Історія фемінізму (переважно західного) починається з протофемінізму і традиційно поділяється на три (іноді чотири) «хвилі» — періоди з характерними темами та завданнями у виборюванні гендерної рівності, кожен з яких нашаровувався на здобутки попереднього, поєднуючись із ними. Історія західного фемінізму поділяється на протофемінізм, три «хвилі» та постфемінізм.
- Протофемінізм охоплює феміністську думку та зусилля окремих постатей до виникнення організованого жіночого руху.
- «Перша хвиля» стосується суфражистських рухів XIX і початку XX ст., ключовими для яких були права власності для одружених жінок, право голосувати та обиратися, а також права на вищу освіту, спадкування, опіки над дітьми тощо. Періодизується також з ХІХ ст. до 1965 року.
- «Друга хвиля» бере початок від публікації «Другої статі» Симони де Бовуар (1949) і пов'язана з визвольним рухом 1960-х за повну юридичну та соціальну рівність жінок і чоловіків. У фокусі соціальні та особисті права: боротьба з сексуальним та домашнім насильством, право на контроль вагітності, рівна оплата праці, опір подвійним стандартам щодо жінок. Вичленовуються ліберальний та радикальний фемінізм. Останній розробляє основи теорії фемінізму, котра системно пояснює патріархатний устрій суспільств та утиску жінок за допомогою гендеру. Періодизується також з 1965 по 1975 рік.
- «Третя хвиля» зародилася в 1990-х із феміністичними секс-війнами, що розкололи фемінізм на (радикальний) та секс-позитивний, і є реакцією та доповненням другої інклюзивністю щодо небілих жінок та квірлюдей. Періодизується також з 1975 по 2012 рік.
- Постфемінізм, або четверта хвиля, є рефлексією феміністської методології.
Як кампанія за права жінок, включаючи соціальну, й економічну рівність з чоловіками у правах людини, фемінізм виник у Європі в XVII—XIX ст., коли суфражистки домагалися права власності для жінок, прав одержувати вищу освіту і голосувати та обиратися. Право голосу практично повсюдно жінки здобули до ХХ ст., тому акценти змістилися в бік рівних економічних і соціальних можливостей, включаючи права при наймі на роботу. У промислових країнах формальна рівність здобута, хоча реальна нерівність, особливо в області зайнятості й оплаті праці, зберігається.
Хоча феміністичні рухи були і є зосереджені переважно на правах жінок, деякі феміністки виступають за включення чоловіків до свого руху, оскільки патріархатна організація суспільства і гендерні стереотипи та традиційні гендерні ролі, на їх думку, шкодять людям обох статей і можуть бути подолані тільки спільно.
Періодизація
Множинні хвилі фемінізму ― друга, третя та четверта ― накладаються та взаємодіють у різних регіонах, тому багато вчених ставлять під сумнів використання хвильової метафори. Однак ця термінологія все ще є найбільш вживаною та найлегшою для розуміння. На міжнародному рівні порівняння хвиль є важким. Англосаксонський фемінізм першої хвилі є другою хвилею для європейців та феміністок Латинської Америки. Американський та британський фемінізм другої хвилі ― це третя хвиля для європейців та латиноамериканців. Іспанський фемінізм пройшов кілька хвиль в епоху Франко. Фемінізм четвертої хвилі в Іспанії почався в середині 90-х. Таким чином, іспанська четверта хвиля може насправді представляти міжнародну п'яту хвилю.
Історія
Одним із перших текстів, що містять твердження про рівність чоловіків і жінок в контексті релігії, є Тхеригатха (частина палійського канону в буддизмі). Феміністичні ідеї висловлювали чи не всі відомі жінки протягом людської історії (як титуловані, так і відомі своєю роботою митці, науковці, соціальні реформатори, активістки). Проте масовості та згуртованості як рух зусилля жінок проти патріархатного утиску набув після XVII ст.
Протофемінізм (кінець XVII ст.)
