Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ганс А льбрехт Бете нім Hans Albrecht Bethe нім вимова ˈhans ˈbeːtə прослухати 2 липня 1906 6 березня 2005 німецько амер

Бете Ганс Альбрехт

Бете Ганс Альбрехт

Ганс А́льбрехт Бете (нім. Hans Albrecht Bethe; нім. вимова:  (image прослухати); 2 липня 1906 — 6 березня 2005) — німецько-американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1967 року за роботу над теорією зоряного нуклеосинтезу. Заклав основи теорії протон-протонного ланцюжка і вуглецево-азотного циклу (циклу Бете) — основних джерел енергії зір. Зробив великий внесок у ядерну фізику, астрофізику, квантову електродинаміку та фізику твердого тіла.

image Ганс Бете
нім. Hans Albrecht Bethe
image
Ганс Альбрехт Бете
Ганс Альбрехт Бете
Народився2 липня 1906(1906-07-02)[1][2][…]
Страсбург, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія[4]
Помер6 березня 2005(2005-03-06)[1][2][…] (98 років)
Ітака, Нью-Йорк, США
Країнаimage Веймарська республіка, image США
НаціональністьНімець
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1928)[3]
Франкфуртський університет (1926)[3]
Кембриджський університет (1930)[3]
Римський університет ла Сапієнца (1931)[3]
d
ГалузьФізика
ЗакладТюбінгенський університет[3]
Корнелльський університет[3]
Мангеттенський проєкт[3]
Посадаголова
Науковий ступіньдокторський ступінь (1928)
ВчителіАрнольд Зоммерфельд
Аспіранти, докторантиd[5]
Джеффрі Ґолдстоун[5]
d[5]
d[5]
d[5]
d[5]
Роман Яцків[5]
Девід Таулесс[5]
d[5]
d[5]
d[5]
d[5]
d[6]
d[7]
d
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
Російська академія наук[8]
Американське філософське товариство[9]
Американське астрономічне товариство[9]
Американське фізичне товариство[9]
Відомий завдяки:цикл Бете,
формула Бете-Блоха
Батькоd
У шлюбі зd[10]
Родичіd
Нагороди
image

Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1976)

 image

медаль імені Макса Планка (1955)

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1989)

премія Румфорда (1963)

медаль Генрі Дрейпера (1948)

медаль Франкліна (1959)

медаль Кетрін Брюс (2001)

Медаль Ерстеда (1993)

Медаль Оскара Клейна (1990)

медаль Еддінгтона (1961)

 image

премія Лео Сіларда (1981)

d (1992)

член Американського фізичного товариства[d]

Бейкерівська лекція (1993)

 image

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1957)

d (1957)

d

Автографimage
image Ганс Бете у Вікісховищі

Народився в Німеччині, але в роки націонал-соціалізму через єврейське походження був змушений емігрувати. Більшу частину кар'єри був професором Корнелльського університету в США. Під час Другої світової війни очолював теоретичний відділ американської секретної лабораторії в Лос-Аламосі, яка розробляла перші атомні бомби. Після війни відіграв важливу роль у розробці водневої бомби. Пізніше був активним борцем за обмеження ядерних випробувань і ядерних перегонів.

Біографія

Раннє життя

Ганс Бете народився 2 липня 1906 року в Страсбурзі, який на той час був частиною німецької провінції Ельзас-Лотарингія. Він був єдиною дитиною Анни (уродженої Кун) і Альбрехта Бете, приват-доцента фізіології Страсбурзького університету. Хоча його мати, дочка професора Страсбурзького університету, мала єврейське походження, Бете виховувався протестантом, як і його батько, а пізніше став атеїстом.

image
12-річний Ганс Бете з батьками

1912 року його батько обійняв посаду професора та директора Інституту фізіології Кільського університету, і сім'я переїхала у квартиру директора інституту. Спочатку Ганс Бете навчався приватно у професійного вчителя в групі з восьми дітей. 1915 року сім'я знову переїхала, коли батько Бете очолив новий Інститут фізіології Франкфуртського університету.

Бете відвідував [en] у Франкфурті. Його навчання було перервано в 1916 році, коли він захворів на туберкульоз, і його відправили на лікування в Бад-Кройцнах. 1917 року він достатньо одужав, щоб почати відвідувати місцеву школу, а наступного року його відправили до приватної школи-інтернату [en]. Протягом останніх трьох своїх шкільних років, з 1922 по 1924 рік, він знову відвідував гімназію Гете.

Склавши шкільні випускні іспити в 1924 році, Бете вступив до Франкфуртського університету. Він вирішив вивчати хімію. Викладання фізики у Франкфуртському університеті було посереднім. Також, хоча у Франкфурті були видатні математики, такі як Карл Зігель і [en], Бете не подобався їхній підхід до математики у відриві від інших наук. Бете виявився поганим експериментатором і навіть знищив свій лабораторний халат, проливши на нього сірчану кислоту. Однак він зацікавився фізикою, яку йому викладав доцент [en]. Герлах пішов з університету у 1925 році, і його замінив [en], який порадив Бете перейти до університету з кращою школою теоретичної фізики, наприклад, до Мюнхенського університету, де він міг би навчатися під керівництвом Арнольда Зоммерфельда.

Бете вступив до Мюнхенського університету у квітні 1926 року, його прийняв Зоммерфельд за рекомендацією Майснера. Зоммерфельд викладав поглиблений курс диференціальних рівнянь у фізиці, який сподобався Бете. Як відомий учений, Зоммерфельд часто отримував попередні примірники наукових статей, і виносив їх на обговорення на щотижневих вечірніх семінарах. Коли Бете приїхав в Мюнхен, Зоммерфельд щойно отримав статті Ервіна Шредінгера з хвильової механіки.

Як тему дисертації доктора філософії Зоммерфельд запропонував Бете дослідити дифракцію електронів у кристалах. За відправну точку він порадив взяти статтю [en] 1914 року про рентгенівську дифракцію в кристалах. Пізніше Бете згадував, що він став надто амбітним, і в гонитві за більшою точністю його розрахунки невиправдано ускладнювалися.

Рання робота

Після того як Бете здобув ступінь доктора філософії, Ервін Маделунг запропонував йому місце асистента у Франкфурті, і у вересні 1928 року Бете переїхав до свого батька, який нещодавно розлучився з його матір'ю. Його батько познайомився з Вірою Конгел на початку того ж року та одружився з нею в 1929 році. У них було двоє дітей: Доріс, 1933 року народження, і Клаус, 1934 року народження.

Бете не вважав роботу у Франкфурті достатньо заохочувальною, і 1929 року прийняв пропозицію Евальда перейти до [de] у Штутгарті. Перебуваючи там, він написав статтю «Теорія проходження швидких корпускулярних променів крізь речовину». Починаючи з інтерпретації рівняння Шредінгера Макса Борна, Бете створив спрощену формулу для задач зіткнення за допомогою перетворення Фур'є, яка сьогодні знана як формула Бете — Блоха. 1930 року він скористався цією статтею, щоб зробити габілітацію.

У 1929 році Зоммерфельд рекомендував Бете здобути стипендію Фонду Рокфеллера. Це забезпечувало 150 доларів на місяць (близько 3000 доларів за цінами 2023 року) на навчання за кордоном. 1930 року Бете вирішив отримати докторську роботу постдока в Кавендіській лабораторії Кембридзького університету в Англії, де він працював під керівництвом Ральфа Фаулера. На прохання Патріка Блекетта, дослідника камер Вільсона, Бете створив релятивістську версію формули Бете.

Бете був відомий своїм почуттям гумору. Спільно з Ґвідо Беком і [de], двома іншими докторантами, він написав квазінаукову статтю «Про квантову теорію температури абсолютного нуля», де він обчислив константу тонкої структури за температури абсолютного нуля. Стаття висміювала певний клас робіт із теоретичної фізики того часу, які були суто спекулятивними та базувалися на хибних числових аргументах. Пізніше авторам цієї жартівливої статті довелось просити вибачення.

На другу половину своєї стипендії Бете вирішив поїхати в лабораторію Енріко Фермі в Римі в лютому 1931 року. Фермі справив на нього велике враження, і Бете шкодував, що не поїхав до Риму ще на першу половину стипендії. Бете розробив [en], — метод для знаходження точних розв'язків для власних значень і власних векторів певних одновимірних квантових моделей багатьох тіл. На Бете справили велике враження простота Фермі та строгість Зоммерфельда у підході до наукових задач, і ці якості сильно вплинули на його власні наукові дослідження.

Фонд Рокфеллера запропонував продовжити стипендію Бете, що дозволило йому повернутися до Італії в 1932 році. В проміжку Бете працював із Зоммерфельдом в Мюнхені як приват-доцент. Оскільки Бете вільно володів англійською, Зоммерфельд доручив йому керувати всіма своїми англомовними постдоками. Бете прийняв запрошення [en] написати статтю для «Фізичного довідника» (нім. Handbuch der Physik) про квантову механіку водню та гелію. Рецензуючи статтю десятиліттями пізніше, [en] і Віктор Вайскопф відзначили, що вона була незвичайною за глибиною й широтою розгляду теми та потребувала лише незначного оновлення для видання 1959 року. Потім Зоммерфельд попросив Бете допомогти йому з довідниковою статтею про електрони в металах. Стаття охоплювала основи того, що зараз називається фізикою твердого тіла. Бете зайнявся зовсім новою для нього галуззю та представив чітке, послідовне та повне її висвітлення. Його робота над довідниковими статтями зайняла більшу частину його часу в Римі, але він також написав статтю разом з Фермі про іншу нову для себе область, квантову електродинаміку, описавши релятивістські взаємодії заряджених частинок.

У 1932 році Бете погодився на посаду доцента в Тюбінгенському університеті, де Ганс Гейгер був професором експериментальної фізики. Однак один із перших законів, прийнятих новим нацистським урядом, [fr], привів до звільнення Бете з цієї державної посади через його єврейське походження. Гейгер відмовився допомогти, однак Зоммерфельд негайно повернув Бете його стипендію в Мюнхені. Зоммерфельд провів більшу частину літнього семестру 1933 року, шукаючи місця для своїх єврейських студентів і колег.

В 1933 році Бете залишив Німеччину й переїхав до Англії, куди його запросили на один рік на посаду лектора в Манчестерському університеті завдяки знайомству Зоммерфельда з Вільямом Бреггом. Бете переїхав до свого друга Рудольфа Паєрлса та дружини Паєрлса Генії. Пайєрлс теж був німецьким фізиком, якому заборонили обіймати академічні посади в Німеччині через єврейське походження. Завдяки родині Паєрлсів Бете мав з ким поговорити німецькою і поїсти звичну для себе їжу. Їхні стосунки були як професійними, так і особистими. Паєрлс пробудив у Бете інтерес до ядерної фізики. Після того, як Джеймс Чедвік і Моріс Ґолдгабер відкрили фотодезінтеграцію дейтерію, Чедвік закликав Бете та Паєрлса придумати теоретичне пояснення цього явища, і вони розв'язали цю задачу протягом чотиригодинної поїздки потягом із Кембриджа додому в Манчестер. У наступні роки Бете продовжив ці дослідження.

У 1933 році фізичний факультет Корнелльського університету шукав нового фізика-теоретика, і Ллойд Сміт рішуче рекомендував Бете. Його кандидатуру також підтримав Брегг, який у той час відвідував Корнелл. У серпні 1934 року Корнелл запропонував Бете посаду виконувача обов'язків асистуючого професора. Бете вже погодився на стипендію, щоб працювати з Невіллом Моттом в Бристольському університеті протягом семестру, але Корнелл погодився дозволити йому розпочати роботу навесні 1935 року. Перед від'їздом до США він у вересні 1934 року відвідав Інститут Нільса Бора в Копенгагені, де освідчився фізикині [en], і вона погодилася на одруження. Проти одруження виступила мати Бете, яка, попри єврейське походження, не хотіла, щоб її син одружився з єврейкою. За кілька днів до весілля, призначеного на грудень, Бете розірвав заручини. Нільс Бор і Джеймс Франк були настільки шоковані вчинком Бете, що його знову запросили до інституту аж після Другої світової війни.

