Апа́чі — індіанці Північної Америки, мешкають у резерваціях штатів Нью-Мексико, Аризона (США); близько 11 тисяч, мова атапаської мовної групи.
Історія
Плем'я індіанців апачі перекочувало в південно-західну частину Північноамериканського континенту з Аляски, а потім — у Ріо-Гранде, де розділилося на дві частини, використовуючи річку як природний кордон. Варто зауважити, що апачі були войовничим кочовим населенням, так і не осілим на якійсь певній території.
Основним засобом виживання цілого племені було полювання на бізонів. Оскільки саме ця тварина забезпечувала апачі усім необхідним для життя, вона вважалася тотемною, тобто священною. Завдяки кочовому способу життя, апачі швидко оцінили перевагу завезених першими переселенцями коней і незабаром не тільки самі використовували їх як засіб пересування, а й навчали інших особливому виду верхової їзди. Однак мінуси кочового життя почали досить явно виявлятися, коли апачі стали просуватися далі на південь.
Вторгнення у володіння команчі коштувало кочівникам величезних втрат і змусило просуватися далі, в Техас і Мексику. Але войовничий норов апачі і тут обернувся їм на шкоду.
Війна з іспанцями у 1730-ті рр. майже повністю знищила і без того нечисленне плем'я. Правда, іспанцям вона теж коштувала немалих втрат і жертв. Ворожнеча припинилася лише у 1743 р., коли ватажок іспанських переселенців був змушений погодитися на підписання акту про передачу земель Техасу у володіння апачів. Кількома роками пізніше на офіційній церемонії, вождь племені публічно опустив в глибоку яму свою бойову сокиру на знак примирення. До речі, саме з цього моменту в усі європейські мови міцно увійшов вираз «закопати сокиру війни». З часом, апачі налагодили міцні зв'язки з переселенцями, що забезпечувало одним та іншим надійний захист і процвітання. Проте пізніше апачі повторили долю всіх інших племен, не витримавши натиску колоністів.
У 1940 р. на території штату Оклахома було зареєстровано всього 35 представників цього племені, а статистика 1970 вказувала, що їх чисельність у Нью-Мексико становила 1500 осіб.
Лідер апачі
Джеронімо — відомий військовий лідер апачі, який протягом 25 років очолював боротьбу проти вторгнення США на землю свого племені. Гоятлай народився в поселенні апачі Бедонкохе, що розташовувався поблизу від річки Хіла, на території сучасної Аризони, у той час — у володінні Мексики, однак родина Джеронімо завжди вважала цю землю своєю.
Походження прізвиська Джеронімо невідомо. Деякі вважають, що воно походить від Святого Ієроніма (в західній вимові Джером), якого мексиканські вороги Гоятлая закликали на допомогу під час боїв. За іншою версією прізвисько Джеронімо — транскрипція того, як дружні йому мексиканські торговці вимовляли справжнє ім'я Гоятлая.
Батьки Джеронімо навчили його відповідно до традицій апачі. Він одружився з жінкою з племені апачі Чірікаухуа і мав трьох дітей. 5 березня 1851 загін з 400 мексиканських солдатів зі штату Сонора під керівництвом полковника Хосе Марія Карраско напав на табір Джеронімо біля Ханоса в той час, коли більшість чоловіків племені вирушили до міста торгувати. Серед вбитих виявилися дружина, діти і мати Джеронімо. Вождь племені, Мангас Колорадас, вирішив помститися мексиканцям і відправив Гоятлая до Кочісу по допомогу. Хоча, за словами самого Джеронімо, він ніколи не був вождем племені, з цього моменту він став його військовим лідером. Для племені Чірікаухуа це також означало, що він був і духовним лідером. Відповідно до займаної посади саме Джеронімо очолював багато рейдів проти мексиканців, а згодом і проти армії США.
