ozero Mid 183 pislya grebli Guvera 150 pogranichchya shtativ Kaliforniya Nevada Arizona 30 pogranichchya shtativ Kaliforniya Arizona i MeksikiVitrata vodi i pritokiVitrata vodi richki Kolorado v Lis Ferri za misyacyami Misyaci Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Vitrata vodi futi s 9650 9740 10 500 16 000 28 000 32 800 18 300 13 200 10 900 9530 9620 9440 m s 273 3 275 8 297 3 453 1 792 9 928 8 518 2 373 8 308 7 269 9 272 4 267 3 Do pochatku budivnictva na richci gidrotehnichnih sporud Kolorado shorichno vinosila v Kalifornijsku zatoku blizko 18 63 km vodi sho vidpovidaye serednij vitrati 610 m s Vodnochas rezhim richki buv vkraj nepostijnij Maksimalna vitrata vodi za uves chas sposterezhen yaku zafiksovano 1884 roku stanovila 10 900 m s a minimalna 1935 roku 11 9 m s obidva rekordi zafiksovano na teritoriyi Topok shtat Arizona Dlya porivnyannya nini vitrata vodi Kolorado na teritoriyi bilshoyi chastini Nevadi Arizoni i Kaliforniyi ridko perevishuye 990 m s abo padaye nizhche 110 m s Suchasnij richnij obsyag stoku zminyuyetsya vid 27 38 km v 1984 roci do 4 69 km v 2002 roci sho vidpovidaye serednij vitrati vodi vid 870 do 150 m s Richni vitrati vodi v richci Kolorado bilya Lis Ferri vid 1895 do 2004 roku Vid 85 do 90 vitrati vodi Kolorado obumovleni tanennyam snigiv u Skelyastih gorah Reshta 10 15 obumovleni inshimi dzherelami golovnim chinom pidzemnimi vodami j litnimi musonnimi shtormami Ostanni neridko prizvodyat do silnih ale nevelikih za plosheyu teritoriyi povenej na nizhnih pritokah richki prote ne roblyat znachnij vnesok u stik Kolorado Vitrata vodi v girli richki neuhilno znizhuyetsya vid pochatku XX stolittya i u bilshist sezoniv pislya 1960 roku Kolorado zovsim na dosyagala Kalifornijskogo zatoki Vitrati na zroshennya viparovuvannya z poverhni vodoshovish a takozh mozhlivo i zmina klimatu spriyayut znizhennyu stoku v majbutnomu zagrozhuyuchi vodopostachannyu Napriklad richka Gila kolis odna z najbilshih pritok Kolorado sogodni zazvichaj yavlyaye soboyu lishe tonku civku vodi sho zumovleno vikoristannyam yiyi vodi dlya potreb ferm i naselenih punktiv u centralnij Arizoni Serednya vitrata vodi Kolorado v najbilsh pivnichnij tochci kordonu SShA i Meksiki nizhche takih sporud yak i Akveduk richki Kolorado stanovit lishe blizko 58 m s sho vidpovidaye richnomu stoku 1 84 km tobto mensh yak 1 10 vid prirodnogo stoku 1984 roku cherez rekordnu kilkist opadiv ta intensivne tanennya snigiv vitrata vodi v cij tochci stanovila 647 m s a richnij stik 20 35 km Geologichna sluzhba SShA maye 46 gidrologichnih postiv uzdovzh richki Kolorado pochinayuchi vid ozera Grand u verhiv yah richki zakinchuyuchi kordonom mizh SShA i Meksikoyu Kolorado prijmaye ponad 25 znachnih pritok z yakih Grin River ye najbilshoyu yak za dovzhinoyu tak i za vitratoyu vodi Richka Gila ye drugoyu pritokoyu za dovzhinoyu j najbilshoyu za plosheyu basejnu prote navit she do budivnictva grebel yiyi vitrata vodi stanovila menshe yak tretinu vid vitrati vodi v richci Grin River cherez bilsh posushlivij klimat i bula menshoyu nizh u richok Gannison i San Huan yaki berut svoyu vodu vid tanennya snigiv u Skelyastih gorah Najdovshi pritoki Kolorado Nazva Dovzhina Plosha basejnu Vitrata vodi mili km mili2 km2 futi s m s 730 1170 48 100 125 000 6048 171 3 Gila 649 1044 58 200 151 000 247 7 0 383 616 24 600 64 000 2192 62 1 en 356 573 26 500 69 000 424 12 0 en 229 369 4574 11 850 633 17 9 en 164 264 7930 20 500 2570 73 en 162 261 13 020 33 700 239 6 8BasejnShema basejnu richki Kolorado Kolorado v kanjoni Glenvud Basejn richki Kolorado ohoplyuye teritoriyu plosheyu 640 000 km v pivdenno zahidnij chastini pivnichnoamerikanskogo kontinentu i posidaye za cim pokaznikom some misce sered basejniv Pivnichnoyi Ameriki Blizko 618 000 km abo 97 ploshi basejnu perebuvaye na teritoriyi SShA Vodozbir ohoplyuye chastini amerikanskih shtativ Arizona Kaliforniya Kolorado Nyu Meksiko Nevada Yuta i Vajoming a takozh chastini dvoh meksikanskih shtativ Baha Kaliforniya i Sonora Velika chastina basejnu yavlyaye soboyu posushlivi pustelni rajoni Sonori Mohave i shirokogo plato Kolorado Znachni lisovi masivi ye v Skelyastih gorah a takozh na takih plato yak Kajbab en i en Visota teritoriyi basejnu zminyuyetsya vid rivnya morya v girli richki do 4365 m na vershini en v shtati Kolorado iz serednoyu visotoyu blizko 1700 m nad rivnem morya Klimat v riznih rajonah basejnu dosit riznomanitnij Ekstremalni temperaturi zminyuyutsya vid 49 S v pustelnih rajonah do 46 C vzimku v Skelyastih gorah Serednij richnij riven opadiv stanovit 170 mm i zminyuyetsya vid bilsh 1000 mm v deyakih rajonah Skelyastih gir do 15 mm v meksikanskij chastini basejnu Verhnya chastina basejnu distaye opadi perevazhno vzimku i rano navesni todi yak nizhnya chastina pid chas potuzhnih ale nechastih litnih uraganiv prinesenih en Stanom na 2010 rik u basejni richki prozhivalo blizko 12 7 mln osib Najbilshimi miskimi teritoriyami basejnu ye Finiks Arizona i Las Vegas Nevada Dosit velika shilnist naselennya harakterna takozh dlya nizhnoyi techiyi Kolorado nizhche grebli Devis Dlya teritoriyi basejnu Kolorado harakternij odin iz najvishih prirostiv naselennya v SShA V odnij lishe Nevadi vid 1990 do 2000 roku naselennya zroslo