Початок фемінізму в Європі датується кінцем XVII — початком XIX ст., коли думка про те, що жінка займає пригноблене положення в суспільстві, в центрі якого є чоловік, отримала широке розповсюдження. Феміністський рух бере початок з реформаторського руху західного суспільства XIX ст. Серед активісток того часу — Софі де Кондорсе.
Вперше вимоги рівноправ'я висунуті жінками під час Війни за незалежність в США (1775—1783). Першою американською феміністкою вважають Ебігейль Адамс (1744—1818), авторку знаменитої фрази: «Ми не будемо підкорюватись законам, в прийнятті яких ми не брали участі, і владі, яка не представляє наші інтереси» (1776).
У Франції до початку Великої революції 1789 почав виходити перший журнал, присвячений боротьбі жінок за рівність, виникли жіночі революційні клуби, членкині яких брали участь у політичній боротьбі. Але французька Конституція 1791 року відмовила жінкам у виборчому праві. В тому ж році Олімпія де Гуж представляє Національним зборам «Декларацію прав жінки і громадянки» (за зразком «Декларації прав людини і громадянина» 1789), в якій вимагає повного соціального і політичного рівноправ'я жінок.
Перша жіноча політична організація «Угруповання жінок — революційних республіканок» створена тоді ж, але в 1793 році її діяльність заборонена Національним Конвентом, а Олімпію де Гуж засуджено до страти. Їй належать слова: «Якщо жінка гідна зійти на ешафот, то вона гідна ввійти в парламент». В 1795 жінкам Франції заборонили з'являтись в громадських місцях і на політичних зібраннях. В 1804 прийнятий громадянський кодекс Наполеона, згідно з яким жінка не могла без згоди чоловіка виступати в суді та розпоряджатись своєю власністю, за виключенням заповіту. Це позбавляло жінку всіх прав власності, крім права на формальне володіння і передачу у спадок. Кодекс підпорядковував жінку чоловіку майже у всьому.
У Британії вимогу рівноправ'я висунула Мері Волстонкрафт (1759—1797) в книзі «На захист прав жінок» (1792), одному з перших гучних феміністських творів.
«Перша хвиля» фемінізму
Початком організованого руху вважається 1848 рік, коли у м. Сенека-Фоллз (штат Нью-Йорк) жінки провели з'їзд на захист своїх прав під гаслом «Всі жінки та чоловіки створені рівними», де прийняли «Декларацію переконань» авторства Елізабет Кеді Стентон та Лукреції Мотт з вимогами рівноправ'я у правах власності, шлюбу, вільного вибору професії, отримання повноцінної освіти.
В 1869 році Джон Стюарт Мілль опублікував працю «Поневолення жінок», в якій писав, що «підтримка законом підпорядкування одної статі іншій шкідлива… і є одною з перешкод на шляху до загальнолюдського удосконалення».
Питання про право власності для жінок займало велике місце в західному фемінізмі, оскільки принцип опіки англійського загального права і законодавство Франції позбавляли одружену жінку правоздатності, в тому числі всіх прав власності (). В 1860, після звертання Елізабет Кеді Стентон, Законодавчі збори Нью-Йорка прийняли в якості закону «Акт про власність одружених жінок», що гарантував жінці право залишати за собою зароблене нею, рівне з чоловіком право на спільну опіку над дітьми і право власності вдови, відповідне до прав вдівця.
Важливою фігурою фемінізму другої половини XIX ст. є Еммелін Панкгерст, одна з засновниць суфражизму, ціллю якої було викорінення сексизму, закріпленого на всіх рівнях британського суспільства. в 1903 році Панкгерст сформувала «Організацію з захисту суспільних і політичних прав жінок» (Women's Social and Political Union), яка впродовж року об'єднала 5 тис. членкинь.
Після того, як учасниць організації почали арештовувати, багато з них почали протест голодуванням. Це привернуло увагу до жорстокості законодавчої системи того часу і до ідей фемінізму. В 1984 англійський парламент прийняв ряд законів, спрямованих на покращення становища жінок, і надав їм право голосу на місцевих виборах.
