Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Хохокам, або гогокам (англ. Hohokam) — археологічна культура доколумбового періоду, що існувала на Південному Заході США (пустеля Сонора), частково зачіпає також територію сучасної Мексики. Існувала з 1 до 15 ст. н. е.. Культуру ідентифікував в 1930-ті рр.. як відмінну від сусідніх археолог Гарольд Гледвін, який використовував назву з мови індіанців оодхам для позначення археологічного пам'ятника, який він розкопував в долині Ловер-Ґіла (Lower Gila Valley).
Згідно з місцевими переказами, культура хохокам могла бути предком народів акімель-оодхам і тохоно-оодхам в Південній Аризоні. Недавні дослідження пам'яток народу Собайпурі, предків сучасних піманських народів юто-ацтекської сім'ї, показують, що предки Піма присутні в даному регіоні як мінімум з часів останніх років існування культури Хохокам.
Особливості
Вперше цю культуру відкрив в Аризоні. Дослідження було ускладнене певною специфікою цього народу. По-перше, вони спалювали померлих, не залишаючи поховань, які характеризували б їхні релігійні переконання для сучасних археологів та істориків. По-друге, надщерблений посуд вони розбивали вщент. Тому ми маємо зараз лише деякі зразки їхньої кераміки. По-третє, вони будували житла із дерева та глини, які майже не лишали слідів для історії. А монументальні споруди, які вони залишили після себе — величезна зрошувальна система та насипні горби, настільки засипані піском, що віднайти їх майже неможливо.
Сільське господарство
Хохокам займалися сільським господарством, вирощували гарбузи та кукурудзу. Культура Хохокам використовувала цілий ряд примітивних каналів і загат для своїх сільськогосподарських цілей. У період з 7 по 14 ст. вони також споруджували і підтримували великі іригаційні мережі у низовині річки [en] і в середній частині річки , не менш складні, ніж аналогічні споруди на стародавньому Близькому Сході, в Єгипті чи Китаї. Ці канали споруджувалися за допомогою примітивних інструментів, без використання складних інженерних технологій. Археологічні дослідження протягом останніх 70 років виявили, що хохокамці вирощували такі культури, як бавовна, тютюн, кукурудза, боби і гарбуз, а також ряд дикорослих рослин. На пізньому етапі розвитку хохокамці також використовували методи безіригаційного (сухого) землеробства, в основному для вирощування агави. Сільське господарство було засновано на іригації у вигляді каналів, що було важливо в пустельних умовах і при сухому кліматі, при яких існувала дана культура, в результаті чого сільськогосподарські поселення згодом перетворилися у великі селища-протоміста.
Поселення
В цілому хохокамські селища в декотрій мірі нагадували більш пізні пуебло; зазвичай вони виникали поблизу води і земель, придатних для обробітку, складалися з окремих груп житлових будинків, розділених господарськими будівлями та нежитловими ділянками. Ранні житлові споруди культури Хохокам, такі як великі квадратні або прямокутні будинки — збереглися в незмінному вигляді з найдавніших часів. Однак, до VII століття н. е. у вже повністю сформованому вигляді з'являється самобутня архітектура культури Хохокам, що зберегла багато рис попередніх архаїчних споруд, котрі не зникають надалі, протягом всієї історії культури Хохокам. Житлова споруда зазвичай являло собою конструкцію у вигляді заглибленого приблизно на 40 см в землю прямокутного або квадратного будинку з глиняною або утоптаною земляною долівкою, і чашоподібним глиняним вогнищем, розташованим недалеко від входу.
Поховання
Практика поховання з часом змінювалася. Спочатку основним методом було поховання в скорченому положенні, що нагадувало традицію сусідньої культури Могольон розташованої на схід від хохокамської. На пізній стадії формаційного періоду і в предкласичний період хохокамці спалювали небіжчиків, що нагадувало традиції [en], розташованої на захід уздовж пониззя річки Колорадо. Хоча іноді деталі похоронної практики змінювалися, в цілому традиція кремації залишалася для культури Хохокам домінуючою приблизно до 1300 р. н. е.., коли, під впливом сусідньої [en] на півночі і північному сході швидко поширилася традиція поховання в землі. Також цікаво відзначити, що особливості пізніх поховань культури Хохокам багато в чому нагадували поховання індіанських племен тохоно і оодхам.
