Христи́на Піза́нська (фр. Christine de Pizan; 1363, Венеція — бл. 1430) — французька феміністська письменниця, поетеса та філософ пізнього середньовіччя італійського походження, яка жила та працювала при дворі французьких королів: Карла V Мудрого, Карла VI Причинного, Карла VII Звитяжця. За 30-річний (1399—1429) творчий шлях написала 41 твір, через що нині визнається першою професійною письменницею серед жіноцтва Європи.
Христина Пізанська | |
---|---|
фр. Christine de Pizan | |
Ім'я при народженні | італ. Cristina da Pizzano |
Народилася | 1363[1] Венеція, Венеційська республіка[3][…] |
Померла | 1431[1] Пуассі, Королівство Франція[4] |
Країна | Франція |
Діяльність | письменниця, поетеса, перекладачка, філософ, women letter writer |
Галузь | поезія[5], література[5] і політика[5] |
Знання мов | середньофранцузька, середньовічна латина, італійська, французька[5][6] і латина[5] |
Magnum opus | Книга про Град Жіночий, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Lais[d], d, d і d |
Батько | d |
Родичі | d |
Діти | d і d |
Автограф | |
|
«Книга про Град Жіночий» вважається провісницею сучасного фемінізму, першою авторитетною працею, яка кинула виклик жінконенависництву, загрозливим та принизливим кліше щодо жінок, поширеним у культурі середньовіччя. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Своєю літературною полемікою Христина здобула репутацію інтелектуалки, здатної доказово обстоювати права жінок та захищати власні вимоги у повністю чоловічому літературному середовищі. До думки Пізанської прислухалися, вона мала величезний авторитет, твори її багатократно переписувалися для бібліотек, зокрема, королівських. На запрошення герцогів Бурбонського та Бургундського вона брала участь у «Судах любові». Підтримувана знатними покровителями французької та англійської корон, Пізанська значно вплинула й на англійську поезію п'ятнадцятого сторіччя.
Успіх Христини Пізанської як письменниці пояснюється широким використанням у письмі стильових новацій та володінням технікою риторики, за допомогою якої вона вдало вела критичну суперечку зі знаними письменниками, серед яких — Жан де Мен, відомий своїм жінконенависництвом, яке поширював у власних творах. У ХХ ст. праці Пізанської відновили значущість завдяки зусиллям таких діячів і діячок, як Преподобний Кенон Віллард, граф Джеффрі Річард та Симона де Бовуар. Христину Пізанську розглядають як першу з феміністок, якій вдалося, використовуючи досконалий мовний інструментарій, донести, що жінки, зарівно з чоловіками, виконують важливу суспільну роль.
Життєпис
Народилася у Венеції 1363 року. На той час її батько, Томазо ді Бенвенуто де Піззано (майбутнє придворне ім'я — Томас де Пізан; родове прізвище походить від назви містечка Піззано побіля Болоньї), був лікарем, астрологом та радником Венеційської республіки. Скоро після народження доньки де Пізан прийняв запрошення від короля Франції Карла V, який запропонував йому місце королівського астролога, алхіміка та лікаря. Придворна атмосфера найкращим чином сприяла інтелектуальним запитам Христини. Вона успішно займалася самоосвітою, поринаючи у вивчення мов, відкриваючи для себе класиків та гуманістів епохи Раннього Відродження, у розкішному королівському архіві Карла V, який містив величезну кількість рукописів.
П'ятнадцяти років Христина узяла шлюб з двадцятип'ятирічним Етьєном Кастелєм, суддею королівського суду. Наступне десятиріччя стає трагічним для неї: помирає король Карл V і дохід родини суттєво зменшується. Вмирає батько Христини (1387), а затим, перебуваючи у від'їзді, від епідемії помирає її чоловік (восени 1390). Удова залишається з трьома дітьми, обтяжена боргами, що їх залишив чоловік, і це змушує її вдатися до заробітків. Інтелектуальні здібності та авторитет відкривають їй шлях до творчості. Свідоме дитинство і життя письменниці пройшли у Парижі та абатстві Пуассі, тож мовою її творів стала середньофранцузька.
У 1397 році дочка Марі, отримавши посаг від короля, залишила Христину — від'їхала до абатства та прийняла постриг. Син Христини став до служби родовитому англійському лорду. Сама Христина отримала запрошення жити в Англії, при дворі, проте відхилила його і, через деякий час залишила Париж і провела 11 років у монастирі, маючи більше часу для літературної творчості та студій з історії, філософії, міфології, писань Отців Церкви. Вважала себе щасливою, бо Бог наділив її даром «любові до вчення». Точна дата смерті Христини Пізанської невідома.
Літературна діяльність
Ранні куртуазні твори Христини Пізанської свідчать про її високу обізнаність щодо звичаїв та моди аристократичного суспільства тих часів, зокрема щодо форми любовних стосунків між жінкою та її лицарем, яка набула назви «галантного кохання». Її алегоричні й повчальні трактати місять біографічну інформацію про життя та помисли, інтимні та феміністичні роздуми наближаються до традицій вчених схоластиків, міфологію, легенди та історію яких вона успадкувала від учених клерикалів, та, у жанрах вишуканих або схоластичних, висходять до майстерності французьких та італійських поетів тих часів, якими вона захоплювалася.
На початку творчого шляху Христина звертається до жанру любовної балади, чим привертає увагу заможних покровителів: чоловіків інтригує явище жінки-письменниці і вони звертаються до неї з проханнями-замовленнями щодо віршованих описів їх романтичних пригод. Період куртуазної творчості був плідним: в час з 1393 по 1412 роки Христина написала понад триста балад і безліч невеличких віршованих творів різних форм: рондо, віреле тощо.