Завжди поступаючись чисельністю в битві з мексиканськими і американськими військами, Джеронімо прославився своїми відвагою і невловимістю, які він демонстрував з 1858 по 1886 рік. Наприкінці його військової кар'єри він очолював крихітний загін з 38 чоловіків, жінок і дітей. Цілий рік за ним полювали 5 тисяч солдатів армії США (чверть всієї американської армії на той момент) і кілька загонів мексиканської армії. Люди Джеронімо були одними з останніх незалежних індіанських воїнів, які відмовилися визнати владу уряду Сполучених Штатів на Американському Заході. Кінець опору настав 4 вересня 1886, коли Джеронімо був змушений здатися американському генералові в Аризоні.
Джеронімо та інших воїнів було відправлено до Форт-Пікенс, штат Флорида, а його сім'ю до Форт-Меріон. Вони возз'єдналися в травні 1887 року, коли всі разом були перевезені до Казарми Маунт-Вернон в Алабамі на п'ять років. 1894 року Джеронімо перевезли у Форт-Сілла в Оклахомі. У літньому віці він став знаменитістю. Він з'являвся на виставках, включаючи всесвітню виставку 1904 року в Сент-Луїсі, штат Міссурі, де продавав сувеніри та власні фотографії. Однак повернутися на землю предків йому не дозволялося. Джеронімо брав участь у параді з нагоди інавгурації президента США Теодора Рузвельта у 1905 році. Він помер від пневмонії в Форте-Сілла в 1909 році і був похований на місцевому кладовищі полонених індіанців апачі.
Останні апачі Сьєрра Мадре
Уривок із авторської статті «Люди Карміни — останні апачі Сьєрра Мадре»:
Арістея Гарсіа під'їхав до ранчо у Накорі Чіко — невеликого селища біля підніжжя Сьєрра Мадре. В сідлі, обличчям до нього сиділа маленька індіанська дівчинка. Він зупинився біля будинку Джека Роу і привітав його працівників і сім'ю. Роу вийшов з великої глинобитної споруди і мовчки чекав, у той час, як його виконроб (управитель) нервово крутив цигарку. Гарсіа розповів йому про перестрілку з апачами. Це був 1932 … |
Для них, з часу полону Джеронімо, партизанське існування стало звичним; тоді залишилися непокірні індіанці чірікахуа, які розбилися на маленькі групи і зникли в глибині мовчазних ущелин Сьєрра Мадре — матері гірського ланцюга Мексики. Конфлікти з ранчерами, рудокопами і лісорубами були постійними і безперервними: обидві сторони накопичили ненависть один до одного і дрібні зіткнення торкалися кожного, крім дітей, якщо вони, звичайно не були взяті у полон.
Карміна — так звали маленьку дівчинку апачі, про яку розповів Арістея Гарсіа в 1932 році. Її доля була кращою, ніж у більшості її одноплемінників, тому що Джек Роу і його партнер Джек Харріс пожаліли зневірену налякану дитину. Пізніше Харріс і його дружина удочерили дівчинку.
Цікаві факти
В XIX столітті паризькі хулігани носили одяг, що нагадує одяг апачі, і називали себе «апаш» (фр. apache).