США

Бете прибув до Сполучених Штатів у лютому 1935 року та поступив на факультет Корнельського університету на зарплату в 3000 доларів. Призначення Бете було частиною цілеспрямованих зусиль нового керівника відділу фізики [en] запровадити в університеті ядерну фізику. Гіббс найняв [en], який працював з Ернестом Лоуренсом, щоб побудувати у Корнелі циклотрон. Щоб завершити команду, Корнеллу потрібен був експериментатор, і, за порадою Бете та Лівінгстона, був найнятий [en]. Бете отримав запити на відвідування Колумбійського університету від Ісидора Рабі, Принстонського університету від [en], Рочестерського університету від [en], Університету Пердью від [en], Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн від [en] та Гарвардського університету від Джона ван Флека. Щоб Бете не переманили інші університети, Гіббс у 1936 році призначив його штатним асистуючим професором, запевнивши, що скоро він буде підвищений до професора.

Разом з Бахером і Лівінгстоном Бете опублікував серію з трьох статей, в яких підсумовувалася більшість того, що було відомо про ядерну фізику до того часу. Ці статті стали неофіційно знані як «Біблія Бете» і протягом багатьох років залишалися стандартним оглядом цієї теми. Бете запросили на посаду повного професора в Університеті Іллінойсу в Урбана-Шампейн, але Корнелл запропонував таку ж посаду та оклад в 6000 доларів. Бете писав матері:

image Я майже провідний теоретик Америки. Це не означає найкращий. Вігнер, безумовно, кращий, а Оппенгеймер і Теллер, ймовірно, такі ж хороші. Але я роблю більше і говорю більше, а це теж рахується. image

17 березня 1938 року Бете взяв участь у четвертій щорічній Вашингтонській конференції з теоретичної фізики Інституту Карнегі та Університету Джорджа Вашингтона. Було лише 34 запрошених учасники, але серед них Грегорі Брейт, Субрахманян Чандрасекар, Георгій Гамов, Дональд Мензел, Джон фон Нейман, Бенгт Стремгрен, Едвард Теллер і [en]. Спочатку Бете відхилив запрошення взяти участь, оскільки тема конференції, генерація зоряної енергії, його не цікавила, але Теллер переконав його поїхати. На конференції Стремгрен докладно розповів про температуру, густину і хімічний склад Сонця і закликав фізиків дати пояснення. Гамов і Вайцзеккер у статті 1937 року припустили, що енергія Сонця є результатом протон-протонного ланцюжка:

image
Ілюстрація протон-протонного ланцюжка
image
Ілюстрація вуглецево-азотного циклу

p 

+ 

p

→  2H  + 

e+
 

+ 

ν
e

Але це не пояснювало спостережуваних елементів, важчих за водень. До кінця конференції Бете, співпрацюючи з Чарльзом Крічфілдом, придумав низку наступних ядерних реакцій, які пояснювали, як світить Сонце:

2H  + 

p 

→  3He  + 

γ

3He  +  4He  →  7Be  + 

γ

7Be  + 

e−
 

→  7Li  + 

ν
e

7Li  + 

p 

→  2 4He

У той час існували сумніви щодо того, чи описує протон-протонний ланцюжок процеси на Сонці, але пізніші дослідження Сонця показали, що так. Повернувшись до Корнелла, Бете в пошуках інших можливих джерел зоряної енергії продовжив вивчати ядерні реакції та їхні перерізи, що привело його до відкриття вуглецево-азотного циклу:

12C  + 

p 

→  13N  + 

γ

13N  →  13C  + 

e+
 

+ 

ν
e

13C  + 

p 

→  14N  + 

γ

14N  + 

p 

→  15O  + 

γ

15O  →  15N  + 

e+
 

+ 

ν
e

15N  + 

p 

→  12C  +  4He

Він надіслав до «Physical Review» дві статті, — одну про протон-протонний ланцюжок у співавторстві з Крітчфілдом, а іншу про вуглецево-азотний цикл.

Після Кришталевої ночі мати Бете боялася залишатись у Німеччині. Скориставшись тим, що вона народилась у Страсбурзі, вона в червні 1939 року змогла емігрувати до США за французькою квотою, а не за німецькою, яка тоді вже була заповнена. Аспірант [en] розповів Бете, що Нью-Йоркська академія наук запропонувала приз у 500 доларів за найкращу неопубліковану статтю на тему сонячної та зоряної енергії. Тож Бете, якому потрібно було 250 доларів, щоб заплатити за меблі своєї матері, відкликав роботу про вуглецево-азотний цикл та надіслав її до Нью-Йоркської академії наук. Вона виграла приз, і Бете дав Маршаку 50 доларів винагороди за підказку, а 250 доларів заплатив за меблі. Стаття була опублікована в «Physical Review» пізніше, у березні. Це був прорив у розумінні термоядерних реакцій в зорях, який приніс Бете Нобелівську премію з фізики в 1967 році.

13 вересня 1939 року Бете одружився з Роуз Евальд, донькою [en]. Вона емігрувала до Сполучених Штатів і була студенткою Дюкського університету, і вони познайомилися, коли Бете читав там лекції в 1937 році. У них було двоє дітей, Генрі та Моніка.

У березні 1941 року Бете став натуралізованим громадянином США. У листі до Зоммерфельда в 1947 році Бете зізнався, що «в Америці я почуваюся набагато більше вдома, ніж будь-коли в Німеччині. Ніби я народився в Німеччині лише помилково, а на свою справжню батьківщину приїхав лише у двадцять вісім».

Мангеттенський проєкт

image
Ідентифікаційна картка Бете в Лос-Аламоській лабораторії

Коли почалася Друга світова війна, Бете хотів долучитися до воєнної діяльності, але не міг працювати над секретними проєктами, поки не став громадянином США. За порадою Теодора фон Кармана з Каліфорнійського технологічного інституту, Бете співпрацював зі своїм другом Едвардом Теллером над теорією ударних хвиль, утворених під час проходження снаряда через газ. Він також працював над теорією пробиття броні, яку армія негайно засекретила, що унеможливило для Бете (який на той час ще не був американським громадянином) доступ до подальших досліджень цієї теорії.

Отримавши допуск до секретності в грудні 1941 року, Бете приєднався до [en], де він винайшов [en], який використовується в мікрохвильових хвилеводах, зокрема, у радарах. У червні 1942 року в Чикаго, а потім у липні в Каліфорнійському університеті в Берклі він брав участь у серії зустрічей на запрошення Роберта Оппенгеймера, на яких обговорювалися перші проєкти атомної бомби. Вони розглянули попередні розрахунки Роберта Сербера, [en] та інших і обговорили можливості використання урану-235 і плутонію. «Треба було створити бомбу з розщепленням, — згадував він пізніше, — бо це, ймовірно, робили німці». На цих зустрічах Теллер висунув ідею створення термоядерного пристрою, «супербомби» Теллера. Бете та [en] довелося на його прохання виконати розрахунки, щоб перевірити, що такий пристрій не здатен запалити азот в земній атмосфері.

Коли Оппенгеймер був призначений відповідальним за формування секретної лабораторії розробки зброї в Лос-Аламосі, він призначив Бете директором відділу Т (теоретичного), найменшого, але найпрестижнішого відділу лабораторії. Цей крок роздратував так само кваліфікованих, але складніших у стосунках Едварда Теллера та Фелікса Блоха, які теж прагнули цієї посади. Серія розбіжностей між Бете та Теллером у період з лютого по червень 1944 року щодо пріоритетів у дослідженнях призвела до того, що групу Теллера було виключено з відділу Т і передано безпосередньо під керівництво Оппенгеймера, а у вересні вона стала частиною нового відділу F Фермі.

Робота Бете в Лос-Аламосі включала обчислення критичної маси та ефективності урану-235 і множення частинок у ланцюговій реакції під час вибуху ядерної бомби. Разом з Річардом Фейнманом він розробив формулу для розрахунку потужності вибуху бомби. Після серпня 1944 року, коли лабораторія була реорганізована та переорієнтована на розв'язання проблеми вибуху плутонієвої бомби, Бете витратив багато часу на вивчення гідродинамічних аспектів вибуху. 1945 року він працював над ініціатором нейтронів, а пізніше — над розповсюдженням випромінювання під час вибуху атомної бомби. Ядерне випробування Триніті підтвердило точність результатів відділу T. Коли бомбу підірвали в пустелі Нью-Мексико 16 липня 1945 року, Бете безпосередньо піклувався про її якісну роботу, а не про моральні наслідки. Повідомляється, що він прокоментував: «Я не філософ».

Воднева бомба

Після війни Бете стверджував, що не слід намагатися розбити проєкт водневої бомби, хоча після того, як президент Гаррі Трумен оголосив про старт такого проєкту та про початок Корейської війни, Бете приєднався до нього та відіграв ключову роль у розвитку зброї. Він довів проєкт до кінця, попри свої початкові сподівання, що створити водневу бомбу буде неможливо. Пізніше він відзначав очевидне протиріччя у своїй позиції, оскільки спочатку виступав проти розробки зброї, а потім допомагав у її створенні:

image Буквально за кілька місяців до цього почалася Корейська війна, і я вперше побачив пряме зіткнення з комуністами. Це надто тривожило. Холодна війна виглядала так, ніби вона ось-ось стане гарячою. Тоді я зрозумів, що маю змінити свою попередню позицію. Якби я не працював над бомбою, це зробив би хтось інший, а я думав, що в Лос-Аламосі, я все ще міг би бути борцем за роззброєння. Тому я погодився приєднатися до розробки водневої бомби. Це виглядало цілком логічно. Але іноді мені хотілося б бути послідовнішим ідеалістом. image

Що стосується його власної ролі у створенні водневої бомби конструкції Теллера-Улама, Бете пізніше сказав, що:

image Після створення водневої бомби журналісти почали називати Теллера батьком водневої бомби. Для історії, я вважаю, що точніше сказати, що Улам є батьком, тому що він дав насіння, а Теллер є матір'ю, тому що він залишився з дитиною. Що стосується мене, я, мабуть, акушерка. image

У 1954 році Бете свідчив на боці Роберта Оппенгеймера під час [en]. Зокрема, Бете стверджував, що позиція Оппенгеймера проти розробки водневої бомби наприкінці 1940-х років не завадила її розвитку, — ця тема розглядалася як ключове питання слухань. Під час слухань Бете та його дружина намагалися переконати Едварда Теллера не давати свідчень. Однак Теллер відмовився, і його свідчення зіграли важливу роль у відкликанні дозволу безпеки Оппенгеймера. Хоча Бете і Теллер були в дуже хороших стосунках у довоєнні роки, конфлікт між ними під час Мангеттенського проєкту і особливо під час безпекових слухань назавжди зіпсував їхні стосунки.

Пізніша робота

Після закінчення війни Бете повернувся в Корнелл. У червні 1947 року він брав участь у [en]. Спонсорована Національною академією наук конференція на тему «Основи квантової механіки» стала першою великою конференцією з фізики після війни. Це був шанс для американських вчених зібратися разом, щоб продовжити дослідження з того місця, на якому вони зупинилися до війни, і визначити напрямок післявоєнних досліджень.

Головною темою дискусій на конференції було відкриття Вілліса Лемба та його аспіранта [en] незадовго до початку конференції, що один із двох можливих квантових станів атомів водню має трохи більшу енергію, ніж передбачено теорією Поля Дірака; це стало відомо як лембів зсув. Оппенгеймер і Вайскопф припустили, що це є результатом квантових флуктуацій електромагнітного поля, які надають електрону більшу енергію. Відповідно до довоєнної квантової електродинаміки, енергія електрона складалася з чистої енергії, яку він мав, коли був від'єднаний від електромагнітного поля, та власної енергії, що виникла в результаті електромагнітного зв'язку, але обидві вони були неспостережними, оскільки електромагнітне поле не можна вимкнути. Квантова електродинаміка давала нескінченні значення для власних енергій; але лембів зсув показав, що вони були скінченними. Як рішення, Ганс Крамерс запропонував перенормування, але ніхто не знав, як зробити обчислення.

Бете вдалося виконати розрахунок у поїзді з Нью-Йорка до Скенектаді, де він працював на General Electric. Він зробив це, усвідомивши, що це нерелятивістський процес, що значно спростило обчислення. Голу енергію було легко видалити, оскільки вона вже була включена в спостережувану масу електрона. Член власної енергії тепер збільшувався логарифмічно, а не лінійно, що робило його математично збіжним. Бете отримав значення для лембового зсуву 1040 МГц, — надзвичайно близько до отриманого експериментально Лембом і Різерфордом. Його стаття, опублікована в «Physical Review» у серпні 1947 року, мала лише три сторінки та містила лише дванадцять математичних рівнянь, але мала величезний вплив. До цього вважалося, що нескінченності вказують на фундаментальну помилку квантової електродинаміки та вимагають радикально нової теорії, але Бете продемонстрував, що в цьому нема потреби.