Вийти за межі статусу придворної літераторки в статус письменниці, що займається питаннями положення жінок та улаштування суспільства, Христині дозволила її участь у літературній полеміці 1401—1402 років: Христина розв'язує гостросоціальну дискусію на літературному ґрунті довкола високохудожнього твору тих часів «Роман про Троянду», почавши обговорення літературної цінності внеску одного з авторів — Жана де Мьона. Написаний у 13 ст., роман у частині, доданій де Мьоном, глумився над традиціями куртуазного кохання, зображуючи жінок ніким іншими, як спокусницями, містив численні непристойні інвективи, спрямовані проти жіноцтва, являючи собою маніфест жінконенависництва . Христина особливо наголошувала неприпустимість використання вульгарних алегорій, що їх привніс у поему де Мьон, стверджуючи, що проведення подібних ототожнень є шельмуванням природної сутності сексуальності, що така мова є неприпустимою для зображення персонажок, зокрема — «мадам Розсудливості». Христина стверджувала, що шляхетні дами не вживають подібну мову.
Питання літературних здібностей Жана де Мьона скоро втратило актуальність, поступившись провідній ідеї — неправдивому і принизливому змалюванню жіночої сутності у літературних творах. Розпочаті Пізанською дебати тривали багато років за її життя, і, переживши письменницю, точилися більше чотирьох віків, оформившись у культурологічний феномен «спір щодо жіноцтва» (querelle des femmes).
Праці
Написане Христиною вражає кількістю та жанровим різноманіттям: лірична поезія, парафрази латинських авторів (Сенеки, Плутарха, Валерія Максимуса), дидактика, літературна критика, побутові рекомендації для лицарів та дам, миротворчі звернення до можновладців та коронованих осіб, рекомендаційні трактати щодо управління суспільством та з інших важливих суспільних проблем: про реформування армії, про шкоду розколу церкви, помісних чвар, громадянської війни тощо. Її ерудиція, ґрунтовні знання та господарська старливість опукло проявляються у текстах: так, у творі «Книга бойових та лицарських діянь», рекомендації щодо ведення бойових дій деталізовано аж до кількості необхідних гармат та ваги снарядів..
Христина познайомила французьке суспільство з творами Данте, Петрарки, Боккаччо, зверталася до популяризації філософських, астрономічних і медичних знань, до історичних досліджень.
«Книга про Град Жіночий»
У 1403 році Христина Пізанська завершує свої найуспішніші літературні твори: «Книга про Град Жіночий» та «Книга про три чесноти або скарби Жіночого Граду». Перший з творів описує вклад жіноцтва минулих віків у становлення суспільства. У «Книзі про Град Жіночий» описується символічне місто мрії, де жінки отримають належну оцінку та захист, тут Христина виводить три алегоричні фігури: Розсудливість, Справедливість та Порядність. По черзі ведучи діалог з кожною з муз, поетеса декларує жіночий погляд на улаштування суспільства тих часів. Разом вони обговорюють питання, важливі для усіх жінок. Текст є виключно жіночим свідоцтвом: твердження та думки, притаманні жіноцтву тих часів, приклади з жіночого життя. Вустами Розсудливості Христина Пізанська стверджує, що жінки «…є обізнаними менше за чоловіків… поза всяким сумнівом, через те, що вони не беруть участі в різноманітних працях, а, сидячи вдома, займаються господарством, тоді як для розумної істоти немає нічого повчальнішого, ніж надбання досвіду через участь у справах…» , що пересуди щодо жінок є можливими та стійкими тільки через неможливість для жінок спростувати їх у діалогах, де домінують чоловіки. Вдавшись до цієї праці, Христина прагнула донести істину про жіночу частину людства на противагу негативним переконанням, які вона спостерігала у тодішній літературі. Віднайдена форма літературних діалогів з музами-праматерями допомогла письменниці блискуче вирішити задачу піднесення жінок та їх чеснот.
«Книга про три чесноти або скарби Граду Жіночого»
«Книга про три чесноти або скарби Жіночого Граду», логічне продовження, покликане настановити жінок усіх суспільних верств як саме слід зрощувати у собі цінні духовні якості та виконувати власні обов'язки, щоби дух жінконенависництва не роз'їдав суспільство. Тут Христина переконливо доводить корисність жіночих порад та їх повсякденної праці, наголошує, що жінки мають визнавати здібності чоловіків, підтримуючи родинний лад. Така жіноча здатність, на думку письменниці, є запорукою вірного місця жінки між повагою її господаря та необхідністю шлюбної покори. Христина наполягає, що пліткування руйнує честь та сестринські відносини між жінками, що уміння вести бесіду має стати інструментом кожної порядної жінки. «Книга про три чесноти або скарби Жіночого Граду» є захоплюючим історичним документом, знайомить із середньовічними звичаями. Текстове полотно відбиває традиції та цінності всіх прошарків тодішнього жіноцтва — від шляхетних дам, купецьких жон та удовиць до простолюдинок, рабинь та повій. Працюючи над «Скарбами..», Христина зверталася по допомогу — брала консультації представниць різних суспільних кіл, про що зазначено у рукописі.
Ведучи полеміку щодо сприйняття жінки, Христина тлумачить взаємні відносини та ролі чоловіка і жінки, роз'яснює найтиповіші помилки з приводу жіночої природи, виявляє та викорінює жінконенависництво. Учасниця Судів Кохання, вона постулює: «Бог створив абсолютно однакові, так само благі й благородні душі для чоловічого та жіночого тіла».
«Пря довкола роману про Троянду»
Твір «Пря довкола роману про Троянду» містить відповідь Христини Жанові де Монтре, який обстоював мізогінні настрої літературного твору «Роман про Троянду» і багато писав на його захист. Христина починає книгу з того, що визнає свого опонента «майстром риторики» проти якого вона «є жінкою хоч і недосвідченою, проте такою, що має тонкі відчуття та живе сприйняття». Таким тонким захисним прийомом Христина пом'якшує свій наступний тон. У тексті вона віртуозно використовує риторичну стратегію обертання смислів, обігравання їх відтінків, відому як «антифразис». Надалі поетеса вдосконалює власні риторичні техніки на письмі.
«Послання Божеству Розсудливості від Гектора»
Робота «Послання Божеству Розсудливості від Гектора» являє собою літературно-філософську інтерпретацію 100 притч та оповідок, запозичених з грецької та римської міфології, зокрема з «Метаморфоз» Овідія. Письменниця майстерно уніфікувала класичні тексти, надавши їм єдиної структури: кожна оповідка починається стислим віршованим викладом змісту, містить повчальні тлумачення та настанови, що випливають з сюжету, і закінчується цитатою з грецьких філософів. Наприкінці Христина подає алегоричні сентенції, закінчуючи цитуванням Отців Церкви та Святого Письма. Через свій повчальний характер цей труд був одним з найпопулярніших: протягом XIV—XV віків витримав декілька друкованих видань, перекладався на інші мови, до наших днів дійшло більше сорока рукописів п'ятнадцятого століття.