Скоаквіком
Американські археологи за 45 км на південь від Фінікса розкопали місто хохокам (можливо столицю) — , що в перекладі з місцевого діалекту означає — Місто Змій. Це найбільше на сьогодні поселення хохокам, яке займає територію приблизно 120 га. Забудова міста була одноповерховою. Підлога в будинках розміщувалася приблизно на 30 см нижче від рівня землі. Посеред міста хохокам насипали штучні гори з землі, так звані «маунти». Нижчі з них були громадськими смітниками, вищі — ймовірно були підніжжям храмів, або будинків місцевої знаті. Можливо, традиція насипати маунти виникла під впливом культур Центральної Америки. Скоаквіком припинив своє існування близько 1100-го року. Про широкі торговельні зв'язки хохокам свідчать численні знахідки у . Так, наприклад, під час розкопок було знайдено майданчик для гри у м'яч. Вважається, що це безсумнівний аргумент південного впливу, хоча ця гра могла виникнути на території автономно. Матеріал для каучуку, з якого був зроблений м'яч — це сік куща гваюла, що росте в цьому районі. Були також знайдені прикраси з мушель, що свідчить про торгівлю з приморськими районами. Мушлі були прикрашені зооморфними та геометричними узорами способом травлення (коли узор наноситься речовиною, що не пропускає кислоту, а потім опускається у розчин, де незахищені місця витравлюються). Індіанці хохокам винайшли цю технологію на пів-тисячоліття раніше за європейців. Роль кислоти виконував, імовірно, сік кактуса сагуаро.
Нащадки
Загадкою для дослідників є правонаступність культури хохокам. Деякі узори та технології прослідковуються в індіанців пуебло. На території хохокам сьогодні проживає декілька тисяч індіанців племені піма. Стиль життя та культури цього народу дуже схожий на стиль хохокам. Особливо це простежується в народній архітектурі та кераміці. Піма й досі використовують деякі з каналів, прориті хохокам понад 1000 років тому.
Джерела
- К. В. Керам Первый американец. Загадка индейцев доколумбовой эпохи Перевод с немецкого М. В. Воронковской и Н. А. Савинкова.
Под редакцией и с послесловием доктора исторических наук В. И. Гуляева. Москва, Издательство «Прогресс» 1979
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Hohokam abo gogokam angl Hohokam arheologichna kultura dokolumbovogo periodu sho isnuvala na Pivdennomu Zahodi SShA pustelya Sonora chastkovo zachipaye takozh teritoriyu suchasnoyi Meksiki Isnuvala z 1 do 15 st n e Kulturu identifikuvav v 1930 ti rr yak vidminnu vid susidnih arheolog Garold Gledvin yakij vikoristovuvav nazvu z movi indianciv oodham dlya poznachennya arheologichnogo pam yatnika yakij vin rozkopuvav v dolini Lover Gila Lower Gila Valley Rozpovsyudzhennya kulturi Hohokam vidilena zhovtim kolorom Zgidno z miscevimi perekazami kultura hohokam mogla buti predkom narodiv akimel oodham i tohono oodham v Pivdennij Arizoni Nedavni doslidzhennya pam yatok narodu Sobajpuri predkiv suchasnih pimanskih narodiv yuto actekskoyi sim yi pokazuyut sho predki Pima prisutni v danomu regioni yak minimum z chasiv ostannih rokiv isnuvannya kulturi Hohokam Osoblivosti Vpershe cyu kulturu vidkriv v Arizoni Doslidzhennya bulo uskladnene pevnoyu specifikoyu cogo narodu Po pershe voni spalyuvali pomerlih ne zalishayuchi pohovan yaki harakterizuvali b yihni religijni perekonannya dlya suchasnih arheologiv ta istorikiv Po druge nadsherblenij posud voni rozbivali vshent Tomu mi mayemo zaraz lishe deyaki zrazki yihnoyi keramiki Po tretye voni buduvali zhitla iz dereva ta glini yaki majzhe ne lishali slidiv dlya istoriyi A monumentalni sporudi yaki voni zalishili pislya sebe velichezna zroshuvalna sistema ta nasipni gorbi nastilki zasipani piskom sho vidnajti yih majzhe nemozhlivo Ruyini Kasa GrandeSilske gospodarstvoHohokam zajmalisya silskim gospodarstvom viroshuvali garbuzi ta kukurudzu Kultura Hohokam vikoristovuvala cilij ryad primitivnih kanaliv i zagat dlya svoyih silskogospodarskih cilej U period z 7 po 14 st voni takozh sporudzhuvali i pidtrimuvali veliki irigacijni merezhi u nizovini richki en i v serednij chastini richki ne mensh skladni nizh analogichni sporudi na starodavnomu Blizkomu Shodi v Yegipti chi Kitayi Ci kanali sporudzhuvalisya za dopomogoyu primitivnih instrumentiv bez vikoristannya skladnih inzhenernih tehnologij Arheologichni doslidzhennya protyagom ostannih 70 rokiv viyavili sho hohokamci viroshuvali taki kulturi