Одна з найвідоміших статей Бете — та, в написанні якої він взагалі не брав участі: стаття Алфера–Бете–Гамова 1948 року. Георгій Гамов додав ім'я Бете заочно, не порадившись з ним, і всупереч волі Ральфа Альфера, однак знаючи, що Бете не буде проти. Це було відображенням почуття гумору Гамова, який бажав мати назву статті, яка б звучала як перші три літери грецької абетки. Як один із рецензентів «Physical Review», Бете побачив рукопис і викреслив слово «заочно».

Бете досліджував краплинну модель ядра і теорію збурень у ядерній фізиці. Спільно з Бейрдом Брендоу та Альбертом Печеком він розвивав теорію розсіювання. Це привело його до рівняння Бете-Фаддєєва, узагальнення підходу [ru] до трьохчастинкового розсіювання. Потім він використав ці методи для дослідження нейтронних зір.

Бете продовжував досліджувати наднові зорі, нейтронні зорі, чорні діри та інші задачі теоретичної астрофізики навіть після свого дев'яносторіччя. В цих дослідженнях він співпрацював з [en] з Університету Стоні-Брук. Браун вперше запропонував йому співпрацю в 1978 році для дослідження наднових. На той час механізм наднових вже був досить добре зрозумілий, але обчислення все ще були проблемою. Використовуючи методи, відточені десятиліттями роботи з ядерною фізикою, і свій досвід розрахунків ядерних вибухів, Бете розв'язав проблеми, пов'язані з гравітаційним колапсом зір, і те, як різні фактори впливають на вибух наднової. Він зміг звести задачу до набору диференціальних рівнянь і розв'язати їх.

У віці 85 років Бете написав важливу статтю про проблему сонячних нейтрино, в якій він допоміг встановити механізм нейтринних осциляцій, запропонований Станіславом Міхєєвим, [en] і [en], щоб пояснити невідповідність між теорією та експериментом — проблему сонячних нейтрино. Бете стверджував, що для розуміння проблеми сонячних нейтрино була потрібна фізика поза стандартною моделлю, оскільки та припускала, що нейтрино не мають маси, а отже, не можуть перетворюватись одне на одного, тоді як проблема сонячних нейтрино вказувала на необхідність цього. Бете сподівався, що підтверджуючі докази будуть знайдені Нейтринною обсерваторією Садбері в Онтаріо до його 90-річчя, але це сталось лише в червні 2001 року, коли йому було майже 95.

У 1996 році Кіп Торн звернувся до Бете та Брауна щодо лазерного інтерферометра LIGO, призначеного для виявлення гравітаційних хвиль від злиття нейтронних зір і чорних дір, і попросив їх розрахувати такі злиття. 90-річний Бете швидко захопився задачею і незабаром почав необхідні розрахунки. Результатом стала стаття 1998 року «Еволюція подвійних компактних об'єктів, які зливаються», яку Браун вважав найкращою з того, що вони створили разом.

Політичні погляди

image
Журналісти беруть інтерв'ю у Бете

У науковому співавторстві Бете був однією з головних рушійних сил за підписання Договору про заборону ядерних випробувань 1963 року, який заборонив подальші випробування ядерної зброї в атмосфері. 1968 року Бете разом з фізиком з IBM [en] опублікували статтю, в якій критикували систему захисту від міжконтинентальних балістичних ракет, запропоновану Міністерством оборони, за те, що її можна було легко подолати за допомогою відносно простих приманок.

Протягом 1980-х і 1990-х років Бете проводив кампанію за мирне використання ядерної енергії. Після Чорнобильської катастрофи Бете входив до складу комітету експертів, які аналізували інцидент. Вони прийшли до висновку, що реактор постраждав від принципово неправильної конструкції, а також що аварії значною мірою сприяла людська помилка. «Ми з колегами встановили, — пояснив він, — що Чорнобильська катастрофа говорить нам про недоліки радянської політичної та адміністративної системи, а не про проблеми з атомною енергетикою». Протягом усього свого життя Бете залишався рішучим прихильником ядерної енергетики, яку він описав у 1977 році як «необхідність, а не просто вибір».

У 1980-х роках він та інші фізики виступали проти ракетної системи Стратегічної оборонної ініціативи, задуманої адміністрацією Рональда Рейгана. 1995 року, у віці 88 років, Бете написав відкритого листа, в якому закликав усіх вчених утриматися від роботи над будь-якими аспектами розробки та виробництва ядерної зброї. 2004 року він приєднався до 47 інших лауреатів Нобелівської премії, підписавши листа підтримки Джона Керрі на пост президента Сполучених Штатів як людини, яка «відновить належне місце науки в уряді».

На думку історика [en], після смерті Оппенгеймера Бете взяв на себе роль «вченого сумління» у США.

Особисте життя

image
Ідентифікаційна картка Роуз Бете в Лос-Аламосі

Бете захоплювався колекціонуванням марок. Він любив прогулянки на природі, особливо в горах, мандруючи Альпами та Скелястими горами.

Він помер у своєму будинку в Ітаці, штат Нью-Йорк, 6 березня 2005 року, від серцевої недостатності. У нього залишилася дружина Роуз Евальд Бете та двоє дітей. На момент смерті він був емеритованим андерсонівським професором фізики в Корнелльському університеті.

Нагороди та членства

Поняття й об'єкти, названі на честь Бете

У масовій культурі

Вибрані публікації

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118658662 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  4. Бете Ханс Альбрехт / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  7. https://www.gf.org/fellows/all-fellows/benjamin-d-day/
  8. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-49402.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  9. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  10. https://ecommons.cornell.edu/handle/1813/30506
  11. Вуглецево-азотний цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 88. — .
  12. Lee, S.; Brown, G. E. (2007). Hans Albrecht Bethe. 2 July 1906 -- 6 March 2005: Elected ForMemRS 1957. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 53: 1. doi:10.1098/rsbm.2007.0018.
  13. Horgan, John (1992). Illuminator of the Stars. Scientific American. 267 (4): 32—40. Bibcode:1992SciAm.267d..32H. doi:10.1038/scientificamerican1092-32.
  14. Bernstein, 1980, с. 7.
  15. Bernstein, 1980, с. 8.
  16. Schweber, 2012, с. 32—34.
  17. . American Institute of Physics. 17 листопада 1967. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 25 квітня 2012. When asked by Charles Weiner if there was religion in his home, Bethe replied: "No. My father was, I think, slightly religious. I was taught to pray in the evening before going to bed, and I attended the Protestant religious instruction, which was given in the schools in Germany. I was also confirmed, and the instruction which I got in this connection got religion out of my system completely. It was never very strong before, and the confirmation had the consequence that I just didn't believe."
  18. Brian, 2001, с. 117.
  19. Schweber, 2012, с. 30—31.
  20. Schweber, 2012, с. 45.
  21. Bernstein, 1980, с. 11—12.
  22. Bernstein, 1980, с. 13.
  23. Schweber, 2012, с. 118—119.
  24. Bernstein, 1980, с. 15—16.
  25. Bernstein, 1980, с. 20—21.
  26. Schweber, 2012, с. 156—157.
  27. Bernstein, 1980, с. 25—27.
  28. Bethe, Hans (1930). Zur Theorie des Durchgangs schneller Korpuskularstrahlen durch Materie. Annalen der Physik (German) . 397 (3): 325—400. Bibcode:1930AnP...397..325B. doi:10.1002/andp.19303970303.
  29. Schweber, 2012, с. 182—183.
  30. Schweber, 2012, с. 187.
  31. Corlin, Axel; Stein, J. S.; Beck, G.; Bethe, H.; Riezler, W. (1931). Zuschriften. Die Naturwissenschaften. 19 (2): 37. Bibcode:1931NW.....19...37C. doi:10.1007/BF01523870.
  32. Schweber, 2012, с. 190—192.
  33. Schweber, 2012, с. 193.
  34. Schweber, 2012, с. 199—202.
  35. Schweber, 2012, с. 195.
  36. Schweber, 2012, с. 202—208.
  37. Bernstein, 1980, с. 32.
  38. Schweber, 2012, с. 211, 220—221.
  39. Bernstein, 1980, с. 33.
  40. Bernstein, 1980, с. 35.
  41. Schweber, 2012, с. 237—240.
  42. Schweber, 2012, с. 244.
  43. Chadwick, J.; Goldhaber, M. (1934). A 'Nuclear Photo-effect': Disintegration of the Diplon by γ-Rays. Nature. 134 (3381): 237. Bibcode:1934Natur.134..237C. doi:10.1038/134237a0.
  44. Brown, Lee, 2009, с. 9.
  45. Schweber, 2012, с. 262—263.
  46. Schweber, 2012, с. 279.
  47. Schweber, 2012, с. 272—275.
  48. Brown, 2006, с. 136.
  49. Schweber, 2012, с. 296—298.
  50. Schweber, 2012, с. 305—307.
  51. Bethe, H.; Bacher, R (1936). Nuclear Physics. A: Stationary States of Nuclei (PDF). Reviews of Modern Physics. 8 (2): 82—229. Bibcode:1936RvMP....8...82B. doi:10.1103/RevModPhys.8.82.
  52. Bethe, H. (1937). Nuclear Physics. B: Nuclear Dynamics, Theoretical. Reviews of Modern Physics. 9 (2): 69—244. Bibcode:1937RvMP....9...69B. doi:10.1103/RevModPhys.9.69.
  53. Bethe, H.; Livingston, M. S. (1937). Nuclear Physics. C: Nuclear Dynamics, Experimental. Reviews of Modern Physics. 9 (2): 245—390. Bibcode:1937RvMP....9..245L. doi:10.1103/RevModPhys.9.245.
  54. Brown, Lee, 2009, с. 11.
  55. Schweber, 2012, с. 313.
  56. Schweber, 2012, с. 370.
  57. Bernstein, 1980, с. 45—47.
  58. Schweber, 2012, с. 347.
  59. Schweber, 2012, с. 348—350.
  60. Bethe, H. A. (1 березня 1939). Energy Production in Stars. Physical Review. 55 (5): 434—456. Bibcode:1939PhRv...55..434B. doi:10.1103/PhysRev.55.434. PMID 17835673.
  61. Schweber, 2012, с. 351—352.
  62. Bernstein, 1980, с. 39.
  63. Bernstein, 1980, с. 51—52.
  64. Bernstein, 1980, с. 54—55.
  65. Hans Bethe – Biographical. The Nobel Foundation. Процитовано 7 липня 2013.
  66. Schweber, 2012, с. 382.
  67. Brown, Lee, 2006, с. 143.
  68. Bernstein, 1980, с. 61.
  69. Brown, Lee, 2009, с. 13—14.
  70. Brown, Lee, 2009, с. 13.
  71. Hoddeson та ін., 1993, с. 42—47.
  72. Weil, Martin (8 березня 2005). Hans Bethe Dies; Nobel Prize Winner Worked on A-Bomb. The Washington Post. с. B06.
  73. Hoddeson та ін., 1993, с. 92—83.
  74. Hoddeson та ін., 1993, с. 204, 246.
  75. Hoddeson та ін., 1993, с. 179—184.
  76. Hoddeson та ін., 1993, с. 129.
  77. Hoddeson та ін., 1993, с. 308—310.
  78. Hoddeson та ін., 1993, с. 344—345.
  79. Peplow, Mark (8 березня 2005). Hans Bethe – Nuclear physicist dies at 98. Nature. doi:10.1038/news050307-7.
  80. McCoy, Alfred W., How an Article about the H-Bomb Landed Scientific American in the Middle of the Red Scare, «Nuclear Reaction», Scientific American 323, 3, 73 (September 2020) doi:10.1038/scientificamerican0920-73, Scientific American, September 2020
  81. Bernstein, 1980, с. 92—96.
  82. Schweber, 2000, с. 166.
  83. Bernstein, 1980, с. 97—99.
  84. Brown, Lee, 2006, с. 157—158.
  85. H. Bethe (1947). The Electromagnetic Shift of Energy Levels. Physical Review. 72 (4): 339—341. Bibcode:1947PhRv...72..339B. doi:10.1103/PhysRev.72.339.
  86. H. Bethe (1947). The Electromagnetic Shift of Energy Levels. Physical Review. 72 (4): 339—341. Bibcode:1947PhRv...72..339B. doi:10.1103/PhysRev.72.339.
  87. Brown, Lee, 2006, с. 158—159.
  88. Alpher, R. A.; Bethe, H.; Gamow, G. (1 квітня 1948). The Origin of Chemical Elements. Physical Review. 73 (7): 803—804. Bibcode:1948PhRv...73..803A. doi:10.1103/PhysRev.73.803. PMID 18877094.
  89. Bernstein, 1980, с. 46.
  90. Brown, Lee, 2006, с. 165—171.
  91. Hans A. Bethe Prize winners. American Physical Society. Процитовано 7 липня 2013.
  92. Brown, Lee, 2006, с. 176—180.
  93. Brown, Lee, 2006, с. 151—153.
  94. Bahcall, J.N.; Bethe, H.A. (1990). A solution of the solar neutrino problem. Physical Review Letters. 65 (18): 2233—2235. Bibcode:1990PhRvL..65.2233B. doi:10.1103/PhysRevLett.65.2233. PMID 10042492.
  95. Brown, Lee, 2006, с. 182.
  96. Bethe, Hans A.; Brown, G. E. (1998). Evolution of Binary Compact Objects That Merge. Astrophysical Journal. 506 (2): 780—789. arXiv:astro-ph/9802084. Bibcode:1998ApJ...506..780B. doi:10.1086/306265.
  97. Bernstein, 1980, с. 107—112.
  98. Garwin, R. L.; Bethe, H.A. (March 1968). Anti-Ballistic Missile Systems. Scientific American. 218 (3): 21—31. Bibcode:1968SciAm.218c..21G. doi:10.1038/scientificamerican0368-21.
  99. Rhodes, Richard. Chernobyl. PBS. Процитовано 6 липня 2013.
  100. Brown, Lee, 2006, с. 266.
  101. Bethe, 1991, с. 113—131.
  102. . Nuclear Age Peace Foundation. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  103. 48 Nobel Winning Scientists Endorse Kerry-June 21, 2004. George Washington University. Процитовано 6 липня 2013.
  104. Herken, 2002, с. 334.
  105. Schweber, 2012, с. 44.
  106. Brown, Lee, 2006, с. 126—128.
  107. Weil, Martin (8 березня 2005). Hans Bethe Dies; Nobel Prize Winner Worked on A-Bomb. The Washington Post. с. B06.
  108. Tucker, Anthony (8 березня 2005). Obituary: Hans Bethe. The Guardian.
  109. . Array of Contemporary Physicists. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 7 липня 2013.
  110. Book of Members, 1780–2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 24 червня 2011.
  111. . National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2011.
  112. APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 16 березня 2023.
  113. . Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 5 жовтня 2014.
  114. Lee, S.; Brown, G. E. (2007). Hans Albrecht Bethe. 2 July 1906 -- 6 March 2005: Elected ForMemRS 1957. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 53: 1. doi:10.1098/rsbm.2007.0018.
  115. Hans Albrecht Bethe, The Franklin Institute
  116. The award of The Eddington Medal to Professor H. A. Bethe (address), QJRAS, 2, 1961: 107, Bibcode:1961QJRAS...2..107.
  117. Brown, Lee, 2009, с. 17.
  118. . American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 24 лютого 2011.
  119. Hans Bethe – Biographical. The Nobel Foundation. Процитовано 7 липня 2013.
  120. The President's national Medal of Science. National Science Foundation.
  121. . www.leopoldina.org. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  122. Oersted Medal. Процитовано 7 липня 2013.
  123. Bethe, Hans A. (1994). Mechanism of Supernovae. Philos. Trans. R. Soc. Lond. A 346: 251—258.
  124. . Astronomical Society of the Pacific. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
  125. Benjamin Franklin Medal for Distinguished Achievement in the Sciences Recipients. American Philosophical Society. Процитовано 26 листопада 2011.
  126. S. H. Connell, The African School of Physics, CERN (2012)
  127. Michael Karabach, Gerhard Müller, Harvey Gould, Jan Tobochnik. Introduction to the Bethe Ansatz I // Computers in Physics. — 1997. — Т. 11. — С. 36–43. — DOI:10.1063/1.4822511.
  128. JPL Small-Body Database Browser on 30828 Bethe. NASA. Процитовано 7 липня 2013.
  129. Hans A. Bethe Prize Prize for astrophysics, nuclear physics, nuclear astrophysics and related fields. American Physical Society. Процитовано 7 липня 2013.
  130. Bethe Center for Theoretical Physics. Процитовано 7 липня 2013.
  131. Council for a Livable World, Our Legacy. Процитовано 7 липня 2013.
  132. Hans Bethe House. Cornell University. Процитовано 7 липня 2013.