«Слово про Жанну д'Арк»
Останньою роботою стала поема «Слово про Жанну д'Арк», де письменниця вшановує сучасницю, дівчину з простого народу, яка виконала величну соціальну роль, зорганізувавши сили французького опору проти англійської військової навали. У написаному в 1429 році сказанні письменниця торжествує з приводу явища Жанни д'Арк — жінки-воєначальниці, яка блискуче виправдала ідеологію Христини, винагородивши її зусилля із захисту жіночої статі. Крім власне літературних якостей, поема складає цінне історичне свідоцтво — це єдине письмове свідчення про Жанну д'Арк, виключаючи документи судової справи. Після завершення цього ґрунтовного твору Христина, у віці шістдесяти п'яти років, як видається, вирішує закінчити літературну кар'єру.
Бібліографія
Вибрана бібліографія Христини Пізанської:
- «Послання до Бога Кохання», L'Épistre au Dieu d'amours", (1399)
- «Послання Божеству Розсудливості від Гектора», «L'Épistre de Othéa a Hector», (1399—1400)
- «Сказання про Троянду» «Dit de la Rose» (1402)
- «Книга ста балад, рондо та віреле про Даму та її Люб'язного» «Cent Ballades d'Amant et de Dame, Virelyas, Rondeaux» (1402)
- «Довга путь учення» «Le Chemin de long estude», (1403)
- «Книга про мінливість Фортуни» «Livre de la mutation de fortune», (1403)
- «Сказання про Пастушку» «Le dit de la pastoure», (1403)
- «Книга про діяння та добру природу мудрого короля Карла V», «Le Livre des fais et bonners meurs du sage roy Charles V», (1404)
- «Книга про Град Жіночий», «Le Livre de la cité des dames», (1405)
- «Книга про три чесноти або скарби Граду Жіночого», «Le Livre des trois vertus», (1405)
- «Видіння Христини», «L'Avision de Christine», (1405)
- «Книга про зброю та лицарство», «Le Livre des fais d'armes et de chevalerie», (1410)
- «Книга Миру», «Livre de paix», (1413)
- «Слово про Жанну Д'Арк», «Ditié de Jehanne d'Arc», (1429)
Вплив на фемінізм
Дві основні теми явно домінували в літературній творчості Пізанської: палкий патріотизм до Франції та права жінок. Прихильниця ладу у суспільстві, Христина Пізанська однією з перших переосмислює стійкі негативні стереотипи, що побутували у культурі середньовіччя, маючи витоки у періоді боротьби за утвердження церковного шлюбу. Письменниця піддає критиці антифеміністичну за суттю церковну ідеологію попередніх століть, надаючи власній позиції онтологічного звучання, розвінчує основи жінконенависництва, закріплені, зокрема, у зведеннях канонічного права.
Внесок Христини Пізанської у тодішні традиції комунікацій та вагомість її протидії засиллю чоловічного дискурсу важко переоцінити. Христина Пізанська була першою з жінок, хто зрозуміла, що вплив жінки буде реалізованим, коли мова її поєднає цінності цнотливості, доброчесності та стриманості. Її риторичні стратегії були об'єктом дослідження вчених протягом сторіч. Шліфуючи власні риторичні прийоми, Христина приохочувала жінок навчатися критичному мисленню та майстерності ведення розсудливих діалогів для протидії явищу мізогінії, яка мало місце у культурі пізнього середньовіччя. Сімона де Бовуар у 1949 році в «Другій статі» писала про твір «Послання до Бога Кохання»: «…вперше ми бачимо, як жінка здіймає перо на захист своєї статі». І саме це робить Христину Пізанську першою феміністкою Заходу.
Вплив Христини як суспільної діячки також вельми значний. Її авторитетне слово, звернуте до сучасників, закликало до миру, прогресивних реформ та перетворень. Письменниця в очах сучасників виглядає порадницею, охоронницею та миротворицею, блискуче демонструючи нащадкам виконання функцій, притаманних жіноцтву.
Сучасні студії
Творча спадщина Христини Пізанської — предмет вдячного поклоніння та дослідження сучасників. Найкращі представники й представниці людства звертаються до її творів, продовжуючи традиції й теми, які вона започаткувала як літературний трибун.
Дослідження творчості Пізанської тривають. Так з 2004 по 2009 рік велися студії рукописів та мови Пізанської на базі праць, які зберігаються у Національній бібліотеці Великої Британії. Ініціатор проекту — Единбурзький університет — та вчені провідних наукових установ світу отримали багато цінних результатів, які стосуються давньо- та середньофранцузької мови, історії, історії мініатюри тощо. У ході дослідження отримано високоякісні електронні копії давніх рукописів, створено популярні матеріали, досяжні сучасному читачеві.
Джерела
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Discogs — 2000.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Jenny Redfern, «Christine de Pisan and The Treasure of the City of Ladies: A Medieval Rhetorician and Her Rhetoric» in Lunsford, Andrea A, ed. Reclaiming Rhetorica: Women and in the Rhetorical Tradition(Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 1995), p. 74
- Успенская В. И. Теоретическая реабилитация женщин в произведениях Кристины Пизанской. Пособие к курсу по истории феминизма, 2003
- Earl Jeffrey Richards, ed, Reinterpreting Christine de Pizan (Athens, GA: University of Georgia Press, 1992), pp. 1-2
- Christine de Pizan, The Book of the City of Ladies, trans. by Rosalind Brown-Grant (London: Penguin Books, 1999), introduction
- Antoine-Guillaume-Bernard Schayes, Philip Blommaert. Messager des sciences historiques de Belgique. 1839, p. 314
- Willard, Charity C. Christine de Pizan: Her Life and Works. New York: Persea Books, 1984
- Willard1984 : 35-39
- Успенская В. И. Теоретическая реабилитация женщин в произведениях Кристины Пизанской, Пособие к курсу по истории феминизма,2003
- Jenny Redfern, «Christine de Pisan and The Treasure of the City of Ladies: A Medieval Rhetorician and Her Rhetoric» in Lunsford, Andrea A, ed. Reclaiming Rhetorica: Women and in the Rhetorical Tradition(Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 1995), p. 77
- Willard 1984 : 73
- Kelly, J. Early Feminist Theory and the Querelle des Femmes // Kelly, J. Women, History, and Theory. University of Chicago Press, 1984. P. 65-110. Переклад з англійської К. Лучініної и В. Успенської, стор. 11
- Maureen Quilligan, The Allegory of Female Authority: Christine de Pizan's «Cité des Dames» (New York: Cornell University Press, 1991), p. 40
- Філіп Контамін. Війна у середні віки. Переклад Карачинського А. Ю.
