Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мовна політика в Латвії частина процесу політичного розвитку Латвії який регулює прийнятий у 2000 році ru латис Valsts v

Мовна політика в Латвії

Мовна політика в Латвії

Мовна політика в Латвії — частина процесу політичного розвитку Латвії, який регулює прийнятий у 2000 році [ru] (латис. Valsts valodas likums). У рамках мовної політики численні групи інтересів мешканців Латвійської Республіки ведуть діяльність для досягнення своїх національних та інших цілей. На мовну політику в Латвії значно вплинули історичні події ще до заснування Латвійської Республіки у 1918 році.

4 та 114 статті Конституції Латвії закріплюють латиську мову як державну і гарантують права національних меншин на збереження і розвиток своїх мов. Лівська мова згідно із Законом про державну мову визнана «мовою корінного (автохтонного) населення», а латгальська перебуває під захистом як «історичний варіант латиської мови». Всі інші мови згідно із Законом (у т.ч. російська мова, яка є рідною для більше, ніж третини населення) є іноземними. Серед інших мов національних меншин виділяються білоруська, українська, литовська, польська та циганська.

Преамбула до Закону про державну мову включає у себе такі цілі, як інтеграція національних менших з повагою їх прав на використання рідної або іншої мови, а також посилення впливу латиської мови на культурне середовище Латвії шляхом швидшої інтеграції у суспільство.

Основи регулювання

Державна мова (латис. valsts valoda) у Латвії — латиська. Її статус є чинним з 1988 року після ухвалення відповідного закону Верховною радою Латвійської РСР. У 1992 році поправки до закону 1988 року зміцнили позицію латиської мови. У мовному законі від 1999 року у статті 5 оговорені лівська та латгальська мова як ті, що знаходяться під загрозою зникнення; всі інші мови визнані іноземними. З 1988 року у статті 4 Конституції Латвії прописаний офіційний статус латиської мови, з 2002 року члени Сейму зобов'язуються докладати зусиль для збереження латиської мови як єдиної державної (стаття 18). Стаття 14 гарантує право людини отримувати латиською мовою відповіді на звернення до уряду. Станом на 2017 рік не вносилося жодних поправок до Закону про державну мову, прийнятого у 1999 році.

У 1995 році Латвія підписала, а у 2005 році ратифікувала Рамкову конвенцію про захист національних меншин, проте при ратифікації Сейм обмежив реалізацію статей 10 та 11. Станом на 2008 рік Латвія не планувала долучення до Європейської хартії регіональних мов.

Мовну політику у Латвії здійснюють такі спеціальні органи, як Комісія з державної мови (підпорядковується президентові Латвії), яка вносить пропозиції; Центр державної мови (підпорядковується Міністерству юстиції), що стягує штрафи за правопорушення та перекладає міжнародні документи; Агентство латиської мови (підпорядковується Міністерству освіти та науки), що надає консультації та можливості вивчення латиської мови, а також аналізує ситуацію та розробляє навчальні посібники.

Використання мов у державному секторі

image image
Сучасні одномовні таблички із назвами вулиць Красотаю (Krāsotāju iela) та Мурнієку (Mūrnieku iela) у Ризі та декоративні таблички трьома мовами з історичними назвами вулиць старою латиською орфографією (Krahsohtaju eela, Muhrneeku eela) та іншими історичними державними мовами – російською (Красильная улица, Мурничная улица) та німецькою (Färber Straße, Maurer Straße).
image
Вказівники трьома мовами (латиською, лівською та англійською) на

З 2000 року згідно зі статтею 10 ухваленого Закону про державну мову подача звернень до урядових установ та державних підприємств можлива лише латиською мовою (за винятком служб екстреної допомоги, звернень іноземних громадян тощо). З 1992 по 2000 роки згідно зі старим законом про мову 1992 року уряд приймав документи російською, англійською та німецькою, відповідаючи тією ж самою мовою, якою надійшло звернення. Для обрання до Сейму Латвії та муніципальних рад у громадян раніше в обов'язковому порядку перевіряли рівень володіння латиською мовою, що був заявлений в документах, але після того, як Латвія програла справу І. Подколзіної в ЄСПЛ та справу А. Ігнатане в комітеті ООН, вимога про обов'язкову перевірку була скасована. Втім, депутата Сейму або члена місцевої ради можуть позбавити мандату у випадку, якщо його володіння мовою виявиться недостатнім.

Стаття 19 закону передбачає написання імен та прізвищ у латиській формі, що спричиняло певні незручності для громадян країни. До ЄСПЛ були подані справи Лідії Кухарець та Юти Менцен, прізвища яких були змінені на Кухареца та Менцена відповідно. Латвійський Конституційний Суд у 2001 році визнав, що ніяких порушень скоєно не було, а у 2004 році ЄСПЛ визнав скарги недопустимими. У 2007 році до Комітету ООН з прав людини подав скаргу [ru], який виграв справу у 2010 році.

Згідно зі статтею 18 всі топоніми оформлюються лише латиською мовою (окрім [ru], де також використовується лівська мова). Згідно із законом про електронні ЗМІ (стаття 66) обов'язковим є використання латиської мови на перших державних теле- та радіоканалах, на других каналах можливе використання інших мов наряду з латиською.

Латвія позиціонує себе як демократичну національну державу, виступаючи за соціальну інтеграцію на базі латиської мови, але при цьому визнає справедливим різноманіття мов. Партія «Єдність», що представляла більшість парламентської коаліції у 2011 році, також описує Латвію як національну державу. Ідея національної держави, у якому «мова=нація» розглядається як ядро та головна рушійна сила мовної політики латвійської держави.

Критики проводять паралелі між діяльністю уряду Латвії та асиміляцією мовних меншин в інших країнах. Джеймс Г'юз, що читає у Лондонській школі економіки та політичних наук лекції з компаративної політики, відзначає [ru] як найбільшу мовну меншину в Європі та вважає, що латвійські мовні закони не дотримуються прав російськомовного населення та суперечать багатьом положенням у міжнародній практиці із захисту національних меншин. Журналіст газети «Московские новости» Наталя Пуліна називає росіян Латвії найбільшою мовною меншиною Євросоюзу, чия мова не є державною. Журналіст BBC Енгус Роксберг у 2005 році зазначив, що частка російськомовних латвійців співставна із часткою франкомовних бельгійців, і у них є таке саме право на отримання освіти рідною мовою та її використання, як у шведів в Фінляндії.

Згідно з неофіційним опитуванням, проведеним Балтійським інститутом соціальних наук у 2004 році, більшість (77%) етнічних латишів були проти (56%) або здебільшого проти (21%) надання російській мові статусу другої державної мови, у той час як більшість (87%) росіян підтримували (59%) або здебільшого підтримували (28%) такий статус; більшість (75%) представників інших національностей також підтримували (40%) або здебільшого підтримували (35%) надання російській мові статусу другої державної. Було опитано 1018 респондентів, 51% яких підтримували або скоріше підтримували офіційний статус російської мови, у той час, як 44% були проти або скоріше проти цього.

Тим не менше національно спрямовані латиські політики послідовно добивалися зменшення використання російської мови, передусім звертаючи увагу на [ru]. У відповідь на чергову пропозицію (Національного об'єднання) первести всі школи лише на латиську мову навчання партія [ru] ініціювала збір підписів за російську мову як другу державну. Метою цієї акції було продемонструвати міжнародному товариству масовий попит на російську мову та необхідність дотримання прав російськомовних мешканців Латвії.

18 лютого 2012 року в Латвії відбувся референдум щодо проєкту внесення поправок в Конституцію Латвії, що робили російську мову другою державною. За ці поправки висловилися 273 347 громадян Латвії — майже всі представники національних меншин, оскільки російських громадян на той момент у країні було всього 160 тисяч. 74,8% осіб, що взяли участь в референдумі, проголосували проти, тому запропоновані поправки прийняті не були.

Серед політичних партій Російський союз Латвії пропонує у своїй програмі забезпечити офіційний статус російської мови в областях, де вона є рідною для більше ніж 20% населення. У проєкті своєї політичної програми, Центр злагоди пропонує надати другий офіційний статус латгальській та російській мовам у друкованих медіа, громадській сфері та освіті (для російської мови також передбачена можливість її використання для комунікації з урядом), наголошуючи свою підтримку основної державної мови. Обидві ці партії перебувають у постійній опозиції на державному рівні.

Використання мов у приватній сфері

Закон про електронні ЗМІ (стаття 32) передбачає, що електронні ЗМІ для привілейованого статусу національних або регіональних мають забезпечувати латиською мовою щонайменше 65% мовлення. Стаття 28 того самого закону передбачає обов'язкове дублювання або субтитри латиською мовою для всіх інозених фільмів та передач, що транслюються на латвійському телебаченні (за винятком новин, прямих репортажів, програм про вивчення мови та перекладного контенту). Аналогічні вимоги відносяться до кінотеатрів згідно зі статтею 17 Закону про державну мову. До розгляду у Конституційному суді заяв 24 депутатів фракції «ЗаПЧЕЛ» від 2003 року мовлення мовами меншин було обмежене на телебаченні та радіо 25% (до 1998 року частка складала 30%). Мовлення мовами національних меншин наразі здійснюється лише приватними теле- та радіомовниками.

Рівні володіння латиською мовою визначені для більше тисячі професій та посад згідно зі статтею 6 Закону про державну мову. Існує 6 рівнів та два списки професій (довший для громадського та коротший для приватного секторів), кожному із яких відповідає свій рівень. Для осіб, що не отримували освіту в Латвії та не є особами з обмеженими можливостями, екзамен на знання латиської мови для роботи в Латвії є обов'язковим; тих, хто не складе екзамен на потрібний рівень, можуть оштрафувати. Дослідження біржі праці показують, що досить великий попит є на осіб, що володіють латиською, російською та англійською мовами.

Згідно зі статтею 11 Закону про державну мову організатори громадських подій мають поширити латиською мовою інформацію, що стосується громадських інтересів (громадська безпека чи охорона здоров'я, згідно зі статтею 2). Те саме стосується плакатів, бігбордів та вказівників (стаття 21). Раніше організатори також мали надавати переклад усієї інформації латиською; винятки існували для представників національних меншин та релігійних організацій. У 1997 році закон про мітинги, процесії та пікети надав вільний вибір мови зустрічей, пікетів та процесій (стаття 19).

Незалежно від офіційних правових регуляцій російська мова лишається другою найвживанішою мовою у країні. Головні латвійські інтернет-ресурси, наприклад, Delfi або tvnet.lv, ведуться російською та латиською мовами. Банки, зокрема Swedbank, обслуговують своїх клієнтів латиською, російською та англійською мовами. Російською та англійською мовами також ведуться сторінки Кабінету міністрів та президента Латвії.

Історія

Період латинської мови

В утвореній після Лівонського хрестового походу у ХІІІ столітті Лівонській конфедерації державною мовою слугувала латина, якою укладалися офіційні документи та законодавчі акти. Наряду із нею у якості мови міжнародного розуміння (lingua franca) більше значення мала німецька мова та її нижньонімецький діалект, проте серед селян у якості мови спілкування між малими народами, що жили у Лівонії, до XVI століття виступала латиська та естонська мова.

Латиська мова як національна мова поступово утворювалася на основі мови летгалів Відземе у ході довгого процесу, що тривав кілька століть, від мов чотирьох балтійських племен — куршів, земгалів, латгалів та селонів — під сильним впливом фіно-угорської лівської мови (наслідком цього зокрема є постійний наголос на перший склад слова у сучасній латиській мові). Процес прискорився у XVI столітті водночас із розвитком основ літературної латиської мови та становленням її як однієї з мов богослужінь у лютеранських церквах.

Період німецької та польської мов

Угода, укладена між суб'єктами Лівонської конфедерації (т.зв. Віленська унія) 28 листопада 1561 року із правителем Польщі та Литви Сигізмундом ІІ Августом включала у себе «Договір підпорядкування» (лат. Pacta subjectionis) про підпорядкування правилам та додатковий закон, пізніше відомий як «Привілеї Сигізмунда Августа» (лат. Privilegium Sigismundi Augusti), що гарантував права євангельсько-лютеранської церкви, німецької мови та самоуправління. З цього часу діловодство у герцогстві Курляндії і Семигалії та Лівонському герцогстві поступово проходило лише німецькою мовою, яка зберігала свій статус і після утворення Шведської Лівонії у 1629 році. Німецька мова лишалася мовою навчання до ХІХ століття та була робочою мовою у Курляндському, Пілтенському та Ліфляндському ландтагах. Проте у нижчих установах влади у герцогстві Курляндії і Семигалії робочою мовою була також і латиська.

У XVII столітті почалася кодифікація латиської мови, якою займалися німецькі пастори та вчені.

На території Інфлянтського воєводства латина надалі слугувала однією із трьох державних мов Речі Посполитої (наряду із польською та руською) до 1697 року. Польська згодом витіснила німецьку як мова міжнарожного спілкування серед шляхти, хоча серед селян для цих цілей і далі використовувалися латгальська та руська мови, що схожа на сучасну білоруську. У Інфлятському сеймику використовували здебільшого польську мову.

Після восьмимісячної [lv] у липні 1710 року була підписана капітуляція Лівонії, у якій представники [lv], [lv] та купецьких гільдій підписали «добровільне підкорення» російському царю Петру І, взамін отримавши обіцянку дотримання усіх привілеїв, передбачених Віленською унією 1561 року. На території Латгалії після її включення до Російської імперії у 1772 році продовжувалася попередня мовна політика, основою якої була система самоуправління із домінуванням польської мови, регульована Литовським статутом.

У 1796 році у [ru] помісті в Курляндії було відкрито першу школу для дітей слуг, де навчання велося латиською мовою.

Період російської мови

Докладніше: Русифікація Балтії

Після придушення польського повстання у 1831 році в управлінні Вітебської губернії було введено юрисдикцію російських губерній та у 1865 році було заборонено друкувати книжки латинкою для зменшення польського впливу. З 1871 по 1904 рр. у Латгалії, де польська мова зберігала свій вплив з XVI століття, було заборонено не лише друкувати, а й поширювати книжки латинкою та зокрема латиською мовою.

З початку періоду русифікації Балтії 25 квітня 1875 року положення про лютеранські школи також у Курляндській та Ліфляндській губерныях передбачало те, що навчання російській мові у парафіяльних та волосних школах має бути обов'язковим і має бути введене протягом п'яти років. Паралельно з цим почали відкриватися школи, у яких мовою навчання була лише російська; першою із таких була відкрита у 1868 році [lv] для хлопчиків.

У ХІХ столітті за підтримки Міністерства просвіти Російської імперії почали створюватися семінарії для підготовки вчителів для сільських латиських шкіл. Для заохочення молоді до навчання в імперії був створений [ru] та Ризький політехнікум (заснований у 1862 році), з викладанням німецькою мовою. У цих закладах навчалися балтійські вчені та представники інтелігенції нарівні з вищим навчальними закладами Санкт-Петербурга і Москви.

Процес русифікації активізувався у 1881 році з приходом до влади Олександра ІІІ, який сприяв політиці русифікації неросійських територій імперії. Через це у Ризькому політехнікумі почалося викладання російською, а німецькі топоніми на сході Латвії були замінені російськими.

У 1889 році на всій території Латвії у роботі поліції та судів єдиною мовою була введена російська, а з 1885 по 1890 рр. російську мову ввели у якості обов'язкової мови навчання у всіх губернських та вищих школах Балтії. Лише у народних школах релігію та церковні співи можна було вивчати латиською. Куратором Дерпта у галузі освіти у 1890 році був призначений Микола Лавровський, і з його вступом на посаду посилилися і тенденції русифікації, — навчання у всіх предметах російською мовою велося із першого року навчання, а школярі, що не могли вивчати їх російською, до навчання не допускалися. За розмову латиською дітей карали приниженнями — їм на шию надягали спеціальні ганебні таблички, дошки, одяг тощо, які треба було носити так довго, допоки покарана дитина не показала іншим, що говорила у школі рідною мовою.

З останньої третини ХІХ століття почався активний розвиток латиської мови, у якому брали участь такі латиські педагоги та письменники, як Юріс Алунанс, Атіс Кронвальдс, Андрейс Пумпурс. У 1898 році санкт-петербурзький підприємець та громадський діяч [ru] випускає перший том збірки латиських народних пісень — дайн, зібраних просвітником Кріш'янісом Баронсом. Він же пропонує для них взяту із литовської мови назву «дайна», начебто прослідковуючи зв'язок із латисько-литовським паанародом, що начебто існував до ХІІІ століття та був розділений у результаті [ru]. Оскільки видання цієї книги фінансово не виправдалося, Вісендорф добився підтримки в Імператорській академії наук, яка видала інші п'ять томів дайн за державний кошт з 1903 по 1915 роки.

Період латиської мови

Під час [lv] в Ризі відбувся І Конгрес народних вчителів Ліфляндії та Курляндії, який ухвалив рішення про перехід на латиську мову як мову навчання у школах, що зміцнювало [lv].

Статус до прийняття Конституції

Банкнота у 100 рублів Латвійської Республіки (1919, аверс)
image
Банкнота у 100 рублів Латвійської Республіки (1919, реверс)

Перший декрет про надання офіційного статусу латиській мові «Про мову ділообігу в офіційних установах Латвії» (латис. «Par darīšanu valodu Latvijas oficiālajās iestādēs») був прийнятий 4 січня 1918 року т.зв. Ісколатом у Валці: «Виконавчий комітет ради робітничих, солдатських та безземельних депутатів Латвії цим оголошує, що у всіх офіційних установах Латвії (губерніях, уїздах, містах, містечках та волостях) у всіх справах має використовуватися латиська мова. Іноземним мовам надаються подібні права до тих, що надані латиській, всюди, де це виявиться необхідним.» Після [lv] у 1918 році було ухвалено нормативний акт, що визначав статус латиської мови: «Тимчасовий положення про суди та порядок судового процесу» (латис. «Pagaidu nolikums par Latvijas tiesām un tiesāšanas kārtību») від 6 грудня 1918 року. 30 грудня 1918 року на засіданні Тимчасового уряду Латвії було вирішено надалі публікувати усі урядові укази та дозволити діяльність державних установ «усіма трьома місцевими мовами (латиською, німецькою, російською).» Також у цей час почалася латишизація топонімів.

З приходом до влади уряду ЛСРР на чолі з П. Стучкою 8 березня 1919 року було видано «Декрет Латвійського радянського уряду про мови, що використовуються в офіційних документах» (латис. «Latvijas padomju valdības dekrēts par oficiālos rakstos lietojamām valodām»), у якому не був визначений пріоритет латиської мови. Також за часів Стучки латгальська мова мала рівний статус із латиською та російською у якості офіційної мови.

Вперше латиська мова була визначена як «державна мова» у квітні 1919 року у меморандумі [lv] державам Антанти.

22 листопада 1921 року були прийняті «Правила про перевірку державних службовців на знання державної мови» (латис. «Noteikumi par valsts ierēdņu pārbaudīšanu valsts valodas prašanā»), що визначали терміни, протягом яких службовці мали оволодіти латиською мовою. 18 лютого 1932 року латиська мова була проголошена державною мовою Латвійської Республіки.

Державою гарантувалося також використання латгальської мови.

Дискусії про статус латгальської мови та проблеми мов національних меншин

[lv] у 1922 році обговорювали проєкт ІІ частини Конституції Латвійської Республіки, 115-та стаття якої визначала, що «латиська мова є державною мовою» (латис. «latviešu valoda ir valsts valoda»). Представники політичної партії Латгалії заперечили проти цього, чи цим формулюванням не були порушені права на використання латгальської мови в офіційному обігу, тому депутат [lv] подав клопотання, щоб стаття була доповнена ввідним словом, що «у Латгальській області офіціальною мовою визнається латгальська говірка». У дискусії депутат [lv] представляв думку, що у Латвії існує латгальський діалект, яким розмовляють та пишуть у Латгалії, та балтійський діалект. Депутат К. Декєнс навпаки зазначив, що кількість діалектів мови є більшою, адже є як верхній діалект, так і середній та нижній діалекти, якими розмовляють і у Відземе та Курземе, тому він закликав йти шляхом розуміння та обрати літературну мову у якості головної. Депутат Карліс Скалбе зазначив, що в обговорюваній нормі йдеться не про діалекти, а про державну мову, і що немає двох мов, а є єдина латиська мова. Шляхом голосування про проєкт 115-ї статті Конституції Латвійської Республіки була прийнята редакція комісії, а пропозицію Ф. Кемпса було відхилено. Втім, 5 квітня 1922 року у голосуванні про прийняття II частини Конституції у третьому читанні було отримано 62 голоси «за» та 62 голоси «проти», 6 депутатів утрималися. За правилами Установчих зборів голоси тих, хто утримався, зарахували як голоси «проти», тому II частина Конституції у 1922 році не була прийнята.

Через те, що конституційно у латиської мови на той час не було статусу державної мови, замість цього статус державної мови регулювали «Положення про державну мову» (латис. «Noteikumi par valsts valodu») 1932 року та «Закон про відкриті оголошення» (латис. «Likums par atklātiem izziņojumiem»). Латиську мову використовували у діловодстві та державному управлінні (у Сеймі депутатам дозволялося розмовляти і латиською (або латгальською), і російською, і німецькою, проте протоколи засідань велися латиською мовою). За національними меншинами було закріплене право навчатися рідними мовами.

Після перевороту Улманіса у 1934 році, який проголосив курс на [ru], діяльність зборів була припинена і у тому ж році були прийняті «Зміни та доповнення у законах про державну мову» (латис. «Pārgrozījumi un papildinājumi noteikumos par valsts valodu»). Почалася прискорена латишизація освіти із закриттям шкіл національних меншин, і особливо постраждали білоруські школи: їх залишилося лише 5, а значна частина інтелігенції та білоруські вчителі зазнали переслідувань за радянську пропаганду.

Статут латиської мови як державної закріпив прийнятий 5 січня 1935 року «Закон про державну мову» (латис. «Likums par valsts valodu»).

Для стимулювання [ru] у 1939 році були закриті всі німецькі школи та парафії. Під час Другої світової війни більша частина балтійських німців виїхала до Німеччини, а єврейська спільнота була знищена (спочатку радянськими депортаціями 1941 року, а згодом через Голокост), через що у райхскомісаріаті Остланд відповідні школи були закриті.

Статус латиської мови у Латвійській РСР

Після окупації Латвійської Республіки у 1940 році та її включення до складу СРСР кількість латиськомовного населення значно скоротилася внаслідок війни та масових депортацій, у той час, як кількість російськомовних мешканців Латвії зросла через присутність радянських військових у країні та масові еміграції робочої сили згідно із трудовою політикою СРСР. Внаслідок цього латиська мова втратила свій пріоритетний статус та її вжиток у суспільстві значно зменшився через різку зміну етнічного складу та вторгнення російської мови. Стрімко зменшилися соціолінгвістичні функції латиської мови, а у державному управлінні домінувала російська. Концепція утворення радянського народу передбачала використання російської мови у якості мови міжнародного розуміння, що в офіційній ідеології обґрунтовувалося «особливою роллю російського народу у СРСР».

Діловодство у країні велося двома мовами: російською та латиською, а збір статистики сільського господарства вівся лише латиською. Загальноосвітня система на всіх етапах діяла російською та латиською мовами; польські школи були закриті до 1953 року, а у 1959 році рішенням Першого секретаря ЦК КП Латвії Арвідса Пельше було припинено друк єдиної газети латгальською мовою (попри вимоги Едуарда Берклава).

У вищих навчальних закладах були два мовні «потоки», а у мистецьких ВНЗ навчання здійснювалося винятково латиською (Академія мистецтв, Латвійська державна консерваторія). Великими тиражами (по 30-50 тис екз.) видавалися книжки латиською мовою, у тому числі іноземна перекладна література. Продовжувалася кодифікація латиської мови, яку проводила Термінологічна комісія при Академії наук Латвійської РСР. Через активний розвиток промисловості та науки з метою підготовки місцевих кадрів та розробки термінології Термінологічна комісія у 1964 році видала перший словник фізичних термінів, а у 1969 році — перший словник хімічних термінів. Загалом під керівництвом Термінологічної комісії АНЛ були розроблені наступні словники:

  • 1958 — Metālu tehnoloģija un mašīnu elementi («Технологія металів та елементи машин») (120 с.)
  • 1959 — Fizika, matemātika, astronomija («Фізика, математика, астрономія») (203 с.)
  • 1960 — Augu aizsardzība («Захист рослин») (591 с.)
  • 1963 — Valodniecības terminu vārdnīca («Словник лінгвістичних термінів»; укладачі Р. Грабіс, Д. Барбаре, А. Бергмане) (256 с.)
  • 1964 — Fizikas terminu vārdnīca («Словник фізичних термінів») (466 с.)
  • 1968 — Radioelektronikas, elektrosakaru, automātikas un skaitļošanas tehnikas terminu vārdnīca («Словник термінів радіоелектроніки, електрозв'язку, автоматики та обчислювальної техінки») (604 с.)
  • 1969 — Ķīmijas un ķīmijas tehnoloģijas terminu vārdnīca («Словник хімії та хімічної термінології») (777 с.)
  • 1970 — Juridisko terminu vārdnīca («Словник юридичних термінів») (499 с.)
  • 1973 — Agronomijas terminu vārdnīca: Agroķīmija, augkopība, augļkopība, augsnes zinātne, daiļdārzniecība, dārzeņkopība, pļavkopība, zemkopība («Словник агрономічних термінів: агрохімія, рослинознавство, плодознавство, наука про рослини, декоративне садівництво, лугознавство, землеробство») (659 с.)
  • 1974 — Lauksaimniecības tehnikas terminu vārdnīca («Словник термінів сільськогосподарської техніки») (421 с.)
  • 1975 — Ekonomikas terminu vārdnīca («Словник економічних термінів») (598 с.)
  • 1976 — Hidrometeoroloģijas terminu vārdnīca («Словник гідрометеорологічних термінів») (658 с.)
  • 1978 — Pedagoģijas terminu vārdnīca («Словник педагогічних термінів») (472 с.)
  • 1981 — Ekonomiskās ģeogrāfijas terminu vārdnīca («Словник термінів економічної географії») (760 с.)
  • 1989 — Tekstilrūpniecības terminu vārdnīca («Словник термінів текстильної промисловості») (855 с.)

У національно настроєному латиському суспільстві за часів Атмоди зміни, проведені під керівництвом КПРС, вважалися вимушеною асиміляційною політикою по відношенню до латишів. У 1988 році після опитування, у якому взяли участь 307 875 мешканців Латвії, Верховна Рада Латвійської РСР проголосувала за доповнення до Конституції Латвійської РСР, у якій визначалося, що «державною мовою Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки є латиська мова», що вперше закріплювало статус латиської мови як офіційної на конституційному рівні. Постанова про надання латиській мові статусу державної була ухвалена 6 жовтня 1988 року (ця зміна у конституції лишалася чинною і після ліквідації ЛРСР та відновлення Латвійської Республіки), хоча громадяни і далі спілкувалися із владою російською мовою, а уряд Латвійської РСР листувався із радянським керівництвом російською до відновлення незалежності Латвії де факто після серпневого путчу в Москві у серпні 1991 року.

Після відновлення незалежності

Після відновлення незалежності Верховна Рада Латвійської Республіки у 1992 році ухвалила «Закон про зміни та доповнення у Законі про мову Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки» (латис. «Likums par grozījumiem un papildinājumiem Latvijas Padomju Sociālistiskās Republikas Valodu likumā»), який продовжив чинність Закону про мову ЛРСР.

У 1998 році 6-й Сейм Латвійської Республіки доповнив конституцію країни відхиленим у 1922 році розділом «Основні права людини», у якому латиській мові надавався статус державної мови. Ініціатива депутата А. Голубова «відкинути це як зайве» не була підтримана у Сеймі.

На основі цих змін до Конституції 1 вересня 2000 року набув чинності «Закон про державну мову» (латис. «Valsts valodas likums»), у 1-й частині 3-ї статті якого визначалося, що державною мовою Латвійської Республіки є латиська мова, але у 4-й частині 3-го параграфу якої визначено, що держава забезпечує збереження, захист та розвиток латгальської письмової мови як історичного різновиду латиської мови. У 5-й статті цього закону також зазначається, що будь-яка інша мова, що використовується у Латвійській Республіці, за винятком лівської, у розумінні цього закону розглядається як іноземна.

У 2004–2006 рр. відбулася [lv] у громадських середніх школах (10-12 класи), яка попри протести російських шкіл визначила, що щонайменше 60% навчальних годин мають проводитися латиською мовою.

У 2007 році відновилися дискусії про статус письмової латгальської мови, коли товариство «Latgalīšu volūdys centris» («Центр латгальської мови») внесло необхідні для запису у реєстрі товариств та об'єднань документи лише латгальською мовою та отримало відмову від Реєстру підприємств. Товариство подало позов до суду, хоча рішення Окружного адміністративного суду було на користь Реєстру підприємств. Також Сенатський адміністративний діловий департамент Вищого суду Латвійської Республіки не змінив цього рішення та постановив, що «у розумінні другої частини 110-ї статті Закону про адміністративний процес інші діалекти та мови є іноземними мовами, а документ, складений латгальською мовою, визнається документом, складеним іноземною мовою».

У 2010 році Національне об'єднання («Все для Латвії!» — «Вітчизні та свободі/РННЛ») запропонувало збір підписів за зміни до конституції, що передбачали здійснювати навчання у державних та самоуправлінних школах безкоштовно лише державною мовою. Під час збору підписів, що тривав з 11 травня по 9 червня 2011 року, було зібрано лише 120 433 із необхідних 153 232 підписів, і їх виявилося недостатньо для проведення референдуму.

У 2011 році молодіжний рух «Vienota Latvija» («Об'єднана Латвія») почав збір підписів за визнання російської мови як другої державної, що пізніше перейняло новостворене товариство «Dzimtā valoda» («Рідна мова»). Подальшою метою організатори запропонували також підтримку надання юридичного статусу латгальській мові. У референдумі про зміни до Конституції 2012 року брали участь 70,5% громадян Латвії, що мають право голосу, із котрих 29,4% проголосували за надання російської мові статусу другої державної, у той час, як 74,8% виборців висловилися проти, внаслідок чого референдум закріпив статус латиської як єдиної державної мови Латвії.

У жовтні 2017 року міністр освіти та науки Латвії Карліс Шадурскіс запропонував внести зміни до Закону Латвійської Республіки про освіту та Загального закону про освіту, що передбачали б у 2019/2020 по 2021/2022 навчальні роки виконання поступового переходу у навчальних закладах для національних меншин на освіту латиською мовою на стадії середньої школи. Передусім планувалося почати перехід на нову модель двомовної освіти у 7–9 класах, передбачаючи, що щонайменше 80% складу навчання буде викладатися державною мовою, але після 2021/2022 навчального року на стадії всіх середніх шкіл всі загальні предмети будуть вивчатися латиською, зберігаючи для школярів із національних меншин можливість освоїти рідною мовою мову народної меншини, літературу і культуру та пов'язані з історією предмети.

Незважаючи на протести Російського союзу Латвії та Штабу захисту російських шкіл, 22 березня 2018 року 12-й Сейм ухвалив ці зміни.

Освіта

image
Динаміка зростання кількості школярів, що навчаються латиською мовою

Школи

Докладніше:
image
Кількість учнів, що навчаються латиською та російською мовами. Можна бачити, що кількість латишів та росіян зменшилась, у той час, як кількість учнів, що навчаються іншими мовами, лишається мінімальною

Перші російські школи на території Латвії були засновані у 1789 році. З початку 1990-х рр. були відкриті школи національних меншин: польська, литовська, білоруська, єврейська (Ризька Єврейська школа ім. Дубнова, відкрита у 1989 році, українська (Ризька Українська школа, відкрита у 1991 році, яка спочатку використовувала у якості мови навчання українську, але перейшла на латиську у 1993/94 роках), що надають освіту рідними мовами, але в рамках державних програм. Іспити у таких школах також можуть проводитися мовами національних меншин.

Кількість російських шкіл знижується частково через демографічну кризу та еміграції. Низка шкіл були закриті. Наразі «російськими» школи називаються умовно: всі школи працюють згідно з єдиною державною програмою, яка передбачає також модуль навчання для «нацменшин». У школах з таким модулем викладання вже з першого класу більша частина предметів викладається латиською мовою.

Кількість тих, хто навчається, за мовами (Міністерство освіти та науки Латвії)
Рік 95-96 99-00 00-01 01-02 02-03 03-04 04-05 05-06 06-07 11-12 14-15 15-16 17-18
Латиська 203,607 239,163 242,475 242,183 237,425 230,212 214,855 205,189 194,230 149,913 142,318 144,729
Російська 132,540 120,925 116,009 108,454 101,486 95,841 84,559 77,471 70,683 55,0 54,828 55,841
Інші 1513 1344 1344 1352 1397 1305 1253 1287 1198
Всього 337,660 361,432 359,818 351,989 340,308 327,358 300,667 283,947 266,111 206,440 199,119 202,715 176,675
% тих, хто навчається латиською 60.3 66.2 67.4 68.8 69.8 70.3 71.5 72.3 73.0 72.5 71.4 71,4

Згідно із Законом про освіту, прийнятим у 1998 році, у середніх школах (10-12 класи) навчання з 2004 року мало вестися лише латиською мовою. Це негативно вплинуло на російські школи та призвело до [ru] у 2003 та 2004 роках. Закон довелося змінити так, щоб дозволити вести до 40% зайнять мовами національних меншин та надання можливості сиротам продовжувати освіту мовою, якими вони її починали (стаття 56).

Кількість дітей, що відвідували школи з латиською мовою навчання, зросло у першому десятилітті ХХІ століття.

У 2005 році у Конституційному суді Латвії були розглянуті дві справи: по першій була визнана незаконною заборона на фінансування приватних шкіл для національних меншин, по другій була визнана конституційною пропорція викладання латиською мовою та мовами меншин у відношенні «щонайменше 60 / щонайбільше 40».

Суд вважав прийнятною норму співвідношення латиської та російської мови 60 %/40% в середній освіті, але не в основній та початковій. При цьому у пункті 20.2.3 свого рішення суд зазначив: «Оскільки зараз не доведено вплив оспорюваної норми на якість освіти та процесу навчання, має існувати механізм, що дозволяє констатувати зміни. Особливо це стосується якості процесу навчання. Ці зміни не лише можна, а й потрібно активно контролювати. Цього вимагає стаття 112 Конституції, у першому реченні якої йде мова про право на освіту. Механізм контролю має бути об'єктивним, всебічним, професійним, регулярним, заснованим на наукових оцінках та методах. Держава зобов'язана забезпечити отримання даних, при оцінці яких можна приймати зважені рішення, а також надавати суспільству, школярам та їх батькам інформацію про зміни у якості освіти та процесі навчання».

У 2017 році Кабінет міністрів Латвії ухвалив пропозицію Міністерства освіти та науки до 2021 року поступово перевести освіту у старших (10-12) класах середньої школи лише на латиську мову, а у 7-9 класах довести частку предметів латиською мовою до 80%. Парламент прийняв ці поправки, а 2 квітня 2018 року їх проголосив президент Р. Вейоніс. Законопроєкт був оспорений у Конституційному суді 20 депутатами Сейму від [ru].

23 квітня 2018 року Кабінет міністрів Латвії погодився почати освітню реформу у 2019 році, що включала поступовий перехід на латиську як основну мову загального навчання у всіх середніх школах національних меншин та збільшення процентного відношення загальних предметів, що викладатимуться латиською у початкових школах національних меншин (мінімум 50% для 1-6 класів та 80% для 7-9 класів) за винятком рідної мови, літератури та предметів, що стосуються культури та історії етнічних меншин, що будуть надалі викладатися їхніми мовами. 9 березня 2018 року поправки були прийняті у другому читанні Сейму та ухвалені 23 березня на третьому та остаточному читанні. 3 квітня 2018 року Вейоніс оголосив поправки до Закону про освіту та Закону про загальну освіту. Це рішення викликало занепокоєння експертів ООН та Ради Європи. Втім, Конституційний суд Латвії зберіг поправки у двох засіданнях у 2019 році.

Вищі навчальні заклади

Згідно з тим самим Законом про освіту 1998 року освіта у державних коледжах та університетах Латвії з 1999 року надається лише латиською мовою (освіта у державних ВНЗ здебільшого латиською з другого курсу, згідно зі статтею 11 на той момент чинного Закону про мову 1992 року). Існують програми з навчанням англійською для іноземців (у Ризькому технічному університеті) або за особливими законами (Ризька вища юридична школа, Ризька вища школа економіки).

Вища освіта російською мовою доступна у приватних ВНЗ: [ru], [ru], [ru].

Стрімкий зріст експорту освіти забезпечив «виживання» латвійських вишів, кількість студентів у яких скоротилася майже вдвічі через катастрофічне зменшення кількості населення.

Вищої освіти у Латвії стосувалися й певні ініціативи міністра Карліса Шадурскіса. На заключному засіданні весняної сесії 2018 року Сейм прийняв поправку міністерства освіти до статті 56 закону «Про вищу школу», яка фактично забороняє навчання у державних та приватних вишах російською та англійською мовами, зводячи кількість викладаних англійською програм до 20%, а російською до нуля.

4 липня 2018 року президент Вейоніс оголосив суперечливий законопроєкт, запропонований Міністерством освіти та науки Латвії про розширення самих мовних обмежень для державних вищих навчальних закладів, приватних університетів та коледжів, у якому йшлося про те, що приватні виші з 1 вересня 2019 року не матимуть дозволу на набір нових студентів на навчальні програми, що викладаються неофіційними мовами Європейського союзу включно із російською, і муситимуть завершити відповідні поточні навчальні програми до 31 грудня 2022 року. Проти законопроєкту виступила [ru], а також голови низки університетів та недержавних організацій.

Мови населення Латвії

Докладніше: Мови Латвії

Сучасна територія Латвії майже збігається із територією, яку населяли племена, що утворили латиський народ, через що латгальська та лівська мова є корінними лише для Латвії.

Згідно з переписом населення 2000 року 1 311 093 особи назвали латиську мову рідною при 1,5 млн носіїв латиської мови у світі. У зв'язку з географічним положенням та розселенням народів автохтонними мовами лише у Латвії вважаються латиська та лівська мови. У 2000 році лівська мова була визнана такою, що знаходиться на межі вимирання, адже нею вільно володіли усього 10 осіб із 35 носіїв. На початку ХХІ століття лівська була визнана рідною лише для 4 мешканців Латвії, яким було більше 70 років. Остання носійка лівської мови, [ru], померла 2 червня 2013 року. Наразі лівською мовою володіють усього 210 осіб, проте вона не є для них рідною.

Перепис населення 1989 року показував, що латиська мова була рідною для 52% відсотків населення, нею володіли 62,4% населення; російську мову вважали рідною 42,12% громадян, а володіли нею 81,6%. Латгальська мова не визнавалася окремою мовою ані в СРСР, ані у самій Латвії, тому кількість носіїв офіційно не була встановлена; питання про використання латгальської як варіанту латиської постало лише у переписі 2011 року, згідно із яким нею користувались 8,8% населення.

891 451 особа згідно з переписом 2000 року (698 757 осіб згідно з переписом 2011 року) назвала російську рідною мовою: це 37,5 % загального населення країни (33,7% відсотків станом на 2001 рік) проти 58,2 % населення, яке вважало рідною латиську. В якості другої мови російську використовували 43,7% населення, латиську — 20,8 % населення. При цьому російські діти та підлітки у віці 10-14 років краще знали латиську, аніж їхні однолітки російську. У віковій групі від 15 років більшість латишів володіли російською краще, ніж росіян латиською. На той час у вікових групах 10–14 років більша частина росіян володіла латиською мовою, аніж етнічних латишів, що володіли російською. У вікових групах від 15 років вже більше латишів володіли російською мовою. Загалом 71% етнічних латишів володіли російською мовою, а 52% росіян — латиською мовою.

Найвищий рівень володіння латиською мовою за часткою населення зафіксований у Талсинському районі (98,8%), найнижчий — у Даугавпілському (41,4%); там же зафіксований найвищий відсоток володіння російською мовою серед населення (95,7%); найнижчий — у Кулдизькому районі (57,6%).

image
Носії мов національних меншин згідно з переписом 2000 року

Інші мови національних меншин, якими володіли мешканці Латвії:

  • Білоруська: 18,265
  • Українська: 17,301
  • Литовська: 13,187
  • Польська: 11,529
  • Циганська: 5,637
  • Татарська: 867
  • Їдиш або іврит: 825
  • Естонська: 720
  • Німецька: 541
  • Інші: 6,055

Згідно із соціологічними дослідженнями 2017 року, 94% нелатиського населення Латвії володіло латиською мовою.

Міжнародні рекомендації

[en] ОБСЄ у 1999 році оголосив про те, що новий мовний закон Латвії по суті відповідає міжнародним зобов'язанням Латвії, додавши у 2000 році, що цим зобов'язанням по суті відповідають і підзаконні акти уряду, проте при ратифікації Рамкової конвенції про захист національних меншин певні питання вимагають перегляду. Ратифікація Конвенції відбулася у 2005 році.

Міжнародні організації рекомендують Латвії:

  • переглянути мовну політику для кращого відображення багатомовного характеру суспільства;
  • дозволити листування з урядом мовами національних меншин, якщо урядова особа та адресант належать до однієї й тої самої національної меншини;
  • проявляти гнучкість у питанні двомовної освіти;
  • надавати першочергову увагу конструктивним та необов'язковим заходам, заохочуючи російськомовне населення до вивчення та використання латиської мови, але не у примусовому порядку.

30 серпня 2018 року був опублікований звіт Комітету ООН із запобігання расової дискримінації, у якому було проаналізоване виконання відповідної Конвенції в Латвії та пред'явлений список порушень прав етнічних меншин: зокрема, засуджується неправомірне зменшення використання мови нацменшин у середній та основній школі.

Консультативний комітет Ради Європи з виконання Рамкової конвенції із захисту національних меншин у жовтні 2018 року у своїй доповіді про Латвію розкритикував її за ініціативи, спрямовані на монопольну роль латиської мови в освіті, медіа та державному секторі, заявивши, що це обмежує права представників національних меншин вивчати рідну мову та розмовляти нею.

Примітки

  1. . . Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 9 січня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  2. Результати перепису населения 2000 року [ 2008-03-21 у Wayback Machine.](латис.)
  3. State Language Law [ 7 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  4. LATVIJAS PSR AUGSTĀKĀS PADOMES. LĒMUMS PAR LATVIEŠU VALODAS STATUSU [ 8 червня 2008 у Wayback Machine.](латис.)
  5. . Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
  6. Third report on Latvia by the European Commission against Racism and Intolerance, 2008 [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  7. Статті 8 та 9 мовного закону 1992 року [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  8. Жданова Д. ООН встала на защиту «Равноправия», «Час» 10.08.01.
  9. RULES OF PROCEDURE OF THE SAEIMA. SECTION 18 [ 11 квітня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Закон про статус члена республіканської міської або муніципальної ради, стаття 4 [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.](латис.)
  11. Constitutional Court of Latvia judgment in case No. 2001-04-0103 [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  12. Дело номер 71557/01 [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
  13. Дело номер 71074/01 [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
  14. MINELRES: Communication to the UN HRC: minority names spelling in Latvia[недоступне посилання з травня 2018](англ.)
  15. . . Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 9 січня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()
  16. . Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 16 травня 2020.
  17. State programme "Social integration in Latvia" [ 14 листопада 2007 у Wayback Machine.](латис.) – see p. 8
  18. Guidelines of cultural policy 2006–2015 "Nation state" [ 14 листопада 2008 у Wayback Machine.](латис.)
  19. Програма «Національна держава» на 2006-2015 роки [ 14 листопада 2008 у Wayback Machine.](латис.)
  20. Державна программа соціальної інтеграції в Латвії [ 2007-11-14 у Wayback Machine.] {[ref-lv}}
  21. Guidelines of the State Language Policy for 2005—2014[недоступне посилання з травня 2018](англ.)
  22. . Cvk.lv. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 9 січня 2018.
  23. Dilāns G. Valodas politika — vai 2004. gada reformas dziļākais pamatojums ir objektīvi analizēts? [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.](латис.)
  24. Dilāns G. Valodas plānošanas politika un integrācija Latvijā pēc 1990. gada [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.](латис.)
  25. James Hughes (2005). . Development & Transition. London School of Economics. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 27 березня 2008.
  26. Пулина, Наталия (16 листопада 2007). . (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 29 березня 2008.
  27. Roxburgh, Angus (29 березня 2005). . BBC News. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2008.
  28. Ethnopolitical tension in Latvia: looking for solving the conflict — see p. 39 [ 9 травня 2007 у Wayback Machine.] (латис.)
  29. . . 5 грудня 2004. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 9 січня 2018.
  30. HC programme project – section "Cultural and language diversity": Russian [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.], Latvian [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  31. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2020.
  32. Кабинета министров № 733 от 07.07.2009 [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.](латис.)
  33. Valodu prasmes ietekme uz ekonomiski aktīvo iedzīvotāju dzīves kvalitāti[недоступне посилання з травня 2018](латис.)
  34. . Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 15 травня 2020.
  35. . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 15 травня 2020.
  36. . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 15 травня 2020.
  37. . Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  38. . Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 25 травня 2020.
  39. . Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 25 травня 2020.
  40. . Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 25 травня 2020.
  41. Mūsu valoda — Latvijas vai ES identitātes daļa?[недоступне посилання]
  42. II. Latviešu rakstu valodas veidošanās un attīstība [ 02012-08-2323 серпня 2012, у Wayback Machine.]
  43. Kevin O'Connor, Culture And Customs of the Baltic States, Greenwood Press, 2006, , Google Print, p.115 [ 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  44. Piotr Eberhardt, Jan Owsinski, Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-century Central-Eastern Europe: History, Data, Analysis, M.E. Sharpe, 2003, , Google Print, p.177 [ 19 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  45. Latvija 19. gadsimtā. // Pārkrievošanas administratīvie paņēmieni. 1855.-1881. gads. — Rīga, Latvijas Vēstures institūta apgāds, 2000. 521.-522. lpp.
  46. Riasanovsky, Nicholas V. (1993). A History of Russia (вид. 5-те). New York; Oxford: Oxford University Press. ISBN .
  47. Māra Eihe. Soda zīmes. Māksla Plus, 6/2009[недоступне посилання]
  48. (латис.). 21 березня 2018. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 27 листопада 2019.
  49. Letonika.lv. Enciklopēdijas - Latvijas vēstures enciklopēdija. Tautskolotāju kongress. www.letonika.lv. Процитовано 2018-12-05T11:24:33Z.
  50. Під контролем Ісколату на той час перебували лише Цесіський, Валкський та Валмієрський округи Ліфляндської губернії, не окупованої німецькими військами, та нещодавно приєднані до неї Даугавпілський, Лудзаський та Резекнеський округи, а також зовсім невелика частина східного краю Курляндської губернії.
  51. Iskolata dekrēts par latviešu valodas lietošanu Latvijas iestādēs. Valkā, 1918. g. 4. janvārī. "Ziņotājs", Nr. 4, 1918. g. 6. janvārī [ 02011-06-088 червня 2011, у Wayback Machine.]
  52. Saeimas kārtības rullis. "Valdības vēstnesis", 27 March 1923. — 145. pants
  53. Saeimas kārtības rullis, "Valdības vēstnesis", 10 April 1929. — 147. pants
  54. LVVA, 1468. f., 1. apr., 82. l., 13. lp.
  55. . Vvk.lv. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  56. LVVA, 1468. f., 1. apr., 139. l., 116. lp.
  57. Raimonds Briedis. Latviešu literatūras hronika. — Valters un Rapa: Rīga, 2006.
  58. Правила Кабінету міністрів 1921 року про використання латгальської мови [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  59. Satversmes II daļas lasīšana pa pantiem V.sesijas 10.sēde 1922.gada 7.februārī. Latvijas Satversmes sapulces stenogrammu izvilkums (1920—1922). Rīga: Tiesu namu aģentūra, 2006., 728.lpp.
  60. Saeimas kārtības rullis. «Valdības vēstnesis», 27.03.1923. — 145. pants
  61. Saeimas kārtības rullis, «Valdības vēstnesis», 10.04.1929. — 147. pants
  62. Likums par Latvijas izglītības iestādēm. Likumu un valdības rīkojumu krājums Nr. 13, 31.12.1919. — 41. pants; Likums par mazākuma tautību skolu iekārtu Latvijā. Likumu un valdības rīkojumu krājums Nr. 13, 31.12.1919.
  63. Фейгмане Т. Д. Русские в довоенной Латвии — Р.: БРИ, 2000. — стр. 281—296
  64. Latvijas izlūkdienesti 1919—1940: 664 likteņi, ed. Vija Kaņepe (Riga: LU žurnāla «Latvijas Vēsture» fonds, 2001), , pp. 240-1.
  65. . Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 25 квітня 2020.
  66. . Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 9 травня 2020.
  67. Зейле П. Латышская культура и культура в Латвии в 20-30-е годы XX века // Мы в Латвии. Рига: Звайгзне, 1989. — стр. 94-134
  68. Vēsture [ 5 лютого 2015 у Wayback Machine.]// Krāslavas gr. Plāteru v.n. Poļu pamatskola(латис.)
  69. Latvijas PSR augstākās mācību iestādes. Rīga: Latvijas Valsts izdevniecība, 1960. 106. lpp.
  70. Rolovs, Bruno (1964). . www.ibook.lv. Latvijas Valsts izdevniecība. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2019.
  71. Rumba, Gunārs (1969). . www.ibook.lv. Liesma. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2019.
  72. . www.vvk.lv. Valsts valodas aģentūra. 11 квітня 2001. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2019.
  73. . Gramata21.lv. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2012.
  74. Mānīgais atkusnis [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Daina Bleiere, , 1999. gada 18. septembrī
  75. Blinkena A. Latviešu valodai — valsts valodas statusu! [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Padomju Jaunatne», 1988. gada 5. oktobrī, Nr. 190
  76. Указ Верховної ради Латвійської РСР про статус латиської мови від 6 жовтня 1988 року [ 8 червня 2008 у Wayback Machine.](латис.)
  77. 6.Saeimas rudens sesijas pirmās sēdes 1998. gada 20. augusta stenogramma
  78. Latvijas Republikas Augstākās tiesas Senāta Administratīvo lietu departamenta 2009. gada 18. augusta lēmums
  79. . cvk.lv. 02010-04-1111 квітня 2010. Архів оригіналу за 02011-04-1616 квітня 2011. Процитовано 02012-01-1616 січня 2012.
  80. . DELFI. 02011-06-1010 червня 2011. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 02012-01-1313 січня 2012.
  81. . Centrālā vēlēšanu komisija. 02011-07-2121 липня 2011. Архів оригіналу за 02011-11-2323 листопада 2011. Процитовано 02012-01-1313 січня 2012.
  82. TVNET. . Tvnet.lv. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2012.
  83. . Tn2012.cvk.lv. 18 лютого 2012. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
  84. Pakāpenisku pāreju uz mācībām latviešu valodā mazākumtautību skolās sāks pēc pusotra gada irir.lv, 2018. gada 22. martā
  85. Гурин А. Г. Первые русские школы [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  86. . Revs.lv. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  87. . Ukrschool.lv. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  88. Puķītis M. Ivans mācās «pa latviski» [ 8 червня 2008 у Wayback Machine.]//"Nedēļa", 6 September 2005.
  90. Minority protection in Latvia [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.] Open Society Instutue, 2001, p. 291
  91. Minority protection in Latvia [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.] Open Society Instutue, 2001, p. 292
  92. . Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  93. Закон про освіту [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  94. Third report on Latvia [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] by ECRI — see Paragraph 54(англ.)
  95. Constitutional Court of Latvia judgment in case No. 2005-02-0106 [ 28 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  96. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 листопада 2018. Процитовано 21 травня 2020.
  97. (PDF). Официальный сайт КС ЛР. Конституционный суд ЛР. 13 травня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  98. Правительство концептуально одобрило перевод обучения на госязык [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  99. (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2018.
  100. . . Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  101. . . 23 січня 2018. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  102. Bill about transition to education solely in Latvian language upheld in second reading. . 9 березня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  103. . . 9 березня 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  104. . . 23 березня 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  105. . The Baltic Times. 23 березня 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  106. . . 2 квітня 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  107. . . 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  108. . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 травня 2020.
  109. CERD/C/LVA/CO/6-12 [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] paras. 16–17
  110. Executive summary//Third Opinion on Latvia ACFC/OP/III(2018)001REV [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  111. Judgment in Case No.2018-12-01 [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
  112. Judgment in Case No.2018-22-01 [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  113. Riga Technical University Department of Foreign Students [ 2008-02-29 у Wayback Machine.](англ.)
  114. 2005 Latvian-Swedish Treaty on Riga Graduate School of Law [ 19 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)(латис.)
  115. Юлия Грант. Кебабные против IT: латышизация частных вузов сулит убытки в 205 млн евро : [ 19 квітня 2021] // Спутник Латвия : портал. — 2018. — Помилка: неправильний час.
  116. . . 4 липня 2018. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  117. . . . 19 липня 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  118. База даних перепису населения 2000 року (рідна мова) [Архівовано 20 грудня 2012 у Archive.is](латис.)
  119. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 15 травня 2020.
  120. Nanovfszky, György (ed.). Nyelvrokonaink. — Budapest : Teleki László Alapítvány, 2000. — .
  121. Ernšreits V. The Liv language today [ 2008-06-09 у Wayback Machine.] (published between 2005 and 2008)
  122. . Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 15 травня 2020.
  123. Migranti Latvijā [ 2008-02-28 у Wayback Machine.](латис.)
  124. 1989. gada tautas skaitīšanas rezultāti Latvijā. Итоги переписи населения 1989 года по Латвии — Rīga: LR Valsts statistikas komiteja, 1992 — 89. lpp./стр.
  125. At home Latvian is spoken by 62 % of Latvian population; the majority — in Vidzeme and Lubāna county [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  126. LR CSP preses izlaidums: 2000. Gada Tautas Skaitīšana Latvijā; 07.11.2000. [ 2006-09-11 у Wayback Machine.](латис.)
  127. Latviešu un krievu valodas prasme 2000. g. [ 11 лютого 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  128. . Vvk.lv. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  129. Dažādu tautu valodu prasme [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.](латис.)
  130. (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 23 листопада 2018.
  131. OSCE Press Statement (1999). . ОБСЄ. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2008.
  132. Human Rights in Latvia in 2000 [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.] — p. 40
  133. Report on mission to Latvia (2008) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], UN Special Rapporteur on contemporary forms of racism, racial discrimination, xenophobia and related intolerance — див п. 89
  134. . Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 14 травня 2020.
  135. CEPA Resolution No. 1527 (2006) [ 2008-06-08 у Wayback Machine.] — п. 16, 17.11
  137. Third report on Latvia [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] by , 2008 — див п. 126
  138. Sputnik. (рос.). lv.sputniknews.ru. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 23 листопада 2018.
  139. Sputnik. (рос.). lv.sputniknews.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.

Література

  • Chance to survive. Minority Rights in Estonia and Latvia. Moscow — Paris — Tallinn: 2009. . pp. 163—166, 203–219
  • Dorodnova J. Hamburg, 2003 (pp. 96–128 concern the State Language Law)
  • , Noves SL 2001
  • Djačkova S. Latvian Language Proficiency and the Integration of Society Riga, 2004
  • , 2004 or 2005
  • Hansson U. , 2002
  • Kelleher S. Defending Minority Language Rights in Quebec and Latvia [ 7 березня 2013 у Wayback Machine.], 2005
  • Latvijas tiesību vēsture (1914—2000) — Rīga: Fonds Latvijas Vēsture, 2000. . 228.-229., 437.-438. lpp.(латис.)
  • Maksimovtsova K. Language Conflicts in Contemporary Estonia, Latvia and Ukraine. — Stuttgart : ibidem, 2019. — Vol. 205. — С. 158—178. — 507 p. — (Soviet and Post-Soviet Politics and Society) — .
  • Martišūne S. Language use in Latvian radio and television: legislation and practice [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.], 2004
  • Poggeschi G. , 2004
  • Poleshchuk V. Estonia, Latvia and the European Commission: Changes in Language Regulation in 1999—2001 [ 9 червня 2009 у Wayback Machine.], 2002
  • Raihman L. Riga, 2003
  • Romanov A. The Russian Diaspora in Latvia and Estonia: Predicting Language Outcomes [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.], Boulder (CO), 2000
  • Valsts valodas likums: Vēsture un aktualitātes. Zinātne, 2008.
  • Valsts valodas likuma ieviešana Latvijā. Praktiskais palīglīdzeklis valsts valodas inspektoriem. EDSO Augstais komisārs nacionālo minoritāšu jautājumos, 2006. (Implementation of the Latvian State Language Law. A Practice Guide for the State Language Inspektors. OSCE High Commissioner on National Minorities, 2006. )
  • Образование и язык в Латвии с 1919 года по наши дни. Рига: Союз граждан и неграждан, 1998
  • Development of the Language Legislation in the Baltic states [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.], 2001

Посилання

Інститути

  • Агентство латиської мови [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  • Державна мовна комісія [ 27 квітня 2020 у Wayback Machine.](латис.)
    • Латиська мова, мови в Латвії [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] 2003 (рос.)
  • Центр державної мови [ 11 травня 2020 у Wayback Machine.](латис.)

Закони

  • Мовний закон 1999 року (Чинний Закон про державу мову) [ 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • Мовний закон 1992 року [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] (латис.)
  • Мовний закон 1989 року [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  • Закон про державну мову 1935 року [ 18 січня 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  • Акти 1921, 1932, 1934 років про державну мову [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  • (латис.)
  • 2002 Державна програма розвитку латиської мови [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.](латис.)
  • (латис.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Movna politika v Latviyi chastina procesu politichnogo rozvitku Latviyi yakij regulyuye prijnyatij u 2000 roci ru latis Valsts valodas likums U ramkah movnoyi politiki chislenni grupi interesiv meshkanciv Latvijskoyi Respubliki vedut diyalnist dlya dosyagnennya svoyih nacionalnih ta inshih cilej Na movnu politiku v Latviyi znachno vplinuli istorichni podiyi she do zasnuvannya Latvijskoyi Respubliki u 1918 roci 4 ta 114 statti Konstituciyi Latviyi zakriplyuyut latisku movu yak derzhavnu i garantuyut prava nacionalnih menshin na zberezhennya i rozvitok svoyih mov Livska mova zgidno iz Zakonom pro derzhavnu movu viznana movoyu korinnogo avtohtonnogo naselennya a latgalska perebuvaye pid zahistom yak istorichnij variant latiskoyi movi Vsi inshi movi zgidno iz Zakonom u t ch rosijska mova yaka ye ridnoyu dlya bilshe nizh tretini naselennya ye inozemnimi Sered inshih mov nacionalnih menshin vidilyayutsya biloruska ukrayinska litovska polska ta ciganska Preambula do Zakonu pro derzhavnu movu vklyuchaye u sebe taki cili yak integraciya nacionalnih menshih z povagoyu yih prav na vikoristannya ridnoyi abo inshoyi movi a takozh posilennya vplivu latiskoyi movi na kulturne seredovishe Latviyi shlyahom shvidshoyi integraciyi u suspilstvo Osnovi regulyuvannyaDerzhavna mova latis valsts valoda u Latviyi latiska Yiyi status ye chinnim z 1988 roku pislya uhvalennya vidpovidnogo zakonu Verhovnoyu radoyu Latvijskoyi RSR U 1992 roci popravki do zakonu 1988 roku zmicnili poziciyu latiskoyi movi U movnomu zakoni vid 1999 roku u statti 5 ogovoreni livska ta latgalska mova yak ti sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya vsi inshi movi viznani inozemnimi Z 1988 roku u statti 4 Konstituciyi Latviyi propisanij oficijnij status latiskoyi movi z 2002 roku chleni Sejmu zobov yazuyutsya dokladati zusil dlya zberezhennya latiskoyi movi yak yedinoyi derzhavnoyi stattya 18 Stattya 14 garantuye pravo lyudini otrimuvati latiskoyu movoyu vidpovidi na zvernennya do uryadu Stanom na 2017 rik ne vnosilosya zhodnih popravok do Zakonu pro derzhavnu movu prijnyatogo u 1999 roci U 1995 roci Latviya pidpisala a u 2005 roci ratifikuvala Ramkovu konvenciyu pro zahist nacionalnih menshin prote pri ratifikaciyi Sejm obmezhiv realizaciyu statej 10 ta 11 Stanom na 2008 rik Latviya ne planuvala doluchennya do Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov Movnu politiku u Latviyi zdijsnyuyut taki specialni organi yak Komisiya z derzhavnoyi movi pidporyadkovuyetsya prezidentovi Latviyi yaka vnosit propoziciyi Centr derzhavnoyi movi pidporyadkovuyetsya Ministerstvu yusticiyi sho styaguye shtrafi za pravoporushennya ta perekladaye mizhnarodni dokumenti Agentstvo latiskoyi movi pidporyadkovuyetsya Ministerstvu osviti ta nauki sho nadaye konsultaciyi ta mozhlivosti vivchennya latiskoyi movi a takozh analizuye situaciyu ta rozroblyaye navchalni posibniki Vikoristannya mov u derzhavnomu sektoriSuchasni odnomovni tablichki iz nazvami vulic Krasotayu Krasotaju iela ta Murniyeku Murnieku iela u Rizi ta dekorativni tablichki troma movami z istorichnimi nazvami vulic staroyu latiskoyu orfografiyeyu Krahsohtaju eela Muhrneeku eela ta inshimi istorichnimi derzhavnimi movami rosijskoyu Krasilnaya ulica Murnichnaya ulica ta nimeckoyu Farber Strasse Maurer Strasse Vkazivniki troma movami latiskoyu livskoyu ta anglijskoyu na Z 2000 roku zgidno zi statteyu 10 uhvalenogo Zakonu pro derzhavnu movu podacha zvernen do uryadovih ustanov ta derzhavnih pidpriyemstv mozhliva lishe latiskoyu movoyu za vinyatkom sluzhb ekstrenoyi dopomogi zvernen inozemnih gromadyan tosho Z 1992 po 2000 roki zgidno zi starim zakonom pro movu 1992 roku uryad prijmav dokumenti rosijskoyu anglijskoyu ta nimeckoyu vidpovidayuchi tiyeyu zh samoyu movoyu yakoyu nadijshlo zvernennya Dlya obrannya do Sejmu Latviyi ta municipalnih rad u gromadyan ranishe v obov yazkovomu poryadku pereviryali riven volodinnya latiskoyu movoyu sho buv zayavlenij v dokumentah ale pislya togo yak Latviya prograla spravu I Podkolzinoyi v YeSPL ta spravu A Ignatane v komiteti OON vimoga pro obov yazkovu perevirku bula skasovana Vtim deputata Sejmu abo chlena miscevoyi radi mozhut pozbaviti mandatu u vipadku yaksho jogo volodinnya movoyu viyavitsya nedostatnim Stattya 19 zakonu peredbachaye napisannya imen ta prizvish u latiskij formi sho sprichinyalo pevni nezruchnosti dlya gromadyan krayini Do YeSPL buli podani spravi Lidiyi Kuharec ta Yuti Mencen prizvisha yakih buli zmineni na Kuhareca ta Mencena vidpovidno Latvijskij Konstitucijnij Sud u 2001 roci viznav sho niyakih porushen skoyeno ne bulo a u 2004 roci YeSPL viznav skargi nedopustimimi U 2007 roci do Komitetu OON z prav lyudini podav skargu ru yakij vigrav spravu u 2010 roci Zgidno zi statteyu 18 vsi toponimi oformlyuyutsya lishe latiskoyu movoyu okrim ru de takozh vikoristovuyetsya livska mova Zgidno iz zakonom pro elektronni ZMI stattya 66 obov yazkovim ye vikoristannya latiskoyi movi na pershih derzhavnih tele ta radiokanalah na drugih kanalah mozhlive vikoristannya inshih mov naryadu z latiskoyu Latviya pozicionuye sebe yak demokratichnu nacionalnu derzhavu vistupayuchi za socialnu integraciyu na bazi latiskoyi movi ale pri comu viznaye spravedlivim riznomanittya mov Partiya Yednist sho predstavlyala bilshist parlamentskoyi koaliciyi u 2011 roci takozh opisuye Latviyu yak nacionalnu derzhavu Ideya nacionalnoyi derzhavi u yakomu mova naciya rozglyadayetsya yak yadro ta golovna rushijna sila movnoyi politiki latvijskoyi derzhavi Kritiki provodyat paraleli mizh diyalnistyu uryadu Latviyi ta asimilyaciyeyu movnih menshin v inshih krayinah Dzhejms G yuz sho chitaye u Londonskij shkoli ekonomiki ta politichnih nauk lekciyi z komparativnoyi politiki vidznachaye ru yak najbilshu movnu menshinu v Yevropi ta vvazhaye sho latvijski movni zakoni ne dotrimuyutsya prav rosijskomovnogo naselennya ta superechat bagatom polozhennyam u mizhnarodnij praktici iz zahistu nacionalnih menshin Zhurnalist gazeti Moskovskie novosti Natalya Pulina nazivaye rosiyan Latviyi najbilshoyu movnoyu menshinoyu Yevrosoyuzu chiya mova ne ye derzhavnoyu Zhurnalist BBC Engus Roksberg u 2005 roci zaznachiv sho chastka rosijskomovnih latvijciv spivstavna iz chastkoyu frankomovnih belgijciv i u nih ye take same pravo na otrimannya osviti ridnoyu movoyu ta yiyi vikoristannya yak u shvediv v Finlyandiyi Zgidno z neoficijnim opituvannyam provedenim Baltijskim institutom socialnih nauk u 2004 roci bilshist 77 etnichnih latishiv buli proti 56 abo zdebilshogo proti 21 nadannya rosijskij movi statusu drugoyi derzhavnoyi movi u toj chas yak bilshist 87 rosiyan pidtrimuvali 59 abo zdebilshogo pidtrimuvali 28 takij status bilshist 75 predstavnikiv inshih nacionalnostej takozh pidtrimuvali 40 abo zdebilshogo pidtrimuvali 35 nadannya rosijskij movi statusu drugoyi derzhavnoyi Bulo opitano 1018 respondentiv 51 yakih pidtrimuvali abo skorishe pidtrimuvali oficijnij status rosijskoyi movi u toj chas yak 44 buli proti abo skorishe proti cogo Tim ne menshe nacionalno spryamovani latiski politiki poslidovno dobivalisya zmenshennya vikoristannya rosijskoyi movi peredusim zvertayuchi uvagu na ru U vidpovid na chergovu propoziciyu Nacionalnogo ob yednannya pervesti vsi shkoli lishe na latisku movu navchannya partiya ru iniciyuvala zbir pidpisiv za rosijsku movu yak drugu derzhavnu Metoyu ciyeyi akciyi bulo prodemonstruvati mizhnarodnomu tovaristvu masovij popit na rosijsku movu ta neobhidnist dotrimannya prav rosijskomovnih meshkanciv Latviyi 18 lyutogo 2012 roku v Latviyi vidbuvsya referendum shodo proyektu vnesennya popravok v Konstituciyu Latviyi sho robili rosijsku movu drugoyu derzhavnoyu Za ci popravki vislovilisya 273 347 gromadyan Latviyi majzhe vsi predstavniki nacionalnih menshin oskilki rosijskih gromadyan na toj moment u krayini bulo vsogo 160 tisyach 74 8 osib sho vzyali uchast v referendumi progolosuvali proti tomu zaproponovani popravki prijnyati ne buli Sered politichnih partij Rosijskij soyuz Latviyi proponuye u svoyij programi zabezpechiti oficijnij status rosijskoyi movi v oblastyah de vona ye ridnoyu dlya bilshe nizh 20 naselennya U proyekti svoyeyi politichnoyi programi Centr zlagodi proponuye nadati drugij oficijnij status latgalskij ta rosijskij movam u drukovanih media gromadskij sferi ta osviti dlya rosijskoyi movi takozh peredbachena mozhlivist yiyi vikoristannya dlya komunikaciyi z uryadom nagoloshuyuchi svoyu pidtrimku osnovnoyi derzhavnoyi movi Obidvi ci partiyi perebuvayut u postijnij opoziciyi na derzhavnomu rivni Vikoristannya mov u privatnij sferiZakon pro elektronni ZMI stattya 32 peredbachaye sho elektronni ZMI dlya privilejovanogo statusu nacionalnih abo regionalnih mayut zabezpechuvati latiskoyu movoyu shonajmenshe 65 movlennya Stattya 28 togo samogo zakonu peredbachaye obov yazkove dublyuvannya abo subtitri latiskoyu movoyu dlya vsih inozenih filmiv ta peredach sho translyuyutsya na latvijskomu telebachenni za vinyatkom novin pryamih reportazhiv program pro vivchennya movi ta perekladnogo kontentu Analogichni vimogi vidnosyatsya do kinoteatriv zgidno zi statteyu 17 Zakonu pro derzhavnu movu Do rozglyadu u Konstitucijnomu sudi zayav 24 deputativ frakciyi ZaPChEL vid 2003 roku movlennya movami menshin bulo obmezhene na telebachenni ta radio 25 do 1998 roku chastka skladala 30 Movlennya movami nacionalnih menshin narazi zdijsnyuyetsya lishe privatnimi tele ta radiomovnikami Rivni volodinnya latiskoyu movoyu viznacheni dlya bilshe tisyachi profesij ta posad zgidno zi statteyu 6 Zakonu pro derzhavnu movu Isnuye 6 rivniv ta dva spiski profesij dovshij dlya gromadskogo ta korotshij dlya privatnogo sektoriv kozhnomu iz yakih vidpovidaye svij riven Dlya osib sho ne otrimuvali osvitu v Latviyi ta ne ye osobami z obmezhenimi mozhlivostyami ekzamen na znannya latiskoyi movi dlya roboti v Latviyi ye obov yazkovim tih hto ne sklade ekzamen na potribnij riven mozhut oshtrafuvati Doslidzhennya birzhi praci pokazuyut sho dosit velikij popit ye na osib sho volodiyut latiskoyu rosijskoyu ta anglijskoyu movami Zgidno zi statteyu 11 Zakonu pro derzhavnu movu organizatori gromadskih podij mayut poshiriti latiskoyu movoyu informaciyu sho stosuyetsya gromadskih interesiv gromadska bezpeka chi ohorona zdorov ya zgidno zi statteyu 2 Te same stosuyetsya plakativ bigbordiv ta vkazivnikiv stattya 21 Ranishe organizatori takozh mali nadavati pereklad usiyeyi informaciyi latiskoyu vinyatki isnuvali dlya predstavnikiv nacionalnih menshin ta religijnih organizacij U 1997 roci zakon pro mitingi procesiyi ta piketi nadav vilnij vibir movi zustrichej piketiv ta procesij stattya 19 Nezalezhno vid oficijnih pravovih regulyacij rosijska mova lishayetsya drugoyu najvzhivanishoyu movoyu u krayini Golovni latvijski internet resursi napriklad Delfi abo tvnet lv vedutsya rosijskoyu ta latiskoyu movami Banki zokrema Swedbank obslugovuyut svoyih kliyentiv latiskoyu rosijskoyu ta anglijskoyu movami Rosijskoyu ta anglijskoyu movami takozh vedutsya storinki Kabinetu ministriv ta prezidenta Latviyi IstoriyaPeriod latinskoyi movi V utvorenij pislya Livonskogo hrestovogo pohodu u HIII stolitti Livonskij konfederaciyi derzhavnoyu movoyu sluguvala latina yakoyu ukladalisya oficijni dokumenti ta zakonodavchi akti Naryadu iz neyu u yakosti movi mizhnarodnogo rozuminnya lingua franca bilshe znachennya mala nimecka mova ta yiyi nizhnonimeckij dialekt prote sered selyan u yakosti movi spilkuvannya mizh malimi narodami sho zhili u Livoniyi do XVI stolittya vistupala latiska ta estonska mova Latiska mova yak nacionalna mova postupovo utvoryuvalasya na osnovi movi letgaliv Vidzeme u hodi dovgogo procesu sho trivav kilka stolit vid mov chotiroh baltijskih plemen kurshiv zemgaliv latgaliv ta seloniv pid silnim vplivom fino ugorskoyi livskoyi movi naslidkom cogo zokrema ye postijnij nagolos na pershij sklad slova u suchasnij latiskij movi Proces priskorivsya u XVI stolitti vodnochas iz rozvitkom osnov literaturnoyi latiskoyi movi ta stanovlennyam yiyi yak odniyeyi z mov bogosluzhin u lyuteranskih cerkvah Period nimeckoyi ta polskoyi mov Ugoda ukladena mizh sub yektami Livonskoyi konfederaciyi t zv Vilenska uniya 28 listopada 1561 roku iz pravitelem Polshi ta Litvi Sigizmundom II Avgustom vklyuchala u sebe Dogovir pidporyadkuvannya lat Pacta subjectionis pro pidporyadkuvannya pravilam ta dodatkovij zakon piznishe vidomij yak Privileyi Sigizmunda Avgusta lat Privilegium Sigismundi Augusti sho garantuvav prava yevangelsko lyuteranskoyi cerkvi nimeckoyi movi ta samoupravlinnya Z cogo chasu dilovodstvo u gercogstvi Kurlyandiyi i Semigaliyi ta Livonskomu gercogstvi postupovo prohodilo lishe nimeckoyu movoyu yaka zberigala svij status i pislya utvorennya Shvedskoyi Livoniyi u 1629 roci Nimecka mova lishalasya movoyu navchannya do HIH stolittya ta bula robochoyu movoyu u Kurlyandskomu Piltenskomu ta Liflyandskomu landtagah Prote u nizhchih ustanovah vladi u gercogstvi Kurlyandiyi i Semigaliyi robochoyu movoyu bula takozh i latiska U XVII stolitti pochalasya kodifikaciya latiskoyi movi yakoyu zajmalisya nimecki pastori ta vcheni Na teritoriyi Inflyantskogo voyevodstva latina nadali sluguvala odniyeyu iz troh derzhavnih mov Rechi Pospolitoyi naryadu iz polskoyu ta ruskoyu do 1697 roku Polska zgodom vitisnila nimecku yak mova mizhnarozhnogo spilkuvannya sered shlyahti hocha sered selyan dlya cih cilej i dali vikoristovuvalisya latgalska ta ruska movi sho shozha na suchasnu bilorusku U Inflyatskomu sejmiku vikoristovuvali zdebilshogo polsku movu Pislya vosmimisyachnoyi lv u lipni 1710 roku bula pidpisana kapitulyaciya Livoniyi u yakij predstavniki lv lv ta kupeckih gildij pidpisali dobrovilne pidkorennya rosijskomu caryu Petru I vzamin otrimavshi obicyanku dotrimannya usih privileyiv peredbachenih Vilenskoyu uniyeyu 1561 roku Na teritoriyi Latgaliyi pislya yiyi vklyuchennya do Rosijskoyi imperiyi u 1772 roci prodovzhuvalasya poperednya movna politika osnovoyu yakoyi bula sistema samoupravlinnya iz dominuvannyam polskoyi movi regulovana Litovskim statutom U 1796 roci u ru pomisti v Kurlyandiyi bulo vidkrito pershu shkolu dlya ditej slug de navchannya velosya latiskoyu movoyu Period rosijskoyi movi Dokladnishe Rusifikaciya Baltiyi Pislya pridushennya polskogo povstannya u 1831 roci v upravlinni Vitebskoyi guberniyi bulo vvedeno yurisdikciyu rosijskih gubernij ta u 1865 roci bulo zaboroneno drukuvati knizhki latinkoyu dlya zmenshennya polskogo vplivu Z 1871 po 1904 rr u Latgaliyi de polska mova zberigala svij vpliv z XVI stolittya bulo zaboroneno ne lishe drukuvati a j poshiryuvati knizhki latinkoyu ta zokrema latiskoyu movoyu Z pochatku periodu rusifikaciyi Baltiyi 25 kvitnya 1875 roku polozhennya pro lyuteranski shkoli takozh u Kurlyandskij ta Liflyandskij gubernyyah peredbachalo te sho navchannya rosijskij movi u parafiyalnih ta volosnih shkolah maye buti obov yazkovim i maye buti vvedene protyagom p yati rokiv Paralelno z cim pochali vidkrivatisya shkoli u yakih movoyu navchannya bula lishe rosijska pershoyu iz takih bula vidkrita u 1868 roci lv dlya hlopchikiv U HIH stolitti za pidtrimki Ministerstva prosviti Rosijskoyi imperiyi pochali stvoryuvatisya seminariyi dlya pidgotovki vchiteliv dlya silskih latiskih shkil Dlya zaohochennya molodi do navchannya v imperiyi buv stvorenij ru ta Rizkij politehnikum zasnovanij u 1862 roci z vikladannyam nimeckoyu movoyu U cih zakladah navchalisya baltijski vcheni ta predstavniki inteligenciyi narivni z vishim navchalnimi zakladami Sankt Peterburga i Moskvi Proces rusifikaciyi aktivizuvavsya u 1881 roci z prihodom do vladi Oleksandra III yakij spriyav politici rusifikaciyi nerosijskih teritorij imperiyi Cherez ce u Rizkomu politehnikumi pochalosya vikladannya rosijskoyu a nimecki toponimi na shodi Latviyi buli zamineni rosijskimi U 1889 roci na vsij teritoriyi Latviyi u roboti policiyi ta sudiv yedinoyu movoyu bula vvedena rosijska a z 1885 po 1890 rr rosijsku movu vveli u yakosti obov yazkovoyi movi navchannya u vsih gubernskih ta vishih shkolah Baltiyi Lishe u narodnih shkolah religiyu ta cerkovni spivi mozhna bulo vivchati latiskoyu Kuratorom Derpta u galuzi osviti u 1890 roci buv priznachenij Mikola Lavrovskij i z jogo vstupom na posadu posililisya i tendenciyi rusifikaciyi navchannya u vsih predmetah rosijskoyu movoyu velosya iz pershogo roku navchannya a shkolyari sho ne mogli vivchati yih rosijskoyu do navchannya ne dopuskalisya Za rozmovu latiskoyu ditej karali prinizhennyami yim na shiyu nadyagali specialni ganebni tablichki doshki odyag tosho yaki treba bulo nositi tak dovgo dopoki pokarana ditina ne pokazala inshim sho govorila u shkoli ridnoyu movoyu Z ostannoyi tretini HIH stolittya pochavsya aktivnij rozvitok latiskoyi movi u yakomu brali uchast taki latiski pedagogi ta pismenniki yak Yuris Alunans Atis Kronvalds Andrejs Pumpurs U 1898 roci sankt peterburzkij pidpriyemec ta gromadskij diyach ru vipuskaye pershij tom zbirki latiskih narodnih pisen dajn zibranih prosvitnikom Krish yanisom Baronsom Vin zhe proponuye dlya nih vzyatu iz litovskoyi movi nazvu dajna nachebto proslidkovuyuchi zv yazok iz latisko litovskim paanarodom sho nachebto isnuvav do HIII stolittya ta buv rozdilenij u rezultati ru Oskilki vidannya ciyeyi knigi finansovo ne vipravdalosya Visendorf dobivsya pidtrimki v Imperatorskij akademiyi nauk yaka vidala inshi p yat tomiv dajn za derzhavnij kosht z 1903 po 1915 roki Period latiskoyi movi Pid chas lv v Rizi vidbuvsya I Kongres narodnih vchiteliv Liflyandiyi ta Kurlyandiyi yakij uhvaliv rishennya pro perehid na latisku movu yak movu navchannya u shkolah sho zmicnyuvalo lv Status do prijnyattya Konstituciyi Banknota u 100 rubliv Latvijskoyi Respubliki 1919 avers Banknota u 100 rubliv Latvijskoyi Respubliki 1919 revers Pershij dekret pro nadannya oficijnogo statusu latiskij movi Pro movu diloobigu v oficijnih ustanovah Latviyi latis Par darisanu valodu Latvijas oficialajas iestades buv prijnyatij 4 sichnya 1918 roku t zv Iskolatom u Valci Vikonavchij komitet radi robitnichih soldatskih ta bezzemelnih deputativ Latviyi cim ogoloshuye sho u vsih oficijnih ustanovah Latviyi guberniyah uyizdah mistah mistechkah ta volostyah u vsih spravah maye vikoristovuvatisya latiska mova Inozemnim movam nadayutsya podibni prava do tih sho nadani latiskij vsyudi de ce viyavitsya neobhidnim Pislya lv u 1918 roci bulo uhvaleno normativnij akt sho viznachav status latiskoyi movi Timchasovij polozhennya pro sudi ta poryadok sudovogo procesu latis Pagaidu nolikums par Latvijas tiesam un tiesasanas kartibu vid 6 grudnya 1918 roku 30 grudnya 1918 roku na zasidanni Timchasovogo uryadu Latviyi bulo virisheno nadali publikuvati usi uryadovi ukazi ta dozvoliti diyalnist derzhavnih ustanov usima troma miscevimi movami latiskoyu nimeckoyu rosijskoyu Takozh u cej chas pochalasya latishizaciya toponimiv Z prihodom do vladi uryadu LSRR na choli z P Stuchkoyu 8 bereznya 1919 roku bulo vidano Dekret Latvijskogo radyanskogo uryadu pro movi sho vikoristovuyutsya v oficijnih dokumentah latis Latvijas padomju valdibas dekrets par oficialos rakstos lietojamam valodam u yakomu ne buv viznachenij prioritet latiskoyi movi Takozh za chasiv Stuchki latgalska mova mala rivnij status iz latiskoyu ta rosijskoyu u yakosti oficijnoyi movi Vpershe latiska mova bula viznachena yak derzhavna mova u kvitni 1919 roku u memorandumi lv derzhavam Antanti 22 listopada 1921 roku buli prijnyati Pravila pro perevirku derzhavnih sluzhbovciv na znannya derzhavnoyi movi latis Noteikumi par valsts ierednu parbaudisanu valsts valodas prasana sho viznachali termini protyagom yakih sluzhbovci mali ovoloditi latiskoyu movoyu 18 lyutogo 1932 roku latiska mova bula progoloshena derzhavnoyu movoyu Latvijskoyi Respubliki Derzhavoyu garantuvalosya takozh vikoristannya latgalskoyi movi Diskusiyi pro status latgalskoyi movi ta problemi mov nacionalnih menshin lv u 1922 roci obgovoryuvali proyekt II chastini Konstituciyi Latvijskoyi Respubliki 115 ta stattya yakoyi viznachala sho latiska mova ye derzhavnoyu movoyu latis latviesu valoda ir valsts valoda Predstavniki politichnoyi partiyi Latgaliyi zaperechili proti cogo chi cim formulyuvannyam ne buli porusheni prava na vikoristannya latgalskoyi movi v oficijnomu obigu tomu deputat lv podav klopotannya shob stattya bula dopovnena vvidnim slovom sho u Latgalskij oblasti oficialnoyu movoyu viznayetsya latgalska govirka U diskusiyi deputat lv predstavlyav dumku sho u Latviyi isnuye latgalskij dialekt yakim rozmovlyayut ta pishut u Latgaliyi ta baltijskij dialekt Deputat K Dekyens navpaki zaznachiv sho kilkist dialektiv movi ye bilshoyu adzhe ye yak verhnij dialekt tak i serednij ta nizhnij dialekti yakimi rozmovlyayut i u Vidzeme ta Kurzeme tomu vin zaklikav jti shlyahom rozuminnya ta obrati literaturnu movu u yakosti golovnoyi Deputat Karlis Skalbe zaznachiv sho v obgovoryuvanij normi jdetsya ne pro dialekti a pro derzhavnu movu i sho nemaye dvoh mov a ye yedina latiska mova Shlyahom golosuvannya pro proyekt 115 yi statti Konstituciyi Latvijskoyi Respubliki bula prijnyata redakciya komisiyi a propoziciyu F Kempsa bulo vidhileno Vtim 5 kvitnya 1922 roku u golosuvanni pro prijnyattya II chastini Konstituciyi u tretomu chitanni bulo otrimano 62 golosi za ta 62 golosi proti 6 deputativ utrimalisya Za pravilami Ustanovchih zboriv golosi tih hto utrimavsya zarahuvali yak golosi proti tomu II chastina Konstituciyi u 1922 roci ne bula prijnyata Cherez te sho konstitucijno u latiskoyi movi na toj chas ne bulo statusu derzhavnoyi movi zamist cogo status derzhavnoyi movi regulyuvali Polozhennya pro derzhavnu movu latis Noteikumi par valsts valodu 1932 roku ta Zakon pro vidkriti ogoloshennya latis Likums par atklatiem izzinojumiem Latisku movu vikoristovuvali u dilovodstvi ta derzhavnomu upravlinni u Sejmi deputatam dozvolyalosya rozmovlyati i latiskoyu abo latgalskoyu i rosijskoyu i nimeckoyu prote protokoli zasidan velisya latiskoyu movoyu Za nacionalnimi menshinami bulo zakriplene pravo navchatisya ridnimi movami Pislya perevorotu Ulmanisa u 1934 roci yakij progolosiv kurs na ru diyalnist zboriv bula pripinena i u tomu zh roci buli prijnyati Zmini ta dopovnennya u zakonah pro derzhavnu movu latis Pargrozijumi un papildinajumi noteikumos par valsts valodu Pochalasya priskorena latishizaciya osviti iz zakrittyam shkil nacionalnih menshin i osoblivo postrazhdali biloruski shkoli yih zalishilosya lishe 5 a znachna chastina inteligenciyi ta biloruski vchiteli zaznali peresliduvan za radyansku propagandu Statut latiskoyi movi yak derzhavnoyi zakripiv prijnyatij 5 sichnya 1935 roku Zakon pro derzhavnu movu latis Likums par valsts valodu Dlya stimulyuvannya ru u 1939 roci buli zakriti vsi nimecki shkoli ta parafiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bilsha chastina baltijskih nimciv viyihala do Nimechchini a yevrejska spilnota bula znishena spochatku radyanskimi deportaciyami 1941 roku a zgodom cherez Golokost cherez sho u rajhskomisariati Ostland vidpovidni shkoli buli zakriti Status latiskoyi movi u Latvijskij RSR Pislya okupaciyi Latvijskoyi Respubliki u 1940 roci ta yiyi vklyuchennya do skladu SRSR kilkist latiskomovnogo naselennya znachno skorotilasya vnaslidok vijni ta masovih deportacij u toj chas yak kilkist rosijskomovnih meshkanciv Latviyi zrosla cherez prisutnist radyanskih vijskovih u krayini ta masovi emigraciyi robochoyi sili zgidno iz trudovoyu politikoyu SRSR Vnaslidok cogo latiska mova vtratila svij prioritetnij status ta yiyi vzhitok u suspilstvi znachno zmenshivsya cherez rizku zminu etnichnogo skladu ta vtorgnennya rosijskoyi movi Strimko zmenshilisya sociolingvistichni funkciyi latiskoyi movi a u derzhavnomu upravlinni dominuvala rosijska Koncepciya utvorennya radyanskogo narodu peredbachala vikoristannya rosijskoyi movi u yakosti movi mizhnarodnogo rozuminnya sho v oficijnij ideologiyi obgruntovuvalosya osoblivoyu rollyu rosijskogo narodu u SRSR Dilovodstvo u krayini velosya dvoma movami rosijskoyu ta latiskoyu a zbir statistiki silskogo gospodarstva vivsya lishe latiskoyu Zagalnoosvitnya sistema na vsih etapah diyala rosijskoyu ta latiskoyu movami polski shkoli buli zakriti do 1953 roku a u 1959 roci rishennyam Pershogo sekretarya CK KP Latviyi Arvidsa Pelshe bulo pripineno druk yedinoyi gazeti latgalskoyu movoyu popri vimogi Eduarda Berklava U vishih navchalnih zakladah buli dva movni potoki a u misteckih VNZ navchannya zdijsnyuvalosya vinyatkovo latiskoyu Akademiya mistectv Latvijska derzhavna konservatoriya Velikimi tirazhami po 30 50 tis ekz vidavalisya knizhki latiskoyu movoyu u tomu chisli inozemna perekladna literatura Prodovzhuvalasya kodifikaciya latiskoyi movi yaku provodila Terminologichna komisiya pri Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR Cherez aktivnij rozvitok promislovosti ta nauki z metoyu pidgotovki miscevih kadriv ta rozrobki terminologiyi Terminologichna komisiya u 1964 roci vidala pershij slovnik fizichnih terminiv a u 1969 roci pershij slovnik himichnih terminiv Zagalom pid kerivnictvom Terminologichnoyi komisiyi ANL buli rozrobleni nastupni slovniki 1958 Metalu tehnologija un masinu elementi Tehnologiya metaliv ta elementi mashin 120 s 1959 Fizika matematika astronomija Fizika matematika astronomiya 203 s 1960 Augu aizsardziba Zahist roslin 591 s 1963 Valodniecibas terminu vardnica Slovnik lingvistichnih terminiv ukladachi R Grabis D Barbare A Bergmane 256 s 1964 Fizikas terminu vardnica Slovnik fizichnih terminiv 466 s 1968 Radioelektronikas elektrosakaru automatikas un skaitlosanas tehnikas terminu vardnica Slovnik terminiv radioelektroniki elektrozv yazku avtomatiki ta obchislyuvalnoyi tehinki 604 s 1969 kimijas un kimijas tehnologijas terminu vardnica Slovnik himiyi ta himichnoyi terminologiyi 777 s 1970 Juridisko terminu vardnica Slovnik yuridichnih terminiv 499 s 1973 Agronomijas terminu vardnica Agrokimija augkopiba auglkopiba augsnes zinatne daildarznieciba darzenkopiba plavkopiba zemkopiba Slovnik agronomichnih terminiv agrohimiya roslinoznavstvo plodoznavstvo nauka pro roslini dekorativne sadivnictvo lugoznavstvo zemlerobstvo 659 s 1974 Lauksaimniecibas tehnikas terminu vardnica Slovnik terminiv silskogospodarskoyi tehniki 421 s 1975 Ekonomikas terminu vardnica Slovnik ekonomichnih terminiv 598 s 1976 Hidrometeorologijas terminu vardnica Slovnik gidrometeorologichnih terminiv 658 s 1978 Pedagogijas terminu vardnica Slovnik pedagogichnih terminiv 472 s 1981 Ekonomiskas geografijas terminu vardnica Slovnik terminiv ekonomichnoyi geografiyi 760 s 1989 Tekstilrupniecibas terminu vardnica Slovnik terminiv tekstilnoyi promislovosti 855 s U nacionalno nastroyenomu latiskomu suspilstvi za chasiv Atmodi zmini provedeni pid kerivnictvom KPRS vvazhalisya vimushenoyu asimilyacijnoyu politikoyu po vidnoshennyu do latishiv U 1988 roci pislya opituvannya u yakomu vzyali uchast 307 875 meshkanciv Latviyi Verhovna Rada Latvijskoyi RSR progolosuvala za dopovnennya do Konstituciyi Latvijskoyi RSR u yakij viznachalosya sho derzhavnoyu movoyu Latvijskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki ye latiska mova sho vpershe zakriplyuvalo status latiskoyi movi yak oficijnoyi na konstitucijnomu rivni Postanova pro nadannya latiskij movi statusu derzhavnoyi bula uhvalena 6 zhovtnya 1988 roku cya zmina u konstituciyi lishalasya chinnoyu i pislya likvidaciyi LRSR ta vidnovlennya Latvijskoyi Respubliki hocha gromadyani i dali spilkuvalisya iz vladoyu rosijskoyu movoyu a uryad Latvijskoyi RSR listuvavsya iz radyanskim kerivnictvom rosijskoyu do vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi de fakto pislya serpnevogo putchu v Moskvi u serpni 1991 roku Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Verhovna Rada Latvijskoyi Respubliki u 1992 roci uhvalila Zakon pro zmini ta dopovnennya u Zakoni pro movu Latvijskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki latis Likums par grozijumiem un papildinajumiem Latvijas Padomju Socialistiskas Republikas Valodu likuma yakij prodovzhiv chinnist Zakonu pro movu LRSR U 1998 roci 6 j Sejm Latvijskoyi Respubliki dopovniv konstituciyu krayini vidhilenim u 1922 roci rozdilom Osnovni prava lyudini u yakomu latiskij movi nadavavsya status derzhavnoyi movi Iniciativa deputata A Golubova vidkinuti ce yak zajve ne bula pidtrimana u Sejmi Na osnovi cih zmin do Konstituciyi 1 veresnya 2000 roku nabuv chinnosti Zakon pro derzhavnu movu latis Valsts valodas likums u 1 j chastini 3 yi statti yakogo viznachalosya sho derzhavnoyu movoyu Latvijskoyi Respubliki ye latiska mova ale u 4 j chastini 3 go paragrafu yakoyi viznacheno sho derzhava zabezpechuye zberezhennya zahist ta rozvitok latgalskoyi pismovoyi movi yak istorichnogo riznovidu latiskoyi movi U 5 j statti cogo zakonu takozh zaznachayetsya sho bud yaka insha mova sho vikoristovuyetsya u Latvijskij Respublici za vinyatkom livskoyi u rozuminni cogo zakonu rozglyadayetsya yak inozemna U 2004 2006 rr vidbulasya lv u gromadskih serednih shkolah 10 12 klasi yaka popri protesti rosijskih shkil viznachila sho shonajmenshe 60 navchalnih godin mayut provoditisya latiskoyu movoyu U 2007 roci vidnovilisya diskusiyi pro status pismovoyi latgalskoyi movi koli tovaristvo Latgalisu voludys centris Centr latgalskoyi movi vneslo neobhidni dlya zapisu u reyestri tovaristv ta ob yednan dokumenti lishe latgalskoyu movoyu ta otrimalo vidmovu vid Reyestru pidpriyemstv Tovaristvo podalo pozov do sudu hocha rishennya Okruzhnogo administrativnogo sudu bulo na korist Reyestru pidpriyemstv Takozh Senatskij administrativnij dilovij departament Vishogo sudu Latvijskoyi Respubliki ne zminiv cogo rishennya ta postanoviv sho u rozuminni drugoyi chastini 110 yi statti Zakonu pro administrativnij proces inshi dialekti ta movi ye inozemnimi movami a dokument skladenij latgalskoyu movoyu viznayetsya dokumentom skladenim inozemnoyu movoyu U 2010 roci Nacionalne ob yednannya Vse dlya Latviyi Vitchizni ta svobodi RNNL zaproponuvalo zbir pidpisiv za zmini do konstituciyi sho peredbachali zdijsnyuvati navchannya u derzhavnih ta samoupravlinnih shkolah bezkoshtovno lishe derzhavnoyu movoyu Pid chas zboru pidpisiv sho trivav z 11 travnya po 9 chervnya 2011 roku bulo zibrano lishe 120 433 iz neobhidnih 153 232 pidpisiv i yih viyavilosya nedostatno dlya provedennya referendumu U 2011 roci molodizhnij ruh Vienota Latvija Ob yednana Latviya pochav zbir pidpisiv za viznannya rosijskoyi movi yak drugoyi derzhavnoyi sho piznishe perejnyalo novostvorene tovaristvo Dzimta valoda Ridna mova Podalshoyu metoyu organizatori zaproponuvali takozh pidtrimku nadannya yuridichnogo statusu latgalskij movi U referendumi pro zmini do Konstituciyi 2012 roku brali uchast 70 5 gromadyan Latviyi sho mayut pravo golosu iz kotrih 29 4 progolosuvali za nadannya rosijskoyi movi statusu drugoyi derzhavnoyi u toj chas yak 74 8 viborciv vislovilisya proti vnaslidok chogo referendum zakripiv status latiskoyi yak yedinoyi derzhavnoyi movi Latviyi U zhovtni 2017 roku ministr osviti ta nauki Latviyi Karlis Shadurskis zaproponuvav vnesti zmini do Zakonu Latvijskoyi Respubliki pro osvitu ta Zagalnogo zakonu pro osvitu sho peredbachali b u 2019 2020 po 2021 2022 navchalni roki vikonannya postupovogo perehodu u navchalnih zakladah dlya nacionalnih menshin na osvitu latiskoyu movoyu na stadiyi serednoyi shkoli Peredusim planuvalosya pochati perehid na novu model dvomovnoyi osviti u 7 9 klasah peredbachayuchi sho shonajmenshe 80 skladu navchannya bude vikladatisya derzhavnoyu movoyu ale pislya 2021 2022 navchalnogo roku na stadiyi vsih serednih shkil vsi zagalni predmeti budut vivchatisya latiskoyu zberigayuchi dlya shkolyariv iz nacionalnih menshin mozhlivist osvoyiti ridnoyu movoyu movu narodnoyi menshini literaturu i kulturu ta pov yazani z istoriyeyu predmeti Nezvazhayuchi na protesti Rosijskogo soyuzu Latviyi ta Shtabu zahistu rosijskih shkil 22 bereznya 2018 roku 12 j Sejm uhvaliv ci zmini OsvitaDinamika zrostannya kilkosti shkolyariv sho navchayutsya latiskoyu movoyu Shkoli Dokladnishe Kilkist uchniv sho navchayutsya latiskoyu ta rosijskoyu movami Mozhna bachiti sho kilkist latishiv ta rosiyan zmenshilas u toj chas yak kilkist uchniv sho navchayutsya inshimi movami lishayetsya minimalnoyu Pershi rosijski shkoli na teritoriyi Latviyi buli zasnovani u 1789 roci Z pochatku 1990 h rr buli vidkriti shkoli nacionalnih menshin polska litovska biloruska yevrejska Rizka Yevrejska shkola im Dubnova vidkrita u 1989 roci ukrayinska Rizka Ukrayinska shkola vidkrita u 1991 roci yaka spochatku vikoristovuvala u yakosti movi navchannya ukrayinsku ale perejshla na latisku u 1993 94 rokah sho nadayut osvitu ridnimi movami ale v ramkah derzhavnih program Ispiti u takih shkolah takozh mozhut provoditisya movami nacionalnih menshin Kilkist rosijskih shkil znizhuyetsya chastkovo cherez demografichnu krizu ta emigraciyi Nizka shkil buli zakriti Narazi rosijskimi shkoli nazivayutsya umovno vsi shkoli pracyuyut zgidno z yedinoyu derzhavnoyu programoyu yaka peredbachaye takozh modul navchannya dlya nacmenshin U shkolah z takim modulem vikladannya vzhe z pershogo klasu bilsha chastina predmetiv vikladayetsya latiskoyu movoyu Kilkist tih hto navchayetsya za movami Ministerstvo osviti ta nauki Latviyi Rik 95 96 99 00 00 01 01 02 02 03 03 04 04 05 05 06 06 07 11 12 14 15 15 16 17 18 Latiska 203 607 239 163 242 475 242 183 237 425 230 212 214 855 205 189 194 230 149 913 142 318 144 729 Rosijska 132 540 120 925 116 009 108 454 101 486 95 841 84 559 77 471 70 683 55 0 54 828 55 841 Inshi 1513 1344 1344 1352 1397 1305 1253 1287 1198 Vsogo 337 660 361 432 359 818 351 989 340 308 327 358 300 667 283 947 266 111 206 440 199 119 202 715 176 675 tih hto navchayetsya latiskoyu 60 3 66 2 67 4 68 8 69 8 70 3 71 5 72 3 73 0 72 5 71 4 71 4 Zgidno iz Zakonom pro osvitu prijnyatim u 1998 roci u serednih shkolah 10 12 klasi navchannya z 2004 roku malo vestisya lishe latiskoyu movoyu Ce negativno vplinulo na rosijski shkoli ta prizvelo do ru u 2003 ta 2004 rokah Zakon dovelosya zminiti tak shob dozvoliti vesti do 40 zajnyat movami nacionalnih menshin ta nadannya mozhlivosti sirotam prodovzhuvati osvitu movoyu yakimi voni yiyi pochinali stattya 56 Kilkist ditej sho vidviduvali shkoli z latiskoyu movoyu navchannya zroslo u pershomu desyatilitti HHI stolittya U 2005 roci u Konstitucijnomu sudi Latviyi buli rozglyanuti dvi spravi po pershij bula viznana nezakonnoyu zaborona na finansuvannya privatnih shkil dlya nacionalnih menshin po drugij bula viznana konstitucijnoyu proporciya vikladannya latiskoyu movoyu ta movami menshin u vidnoshenni shonajmenshe 60 shonajbilshe 40 Sud vvazhav prijnyatnoyu normu spivvidnoshennya latiskoyi ta rosijskoyi movi 60 40 v serednij osviti ale ne v osnovnij ta pochatkovij Pri comu u punkti 20 2 3 svogo rishennya sud zaznachiv Oskilki zaraz ne dovedeno vpliv osporyuvanoyi normi na yakist osviti ta procesu navchannya maye isnuvati mehanizm sho dozvolyaye konstatuvati zmini Osoblivo ce stosuyetsya yakosti procesu navchannya Ci zmini ne lishe mozhna a j potribno aktivno kontrolyuvati Cogo vimagaye stattya 112 Konstituciyi u pershomu rechenni yakoyi jde mova pro pravo na osvitu Mehanizm kontrolyu maye buti ob yektivnim vsebichnim profesijnim regulyarnim zasnovanim na naukovih ocinkah ta metodah Derzhava zobov yazana zabezpechiti otrimannya danih pri ocinci yakih mozhna prijmati zvazheni rishennya a takozh nadavati suspilstvu shkolyaram ta yih batkam informaciyu pro zmini u yakosti osviti ta procesi navchannya U 2017 roci Kabinet ministriv Latviyi uhvaliv propoziciyu Ministerstva osviti ta nauki do 2021 roku postupovo perevesti osvitu u starshih 10 12 klasah serednoyi shkoli lishe na latisku movu a u 7 9 klasah dovesti chastku predmetiv latiskoyu movoyu do 80 Parlament prijnyav ci popravki a 2 kvitnya 2018 roku yih progolosiv prezident R Vejonis Zakonoproyekt buv osporenij u Konstitucijnomu sudi 20 deputatami Sejmu vid ru 23 kvitnya 2018 roku Kabinet ministriv Latviyi pogodivsya pochati osvitnyu reformu u 2019 roci sho vklyuchala postupovij perehid na latisku yak osnovnu movu zagalnogo navchannya u vsih serednih shkolah nacionalnih menshin ta zbilshennya procentnogo vidnoshennya zagalnih predmetiv sho vikladatimutsya latiskoyu u pochatkovih shkolah nacionalnih menshin minimum 50 dlya 1 6 klasiv ta 80 dlya 7 9 klasiv za vinyatkom ridnoyi movi literaturi ta predmetiv sho stosuyutsya kulturi ta istoriyi etnichnih menshin sho budut nadali vikladatisya yihnimi movami 9 bereznya 2018 roku popravki buli prijnyati u drugomu chitanni Sejmu ta uhvaleni 23 bereznya na tretomu ta ostatochnomu chitanni 3 kvitnya 2018 roku Vejonis ogolosiv popravki do Zakonu pro osvitu ta Zakonu pro zagalnu osvitu Ce rishennya viklikalo zanepokoyennya ekspertiv OON ta Radi Yevropi Vtim Konstitucijnij sud Latviyi zberig popravki u dvoh zasidannyah u 2019 roci Vishi navchalni zakladi Zgidno z tim samim Zakonom pro osvitu 1998 roku osvita u derzhavnih koledzhah ta universitetah Latviyi z 1999 roku nadayetsya lishe latiskoyu movoyu osvita u derzhavnih VNZ zdebilshogo latiskoyu z drugogo kursu zgidno zi statteyu 11 na toj moment chinnogo Zakonu pro movu 1992 roku Isnuyut programi z navchannyam anglijskoyu dlya inozemciv u Rizkomu tehnichnomu universiteti abo za osoblivimi zakonami Rizka visha yuridichna shkola Rizka visha shkola ekonomiki Visha osvita rosijskoyu movoyu dostupna u privatnih VNZ ru ru ru Strimkij zrist eksportu osviti zabezpechiv vizhivannya latvijskih vishiv kilkist studentiv u yakih skorotilasya majzhe vdvichi cherez katastrofichne zmenshennya kilkosti naselennya Vishoyi osviti u Latviyi stosuvalisya j pevni iniciativi ministra Karlisa Shadurskisa Na zaklyuchnomu zasidanni vesnyanoyi sesiyi 2018 roku Sejm prijnyav popravku ministerstva osviti do statti 56 zakonu Pro vishu shkolu yaka faktichno zaboronyaye navchannya u derzhavnih ta privatnih vishah rosijskoyu ta anglijskoyu movami zvodyachi kilkist vikladanih anglijskoyu program do 20 a rosijskoyu do nulya 4 lipnya 2018 roku prezident Vejonis ogolosiv superechlivij zakonoproyekt zaproponovanij Ministerstvom osviti ta nauki Latviyi pro rozshirennya samih movnih obmezhen dlya derzhavnih vishih navchalnih zakladiv privatnih universitetiv ta koledzhiv u yakomu jshlosya pro te sho privatni vishi z 1 veresnya 2019 roku ne matimut dozvolu na nabir novih studentiv na navchalni programi sho vikladayutsya neoficijnimi movami Yevropejskogo soyuzu vklyuchno iz rosijskoyu i musitimut zavershiti vidpovidni potochni navchalni programi do 31 grudnya 2022 roku Proti zakonoproyektu vistupila ru a takozh golovi nizki universitetiv ta nederzhavnih organizacij Movi naselennya LatviyiDokladnishe Movi Latviyi Suchasna teritoriya Latviyi majzhe zbigayetsya iz teritoriyeyu yaku naselyali plemena sho utvorili latiskij narod cherez sho latgalska ta livska mova ye korinnimi lishe dlya Latviyi Zgidno z perepisom naselennya 2000 roku 1 311 093 osobi nazvali latisku movu ridnoyu pri 1 5 mln nosiyiv latiskoyi movi u sviti U zv yazku z geografichnim polozhennyam ta rozselennyam narodiv avtohtonnimi movami lishe u Latviyi vvazhayutsya latiska ta livska movi U 2000 roci livska mova bula viznana takoyu sho znahoditsya na mezhi vimirannya adzhe neyu vilno volodili usogo 10 osib iz 35 nosiyiv Na pochatku HHI stolittya livska bula viznana ridnoyu lishe dlya 4 meshkanciv Latviyi yakim bulo bilshe 70 rokiv Ostannya nosijka livskoyi movi ru pomerla 2 chervnya 2013 roku Narazi livskoyu movoyu volodiyut usogo 210 osib prote vona ne ye dlya nih ridnoyu Perepis naselennya 1989 roku pokazuvav sho latiska mova bula ridnoyu dlya 52 vidsotkiv naselennya neyu volodili 62 4 naselennya rosijsku movu vvazhali ridnoyu 42 12 gromadyan a volodili neyu 81 6 Latgalska mova ne viznavalasya okremoyu movoyu ani v SRSR ani u samij Latviyi tomu kilkist nosiyiv oficijno ne bula vstanovlena pitannya pro vikoristannya latgalskoyi yak variantu latiskoyi postalo lishe u perepisi 2011 roku zgidno iz yakim neyu koristuvalis 8 8 naselennya 891 451 osoba zgidno z perepisom 2000 roku 698 757 osib zgidno z perepisom 2011 roku nazvala rosijsku ridnoyu movoyu ce 37 5 zagalnogo naselennya krayini 33 7 vidsotkiv stanom na 2001 rik proti 58 2 naselennya yake vvazhalo ridnoyu latisku V yakosti drugoyi movi rosijsku vikoristovuvali 43 7 naselennya latisku 20 8 naselennya Pri comu rosijski diti ta pidlitki u vici 10 14 rokiv krashe znali latisku anizh yihni odnolitki rosijsku U vikovij grupi vid 15 rokiv bilshist latishiv volodili rosijskoyu krashe nizh rosiyan latiskoyu Na toj chas u vikovih grupah 10 14 rokiv bilsha chastina rosiyan volodila latiskoyu movoyu anizh etnichnih latishiv sho volodili rosijskoyu U vikovih grupah vid 15 rokiv vzhe bilshe latishiv volodili rosijskoyu movoyu Zagalom 71 etnichnih latishiv volodili rosijskoyu movoyu a 52 rosiyan latiskoyu movoyu Najvishij riven volodinnya latiskoyu movoyu za chastkoyu naselennya zafiksovanij u Talsinskomu rajoni 98 8 najnizhchij u Daugavpilskomu 41 4 tam zhe zafiksovanij najvishij vidsotok volodinnya rosijskoyu movoyu sered naselennya 95 7 najnizhchij u Kuldizkomu rajoni 57 6 Nosiyi mov nacionalnih menshin zgidno z perepisom 2000 roku Inshi movi nacionalnih menshin yakimi volodili meshkanci Latviyi Biloruska 18 265 Ukrayinska 17 301 Litovska 13 187 Polska 11 529 Ciganska 5 637 Tatarska 867 Yidish abo ivrit 825 Estonska 720 Nimecka 541 Inshi 6 055 Zgidno iz sociologichnimi doslidzhennyami 2017 roku 94 nelatiskogo naselennya Latviyi volodilo latiskoyu movoyu Mizhnarodni rekomendaciyi en OBSYe u 1999 roci ogolosiv pro te sho novij movnij zakon Latviyi po suti vidpovidaye mizhnarodnim zobov yazannyam Latviyi dodavshi u 2000 roci sho cim zobov yazannyam po suti vidpovidayut i pidzakonni akti uryadu prote pri ratifikaciyi Ramkovoyi konvenciyi pro zahist nacionalnih menshin pevni pitannya vimagayut pereglyadu Ratifikaciya Konvenciyi vidbulasya u 2005 roci Mizhnarodni organizaciyi rekomenduyut Latviyi pereglyanuti movnu politiku dlya krashogo vidobrazhennya bagatomovnogo harakteru suspilstva dozvoliti listuvannya z uryadom movami nacionalnih menshin yaksho uryadova osoba ta adresant nalezhat do odniyeyi j toyi samoyi nacionalnoyi menshini proyavlyati gnuchkist u pitanni dvomovnoyi osviti nadavati pershochergovu uvagu konstruktivnim ta neobov yazkovim zahodam zaohochuyuchi rosijskomovne naselennya do vivchennya ta vikoristannya latiskoyi movi ale ne u primusovomu poryadku 30 serpnya 2018 roku buv opublikovanij zvit Komitetu OON iz zapobigannya rasovoyi diskriminaciyi u yakomu bulo proanalizovane vikonannya vidpovidnoyi Konvenciyi v Latviyi ta pred yavlenij spisok porushen prav etnichnih menshin zokrema zasudzhuyetsya nepravomirne zmenshennya vikoristannya movi nacmenshin u serednij ta osnovnij shkoli Konsultativnij komitet Radi Yevropi z vikonannya Ramkovoyi konvenciyi iz zahistu nacionalnih menshin u zhovtni 2018 roku u svoyij dopovidi pro Latviyu rozkritikuvav yiyi za iniciativi spryamovani na monopolnu rol latiskoyi movi v osviti media ta derzhavnomu sektori zayavivshi sho ce obmezhuye prava predstavnikiv nacionalnih menshin vivchati ridnu movu ta rozmovlyati neyu Primitki Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Rezultati perepisu naseleniya 2000 roku 2008 03 21 u Wayback Machine latis State Language Law 7 travnya 2013 u Wayback Machine angl LATVIJAS PSR AUGSTAKAS PADOMES LEMUMS PAR LATVIESU VALODAS STATUSU 8 chervnya 2008 u Wayback Machine latis Arhiv originalu za 31 travnya 2017 Procitovano 20 travnya 2020 Third report on Latvia by the European Commission against Racism and Intolerance 2008 21 serpnya 2018 u Wayback Machine angl Statti 8 ta 9 movnogo zakonu 1992 roku 2 lyutogo 2020 u Wayback Machine latis Zhdanova D OON vstala na zashitu Ravnopraviya Chas 10 08 01 RULES OF PROCEDURE OF THE SAEIMA SECTION 18 11 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Zakon pro status chlena respublikanskoyi miskoyi abo municipalnoyi radi stattya 4 27 grudnya 2019 u Wayback Machine latis Constitutional Court of Latvia judgment in case No 2001 04 0103 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Delo nomer 71557 01 26 travnya 2011 u Wayback Machine fr Delo nomer 71074 01 26 travnya 2011 u Wayback Machine fr MINELRES Communication to the UN HRC minority names spelling in Latvia nedostupne posilannya z travnya 2018 angl Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 16 travnya 2020 State programme Social integration in Latvia 14 listopada 2007 u Wayback Machine latis see p 8 Guidelines of cultural policy 2006 2015 Nation state 14 listopada 2008 u Wayback Machine latis Programa Nacionalna derzhava na 2006 2015 roki 14 listopada 2008 u Wayback Machine latis Derzhavna programma socialnoyi integraciyi v Latviyi 2007 11 14 u Wayback Machine ref lv Guidelines of the State Language Policy for 2005 2014 nedostupne posilannya z travnya 2018 angl Cvk lv Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2016 Procitovano 9 sichnya 2018 Dilans G Valodas politika vai 2004 gada reformas dzilakais pamatojums ir objektivi analizets 28 veresnya 2011 u Wayback Machine latis Dilans G Valodas planosanas politika un integracija Latvija pec 1990 gada 28 veresnya 2011 u Wayback Machine latis James Hughes 2005 Development amp Transition London School of Economics Arhiv originalu za 4 travnya 2008 Procitovano 27 bereznya 2008 Pulina Nataliya 16 listopada 2007 ros Arhiv originalu za 26 bereznya 2008 Procitovano 29 bereznya 2008 Roxburgh Angus 29 bereznya 2005 BBC News Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2008 Ethnopolitical tension in Latvia looking for solving the conflict see p 39 9 travnya 2007 u Wayback Machine latis 5 grudnya 2004 Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2018 HC programme project section Cultural and language diversity Russian 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Latvian 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 15 travnya 2020 Kabineta ministrov 733 ot 07 07 2009 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine latis Valodu prasmes ietekme uz ekonomiski aktivo iedzivotaju dzives kvalitati nedostupne posilannya z travnya 2018 latis Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 15 travnya 2020 Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 15 travnya 2020 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 15 travnya 2020 Arhiv originalu za 30 travnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 grudnya 2016 Procitovano 25 travnya 2020 Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 25 travnya 2020 Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 25 travnya 2020 Musu valoda Latvijas vai ES identitates dala nedostupne posilannya II Latviesu rakstu valodas veidosanas un attistiba 02012 08 23 23 serpnya 2012 u Wayback Machine Kevin O Connor Culture And Customs of the Baltic States Greenwood Press 2006 ISBN 0 313 33125 1 Google Print p 115 15 serpnya 2011 u Wayback Machine Piotr Eberhardt Jan Owsinski Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth century Central Eastern Europe History Data Analysis M E Sharpe 2003 ISBN 0 7656 0665 8 Google Print p 177 19 serpnya 2020 u Wayback Machine Latvija 19 gadsimta Parkrievosanas administrativie panemieni 1855 1881 gads Riga Latvijas Vestures instituta apgads 2000 521 522 lpp Riasanovsky Nicholas V 1993 A History of Russia vid 5 te New York Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 507462 9 Mara Eihe Soda zimes Maksla Plus 6 2009 nedostupne posilannya latis 21 bereznya 2018 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2020 Procitovano 27 listopada 2019 Letonika lv Enciklopedijas Latvijas vestures enciklopedija Tautskolotaju kongress www letonika lv Procitovano 2018 12 05T11 24 33Z Pid kontrolem Iskolatu na toj chas perebuvali lishe Cesiskij Valkskij ta Valmiyerskij okrugi Liflyandskoyi guberniyi ne okupovanoyi nimeckimi vijskami ta neshodavno priyednani do neyi Daugavpilskij Ludzaskij ta Rezekneskij okrugi a takozh zovsim nevelika chastina shidnogo krayu Kurlyandskoyi guberniyi Iskolata dekrets par latviesu valodas lietosanu Latvijas iestades Valka 1918 g 4 janvari Zinotajs Nr 4 1918 g 6 janvari 02011 06 08 8 chervnya 2011 u Wayback Machine Saeimas kartibas rullis Valdibas vestnesis 27 March 1923 145 pants Saeimas kartibas rullis Valdibas vestnesis 10 April 1929 147 pants LVVA 1468 f 1 apr 82 l 13 lp Vvk lv Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 LVVA 1468 f 1 apr 139 l 116 lp Raimonds Briedis Latviesu literaturas hronika Valters un Rapa Riga 2006 Pravila Kabinetu ministriv 1921 roku pro vikoristannya latgalskoyi movi 31 sichnya 2020 u Wayback Machine latis Satversmes II dalas lasisana pa pantiem V sesijas 10 sede 1922 gada 7 februari Latvijas Satversmes sapulces stenogrammu izvilkums 1920 1922 Riga Tiesu namu agentura 2006 728 lpp Saeimas kartibas rullis Valdibas vestnesis 27 03 1923 145 pants Saeimas kartibas rullis Valdibas vestnesis 10 04 1929 147 pants Likums par Latvijas izglitibas iestadem Likumu un valdibas rikojumu krajums Nr 13 31 12 1919 41 pants Likums par mazakuma tautibu skolu iekartu Latvija Likumu un valdibas rikojumu krajums Nr 13 31 12 1919 Fejgmane T D Russkie v dovoennoj Latvii R BRI 2000 ISBN 9984 606 68 6 str 281 296 Latvijas izlukdienesti 1919 1940 664 likteni ed Vija Kanepe Riga LU zurnala Latvijas Vesture fonds 2001 ISBN 978 9984 643 29 8 pp 240 1 Arhiv originalu za 18 sichnya 2020 Procitovano 25 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 9 travnya 2020 Zejle P Latyshskaya kultura i kultura v Latvii v 20 30 e gody XX veka My v Latvii Riga Zvajgzne 1989 ISBN 5 405 00347 6 str 94 134 Vesture 5 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kraslavas gr Plateru v n Polu pamatskola latis Latvijas PSR augstakas macibu iestades Riga Latvijas Valsts izdevnieciba 1960 106 lpp Rolovs Bruno 1964 www ibook lv Latvijas Valsts izdevnieciba Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 3 grudnya 2019 Rumba Gunars 1969 www ibook lv Liesma Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 3 grudnya 2019 www vvk lv Valsts valodas agentura 11 kvitnya 2001 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 3 grudnya 2019 Gramata21 lv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 sichnya 2012 Manigais atkusnis 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Daina Bleiere 1999 gada 18 septembri Blinkena A Latviesu valodai valsts valodas statusu 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Padomju Jaunatne 1988 gada 5 oktobri Nr 190 Ukaz Verhovnoyi radi Latvijskoyi RSR pro status latiskoyi movi vid 6 zhovtnya 1988 roku 8 chervnya 2008 u Wayback Machine latis 6 Saeimas rudens sesijas pirmas sedes 1998 gada 20 augusta stenogramma Latvijas Republikas Augstakas tiesas Senata Administrativo lietu departamenta 2009 gada 18 augusta lemums cvk lv 02010 04 11 11 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 02011 04 16 16 kvitnya 2011 Procitovano 02012 01 16 16 sichnya 2012 DELFI 02011 06 10 10 chervnya 2011 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2011 Procitovano 02012 01 13 13 sichnya 2012 Centrala velesanu komisija 02011 07 21 21 lipnya 2011 Arhiv originalu za 02011 11 23 23 listopada 2011 Procitovano 02012 01 13 13 sichnya 2012 TVNET Tvnet lv Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 lyutogo 2012 Tn2012 cvk lv 18 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2012 Pakapenisku pareju uz macibam latviesu valoda mazakumtautibu skolas saks pec pusotra gada irir lv 2018 gada 22 marta Gurin A G Pervye russkie shkoly 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Revs lv Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 Ukrschool lv Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 Pukitis M Ivans macas pa latviski 8 chervnya 2008 u Wayback Machine Nedela 6 September 2005 Minority protection in Latvia 16 travnya 2008 u Wayback Machine Open Society Instutue 2001 p 291 Minority protection in Latvia 16 travnya 2008 u Wayback Machine Open Society Instutue 2001 p 292 Arhiv originalu za 4 bereznya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Zakon pro osvitu 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine latis Third report on Latvia 21 serpnya 2018 u Wayback Machine by ECRI see Paragraph 54 angl Constitutional Court of Latvia judgment in case No 2005 02 0106 28 lipnya 2020 u Wayback Machine angl PDF Arhiv originalu PDF za 24 listopada 2018 Procitovano 21 travnya 2020 PDF Oficialnyj sajt KS LR Konstitucionnyj sud LR 13 travnya 2005 Arhiv originalu PDF za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Pravitelstvo konceptualno odobrilo perevod obucheniya na gosyazyk 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 23 listopada 2018 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 23 sichnya 2018 Arhiv originalu za 16 serpnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 Bill about transition to education solely in Latvian language upheld in second reading 9 bereznya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 9 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 23 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 The Baltic Times 23 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 2 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 3 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 29 travnya 2020 CERD C LVA CO 6 12 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine paras 16 17 Executive summary Third Opinion on Latvia ACFC OP III 2018 001REV 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Judgment in Case No 2018 12 01 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Judgment in Case No 2018 22 01 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Riga Technical University Department of Foreign Students 2008 02 29 u Wayback Machine angl 2005 Latvian Swedish Treaty on Riga Graduate School of Law 19 sichnya 2020 u Wayback Machine angl latis Yuliya Grant Kebabnye protiv IT latyshizaciya chastnyh vuzov sulit ubytki v 205 mln evro 19 kvitnya 2021 Sputnik Latviya portal 2018 Pomilka nepravilnij chas 4 lipnya 2018 Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2018 19 lipnya 2018 Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2018 Baza danih perepisu naseleniya 2000 roku ridna mova Arhivovano 20 grudnya 2012 u Archive is latis Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 15 travnya 2020 Nanovfszky Gyorgy ed Nyelvrokonaink Budapest Teleki Laszlo Alapitvany 2000 ISBN 963 00 3424 7 Ernsreits V The Liv language today 2008 06 09 u Wayback Machine published between 2005 and 2008 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 15 travnya 2020 Migranti Latvija 2008 02 28 u Wayback Machine latis 1989 gada tautas skaitisanas rezultati Latvija Itogi perepisi naseleniya 1989 goda po Latvii Riga LR Valsts statistikas komiteja 1992 89 lpp str At home Latvian is spoken by 62 of Latvian population the majority in Vidzeme and Lubana county 4 serpnya 2017 u Wayback Machine angl LR CSP preses izlaidums 2000 Gada Tautas Skaitisana Latvija 07 11 2000 2006 09 11 u Wayback Machine latis Latviesu un krievu valodas prasme 2000 g 11 lyutogo 2020 u Wayback Machine latis Vvk lv Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 Dazadu tautu valodu prasme 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine latis ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2021 Procitovano 23 listopada 2018 OSCE Press Statement 1999 OBSYe Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2008 Human Rights in Latvia in 2000 25 travnya 2021 u Wayback Machine p 40 Report on mission to Latvia 2008 3 bereznya 2016 u Wayback Machine UN Special Rapporteur on contemporary forms of racism racial discrimination xenophobia and related intolerance div p 89 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Procitovano 14 travnya 2020 CEPA Resolution No 1527 2006 2008 06 08 u Wayback Machine p 16 17 11 Third report on Latvia 21 serpnya 2018 u Wayback Machine by 2008 div p 126 Sputnik ros lv sputniknews ru Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 23 listopada 2018 Sputnik ros lv sputniknews ru Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 LiteraturaChance to survive Minority Rights in Estonia and Latvia Moscow Paris Tallinn 2009 ISBN 978 9949 18 818 5 pp 163 166 203 219 Dorodnova J Hamburg 2003 pp 96 128 concern the State Language Law Noves SL 2001 Djackova S Latvian Language Proficiency and the Integration of Society Riga 2004 2004 or 2005 Hansson U 2002 Kelleher S Defending Minority Language Rights in Quebec and Latvia 7 bereznya 2013 u Wayback Machine 2005 Latvijas tiesibu vesture 1914 2000 Riga Fonds Latvijas Vesture 2000 ISBN 978 9984 643 14 4 228 229 437 438 lpp latis Maksimovtsova K Language Conflicts in Contemporary Estonia Latvia and Ukraine Stuttgart ibidem 2019 Vol 205 S 158 178 507 p Soviet and Post Soviet Politics and Society ISBN 978 3 8382 1282 1 Martisune S Language use in Latvian radio and television legislation and practice 28 veresnya 2011 u Wayback Machine 2004 Poggeschi G 2004 Poleshchuk V Estonia Latvia and the European Commission Changes in Language Regulation in 1999 2001 9 chervnya 2009 u Wayback Machine 2002 Raihman L Riga 2003 Romanov A The Russian Diaspora in Latvia and Estonia Predicting Language Outcomes 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Boulder CO 2000 Valsts valodas likums Vesture un aktualitates Zinatne 2008 ISBN 978 9984 808 41 3 Valsts valodas likuma ieviesana Latvija Praktiskais paliglidzeklis valsts valodas inspektoriem EDSO Augstais komisars nacionalo minoritasu jautajumos 2006 ISBN 90 75989 10 5 Implementation of the Latvian State Language Law A Practice Guide for the State Language Inspektors OSCE High Commissioner on National Minorities 2006 ISBN 90 75989 10 5 Obrazovanie i yazyk v Latvii s 1919 goda po nashi dni Riga Soyuz grazhdan i negrazhdan 1998 Development of the Language Legislation in the Baltic states 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine 2001PosilannyaInstituti Agentstvo latiskoyi movi 13 travnya 2020 u Wayback Machine latis Derzhavna movna komisiya 27 kvitnya 2020 u Wayback Machine latis Latiska mova movi v Latviyi 13 lipnya 2019 u Wayback Machine 2003 ros Centr derzhavnoyi movi 11 travnya 2020 u Wayback Machine latis Zakoni Movnij zakon 1999 roku Chinnij Zakon pro derzhavu movu 23 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Movnij zakon 1992 roku 2 lyutogo 2020 u Wayback Machine latis Movnij zakon 1989 roku 2 lyutogo 2020 u Wayback Machine latis Zakon pro derzhavnu movu 1935 roku 18 sichnya 2020 u Wayback Machine latis Akti 1921 1932 1934 rokiv pro derzhavnu movu 11 travnya 2021 u Wayback Machine ros latis 2002 Derzhavna programa rozvitku latiskoyi movi 6 chervnya 2020 u Wayback Machine latis latis

Дата публікації:
Топ