Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рижське політехнічне училище (нім. Polytechnikum zu Riga; латис. Rīgas Politehniskā augstskola) — навчальний заклад Риги, заснований та почав працювати з 1862 року; 1896 року воно було перетворено на Ризький політехнічний інститут.
| Рижське політехнічне училище | |
|---|---|
 | |
| Будинок Ризького політехнічного училища | |
?координати: ↑1554509 ·R (Рига) | |
| Тип | навчальний заклад |
| Країна | Латвія |
| Закрито | 1915 |
| Директор |
|
| Випускники | [[:]] |
Історія
1862-1895 роки
З ініціативи Ризької фондової біржі та Ризької думи за підтримки генерал-губернатора А. А. Суворова у 1861 році було створено навчальний заклад із технічною спеціалізацією; Положення про Ризьке політехнічне училище було затверджено імператором Олександром II 28 травня 1861 року. Спочатку училище мало статус приватної середньої школи, яка фінансувалася провінційною знатю Прибалтики. До нього приймалися піддані Російської імперії без вступних іспитів. Навчання здійснювалося за плату, німецькою мовою. У статуті було використано положення статутів Вищої технічної школи Цюріха. У Швейцарії та Вищої технічної школи Карлсруе у Німеччині. За прикладом університетів за училища було створено підготовче відділення.
Спочатку училище було розміщено біля Верманського парку, у будівлі на розі вулиць Суворова та Єлизаветинської; з 1869 — в новому будинку на бульварі Raiņa(латис.), де пізніше було розміщено Латвійський університет.
На перетині XIX—XX століть Ризький політехнічний інститут мав 8 відділень, серед яких вирізнялося комерційне відділення; «Енциклопедія Брокгауза та Єфрона» відзначала:
Повнішого розвитку курс досяг у ризькому політехнічному училищі <…> освіту, отримуване в цьому училищі, не нижче того, яке дають вищі комерційні школи у Франції та в Антверпені. У ньому викладаються лише спеціальні предмети, оскільки у число учнів приймаються лише які закінчили 6 класів загальноосвітніх закладів. Поряд із широкою постановкою викладання ґрунтовно ведеться і практична підготовка учнів до їхньої спеціальної діяльності. <…> Читаються в ньому, між іншим: комерційна географія та статистика, комерційна арифметика, конторська справа та рахівництво, політична економія, наука про фінанси, енциклопедична хімія, історія торгівлі, установа ризької торгівлі, історія народного господарства, торгове, вексельне та морське , товарознавство, енциклопедична фізика та комерційна практика
— Коммерческое образование // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Протягом існування навчального закладу в ньому було створено низку студентських корпорацій: Fraternitas Baltica (з 1865), Concordia Rigensis (з 1869), Rubonia (з 1875), Arconia (з 1879), Fraternitas Arctica »(З 1880), «Selonija» (з 1880), «Veletia» (з 1883), «Vironia» (з 1900), «Talavija» (з 1900).
Величезну роль долі політехнікуму зіграв генерал-губернатор П. H. Багратіон, який всіляко дбав про розвиток освіти у Ризі. До нього політехнікум працював завдяки пожертвуванням та платі за навчання, що давало можливість навчальному закладу існувати, але не дозволяло процвітати. Багратіон спеціально організував візит до Риги міністра фінансів Російської імперії та «вибив» для політехнікуму державну дотацію в десять тисяч карбованців щороку. Крім того, генерал-губернатор наполягав на тому, щоб випускники ризького навчального закладу були прирівняні до випускників Петербурзького інституту цивільних інженерів. За Багратіона в Ризі було збудовано другий корпус політехнікуму, навчальний заклад став одним з найбільших технікумів Європи.