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — частина 2 [ 1 березня 2020 у Wayback Machine.], с. 424
  • Streeter, E. C. Solving the Solar Enigma: The Story of the Scientists Behind the Discovery of the Sun's Energy Source. — Dimension Engineering Press, 2005. — .(англ.)
  • Bernstein, Jeremy. Hans Bethe, Prophet of Energy. — New York : Basic Books, 1980. — .(англ.)
  • Bethe, Hans A. The Road from Los Alamos. — New York : American Institute of Physics, 1991. — .(англ.)
  • Brian, Denis. The Voice Of Genius: Conversations With Nobel Scientists And Other Luminaries. — Cambridge, Massachusetts : Perseus Pub, 2001. — .(англ.)
  • Gerald E. Brown, Sabine Lee. Hans Albrecht Bethe. — Washington, D.C. : National Academy of Sciences, 2009.(англ.)
  • Brown, Gerald E. Hans Bethe and his Physics / Chang-Hwan Lee (editor). — New Jersey : World Scientific Publishing, 2006. — .(англ.)
  • Herken, Gregg. Brotherhood of the Bomb: The Tangled Lives and Loyalties of Robert Oppenheimer, Ernest Lawrence, and Edward Teller. — New York : Henry Holt and Company, 2002. — .(англ.)
  • Lillian Hoddeson, Paul W. Henriksen, Roger A. Meade, Catherine L. Westfall. Critical Assembly: A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years, 1943–1945. — New York : Cambridge University Press, 1993. — .(англ.)
  • Schweber, Silvan S. In the Shadow of the Bomb: Bethe, Oppenheimer, and the Moral Responsibility of the Scientist. — Princeton : Princeton University Press, 2000. — .(англ.)
  • Schweber, Silvan S. Nuclear Forces: The Making of the Physicist Hans Bethe. — Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press, 2012. — .(англ.)
  • Szasz, Ferenc Morton. British Scientists and the Manhattan Project: the Los Alamos Years. — New York : St. Martin's Press, 1992. — .(англ.)

Посилання

  • Війна і мир у ядерну еру, відеоінтерв'ю Бете 1986 року
  • Голоси Мангеттенського проекту, аудіоінтерв'ю Бете 1993 року
  • Голоси Мангеттенського проекту, аудіоінтерв'ю Бете 1982 року
  • Голоси Мангеттенського проекту, відеоінтерв'ю Роуз Бете і Синтії Келлі 2014 року
  • Три лекції Ганса Бете, Корнельський університет
  • Текст промови на врученні медалі Еддінгтона
  • Некролог Ганса Бете з журналу Економіст
  • Некролог Ганса Бете з газети Ґардіан
  • Стенограма інтерв'ю «Усна історія» з Гансом Бете 17 січня 1964 року, Американський інститут фізики, Бібліотека та архів Нільса Бора — інтерв'ю Томаса Куна в Каліфорнійському університеті в Берклі
  • Стенограма інтерв'ю «Усна історія» з Гансом Бете 27 жовтня 1966 року, Американський інститут фізики, Бібліотека та архів Нільса Бора — сесія I, інтерв'ю Чарльза Вайнера та Джагдіша Мехри в Корнельському університеті
  • Стенограма інтерв'ю «Усна історія» з Гансом Бете 17 листопада 1967 року, Американський інститут фізики, Бібліотека та архів Нільса Бора — сесія II, інтерв'ю Чарльза Вайнера в Корнельському університеті
  • Стенограма інтерв'ю «Усна історія» з Гансом Бете 8 травня 1972 року, Американський інститут фізики, Бібліотека та архів Нільса Бора — сесія III, інтерв'ю Чарльза Вайнера в Корнельському університеті
  • Стенограма інтерв'ю «Усна історія» з Гансом Бете 29 квітня 1981 року, Американський інститут фізики, Бібліотека та архів Нільса Бора — інтерв'ю провела Ліліан Ходдесон на Сицилії
  • Відео розмови під назвою «Написання біографії живого вченого: Ганс Бете»
  • Ганс Бете розповідає історію свого життя at Web of Stories
  • Bowley, Roger; Merrifield, Michael; Padilla, Antonio (Tony). αβγ – The Alpha Beta Gamma Paper. Sixty Symbols. Brady Haran for the University of Nottingham.
  • Hans Bethe на Nobelprize.org