- Willard 1984 : 135
- Le Livre de la cité des dames, chap. 27
- Campbell, Karlyn K., Three Tall Women: Radical Challenges to Criticism, Pedagogy, and Theory, The Carroll C. Arnold Distinguished Lecture National Communication Association November 2001 Boston: Pearson Education Inc, 2003 p. 7
- Redfern 1995 : 87
- Christine de Pizan: An illuminated Voice By Doré Ripley, 2004 Accessed October 2007
- Le Livre de la cité des dames, chap. 8
- J. Huizsnga Herfsttij der middeleeuwen: studie over levens- en gedachtenvormen der veertiende en vijftiende eeuw in Frankrijk en de Nederlanden, p. 121
- Redfern 1995 : 80
- Jane Chance, Christine de Pizan's «Letter of Othea to Hector». The Focus Library on. Medieval Women. Newburyport, Mass: Focus Information Group, 1990
- Elizabeth Anne Mitchell, Christine de Pizan's Letter of Othéa. Literary Post of the Week, October 2011
- Willard 1984 : 205
- Willard 1984 : 207
- de Beauvoir, Simone, English translation 1953 (1989). The Second Sex. Vintage Books. p. 105. .
- Schneir, Miram, 1972 (1994). Feminism: The Essential Historical Writings. Vintage Books. p. xiv. .
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Христина Пізанська |
- Повна бібліографія робіт Христини Пізанської на сайті літературних архівів середньовіччя [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
Твори Христини Пізанської
- Христина Пізанська. «Книга про Град Жіночий». — на сайті Національної бібліотеки Франції, зацифрована, зображення високої роздільності.
- Сайт проекту Единбурзького університету з дослідження рукописів творів Христини Пізанської [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Твори Христини Пізанської, зацифровані та розміщені у межах проекту «Гутенберг» [Архівовано 21 серпня 2011 у WebCite] (англ.)
- (англ.)
- Песнь о Жанне д'Арк, перевод Лионидас З., Козинский А. 2019 [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Дослідження творчості та біографістика
- (англ.)
- Розділ «Христина Пізанська», «Історія французької літератури», К. Ловернья-Ганьєр, А. Попер, І. Сталлоне, Ж. Ваньє, переклад на російську Лєвіної, редакція Д. Берже [ 27 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сторінки бібліотеки герцога Бургундського, що стосуються творчості Христини Пізанської [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- (фр.)
- Антуан-Гійом-Бернар Шаєць, Філіп Блумайєр. Вісник історичних наук Бельгії, 1839 (фр.)
- Санжарова Г. Ф. Вплив внутрішньополітичної боротьби на формування національної свідомості середньовічної Франції (На прикладі творчості Христини Пізанської), ББК Т 63.3
- Башинська Л. В. Жінка в домашніх турботах: за творами авторів XIV—XV ст. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Стаття дослідниці творчості Елізабет Енн Мітчелл щодо сучасного бачення творчості Христини Пізанської [ 16 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristi na Piza nska fr Christine de Pizan 1363 Veneciya bl 1430 francuzka feministska pismennicya poetesa ta filosof piznogo serednovichchya italijskogo pohodzhennya yaka zhila ta pracyuvala pri dvori francuzkih koroliv Karla V Mudrogo Karla VI Prichinnogo Karla VII Zvityazhcya Za 30 richnij 1399 1429 tvorchij shlyah napisala 41 tvir cherez sho nini viznayetsya pershoyu profesijnoyu pismenniceyu sered zhinoctva Yevropi Hristina Pizanskafr Christine de PizanIm ya pri narodzhenni ital Cristina da PizzanoNarodilasya 1363 1 Veneciya Venecijska respublika 3 Pomerla 1431 1 Puassi Korolivstvo Franciya 4 Krayina FranciyaDiyalnist pismennicya poetesa perekladachka filosof women letter writerGaluz poeziya 5 literatura 5 i politika 5 Znannya mov serednofrancuzka serednovichna latina italijska francuzka 5 6 i latina 5 Magnum opus Kniga pro Grad Zhinochij d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Lais d d d i dBatko dRodichi dDiti d i dAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Kniga pro Grad Zhinochij vvazhayetsya provisniceyu suchasnogo feminizmu pershoyu avtoritetnoyu praceyu yaka kinula viklik zhinkonenavisnictvu zagrozlivim ta prinizlivim klishe shodo zhinok poshirenim u kulturi serednovichchya Vshanovana na Poversi spadshini Dzhudi Chikago Svoyeyu literaturnoyu polemikoyu Hristina zdobula reputaciyu intelektualki zdatnoyi dokazovo obstoyuvati prava zhinok ta zahishati vlasni vimogi u povnistyu cholovichomu literaturnomu seredovishi Do dumki Pizanskoyi prisluhalisya vona mala velicheznij avtoritet tvori yiyi bagatokratno perepisuvalisya dlya bibliotek zokrema korolivskih Na zaproshennya gercogiv Burbonskogo ta Burgundskogo vona brala uchast u Sudah lyubovi Pidtrimuvana znatnimi pokrovitelyami francuzkoyi ta anglijskoyi koron Pizanska znachno vplinula j na anglijsku poeziyu p yatnadcyatogo storichchya Uspih Hristini Pizanskoyi yak pismennici poyasnyuyetsya shirokim vikoristannyam u pismi stilovih novacij ta volodinnyam tehnikoyu ritoriki za dopomogoyu yakoyi vona vdalo vela kritichnu superechku zi znanimi pismennikami