na 66 a v Arizoni za toj samij period na 40 Basejn Kolorado mezhuye z bagatma inshimi vodozborami Pivnichnoyi Ameriki Kontinentalnij amerikanskij vododil stanovit bilshu chastinu shidnogo kordonu basejnu vidokremlyuyuchi jogo vid vodozboriv richok Yellovstoun i en na pivnichnomu shodi i vid vitokiv richki Arkanzas na shodi Vsi ci richki nalezhat do sistemi Missisipi Dali na pivden basejn Kolorado mezhuye z vodozborom richki Rio Grande yaka podibno do Missisipi nese svoyi vodi v Meksikansku zatoku Krim togo basejn Kolorado maye kordon z kilkoma nevelikimi bezstichnimi oblastyami v pivnichno zahidnij Meksici i na krajnomu pivdni Arizoni Na nevelikij dilyanci v rajoni hrebta Vind River u zahidnomu Vajomingu basejn Kolorado mezhuye z vodozborom richki Snejk pritoki Kolumbiyi Dali na pivnichnij zahid vid ciyeyi dilyanki basejn Kolorado obmezhuye veliku bezstichnu oblast vidomu pid nazvoyu Velikij Basejn sho mezhuye z vodozborami Velikogo Solonogo ozera i richki en u centralnij Yuti a takozh z kilkoma inshimi vodozborami v pivdennij Yuti ta Nevadi Na zahodi v Kaliforniyi basejn Kolorado mezhuye z bagatma nevelikimi vodozborami najbilshij z yakih basejn Solton Si Na pivdni basejn mezhuye z vodozborami richok Sonojta Konsepsjon i Yuki vsi voni vpadayut u Kalifornijsku zatoku GeologiyaPotoki bazaltovoyi lavi spuskalis do Grand Kanjonu peregorodzhuyuchi richku Kolorado bilsh yak 10 raz za ostanni 2 mln rokiv Pid chas krejdovogo periodu blizko 100 miljoniv rokiv tomu velika chastina suchasnogo zahodu Pivnichnoyi Ameriki vse she bula chastinoyu Tihogo okeanu V rezultati zitknennya pliti Farallon i Pivnichnoamerikanskoyi pliti u period 50 75 mln rokiv tomu vnaslidok procesiv vidomih yak Laramijskij orogenez pidnyalisya skelyasti gori Spochatku Kolorado protikala v zahidnomu napryamku Vnaslidok pidnyattya teritoriyi Grin River vidhililasya vid svoyeyi pochatkovoyi techiyi do Missisipi j povernula na zahid nesuchi svoyi vodi v richku Kolorado Blizko 20 30 mln rokiv tomu vulkanichna diyalnist pov yazana z gorotvorennyam privela do poyavi takih utvoren yak gori Chirikaua v pivdenno shidnij Arizoni a takozh do nakopichennya v rajoni basejnu velikoyi kilkosti vulkanichnih ulamkiv i vulkanichnogo popelu Plato Kolorado pochalo pidnimatisya v eoceni odnak dosyaglo svoyeyi suchasnoyi visoti lishe blizko 5 mln rokiv tomu Priblizno todi zh richka Kolorado nabula svoyeyi suchasnoyi techiyi v Kalifornijsku zatoku Procesi vnaslidok yakih Kolorado nabula svoyeyi ninishnoyi techiyi tochno ne viznacheni Do togo yak 5 15 mln rokiv tomu v rezultati rozlomnih procesiv uzdovzh kordonu Pivnichno Amerikanskoyi ta Tihookeanskoyi plit utvorilas Kalifornijska zatoka richka Kolorado tekla na zahid i vpadala v Tihij okean priblizno v rajoni zatoki Monterej v centralnij Kaliforniyi sformuvavshi pri comu en Pidnyattya gir Syerra Nevada pochalosya blizko 4 5 mln rokiv tomu i zmishuvalo Kolorado na pivden v rajon Kalifornijskogo zatoki Plato Kolorado pidnimalosya 2 5 5 mln rokiv tomu todi richka vse she tekla pochatkovim ruslom pochinayuchi formuvati Grand Kanjon Pochatkova techiya richki vidigrala vazhlivu rol u formuvanni inshih geografichnih ob yektiv basejnu Kolorado vishe za techiyeyu vid mista Moab shtat Yuta Material yakij richka prinesla z plato sformuvav veliku deltu viddilivshi pivnichnu chastinu zatoki vid okeanu priblizno 1 mln rokiv tomu Vidrizana vid okeanu chastina zreshtoyu viparuvalasya j utvorila miscevist vidomu yak Solton Sink visota yakoyi stanovit 79 m nizhche rivnya morya Prote vidtodi richka zminyuvala svoyu techiyu v rajoni Solton Sink prinajmni trichi peretvoryuyuchi cyu miscevist na velike ozero ru yake pri maksimalnomu rozlivi dosyagalo suchasnogo mista Indio Kaliforniya Pislya chergovoyi zmini techiyi koli Kolorado znovu stala vpadati v zatoku ozero visohlo Utvorennya suchasnogo ozera Solton Si mozhna pov yazuvati z podibnoyu piznishoyu zminoyu rusla richki Mizh 1 8 mln i 10 tis rokiv tomu znachni potoki bazaltovoyi lavi sformuvali v pivnichnij Arizoni vulkanichne plato Ajnkaret peregorodivshi richku Kolorado v rajoni Grand Kanjonu Utvorilisya shonajmenshe 13 lavovih grebel najbilsha z yakih 700 m zavvishki peregorodila richku priblizno za 800 km vid suchasnogo mista Moab Yuta Vidsutnist vidkladen materialu na comu segmenti richki svidchit pro te sho bilshist takih grebel ne proisnuvala i kilkoh desyatilit persh nizh buti zmitimi vodoyu richki Rozmiv lavovih grebel viklikav najbilshi na kontinenti poveni masshtab yakih mozhe zrivnyatisya hiba sho z povenyami viklikanimi prorivom starodavnogo lodovikovogo ozera Missula na pivnichnomu zahodi suchasnih SShA Kartuvannya osadovogo materialu povenej pokazuye sho grebeni hvil dosyagali v rajoni Velikogo kanjonu visoti 210 m a pikovij potik dosyagav vitrati 500 000 m s IstoriyaKorinne naselennya Taki poselennya v skelyah korinne naselennya buduvalo v basejni Kolorado blizko 700 2000 rokiv tomu Pershi lyudi basejnu Kolorado nalezhali do paleoindianskih kultur Klovis i Folsom yaki prijshli na plato Kolorado blizko 12 000 rokiv tomu Prote naselennya regionu bulo dosit neznachnim azh do pidnesennya pustelnoyi arhayichnoyi kulturi yaka stanovila bilshu chastinu naselennya basejnu vid 8 do 2 tis rokiv tomu Predstavniki