Атаба́сканські мови (англ. Athabascan, Athabaskan, Athapaskan) — підсім'я у складі мов на-дене, куди входить разом з ще двома мовами - еяк і тлінгіт. Поширені в західній частині Північної Америки від Аляски на півночі до південного заходу США на півдні. Атабасканські мови - одне з найбільших об'єднань в Північній Америці, включає більше 40 мов, поширених в трьох ареалах. Загальна кількість мовців на атабасканських мовах - близько 180 тис. осіб. (1990 рр., оцінка).
Поширені: | західна частина Північної Америки |
Класифікація: | одна з основних мовних сімей, розглядається як мовний союз |
Групи: | Індіанські мови Північної Америки |
Кількість носіїв: | 180 000 осіб |
ISO 639-2 and 639-5: | ath |
Розповсюдження атабасканських мов |
Назва «Атабасканські мови» було штучно придумано Альбертом Галлатіном у 1826 році на основі назви озера Атабаска в центрі Канади (назва озера - з алгонкінської мови крі).
Класифікація
Класифікація атабаскскіх мов нижче слід в основному по Керен Райс (Keren Rice), як вона дана в [Goddard 1996] і [Mithun 1999].
Сім'я на-дене
- тлінгіт
- еяк-атабасканська підсім'я:
- еякська
- атабасканська гілка:
- південно-аляскінська (танаїна-атенська) група: , (атена)
- центрально-аляскинсько-юконська група
- північнозахідно-канадська група:
- центрально-британо-колумбійська (каррієр-чилкотинська) група: , нікола, (каррієр, дакелх), (північна керрієр, бабін)
- (цутина)
- тихоокеанська група:
- орегонська підгрупа: †верхня умпква (ампква), рог-ривер (включаючи діалекти †коквілл, , †часта-коста та інші), † (дакубтун, еппльгейт),
- каліфорнійська підгрупа: (вкл. †чилула, †вілкут), †, †ил-ривер (вкл. , синкіоне, нонгатль, ласік, )
- :
- західноапачійська підгрупа: навахо, (з діалектом вайт-маунтен, †сан-карлос, сібеке і тонто),
- підгрупа: (хікарилья), (ліпан)
- (кайова-апаче, кіова-апаче)
Поширення
У атабасканських мовах можна виділити три географічних ареали. Атабасканські мови північного ареалу одним масивом займають внутрішню (неберегову) частину штату Аляска (США) і північно-західну частину Канади (крім північного і тихоокеанського узбережжя), а саме територію Юкон, Північно-західні території, південну частину Нунавуту, північні частини провінцій Британська Колумбія, Альберта, Саскачеван та Манітоба. На Алясці поширені 11 мов: дег-хітан (інгалік; залишилося близько 40 носіїв), холікачук (близько 10), коюкон (близько 300), верхньокускоквімська (близько 30), денаїна (танайна, близько 70; це єдина з північних атабасканських мов, поширена на морському узбережжі - навколо затоки Кука), атна (близько 80), (нижня) танана (близько 30), танакрос (близько 60), верхня танана (близько 100), хан (близько 7) і гвічин (кутчин, близько 700). Останні дві мови поширені не тільки на Алясці, а й у Канаді. Мови Канади: північна тутчоне (близько 200), південна тутчоне (близько 200), тагіш (2), талтан (менше 40), каска (близько 400), † цецаут, секані (кілька сотень), бівер (менше 300), слейві (близько 2600), північна слейві (маунтен-хер-берлейк, близько 300), догриб (близько 2000), чипевіан (близько 15000, оцінка, 2004), цутина (сарсі, менш 50), бабін-віцувітен (північна каррієр, близько 1600), каррієр (близько 2000), чилкотин (близько 700), †нікола. Північні атабасканські мови вельми різноманітні; в цьому ареалі знаходиться прабатьківщина атабасків. Зазвичай її відносять до пограниччя Аляски і Канади. Мови північного ареалу насилу класифікуються на групи, вони представляють собою так званий діалектний ланцюг або мережу, в якій будь-які сусідні мови мають декілька загальних властивостей, які не розділяються іншими мовами.
Тихоокеанський ареал - це кілька анклавів. Більшість мов вимерло, лише у двох або трьох є по кілька носіїв. На кордоні сучасних штатів Вашингтон і Орегон - † кваліоква-тлацканай, південніше в штаті Орегон - †верхня умпква, рог-ривер (включаючи діалекти †коквілл, утутни, †часта-коста та ін.), †галіс-апплгейт і толова (остання також в Каліфорнії), в північній Каліфорнії - хупа, като, †маттол, †вайлакі і ще кілька вимерлих діалектів. Тихоокеанські мови значно відрізняються один від одної і від атабасканських мов інших ареалів. Передбачається, що вони відокремилися від північного атабасканського масиву на самому ранньому етапі.