sered yakih Zhan de Men vidomij svoyim zhinkonenavisnictvom yake poshiryuvav u vlasnih tvorah U HH st praci Pizanskoyi vidnovili znachushist zavdyaki zusillyam takih diyachiv i diyachok yak Prepodobnij Kenon Villard graf Dzheffri Richard ta Simona de Bovuar Hristinu Pizansku rozglyadayut yak pershu z feministok yakij vdalosya vikoristovuyuchi doskonalij movnij instrumentarij donesti sho zhinki zarivno z cholovikami vikonuyut vazhlivu suspilnu rol Hristina Pizanska pidnosit vlasni tvori Izabeli Bavarskij miniatyura Britanska bibliotekaZhittyepisNarodilasya u Veneciyi 1363 roku Na toj chas yiyi batko Tomazo di Benvenuto de Pizzano majbutnye pridvorne im ya Tomas de Pizan rodove prizvishe pohodit vid nazvi mistechka Pizzano pobilya Bolonyi buv likarem astrologom ta radnikom Venecijskoyi respubliki Skoro pislya narodzhennya donki de Pizan prijnyav zaproshennya vid korolya Franciyi Karla V yakij zaproponuvav jomu misce korolivskogo astrologa alhimika ta likarya Pridvorna atmosfera najkrashim chinom spriyala intelektualnim zapitam Hristini Vona uspishno zajmalasya samoosvitoyu porinayuchi u vivchennya mov vidkrivayuchi dlya sebe klasikiv ta gumanistiv epohi Rannogo Vidrodzhennya u rozkishnomu korolivskomu arhivi Karla V yakij mistiv velicheznu kilkist rukopisiv P yatnadcyati rokiv Hristina uzyala shlyub z dvadcyatip yatirichnim Etyenom Kastelyem suddeyu korolivskogo sudu Nastupne desyatirichchya staye tragichnim dlya neyi pomiraye korol Karl V i dohid rodini suttyevo zmenshuyetsya Vmiraye batko Hristini 1387 a zatim perebuvayuchi u vid yizdi vid epidemiyi pomiraye yiyi cholovik voseni 1390 Udova zalishayetsya z troma ditmi obtyazhena borgami sho yih zalishiv cholovik i ce zmushuye yiyi vdatisya do zarobitkiv Intelektualni zdibnosti ta avtoritet vidkrivayut yij shlyah do tvorchosti Svidome ditinstvo i zhittya pismennici projshli u Parizhi ta abatstvi Puassi tozh movoyu yiyi tvoriv stala serednofrancuzka U 1397 roci dochka Mari otrimavshi posag vid korolya zalishila Hristinu vid yihala do abatstva ta prijnyala postrig Sin Hristini stav do sluzhbi rodovitomu anglijskomu lordu Sama Hristina otrimala zaproshennya zhiti v Angliyi pri dvori prote vidhilila jogo i cherez deyakij chas zalishila Parizh i provela 11 rokiv u monastiri mayuchi bilshe chasu dlya literaturnoyi tvorchosti ta studij z istoriyi filosofiyi mifologiyi pisan Otciv Cerkvi Vvazhala sebe shaslivoyu bo Bog nadiliv yiyi darom lyubovi do vchennya Tochna data smerti Hristini Pizanskoyi nevidoma Literaturna diyalnistHristina Pizanska zachituye napisane do grupi cholovikiv Ranni kurtuazni tvori Hristini Pizanskoyi svidchat pro yiyi visoku obiznanist shodo zvichayiv ta modi aristokratichnogo suspilstva tih chasiv zokrema shodo formi lyubovnih stosunkiv mizh zhinkoyu ta yiyi licarem yaka nabula nazvi galantnogo kohannya Yiyi alegorichni j povchalni traktati misyat biografichnu informaciyu pro zhittya ta pomisli intimni ta feministichni rozdumi nablizhayutsya do tradicij vchenih sholastikiv mifologiyu legendi ta istoriyu yakih vona uspadkuvala vid uchenih klerikaliv ta u zhanrah vishukanih abo sholastichnih vishodyat do majsternosti francuzkih ta italijskih poetiv tih chasiv yakimi vona zahoplyuvalasya Na pochatku tvorchogo shlyahu Hristina zvertayetsya do zhanru lyubovnoyi baladi chim privertaye uvagu zamozhnih pokroviteliv cholovikiv intriguye yavishe zhinki pismennici i voni zvertayutsya do neyi z prohannyami zamovlennyami shodo virshovanih opisiv yih romantichnih prigod Period kurtuaznoyi tvorchosti buv plidnim v chas z 1393 po 1412 roki Hristina napisala ponad trista balad i bezlich nevelichkih virshovanih tvoriv riznih form rondo virele tosho Vijti za mezhi statusu pridvornoyi literatorki v status pismennici sho zajmayetsya pitannyami polozhennya zhinok ta ulashtuvannya suspilstva Hristini dozvolila yiyi uchast u literaturnij polemici 1401 1402 rokiv Hristina rozv yazuye gostrosocialnu diskusiyu na literaturnomu grunti dovkola visokohudozhnogo tvoru tih chasiv Roman pro Troyandu pochavshi obgovorennya literaturnoyi cinnosti vnesku odnogo z avtoriv Zhana de Mona Napisanij u 13 st roman u chastini dodanij de Monom glumivsya nad tradiciyami kurtuaznogo kohannya zobrazhuyuchi zhinok nikim inshimi yak spokusnicyami mistiv chislenni nepristojni invektivi spryamovani proti zhinoctva yavlyayuchi soboyu manifest zhinkonenavisnictva Hristina osoblivo nagoloshuvala nepripustimist vikoristannya vulgarnih alegorij sho yih privnis u poemu de Mon stverdzhuyuchi sho provedennya podibnih ototozhnen ye shelmuvannyam prirodnoyi sutnosti seksualnosti sho taka mova ye nepripustimoyu dlya zobrazhennya personazhok zokrema madam Rozsudlivosti Hristina stverdzhuvala sho shlyahetni dami ne vzhivayut podibnu movu Pitannya literaturnih zdibnostej Zhana de Mona skoro vtratilo aktualnist postupivshis providnij ideyi nepravdivomu i prinizlivomu zmalyuvannyu zhinochoyi sutnosti u literaturnih tvorah Rozpochati