Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ядерні перегони (англ. Nuclear arms race, рос. Ядерная гонка) — протистояння між СРСР і США за перевагу в галузі ядерної зброї в період холодної війни. Протягом холодної війни і деякі інші країни займалися розробкою ядерної зброї, але жодна держава не виробляла її в таких масштабах, як це робили дві наддержави. Іноді ядерними перегонами називають протистояння між Індією та Пакистаном наприкінці 90-х.
Друга світова війна
Вперше ядерну зброю було створено США під час проекту «Мангеттен». Агентура НКВС у США докладно інформувала Сталіна про всі роботи над програмою. Коли нарешті радянський вождь був проінформований про ядерні дослідження сам Гаррі Трумен, він був здивований, наскільки спокійно Сталін відреагував на це, і подумав навіть, що він його не зрозумів. Насправді ж проект «Мангеттен» був настільки засекречений, що Трумен сам не знав про нього до того, як став президентом.
Торішнього серпня 1945 року Трумен наказав на бомбардування двох японських міст: Хіросіми і Нагасакі.
Холодна війна
У перші роки після закінчення Другої світової війни США були єдиною «ядерною державою» у світі. Керівництво США припускало, що Радянський Союз дуже далекий від створення власної бомби. Тим часом США намагалися отримати якнайбільше користі зі своєї тимчасової переваги. Зокрема, мали місце спроби тиску на Сталіна з таких питань, як Берлін та Чехословаччина. У цій ситуації радянський лідер зробив висновок про те, що якщо Радянський Союз матиме ядерне озброєння, то тільки тоді США не ризикнуть розгорнути нову війну проти радянської держави.
Тим часом у СРСР активно велися розробки зі створення власної атомної бомби. Під час війни дослідження обмежувалися через брак урану, але постачання зі Східної Європи тепер вирішували цю проблему. Для фізиків створили всі умови, щоб максимально прискорити темп робіт. 3 грудня 1944 року «спостереження над розвитком робіт з урану» постановою ДКО СРСР було покладено заступника голови ДКО Л. П. Берія.
У США вважали, що СРСР не матиме атомної зброї як мінімум до середини 50-х. Проте 29 серпня 1949 р. робота радянських фізиків-ядерників закінчилася успіхом. Бомбу РДС-1, висаджену цього дня, на Заході називали на честь Сталіна: «Джо-1». Почалися ядерні перегони.
Крім атомної бомби для випробування 29 серпня 1949 р., у СРСР до кінця 1949 р. було виготовлено ще дві бомби типу РДС-1, а у 1950 р. — ще дев'ять. Однак усі ці бомби були експериментальними пристроями, а в СРСР на той момент не було засобів доставки. У січні-лютому 1951 р. було виготовлено ще чотири атомні бомби. Таким чином, у СРСР до 1 березня 1951 р. було 15 атомних бомб типу РДС-1. До кінця 1951 р. було виготовлено загалом 29 атомних бомб РДС-1, у тому числі перші три серійно виготовлені атомні бомби.
Після успішного випробування 24 вересня 1951 р. радянського атомного заряду «502-М» (РДС-2) до кінця 1951 було освоєно виробництво атомних бомб цього типу. Станом на 1 січня 1952 р. в СРСР було 35 атомних бомб, 29 з яких були типу РДС-1 і 6 — . Ці бомби СРСР теоретично міг доставити до США.
29 серпня 1951 р. було ухвалено рішення Ради Міністрів СРСР про початок будівництва перших військових складів — ядерних баз, призначених для зберігання та підготовки до застосування атомних бомб. Їх було всього чотири: на півночі Криму, на заході України, Білорусі та на північному заході Росії. Будівництво двох перших баз зберігання ядерної зброї було завершено 1955 р. У 1956 р. була введена в дію центральна база зберігання ядерної зброї.
18 жовтня 1951 року першу радянську авіаційну атомну бомбу з ядерним зарядом «501-М» було вперше випробувано шляхом скидання її з літака Ту-4. Цю бомбу стали готувати до озброєння (була прийнята в 1954 році). У 1952-му та 1953 роках проведено успішні льотні контрольні випробування (ЛКВ) авіабомби РДС-3.
Вкладалися колосальні засоби у вдосконалення якості зброї та збільшення її кількості. Обидві нації швидко розпочали розробку термоядерної зброї. США підірвали такий пристрій 1 листопада 1952 року. Знову здивувавши всіх, Радянський Союз здійснив термоядерний вибух лише через 8 місяців. Радянська воднева бомба РДС-6с була повністю продуктом власної розробки, оскільки шпигунство США результатів не приніс. А найголовніше — вона була саме першою бомбою у габаритах бомбового відсіку літака, а не стаціонарною спорудою розміром із двоповерховий будинок, як у США.
Активно велися розробки і за допомогою доставки ядерної зброї, насамперед ними були стратегічні бомбардувальники. У цій галузі США почали працювати з явною форою, але поява реактивних літаків-перехоплювачів звела американську перевагу нанівець. На початку 1950-х ВПС США були представлені реактивні бомбардувальники B-47 і B-52, здатні проникнути в повітряний простір СРСР.
У другій половині 50-х у СРСР було розроблено першу міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) Р-7. 4 жовтня 1957 р. ця ракета вивела в космос перший штучний супутник Землі. Перша американська МБР була запущена 31 жовтня 1959 року.
Розрядка
Страх перед взаємним знищенням, економічні проблеми, пов'язані з гонкою озброєнь, дозволили запустити процес «розрядки». СРСР і США, навчені досвідом початку 60-х, зуміли домовитися про деякі положення, що обмежують зростання ядерних арсеналів, підписавши договори ОСВ-І та ОСВ-ІІ про заборону ядерних випробувань, про обмеження систем ПРО.
Але, незважаючи на це, ядерні запаси продовжували зростати. Були розроблені системи ракет з головними частинами, що розділяються. Обидві країни, як і раніше, були здатні знищити одна одну кілька разів.
«Зоряні війни»
З відходом Картера з посади президента, США на чолі з Рейганом, не відмовляючись від домовленостей 1970-х років щодо «розрядки», висунули ідею СОІ (Стратегічної оборонної ініціативи) — протиракетної системи космічного базування (саме вона популяризована під назвою «Зоряні війни»). Після тривалих переговорів із Горбачовим, Рейган погодився повернутися до скорочення арсеналів, але від СОІ не відмовився.
Після холодної війни
Із закінченням холодної війни витрати на ядерний арсенал стали різко скорочуватися. Темп розробки нових систем помітно зменшився. Тим не менш, і в США, і в Росії ядерні запаси, як і раніше, вимірюються тисячами боєголовок. У США було запущено масштабну програму з утилізації ядерної зброї. У рамках угоди між США та РФ обсяги виробництва збройового плутонію планомірно скорочувалися, починаючи з 1997 року. У 2010 році було зупинено останній реактор у Залізногірську.
Після закінчення холодної війни такі ж величезні суми грошей, які вкладалися в розробку ядерної зброї, тепер вкладаються в програми з відновлення екологічних збитків, завданих ядерним протистоянням. Символічно, що більшість заводів із виробництва ядерної зброї було переобладнано на заводи з переробки тієї ж зброї.
Див. також
Примітки
- Е. Корчагин. Создание ядерного щита Отечества
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaderni peregoni angl Nuclear arms race ros Yadernaya gonka protistoyannya mizh SRSR i SShA za perevagu v galuzi yadernoyi zbroyi v period holodnoyi vijni Protyagom holodnoyi vijni i deyaki inshi krayini zajmalisya rozrobkoyu yadernoyi zbroyi ale zhodna derzhava ne viroblyala yiyi v takih masshtabah yak ce robili dvi nadderzhavi Inodi yadernimi peregonami nazivayut protistoyannya mizh Indiyeyu ta Pakistanom naprikinci 90 h Rozvitok yadernih arsenaliv SShA ta SRSR Rosiyi protyagom XX XXI stolitDruga svitova vijnaVpershe yadernu zbroyu bulo stvoreno SShA pid chas proektu Mangetten Agentura NKVS u SShA dokladno informuvala Stalina pro vsi roboti nad programoyu Koli nareshti radyanskij vozhd buv proinformovanij pro yaderni doslidzhennya sam Garri Trumen vin buv zdivovanij naskilki spokijno Stalin vidreaguvav na ce i podumav navit sho vin jogo ne zrozumiv Naspravdi zh proekt Mangetten buv nastilki zasekrechenij sho Trumen sam ne znav pro nogo do togo yak stav prezidentom Torishnogo serpnya 1945 roku Trumen nakazav na bombarduvannya dvoh yaponskih mist Hirosimi i Nagasaki Holodna vijnaU pershi roki pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni SShA buli yedinoyu yadernoyu derzhavoyu u sviti Kerivnictvo SShA pripuskalo sho Radyanskij Soyuz duzhe dalekij vid stvorennya vlasnoyi bombi Tim chasom SShA namagalisya otrimati yaknajbilshe koristi zi svoyeyi timchasovoyi perevagi Zokrema mali misce sprobi tisku na Stalina z takih pitan yak Berlin ta Chehoslovachchina U cij situaciyi radyanskij lider zrobiv visnovok pro te sho yaksho Radyanskij Soyuz matime yaderne ozbroyennya to tilki todi SShA ne riziknut rozgornuti novu vijnu proti radyanskoyi derzhavi Tim chasom u SRSR aktivno velisya rozrobki zi stvorennya vlasnoyi atomnoyi bombi Pid chas vijni doslidzhennya obmezhuvalisya cherez brak uranu ale postachannya zi Shidnoyi Yevropi teper virishuvali cyu problemu Dlya fizikiv stvorili vsi umovi shob maksimalno priskoriti temp robit 3 grudnya 1944 roku sposterezhennya nad rozvitkom robit z uranu postanovoyu DKO SRSR bulo pokladeno zastupnika golovi DKO L P Beriya U SShA vvazhali sho SRSR ne matime atomnoyi zbroyi yak minimum do seredini 50 h Prote 29 serpnya 1949 r robota radyanskih fizikiv yadernikiv zakinchilasya uspihom Bombu RDS 1 visadzhenu cogo dnya na Zahodi nazivali na chest Stalina Dzho 1 Pochalisya yaderni peregoni Krim atomnoyi bombi dlya viprobuvannya 29 serpnya 1949 r u SRSR do kincya 1949 r bulo vigotovleno she dvi bombi tipu RDS 1 a u 1950 r she dev yat Odnak usi ci bombi buli eksperimentalnimi pristroyami a v SRSR na toj moment ne bulo zasobiv dostavki U sichni lyutomu 1951 r bulo vigotovleno she chotiri atomni bombi Takim chinom u SRSR do 1 bereznya 1951 r bulo 15 atomnih bomb tipu RDS 1 Do kincya 1951 r bulo vigotovleno zagalom 29 atomnih bomb RDS 1 u tomu chisli pershi tri serijno vigotovleni atomni bombi Pislya uspishnogo viprobuvannya 24 veresnya 1951 r radyanskogo atomnogo zaryadu 502 M RDS 2 do kincya 1951 bulo osvoyeno virobnictvo atomnih bomb cogo tipu Stanom na 1 sichnya 1952 r v SRSR bulo 35 atomnih bomb 29 z yakih buli tipu RDS 1 i 6 Ci bombi SRSR teoretichno mig dostaviti do SShA 29 serpnya 1951 r bulo uhvaleno rishennya Radi Ministriv SRSR pro pochatok budivnictva pershih vijskovih skladiv yadernih baz priznachenih dlya zberigannya ta pidgotovki do zastosuvannya atomnih bomb Yih bulo vsogo chotiri na pivnochi Krimu na zahodi Ukrayini Bilorusi ta na pivnichnomu zahodi Rosiyi Budivnictvo dvoh pershih baz zberigannya yadernoyi zbroyi bulo zaversheno 1955 r U 1956 r bula vvedena v diyu centralna baza zberigannya yadernoyi zbroyi 18 zhovtnya 1951 roku pershu radyansku aviacijnu atomnu bombu z yadernim zaryadom 501 M bulo vpershe viprobuvano shlyahom skidannya yiyi z litaka Tu 4 Cyu bombu stali gotuvati do ozbroyennya bula prijnyata v 1954 roci U 1952 mu ta 1953 rokah provedeno uspishni lotni kontrolni viprobuvannya LKV aviabombi RDS 3 Vkladalisya kolosalni zasobi u vdoskonalennya yakosti zbroyi ta zbilshennya yiyi kilkosti Obidvi naciyi shvidko rozpochali rozrobku termoyadernoyi zbroyi SShA pidirvali takij pristrij 1 listopada 1952 roku Znovu zdivuvavshi vsih Radyanskij Soyuz zdijsniv termoyadernij vibuh lishe cherez 8 misyaciv Radyanska vodneva bomba RDS 6s bula povnistyu produktom vlasnoyi rozrobki oskilki shpigunstvo SShA rezultativ ne prinis A najgolovnishe vona bula same pershoyu bomboyu u gabaritah bombovogo vidsiku litaka a ne stacionarnoyu sporudoyu rozmirom iz dvopoverhovij budinok yak u SShA Aktivno velisya rozrobki i za dopomogoyu dostavki yadernoyi zbroyi nasampered nimi buli strategichni bombarduvalniki U cij galuzi SShA pochali pracyuvati z yavnoyu foroyu ale poyava reaktivnih litakiv perehoplyuvachiv zvela amerikansku perevagu nanivec Na pochatku 1950 h VPS SShA buli predstavleni reaktivni bombarduvalniki B 47 i B 52 zdatni proniknuti v povitryanij prostir SRSR Kopiya raketi Vostok modifikaciya R 7 u Moskvi na VDNG U drugij polovini 50 h u SRSR bulo rozrobleno pershu mizhkontinentalnu balistichnu raketu MBR R 7 4 zhovtnya 1957 r cya raketa vivela v kosmos pershij shtuchnij suputnik Zemli Persha amerikanska MBR bula zapushena 31 zhovtnya 1959 roku Rozryadka Strah pered vzayemnim znishennyam ekonomichni problemi pov yazani z gonkoyu ozbroyen dozvolili zapustiti proces rozryadki SRSR i SShA navcheni dosvidom pochatku 60 h zumili domovitisya pro deyaki polozhennya sho obmezhuyut zrostannya yadernih arsenaliv pidpisavshi dogovori OSV I ta OSV II pro zaboronu yadernih viprobuvan pro obmezhennya sistem PRO Ale nezvazhayuchi na ce yaderni zapasi prodovzhuvali zrostati Buli rozrobleni sistemi raket z golovnimi chastinami sho rozdilyayutsya Obidvi krayini yak i ranishe buli zdatni znishiti odna odnu kilka raziv Zoryani vijni Z vidhodom Kartera z posadi prezidenta SShA na choli z Rejganom ne vidmovlyayuchis vid domovlenostej 1970 h rokiv shodo rozryadki visunuli ideyu SOI Strategichnoyi oboronnoyi iniciativi protiraketnoyi sistemi kosmichnogo bazuvannya same vona populyarizovana pid nazvoyu Zoryani vijni Pislya trivalih peregovoriv iz Gorbachovim Rejgan pogodivsya povernutisya do skorochennya arsenaliv ale vid SOI ne vidmovivsya Pislya holodnoyi vijniIz zakinchennyam holodnoyi vijni vitrati na yadernij arsenal stali rizko skorochuvatisya Temp rozrobki novih sistem pomitno zmenshivsya Tim ne mensh i v SShA i v Rosiyi yaderni zapasi yak i ranishe vimiryuyutsya tisyachami boyegolovok U SShA bulo zapusheno masshtabnu programu z utilizaciyi yadernoyi zbroyi U ramkah ugodi mizh SShA ta RF obsyagi virobnictva zbrojovogo plutoniyu planomirno skorochuvalisya pochinayuchi z 1997 roku U 2010 roci bulo zupineno ostannij reaktor u Zaliznogirsku Pislya zakinchennya holodnoyi vijni taki zh velichezni sumi groshej yaki vkladalisya v rozrobku yadernoyi zbroyi teper vkladayutsya v programi z vidnovlennya ekologichnih zbitkiv zavdanih yadernim protistoyannyam Simvolichno sho bilshist zavodiv iz virobnictva yadernoyi zbroyi bulo pereobladnano na zavodi z pererobki tiyeyi zh zbroyi Div takozhStrategichni yaderni sili SShA Strategichni yaderni sili Rosijskoyi Federaciyi Yaderna strategiya Yaderna zima Yaderna osin Gonka ozbroyen Yaderna energiyaPrimitkiE Korchagin Sozdanie yadernogo shita Otechestva