В США в 1869 році створено дві організації, в 1890 об'єднані в «Національну американську асоціацію за жіноче виборче право». Завдяки її активності в ряді американських штатів жінок допустили до голосування.
На початку 1920-х в Вашингтоні діяв «Антифлірт-клуб», метою якого був захист жінок від сексуальних домагань з боку чоловіків.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Histoire du féminisme(фр.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з французької.
|
Характерними рисами фемінізму третьої хвилі є включення компонентів квір-теорії, антирасизму та інтернаціоналізму і дестигматизація жіночої сексуальності. Трактування порнографії як способу експлуатації жінок, характерне для другої хвилі, замінюється на роздрібнені, в тому числі протилежні точки зору. Персоналії: Еліс Вокер, , Наомі Вульф ().
Див. також
Примітки
- Evans, Elizabeth; Chamberlain, Prudence (July 2015). Critical Waves: Exploring Feminist Identity, Discourse and Praxis in Western Feminism (PDF). Social Movement Studies. 14 (4): 396—409. doi:10.1080/14742837.2014.964199.
- Díez Balda, Mª Antonia. . mujeres en red. Universidad de Salamanca. Архів оригіналу за 30 March 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- Nielfa Cristóbal, Gloria.
- . Instituto Internacional de Sociología Jurídica de Oñati (англ.). 24 січня 2018. Архів оригіналу за 29 March 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- Oliva Portolés, Asunción (15 березня 2019). . Homonosapiens (ісп.). Архів оригіналу за 25 April 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- lahaine.org. . La Haine Mundo (ісп.). Архів оригіналу за 25 April 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- Aragón, El Periódico de. . El Periódico de Aragón (ісп.). Архів оригіналу за 25 April 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- Urzaiz, Begoña Gómez (21 грудня 2017). . S Moda EL PAÍS (es-ES) . Архів оригіналу за 25 April 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- Manzano Zambruno, Laura (2018). Apropiación ideológica y feminismo mediático : una aproximación crítica al caso Weinstein y el #MeToo en las ediciones digitales de S Moda y Mujerhoy. Masters Thesis at Universidad de Sevilla, Departamento de Periodismo II (ісп.).
Джерела та література
- М. Д. Богачевська-Хом'як, О. Р. Кісь. Жіночий рух [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] //Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- М. Богачевська-Хомяк, О. М. Веселова. Жіночий рух в Україні [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 160. — .
- Смоляр Л. О. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України II пол. XIX — поч. XX ст. Сторінки історії: Монографія. — Одеса: Астропринт, 1998. — 408 с. [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
Примітки
Ця стаття недостатньо . |
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya feminizmu perevazhno zahidnogo pochinayetsya z protofeminizmu i tradicijno podilyayetsya na tri inodi chotiri hvili periodi z harakternimi temami ta zavdannyami u viboryuvanni gendernoyi rivnosti kozhen z yakih nasharovuvavsya na zdobutki poperednogo poyednuyuchis iz nimi Istoriya zahidnogo feminizmu podilyayetsya na protofeminizm tri hvili ta postfeminizm Protofeminizm ohoplyuye feministsku dumku ta zusillya okremih postatej do viniknennya organizovanogo zhinochogo ruhu Persha hvilya stosuyetsya sufrazhistskih ruhiv XIX i pochatku