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gans A lbreht Bete nim Hans Albrecht Bethe nim vimova ˈhans ˈbeːte prosluhati 2 lipnya 1906 6 bereznya 2005 nimecko amerikanskij fizik teoretik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1967 roku za robotu nad teoriyeyu zoryanogo nukleosintezu Zaklav osnovi teoriyi proton protonnogo lancyuzhka i vuglecevo azotnogo ciklu ciklu Bete osnovnih dzherel energiyi zir Zrobiv velikij vnesok u yadernu fiziku astrofiziku kvantovu elektrodinamiku ta fiziku tverdogo tila Gans Betenim Hans Albrecht BetheGans Albreht Bete Gans Albreht BeteNarodivsya2 lipnya 1906 1906 07 02 1 2 Strasburg Elzas Lotaringiya Nimecka imperiya 4 Pomer6 bereznya 2005 2005 03 06 1 2 98 rokiv Itaka Nyu Jork SShAKrayina Vejmarska respublika SShANacionalnistNimecDiyalnistfizik vikladach universitetuAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1928 3 Frankfurtskij universitet 1926 3 Kembridzhskij universitet 1930 3 Rimskij universitet la Sapiyenca 1931 3 dGaluzFizikaZakladTyubingenskij universitet 3 Kornellskij universitet 3 Mangettenskij proyekt 3 PosadagolovaNaukovij stupindoktorskij stupin 1928 VchiteliArnold ZommerfeldAspiranti doktorantid 5 Dzheffri Goldstoun 5 d 5 d 5 d 5 d 5 Roman Yackiv 5 Devid Tauless 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 6 d 7 dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Rosijska akademiya nauk 8 Amerikanske filosofske tovaristvo 9 Amerikanske astronomichne tovaristvo 9 Amerikanske fizichne tovaristvo 9 Vidomij zavdyaki cikl Bete formula Bete BlohaBatkodU shlyubi zd 10 RodichidNagorodiMizhnarodna zolota medal Nilsa Bora 1976 medal imeni Maksa Planka 1955 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1989 premiya Rumforda 1963 medal Genri Drejpera 1948 medal Franklina 1959 medal Ketrin Bryus 2001 Medal Ersteda 1993 Medal Oskara Klejna 1990 medal Eddingtona 1961 premiya Leo Silarda 1981 d 1992 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Bejkerivska lekciya 1993 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1957 d 1957 dAvtograf Gans Bete u Vikishovishi Narodivsya v Nimechchini ale v roki nacional socializmu cherez yevrejske pohodzhennya buv zmushenij emigruvati Bilshu chastinu kar yeri buv profesorom Kornellskogo universitetu v SShA Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ocholyuvav teoretichnij viddil amerikanskoyi sekretnoyi laboratoriyi v Los Alamosi yaka rozroblyala pershi atomni bombi Pislya vijni vidigrav vazhlivu rol u rozrobci vodnevoyi bombi Piznishe buv aktivnim borcem za obmezhennya yadernih viprobuvan i yadernih peregoniv BiografiyaRannye zhittya Gans Bete narodivsya 2 lipnya 1906 roku v Strasburzi yakij na toj chas buv chastinoyu nimeckoyi provinciyi Elzas Lotaringiya Vin buv yedinoyu ditinoyu Anni urodzhenoyi Kun i Albrehta Bete privat docenta fiziologiyi Strasburzkogo universitetu Hocha jogo mati dochka profesora Strasburzkogo universitetu mala yevrejske pohodzhennya Bete vihovuvavsya protestantom yak i jogo batko a piznishe stav ateyistom 12 richnij Gans Bete z batkami 1912 roku jogo batko obijnyav posadu profesora ta direktora Institutu fiziologiyi Kilskogo universitetu i sim ya pereyihala u kvartiru direktora institutu Spochatku Gans Bete navchavsya privatno u profesijnogo vchitelya v grupi z vosmi ditej 1915 roku sim ya znovu pereyihala koli batko Bete ocholiv novij Institut fiziologiyi Frankfurtskogo universitetu Bete vidviduvav en u Frankfurti Jogo navchannya bulo perervano v 1916 roci koli vin zahvoriv na tuberkuloz i jogo vidpravili na likuvannya v Bad Krojcnah 1917 roku vin dostatno oduzhav shob pochati vidviduvati miscevu shkolu a nastupnogo roku jogo vidpravili do privatnoyi shkoli internatu en Protyagom ostannih troh svoyih shkilnih rokiv z 1922 po 1924 rik vin znovu vidviduvav gimnaziyu Gete Sklavshi shkilni vipuskni ispiti v 1924 roci Bete vstupiv do Frankfurtskogo universitetu Vin virishiv vivchati himiyu Vikladannya fiziki u Frankfurtskomu universiteti bulo poserednim Takozh hocha u Frankfurti buli vidatni matematiki taki yak Karl Zigel i en Bete ne podobavsya yihnij pidhid do matematiki u vidrivi vid inshih nauk Bete viyavivsya poganim eksperimentatorom i navit znishiv svij laboratornij halat prolivshi na nogo sirchanu kislotu Odnak vin zacikavivsya fizikoyu yaku jomu vikladav docent en Gerlah pishov z universitetu u 1925 roci i jogo zaminiv en yakij poradiv Bete perejti do universitetu z krashoyu shkoloyu teoretichnoyi fiziki napriklad do Myunhenskogo universitetu de vin mig bi navchatisya pid kerivnictvom Arnolda Zommerfelda Bete vstupiv do Myunhenskogo universitetu u kvitni 1926 roku jogo prijnyav Zommerfeld za rekomendaciyeyu Majsnera Zommerfeld vikladav pogliblenij kurs diferencialnih rivnyan u fizici yakij spodobavsya Bete Yak vidomij uchenij Zommerfeld chasto otrimuvav poperedni primirniki naukovih statej i vinosiv yih na obgovorennya na shotizhnevih vechirnih seminarah Koli Bete priyihav v Myunhen Zommerfeld shojno otrimav statti Ervina Shredingera z hvilovoyi mehaniki Yak temu disertaciyi doktora filosofiyi Zommerfeld zaproponuvav Bete dosliditi difrakciyu elektroniv u kristalah Za vidpravnu tochku vin poradiv vzyati stattyu en 1914 roku pro rentgenivsku difrakciyu v kristalah Piznishe Bete zgaduvav sho vin stav nadto ambitnim i v gonitvi za bilshoyu tochnistyu jogo rozrahunki nevipravdano uskladnyuvalisya Rannya robota Pislya togo yak Bete zdobuv stupin doktora filosofiyi Ervin Madelung zaproponuvav jomu misce asistenta u Frankfurti i u veresni 1928 roku Bete pereyihav do svogo batka yakij neshodavno rozluchivsya z jogo matir yu Jogo batko poznajomivsya z Viroyu Kongel na pochatku togo zh roku ta odruzhivsya z neyu v 1929 roci U nih bulo dvoye ditej Doris 1933 roku narodzhennya i Klaus 1934 roku narodzhennya Bete ne vvazhav robotu u Frankfurti dostatno zaohochuvalnoyu i 1929 roku prijnyav propoziciyu Evalda perejti do de u Shtutgarti Perebuvayuchi tam vin napisav stattyu Teoriya prohodzhennya shvidkih korpuskulyarnih promeniv kriz rechovinu Pochinayuchi z interpretaciyi rivnyannya Shredingera Maksa Borna Bete stvoriv sproshenu formulu dlya zadach zitknennya za dopomogoyu peretvorennya Fur ye yaka sogodni znana yak formula Bete Bloha 1930 roku vin skoristavsya ciyeyu statteyu shob zrobiti gabilitaciyu U 1929 roci Zommerfeld rekomenduvav Bete zdobuti stipendiyu Fondu Rokfellera Ce zabezpechuvalo 150 dolariv na misyac blizko 3000 dolariv za cinami 2023 roku na navchannya za kordonom 1930 roku Bete virishiv otrimati doktorsku robotu postdoka v Kavendiskij laboratoriyi Kembridzkogo universitetu v Angliyi de vin pracyuvav pid kerivnictvom Ralfa Faulera Na prohannya Patrika Bleketta doslidnika kamer Vilsona Bete stvoriv relyativistsku versiyu formuli Bete Bete buv vidomij svoyim pochuttyam gumoru Spilno z Gvido Bekom i de dvoma inshimi doktorantami vin napisav kvazinaukovu stattyu Pro kvantovu teoriyu temperaturi absolyutnogo nulya de vin obchisliv konstantu tonkoyi strukturi za temperaturi absolyutnogo nulya Stattya vismiyuvala pevnij klas robit iz teoretichnoyi fiziki togo chasu yaki buli suto spekulyativnimi ta bazuvalisya na hibnih chislovih argumentah Piznishe avtoram ciyeyi zhartivlivoyi statti dovelos prositi vibachennya Na drugu polovinu svoyeyi stipendiyi Bete virishiv poyihati v laboratoriyu Enriko Fermi v Rimi v lyutomu 1931 roku Fermi spraviv na nogo velike vrazhennya i Bete shkoduvav sho ne poyihav do Rimu she na pershu polovinu stipendiyi Bete rozrobiv en metod dlya znahodzhennya tochnih rozv yazkiv dlya vlasnih znachen i vlasnih vektoriv pevnih odnovimirnih kvantovih modelej bagatoh til Na Bete spravili velike vrazhennya prostota Fermi ta strogist Zommerfelda u pidhodi do naukovih zadach i ci yakosti silno vplinuli na jogo vlasni naukovi doslidzhennya Fond Rokfellera zaproponuvav prodovzhiti stipendiyu Bete sho dozvolilo jomu povernutisya do Italiyi v 1932 roci V promizhku Bete pracyuvav iz Zommerfeldom v Myunheni yak privat docent Oskilki Bete vilno volodiv anglijskoyu Zommerfeld doruchiv jomu keruvati vsima svoyimi anglomovnimi postdokami Bete prijnyav zaproshennya en napisati stattyu dlya Fizichnogo dovidnika nim Handbuch der Physik pro kvantovu mehaniku vodnyu ta geliyu Recenzuyuchi stattyu desyatilittyami piznishe en i Viktor Vajskopf vidznachili sho vona bula nezvichajnoyu za glibinoyu j shirotoyu rozglyadu temi ta potrebuvala lishe neznachnogo onovlennya dlya vidannya 1959 roku Potim Zommerfeld poprosiv Bete dopomogti jomu z dovidnikovoyu statteyu pro elektroni v metalah Stattya ohoplyuvala osnovi togo sho zaraz nazivayetsya fizikoyu tverdogo tila Bete zajnyavsya zovsim novoyu dlya nogo galuzzyu ta predstaviv chitke poslidovne ta povne yiyi visvitlennya Jogo robota nad dovidnikovimi stattyami zajnyala bilshu chastinu jogo chasu v Rimi ale vin takozh napisav stattyu razom z Fermi pro inshu novu dlya sebe oblast kvantovu elektrodinamiku opisavshi relyativistski vzayemodiyi zaryadzhenih chastinok U 1932 roci Bete pogodivsya na posadu docenta v Tyubingenskomu universiteti de Gans Gejger buv profesorom eksperimentalnoyi fiziki Odnak odin iz pershih zakoniv prijnyatih novim nacistskim uryadom fr priviv do zvilnennya Bete z ciyeyi derzhavnoyi posadi cherez jogo yevrejske pohodzhennya Gejger vidmovivsya dopomogti odnak Zommerfeld negajno povernuv Bete jogo stipendiyu v Myunheni Zommerfeld proviv bilshu chastinu litnogo semestru 1933 roku shukayuchi miscya dlya svoyih yevrejskih studentiv i koleg V 1933 roci Bete zalishiv Nimechchinu j pereyihav do Angliyi kudi jogo zaprosili na odin rik na posadu lektora v Manchesterskomu universiteti zavdyaki znajomstvu Zommerfelda z Vilyamom Breggom Bete pereyihav do svogo druga Rudolfa Payerlsa ta druzhini Payerlsa Geniyi Pajyerls tezh buv nimeckim fizikom yakomu zaboronili obijmati akademichni posadi v Nimechchini cherez yevrejske pohodzhennya Zavdyaki rodini Payerlsiv Bete mav z kim pogovoriti nimeckoyu i poyisti zvichnu dlya sebe yizhu Yihni stosunki buli yak profesijnimi tak i osobistimi Payerls probudiv u Bete interes do yadernoyi fiziki Pislya togo yak Dzhejms Chedvik i Moris Goldgaber vidkrili fotodezintegraciyu dejteriyu Chedvik zaklikav Bete ta Payerlsa pridumati teoretichne poyasnennya cogo yavisha i voni rozv yazali cyu zadachu protyagom chotirigodinnoyi poyizdki potyagom iz Kembridzha dodomu v Manchester U nastupni roki Bete prodovzhiv ci doslidzhennya U 1933 roci fizichnij fakultet Kornellskogo universitetu shukav novogo fizika teoretika i Llojd Smit rishuche rekomenduvav Bete Jogo kandidaturu takozh pidtrimav Bregg yakij u toj chas vidviduvav Kornell U serpni 1934 roku Kornell zaproponuvav Bete posadu vikonuvacha obov yazkiv asistuyuchogo profesora Bete vzhe pogodivsya na stipendiyu shob pracyuvati z Nevillom Mottom v Bristolskomu universiteti protyagom