yak bavovna tyutyun kukurudza bobi i garbuz a takozh ryad dikoroslih roslin Na piznomu etapi rozvitku hohokamci takozh vikoristovuvali metodi bezirigacijnogo suhogo zemlerobstva v osnovnomu dlya viroshuvannya agavi Silske gospodarstvo bulo zasnovano na irigaciyi u viglyadi kanaliv sho bulo vazhlivo v pustelnih umovah i pri suhomu klimati pri yakih isnuvala dana kultura v rezultati chogo silskogospodarski poselennya zgodom peretvorilisya u veliki selisha protomista PoselennyaV cilomu hohokamski selisha v dekotrij miri nagaduvali bilsh pizni pueblo zazvichaj voni vinikali poblizu vodi i zemel pridatnih dlya obrobitku skladalisya z okremih grup zhitlovih budinkiv rozdilenih gospodarskimi budivlyami ta nezhitlovimi dilyankami Ranni zhitlovi sporudi kulturi Hohokam taki yak veliki kvadratni abo pryamokutni budinki zbereglisya v nezminnomu viglyadi z najdavnishih chasiv Odnak do VII stolittya n e u vzhe povnistyu sformovanomu viglyadi z yavlyayetsya samobutnya arhitektura kulturi Hohokam sho zberegla bagato ris poperednih arhayichnih sporud kotri ne znikayut nadali protyagom vsiyeyi istoriyi kulturi Hohokam Zhitlova sporuda zazvichaj yavlyalo soboyu konstrukciyu u viglyadi zagliblenogo priblizno na 40 sm v zemlyu pryamokutnogo abo kvadratnogo budinku z glinyanoyu abo utoptanoyu zemlyanoyu dolivkoyu i chashopodibnim glinyanim vognishem roztashovanim nedaleko vid vhodu ruyini kulturi HohokamPohovannyaPraktika pohovannya z chasom zminyuvalasya Spochatku osnovnim metodom bulo pohovannya v skorchenomu polozhenni sho nagaduvalo tradiciyu susidnoyi kulturi Mogolon roztashovanoyi na shid vid hohokamskoyi Na piznij stadiyi formacijnogo periodu i v predklasichnij period hohokamci spalyuvali nebizhchikiv sho nagaduvalo tradiciyi en roztashovanoyi na zahid uzdovzh ponizzya richki Kolorado Hocha inodi detali pohoronnoyi praktiki zminyuvalisya v cilomu tradiciya kremaciyi zalishalasya dlya kulturi Hohokam dominuyuchoyu priblizno do 1300 r n e koli pid vplivom susidnoyi en na pivnochi i pivnichnomu shodi shvidko poshirilasya tradiciya pohovannya v zemli Takozh cikavo vidznachiti sho osoblivosti piznih pohovan kulturi Hohokam bagato v chomu nagaduvali pohovannya indianskih plemen tohono i oodham SkoakvikomAmerikanski arheologi za 45 km na pivden vid Finiksa rozkopali misto hohokam mozhlivo stolicyu sho v perekladi z miscevogo dialektu oznachaye Misto Zmij Ce najbilshe na sogodni poselennya hohokam yake zajmaye teritoriyu priblizno 120 ga Zabudova mista bula odnopoverhovoyu Pidloga v budinkah rozmishuvalasya priblizno na 30 sm nizhche vid rivnya zemli Posered mista hohokam nasipali shtuchni gori z zemli tak zvani maunti Nizhchi z nih buli gromadskimi smitnikami vishi jmovirno buli pidnizhzhyam hramiv abo budinkiv miscevoyi znati Mozhlivo tradiciya nasipati maunti vinikla pid vplivom kultur Centralnoyi Ameriki Skoakvikom pripiniv svoye isnuvannya blizko 1100 go roku Pro shiroki torgovelni zv yazki hohokam svidchat chislenni znahidki u Tak napriklad pid chas rozkopok bulo znajdeno majdanchik dlya gri u m yach Vvazhayetsya sho ce bezsumnivnij argument pivdennogo vplivu hocha cya gra mogla viniknuti na teritoriyi avtonomno Material dlya kauchuku z yakogo buv zroblenij m yach ce sik kusha gvayula sho roste v comu rajoni Buli takozh znajdeni prikrasi z mushel sho svidchit pro torgivlyu z primorskimi rajonami Mushli buli prikrasheni zoomorfnimi ta geometrichnimi uzorami sposobom travlennya koli uzor nanositsya rechovinoyu sho ne propuskaye kislotu a potim opuskayetsya u rozchin de nezahisheni miscya vitravlyuyutsya Indianci hohokam vinajshli cyu tehnologiyu na piv tisyacholittya ranishe za yevropejciv Rol kisloti vikonuvav imovirno sik kaktusa saguaro NashadkiZagadkoyu dlya doslidnikiv ye pravonastupnist kulturi hohokam Deyaki uzori ta tehnologiyi proslidkovuyutsya v indianciv pueblo Na teritoriyi hohokam sogodni prozhivaye dekilka tisyach indianciv plemeni pima Stil zhittya ta kulturi cogo narodu duzhe shozhij na stil hohokam Osoblivo ce prostezhuyetsya v narodnij arhitekturi ta keramici Pima j dosi vikoristovuyut deyaki z kanaliv proriti hohokam ponad 1000 rokiv tomu DzherelaK V Keram Pervyj amerikanec Zagadka indejcev dokolumbovoj epohi Perevod s nemeckogo M V Voronkovskoj i N A Savinkova Pod redakciej i s poslesloviem doktora istoricheskih nauk V I Gulyaeva Moskva Izdatelstvo Progress 1979