ciyeyi kulturi veli perevazhno kochovij sposib zhittya zajmalisya zbirannyam i polyuvannyam na nevelikih tvarin Inshoyu znachnoyu grupoyu naselennya bula fremontska kultura predstavniki yakoyi naselyali plato Kolorado mizh 2000 i 700 rokiv tomu Fremontci buli jmovirno najpershimi lyudmi v basejni Kolorado yaki kultivuvali deyaki roslini buduvali budinki vikoristovuyuchi ceglyanu kladku a takozh zalishili pislya sebe veliku kilkist naskelnih malyunkiv i petroglifiv bagato z yakih zbereglisya do nashih dniv Na pochatku nashoyi eri naselennya basejnu richki Kolorado pochalo formuvati suspilstva ekonomika yakih gruntuvalasya na silskomu gospodarstvi Deyaki z nih u nastupni stolittya virosli v dobre organizovani civilizaciyi sho nalichuvali desyatki tisyach lyudej Civilizaciya anasazi yaka prozhivala v rajoni Chotiroh kutiv bula nasliduvachkoyu Pustelnoyi arhayichnoyi kulturi Anasazi perevazhali v basejni richki San Huan z centrom yih civilizaciyi u kanjoni Chako u pivnichnomu Nyu Meksiko U kanjoni i prileglih teritoriyah voni pobuduvali ponad 150 bagatopoverhovih sporud poselen vidomih yak veliki budinki najbilshij z yakih en mistit bilshe yak 600 kimnat Predstavniki civilizaciyi hohokam buli nashadkami toltekiv yaki emigruvali v dolinu richki Gila z centralnoyi Meksiki blizko 1 stolittya n e Mizh 600 i 700 rokami voni pochinayut vikoristovuvati zroshennya u velikih masshtabah Rozgaluzhena sistema irigacijnih kanaliv na richkah Gila i Solt mala za riznimi ocinkami dovzhinu vid 290 do 480 km i mogla vikoristovuvatisya dlya zroshennya teritoriyi plosheyu vid 10 do 100 tisyach gektariv Obidvi civilizaciyi mali na piku svogo rozvitku znachne naselennya chiselnist anasazi stanovila vid 6 do 15 tis osib a chiselnist hohokam ot 30 do 200 tis osib Velika posuha na pochatku XVI st n e stala serjoznim udarom po civilizaciyam basejnu richki Kolorado bagato z yakih zanepali Deyaki anasazi emigruvali v dolinu richki Rio Grande v centralnij chastini Nyu Meksiko i pivdennij chastini Kolorado stavshi predkami takih narodiv yak hopi zuni en i akoma Bagato z plemen yaki zgodom prozhivatimut na cih zemlyah pid chas kontaktiv z yevropejcyami buli nashadkami drevnih civilizacij asanazi i hohokam todi yak inshi vzhe mali dovgu istoriyu prozhivannya v comu regioni abo migraciyi z dovkolishnih teritorij Indianci navaho sho nalezhali do grupi nosiyiv atabaskskih mov prijshli v basejn Kolorado z pivnochi blizko 1025 roku n e Nezabarom voni stali perevazhati na cih zemlyah yih teritoriya ohoplyuvala chastini suchasnih Arizoni Nyu Meksiko Yuti i Kolorado tradicijnoyi teritoriyi prozhivannya anasazi Zhinka z ditinoyu z plemeni navaho foto Anselya Adamsa 1944 rik Indianci Mohave naselili zaplavu richki Kolorado nizhche Blek Kanjon pochinayuchi z XIII stolittya Voni zajmalisya ribalstvom i silskim gospodarstvom vikoristovuyuchi shorichni rozlivi richki a takozh dlya zroshennya svoyih poliv Yuti naselyali pivnichnu chastinu basejnu richki pochinayuchi z pershih rokiv nashoyi eri odnak voni ne buli plem yam sho perevazhalo u rajoni Chotiroh kutiv do XVI stolittya Krim togo uzdovzh richki Kolorado i yiyi pritok prozhivali taki narodi yak apachi Marikopa pima valapaj ta bagato inshih Pershi kontakti z yevropejcyami dokorinno zminili zhittya indianciv Ispanci poznajomili navaho z vivcyami i kozami U seredini XVI stolittya Yuti otrimali vid ispanciv konej poshirivshi yih sered inshih narodiv basejnu richki Kolorado Konej stali shiroko vikoristovuvati dlya polyuvannya i podolannya znachnih vidstanej Najbilsh vojovnichi plemena taki yak Yuti i navaho stali chasto vikoristovuvati konej i u vijskovih cilyah sho bulo yihnoyu perevagoyu pered plemenami yaki povilno perejmali konej napriklad en i pivdennimi payuti Postupove prosuvannya yevropejskih i amerikanskih doslidnikiv ta poselenciv na teritoriyu regionu prizvodilo do konfliktiv yaki zmushuvali korinne naselennya cih misc zalishati svoyi tradicijni miscya prozhivannya Pislya pridbannya cih zemel u Meksiki pid chas Amerikano meksikanskoyi vijni 1846 roku zbrojni sili SShA pid komanduvannyam Kita Karsona stali nastupati na zemli navaho pislya bezuspishnih sprob obmezhiti yihnyu teritoriyu v hodi podij vidomih nini yak Dovga progulyanka navaho Long Walk of the Navajo polonenih pognali z Arizoni u Fort Sammer Nyu Meksiko bagato z nih zaginuli v dorozi ne vitrimavshi trudnoshiv shlyahu Cherez 4 roki navaho pidpisali dogovir pro vstanovlennya rezervaciyi na Chotiroh kutah vidomoyi sogodni yak en najbilshoyi rezervaciyi indianciv SShA Mohave buli vignani zi svoyeyi teritoriyi pislya seriyi dribnih sutichok napadiv na karavani voziv v 1850 h rokah i kulminacijnoyi bitvi z amerikanskimi vijskami v 1859 roci yaka virishila dolyu en 1870 roku Mohave buli pereseleni do rezervaciyi Fort Mohave a chastina z nih do rezervaciyi richki Kolorado spochatku stvorenoyi dlya Mohave i de v 1865 Na teritoriyu ostannoyi v 1940 h rokah buli takozh pereseleni deyaki hopi i navaho i ci chotiri plemeni teper skladayut tam yedinu geopolitichnu spilnist Indijski Plemena Richki Kolorado angl Colorado River Indian Tribes Gidrotehnichni sporudiBlizko 36 40 mln osib zalezhat vid vodi richki Kolorado yaku voni vikoristovuyut yak dlya silskogospodarskih tak i dlya