XX st klyuchovimi dlya yakih buli prava vlasnosti dlya odruzhenih zhinok pravo golosuvati ta obiratisya a takozh prava na vishu osvitu spadkuvannya opiki nad ditmi tosho Periodizuyetsya takozh z HIH st do 1965 roku Druga hvilya bere pochatok vid publikaciyi Drugoyi stati Simoni de Bovuar 1949 i pov yazana z vizvolnim ruhom 1960 h za povnu yuridichnu ta socialnu rivnist zhinok i cholovikiv U fokusi socialni ta osobisti prava borotba z seksualnim ta domashnim nasilstvom pravo na kontrol vagitnosti rivna oplata praci opir podvijnim standartam shodo zhinok Vichlenovuyutsya liberalnij ta radikalnij feminizm Ostannij rozroblyaye osnovi teoriyi feminizmu kotra sistemno poyasnyuye patriarhatnij ustrij suspilstv ta utisku zhinok za dopomogoyu genderu Periodizuyetsya takozh z 1965 po 1975 rik Tretya hvilya zarodilasya v 1990 h iz feministichnimi seks vijnami sho rozkololi feminizm na radikalnij ta seks pozitivnij i ye reakciyeyu ta dopovnennyam drugoyi inklyuzivnistyu shodo nebilih zhinok ta kvirlyudej Periodizuyetsya takozh z 1975 po 2012 rik Postfeminizm abo chetverta hvilya ye refleksiyeyu feministskoyi metodologiyi Hristina Pizanska prezentuye svoyu Knigu pro Grad Zhinochij korolevi Franciyi Izabeli Bavarskij Yak kampaniya za prava zhinok vklyuchayuchi socialnu j ekonomichnu rivnist z cholovikami u pravah lyudini feminizm vinik u Yevropi v XVII XIX st koli sufrazhistki domagalisya prava vlasnosti dlya zhinok prav oderzhuvati vishu osvitu i golosuvati ta obiratisya Pravo golosu praktichno povsyudno zhinki zdobuli do HH st tomu akcenti zmistilisya v bik rivnih ekonomichnih i socialnih mozhlivostej vklyuchayuchi prava pri najmi na robotu U promislovih krayinah formalna rivnist zdobuta hocha realna nerivnist osoblivo v oblasti zajnyatosti j oplati praci zberigayetsya Hocha feministichni ruhi buli i ye zoseredzheni perevazhno na pravah zhinok deyaki feministki vistupayut za vklyuchennya cholovikiv do svogo ruhu oskilki patriarhatna organizaciya suspilstva i genderni stereotipi ta tradicijni genderni roli na yih dumku shkodyat lyudyam oboh statej i mozhut buti podolani tilki spilno PeriodizaciyaMnozhinni hvili feminizmu druga tretya ta chetverta nakladayutsya ta vzayemodiyut u riznih regionah tomu bagato vchenih stavlyat pid sumniv vikoristannya hvilovoyi metafori Odnak cya terminologiya vse she ye najbilsh vzhivanoyu ta najlegshoyu dlya rozuminnya Na mizhnarodnomu rivni porivnyannya hvil ye vazhkim Anglosaksonskij feminizm pershoyi hvili ye drugoyu hvileyu dlya yevropejciv ta feministok Latinskoyi Ameriki Amerikanskij ta britanskij feminizm drugoyi hvili ce tretya hvilya dlya yevropejciv ta latinoamerikanciv Ispanskij feminizm projshov kilka hvil v epohu Franko Feminizm chetvertoyi hvili v Ispaniyi pochavsya v seredini 90 h Takim chinom ispanska chetverta hvilya mozhe naspravdi predstavlyati mizhnarodnu p yatu hvilyu IstoriyaOdnim iz pershih tekstiv sho mistyat tverdzhennya pro rivnist cholovikiv i zhinok v konteksti religiyi ye Therigatha chastina palijskogo kanonu v buddizmi Feministichni ideyi vislovlyuvali chi ne vsi vidomi zhinki protyagom lyudskoyi istoriyi yak titulovani tak i vidomi svoyeyu robotoyu mitci naukovci socialni reformatori aktivistki Prote masovosti ta zgurtovanosti yak ruh zusillya zhinok proti patriarhatnogo utisku nabuv pislya XVII st Protofeminizm kinec XVII st Pochatok feminizmu v Yevropi datuyetsya kincem XVII pochatkom XIX