Pizanskoyu debati trivali bagato rokiv za yiyi zhittya i perezhivshi pismennicyu tochilisya bilshe chotiroh vikiv oformivshis u kulturologichnij fenomen spir shodo zhinoctva querelle des femmes PraciNapisane Hristinoyu vrazhaye kilkistyu ta zhanrovim riznomanittyam lirichna poeziya parafrazi latinskih avtoriv Seneki Plutarha Valeriya Maksimusa didaktika literaturna kritika pobutovi rekomendaciyi dlya licariv ta dam mirotvorchi zvernennya do mozhnovladciv ta koronovanih osib rekomendacijni traktati shodo upravlinnya suspilstvom ta z inshih vazhlivih suspilnih problem pro reformuvannya armiyi pro shkodu rozkolu cerkvi pomisnih chvar gromadyanskoyi vijni tosho Yiyi erudiciya gruntovni znannya ta gospodarska starlivist opuklo proyavlyayutsya u tekstah tak u tvori Kniga bojovih ta licarskih diyan rekomendaciyi shodo vedennya bojovih dij detalizovano azh do kilkosti neobhidnih garmat ta vagi snaryadiv Hristina poznajomila francuzke suspilstvo z tvorami Dante Petrarki Bokkachcho zvertalasya do populyarizaciyi filosofskih astronomichnih i medichnih znan do istorichnih doslidzhen Kniga pro Grad Zhinochij Ilyustraciya do rukopisu Kniga pro Grad Zhinochij XV storichchya Nacionalna biblioteka Franciyi Parizh U 1403 roci Hristina Pizanska zavershuye svoyi najuspishnishi literaturni tvori Kniga pro Grad Zhinochij ta Kniga pro tri chesnoti abo skarbi Zhinochogo Gradu Pershij z tvoriv opisuye vklad zhinoctva minulih vikiv u stanovlennya suspilstva U Knizi pro Grad Zhinochij opisuyetsya simvolichne misto mriyi de zhinki otrimayut nalezhnu ocinku ta zahist tut Hristina vivodit tri alegorichni figuri Rozsudlivist Spravedlivist ta Poryadnist Po cherzi veduchi dialog z kozhnoyu z muz poetesa deklaruye zhinochij poglyad na ulashtuvannya suspilstva tih chasiv Razom voni obgovoryuyut pitannya vazhlivi dlya usih zhinok Tekst ye viklyuchno zhinochim svidoctvom tverdzhennya ta dumki pritamanni zhinoctvu tih chasiv prikladi z zhinochogo zhittya Vustami Rozsudlivosti Hristina Pizanska stverdzhuye sho zhinki ye obiznanimi menshe za cholovikiv poza vsyakim sumnivom cherez te sho voni ne berut uchasti v riznomanitnih pracyah a sidyachi vdoma zajmayutsya gospodarstvom todi yak dlya rozumnoyi istoti nemaye nichogo povchalnishogo nizh nadbannya dosvidu cherez uchast u spravah sho peresudi shodo zhinok ye mozhlivimi ta stijkimi tilki cherez nemozhlivist dlya zhinok sprostuvati yih u dialogah de dominuyut choloviki Vdavshis do ciyeyi praci Hristina pragnula donesti istinu pro zhinochu chastinu lyudstva na protivagu negativnim perekonannyam yaki vona sposterigala u todishnij literaturi Vidnajdena forma literaturnih dialogiv z muzami pramateryami dopomogla pismennici bliskuche virishiti zadachu pidnesennya zhinok ta yih chesnot Kniga pro tri chesnoti abo skarbi Gradu Zhinochogo Kniga pro tri chesnoti abo skarbi Zhinochogo Gradu logichne prodovzhennya poklikane nastanoviti zhinok usih suspilnih verstv yak same slid zroshuvati u sobi cinni duhovni yakosti ta vikonuvati vlasni obov yazki shobi duh zhinkonenavisnictva ne roz yidav suspilstvo Tut Hristina perekonlivo dovodit korisnist zhinochih porad ta yih povsyakdennoyi praci nagoloshuye sho zhinki mayut viznavati zdibnosti cholovikiv pidtrimuyuchi rodinnij lad Taka zhinocha zdatnist na dumku pismennici ye zaporukoyu virnogo miscya zhinki mizh povagoyu yiyi gospodarya ta neobhidnistyu shlyubnoyi pokori Hristina napolyagaye sho plitkuvannya rujnuye chest ta sestrinski vidnosini mizh zhinkami sho uminnya vesti besidu maye stati instrumentom kozhnoyi poryadnoyi zhinki Kniga pro tri chesnoti abo skarbi Zhinochogo Gradu ye zahoplyuyuchim istorichnim dokumentom znajomit iz serednovichnimi zvichayami Tekstove polotno vidbivaye tradiciyi ta cinnosti vsih prosharkiv todishnogo zhinoctva vid shlyahetnih dam kupeckih zhon ta udovic do prostolyudinok rabin ta povij Pracyuyuchi nad Skarbami Hristina zvertalasya po dopomogu brala konsultaciyi predstavnic riznih suspilnih kil pro sho zaznacheno u rukopisi Veduchi polemiku shodo sprijnyattya zhinki Hristina tlumachit vzayemni vidnosini ta roli cholovika i zhinki roz yasnyuye najtipovishi pomilki z privodu zhinochoyi prirodi viyavlyaye ta vikorinyuye zhinkonenavisnictvo Uchasnicya Sudiv Kohannya vona postulyuye Bog stvoriv absolyutno odnakovi tak samo blagi j blagorodni dushi dlya cholovichogo ta zhinochogo tila Prya dovkola romanu pro Troyandu Tvir Prya dovkola romanu pro Troyandu mistit vidpovid Hristini Zhanovi de Montre yakij obstoyuvav mizoginni nastroyi literaturnogo tvoru Roman pro Troyandu i bagato pisav na jogo zahist Hristina pochinaye knigu z togo sho viznaye svogo oponenta majstrom ritoriki proti yakogo vona ye zhinkoyu hoch i nedosvidchenoyu prote takoyu sho maye tonki vidchuttya ta zhive sprijnyattya Takim tonkim zahisnim prijomom Hristina pom yakshuye svij nastupnij ton U teksti vona virtuozno vikoristovuye ritorichnu strategiyu obertannya smisliv obigravannya yih vidtinkiv