pobutovih potreb Kolorado ye odniyeyu z najbilsh kontrolovanih richok v sviti Ponad 29 velikih grebel i sotni mil kanaliv postachayut pitnoyu vodoyu mista zabezpechuyut zroshennya blizko 16 000 km poliv i viroblyayut ponad 12 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik 1890 roku pobudovano pershij v ramkah proektu en yakij vidvodiv vodu z girskogo hrebta en v verhiv yah richki Kolorado do naselenogo miskogo koridoru Fornt Rendzh Budivnictvo kanalu zdijsnyuvali golovnim chinom meksikanski ta yaponski robitniki Vin buv inzhenernim divom svogo chasu shorichno vidvodyachi blizko 0 0218 km vodi cherez vododil Budivnictvo kanalu bulo nastilki aktualnim z oglyadu na te sho 75 opadiv u cih miscyah vipadaye na zahid vid Skelyastih gir todi yak 80 naselennya prozhivaye na shid vid nih Na kinec XIX stolittya takozh peredbachali zdijsnennya proektu Kolorado Big Tompson odnak jogo rozpochali lishe v 1930 h rokah Na sogodni proekt dozvolyaye zbilshiti ob yem vodi sho prohodit cherez vododil bilsh nizh v 11 raziv Kanal Alamo Solton Si ozero yake utvorilosya vnaslidok rujnuvannya verhnoyi chastini kanalu Alamo v 1905 roci Na foto vidno polya rodyuchoyi dolini Imperial dlya zroshennya yakih sogodni vikoristovuyetsya Tim chasom velikomasshtabne budivnictvo rozgornulosya i na inshomu kinci richki Kolorado 1890 roku pidpriyemci z Kalifornijskoyi kompaniyi rozvitku prijshli do visnovku sho dolina en v pivdennij Kaliforniyi ye chudovim miscem dlya rozvitku silskogo gospodarstva za dopomogoyu irigacijnoyi sistemi vikoristovuyuchi pri comu vodu z richki Kolorado Inzhener Dzhordzh Kaffa buv najnyatij dlya rozrobki kanalu en yakij vidvodiv vodi z richki Kolorado poblizu gori Pilot Nob viginavsya na pivden i nis vodu v richku en suhe ruslo yake ranishe rozvantazhuvalos u miscevist vidomu yak Solton Budivnictvo kanalu i rozvitok silskogo gospodarstva spriyali budivnictvu v dolini Imperial mist i zbilshennya tam naselennya Vzhe do 1903 roku silskogospodarski ugiddya v dolini Imperial stanovili ponad 40 000 ga Na pochatku 1905 roku silni poveni zrujnuvali verhnyu chastinu kanalu i voda pochala nekontrolovano prorivatisya v dolinu Imperial 9 serpnya v kanal povernula vsya richka Kolorado Sprobi pripiniti prohodzhennya vodi po kanalu i pobuduvati na richci Kolorado greblyu vishe kanalu buli majzhe bezuspishni Minulo blizko dvoh rokiv i vitracheno ponad 3 mln persh nizh en Kalifornijska kompaniya rozvitku i federalnij uryad zumili povernuti richku v svoye ruslo Prote chastina dolini Imperial bula zatoplena utvorivshi velichezne ozero Solton Si sho isnuye j sogodni Pislya zapobigannya bezposerednoyi zagrozi povenej stalo zrozumilo sho potribne bilsh postijne rishennya dlya kontrolyu techiyi richki 1922 roku 6 amerikanskih shtativ teritoriya yakih roztashovana v basejni richki Kolorado pidpisali ugodu yaka formalno rozdilyala basejn na verhnyu chastinu vishe Lis Ferri i nizhnyu nizhche Lis Ferri Verhnij basejn ohoplyuye teritoriyi shtativ Kolorado Nyu Meksiko Yuti Vajomingu a takozh neveliku chastinu Arizoni nizhnij basejn ohoplyuye bilshu chastinu Arizoni Kaliforniyi Nevadi chastini Nyu Meksiko i Yuti Kozhen z dvoh basejniv distav pravo na vikoristannya 9 3 km vodi na rik znachennya yake stanovilo priblizno polovinu minimalnoyi vitrati vodi v rajoni Lis Ferri Piznishe 1944 roku pidpisano dogovir z Meksikoyu yakij davav cij krayini pravo na vikoristannya 1 9 km vodi Kolorado na rik Krim togo shtat Arizona ne pidpisuvav ugod 1922 roku azh do 1944 roku bo poboyuvavsya sho Kaliforniya bude vikoristovuvati zanadto velikij obsyag vodi v nizhnomu basejni dlya svoyih potreb zalishivshi lishe malu chastinu dlya potreb Arizoni 2 cih i 9 inshih ugod i dogovoriv pidpisanih mizh 1922 i 1973 rokami sklali te sho nini vidome yak Zakon richki Law of the River 30 veresnya 1935 roku Byuro melioraciyi SShA zavershilo budivnictvo grebli Guvera v kanjoni Blek na richci Kolorado Vishe grebli utvorilosya vodoshovishe Mid najbilshe vodoshovishe SShA zapovnennya yakogo vidbuvalosya protyagom bilshe dvoh rokiv Budivnictvo grebli bulo vazhlivim krokom do stabilizaciyi nizhnoyi techiyi richki Voda z vodoshovisha vishe grebli aktivno zabirayetsya dlya zroshennya poliv krim togo greblya zabezpechuye kontrol potoku pid chas povenej Pid chas budivnictva greblya Guvera bula najvishoyu grebleyu i najbilshoyu gidroelektrostanciyeyu u sviti Budivnictvo ciyeyi grebli stalo poshtovhom do podalshogo rozvitku nizhnoyi techiyi Kolorado 1938 roku zaversheno grebli Imperial i Parker a 1950 roku greblyu Devis Greblya Imperial za 30 km na pivnichnij shid vid mista Yuma Greblya Glen Kanjon na pivnochi shtatu Arizona na perednomu plani mist Glen Kanjon Greblya Imperial yaka pobudovana za 30 km vishe mista Yuma vidvodit majzhe vsyu vodu Kolorado do dvoh irigacijnih kanaliv Odin z nih pobudovanij yak postijna zamina svogo neshaslivogo poperednika kanalu Alamo Z vitratoyu vodi 740 m s Amerikanskij kanal ye najbilshim irigacijnim kanalom u sviti zabezpechuyuchi vodoyu 2000 km teritoriyi v dolini Imperial 1957 roku Byuro melioraciyi zavershilo budivnictvo drugogo kanalu Gila Graviti dlya zroshennya teritoriyi plosheyu 450 km na pivdennomu zahodi Arizoni Shtati nizhnogo basejnu Kolorado takozh pragnuli