Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олімпія де Гуж (фр. Olympe de Gouges), власне Марі Гуз (фр. Marie Gouze) (7 травня 1748, Монтобан, Тарн і Гаронна, Франція — 3 листопада 1793, Париж, Іль-де-Франс, Франція) — французька письменниця і журналістка, політична діячка, революціонерка, феміністка, авторка «Декларації прав жінки й громадянки» (1791).
| Олімпія де Гуж | |
|---|---|
| фр. Olympe de Gouges | |
 Олімпія де Гуж | |
| Ім'я при народженні | фр. Marie Gouze |
| Псевдо | Olympe de Gouges |
| Народилася | 7 травня 1748 Монтобан, Тарн і Гаронна, Франція |
| Померла | 3 листопада 1793 (45 років) Париж, Іль-де-Франс, Франція ·обезголовлення[1] |
| Громадянство |  Франція |
| Діяльність | драматург, журналістка, філософ, письменниця, політична діячка, авторка |
| Галузь | аболіціонізм і фемінізм |
| Відома завдяки | письменниця, журналістка, політичний діяч, феміністка |
| Знання мов | французька і окситанська[2] |
| Членство | d |
| Magnum opus | Декларація прав жінки і громадянки і Q25389160? |
| Партія | жирондисти |
| Конфесія | деїзм |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| |
Розпочала свою кар'єру драматурга на початку 1780-х. Після того як у Франції почало зростати політичне напруження, де Гуж проявляла все більшу і більшу зацікавленість політикою. Вона стала активним захисником та борцем за поліпшення становища рабів у колоніях. Водночас вона почала писати політичні памфлети. Сьогодні вона, мабуть, найбільш відома як діяч раннього феміністичного руху, який відстоював погляди, щоб французьким жінкам були надані ті ж права, що і французьким чоловікам. Вона була страчена на гільйотині під час терору через її нападки на режим Робесп'єра та через її тісний зв'язок з жирондистами.
Життєпис
Марі Гуз народилась в дрібнобуржуазній сім'ї у 1748 році в Монтобані, Тарн і Гаронна на південному заході Франції. Її батько був м'ясником, а мати була дочкою торговця тканинами. Однак вона вірила розповідям матері, згідно з якими вона була незаконнонародженою дочкою поета , відомого полемікою з Вольтером. Відмова від Марі Гуз вочевидь вплинула на її пристрасний захист прав незаконнонароджених дітей.
1765 року вийшла заміж за Луї Обрі, який приїхав з Парижа з новим інтендантом міста. Це не був шлюб по любові. Гуз сказала у власному напівавтобіографічному романі (фр. Mémoire de Madame de Valmont contre la famille de Flaucourt): «Я вийшла заміж за людину, яку я не любила і який не був ні багатим, ні добре народженим. Я була принесена у жертву без будь-якої причини, які могли б надолужити відразу, яку я відчуваю до цієї людини». Її чоловік помер через рік, і у 1770 році вона переїхала в Париж зі своїм сином, П'єром, і взяла ім'я Олімпія де Гуж.
1773 року, за словами її біографа Олів'є Блана, вона зустріла багатого чоловіка Жака Бетрікса де Розьера (фр. Jacques Biétrix de Rozières), з яким вона мала тривалі відносини, що закінчились в період революції. Вона була учасником багатьох художніх та філософських , де вона познайомилась з багатьма письменниками, зокрема , , Ніколя Шамфором, а також майбутніми політиками Жаком Бріссо та Ніколя Кондорсе. Вона часто була запрошеною до салонів , та графині . Вона була пов'язана з масонською ложею , яку було створено її другом (фр. Michel de Cubières).
У 1774 році написала аболіціоністську п'єсу «Поневолення негрів» (опубліковану в 1789 році). У 1771 році увійшла до складу , який виступав за політичне та юридичне рівноправ'я жінок і чоловіків. Члени клубу часто збирались у Софі де Кондорсе, дружини відомого філософа і математика Ніколя де Кондорсе. Того ж року у відповідь на Декларацію прав людини й громадянина вона написала Декларацію прав жінки й громадянки. Нею було написано Contrat Social (Суспільний договір, названий на честь відомої роботи Жана-Жака Руссо), що пропонував шлюб на основі гендерної рівності.
Слідом за Монтеск'є відстоювала принцип поділу влади. Як переконана противниця смертної кари, протестувала проти смертного вироку Людовику XVI. Перебувала в опозиції Робесп'єру і Марату. Її спрямований проти якобінців політичний памфлет «Три урни» (1793) спричинив її арешт, а потім — за вироком революційного трибуналу — смертну кару за допомогою гільйотини.
Сім'я
Після її смерті, за словами Олів'є Блана, її син генерал П'єр Обрі де Гуж переїхав в Гаяну з дружиною і п'ятьма дітьми. Він помер у 1802 році, після чого, його вдова намагалася повернутися до Франції, але померла на борту судна під час її повернення. У Гваделупі двоє його дочок одружились: Марі Гіацинт Женев'єв де Гуж на англійському офіцері (капітані Вільямі Вуді), а Шарлотта де Гуж, на американському політику Роберті Селдені Гарнетті, Сполучених Штатів, у якого були плантації в Вірджинії.
Визнання
- Життю Олімпії де Гуж присвячений роман Женев'єви Шовель «Олімпія» (1987).
- У 1989 році композицію на її честь створив .
- 6 березня 2006 одна з паризьких площ (3-й округ), була названа ім'ям Олімпії де Гуж.
- Її ім'я носять також декілька навчальних закладів у різних містах Франції (Монпельє, Ренн, Тулуза) та театр в Монтобані.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Олімпія де Гуж |
Примітки
- Cot E. Olympe de Gouges : entre histoire et mémoire XVIIIème siècle et XXIème siècle
- https://enut.ee/files/ariadne-2016.pdf
- Paul, Pauline; (translated by Kai Artur Diers) (2 червня 1989). I Foresaw it All: The Amazing Life and Oeuvre of Olympe de Gouges. Die Zeit. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2011. (англ.) (див. також дану статтю [ 19 жовтня 2004 у Wayback Machine.]) (англ.)
- Noack, Paul (1992). Olympe de Gouges, 1748-1793: Kurtisane und Kampferin fur die Rechte der Frau (German) . Deutscher Taschenbuch Verlag. с. 31. ISBN . (нім.)
- Blanc, Olivier (2003). Marie-Olympe de Gouges (French) . Paris: Editions René Viénet. (фр.)
Джерела
Посилання
- Декларація прав жінки і громадянки[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olimpiya de Guzh fr Olympe de Gouges vlasne Mari Guz fr Marie Gouze 7 travnya 1748 Montoban Tarn i Garonna Franciya 3 listopada 1793 Parizh Il de Frans Franciya francuzka pismennicya i zhurnalistka politichna diyachka revolyucionerka feministka avtorka Deklaraciyi prav zhinki j gromadyanki 1791 Olimpiya de Guzhfr Olympe de GougesOlimpiya de GuzhIm ya pri narodzhennifr Marie GouzePsevdoOlympe de GougesNarodilasya7 travnya 1748 1748 05 07 Montoban Tarn i Garonna FranciyaPomerla3 listopada 1793 1793 11 03 45 rokiv Parizh Il de Frans Franciya obezgolovlennya 1 Gromadyanstvo FranciyaDiyalnistdramaturg zhurnalistka filosof pismennicya politichna diyachka avtorkaGaluzabolicionizm i feminizmVidoma zavdyakipismennicya zhurnalistka politichnij diyach feministkaZnannya movfrancuzka i oksitanska 2 ChlenstvodMagnum opusDeklaraciya prav zhinki i gromadyanki i Q25389160 PartiyazhirondistiKonfesiyadeyizmU shlyubi zdDitidAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Rozpochala svoyu kar yeru dramaturga na pochatku 1780 h Pislya togo yak u Franciyi pochalo zrostati politichne napruzhennya de Guzh proyavlyala vse bilshu i bilshu zacikavlenist politikoyu Vona stala aktivnim zahisnikom ta borcem za polipshennya stanovisha rabiv u koloniyah Vodnochas vona pochala pisati politichni pamfleti Sogodni vona mabut najbilsh vidoma yak diyach rannogo feministichnogo ruhu yakij vidstoyuvav poglyadi shob francuzkim zhinkam buli nadani ti zh prava sho i francuzkim cholovikam Vona bula strachena na giljotini pid chas teroru cherez yiyi napadki na rezhim Robesp yera ta cherez yiyi tisnij zv yazok z zhirondistami ZhittyepisMari Guz narodilas v dribnoburzhuaznij sim yi u 1748 roci v Montobani Tarn i Garonna na pivdennomu zahodi Franciyi Yiyi batko buv m yasnikom a mati bula dochkoyu torgovcya tkaninami Odnak vona virila rozpovidyam materi zgidno z yakimi vona bula nezakonnonarodzhenoyu dochkoyu poeta vidomogo polemikoyu z Volterom Vidmova vid Mari Guz vochevid vplinula na yiyi pristrasnij zahist prav nezakonnonarodzhenih ditej 1765 roku vijshla zamizh za Luyi Obri yakij priyihav z Parizha z novim intendantom mista Ce ne buv shlyub po lyubovi Guz skazala u vlasnomu napivavtobiografichnomu romani fr Memoire de Madame de Valmont contre la famille de Flaucourt Ya vijshla zamizh za lyudinu yaku ya ne lyubila i yakij ne buv ni bagatim ni dobre narodzhenim Ya bula prinesena u zhertvu bez bud yakoyi prichini yaki mogli b nadoluzhiti vidrazu yaku ya vidchuvayu do ciyeyi lyudini Yiyi cholovik pomer cherez rik i u 1770 roci vona pereyihala v Parizh zi svoyim sinom P yerom i vzyala im ya Olimpiya de Guzh 1773 roku za slovami yiyi biografa Oliv ye Blana vona zustrila bagatogo cholovika Zhaka Betriksa de Rozera fr Jacques Bietrix de Rozieres z yakim vona mala trivali vidnosini sho zakinchilis v period revolyuciyi Vona bula uchasnikom bagatoh hudozhnih ta filosofskih de vona poznajomilas z bagatma pismennikami zokrema Nikolya Shamforom a takozh majbutnimi politikami Zhakom Brisso ta Nikolya Kondorse Vona chasto bula zaproshenoyu do saloniv ta grafini Vona bula pov yazana z masonskoyu lozheyu yaku bulo stvoreno yiyi drugom fr Michel de Cubieres Strata Olimpiyi de Guzh U 1774 roci napisala abolicionistsku p yesu Ponevolennya negriv opublikovanu v 1789 roci U 1771 roci uvijshla do skladu yakij vistupav za politichne ta yuridichne rivnoprav ya zhinok i cholovikiv Chleni klubu chasto zbiralis u Sofi de Kondorse druzhini vidomogo filosofa i matematika Nikolya de Kondorse Togo zh roku u vidpovid na Deklaraciyu prav lyudini j gromadyanina vona napisala Deklaraciyu prav zhinki j gromadyanki Neyu bulo napisano Contrat Social Suspilnij dogovir nazvanij na chest vidomoyi roboti Zhana Zhaka Russo sho proponuvav shlyub na osnovi gendernoyi rivnosti Slidom za Montesk ye vidstoyuvala princip podilu vladi Yak perekonana protivnicya smertnoyi kari protestuvala proti smertnogo viroku Lyudoviku XVI Perebuvala v opoziciyi Robesp yeru i Maratu Yiyi spryamovanij proti yakobinciv politichnij pamflet Tri urni 1793 sprichiniv yiyi aresht a potim za virokom revolyucijnogo tribunalu smertnu karu za dopomogoyu giljotini General P yer Obri de GuzhSim yaPislya yiyi smerti za slovami Oliv ye Blana yiyi sin general P yer Obri de Guzh pereyihav v Gayanu z druzhinoyu i p yatma ditmi Vin pomer u 1802 roci pislya chogo jogo vdova namagalasya povernutisya do Franciyi ale pomerla na bortu sudna pid chas yiyi povernennya U Gvadelupi dvoye jogo dochok odruzhilis Mari Giacint Zhenev yev de Guzh na anglijskomu oficeri kapitani Vilyami Vudi a Sharlotta de Guzh na amerikanskomu politiku Roberti Seldeni Garnetti Spoluchenih Shtativ u yakogo buli plantaciyi v Virdzhiniyi ViznannyaZhittyu Olimpiyi de Guzh prisvyachenij roman Zhenev yevi Shovel Olimpiya 1987 U 1989 roci kompoziciyu na yiyi chest stvoriv 6 bereznya 2006 odna z parizkih plosh 3 j okrug bula nazvana im yam Olimpiyi de Guzh Yiyi im ya nosyat takozh dekilka navchalnih zakladiv u riznih mistah Franciyi Monpelye Renn Tuluza ta teatr v Montobani Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Olimpiya de Guzh Deklaraciya prav zhinki j gromadyankiPrimitkiCot E Olympe de Gouges entre histoire et memoire XVIIIeme siecle et XXIeme siecle https enut ee files ariadne 2016 pdf Paul Pauline translated by Kai Artur Diers 2 chervnya 1989 I Foresaw it All The Amazing Life and Oeuvre of Olympe de Gouges Die Zeit Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 4 listopada 2011 angl div takozh danu stattyu 19 zhovtnya 2004 u Wayback Machine angl Noack Paul 1992 Olympe de Gouges 1748 1793 Kurtisane und Kampferin fur die Rechte der Frau German Deutscher Taschenbuch Verlag s 31 ISBN 978 3423303194 nim Blanc Olivier 2003 Marie Olympe de Gouges French Paris Editions Rene Vienet fr DzherelaBlanc O Olympe de Gouges Paris Syros 1981 fr Kestenholz S Die Gleichheit vor dem Schafott Potrats franzosischer Revolutionarinnen Darmstadt Luchterhand Literaturverlag 1988 fr PosilannyaDeklaraciya prav zhinki i gromadyanki nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros angl