vidomu yak antifrazis Nadali poetesa vdoskonalyuye vlasni ritorichni tehniki na pismi Poslannya Bozhestvu Rozsudlivosti vid Gektora Robota Poslannya Bozhestvu Rozsudlivosti vid Gektora yavlyaye soboyu literaturno filosofsku interpretaciyu 100 pritch ta opovidok zapozichenih z greckoyi ta rimskoyi mifologiyi zokrema z Metamorfoz Ovidiya Pismennicya majsterno unifikuvala klasichni teksti nadavshi yim yedinoyi strukturi kozhna opovidka pochinayetsya stislim virshovanim vikladom zmistu mistit povchalni tlumachennya ta nastanovi sho viplivayut z syuzhetu i zakinchuyetsya citatoyu z greckih filosofiv Naprikinci Hristina podaye alegorichni sentenciyi zakinchuyuchi cituvannyam Otciv Cerkvi ta Svyatogo Pisma Cherez svij povchalnij harakter cej trud buv odnim z najpopulyarnishih protyagom XIV XV vikiv vitrimav dekilka drukovanih vidan perekladavsya na inshi movi do nashih dniv dijshlo bilshe soroka rukopisiv p yatnadcyatogo stolittya Slovo pro Zhannu d Ark Ostannoyu robotoyu stala poema Slovo pro Zhannu d Ark de pismennicya vshanovuye suchasnicyu divchinu z prostogo narodu yaka vikonala velichnu socialnu rol zorganizuvavshi sili francuzkogo oporu proti anglijskoyi vijskovoyi navali U napisanomu v 1429 roci skazanni pismennicya torzhestvuye z privodu yavisha Zhanni d Ark zhinki voyenachalnici yaka bliskuche vipravdala ideologiyu Hristini vinagorodivshi yiyi zusillya iz zahistu zhinochoyi stati Krim vlasne literaturnih yakostej poema skladaye cinne istorichne svidoctvo ce yedine pismove svidchennya pro Zhannu d Ark viklyuchayuchi dokumenti sudovoyi spravi Pislya zavershennya cogo gruntovnogo tvoru Hristina u vici shistdesyati p yati rokiv yak vidayetsya virishuye zakinchiti literaturnu kar yeru BibliografiyaVibrana bibliografiya Hristini Pizanskoyi Poslannya do Boga Kohannya L Epistre au Dieu d amours 1399 Poslannya Bozhestvu Rozsudlivosti vid Gektora L Epistre de Othea a Hector 1399 1400 Skazannya pro Troyandu Dit de la Rose 1402 Kniga sta balad rondo ta virele pro Damu ta yiyi Lyub yaznogo Cent Ballades d Amant et de Dame Virelyas Rondeaux 1402 Dovga put uchennya Le Chemin de long estude 1403 Kniga pro minlivist Fortuni Livre de la mutation de fortune 1403 Skazannya pro Pastushku Le dit de la pastoure 1403 Kniga pro diyannya ta dobru prirodu mudrogo korolya Karla V Le Livre des fais et bonners meurs du sage roy Charles V 1404 Kniga pro Grad Zhinochij Le Livre de la cite des dames 1405 Kniga pro tri chesnoti abo skarbi Gradu Zhinochogo Le Livre des trois vertus 1405 Vidinnya Hristini L Avision de Christine 1405 Kniga pro zbroyu ta licarstvo Le Livre des fais d armes et de chevalerie 1410 Kniga Miru Livre de paix 1413 Slovo pro Zhannu D Ark Ditie de Jehanne d Arc 1429 Vpliv na feminizmDvi osnovni temi yavno dominuvali v literaturnij tvorchosti Pizanskoyi palkij patriotizm do Franciyi ta prava zhinok Prihilnicya ladu u suspilstvi Hristina Pizanska odniyeyu z pershih pereosmislyuye stijki negativni stereotipi sho pobutuvali u kulturi serednovichchya mayuchi vitoki u periodi borotbi za utverdzhennya cerkovnogo shlyubu Pismennicya piddaye kritici antifeministichnu za suttyu cerkovnu ideologiyu poperednih stolit nadayuchi vlasnij poziciyi ontologichnogo zvuchannya rozvinchuye osnovi zhinkonenavisnictva zakripleni zokrema u zvedennyah kanonichnogo prava Vnesok Hristini Pizanskoyi u todishni tradiciyi komunikacij ta vagomist yiyi protidiyi zasillyu cholovichnogo diskursu vazhko pereociniti Hristina Pizanska bula pershoyu z zhinok hto zrozumila sho vpliv zhinki bude realizovanim koli mova yiyi poyednaye cinnosti cnotlivosti dobrochesnosti ta strimanosti Yiyi ritorichni strategiyi buli ob yektom doslidzhennya vchenih protyagom storich Shlifuyuchi vlasni ritorichni prijomi Hristina priohochuvala zhinok navchatisya kritichnomu mislennyu ta majsternosti vedennya rozsudlivih dialogiv dlya protidiyi yavishu mizoginiyi yaka malo misce u kulturi piznogo serednovichchya Simona de Bovuar u 1949 roci v Drugij stati pisala pro tvir Poslannya do Boga Kohannya vpershe mi bachimo yak zhinka zdijmaye pero na zahist svoyeyi stati I same ce robit Hristinu Pizansku pershoyu feministkoyu Zahodu Vpliv Hristini yak suspilnoyi diyachki takozh velmi znachnij Yiyi avtoritetne slovo zvernute do suchasnikiv zaklikalo do miru progresivnih reform ta peretvoren Pismennicya v ochah suchasnikiv viglyadaye poradniceyu ohoronniceyu ta mirotvoriceyu bliskuche demonstruyuchi nashadkam vikonannya funkcij pritamannih zhinoctvu Suchasni studiyiTvorcha spadshina Hristini Pizanskoyi predmet vdyachnogo pokloninnya ta doslidzhennya suchasnikiv Najkrashi predstavniki j predstavnici lyudstva zvertayutsya do yiyi tvoriv prodovzhuyuchi tradiciyi j temi yaki vona zapochatkuvala yak literaturnij tribun Doslidzhennya tvorchosti Pizanskoyi trivayut Tak z 2004 po 2009 rik velisya studiyi rukopisiv ta movi Pizanskoyi na bazi prac yaki zberigayutsya u Nacionalnij biblioteci Velikoyi Britaniyi Iniciator