zabezpechiti vodoyu richki naselennya velikih mist yaki shvidko rozvivalis 1941 roku zaversheno akveduk richki Kolorado sho prostyagnuvsya priblizno na 400 km vid grebli Parker do aglomeraciyi Los Andzhelesa Vidgaluzhennya do San Diyego zaversheno v 1947 roci Vono zabezpechilo vodoyu blizko 3 mln osib yaki prozhivayut v misti i jogo peredmistyah Shtat Arizona na pochatku svogo rozvitku pokladavsya na vodu richki Gila ta yiyi pritok U basejni richki buli pobudovani grebli Teodor Ruzvelt i Kulidzh zaversheni vidpovidno v 1924 i 1928 rokah Prote aktivnij rozvitok silskogo gospodarstva i budivnictvo mist v centralnij chastini shtatu vzhe ne vidpovidalo mozhlivostyam miscevih richok Ce prizvelo do realizaciyi v 1968 roci proektu en zavdyaki yakomu sogodni zroshuyutsya blizko 3400 km teritoriyi i zabezpechuyutsya vodoyu ponad 5 mln osib vid Finiksa do Tusona U pershi desyatilittya XX stolittya verhnij basejn richki za vinyatkom hiba sho teritoriyi shtatu Kolorado zalishavsya dosit nerozvinenim Vikoristovuvali lishe mala chastinu togo ob yemu vodi yakij buv garantovanij ugodoyu 1922 roku Situaciya pochala zminyuvatisya vid 1950 rokiv koli dlya miskogo koridoru Front Rendzh golovnim chinom aglomeraciyi mista Solt Lejk Siti stalo vidvoditisya bilshe vodi Inshi proyekti vklyuchayut Roberts tunel 1956 roku yakij vidvodit blizko 0 078 km vodi z richki Blu River dlya zabezpechennya mista Denver en zabezpechuvav shorichne perekidannya 0 0854 km vodi z richki Frayingpen u basejn richki Arkanzas Akt Kongresu 1956 roku dav hid proektu Byuro melioraciyi yakij prizviv do podalshogo budivnictva grebel na richkah Kolorado Gannison i Ekologiya i dovkillyaLisisti beregi richki Kolorado poblizu Topok Arizona Protikayuchi cherez rajoni z aridnim klimatom richka Kolorado i yiyi pritoki chasto zhivlyat protyazhni koridori tugajovih lisiv Popri te sho tugayi zajmayut dosit neznachnu chastinu basejnu i te sho voni silno postrazhdali vid inzhenernih zmin richki same ci zoni viriznyayutsya najbilshoyu biologichnoyu riznomanitnistyu sered usih misc prozhivannya v basejni richki Najbilshi zoni tugayiv nayavni vzdovzh nizhnoyi techiyi nizhche grebli Devisa osoblivo v rajoni delti richki yaka ye domivkoyu dlya 358 vidiv ptahiv Vid skorochennya vitrat vodi v cij chastini richki i skorochennya rozmiriv delti strazhdayut bagato roslin napriklad tamarisk a takozh taki vidi tvarin yak yaguar i endemichna dlya cih misc kalifornijska morska svinya Vodnochas rozvitok richki Kolorado i pov yazane z cim zmenshennya sezonnih kolivan vitrat vodi dopomogli stvorennyu absolyutno novih zon tugajovih lisiv osoblivo v rajoni Velikogo kanjonu U basejni Kolorado meshkaye ponad 1600 vidiv roslin pochinayuchi vid kreozotovogo kusha karnegiyi ta ru v pustelyah Sonora ta Mohave i zakinchuyuchi lisami Skelyastih gir ta inshih visochin predstavlenih golovnim chinom zhovtoyu sosnoyu puhnastonasinnoyu yaliceyu psevdotsugoyu i yalinoyu Engelmana Do pochatku virubok XIX stolittya veliki lisi na velikih visotah syagali do suchasnogo kordonu Meksiki i SShA a potoki sho stikayut z cih rajoniv zhivili veliki trav yanisti rivnini v dolinna richok U takih posushlivih regionah yak verhiv ya richki Grin River u Vajomingu nacionalnij park Kaljonlends u Yuti i dolina richki San Pedro v Arizoni she v 1860 h rokah buli veliki pasovisha de brodili taki veliki ssavci yak bujvoli i antilopi Poblizu mista Tuson Arizona de nini lishe pustelya z suhogo poroshku trava kolis syagala visoti lyudini sho sidit na koni Richki i strumki basejnu Kolorado ranishe buli domivkoyu dlya 49 vidiv rib z yakih 42 vidi buli endemikami Inzhenerni proekti sho zminili techiyu richki prizveli do vimirannya 4 vidiv i silnogo skorochennya populyacij 40 vidiv 4 vidi rib gila elegans xyrauchen texanus ptychocheilus lucius i gila cypha perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya vsi voni unikalni dlya sistemi richki Kolorado i dobre pristosovani do prirodnih umov mulistih richok i do kolivan rivnya vodi Chista i holodna voda yaku vipuskayut grebli silno zminila harakteristiki misc prozhivannya cih ta inshih rib basejnu richki Kolorado TurizmSplav richkoyu Kolorado Zavdyaki svoyim porogam i kanjonam Kolorado ye odniyeyu z najbilsh privablivih burhlivih richok SShA Dilyanku richki sho prohodit cherez Grand Kanjon cherez yakij shorichno splavlyayutsya ponad 22 000 osib nazivayut didusem raftingu Splavi cherez Grand Kanjon zazvichaj pochinayutsya vid Lis Ferri j trivayut do Diamand Krik abo vodoshovisha Mid yih trivalist stanovit vid 1 do 18 dniv dlya komercijnih splaviv i vid 2 do 25 dniv dlya privatnih splaviv Organizovuvati privatni splavi dosit skladno cherez te sho Sluzhba nacionalnih parkiv obmezhuye prohodzhennya richkovogo transportu z metoyu ohoroni navkolishnogo seredovisha Lyudi yaki planuyut takij splav chasto mayut chekati dovgij chas inodi navit bilsh yak 10 rokiv persh nizh yim vipade taka mozhlivist Populyarnimi trasami dlya raftingu ye j deyaki inshi dilyanki richki ta yiyi pritok v tomu chisli kanjon Katarakt i bagato dilyanok u verhiv yah Kolorado Tak cherez neveliku dilyanku zavdovzhki blizko 7 km vishe mistechka Radium shorichno prohodit bilsh nizh 60 000 splavnikiv Verhiv ya richki takozh mistyat bezlich skladnih