Грегорі Брейт | |
---|---|
англ. Gregory Breit | |
Народився | 14 липня 1899[1][2] Миколаїв |
Помер | 11 вересня 1981 (82 роки) Сейлем |
Місце проживання | Росія |
Країна | Російська імперія→ США |
Діяльність | фізик, фізик-ядерник, викладач університету |
Alma mater | Університет Джонса Гопкінса |
Галузь | фізика |
Заклад | Лейденський університет Гарвардський університет Міннесотський університет Нью-Йоркський університет Університет Вісконсин-Медісон Єльський університет Університет штату Нью-Йорк |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | Чарльз Кіттель d |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство AAAS[3] Національна академія наук США |
Нагороди | |
Грегорі Брейт у Вікісховищі |
Гре́горі Брейт (Григорій Альфредович Брейт-Шнайдер) (англ. Gregory Breit; нар. 14 липня 1899, Миколаїв — пом. 11 вересня 1981, Сейлем) — американський вчений-фізик, один із піонерів прискорювальної техніки.
Біографія
Народився 14 липня 1899 року в місті Миколаїв Херсонської губернії в родині книговидавця Альфреда Шнайдера. Після смерті матері у 1911 році, батько виїхав до США у 1912 році.
До 1915 року Григорій навчався в миколаївській Олександрівській гімназії. У 1915 році, на вимогу батька, він разом з гувернанткою та сестрою виїхав до Архангельська, а звідти — пароплавом до Америки. Родина оселилась у Балтиморі, штат Меріленд.
Навчався в Університеті Джонса Гопкінса: у 1918 році отримав звання бакалавра, у 1920 році — магістра, у 1921 році — доктора фізики.
У 1921—1922 роках працював науковим співробітником Лейденського університету.
У 1922—1923 роках — науковий співробітник Гарвардського університету.
У 1923—1924 роках — доцент кафедри фізики Міннесотського університету.
З 1924 по 1929 роки займався дослідженнями з математичної фізики в департаменті земного магнетизму Інституту Карнегі у Вашингтоні.
Починаючи з 1929 року був професором фізики Нью-Йоркського університету (1929—1934), Вісконсинського університету в Медісоні (1934—1947), Єльського університету (1947—1968), університету штату Нью-Йорк у Баффало (1968—1974).
У 1973 році Грегорі Брейт вийшов на пенсію і переїхав у Сейлем в штаті Орегон, де й помер 11 вересня 1981 року.
Наукова діяльність
До кола наукових зацікавлень Г. Брейта входили: ядерна фізика, теорія розсіювання, фізика високих енергій.
У 1933 році розвинув першу квантово-механічну теорію ефекту Ханле.
У 1936 році спільно з Е. Кондоном і Р. Презентом висунув гіпотезу ізотопічної інваріантності ядерних сил, звернувши увагу на еквівалентність сил «протон — нейтрон» і «протон — протон». Спільно з Ю. Вігнером запропонував дисперсійну формулу ядерних реакцій, з Е. Кондоном розробив першу теорію розсіювання протонів на протонах. Також розробляв теорію квантової електродинаміки та теорію ядерних резонансів, яка є основою розуміння багатьох ядерних реакцій.
Займався дослідженнями в галузі радіоелектроніки. Найбільш важливими серед них є використання радіо для демонстрування існування можливої іоносфери шляхом одержання зворотних сигналів імпульсного радіовипромінювання, направленого в космос від Землі. Ця ідея використана для створення американських радарних систем для протиповітряної оборони США.
У роки Другої світової війни Г. Брейт брав участь у військових проектах США. Зокрема, співпрацював з Р. Оппенгеймером на початковому етапі створення ядерної зброї: очолював проект з швидких нейтронів у Чикаго до переїзду групи науковців у Лос-Аламос. Ним було написано 5 звітів про роботи з виділення ізотопів, дифузії нейтронів та ланцюгових реакцій. Згодом Г. Брейт працював у Вашингтоні над проблемою розмагнічування суден для їх захисту від мін, займався вивченням проблем балістики, розвитком та модернізацією артилерії.
У повоєнні роки продовжував вивчення властивостей ядер та ядерних реакцій. Разом з І. Рабі вперше визначив можливість вимірювання спінів і магнітних моментів ядер, вивчаючи відхилення атомних жмутків. У 1947—1948 роках дав пояснення аномального магнітного моменту електрона.
Починаючи з 1920 року, вчений опублікував понад 320 наукових праць, присвячених ядерній фізиці, вивченню ядерної структури, властивостей ядерних сил, теорії розсіювання, квантової теорії, квантової механіки, квантової електродинаміки, теорії прискорювачів, фізики високих енергій.
Нагороди і почесні звання
- Медаль Франкліна (1964);
- Національна наукова медаль США (1967);
- (1969).
Грегорі Брейт був членом низки академій і наукових товариств, зокрема: Національної академії наук, Американської академії мистецтв та наук, Американського фізичного товариства, , .
Пам'ять
Ім'ям Г. Брейта (разом з Ю. Вігнером) названа .
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- NNDB — 2002.
- Брейта — Вигнера формула [ 13 лютого 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Кабинет физики СПбАППО [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Cholovik Druzhina Gregori Brejtangl Gregory BreitNarodivsya 14 lipnya 1899 1899 07 14 1 2 MikolayivPomer 11 veresnya 1981 1981 09 11 82 roki SejlemMisce prozhivannya RosiyaKrayina Rosijska imperiya SShADiyalnist fizik fizik yadernik vikladach universitetuAlma mater Universitet Dzhonsa GopkinsaGaluz fizikaZaklad Lejdenskij universitet Garvardskij universitet Minnesotskij universitet Nyu Jorkskij universitet Universitet Viskonsin Medison Yelskij universitet Universitet shtatu Nyu JorkVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik dAspiranti doktoranti Charlz Kittel dChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske fizichne tovaristvo AAAS 3 Nacionalna akademiya nauk SShANagorodi d 1969 medal Franklina 1964 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Gregori Brejt u Vikishovishi Gre gori Brejt Grigorij Alfredovich Brejt Shnajder angl Gregory Breit nar 14 lipnya 1899 Mikolayiv pom 11 veresnya 1981 Sejlem amerikanskij vchenij fizik odin iz pioneriv priskoryuvalnoyi tehniki BiografiyaNarodivsya 14 lipnya 1899 roku v misti Mikolayiv Hersonskoyi guberniyi v rodini knigovidavcya Alfreda Shnajdera Pislya smerti materi u 1911 roci batko viyihav do SShA u 1912 roci Do 1915 roku Grigorij navchavsya v mikolayivskij Oleksandrivskij gimnaziyi U 1915 roci na vimogu batka vin razom z guvernantkoyu ta sestroyu viyihav do Arhangelska a zvidti paroplavom do Ameriki Rodina oselilas u Baltimori shtat Merilend Navchavsya v Universiteti Dzhonsa Gopkinsa u 1918 roci otrimav zvannya bakalavra u 1920 roci magistra u 1921 roci doktora fiziki U 1921 1922 rokah pracyuvav naukovim spivrobitnikom Lejdenskogo universitetu U 1922 1923 rokah naukovij spivrobitnik Garvardskogo universitetu U 1923 1924 rokah docent kafedri fiziki Minnesotskogo universitetu Z 1924 po 1929 roki zajmavsya doslidzhennyami z matematichnoyi fiziki v departamenti zemnogo magnetizmu Institutu Karnegi u Vashingtoni Pochinayuchi z 1929 roku buv profesorom fiziki Nyu Jorkskogo universitetu 1929 1934 Viskonsinskogo universitetu v Medisoni 1934 1947 Yelskogo universitetu 1947 1968 universitetu shtatu Nyu Jork u Baffalo 1968 1974 U 1973 roci Gregori Brejt vijshov na pensiyu i pereyihav u Sejlem v shtati Oregon de j pomer 11 veresnya 1981 roku Naukova diyalnistDo kola naukovih zacikavlen G Brejta vhodili yaderna fizika teoriya rozsiyuvannya fizika visokih energij U 1933 roci rozvinuv pershu kvantovo mehanichnu teoriyu efektu Hanle U 1936 roci spilno z E Kondonom i R Prezentom visunuv gipotezu izotopichnoyi invariantnosti yadernih sil zvernuvshi uvagu na ekvivalentnist sil proton nejtron i proton proton Spilno z Yu Vignerom zaproponuvav dispersijnu formulu yadernih reakcij z E Kondonom rozrobiv pershu teoriyu rozsiyuvannya protoniv na protonah Takozh rozroblyav teoriyu kvantovoyi elektrodinamiki ta teoriyu yadernih rezonansiv yaka ye osnovoyu rozuminnya bagatoh yadernih reakcij Zajmavsya doslidzhennyami v galuzi radioelektroniki Najbilsh vazhlivimi sered nih ye vikoristannya radio dlya demonstruvannya isnuvannya mozhlivoyi ionosferi shlyahom oderzhannya zvorotnih signaliv impulsnogo radioviprominyuvannya napravlenogo v kosmos vid Zemli Cya ideya vikoristana dlya stvorennya amerikanskih radarnih sistem dlya protipovitryanoyi oboroni SShA U roki Drugoyi svitovoyi vijni G Brejt brav uchast u vijskovih proektah SShA Zokrema spivpracyuvav z R Oppengejmerom na pochatkovomu etapi stvorennya yadernoyi zbroyi ocholyuvav proekt z shvidkih nejtroniv u Chikago do pereyizdu grupi naukovciv u Los Alamos Nim bulo napisano 5 zvitiv pro roboti z vidilennya izotopiv difuziyi nejtroniv ta lancyugovih reakcij Zgodom G Brejt pracyuvav u Vashingtoni nad problemoyu rozmagnichuvannya suden dlya yih zahistu vid min zajmavsya vivchennyam problem balistiki rozvitkom ta modernizaciyeyu artileriyi U povoyenni roki prodovzhuvav vivchennya vlastivostej yader ta yadernih reakcij Razom z I Rabi vpershe viznachiv mozhlivist vimiryuvannya spiniv i magnitnih momentiv yader vivchayuchi vidhilennya atomnih zhmutkiv U 1947 1948 rokah dav poyasnennya anomalnogo magnitnogo momentu elektrona Pochinayuchi z 1920 roku vchenij opublikuvav ponad 320 naukovih prac prisvyachenih yadernij fizici vivchennyu yadernoyi strukturi vlastivostej yadernih sil teoriyi rozsiyuvannya kvantovoyi teoriyi kvantovoyi mehaniki kvantovoyi elektrodinamiki teoriyi priskoryuvachiv fiziki visokih energij Nagorodi i pochesni zvannyaMedal Franklina 1964 Nacionalna naukova medal SShA 1967 1969 Gregori Brejt buv chlenom nizki akademij i naukovih tovaristv zokrema Nacionalnoyi akademiyi nauk Amerikanskoyi akademiyi mistectv ta nauk Amerikanskogo fizichnogo tovaristva Pam yatIm yam G Brejta razom z Yu Vignerom nazvana PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 NNDB 2002 d Track Q1373513 Brejta Vignera formula 13 lyutogo 2013 u Wayback Machine ros PosilannyaKabinet fiziki SPbAPPO 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ros angl