proektu Edinburzkij universitet ta vcheni providnih naukovih ustanov svitu otrimali bagato cinnih rezultativ yaki stosuyutsya davno ta serednofrancuzkoyi movi istoriyi istoriyi miniatyuri tosho U hodi doslidzhennya otrimano visokoyakisni elektronni kopiyi davnih rukopisiv stvoreno populyarni materiali dosyazhni suchasnomu chitachevi DzherelaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Istituto dell Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line d Track Q65921422d Track Q3803714 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Discogs 2000 d Track Q504063 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Jenny Redfern Christine de Pisan and The Treasure of the City of Ladies A Medieval Rhetorician and Her Rhetoric in Lunsford Andrea A ed Reclaiming Rhetorica Women and in the Rhetorical Tradition Pittsburgh University of Pittsburgh Press 1995 p 74 Uspenskaya V I Teoreticheskaya reabilitaciya zhenshin v proizvedeniyah Kristiny Pizanskoj Posobie k kursu po istorii feminizma 2003 Earl Jeffrey Richards ed Reinterpreting Christine de Pizan Athens GA University of Georgia Press 1992 pp 1 2 Christine de Pizan The Book of the City of Ladies trans by Rosalind Brown Grant London Penguin Books 1999 introduction Antoine Guillaume Bernard Schayes Philip Blommaert Messager des sciences historiques de Belgique 1839 p 314 Willard Charity C Christine de Pizan Her Life and Works New York Persea Books 1984 Willard1984 35 39 Uspenskaya V I Teoreticheskaya reabilitaciya zhenshin v proizvedeniyah Kristiny Pizanskoj Posobie k kursu po istorii feminizma 2003 Jenny Redfern Christine de Pisan and The Treasure of the City of Ladies A Medieval Rhetorician and Her Rhetoric in Lunsford Andrea A ed Reclaiming Rhetorica Women and in the Rhetorical Tradition Pittsburgh University of Pittsburgh Press 1995 p 77 Willard 1984 73 Kelly J Early Feminist Theory and the Querelle des Femmes Kelly J Women History and Theory University of Chicago Press 1984 P 65 110 Pereklad z anglijskoyi K Luchininoyi i V Uspenskoyi stor 11 Maureen Quilligan The Allegory of Female Authority Christine de Pizan s Cite des Dames New York Cornell University Press 1991 p 40 Filip Kontamin Vijna u seredni viki Pereklad Karachinskogo A Yu Willard 1984 135 Le Livre de la cite des dames chap 27 Campbell Karlyn K Three Tall Women Radical Challenges to Criticism Pedagogy and Theory The Carroll C Arnold Distinguished Lecture National Communication Association November 2001 Boston Pearson Education Inc 2003 p 7 Redfern 1995 87 Christine de Pizan An illuminated Voice By Dore Ripley 2004 Accessed October 2007 Le Livre de la cite des dames chap 8 J Huizsnga Herfsttij der middeleeuwen studie over levens en gedachtenvormen der veertiende en vijftiende eeuw in Frankrijk en de Nederlanden p 121 Redfern 1995 80 Jane Chance Christine de Pizan s Letter of Othea to Hector The Focus Library on Medieval Women Newburyport Mass Focus Information Group 1990 Elizabeth Anne Mitchell Christine de Pizan s Letter of Othea Literary Post of the Week October 2011 Willard 1984 205 Willard 1984 207 de Beauvoir Simone English translation 1953 1989 The Second Sex Vintage Books p 105 ISBN 0 679 72451 6 Schneir Miram 1972 1994 Feminism The Essential Historical Writings Vintage Books p xiv ISBN 0 679 75381 8 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Hristina Pizanska Povna bibliografiya robit Hristini Pizanskoyi na sajti literaturnih arhiviv serednovichchya 26 listopada 2012 u Wayback Machine fr Tvori Hristini Pizanskoyi Hristina Pizanska Kniga pro Grad Zhinochij na sajti Nacionalnoyi biblioteki Franciyi zacifrovana zobrazhennya visokoyi rozdilnosti Sajt proektu Edinburzkogo universitetu z doslidzhennya rukopisiv tvoriv Hristini Pizanskoyi 2 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Tvori Hristini Pizanskoyi zacifrovani ta rozmisheni u mezhah proektu Gutenberg Arhivovano 21 serpnya 2011 u WebCite angl angl Pesn o Zhanne d Ark perevod Lionidas Z Kozinskij A 2019 26 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Doslidzhennya tvorchosti ta biografistika angl Rozdil Hristina Pizanska Istoriya francuzkoyi literaturi K Lovernya Ganyer A Poper I Stallone Zh Vanye pereklad na rosijsku Lyevinoyi redakciya D Berzhe 27 travnya 2012 u Wayback Machine ros Storinki biblioteki gercoga Burgundskogo sho stosuyutsya tvorchosti Hristini Pizanskoyi 10 bereznya 2016 u Wayback Machine fr fr Antuan Gijom Bernar Shayec Filip Blumajyer Visnik istorichnih nauk Belgiyi 1839 fr Sanzharova G F Vpliv vnutrishnopolitichnoyi borotbi na formuvannya nacionalnoyi svidomosti serednovichnoyi Franciyi Na prikladi tvorchosti Hristini Pizanskoyi BBK T 63 3 Bashinska L V Zhinka v domashnih turbotah za tvorami avtoriv XIV XV st Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Stattya doslidnici tvorchosti Elizabet Enn Mitchell shodo suchasnogo bachennya tvorchosti Hristini Pizanskoyi 16 chervnya 2013 u Wayback Machine angl