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Apachi znachennya Apa chi indianci Pivnichnoyi Ameriki meshkayut u rezervaciyah shtativ Nyu Meksiko Arizona SShA blizko 11 tisyach mova atapaskoyi movnoyi grupi Portreti lyudej plemeni apachi Rozselennya apachiIstoriyaHlopchik apachi Plem ya indianciv apachi perekochuvalo v pivdenno zahidnu chastinu Pivnichnoamerikanskogo kontinentu z Alyaski a potim u Rio Grande de rozdililosya na dvi chastini vikoristovuyuchi richku yak prirodnij kordon Varto zauvazhiti sho apachi buli vojovnichim kochovim naselennyam tak i ne osilim na yakijs pevnij teritoriyi Osnovnim zasobom vizhivannya cilogo plemeni bulo polyuvannya na bizoniv Oskilki same cya tvarina zabezpechuvala apachi usim neobhidnim dlya zhittya vona vvazhalasya totemnoyu tobto svyashennoyu Zavdyaki kochovomu sposobu zhittya apachi shvidko ocinili perevagu zavezenih pershimi pereselencyami konej i nezabarom ne tilki sami vikoristovuvali yih yak zasib peresuvannya a j navchali inshih osoblivomu vidu verhovoyi yizdi Odnak minusi kochovogo zhittya pochali dosit yavno viyavlyatisya koli apachi stali prosuvatisya dali na pivden Vtorgnennya u volodinnya komanchi koshtuvalo kochivnikam velicheznih vtrat i zmusilo prosuvatisya dali v Tehas i Meksiku Ale vojovnichij norov apachi i tut obernuvsya yim na shkodu Vijna z ispancyami u 1730 ti rr majzhe povnistyu znishila i bez togo nechislenne plem ya Pravda ispancyam vona tezh koshtuvala nemalih vtrat i zhertv Vorozhnecha pripinilasya lishe u 1743 r koli vatazhok ispanskih pereselenciv buv zmushenij pogoditisya na pidpisannya aktu pro peredachu zemel Tehasu u volodinnya apachiv Kilkoma rokami piznishe na oficijnij ceremoniyi vozhd plemeni publichno opustiv v gliboku yamu svoyu bojovu sokiru na znak primirennya Do rechi same z cogo momentu v usi yevropejski movi micno uvijshov viraz zakopati sokiru vijni Z chasom apachi nalagodili micni zv yazki z pereselencyami sho zabezpechuvalo odnim ta inshim nadijnij zahist i procvitannya Prote piznishe apachi povtorili dolyu vsih inshih plemen ne vitrimavshi natisku kolonistiv U 1940 r na teritoriyi shtatu Oklahoma bulo zareyestrovano vsogo 35 predstavnikiv cogo plemeni a statistika 1970 vkazuvala sho yih chiselnist u Nyu Meksiko stanovila 1500 osib Lider apachiDzheronimo vidomij vijskovij lider apachi yakij protyagom 25 rokiv ocholyuvav borotbu proti vtorgnennya SShA na zemlyu svogo plemeni Goyatlaj narodivsya v poselenni apachi Bedonkohe sho roztashovuvavsya poblizu vid richki Hila na teritoriyi suchasnoyi Arizoni u toj chas u volodinni Meksiki odnak rodina Dzheronimo zavzhdi vvazhala cyu zemlyu svoyeyu Dzheronimo Pohodzhennya prizviska Dzheronimo nevidomo Deyaki vvazhayut sho vono pohodit vid Svyatogo Iyeronima v zahidnij vimovi Dzherom yakogo meksikanski vorogi Goyatlaya zaklikali na dopomogu pid chas boyiv Za inshoyu versiyeyu prizvisko Dzheronimo transkripciya togo yak druzhni jomu meksikanski torgovci vimovlyali spravzhnye im ya Goyatlaya Batki Dzheronimo navchili jogo vidpovidno do tradicij apachi Vin odruzhivsya z zhinkoyu z plemeni apachi Chirikauhua i mav troh ditej 5 bereznya 1851 zagin z 400 meksikanskih soldativ zi shtatu Sonora pid kerivnictvom polkovnika Hose Mariya Karrasko napav na tabir Dzheronimo bilya Hanosa v toj chas koli bilshist cholovikiv plemeni virushili do mista torguvati Sered vbitih viyavilisya druzhina diti i mati