st koli dumka pro te sho zhinka zajmaye prignoblene polozhennya v suspilstvi v centri yakogo ye cholovik otrimala shiroke rozpovsyudzhennya Feministskij ruh bere pochatok z reformatorskogo ruhu zahidnogo suspilstva XIX st Sered aktivistok togo chasu Sofi de Kondorse Vpershe vimogi rivnoprav ya visunuti zhinkami pid chas Vijni za nezalezhnist v SShA 1775 1783 Pershoyu amerikanskoyu feministkoyu vvazhayut Ebigejl Adams 1744 1818 avtorku znamenitoyi frazi Mi ne budemo pidkoryuvatis zakonam v prijnyatti yakih mi ne brali uchasti i vladi yaka ne predstavlyaye nashi interesi 1776 U Franciyi do pochatku Velikoyi revolyuciyi 1789 pochav vihoditi pershij zhurnal prisvyachenij borotbi zhinok za rivnist vinikli zhinochi revolyucijni klubi chlenkini yakih brali uchast u politichnij borotbi Ale francuzka Konstituciya 1791 roku vidmovila zhinkam u viborchomu pravi V tomu zh roci Olimpiya de Guzh predstavlyaye Nacionalnim zboram Deklaraciyu prav zhinki i gromadyanki za zrazkom Deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina 1789 v yakij vimagaye povnogo socialnogo i politichnogo rivnoprav ya zhinok Persha zhinocha politichna organizaciya Ugrupovannya zhinok revolyucijnih respublikanok stvorena todi zh ale v 1793 roci yiyi diyalnist zaboronena Nacionalnim Konventom a Olimpiyu de Guzh zasudzheno do strati Yij nalezhat slova Yaksho zhinka gidna zijti na eshafot to vona gidna vvijti v parlament V 1795 zhinkam Franciyi zaboronili z yavlyatis v gromadskih miscyah i na politichnih zibrannyah V 1804 prijnyatij gromadyanskij kodeks Napoleona zgidno z yakim zhinka ne mogla bez zgodi cholovika vistupati v sudi ta rozporyadzhatis svoyeyu vlasnistyu za viklyuchennyam zapovitu Ce pozbavlyalo zhinku vsih prav vlasnosti krim prava na formalne volodinnya i peredachu u spadok Kodeks pidporyadkovuvav zhinku choloviku majzhe u vsomu U Britaniyi vimogu rivnoprav ya visunula Meri Volstonkraft 1759 1797 v knizi Na zahist prav zhinok 1792 odnomu z pershih guchnih feministskih tvoriv Persha hvilya feminizmu Pochatkom organizovanogo ruhu vvazhayetsya 1848 rik koli u m Seneka Follz shtat Nyu Jork zhinki proveli z yizd na zahist svoyih prav pid gaslom Vsi zhinki ta choloviki stvoreni rivnimi de prijnyali Deklaraciyu perekonan avtorstva Elizabet Kedi Stenton ta Lukreciyi Mott z vimogami rivnoprav ya u pravah vlasnosti shlyubu vilnogo viboru profesiyi otrimannya povnocinnoyi osviti V 1869 roci Dzhon Styuart Mill opublikuvav pracyu Ponevolennya zhinok v yakij pisav sho pidtrimka zakonom pidporyadkuvannya odnoyi stati inshij shkidliva i ye odnoyu z pereshkod na shlyahu do zagalnolyudskogo udoskonalennya Pitannya pro pravo vlasnosti dlya zhinok zajmalo velike misce v zahidnomu feminizmi oskilki princip opiki anglijskogo zagalnogo prava i zakonodavstvo Franciyi pozbavlyali odruzhenu zhinku pravozdatnosti v tomu chisli vsih prav vlasnosti V 1860 pislya zvertannya Elizabet Kedi Stenton Zakonodavchi zbori Nyu Jorka prijnyali v yakosti zakonu Akt pro vlasnist odruzhenih zhinok sho garantuvav zhinci pravo zalishati za soboyu zaroblene neyu rivne z cholovikom pravo na spilnu opiku nad ditmi i pravo vlasnosti vdovi vidpovidne do prav vdivcya Vazhlivoyu figuroyu feminizmu drugoyi polovini XIX st ye Emmelin Pankgerst odna z zasnovnic sufrazhizmu cillyu yakoyi bulo vikorinennya seksizmu zakriplenogo na vsih rivnyah britanskogo suspilstva v 1903 roci Pankgerst sformuvala Organizaciyu z