Південний ареал - на південному заході США. Мови цього ареалу відділилися від північних мов пізніше, ніж тихоокеанські, - мабуть, не більше тисячі років тому. Південноатабасканські мови, інакше звані апачійськими, близькоспоріднені чітко виділяються як група. До них належить найчисленніша за кількістю носіїв північноамериканська мова - навахо (від 100 до 150 тис. носіїв, Нью-Мексико, Аризона, Юта та Колорадо). Поряд з навахо, до західноапачійської підгрупи відносяться мови західна апачі (з діалектами вайт-маунтен, сан-карлос, сібеке и тонто, близько 12 тис., Аризона) і мескалеро-чирикава (близько 1800, Нью-Мексико). Східноапачійські мови - хікарія (хікарилья) (близько 800, північ Нью-Мексико) і (майже вимерли, Нью-Мексико). Найбільш периферійний член апачійської групи - кайова-апачі (майже вимерла, Оклахома).
Фонетика
Атабасканські мови мають консонантну систему «кавказького типу» - три серії проривних: слабкі, придихові та абруптивні (глотталізовані). Для праатабасканського стану реконструюється система з приблизно 40 приголосних фонем, що включає сім повних рядів проривних: зубні (d); чотири ряди передньоязичних аффрикат ([між]зубні: dz; альвеолярні: dž; лабіалізований / ретрофлексний džw і латеральні: l); м'яко-велярний (ĝ) і увулярний (G). Всі ці ряди, крім двох крайніх, по-різному поєднуються в різних мовах, даючи велику різноманітність сучасних систем. Дзвінкі і глухі фрикатівні представлені у всіх рядах, крім ряду d.
Системи голосних атабасканських мов вельми різноманітні. У деяких сучасних мов є носові голосні. Для протоатабасканського стану реконструюється ознака глотталізації складу, який у багатьох сучасних атабасканськмх мовах реалізується як тон, причому в деяких мовах як високий, а в інших - як низький.
Морфологія
Атабасканські мови є полісинтетичними, характеризуються дуже складною дієслівною морфологією (одна з найскладніших в світі). В дієслово інкорпороване велика кількість елементів - локативних, модальних тощо. В дієслово послідовно включаються займенникові елементи, що вказують на актанти і сірконстанти ситуації. Для північних мов характерна і інкорпорація іменних коренів. Багато предикацый складаються лише з дієслівної словоформи і не містять іменних словоформ. Рідкісна особливість атабасканських мов - майже виключно префіксальних характер аффіксації.
Конструкція речення (з точки зору кодування рольових відносин) в атабасканських мовах - акузативна. Базовий порядок слів у предикації - SOV. Відома типологічна особливість атабасканських мов - так звані класифікуючі дієслова. Так, одному українському дієслову може відповідати десяток і більш дієслівних коренів в залежності від класу, до якого належить абсолютивний аргумент цього дієслова. Всі нижченаведені верхньокускоквімські дієслова означають «щось лежить» і розрізняються лише класною приналежністю лежачого об'єкта: zi'onh (про круглий об'єкт), zidlo (про декілька об'єктів), 'isditlak' (про мокрий об'єкт), 'iltonh (про об'єкт в закритому контейнері) тощо.
Сучасний стан
Багато атабасканських мов добре задокументовані, проте цілий ряд мов зникло або зникає раніше, ніж така документація була проведена. У той же час 8 атабасканських мов і в наш час засвоюються дітьми як рідні, що гарантує їх виживання протягом декількох найближчих десятиліть. Цілий ряд атабасканських мов викладається в школі, здійснюється громадська робота по підтримці та відродженню мов - наприклад, в резервації Хупа в північній Каліфорнії робляться спроби навчання молодих членів племені мови через тісне спілкування зі старшими.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ataba skanski movi angl Athabascan Athabaskan Athapaskan pidsim ya u skladi mov na dene kudi vhodit razom z she dvoma movami eyak i tlingit Poshireni v zahidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki vid Alyaski na pivnochi do pivdennogo zahodu SShA na pivdni Atabaskanski movi odne z najbilshih ob yednan v Pivnichnij Americi vklyuchaye bilshe 40 mov poshirenih v troh arealah Zagalna kilkist movciv na atabaskanskih movah blizko 180 tis osib 1990 rr ocinka Poshireni zahidna chastina Pivnichnoyi Ameriki Klasifikaciya odna z osnovnih movnih simej rozglyadayetsya yak movnij soyuz Grupi Indianski movi Pivnichnoyi Ameriki Movi na dene Kilkist nosiyiv 180 000 osib ISO 639 2 and 639 5 ath Rozpovsyudzhennya atabaskanskih mov Nazva Atabaskanski movi bulo shtuchno pridumano Albertom Gallatinom u 1826 roci na osnovi nazvi ozera Atabaska v centri Kanadi nazva ozera z algonkinskoyi movi kri KlasifikaciyaKlasifikaciya atabaskskih mov nizhche slid v osnovnomu po Keren Rajs Keren Rice yak vona dana v Goddard 1996 i Mithun 1999 Sim ya na dene tlingit eyak atabaskanska pidsim ya eyakska atabaskanska gilka pivdenno alyaskinska tanayina atenska grupa atena centralno alyaskinsko yukonska grupa ingalik koyukonska pidgrupa ingalik Deg Xinag language koyukon holikachuk tanana verhnokuskokvimska pidgrupa tanana tanakros kolchan tutchonska pidgrupa han gvichinska pidgrupa gvichin kuchin pivnichnozahidno kanadska grupa taltan sekanska pidgrupa taltan kaskanska pidgrupa taltan tagish kaska biver sekani danezaa dane za slejvi herska her chipevianska pidgrupa pivnichna slejvi mauntin her berlejk dogrib chipev yan dene suline centralno britano kolumbijska karriyer chilkotinska grupa nikola karriyer dakelh pivnichna kerriyer babin cutina tihookeanska grupa oregonska pidgrupa verhnya umpkva ampkva rog river vklyuchayuchi dialekti kokvill chasta kosta ta inshi dakubtun epplgejt kalifornijska pidgrupa vkl chilula vilkut il river vkl sinkione nongatl lasik zahidnoapachijska pidgrupa navaho z dialektom vajt maunten san karlos sibeke i tonto pidgrupa hikarilya lipan kajova apache kiova apache PoshirennyaU atabaskanskih movah mozhna vidiliti tri geografichnih areali Atabaskanski movi pivnichnogo arealu odnim masivom zajmayut vnutrishnyu neberegovu chastinu shtatu Alyaska SShA i pivnichno zahidnu chastinu Kanadi krim pivnichnogo i tihookeanskogo uzberezhzhya a same teritoriyu Yukon Pivnichno zahidni teritoriyi pivdennu chastinu Nunavutu pivnichni chastini provincij Britanska Kolumbiya Alberta Saskachevan ta Manitoba Na Alyasci poshireni 11 mov deg hitan ingalik zalishilosya blizko 40 nosiyiv holikachuk blizko 10 koyukon blizko 300 verhnokuskokvimska blizko 30 denayina tanajna blizko 70 ce yedina z pivnichnih atabaskanskih mov poshirena na morskomu uzberezhzhi navkolo zatoki Kuka atna blizko 80 nizhnya tanana blizko 30 tanakros blizko 60 verhnya tanana blizko 100 han blizko 7 i gvichin kutchin blizko 700 Ostanni dvi movi poshireni ne tilki na Alyasci a j u Kanadi Movi Kanadi pivnichna tutchone blizko 200 pivdenna tutchone blizko 200 tagish 2 taltan menshe 40 kaska blizko 400 cecaut sekani kilka soten biver menshe 300 slejvi blizko 2600 pivnichna slejvi maunten her berlejk blizko 300 dogrib blizko 2000 chipevian blizko 15000 ocinka 2004 cutina sarsi mensh 50 babin vicuviten pivnichna karriyer blizko 1600 karriyer blizko 2000 chilkotin blizko 700 nikola Pivnichni atabaskanski movi velmi riznomanitni v comu areali znahoditsya prabatkivshina atabaskiv Zazvichaj yiyi vidnosyat do pogranichchya Alyaski i Kanadi Movi pivnichnogo arealu nasilu klasifikuyutsya na grupi voni predstavlyayut soboyu tak zvanij dialektnij lancyug abo merezhu v yakij bud yaki susidni movi mayut dekilka zagalnih vlastivostej yaki ne rozdilyayutsya inshimi movami Tihookeanskij areal ce kilka anklaviv Bilshist mov vimerlo lishe u dvoh abo troh ye po kilka nosiyiv Na kordoni suchasnih shtativ Vashington i Oregon kvaliokva tlackanaj pivdennishe v shtati Oregon verhnya umpkva rog river vklyuchayuchi dialekti kokvill ututni chasta kosta ta in galis applgejt i tolova ostannya takozh v Kaliforniyi v pivnichnij Kaliforniyi hupa kato mattol vajlaki i she kilka vimerlih dialektiv Tihookeanski movi znachno vidriznyayutsya odin vid odnoyi i vid atabaskanskih mov inshih arealiv Peredbachayetsya sho voni vidokremilisya vid pivnichnogo atabaskanskogo masivu na samomu rannomu etapi Pivdennij areal na pivdennomu zahodi SShA Movi cogo arealu viddililisya vid pivnichnih mov piznishe nizh tihookeanski mabut ne bilshe tisyachi rokiv tomu Pivdennoatabaskanski movi inakshe zvani apachijskimi blizkosporidneni chitko vidilyayutsya yak grupa Do nih nalezhit najchislennisha za kilkistyu nosiyiv pivnichnoamerikanska mova navaho vid 100 do 150 tis nosiyiv Nyu Meksiko Arizona Yuta ta Kolorado Poryad z navaho do zahidnoapachijskoyi pidgrupi vidnosyatsya movi zahidna apachi z dialektami vajt maunten san karlos sibeke i tonto blizko 12 tis Arizona i meskalero chirikava blizko 1800 Nyu Meksiko Shidnoapachijski movi hikariya hikarilya blizko 800 pivnich Nyu Meksiko i majzhe vimerli Nyu Meksiko Najbilsh periferijnij chlen apachijskoyi grupi kajova apachi majzhe vimerla Oklahoma FonetikaAtabaskanski movi mayut konsonantnu sistemu kavkazkogo tipu tri seriyi prorivnih slabki pridihovi ta abruptivni glottalizovani Dlya praatabaskanskogo stanu rekonstruyuyetsya sistema z priblizno 40 prigolosnih fonem sho vklyuchaye sim povnih ryadiv prorivnih zubni d chotiri ryadi perednoyazichnih affrikat mizh zubni dz alveolyarni dz labializovanij retrofleksnij dzw i lateralni l m yako velyarnij ĝ i uvulyarnij G Vsi ci ryadi krim dvoh krajnih po riznomu poyednuyutsya v riznih movah dayuchi veliku riznomanitnist suchasnih sistem Dzvinki i gluhi frikativni predstavleni u vsih ryadah krim ryadu d Sistemi golosnih atabaskanskih mov velmi riznomanitni U deyakih suchasnih mov ye nosovi golosni Dlya protoatabaskanskogo stanu rekonstruyuyetsya oznaka glottalizaciyi skladu yakij u bagatoh suchasnih atabaskanskmh movah realizuyetsya yak ton prichomu v deyakih movah yak visokij a v inshih yak nizkij MorfologiyaAtabaskanski movi ye polisintetichnimi harakterizuyutsya duzhe skladnoyu diyeslivnoyu morfologiyeyu odna z najskladnishih v sviti V diyeslovo inkorporovane velika kilkist elementiv lokativnih modalnih tosho V diyeslovo poslidovno vklyuchayutsya zajmennikovi elementi sho vkazuyut na aktanti i sirkonstanti situaciyi Dlya pivnichnih mov harakterna i inkorporaciya imennih koreniv Bagato predikacyj skladayutsya lishe z diyeslivnoyi slovoformi i ne mistyat imennih slovoform Ridkisna osoblivist atabaskanskih mov majzhe viklyuchno prefiksalnih harakter affiksaciyi Konstrukciya rechennya z tochki zoru koduvannya rolovih vidnosin v atabaskanskih movah akuzativna Bazovij poryadok sliv u predikaciyi SOV Vidoma tipologichna osoblivist atabaskanskih mov tak zvani klasifikuyuchi diyeslova Tak odnomu ukrayinskomu diyeslovu mozhe vidpovidati desyatok i bilsh diyeslivnih koreniv v zalezhnosti vid klasu do yakogo nalezhit absolyutivnij argument cogo diyeslova Vsi nizhchenavedeni verhnokuskokvimski diyeslova oznachayut shos lezhit i rozriznyayutsya lishe klasnoyu prinalezhnistyu lezhachogo ob yekta zi onh pro kruglij ob yekt zidlo pro dekilka ob yektiv isditlak pro mokrij ob yekt iltonh pro ob yekt v zakritomu kontejneri tosho Suchasnij stanBagato atabaskanskih mov dobre zadokumentovani prote cilij ryad mov zniklo abo znikaye ranishe nizh taka dokumentaciya bula provedena U toj zhe chas 8 atabaskanskih mov i v nash chas zasvoyuyutsya ditmi yak ridni sho garantuye yih vizhivannya protyagom dekilkoh najblizhchih desyatilit Cilij ryad atabaskanskih mov vikladayetsya v shkoli zdijsnyuyetsya gromadska robota po pidtrimci ta vidrodzhennyu mov napriklad v rezervaciyi Hupa v pivnichnij Kaliforniyi roblyatsya sprobi navchannya molodih chleniv plemeni movi cherez tisne spilkuvannya zi starshimi Primitki