Ялина Енгельмана (Picea engelmannii) — вид роду ялина родини соснових.
Ялина Енгельмана | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Ялина (Picea) |
Вид: | P. engelmannii |
Біноміальна назва | |
Picea engelmannii Parry ex Engelmann 1863 | |
Поширення, екологія
Країни поширення: Канада (Альберта, Британська Колумбія); Мексика (Чіуауа, Нуево-Леон); США ( штати Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Айдаго, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Орегон, Техас, Юта, Вашингтон, Вайомінг). Поширена в Скелястих горах, від 600 до 3700(4000) м над рівнем моря, верхня межа поступово зростає з півночі на південь. Росте на різних гірських ґрунтах, як вапняних, так і не вапняних. Клімат холодний і вологий (опадів понад 600 мм на рік), з довгими, сніжними зимами та коротким прохолодним літом. Вид формує великі чисті ліси або мішані хвойні ліси, з Abies lasiocarpa, Pinus, Pseudotsuga menziesii, Larix occidentalis, Picea glauca. У Мексиці підвид Picea engelmannii mexicana обмежується великою висотою, північних схилів і ярів на вапнякових горах.
В Україні вид культивують у ботанічних садах та парках.
Опис
Це дерева до 45 м, рідко до 60 м; Стовбур до 1,2 м, рідко 2 м завтовшки; крона вузько конічна. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору. Гілки розростаються горизонтально. Бруньки оранжево-коричневі, 3–6 мм, верховіття округле. Листя голкоподібне (хвоя) 1.6–3(3.5) см довжиною, жорсткі, синьо-зелені, вершини загострені. Шишки фіолетового або темно-фіолетового кольору, після дозрівання буро-коричневі, 3–7(8) см довжиною і 1,5 см в ширину, коли закриті, відкриті — 3 см. Насіння чорне, 2–3 мм завдовжки, з тонкими, 5–8 мм довжиною блідо-коричневими крилами. 2n = 24.
Дерево FCC 23 в центральній частині штату Колорадо має вік 911 років (Brown et al. 1995).
Використання
Є важливим джерелом деревини з високим потенціалом врожайності, особливо у керованих деревостоях в межах природного ареалу. Вузлувата деревина не дуже високого класу, проте все частіше використовуються для будівництва будинків, столярних виробів, меблів, фанери, і музичних інструментів (фортепіано, скрипка). Використовується в целюлозно-лісовій промисловості, особливо в західній частині Канади. Цей вид рідко саджають як декоративний, хоча він добре росте навіть на бідних ґрунтах. Підвид mexicana рідко зустрічається у вирощуванні.
Загрози та охорона
Великомасштабна вирубка цього виду в Канаді та деяких північно-західних частинах США, можливо, скоротила кількість ялин у деяких районах у порівнянні з минулим, але ефективне вирощування, що відтепер є звичайною практикою лісового господарства, сприяє регенерації. Величезний ареал і чисельність хвойних, особливо в Північних Скелястих горах зменшують вплив таких явищ, як непередбачений наступ неналежних суцільних рубок, комах-шкідників та пожеж. Вид присутній у багатьох охоронних територіях, в тому числі у відомих національних парках США та Канаді. Мексиканський підвид погано представлений в охоронних районах.
Примітки
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 40.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalina Engelmana Picea engelmannii vid rodu yalina rodini sosnovih Yalina Engelmana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Yalina Picea Vid P engelmannii Binomialna nazva Picea engelmannii Parry ex Engelmann 1863Poshirennya ekologiyaKrayini poshirennya Kanada Alberta Britanska Kolumbiya Meksika Chiuaua Nuevo Leon SShA shtati Arizona Kaliforniya Kolorado Ajdago Montana Nevada Nyu Meksiko Oregon Tehas Yuta Vashington Vajoming Poshirena v Skelyastih gorah vid 600 do 3700 4000 m nad rivnem morya verhnya mezha postupovo zrostaye z pivnochi na pivden Roste na riznih girskih gruntah yak vapnyanih tak i ne vapnyanih Klimat holodnij i vologij opadiv ponad 600 mm na rik z dovgimi snizhnimi zimami ta korotkim proholodnim litom Vid formuye veliki chisti lisi abo mishani hvojni lisi z Abies lasiocarpa Pinus Pseudotsuga menziesii Larix occidentalis Picea glauca U Meksici pidvid Picea engelmannii mexicana obmezhuyetsya velikoyu visotoyu pivnichnih shiliv i yariv na vapnyakovih gorah V Ukrayini vid kultivuyut u botanichnih sadah ta parkah OpisDerevo Ce dereva do 45 m ridko do 60 m Stovbur do 1 2 m ridko 2 m zavtovshki krona vuzko konichna Kora vid sirogo do chervonuvato korichnevogo koloru Gilki rozrostayutsya gorizontalno Brunki oranzhevo korichnevi 3 6 mm verhovittya okrugle Listya golkopodibne hvoya 1 6 3 3 5 sm dovzhinoyu zhorstki sino zeleni vershini zagostreni Shishki fioletovogo abo temno fioletovogo koloru pislya dozrivannya buro korichnevi 3 7 8 sm dovzhinoyu i 1 5 sm v shirinu koli zakriti vidkriti 3 sm Nasinnya chorne 2 3 mm zavdovzhki z tonkimi 5 8 mm dovzhinoyu blido korichnevimi krilami 2n 24 Derevo FCC 23 v centralnij chastini shtatu Kolorado maye vik 911 rokiv Brown et al 1995 VikoristannyaYe vazhlivim dzherelom derevini z visokim potencialom vrozhajnosti osoblivo u kerovanih derevostoyah v mezhah prirodnogo arealu Vuzluvata derevina ne duzhe visokogo klasu prote vse chastishe vikoristovuyutsya dlya budivnictva budinkiv stolyarnih virobiv mebliv faneri i muzichnih instrumentiv fortepiano skripka Vikoristovuyetsya v celyulozno lisovij promislovosti osoblivo v zahidnij chastini Kanadi Cej vid ridko sadzhayut yak dekorativnij hocha vin dobre roste navit na bidnih gruntah Pidvid mexicana ridko zustrichayetsya u viroshuvanni Zagrozi ta ohoronaVelikomasshtabna virubka cogo vidu v Kanadi ta deyakih pivnichno zahidnih chastinah SShA mozhlivo skorotila kilkist yalin u deyakih rajonah u porivnyanni z minulim ale efektivne viroshuvannya sho vidteper ye zvichajnoyu praktikoyu lisovogo gospodarstva spriyaye regeneraciyi Velicheznij areal i chiselnist hvojnih osoblivo v Pivnichnih Skelyastih gorah zmenshuyut vpliv takih yavish yak neperedbachenij nastup nenalezhnih sucilnih rubok komah shkidnikiv ta pozhezh Vid prisutnij u bagatoh ohoronnih teritoriyah v tomu chisli u vidomih nacionalnih parkah SShA ta Kanadi Meksikanskij pidvid pogano predstavlenij v ohoronnih rajonah PrimitkiDobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 40 PosilannyaThe Gymnosperm Database 26 grudnya 2014 u Wayback Machine