Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марікопа або Пійпааш — індіанські племена, які мешкають в індіанських резерваціях Солт-Рівер-Піма-Марікопа та на річці Гіла, а також племені Піма, з яким марікопи тривалий час підтримували дружні стосунки. Марікопа в індіанській резервації Солт-Рівер-Піма-Марікопа складаються переважно з членів Ксалічидом Пійпааш і зосереджена в . Марікопа в індіанській резервації Гіла-Рівер зосереджена в Марікопа-Колоні. Марікопа — це група річки Юма, яка раніше проживала вздовж берегів річки Колорадо.
| Марікопа | |
|---|---|
 Пакіт, молода дівчина марікопа, 1907 — Едвард Шериф Кертіс | |
| Кількість | 804 (2015 перепис) |
| Ареал |  ( ) |
| Близькі до: | |
| Мова | , англійська |
| Релігія | Традиційна племінна релігія |
Імена
Сусідні акімель о'одхам (піма) та майбутні союзники називали цих людей Кокмалік'оп (ворогами у великих горах). Іспанці переклали це як Марікопа. Вони називають себе Piipaa, Piipaash або Pee-Posh (люди). Багато нащадків , які шукали притулку в Марікопі в 1825 році, сьогодні ідентифікуються англійською мовою як марікопа. Але деякі також традиційно ідентифікують як Xalychidom Piipaa або Xalychidom Piipaash (люди, які живуть до води).
Історія
Раніше вони складалися з невеликих груп людей, які поколіннями жили вздовж берегів річки Колорадо. У 16 столітті вони мігрували в район навколо річки Гіла, щоб уникнути нападів народів і мохаве. Протягом 1840-х років від епідемії нових інфекційних хвороб постраждало плем'я.
У 1825 році партія американських траперів, серед них , розправилась із групою із 200 осіб марікопи, помстившись за попередній напад.
У XIX столітті марікопа створили конфедерацію з пімою, і в 1857 році вони успішно розгромили квечанів і мохаве в біля Марікопа-Веллс. Вони стали успішними фермерами, і в 1870 році вони дали три мільйони фунтів пшениці. Посуха та відведення води неіндіанцями принесли великі неврожаї.
У 19-20 століттях реалізовувало політику, щоб спробувати асимілювати марікопу в загальноосвітнє європейсько-американське суспільство, і вони залучили до спільнот пресвітеріанських місіонерів. У 1914 р. Федеральний уряд США розбив земельні володіння між громадами для розподілу як окремих наділів, щоб заохотити натуральне господарство за європейсько-американською моделлю. Це не відповідало географії та клімату тут. Консультативна рада піми була сформована БПІ в 1926 році для виступу від імені громад піми та марікопи. Після прийняття конгресом закону Про реорганізацію індіанців 1934 р. У 1936 р. піма та марікопа домовились про відновлення певної міри самоврядування в конституції.
Протягом 30-х років поверхневий стік на річці Гіла був зведений до нуля, і плем'я сильно постраждало через втрату своєї річки. Але БПІ ігнорувало питання води. Плем'я вдалося до використання солонуватої криничної води, але вона не сприяла вирощування їстівних культур. Вони почали обробляти бавовну як товарну культуру.
Мова
Їхньою спадковою мовою є , яка належить до юма-кочимської мови.
Мистецтво
Марікопи відомі своїм плетінням кошиків та текстилем зокрема, сильно випаленою керамікою з червоно-червоного посуду. Їхні традиційні гончарні практики мали відродження з 1937 по 1940 рік. Агент із розширення житла в США Елізабет Харт співпрацювала з провідною гончаркою марікопи Ідою Редберд для створення гончарної кооперації марікопи. Редберд була головою кооперативу, який мав від 17 до 19 майстрів-гончарів. Харт закликала членів підписувати свою роботу. Свастики були загальноприйнятим традиційним мотивом, від якого відмовились у 1940-х роках через узурпацію символу нацистами. Використовується весло і метод ковадла, і, хоча утилітарний посуд обпалюється, декоративна кераміка марікопи не відрізняється вдачею.
Видатні марікопи
- Іда Редберд (1892—1971) — майстер-гончар марікопи; сприяла відродженню кераміки марікопи в 1937—1940 рр.; перший голова Асоціації виробників гончарства в марікопи; перекладач та просвітник племен Леслі Спір Юма з річки Гіла, яка сприяла збереженню спадщини американських індіанців.
- , флейтист. Він також є зареєстрованим членом племені .
Див. також
- — група, яка приєдналася до марікопа
Виноски
- Pritzker, A Native American Encyclopedia, pg. 57.
- Barry Pritzker, A Native American Encyclopedia. Oxford: Oxford University Press, 1998; pg. 56
- . Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 1 березня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - «Maricopa Potters.» [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.] August 21, 2009 (retrieved September 9, 2010)
Подальше читання
- Pritzker, Barry. A Native American Encyclopedia. Oxford: Oxford University Press, 1998.
- Zappia, Natale A. Traders and Raiders: The Indigenous World of the Colorado Basin, 1540—1859. Chapel Hill, NC: University of North Carolina Press, 2014.
Посилання
- Сторінка індійської громади Солт-Рівер-Піма-Марікопа про народ марікопа [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марікопа (народ) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marikopa abo Pijpaash indianski plemena yaki meshkayut v indianskih rezervaciyah Solt River Pima Marikopa ta na richci Gila a takozh plemeni Pima z yakim marikopi trivalij chas pidtrimuvali druzhni stosunki Marikopa v indianskij rezervaciyi Solt River Pima Marikopa skladayutsya perevazhno z chleniv Ksalichidom Pijpaash i zoseredzhena v Marikopa v indianskij rezervaciyi Gila River zoseredzhena v Marikopa Koloni Marikopa ce grupa richki Yuma yaka ranishe prozhivala vzdovzh beregiv richki Kolorado MarikopaPakit moloda divchina marikopa 1907 Edvard Sherif KertisKilkist804 2015 perepis Areal Blizki do Mova anglijskaReligiyaTradicijna pleminna religiyaMarikopaImenaSusidni akimel o odham pima ta majbutni soyuzniki nazivali cih lyudej Kokmalik op vorogami u velikih gorah Ispanci pereklali ce yak Marikopa Voni nazivayut sebe Piipaa Piipaash abo Pee Posh lyudi Bagato nashadkiv yaki shukali pritulku v Marikopi v 1825 roci sogodni identifikuyutsya anglijskoyu movoyu yak marikopa Ale deyaki takozh tradicijno identifikuyut yak Xalychidom Piipaa abo Xalychidom Piipaash lyudi yaki zhivut do vodi IstoriyaRanishe voni skladalisya z nevelikih grup lyudej yaki pokolinnyami zhili vzdovzh beregiv richki Kolorado U 16 stolitti voni migruvali v rajon navkolo richki Gila shob uniknuti napadiv narodiv i mohave Protyagom 1840 h rokiv vid epidemiyi novih infekcijnih hvorob postrazhdalo plem ya U 1825 roci partiya amerikanskih traperiv sered nih rozpravilas iz grupoyu iz 200 osib marikopi pomstivshis za poperednij napad U XIX stolitti marikopa stvorili konfederaciyu z pimoyu i v 1857 roci voni uspishno rozgromili kvechaniv i mohave v bilya Marikopa Vells Voni stali uspishnimi fermerami i v 1870 roci voni dali tri miljoni funtiv pshenici Posuha ta vidvedennya vodi neindiancyami prinesli veliki nevrozhayi U 19 20 stolittyah realizovuvalo politiku shob sprobuvati asimilyuvati marikopu v zagalnoosvitnye yevropejsko amerikanske suspilstvo i voni zaluchili do spilnot presviterianskih misioneriv U 1914 r Federalnij uryad SShA rozbiv zemelni volodinnya mizh gromadami dlya rozpodilu yak okremih nadiliv shob zaohotiti naturalne gospodarstvo za yevropejsko amerikanskoyu modellyu Ce ne vidpovidalo geografiyi ta klimatu tut Konsultativna rada pimi bula sformovana BPI v 1926 roci dlya vistupu vid imeni gromad pimi ta marikopi Pislya prijnyattya kongresom zakonu Pro reorganizaciyu indianciv 1934 r U 1936 r pima ta marikopa domovilis pro vidnovlennya pevnoyi miri samovryaduvannya v konstituciyi Protyagom 30 h rokiv poverhnevij stik na richci Gila buv zvedenij do nulya i plem ya silno postrazhdalo cherez vtratu svoyeyi richki Ale BPI ignoruvalo pitannya vodi Plem ya vdalosya do vikoristannya solonuvatoyi krinichnoyi vodi ale vona ne spriyala viroshuvannya yistivnih kultur Voni pochali obroblyati bavovnu yak tovarnu kulturu MovaYihnoyu spadkovoyu movoyu ye yaka nalezhit do yuma kochimskoyi movi MistectvoMarikopi vidomi svoyim pletinnyam koshikiv ta tekstilem zokrema silno vipalenoyu keramikoyu z chervono chervonogo posudu Yihni tradicijni goncharni praktiki mali vidrodzhennya z 1937 po 1940 rik Agent iz rozshirennya zhitla v SShA Elizabet Hart spivpracyuvala z providnoyu goncharkoyu marikopi Idoyu Redberd dlya stvorennya goncharnoyi kooperaciyi marikopi Redberd bula golovoyu kooperativu yakij mav vid 17 do 19 majstriv gonchariv Hart zaklikala chleniv pidpisuvati svoyu robotu Svastiki buli zagalnoprijnyatim tradicijnim motivom vid yakogo vidmovilis u 1940 h rokah cherez uzurpaciyu simvolu nacistami Vikoristovuyetsya veslo i metod kovadla i hocha utilitarnij posud obpalyuyetsya dekorativna keramika marikopi ne vidriznyayetsya vdacheyu Vidatni marikopiIda Redberd 1892 1971 majster gonchar marikopi spriyala vidrodzhennyu keramiki marikopi v 1937 1940 rr pershij golova Asociaciyi virobnikiv goncharstva v marikopi perekladach ta prosvitnik plemen Lesli Spir Yuma z richki Gila yaka spriyala zberezhennyu spadshini amerikanskih indianciv flejtist Vin takozh ye zareyestrovanim chlenom plemeni Div takozh grupa yaka priyednalasya do marikopaVinoskiPritzker A Native American Encyclopedia pg 57 Barry Pritzker A Native American Encyclopedia Oxford Oxford University Press 1998 pg 56 Arhiv originalu za 20 sichnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Maricopa Potters 22 bereznya 2016 u Wayback Machine August 21 2009 retrieved September 9 2010 Podalshe chitannyaPritzker Barry A Native American Encyclopedia Oxford Oxford University Press 1998 Zappia Natale A Traders and Raiders The Indigenous World of the Colorado Basin 1540 1859 Chapel Hill NC University of North Carolina Press 2014 PosilannyaStorinka indijskoyi gromadi Solt River Pima Marikopa pro narod marikopa 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marikopa narod