semestru ale Kornell pogodivsya dozvoliti jomu rozpochati robotu navesni 1935 roku Pered vid yizdom do SShA vin u veresni 1934 roku vidvidav Institut Nilsa Bora v Kopengageni de osvidchivsya fizikini en i vona pogodilasya na odruzhennya Proti odruzhennya vistupila mati Bete yaka popri yevrejske pohodzhennya ne hotila shob yiyi sin odruzhivsya z yevrejkoyu Za kilka dniv do vesillya priznachenogo na gruden Bete rozirvav zaruchini Nils Bor i Dzhejms Frank buli nastilki shokovani vchinkom Bete sho jogo znovu zaprosili do institutu azh pislya Drugoyi svitovoyi vijni SShA Bete pribuv do Spoluchenih Shtativ u lyutomu 1935 roku ta postupiv na fakultet Kornelskogo universitetu na zarplatu v 3000 dolariv Priznachennya Bete bulo chastinoyu cilespryamovanih zusil novogo kerivnika viddilu fiziki en zaprovaditi v universiteti yadernu fiziku Gibbs najnyav en yakij pracyuvav z Ernestom Lourensom shob pobuduvati u Korneli ciklotron Shob zavershiti komandu Kornellu potriben buv eksperimentator i za poradoyu Bete ta Livingstona buv najnyatij en Bete otrimav zapiti na vidviduvannya Kolumbijskogo universitetu vid Isidora Rabi Prinstonskogo universitetu vid en Rochesterskogo universitetu vid en Universitetu Perdyu vid en Universitetu Illinojsu v Urbana Shampejn vid en ta Garvardskogo universitetu vid Dzhona van Fleka Shob Bete ne peremanili inshi universiteti Gibbs u 1936 roci priznachiv jogo shtatnim asistuyuchim profesorom zapevnivshi sho skoro vin bude pidvishenij do profesora Razom z Baherom i Livingstonom Bete opublikuvav seriyu z troh statej v yakih pidsumovuvalasya bilshist togo sho bulo vidomo pro yadernu fiziku do togo chasu Ci statti stali neoficijno znani yak Bibliya Bete i protyagom bagatoh rokiv zalishalisya standartnim oglyadom ciyeyi temi Bete zaprosili na posadu povnogo profesora v Universiteti Illinojsu v Urbana Shampejn ale Kornell zaproponuvav taku zh posadu ta oklad v 6000 dolariv Bete pisav materi Ya majzhe providnij teoretik Ameriki Ce ne oznachaye najkrashij Vigner bezumovno krashij a Oppengejmer i Teller jmovirno taki zh horoshi Ale ya roblyu bilshe i govoryu bilshe a ce tezh rahuyetsya 17 bereznya 1938 roku Bete vzyav uchast u chetvertij shorichnij Vashingtonskij konferenciyi z teoretichnoyi fiziki Institutu Karnegi ta Universitetu Dzhordzha Vashingtona Bulo lishe 34 zaproshenih uchasniki ale sered nih Gregori Brejt Subrahmanyan Chandrasekar Georgij Gamov Donald Menzel Dzhon fon Nejman Bengt Stremgren Edvard Teller i en Spochatku Bete vidhiliv zaproshennya vzyati uchast oskilki tema konferenciyi generaciya zoryanoyi energiyi jogo ne cikavila ale Teller perekonav jogo poyihati Na konferenciyi Stremgren dokladno rozpoviv pro temperaturu gustinu i himichnij sklad Soncya i zaklikav fizikiv dati poyasnennya Gamov i Vajczekker u statti 1937 roku pripustili sho energiya Soncya ye rezultatom proton protonnogo lancyuzhka Ilyustraciya proton protonnogo lancyuzhkaIlyustraciya vuglecevo azotnogo ciklu p p 2 H e ne Ale ce ne poyasnyuvalo sposterezhuvanih elementiv vazhchih za voden Do kincya konferenciyi Bete spivpracyuyuchi z Charlzom Krichfildom pridumav nizku nastupnih yadernih reakcij yaki poyasnyuvali yak svitit Sonce 2 H p 3 He g 3 He 4 He 7 Be g 7 Be e 7 Li ne 7 Li p 2 4 He U toj chas isnuvali sumnivi shodo togo chi opisuye proton protonnij lancyuzhok procesi na Sonci ale piznishi doslidzhennya Soncya pokazali sho tak Povernuvshis do Kornella Bete v poshukah inshih mozhlivih dzherel zoryanoyi energiyi prodovzhiv vivchati yaderni reakciyi ta yihni pererizi sho privelo jogo do vidkrittya vuglecevo azotnogo ciklu 12 C p 13 N g 13 N 13 C e ne 13 C p 14 N g 14 N p 15 O g 15 O 15 N e ne 15 N p 12 C 4 He Vin nadislav do Physical Review dvi statti odnu pro proton protonnij lancyuzhok u spivavtorstvi z Kritchfildom a inshu pro vuglecevo azotnij cikl Pislya Krishtalevoyi nochi mati Bete boyalasya zalishatis u Nimechchini Skoristavshis tim sho vona narodilas u Strasburzi vona v chervni 1939 roku zmogla emigruvati do SShA za francuzkoyu kvotoyu a ne za nimeckoyu yaka todi vzhe bula zapovnena Aspirant en rozpoviv Bete sho Nyu Jorkska akademiya nauk zaproponuvala priz u 500 dolariv za najkrashu neopublikovanu stattyu na temu sonyachnoyi ta zoryanoyi energiyi Tozh Bete yakomu potribno bulo 250 dolariv shob zaplatiti za mebli svoyeyi materi vidklikav robotu pro vuglecevo azotnij cikl ta nadislav yiyi do Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Vona vigrala priz i Bete dav Marshaku 50 dolariv vinagorodi za pidkazku a 250 dolariv zaplativ za mebli Stattya bula opublikovana v Physical Review piznishe u berezni Ce buv proriv u rozuminni termoyadernih reakcij v zoryah yakij prinis Bete Nobelivsku premiyu z fiziki v 1967 roci 13 veresnya 1939 roku Bete odruzhivsya z Rouz Evald donkoyu en Vona emigruvala do Spoluchenih Shtativ i bula studentkoyu Dyukskogo universitetu i voni poznajomilisya koli Bete chitav tam lekciyi v 1937 roci U nih bulo dvoye ditej Genri ta Monika U berezni 1941 roku Bete stav naturalizovanim gromadyaninom SShA U listi do Zommerfelda v 1947 roci Bete ziznavsya sho v Americi ya pochuvayusya nabagato bilshe vdoma nizh bud koli v Nimechchini Nibi ya narodivsya v Nimechchini lishe pomilkovo a na svoyu spravzhnyu batkivshinu priyihav lishe u dvadcyat visim Mangettenskij proyekt Identifikacijna kartka Bete v Los Alamoskij laboratoriyi Koli pochalasya Druga svitova vijna Bete hotiv doluchitisya do voyennoyi diyalnosti ale ne mig pracyuvati nad sekretnimi proyektami poki ne stav gromadyaninom SShA Za poradoyu Teodora fon Karmana z Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu Bete spivpracyuvav zi svoyim drugom Edvardom Tellerom nad teoriyeyu udarnih hvil utvorenih pid chas prohodzhennya snaryada cherez gaz Vin takozh pracyuvav nad teoriyeyu probittya broni yaku armiya negajno zasekretila sho unemozhlivilo dlya Bete yakij na toj chas she ne buv amerikanskim gromadyaninom dostup do podalshih doslidzhen ciyeyi teoriyi Otrimavshi dopusk do sekretnosti v grudni 1941 roku Bete priyednavsya do en de vin vinajshov en yakij vikoristovuyetsya v mikrohvilovih hvilevodah zokrema u radarah U chervni 1942 roku v Chikago a potim u lipni v Kalifornijskomu universiteti v Berkli vin brav uchast u seriyi zustrichej na zaproshennya Roberta Oppengejmera na yakih obgovoryuvalisya pershi proyekti atomnoyi bombi Voni rozglyanuli poperedni rozrahunki Roberta Serbera en ta inshih i obgovorili mozhlivosti vikoristannya uranu 235 i plutoniyu Treba bulo stvoriti bombu z rozsheplennyam zgaduvav vin piznishe bo ce jmovirno robili nimci Na cih zustrichah Teller visunuv ideyu stvorennya termoyadernogo pristroyu superbombi Tellera Bete ta en dovelosya na jogo prohannya vikonati rozrahunki shob pereviriti sho takij pristrij ne zdaten zapaliti azot v zemnij atmosferi Koli Oppengejmer buv priznachenij vidpovidalnim za formuvannya sekretnoyi laboratoriyi rozrobki zbroyi v Los Alamosi vin priznachiv Bete direktorom viddilu T teoretichnogo najmenshogo ale najprestizhnishogo viddilu laboratoriyi Cej krok rozdratuvav tak samo kvalifikovanih ale skladnishih u stosunkah Edvarda Tellera ta Feliksa Bloha yaki tezh pragnuli ciyeyi posadi Seriya rozbizhnostej mizh Bete ta Tellerom u period z lyutogo po cherven 1944 roku shodo prioritetiv u doslidzhennyah prizvela do togo sho grupu Tellera bulo viklyucheno z viddilu T i peredano bezposeredno pid kerivnictvo Oppengejmera a u veresni vona stala chastinoyu novogo viddilu F Fermi Robota Bete v Los Alamosi vklyuchala obchislennya kritichnoyi masi ta efektivnosti uranu 235 i mnozhennya chastinok u lancyugovij reakciyi pid chas vibuhu yadernoyi bombi Razom z Richardom Fejnmanom vin rozrobiv formulu dlya rozrahunku potuzhnosti vibuhu bombi Pislya serpnya 1944 roku koli laboratoriya bula reorganizovana ta pereoriyentovana na rozv yazannya problemi vibuhu plutoniyevoyi bombi Bete vitrativ bagato chasu na vivchennya gidrodinamichnih aspektiv vibuhu 1945 roku vin pracyuvav nad iniciatorom nejtroniv a piznishe nad rozpovsyudzhennyam viprominyuvannya pid chas vibuhu atomnoyi bombi Yaderne viprobuvannya Triniti pidtverdilo tochnist rezultativ viddilu T Koli bombu pidirvali v pusteli Nyu Meksiko 16 lipnya 1945 roku Bete bezposeredno pikluvavsya pro yiyi yakisnu robotu a ne pro moralni naslidki Povidomlyayetsya sho vin prokomentuvav Ya ne filosof Vodneva bomba Pislya vijni Bete stverdzhuvav sho ne slid namagatisya rozbiti proyekt vodnevoyi bombi hocha pislya togo yak prezident Garri Trumen ogolosiv pro start takogo proyektu ta pro pochatok Korejskoyi vijni Bete priyednavsya do nogo ta vidigrav klyuchovu rol u rozvitku zbroyi Vin doviv proyekt do kincya popri svoyi pochatkovi spodivannya sho stvoriti vodnevu bombu bude nemozhlivo Piznishe vin vidznachav ochevidne protirichchya u svoyij poziciyi oskilki spochatku vistupav proti rozrobki zbroyi a potim dopomagav u yiyi stvorenni Bukvalno za kilka misyaciv do cogo pochalasya Korejska vijna i ya vpershe pobachiv pryame zitknennya z komunistami Ce nadto trivozhilo Holodna vijna viglyadala tak nibi vona os os stane garyachoyu Todi ya zrozumiv sho mayu zminiti svoyu poperednyu poziciyu Yakbi ya ne pracyuvav nad bomboyu ce zrobiv bi htos inshij a ya dumav sho v Los Alamosi ya vse she mig bi buti borcem za rozzbroyennya Tomu ya pogodivsya priyednatisya do rozrobki vodnevoyi bombi Ce viglyadalo cilkom logichno Ale inodi meni hotilosya b buti poslidovnishim idealistom Sho stosuyetsya jogo vlasnoyi roli u stvorenni vodnevoyi bombi konstrukciyi Tellera Ulama Bete piznishe skazav sho Pislya stvorennya vodnevoyi bombi zhurnalisti pochali nazivati Tellera batkom vodnevoyi bombi Dlya istoriyi ya vvazhayu sho tochnishe skazati sho Ulam ye batkom tomu sho vin dav nasinnya a Teller ye matir yu tomu sho vin zalishivsya z ditinoyu Sho stosuyetsya mene ya mabut akusherka U 1954 roci Bete svidchiv na boci Roberta Oppengejmera pid chas en Zokrema Bete stverdzhuvav sho poziciya Oppengejmera proti rozrobki vodnevoyi bombi naprikinci 1940 h rokiv ne zavadila yiyi rozvitku cya tema rozglyadalasya yak klyuchove pitannya sluhan Pid chas sluhan Bete ta jogo druzhina namagalisya perekonati Edvarda Tellera ne davati svidchen Odnak Teller vidmovivsya i jogo svidchennya zigrali vazhlivu rol u vidklikanni dozvolu bezpeki Oppengejmera Hocha Bete i Teller buli v duzhe horoshih stosunkah u dovoyenni roki konflikt mizh nimi pid chas Mangettenskogo proyektu i osoblivo pid chas bezpekovih sluhan nazavzhdi zipsuvav yihni stosunki Piznisha robota Pislya zakinchennya vijni Bete povernuvsya v Kornell U chervni 1947 roku vin brav uchast u en Sponsorovana Nacionalnoyu akademiyeyu nauk konferenciya na temu Osnovi kvantovoyi mehaniki stala pershoyu velikoyu konferenciyeyu z fiziki pislya vijni Ce buv shans dlya amerikanskih vchenih zibratisya razom shob prodovzhiti