Dzheronimo Vozhd plemeni Mangas Koloradas virishiv pomstitisya meksikancyam i vidpraviv Goyatlaya do Kochisu po dopomogu Hocha za slovami samogo Dzheronimo vin nikoli ne buv vozhdem plemeni z cogo momentu vin stav jogo vijskovim liderom Dlya plemeni Chirikauhua ce takozh oznachalo sho vin buv i duhovnim liderom Vidpovidno do zajmanoyi posadi same Dzheronimo ocholyuvav bagato rejdiv proti meksikanciv a zgodom i proti armiyi SShA Zavzhdi postupayuchis chiselnistyu v bitvi z meksikanskimi i amerikanskimi vijskami Dzheronimo proslavivsya svoyimi vidvagoyu i nevlovimistyu yaki vin demonstruvav z 1858 po 1886 rik Naprikinci jogo vijskovoyi kar yeri vin ocholyuvav krihitnij zagin z 38 cholovikiv zhinok i ditej Cilij rik za nim polyuvali 5 tisyach soldativ armiyi SShA chvert vsiyeyi amerikanskoyi armiyi na toj moment i kilka zagoniv meksikanskoyi armiyi Lyudi Dzheronimo buli odnimi z ostannih nezalezhnih indianskih voyiniv yaki vidmovilisya viznati vladu uryadu Spoluchenih Shtativ na Amerikanskomu Zahodi Kinec oporu nastav 4 veresnya 1886 koli Dzheronimo buv zmushenij zdatisya amerikanskomu generalovi v Arizoni Dzheronimo ta inshih voyiniv bulo vidpravleno do Fort Pikens shtat Florida a jogo sim yu do Fort Merion Voni vozz yednalisya v travni 1887 roku koli vsi razom buli perevezeni do Kazarmi Maunt Vernon v Alabami na p yat rokiv 1894 roku Dzheronimo perevezli u Fort Silla v Oklahomi U litnomu vici vin stav znamenitistyu Vin z yavlyavsya na vistavkah vklyuchayuchi vsesvitnyu vistavku 1904 roku v Sent Luyisi shtat Missuri de prodavav suveniri ta vlasni fotografiyi Odnak povernutisya na zemlyu predkiv jomu ne dozvolyalosya Dzheronimo brav uchast u paradi z nagodi inavguraciyi prezidenta SShA Teodora Ruzvelta u 1905 roci Vin pomer vid pnevmoniyi v Forte Silla v 1909 roci i buv pohovanij na miscevomu kladovishi polonenih indianciv apachi Ostanni apachi Syerra MadreDivchina apachi u vesilnij sukni Urivok iz avtorskoyi statti Lyudi Karmini ostanni apachi Syerra Madre Aristeya Garsia pid yihav do rancho u Nakori Chiko nevelikogo selisha bilya pidnizhzhya Syerra Madre V sidli oblichchyam do nogo sidila malenka indianska divchinka Vin zupinivsya bilya budinku Dzheka Rou i privitav jogo pracivnikiv i sim yu Rou vijshov z velikoyi glinobitnoyi sporudi i movchki chekav u toj chas yak jogo vikonrob upravitel nervovo krutiv cigarku Garsia rozpoviv jomu pro perestrilku z apachami Ce buv 1932 Dlya nih z chasu polonu Dzheronimo partizanske isnuvannya stalo zvichnim todi zalishilisya nepokirni indianci chirikahua yaki rozbilisya na malenki grupi i znikli v glibini movchaznih ushelin Syerra Madre materi girskogo lancyuga Meksiki Konflikti z rancherami rudokopami i lisorubami buli postijnimi i bezperervnimi obidvi storoni nakopichili nenavist odin do odnogo i dribni zitknennya torkalisya kozhnogo krim ditej yaksho voni zvichajno ne buli vzyati u polon Karmina tak zvali malenku divchinku apachi pro yaku rozpoviv Aristeya Garsia v 1932 roci Yiyi dolya bula krashoyu nizh u bilshosti yiyi odnopleminnikiv tomu sho Dzhek Rou i jogo partner Dzhek Harris pozhalili znevirenu nalyakanu ditinu Piznishe Harris i jogo druzhina udocherili divchinku Cikavi faktiV XIX stolitti parizki huligani nosili odyag sho nagaduye odyag apachi i nazivali sebe apash fr apache Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2012 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi