Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лукреція Коффін англ Lucretia Coffin 1793 1880 у шлюбі Мотт англ Lucretia Mott американська феміністка аболіціоністка ос

Лукреція Мотт

Лукреція Мотт

Лукреція Коффін (англ. Lucretia Coffin; 1793-1880), у шлюбі Мотт (англ. Lucretia Mott) — американська феміністка, аболіціоністка, освітянка, проповідниця-квакерка та антивоєнна активістка. Одна з центральних фігур в американському фемрусі, блискуча ораторка Мотт виступала за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми. Засновниця , співорганізаторка Конференції в Сенека-Фоллс 1848 року.

Лукреція Мотт
Lucretia Mott
image
Народилася 3 січня 1793(1793-01-03)[1][2][…]
Нантакет, Nantucket[d], Массачусетс, США[6]
Померла 11 листопада 1880(1880-11-11)[1][2][…] (87 років) або 1880[4][5]
Філадельфія, Пенсільванія, США
·пневмонія
Країна image США
Діяльність активістка за права жінок, аболіціоністка, проповідник, антивоєнна активістка, вчителька, письменниця, суфражистка
Alma mater d
Знання мов англійська[1]
Батько d
Мати d
Родичі d, Бенджамін Франклін і d
Брати, сестри d
У шлюбі з d
Діти (6) d і d[7]
Нагороди

Біографія

Народилася 3 січня 1793 року в Нантакет, штат Массачусетс, другою дитиною у сім'ї з 6 дітей. У 13 років батьки відіслали її у квакерську школу-інтернат у Міллбруці (штат Нью-Йорк), а після закінчення Лукреція залишилася в школі вчителькою. У школі вчителям-чоловікам платили утричі більше, ніж жінкам. В цей час Коффін зацікавилася ідеєю гендерної рівності.

10 квітня 1811 року одружилася з учителем Джеймсом Моттом і переїхала з ним до Філадельфії. У шлюбі народила шестеро дітей.

Як і інші квакери, Мотт виступала проти рабства. Квакери відмовилися використовувати тканини з бавовни, цукор з цукрової тростини і іншу продукцію, яку виготовляли за допомогою рабської праці. У 1821 році Лукреція Мотт стала квакерською священницею. За підтримки чоловіка вона багато їздила з проповідями і говорила з людьми не тільки про духовні цінності квакерів, але і необхідність боротьби суспільства з рабством.

У 1833 році її чоловік став співзасновником , і Лукреція Мотт була єдиною жінкою на організаційній зустрічі Товариства у Філадельфії.

Незабаром Мотт, в свою чергу, заснувала . Мотт часто читала проповіді в афроамериканських парафіях. Вона давала прихисток рабім-утікачам, жертвувала на благодійні цілі. Проте багато членів аболіціоністського руху були проти громадської діяльності жінок і особливо проти їх публічних виступів.

Лукреція Мотт брала участь у всіх трьох національних  — у 1837, 1838 і 1839 роках; а в червні 1840-го була присутня на в Лондоні. Проте попри те, що Мотт і ще п'ять учасниць мали статус делегаток, перш ніж конференція розпочалася, чоловіки проголосували за виключення жінок з числа спікерів, і навіть сидіти вони повинні були в окремій зоні залу. Хоча частина делегатів протестувала проти цього рішення.

Натхненна активними дебатами в Англії і Шотландії Мотт повернулася в США. Вона продовжувала активні публічні виступи і лекції, в тому числі в Нью-Йорку і Бостоні, а також на кілька тижнів вирушила в південні штати, домовившись зустрітися з плантаторами-рабовласниками для обговорення моральної сторони рабства. Лукреція Мотт удостоїлася особистої зустрічі з президентом Джоном Тайлером. Як захисниця жіночої рівноправності Лукреція зі своїми прихильницями виступали за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми. В 1848 році Мотт сприяла організації знакової Конференції в Сенека-Фоллс, на якій обговорювались права жінок та було підписано Декларацію переконань.

Після Громадянської війни Мотт стала першою президенткою , але вийшла з організації у 1868 році. У 1849 році була опублікована одна з проповідей Мотт «Sermon to the Medical Students», але зазвичай вона не записувала своїх проповідей і промов. Проте її ораторське мистецтво зробило Мотт однією з найважливіших фігур серед аболіціоністів і реформаторів.

Коли у 1865 році рабство було скасоване, Мотт виступила за надання афроамериканцям права голосу. Вона також залишалася центральною фігурою в американському фемрусі аж до своєї смерті у 87 років. Будучи пацифісткою, Мотт виступала проти війни з Мексикою, а згодом і проти Громадянської війни. У 1866 році за її участі був створений .

Лукреція Мотт померла від пневмонії 11 листопада 1880 року, у своєму будинку в , штат Пенсільванія. Її пам'ять була увічнена скульптурою , відкритої в Капітолії в 1921 році.

У 1983-му році посмертно внесена в Національну залу слави жінок.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Notable Women of Pennsylvania — University of Pennsylvania Press, 1942. — doi:10.9783/9781512814477
    d:Track:Q2037236d:Track:Q119442948
  5. Our hidden heritage : Pennsylvania women in history — Американська асоціація жінок у вищій освіті, 1983. — С. 130. —
    d:Track:Q463416d:Track:Q120064765
  6. https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Lucretia_Mott
  7. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214

Посилання

  • About Lucretia Coffin Mott [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Lucretia Coffin Mott Chronology
  • Lucretia Mott [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Women's Rights, National Historical Park, New York, National Park Service
  • Lucretia Mott Biography [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Civil Rights Activist, Women's Rights Activist (1793—1880), biography.com
  • Lucretia Mott [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], history.com
  • The Lucretia Mott Papers [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • Lucretia Mott's biography from the Smithsonian [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • Biography on the National Women's Hall of Fame site [ 23 серпня 2002 у Wayback Machine.]
  • The Liberator Files [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Items concerning Lucretia Mott from Horace Seldon's collection and summary of research of William Lloyd Garrison's The Liberator original copies at the Boston Public Library, Boston, Massachusetts.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lukreciya Koffin angl Lucretia Coffin 1793 1880 u shlyubi Mott angl Lucretia Mott amerikanska feministka abolicionistka osvityanka propovidnicya kvakerka ta antivoyenna aktivistka Odna z centralnih figur v amerikanskomu femrusi bliskucha oratorka Mott vistupala za rivnist u shlyubi vklyuchayuchi prava na vlasnist i vlasni dohodi za polegshennya proceduri rozluchennya ta zberezhennya opiki nad ditmi Zasnovnicya spivorganizatorka Konferenciyi v Seneka Folls 1848 roku Lukreciya MottLucretia MottNarodilasya 3 sichnya 1793 1793 01 03 1 2 Nantaket Nantucket d Massachusets SShA 6 Pomerla 11 listopada 1880 1880 11 11 1 2 87 rokiv abo 1880 4 5 Filadelfiya Pensilvaniya SShA pnevmoniyaKrayina SShADiyalnist aktivistka za prava zhinok abolicionistka propovidnik antivoyenna aktivistka vchitelka pismennicya sufrazhistkaAlma mater dZnannya mov anglijska 1 Batko dMati dRodichi d Bendzhamin Franklin i dBrati sestri dU shlyubi z dDiti 6 d i d 7 Nagorodi Nacionalna zala slavi zhinok 1983 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 3 sichnya 1793 roku v Nantaket shtat Massachusets drugoyu ditinoyu u sim yi z 6 ditej U 13 rokiv batki vidislali yiyi u kvakersku shkolu internat u Millbruci shtat Nyu Jork a pislya zakinchennya Lukreciya zalishilasya v shkoli vchitelkoyu U shkoli vchitelyam cholovikam platili utrichi bilshe nizh zhinkam V cej chas Koffin zacikavilasya ideyeyu gendernoyi rivnosti 10 kvitnya 1811 roku odruzhilasya z uchitelem Dzhejmsom Mottom i pereyihala z nim do Filadelfiyi U shlyubi narodila shestero ditej Yak i inshi kvakeri Mott vistupala proti rabstva Kvakeri vidmovilisya vikoristovuvati tkanini z bavovni cukor z cukrovoyi trostini i inshu produkciyu yaku vigotovlyali za dopomogoyu rabskoyi praci U 1821 roci Lukreciya Mott stala kvakerskoyu svyashenniceyu Za pidtrimki cholovika vona bagato yizdila z propovidyami i govorila z lyudmi ne tilki pro duhovni cinnosti kvakeriv ale i neobhidnist borotbi suspilstva z rabstvom U 1833 roci yiyi cholovik stav spivzasnovnikom i Lukreciya Mott bula yedinoyu zhinkoyu na organizacijnij zustrichi Tovaristva u Filadelfiyi Nezabarom Mott v svoyu chergu zasnuvala Mott chasto chitala propovidi v afroamerikanskih parafiyah Vona davala prihistok rabim utikacham zhertvuvala na blagodijni cili Prote bagato chleniv abolicionistskogo ruhu buli proti gromadskoyi diyalnosti zhinok i osoblivo proti yih publichnih vistupiv Lukreciya Mott brala uchast u vsih troh nacionalnih u 1837 1838 i 1839 rokah a v chervni 1840 go bula prisutnya na v Londoni Prote popri te sho Mott i she p yat uchasnic mali status delegatok persh nizh konferenciya rozpochalasya choloviki progolosuvali za viklyuchennya zhinok z chisla spikeriv i navit siditi voni povinni buli v okremij zoni zalu Hocha chastina delegativ protestuvala proti cogo rishennya Nathnenna aktivnimi debatami v Angliyi i Shotlandiyi Mott povernulasya v SShA Vona prodovzhuvala aktivni publichni vistupi i lekciyi v tomu chisli v Nyu Jorku i Bostoni a takozh na kilka tizhniv virushila v pivdenni shtati domovivshis zustritisya z plantatorami rabovlasnikami dlya obgovorennya moralnoyi storoni rabstva Lukreciya Mott udostoyilasya osobistoyi zustrichi z prezidentom Dzhonom Tajlerom Yak zahisnicya zhinochoyi rivnopravnosti Lukreciya zi svoyimi prihilnicyami vistupali za rivnist u shlyubi vklyuchayuchi prava na vlasnist i vlasni dohodi za polegshennya proceduri rozluchennya ta zberezhennya opiki nad ditmi V 1848 roci Mott spriyala organizaciyi znakovoyi Konferenciyi v Seneka Folls na yakij obgovoryuvalis prava zhinok ta bulo pidpisano Deklaraciyu perekonan Pislya Gromadyanskoyi vijni Mott stala pershoyu prezidentkoyu ale vijshla z organizaciyi u 1868 roci U 1849 roci bula opublikovana odna z propovidej Mott Sermon to the Medical Students ale zazvichaj vona ne zapisuvala svoyih propovidej i promov Prote yiyi oratorske mistectvo zrobilo Mott odniyeyu z najvazhlivishih figur sered abolicionistiv i reformatoriv Koli u 1865 roci rabstvo bulo skasovane Mott vistupila za nadannya afroamerikancyam prava golosu Vona takozh zalishalasya centralnoyu figuroyu v amerikanskomu femrusi azh do svoyeyi smerti u 87 rokiv Buduchi pacifistkoyu Mott vistupala proti vijni z Meksikoyu a zgodom i proti Gromadyanskoyi vijni U 1866 roci za yiyi uchasti buv stvorenij Lukreciya Mott pomerla vid pnevmoniyi 11 listopada 1880 roku u svoyemu budinku v shtat Pensilvaniya Yiyi pam yat bula uvichnena skulpturoyu vidkritoyi v Kapitoliyi v 1921 roci U 1983 mu roci posmertno vnesena v Nacionalnu zalu slavi zhinok PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Notable Women of Pennsylvania University of Pennsylvania Press 1942 doi 10 9783 9781512814477 d Track Q2037236d Track Q119442948 Our hidden heritage Pennsylvania women in history Amerikanska asociaciya zhinok u vishij osviti 1983 S 130 ISBN 0 9611476 0 1 d Track Q463416d Track Q120064765 https en wikisource org wiki Woman of the Century Lucretia Mott Geni com 2006 d Track Q2621214PosilannyaAbout Lucretia Coffin Mott 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Lucretia Coffin Mott Chronology Lucretia Mott 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Women s Rights National Historical Park New York National Park Service Lucretia Mott Biography 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Civil Rights Activist Women s Rights Activist 1793 1880 biography com Lucretia Mott 6 serpnya 2018 u Wayback Machine history com The Lucretia Mott Papers 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Lucretia Mott s biography from the Smithsonian 23 serpnya 2018 u Wayback Machine Biography on the National Women s Hall of Fame site 23 serpnya 2002 u Wayback Machine The Liberator Files 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Items concerning Lucretia Mott from Horace Seldon s collection and summary of research of William Lloyd Garrison s The Liberator original copies at the Boston Public Library Boston Massachusetts

Дата публікації:
Топ