doslidzhennya z togo miscya na yakomu voni zupinilisya do vijni i viznachiti napryamok pislyavoyennih doslidzhen Golovnoyu temoyu diskusij na konferenciyi bulo vidkrittya Villisa Lemba ta jogo aspiranta en nezadovgo do pochatku konferenciyi sho odin iz dvoh mozhlivih kvantovih staniv atomiv vodnyu maye trohi bilshu energiyu nizh peredbacheno teoriyeyu Polya Diraka ce stalo vidomo yak lembiv zsuv Oppengejmer i Vajskopf pripustili sho ce ye rezultatom kvantovih fluktuacij elektromagnitnogo polya yaki nadayut elektronu bilshu energiyu Vidpovidno do dovoyennoyi kvantovoyi elektrodinamiki energiya elektrona skladalasya z chistoyi energiyi yaku vin mav koli buv vid yednanij vid elektromagnitnogo polya ta vlasnoyi energiyi sho vinikla v rezultati elektromagnitnogo zv yazku ale obidvi voni buli nesposterezhnimi oskilki elektromagnitne pole ne mozhna vimknuti Kvantova elektrodinamika davala neskinchenni znachennya dlya vlasnih energij ale lembiv zsuv pokazav sho voni buli skinchennimi Yak rishennya Gans Kramers zaproponuvav perenormuvannya ale nihto ne znav yak zrobiti obchislennya Bete vdalosya vikonati rozrahunok u poyizdi z Nyu Jorka do Skenektadi de vin pracyuvav na General Electric Vin zrobiv ce usvidomivshi sho ce nerelyativistskij proces sho znachno sprostilo obchislennya Golu energiyu bulo legko vidaliti oskilki vona vzhe bula vklyuchena v sposterezhuvanu masu elektrona Chlen vlasnoyi energiyi teper zbilshuvavsya logarifmichno a ne linijno sho robilo jogo matematichno zbizhnim Bete otrimav znachennya dlya lembovogo zsuvu 1040 MGc nadzvichajno blizko do otrimanogo eksperimentalno Lembom i Rizerfordom Jogo stattya opublikovana v Physical Review u serpni 1947 roku mala lishe tri storinki ta mistila lishe dvanadcyat matematichnih rivnyan ale mala velicheznij vpliv Do cogo vvazhalosya sho neskinchennosti vkazuyut na fundamentalnu pomilku kvantovoyi elektrodinamiki ta vimagayut radikalno novoyi teoriyi ale Bete prodemonstruvav sho v comu nema potrebi Odna z najvidomishih statej Bete ta v napisanni yakoyi vin vzagali ne brav uchasti stattya Alfera Bete Gamova 1948 roku Georgij Gamov dodav im ya Bete zaochno ne poradivshis z nim i vsuperech voli Ralfa Alfera odnak znayuchi sho Bete ne bude proti Ce bulo vidobrazhennyam pochuttya gumoru Gamova yakij bazhav mati nazvu statti yaka b zvuchala yak pershi tri literi greckoyi abetki Yak odin iz recenzentiv Physical Review Bete pobachiv rukopis i vikresliv slovo zaochno Bete doslidzhuvav kraplinnu model yadra i teoriyu zburen u yadernij fizici Spilno z Bejrdom Brendou ta Albertom Pechekom vin rozvivav teoriyu rozsiyuvannya Ce privelo jogo do rivnyannya Bete Faddyeyeva uzagalnennya pidhodu ru do trohchastinkovogo rozsiyuvannya Potim vin vikoristav ci metodi dlya doslidzhennya nejtronnih zir Bete prodovzhuvav doslidzhuvati nadnovi zori nejtronni zori chorni diri ta inshi zadachi teoretichnoyi astrofiziki navit pislya svogo dev yanostorichchya V cih doslidzhennyah vin spivpracyuvav z en z Universitetu Stoni Bruk Braun vpershe zaproponuvav jomu spivpracyu v 1978 roci dlya doslidzhennya nadnovih Na toj chas mehanizm nadnovih vzhe buv dosit dobre zrozumilij ale obchislennya vse she buli problemoyu Vikoristovuyuchi metodi vidtocheni desyatilittyami roboti z yadernoyu fizikoyu i svij dosvid rozrahunkiv yadernih vibuhiv Bete rozv yazav problemi pov yazani z gravitacijnim kolapsom zir i te yak rizni faktori vplivayut na vibuh nadnovoyi Vin zmig zvesti zadachu do naboru diferencialnih rivnyan i rozv yazati yih U vici 85 rokiv Bete napisav vazhlivu stattyu pro problemu sonyachnih nejtrino v yakij vin dopomig vstanoviti mehanizm nejtrinnih oscilyacij zaproponovanij Stanislavom Mihyeyevim en i en shob poyasniti nevidpovidnist mizh teoriyeyu ta eksperimentom problemu sonyachnih nejtrino Bete stverdzhuvav sho dlya rozuminnya problemi sonyachnih nejtrino bula potribna fizika poza standartnoyu modellyu oskilki ta pripuskala sho nejtrino ne mayut masi a otzhe ne mozhut peretvoryuvatis odne na odnogo todi yak problema sonyachnih nejtrino vkazuvala na neobhidnist cogo Bete spodivavsya sho pidtverdzhuyuchi dokazi budut znajdeni Nejtrinnoyu observatoriyeyu Sadberi v Ontario do jogo 90 richchya ale ce stalos lishe v chervni 2001 roku koli jomu bulo majzhe 95 U 1996 roci Kip Torn zvernuvsya do Bete ta Brauna shodo lazernogo interferometra LIGO priznachenogo dlya viyavlennya gravitacijnih hvil vid zlittya nejtronnih zir i chornih dir i poprosiv yih rozrahuvati taki zlittya 90 richnij Bete shvidko zahopivsya zadacheyu i nezabarom pochav neobhidni rozrahunki Rezultatom stala stattya 1998 roku Evolyuciya podvijnih kompaktnih ob yektiv yaki zlivayutsya yaku Braun vvazhav najkrashoyu z togo sho voni stvorili razom Politichni poglyadiZhurnalisti berut interv yu u Bete U naukovomu spivavtorstvi Bete buv odniyeyu z golovnih rushijnih sil za pidpisannya Dogovoru pro zaboronu yadernih viprobuvan 1963 roku yakij zaboroniv podalshi viprobuvannya yadernoyi zbroyi v atmosferi 1968 roku Bete razom z fizikom z IBM en opublikuvali stattyu v yakij kritikuvali sistemu zahistu vid mizhkontinentalnih balistichnih raket zaproponovanu Ministerstvom oboroni za te sho yiyi mozhna bulo legko podolati za dopomogoyu vidnosno prostih primanok Protyagom 1980 h i 1990 h rokiv Bete provodiv kampaniyu za mirne vikoristannya yadernoyi energiyi Pislya Chornobilskoyi katastrofi Bete vhodiv do skladu komitetu ekspertiv yaki analizuvali incident Voni prijshli do visnovku sho reaktor postrazhdav vid principovo nepravilnoyi konstrukciyi a takozh sho avariyi znachnoyu miroyu spriyala lyudska pomilka Mi z kolegami vstanovili poyasniv vin sho Chornobilska katastrofa govorit nam pro nedoliki radyanskoyi politichnoyi ta administrativnoyi sistemi a ne pro problemi z atomnoyu energetikoyu Protyagom usogo svogo zhittya Bete zalishavsya rishuchim prihilnikom yadernoyi energetiki yaku vin opisav u 1977 roci yak neobhidnist a ne prosto vibir U 1980 h rokah vin ta inshi fiziki vistupali proti raketnoyi sistemi Strategichnoyi oboronnoyi iniciativi zadumanoyi administraciyeyu Ronalda Rejgana 1995 roku u vici 88 rokiv Bete napisav vidkritogo lista v yakomu zaklikav usih vchenih utrimatisya vid roboti nad bud yakimi aspektami rozrobki ta virobnictva yadernoyi zbroyi 2004 roku vin priyednavsya do 47 inshih laureativ Nobelivskoyi premiyi pidpisavshi lista pidtrimki Dzhona Kerri na post prezidenta Spoluchenih Shtativ yak lyudini yaka vidnovit nalezhne misce nauki v uryadi Na dumku istorika en pislya smerti Oppengejmera Bete vzyav na sebe rol vchenogo sumlinnya u SShA Osobiste zhittyaIdentifikacijna kartka Rouz Bete v Los Alamosi Bete zahoplyuvavsya kolekcionuvannyam marok Vin lyubiv progulyanki na prirodi osoblivo v gorah mandruyuchi Alpami ta Skelyastimi gorami Vin pomer u svoyemu budinku v Itaci shtat Nyu Jork 6 bereznya 2005 roku vid sercevoyi nedostatnosti U nogo zalishilasya druzhina Rouz Evald Bete ta dvoye ditej Na moment smerti vin buv emeritovanim andersonivskim profesorom fiziki v Kornellskomu universiteti Nagorodi ta chlenstvaChlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk SShA 1947 Medal Genri Drejpera vid Nacionalnoyi akademiyi nauk 1947 Chlen Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 1947 Medal imeni Maksa Planka 1955 Inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1957 Medal Franklina 1959 Medal Eddingtona vid Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1961 Premiya Enriko Fermi vid Komisiyi z atomnoyi energiyi SShA 1961 Premiya Rumforda 1963 Nobelivska premiya z fiziki 1967 Nacionalna naukova medal SShA 1975 Chlen Nimeckoyi nacionalnoyi akademiyi nauk Leopoldini 1978 Medal Ersteda 1993 Bejkerivska lekciya Mehanizm nadnovih v Londonskomu korolivskomu tovaristvu 1993 Medal Ketrin Bryus 2001 Medal Bendzhamina Franklina vid Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 2005 posmertno Ponyattya j ob yekti nazvani na chest BeteVuglecevo azotnij cikl takozh znanij yak cikl Bete Formula Bete Bloha dlya viznachennya vtrat energiyi zaryadzhenoyu chastinkoyu sho ruhayetsya v rechovini en pidstanovka dlya znahodzhennya hvilovih funkcij v kvantovo mehanichnih zadachah bagatoh til Asteroyid 30828 Bete vidkritij u 1990 roci en Amerikanskogo fizichnogo tovaristva Centr teoretichnoyi fiziki Bete Bonnskogo universitetu Nimechchina Centr Gansa Bete u Vashingtoni SShA de roztashovana en v yakomu Bete trivalij chas buv chlenom pravlinnya Gans Bete Gaus gurtozhitok Kornellskogo universitetu SShAU masovij kulturiU miniseriali en 1980 roku Bete zigrav en U filmi Oppengejmer 2023 roku Bete zigrav Gustav Skarsgord U naukovo fantastichnij seriyi knig en Dzhejmsa Blisha na chest Bete nazvana potuzhna zbroya Blaster Bete Vibrani publikaciyiBethe H A Theory of High Frequency Rectification by Silicon Crystals Massachusetts Institute of Technology MIT Radiation Laboratory United States Department of Energy through predecessor agency the Atomic Energy Commission October 29 1942 Bethe H A Theoretical Estimate of Maximum Possible Nuclear Explosion Knolls Atomic Power Laboratory Schenectady N Y United States Department of Energy through predecessor agency the Atomic Energy Commission January 31 1950 Bethe H A Rajaraman R Three body Problem in Nuclear Matter University of Southern California Los Angeles United States Department of Energy through predecessor agency the Atomic Energy Commission 1967 Bethe H A Note on Inverse Bremsstrahlung in a Strong Electromagnetic Field Los Alamos National Laboratory LANL United States Department of Energy through predecessor agency the Atomic Energy Commission September 1972 Bethe H A Pauli Principle and Pion Scattering Los Alamos National Laboratory LANL United States Department of Energy through predecessor agency the Atomic Energy Commission October 1972 Bethe H A Fusion Hybrid Reactor Sandia National Laboratories United States Department of Energy August 1981 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118658662 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bete Hans Albreht pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 https www gf org fellows all fellows benjamin d day http www ras ru win db show per asp P id 49402 ln ru dl pr inf uk 12 NNDB 2002 d Track Q1373513 https ecommons cornell edu handle 1813 30506 Vuglecevo azotnij cikl Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 88 ISBN 966 613 263 X Lee S Brown G E 2007 Hans Albrecht Bethe 2 July 1906 6 March 2005 Elected ForMemRS 1957 Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 53 1 doi 10 1098 rsbm 2007 0018 Horgan John 1992 Illuminator of the Stars Scientific American 267 4 32 40 Bibcode 1992SciAm 267d 32H doi 10 1038 scientificamerican1092 32 Bernstein 1980 s 7 Bernstein 1980 s 8 Schweber 2012 s 32 34 American Institute of Physics 17 listopada 1967 