porogiv vklyuchayuchi kanjon Gor yakij vvazhayetsya ne rekomendovanim dlya prohodzhennya Dilyanka vishe mista Moab vidoma yak Dejli ye najpopulyarnishoyu v Yuti z bilsh nizh 77 000 splavnikiv za odin lishe 2011 rik Kanjoni Grej i Desolejshn na richci Grin River a takozh mensh skladna dilyanka Guseneks na richci San Huan takozh populyarni sered splavnikiv Na teritoriyi basejnu richki Kolorado roztashovani 11 nacionalnih parkiv SShA Arki en Kanjon Brajs en en Grand Kanjon Mesa Verde ru Roki Mauntin en i Zajon Krim togo tut ye bezlich nacionalnih lisiv parkiv shtativ i inshih prirodoohoronnih zon U cih zonah zaproponovani taki vidi vidpochinku yak pishohidnij turizm katannya na lizhah ribalstvo ta inshi Prote na bagatoh richkah basejnu ribalstvo silno skorochuye svoyi mozhlivosti cherez zabrudnenih stokiv girnichodobuvnoyu promislovistyu j silskim gospodarstvom Populyarnim miscem litnogo vidpochinku ye takozh vodoshovisha Tak vodoshovishe Pavell i zona vidpochinku Kanjon Glen sho navkolo nogo privertayut bilshe 2 mln vidviduvachiv na rik todi yak vodoshovishe j zonu vidpochinku Mid za danimi na 2008 rik vidvidali blizko 7 9 mln osib PrimitkiThe National Map d Track Q14859187 Kammerer J C U S Geological Survey Arhiv originalu za 29 sichnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2012 Benke ta Cushing 2005 s 485 486 The Law of the River U S Bureau of Reclamation 2008 03 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Zimmerman Janet 6 zhovtnya 2010 The Press Enterprise Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Stark Mike 21 kvitnya 2009 USA Today Arhiv originalu za 25 kvitnya 2009 Procitovano 4 lipnya 2012 gazeta Geografiya 26 2004 2004 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2012 ros Milstein Michael 1 zhovtnya 2009 Popular Mechanics Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 4 lipnya 2012 Diaz Henry F Anderson Craig A 28 listopada 2003 Impact of Climate Change and Land Use in the Southwestern United States U S Geological Survey Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Canyonlands National Park U S National Park Service 17 chervnya 2011 Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Lake Powell Colorado River Storage Project U S Bureau of Reclamation 4 listopada 2008 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Rusho W L 1992 Utah History Encyclopedia University of Utah Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 19 lyutogo 2012 Annerino p 7 Hoover Dam Frequently Asked Questions and Answers Lake Mead U S Bureau of Reclamation 2008 12 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 National Public Radio 4 lipnya 2012 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 19 lyutogo 2012 Valdes Casillas Carlos 1998 08 San Diego State University Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Site Profile Lower Colorado River Valley Important Bird Areas Program National Audubon Society Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Benke and Cushing p 490 Pitlick John Cress Robert 2000 03 Longitudinal Trends in Channel Characteristics of the Colorado River and Implications for Food Web Dynamics PDF University of Colorado Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Appendix J Mainstem Impacts Analysis PDF Draft Environmental Impact Statement Allocation of Water Supply and Long Term Contract Execution Central Arizona Project U S Bureau of Reclamation Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Gupta A p 204 Leopold Luna B The Rapids and the Pools Grand Canyon PDF Geological Survey Professional Paper 669 D University of California Berkeley s 133 Arhiv 107 20The 20Rapids 20and 20the 20Pools 20 20Grand 20Canyon pdf originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1895 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 USGS Fact Sheet 2004 3062 U S Geological Survey 2004 08 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Preston Ben 22 bereznya 2010 Miller McCune Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Hoerling Martin Eischeid Jon Past Peak Water in the Southwest PDF Western Water Assessment Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 McKinnon Shaun 9 serpnya 2006 Mines farms put Gila River on life support Despite lack of regulation some trying to restore river to its natural beauty and wonder Arizona Republic Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1950 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2012 National Water Information System U S Geological Survey 1951 1992 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 4 lipnya 2012 USGS Surface Water Annual Statistics for USA Grouped by Hydrologic Unit National Water Information System U S Geological Survey Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Executive Summary Green River Basin Water Plan Wyoming State Water Plan 2001 02 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 U S Geological Survey Arhiv originalu za 25 chervnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2012 Benke ta Cushing 2005 s 532 533 Green River Utah Rivers Council Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1895 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1905 2011 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 