zahistu suspilnih i politichnih prav zhinok Women s Social and Political Union yaka vprodovzh roku ob yednala 5 tis chlenkin Pislya togo yak uchasnic organizaciyi pochali areshtovuvati bagato z nih pochali protest goloduvannyam Ce privernulo uvagu do zhorstokosti zakonodavchoyi sistemi togo chasu i do idej feminizmu V 1984 anglijskij parlament prijnyav ryad zakoniv spryamovanih na pokrashennya stanovisha zhinok i nadav yim pravo golosu na miscevih viborah V SShA v 1869 roci stvoreno dvi organizaciyi v 1890 ob yednani v Nacionalnu amerikansku asociaciyu za zhinoche viborche pravo Zavdyaki yiyi aktivnosti v ryadi amerikanskih shtativ zhinok dopustili do golosuvannya Na pochatku 1920 h v Vashingtoni diyav Antiflirt klub metoyu yakogo buv zahist zhinok vid seksualnih domagan z boku cholovikiv Druga hvilya V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Histoire du feminisme fr Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z francuzkoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi francuzka Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Tretya hvilya Harakternimi risami feminizmu tretoyi hvili ye vklyuchennya komponentiv kvir teoriyi antirasizmu ta internacionalizmu i destigmatizaciya zhinochoyi seksualnosti Traktuvannya pornografiyi yak sposobu ekspluataciyi zhinok harakterne dlya drugoyi hvili zaminyuyetsya na rozdribneni v tomu chisli protilezhni tochki zoru Personaliyi Elis Voker Naomi Vulf Chetverta hvilya postfeminizm Div takozhFeminizm v Ukrayini Zhinoche viborche pravo ta sufrazhizm Prava zhinok genderna nerivnist genderna rivnistPrimitkiEvans Elizabeth Chamberlain Prudence July 2015 Critical Waves Exploring Feminist Identity Discourse and Praxis in Western Feminism PDF Social Movement Studies 14 4 396 409 doi 10 1080 14742837 2014 964199 Diez Balda Mª Antonia mujeres en red Universidad de Salamanca Arhiv originalu za 30 March 2019 Procitovano 29 bereznya 2019 Nielfa Cristobal Gloria Instituto Internacional de Sociologia Juridica de Onati angl 24 sichnya 2018 Arhiv originalu za 29 March 2019 Procitovano 29 bereznya 2019 Oliva Portoles Asuncion 15 bereznya 2019 Homonosapiens isp Arhiv originalu za 25 April 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 lahaine org La Haine Mundo isp Arhiv originalu za 25 April 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Aragon El Periodico de El Periodico de Aragon isp Arhiv originalu za 25 April 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Urzaiz Begona Gomez 21 grudnya 2017 S Moda EL PAIS es ES Arhiv originalu za 25 April 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Manzano Zambruno Laura 2018 Apropiacion ideologica y feminismo mediatico una aproximacion critica al caso Weinstein y el MeToo en las ediciones digitales de S Moda y Mujerhoy Masters Thesis at Universidad de Sevilla Departamento de Periodismo II isp Dzherela ta literaturaM D Bogachevska Hom yak O R Kis Zhinochij ruh 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X M Bogachevska Homyak O M Veselova Zhinochij ruh v Ukrayini 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 160 ISBN 966 00 0610 1 Smolyar L O Minule zaradi majbutnogo Zhinochij ruh Naddnipryanskoyi Ukrayini II pol XIX poch XX st Storinki istoriyi Monografiya Odesa Astroprint 1998 408 s 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine PosilannyaPrimitkiCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi