Пе́теріс Я́нович (Петро́ Іва́нович) Сту́чка (латис. Pēteris Stučka; 14 (26) липня 1865 — 25 січня 1932) — латиський письменник і юрист, згодом — радянський державний і партійний діяч.
Петеріс Стучка латис. Pēteris Stučka | |||
| |||
---|---|---|---|
4 грудня 1918 — січень 1920 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
Народження: | 26 липня 1865[1] Ліфляндська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 25 січня 1932[1](66 років) Москва, СРСР[1] | ||
Поховання: | Некрополь біля Кремлівської стіни | ||
Країна: | Латвія, СРСР і Російська імперія | ||
Освіта: | Санкт-Петербурзький державний університет і d | ||
Партія: | КПРС і Комуністична партія Латвії | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 14 (26) липня 1865 року на хуторі Пакулі Кокнеської волості Ризького повіту Ліфляндської губернії Російської імперії (нині — Кокнеський край, Латвія) в родині вчителя.
1888 року закінчив юридичний факультет Петербурзького університету, де познайомився з революційними народниками і захопився нелегальною літературою. По закінченні університету попервах працював редактором одного з латиських друкованих видань, а згодом перейшов у адвокатуру. Одночасно брав участь у революційному русі, внаслідок чого потрапив під негласний нагляд поліції, а у 1897 році був заарештований і засланий до Вятської губернії терміном на 5 років з дозволом займатися адвокатською практикою. Скориставшись цим, Стучка виступав як захисник на багатьох судових процесах 1905—1907 рр проти революціонерів. До 1917 р. входив до складу латиської групи РСДРП, підробляв літературною працею в газеті «Правда».
У 1917 році — член Виконкому Петроградської Ради, делегат VI з'їзду РСДРП(б). Після Жовтневого перевороту 1917 року та приходу до влади більшовиків, Стучка обійняв у першому радянському уряді посаду наркома юстиції. Тому саме він несе відповідальність за безпрецедентну в світовій історії подію: 22 листопада 1917 року одночасно були скасовані всі існуючі в країні закони. Виявивши нечуваний правовий нігілізм, очолюваний Стучкою наркомат скасував суди, інститут судових слідчих, прокуратури, присяжну та приватну адвокатуру — словом, всі компоненти цивілізованої судової системи. Й хоча на момент прийняття 30 січня 1918 року «Декрету про суд», який вводив замість них «народні суди і революційні трибунали», Стучка вже не обіймав посаду наркома, але в основі Декрету лежать саме його ідеї.
Вдруге обіймав посаду наркома юстиції у березні-серпні 1918 року. Стучку можна вважати основоположником «радянського права», яке, по суті, було профанацією права в загальноприйнятому значенні цього слова. При його безпосередній участі в 1918 р. з'явилися «Декрет про скасування права спадкування», «Декрет про ревтрибунали» та інші акти, що скасовують традиційні права і свободи громадян. Встановлений з допомогою Стучки «новий правопорядок» оголосив керівним для нових судів не закон, а «революційну правосвідомість» народних суддів (які обиралися часом з людей абсолютно безграмотних).
Наприкінці 1918 року Стучка був направлений більшовиками до Латвії. Там він організував більшовицький переворот і очолив Радянський уряд Латвії. Маніфест цього уряду свідчив: «Ми відкидаємо всі закони, розпорядження та установи… всі ці органи старої влади замінює диктатура пролетаріату — Радянська влада озброєних робітників!». Проте у Латвії, на відміну від Росії, у серпні 1919 року більшовицький уряд Стучки був повалений, а сам він втік до Москви.
Тут Стучка став професором кафедри радянського права Московського університету, керував виданням «Енциклопедії держави і права», продовжував розробляти нове законодавство.
У 1923 році він став першим головою Верховного Суду РРФСР і очолював цей вищий орган судової влади до 1932 року. У 1931 році був призначений директором новоствореного Інституту Радянського права. Неодноразово обирався членом ВЦИК, працював у Закордонному бюро ЦК КПЛ і Комінтерні. Усюди він проповідував «революційне право», наслідки якого і понині заважають формуванню правосвідомості у громадян Росії.
Помер 25 січня 1932 року в Москві. Урна з прахом установлена у Кремлівській стіні.
Нагороди
Пам'ять
До 1991 року латвійське місто Айзкраукле мало назву Стучка.
В російському місті Кіров на стіні будинку № 75 по вулиці Карла Маркса встановлено меморіальну дошку.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118925520 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Стучка П. І. [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 677. — .
- Судово-юридична газета [ 30 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія Стучки на «Хронос» [ 30 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pe teris Ya novich Petro Iva novich Stu chka latis Peteris Stucka 14 26 lipnya 1865 18650726 25 sichnya 1932 latiskij pismennik i yurist zgodom radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Peteris Stuchka latis Peteris StuckaPrapor 1 j Golova radyanskogo uryadu Latviyi4 grudnya 1918 sichen 1920Poperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Posadu likvidovano Narodzhennya 26 lipnya 1865 1865 07 26 1 Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert 25 sichnya 1932 1932 01 25 1 66 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Latviya SRSR i Rosijska imperiyaOsvita Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet i dPartiya KPRS i Komunistichna partiya LatviyiNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 14 26 lipnya 1865 roku na hutori Pakuli Kokneskoyi volosti Rizkogo povitu Liflyandskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Kokneskij kraj Latviya v rodini vchitelya 1888 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu de poznajomivsya z revolyucijnimi narodnikami i zahopivsya nelegalnoyu literaturoyu Po zakinchenni universitetu popervah pracyuvav redaktorom odnogo z latiskih drukovanih vidan a zgodom perejshov u advokaturu Odnochasno brav uchast u revolyucijnomu rusi vnaslidok chogo potrapiv pid neglasnij naglyad policiyi a u 1897 roci buv zaareshtovanij i zaslanij do Vyatskoyi guberniyi terminom na 5 rokiv z dozvolom zajmatisya advokatskoyu praktikoyu Skoristavshis cim Stuchka vistupav yak zahisnik na bagatoh sudovih procesah 1905 1907 rr proti revolyucioneriv Do 1917 r vhodiv do skladu latiskoyi grupi RSDRP pidroblyav literaturnoyu praceyu v gazeti Pravda U 1917 roci chlen Vikonkomu Petrogradskoyi Radi delegat VI z yizdu RSDRP b Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku ta prihodu do vladi bilshovikiv Stuchka obijnyav u pershomu radyanskomu uryadi posadu narkoma yusticiyi Tomu same vin nese vidpovidalnist za bezprecedentnu v svitovij istoriyi podiyu 22 listopada 1917 roku odnochasno buli skasovani vsi isnuyuchi v krayini zakoni Viyavivshi nechuvanij pravovij nigilizm ocholyuvanij Stuchkoyu narkomat skasuvav sudi institut sudovih slidchih prokuraturi prisyazhnu ta privatnu advokaturu slovom vsi komponenti civilizovanoyi sudovoyi sistemi J hocha na moment prijnyattya 30 sichnya 1918 roku Dekretu pro sud yakij vvodiv zamist nih narodni sudi i revolyucijni tribunali Stuchka vzhe ne obijmav posadu narkoma ale v osnovi Dekretu lezhat same jogo ideyi Vdruge obijmav posadu narkoma yusticiyi u berezni serpni 1918 roku Stuchku mozhna vvazhati osnovopolozhnikom radyanskogo prava yake po suti bulo profanaciyeyu prava v zagalnoprijnyatomu znachenni cogo slova Pri jogo bezposerednij uchasti v 1918 r z yavilisya Dekret pro skasuvannya prava spadkuvannya Dekret pro revtribunali ta inshi akti sho skasovuyut tradicijni prava i svobodi gromadyan Vstanovlenij z dopomogoyu Stuchki novij pravoporyadok ogolosiv kerivnim dlya novih sudiv ne zakon a revolyucijnu pravosvidomist narodnih suddiv yaki obiralisya chasom z lyudej absolyutno bezgramotnih Naprikinci 1918 roku Stuchka buv napravlenij bilshovikami do Latviyi Tam vin organizuvav bilshovickij perevorot i ocholiv Radyanskij uryad Latviyi Manifest cogo uryadu svidchiv Mi vidkidayemo vsi zakoni rozporyadzhennya ta ustanovi vsi ci organi staroyi vladi zaminyuye diktatura proletariatu Radyanska vlada ozbroyenih robitnikiv Prote u Latviyi na vidminu vid Rosiyi u serpni 1919 roku bilshovickij uryad Stuchki buv povalenij a sam vin vtik do Moskvi Tut Stuchka stav profesorom kafedri radyanskogo prava Moskovskogo universitetu keruvav vidannyam Enciklopediyi derzhavi i prava prodovzhuvav rozroblyati nove zakonodavstvo U 1923 roci vin stav pershim golovoyu Verhovnogo Sudu RRFSR i ocholyuvav cej vishij organ sudovoyi vladi do 1932 roku U 1931 roci buv priznachenij direktorom novostvorenogo Institutu Radyanskogo prava Neodnorazovo obiravsya chlenom VCIK pracyuvav u Zakordonnomu byuro CK KPL i Kominterni Usyudi vin propoviduvav revolyucijne pravo naslidki yakogo i ponini zavazhayut formuvannyu pravosvidomosti u gromadyan Rosiyi Pomer 25 sichnya 1932 roku v Moskvi Urna z prahom ustanovlena u Kremlivskij stini Memorialna doshka v Kirovi Rosiya NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo PraporaPam yatDo 1991 roku latvijske misto Ajzkraukle malo nazvu Stuchka V rosijskomu misti Kirov na stini budinku 75 po vulici Karla Marksa vstanovleno memorialnu doshku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118925520 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaStuchka P I 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 677 ISBN 966 7492 05 2 Sudovo yuridichna gazeta 30 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Biografiya Stuchki na Hronos 30 grudnya 2014 u Wayback Machine ros