The National Map 29 bereznya 2012 u Wayback Machine U S Geological Survey Accessed 2012 07 04 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1914 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Report Findings and Determination Regarding the Navigability of the Little Colorado River From its Headwaters to the Confluence with the Colorado River PDF Arizona Navigable Stream Adjudication Commission 2005 Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1990 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1950 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1897 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1929 2010 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Benke and Cushing pp 483 485 Fassnacht S R 2004 Streamflow Predictability in the Upper Versus Lower Colorado River Sub Basins PDF Eastern Snow Conference Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Benke and Cushing p 488 Features and Dynamics of Colorado River Basin Climate Colorado River Basin Water Management Evaluating and Adjusting to Hydroclimatic Variability National Academies Press 2007 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 U S Census Bureau Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF Division on Earth amp Life Studies National Academies 2007 02 Arhiv originalu PDF za 15 veresnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Watersheds map Commission for Environmental Cooperation 2006 originalu za 27 lyutogo 2008 Procitovano 4 lipnya 2012 River Basins of Mexico University of Texas 1975 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Prisciantelli p 56 Cannon Eric 28 kvitnya 2002 The Mid Tertiary Ignimbrite Flare Up University of Colorado Boulder Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Foos Annabelle PDF U S National Park Service Arhiv originalu PDF za 28 lipnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Martin Barajas Arturo ta in 2009 07 Division of Geological and Planetary Sciences California Institute of Technology Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Young and Spamer p 193 Prisciantelli p 62 Alles David L red 28 zhovtnya 2011 PDF Western Washington University Arhiv originalu PDF za 2 bereznya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Buckles Joseph E Krantz Timothy Salton Sea Database Program ESRI Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Fenton Cassie Webb Bob Grand Canyon River Guides Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Rugg Scott H Austin Steven A 1998 08 Evidence for Rapid Formation and Failure of Pleistocene Lava Dams of the Western Grand Canyon Arizona PDF Institute for Creation Research Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Fenton Cassandra R Webb Robert H Cerling Thure E 6 travnya 2005 Peak discharge of a Pleistocene lava dam outburst flood in Grand Canyon Arizona USA PDF U S Geological Survey Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Formative Era Fremont Culture U S Bureau of Land Management 31 serpnya 2009 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Dinosaur National Monument U S National Park Service Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Vess Deborah The Anasazi Georgia College and State University originalu za 8 chervnya 2011 Procitovano 4 lipnya 2012 Fisher Richard D PDF Grand Canyons of the Earth Arhiv originalu PDF za 12 travnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Chaco Culture National Historic Park U S National Park Service Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Pueblo Bonito Evaluating Models of Chaco A Virtual Conference University of Colorado Boulder Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Childress pp 295 297 Howard Jerry B Pueblo Grande Museum Profiles No 12 WaterHistory org Arhiv originalu za 24 sichnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Nobles p 26 Logan pp 21 22 Tenthmil Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 4 lipnya 2012 Schwinning Susan Belnap Jayne Bowling David R Ehleringer James R 2008 Ecology and Society 13 2 28 Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 11 lyutogo 2016 People of the Colorado Plateau Land Use History of North America Northern Arizona University Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Southwest Indian Relief Council Arhiv originalu za 13 grudnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Ute Land Use History of North America Northern Arizona University Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Benke and Cushing p 486 Shaw Anne Moore A Pima Past Salt River Pima Maricopa Indian Community Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Pritzker p 309 Kessel and Wooster p 217 Fort Mojave Reservation Tribal Library Census and Needs Assessment California State University San Marcos 12 chervnya 2001 Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 PDF University of Arizona College of Agriculture and Life Sciences Indian Country Extension 2008 10 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2012 Colorado River Law Southern Nevada Water Authority Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Salazar Awards 20 1 Million to Four Western Colorado Irrigation Districts to Improve Irrigation Systems Reduce Salinity in Colorado River U S Bureau of Reclamation 21 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Appendix I The Past Present and Future of Transmountain Diversion Projects PDF Roaring Fork Watershed Plan Roaring Fork Conservancy Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 Transmountain Water Diversions PDF Colorado River District 2011 07 Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Colorado Big Thompson Project U S Bureau of Reclamation 18 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Sperry Robert L 1975 The Journal of San Diego History San Diego History Center Arhiv originalu za 3 serpnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Patten McCaskie and Unitt pp 4 5 Colorado River Compact 1922 PDF U S Bureau of Reclamation Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 PDF International Boundary and Water Commission 3 lyutogo 1944 Arhiv originalu PDF za 15 veresnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Anderson Larry 2002 05 PDF Utah Division of Water Resources Arhiv originalu PDF za 9 kvitnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2012 The Colorado River and Hoover Dam Facts and Figures U S Bureau of Reclamation 2012 01 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Parker Dam Parker Davis Project U S Bureau of Reclamation 29 chervnya 2009 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Davis Dam Parker Davis Project U S Bureau of Reclamation 29 chervnya 2009 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Earth Observatory National Aeronautics and Space Administration 23 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 19 serpnya 2021 Procitovano 5 lipnya 2012 All American Canal System Boulder Canyon Project U S Bureau of Reclamation 1 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Marie Bell Tina 1997 Gila Project PDF U S Bureau of Reclamation Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 The Colorado River A Regional Solution Los Angeles Department of Water and Power Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 San Diego Project U S Bureau of Reclamation 11 sichnya 2012 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Reclamation Helps Celebrate Theodore Roosevelt Dam s 100th Year U S Bureau of Reclamation 2011 03 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Central Arizona Project U S Bureau of Reclamation 18 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Moving Water in the Watershed Blue River Watershed Group Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Wahlstrom Ernest E History of Geologic Investigations Engineering Design and Construction Methods of the Harold D Roberts Tunnel Colorado U S Geological Survey 1974 Procitovano 2012 05 18 Fryingpan Arkansas Project U S Bureau of Reclamation 10 travnya 2011 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Colorado River Storage Project U S Bureau of Reclamation 4 travnya 2010 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Biotic Communities of the Colorado Plateau Riparian Areas Land Use History of North America Northern Arizona University Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Shanahan S A Nelson S M Van Dooremolen D M Eckberg J R PDF Journal of Arid Environments 2011 75 1182 1190 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2016 Alles David L 8 serpnya 2007 PDF Western Washington University Arhiv originalu PDF za 20 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Schell Robert King Morgan E Riparian Vegetation Structural Diversity Benefits Birds PDF University of California Davis Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2012 Benke ta Cushing 2005 s 488 A Survey of the Recreational Resources of the Colorado River Basin U S National Park Service 6 veresnya 2004 Arhiv originalu za 1 travnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2012 Benke ta Cushing 2005 s 493 130 Colorado Freshwater Ecoregions of the World 11 sichnya 2012 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Shorey Ananda 23 grudnya 2004 River may be getting more rafters Deseret News a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Blond Dunford and Schulte Peevers p 87 Grand Canyon National Park U S National Park Service 25 lipnya 2011 Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Jones Melissa L 9 chervnya 2006 Rafting the Colorado River through the Grand Canyon azcentral com Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2012 Upper Colorado Special Recreation Management Area U S Bureau of Land Management 29 veresnya 2011 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Recreation Fee Account Accomplishments Colorado River Moab PDF U S Bureau of Land Management Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Armstead ta 143 1997 PDF Glen Canyon National Recreation Area U S National Park Service Arhiv originalu PDF za 16 veresnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2012 Lake Mead National Recreation Area U S National Park Service 5 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 12 veresnya 2010 Procitovano 5 lipnya 2012 Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolorado richka Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom Kaulitz 5 K 1980 stor 291

Дата публікації:
Топ