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2015 Procitovano 25 kvitnya 2012 When asked by Charles Weiner if there was religion in his home Bethe replied No My father was I think slightly religious I was taught to pray in the evening before going to bed and I attended the Protestant religious instruction which was given in the schools in Germany I was also confirmed and the instruction which I got in this connection got religion out of my system completely It was never very strong before and the confirmation had the consequence that I just didn t believe Brian 2001 s 117 Schweber 2012 s 30 31 Schweber 2012 s 45 Bernstein 1980 s 11 12 Bernstein 1980 s 13 Schweber 2012 s 118 119 Bernstein 1980 s 15 16 Bernstein 1980 s 20 21 Schweber 2012 s 156 157 Bernstein 1980 s 25 27 Bethe Hans 1930 Zur Theorie des Durchgangs schneller Korpuskularstrahlen durch Materie Annalen der Physik German 397 3 325 400 Bibcode 1930AnP 397 325B doi 10 1002 andp 19303970303 Schweber 2012 s 182 183 Schweber 2012 s 187 Corlin Axel Stein J S Beck G Bethe H Riezler W 1931 Zuschriften Die Naturwissenschaften 19 2 37 Bibcode 1931NW 19 37C doi 10 1007 BF01523870 Schweber 2012 s 190 192 Schweber 2012 s 193 Schweber 2012 s 199 202 Schweber 2012 s 195 Schweber 2012 s 202 208 Bernstein 1980 s 32 Schweber 2012 s 211 220 221 Bernstein 1980 s 33 Bernstein 1980 s 35 Schweber 2012 s 237 240 Schweber 2012 s 244 Chadwick J Goldhaber M 1934 A Nuclear Photo effect Disintegration of the Diplon by g Rays Nature 134 3381 237 Bibcode 1934Natur 134 237C doi 10 1038 134237a0 Brown Lee 2009 s 9 Schweber 2012 s 262 263 Schweber 2012 s 279 Schweber 2012 s 272 275 Brown 2006 s 136 Schweber 2012 s 296 298 Schweber 2012 s 305 307 Bethe H Bacher R 1936 Nuclear Physics A Stationary States of Nuclei PDF Reviews of Modern Physics 8 2 82 229 Bibcode 1936RvMP 8 82B doi 10 1103 RevModPhys 8 82 Bethe H 1937 Nuclear Physics B Nuclear Dynamics Theoretical Reviews of Modern Physics 9 2 69 244 Bibcode 1937RvMP 9 69B doi 10 1103 RevModPhys 9 69 Bethe H Livingston M S 1937 Nuclear Physics C Nuclear Dynamics Experimental Reviews of Modern Physics 9 2 245 390 Bibcode 1937RvMP 9 245L doi 10 1103 RevModPhys 9 245 Brown Lee 2009 s 11 Schweber 2012 s 313 Schweber 2012 s 370 Bernstein 1980 s 45 47 Schweber 2012 s 347 Schweber 2012 s 348 350 Bethe H A 1 bereznya 1939 Energy Production in Stars Physical Review 55 5 434 456 Bibcode 1939PhRv 55 434B doi 10 1103 PhysRev 55 434 PMID 17835673 Schweber 2012 s 351 352 Bernstein 1980 s 39 Bernstein 1980 s 51 52 Bernstein 1980 s 54 55 Hans Bethe Biographical The Nobel Foundation Procitovano 7 lipnya 2013 Schweber 2012 s 382 Brown Lee 2006 s 143 Bernstein 1980 s 61 Brown Lee 2009 s 13 14 Brown Lee 2009 s 13 Hoddeson ta in 1993 s 42 47 Weil Martin 8 bereznya 2005 Hans Bethe Dies Nobel Prize Winner Worked on A Bomb The Washington Post s B06 Hoddeson ta in 1993 s 92 83 Hoddeson ta in 1993 s 204 246 Hoddeson ta in 1993 s 179 184 Hoddeson ta in 1993 s 129 Hoddeson ta in 1993 s 308 310 Hoddeson ta in 1993 s 344 345 Peplow Mark 8 bereznya 2005 Hans Bethe Nuclear physicist dies at 98 Nature doi 10 1038 news050307 7 McCoy Alfred W How an Article about the H Bomb Landed Scientific American in the Middle of the Red Scare Nuclear Reaction Scientific American 323 3 73 September 2020 doi 10 1038 scientificamerican0920 73 Scientific American September 2020 Bernstein 1980 s 92 96 Schweber 2000 s 166 Bernstein 1980 s 97 99 Brown Lee 2006 s 157 158 H Bethe 1947 The Electromagnetic Shift of Energy Levels Physical Review 72 4 339 341 Bibcode 1947PhRv 72 339B doi 10 1103 PhysRev 72 339 H Bethe 1947 The Electromagnetic Shift of Energy Levels Physical Review 72 4 339 341 Bibcode 1947PhRv 72 339B doi 10 1103 PhysRev 72 339 Brown Lee 2006 s 158 159 Alpher R A Bethe H Gamow G 1 kvitnya 1948 The Origin of Chemical Elements Physical Review 73 7 803 804 Bibcode 1948PhRv 73 803A doi 10 1103 PhysRev 73 803 PMID 18877094 Bernstein 1980 s 46 Brown Lee 2006 s 165 171 Hans A Bethe Prize winners American Physical Society Procitovano 7 lipnya 2013 Brown Lee 2006 s 176 180 Brown Lee 2006 s 151 153 Bahcall J N Bethe H A 1990 A solution of the solar neutrino problem Physical Review Letters 65 18 2233 2235 Bibcode 1990PhRvL 65 2233B doi 10 1103 PhysRevLett 65 2233 PMID 10042492 Brown Lee 2006 s 182 Bethe Hans A Brown G E 1998 Evolution of Binary Compact Objects That Merge Astrophysical Journal 506 2 780 789 arXiv astro ph 9802084 Bibcode 1998ApJ 506 780B doi 10 1086 306265 Bernstein 1980 s 107 112 Garwin R L Bethe H A March 1968 Anti Ballistic Missile Systems Scientific American 218 3 21 31 Bibcode 1968SciAm 218c 21G doi 10 1038 scientificamerican0368 21 Rhodes Richard Chernobyl PBS Procitovano 6 lipnya 2013 Brown Lee 2006 s 266 Bethe 1991 s 113 131 Nuclear Age Peace Foundation Arhiv originalu za 19 kvitnya 2013 Procitovano 6 lipnya 2013 48 Nobel Winning Scientists Endorse Kerry June 21 2004 George Washington University Procitovano 6 lipnya 2013 Herken 2002 s 334 Schweber 2012 s 44 Brown Lee 2006 s 126 128 Weil Martin 8 bereznya 2005 Hans Bethe Dies Nobel Prize Winner Worked on A Bomb The Washington Post s B06 Tucker Anthony 8 bereznya 2005 Obituary Hans Bethe The Guardian Array of Contemporary Physicists Arhiv originalu za 30 serpnya 2010 Procitovano 7 lipnya 2013 Book of Members 1780 2010 Chapter B PDF American Academy of Arts and Sciences Procitovano 24 chervnya 2011 National Academy of Sciences Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 24 lyutogo 2011 APS Member History search amphilsoc org Procitovano 16 bereznya 2023 Arhiv originalu za 30 lipnya 2016 Procitovano 5 zhovtnya 2014 Lee S Brown G E 2007 Hans Albrecht Bethe 2 July 1906 6 March 2005 Elected ForMemRS 1957 Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 53 1 doi 10 1098 rsbm 2007 0018 Hans Albrecht Bethe The Franklin Institute The award of The Eddington Medal to Professor H A Bethe address QJRAS 2 1961 107 Bibcode 1961QJRAS 2 107 Brown Lee 2009 s 17 American Academy of Arts and Sciences Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 24 lyutogo 2011 Hans Bethe Biographical The Nobel Foundation Procitovano 7 lipnya 2013 The President s national Medal of Science National Science Foundation www leopoldina org Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Oersted Medal Procitovano 7 lipnya 2013 Bethe Hans A 1994 Mechanism of Supernovae Philos Trans R Soc Lond A 346 251 258 Astronomical Society of the Pacific Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 24 lyutogo 2011 Benjamin Franklin Medal for Distinguished Achievement in the Sciences Recipients American Philosophical Society Procitovano 26 listopada 2011 S H Connell The African School of Physics CERN 2012 Michael Karabach Gerhard Muller Harvey Gould Jan Tobochnik Introduction to the Bethe Ansatz I Computers in Physics 1997 T 11 S 36 43 DOI 10 1063 1 4822511 JPL Small Body Database Browser on 30828 Bethe NASA Procitovano 7 lipnya 2013 Hans A Bethe Prize Prize for astrophysics nuclear physics nuclear astrophysics and related fields American Physical Society Procitovano 7 lipnya 2013 Bethe Center for Theoretical Physics Procitovano 7 lipnya 2013 Council for a Livable World Our Legacy Procitovano 7 lipnya 2013 Hans Bethe House Cornell University Procitovano 7 lipnya 2013 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s chastina 2 1 bereznya 2020 u Wayback Machine s 424 Streeter E C Solving the Solar Enigma The Story of the Scientists Behind the Discovery of the Sun s Energy Source Dimension Engineering Press 2005 ISBN 978 1 888381 12 2 angl Bernstein Jeremy Hans Bethe Prophet of Energy New York Basic Books 1980 ISBN 978 0 465 02903 7 angl Bethe Hans A The Road from Los Alamos New York American Institute of Physics 1991 ISBN 978 0 88318 707 4 angl Brian Denis The Voice Of Genius Conversations With Nobel Scientists And Other Luminaries Cambridge Massachusetts Perseus Pub 2001 ISBN 978 0 7382 0447 5 angl Gerald E Brown Sabine Lee Hans Albrecht Bethe Washington D C National Academy of Sciences 2009 angl Brown Gerald E Hans Bethe and his Physics Chang Hwan Lee editor New Jersey World Scientific Publishing 2006 ISBN 981 256 609 0 angl Herken Gregg Brotherhood of the Bomb The Tangled Lives and Loyalties of Robert Oppenheimer Ernest Lawrence and Edward Teller New York Henry Holt and Company 2002 ISBN 0 8050 6588 1 angl Lillian Hoddeson Paul W Henriksen Roger A Meade Catherine L Westfall Critical Assembly A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years 1943 1945 New York Cambridge University Press 1993 ISBN 0 521 44132 3 angl Schweber Silvan S In the Shadow of the Bomb Bethe Oppenheimer and the Moral Responsibility of the Scientist Princeton Princeton University Press 2000 ISBN 978 0 691 04989 2 angl Schweber Silvan S Nuclear Forces The Making of the Physicist Hans Bethe Cambridge Massachusetts Harvard University Press 2012 ISBN 978 0 674 06587 1 angl Szasz Ferenc Morton British Scientists and the Manhattan Project the Los Alamos Years New York St Martin s Press 1992 ISBN 978 0 312 06167 8 angl PosilannyaVijna i mir u yadernu eru videointerv yu Bete 1986 roku Golosi Mangettenskogo proektu audiointerv yu Bete 1993 roku Golosi Mangettenskogo proektu audiointerv yu Bete 1982 roku Golosi Mangettenskogo proektu videointerv yu Rouz Bete i Sintiyi Kelli 2014 roku Tri lekciyi Gansa Bete Kornelskij universitet Tekst promovi na vruchenni medali Eddingtona Nekrolog Gansa Bete z zhurnalu Ekonomist Nekrolog Gansa Bete z gazeti Gardian Stenograma interv yu Usna istoriya z Gansom Bete 17 sichnya 1964 roku Amerikanskij institut fiziki Biblioteka ta arhiv Nilsa Bora interv yu Tomasa Kuna v Kalifornijskomu universiteti v Berkli Stenograma interv yu Usna istoriya z Gansom Bete 27 zhovtnya 1966 roku Amerikanskij institut fiziki Biblioteka ta arhiv Nilsa Bora sesiya I interv yu Charlza Vajnera ta Dzhagdisha Mehri v Kornelskomu universiteti Stenograma interv yu Usna istoriya z Gansom Bete 17 listopada 1967 roku Amerikanskij institut fiziki Biblioteka ta arhiv Nilsa Bora sesiya II interv yu Charlza Vajnera v Kornelskomu universiteti Stenograma interv yu Usna istoriya z Gansom Bete 8 travnya 1972 roku Amerikanskij institut fiziki Biblioteka ta arhiv Nilsa Bora sesiya III interv yu Charlza Vajnera v Kornelskomu universiteti Stenograma interv yu Usna istoriya z Gansom Bete 29 kvitnya 1981 roku Amerikanskij institut fiziki Biblioteka ta arhiv Nilsa Bora interv yu provela Lilian Hoddeson na Siciliyi Video rozmovi pid nazvoyu Napisannya biografiyi zhivogo vchenogo Gans Bete Gans Bete rozpovidaye istoriyu svogo zhittya at Web of Stories Bowley Roger Merrifield Michael Padilla Antonio Tony abg The Alpha Beta Gamma Paper Sixty Symbols Brady Haran for the University of Nottingham Hans Bethe na Nobelprize org

Дата публікації:
Топ