У Ризькому політехнікумі викладали відомі вчені. Одним із яких був Нобелівський лауреат Вільгельм Оствальд, який працював тут на хімічному факультеті (1881–1887). У Ризі Оствальд відкрив закони гомогенного кислотно-основного каталізу, винайшов прилад для вимірювання в'язкості рідких систем, сконструював перший ртутний крапельний електрод, розпочав цикл досліджень. Саме у роки своєї роботи у Ризькому Політехнікумі Оствальд написав двотомний фундаментальний підручник із фізичної хімії. У Політехнікумі видавався міжнародний журнал з фізичної хімії за участю таких видатних авторитетів науки, як Сванте Арреніус, Якоб Вант-Гофф, Анрі Ле Шательє, Д.А. І. Менделєєв, н. А. Меншуткіна та інші. Серед тих, хто прославив Ризький Політехнікум у світі науки, такі знамениті вчені, як Сванте Арреніус, Август Теплер, Карл Бішоф, Пірс Біль, Пауль Вальден та багато інших.
До 1896 року навчання в інституті велося німецькою мовою. Позитивним фактором була можливість запрошення добрих викладачів з Німеччини, Австрії, Швейцарії.
Ризький політехнічний інститут
У 1896 році Ризький Політехнікум указом імператора Миколи II було перетворено на Ризький політехнічний інститут зі статусом вищого навчального закладу. Мовою навчання в інституті було оголошено російську, що стало причиною його залишення частиною викладачів із країн Європи.
Організаційна структура
В училищі було відкрито кілька відділень :
- інженерне відділення (з 1863): декан у 1882—1902 рр. — Heinrihs Malhers
- хіміко-технічне відділення (з 1863): декан у 1882—1906 рр. — Максиміліан Глазенап(латис.)
- сільськогосподарське відділення (з 1863): декан у 1874—1879 рр. — Єгор Сіверс (Jegor fon Zivers); у 1879-1885 рр. — Рейнгольд Вольф (Reinhold Volf)
- мануфактурне відділення (1863—1865)
- механічне відділення (з 1864): декан у 1870—1901 рр. — Карл Ловіс (Karl Lovis); декан 1901-1905 рр.. — К. А. Володимиров ; декан 1905—1917 рр.. — Чарльз Кларк
- комерційне відділення (з 1868): декан у 1870—1872 рр. — Густав Кон ; в 1872-1875 рр.. — Фрідріх Клейнвехтер ; в 1877—1886 і 1888-1900 — Карл Левенталь(латис.); в 1886—1888 — Теодор Ґренберг(латис.)
- архітектурне відділення (з 1869): декан у 1870—1887 рр. — Густав Хілбіг ; у 1887—1905 рр. — (нім. Johann von Koch)
- геодезичне відділення (1869-1888): декан в 1870-1874 рр.. — Антон Шелл; у 1874—1887 рр.. — Олександр Бек.
В училищі були створені:
- бібліотека з читальним залом
- Аналітична наукова лабораторія (1864)
- Хімічна експериментальна станція (1864)
- Досвідчена сільськогосподарська станція Петернієки (1880)
- Механічна майстерня (1885)
- Електротехнічна лабораторія (1887)
- Хіміко-технологічна лабораторія (1889)
Персоналії
Директора
- 1862—1875 Наук. Ernst Friedrich
- 1875—1885 Reinhold Gustav Gangoll von Kieseritzky
- 1885—1891 Карл Левенталь
- 1891—1902 Теодор Грюнберг
- 1902—1905 и 1917—1918 Пауль Вальден
- 1906—1916 Вольдемар Книрим
Викладачі
- Александр Бек- професор астрономії (1873-1899)
- Пірс Біль - професор математики (1895-1918)
- Ергард Брицке, - викладач хімічної технології (з 1906), потім професор хімії (1910-1917)
- Пауль Вальден,- професор хімії (1894-1911)
- Максиміліан Глазенап - професор хімії (1878-1896)
- Мартін Фюрхтегот Грюблер - професор технічної механіки (1886-1900)
- Федір Калеп - професор механіки (1895-1913)
- Чарльз Кларк - викладач, потім професор (з 1902) суднобудування (1898-1917)
- Фрідріх Клейнвехтер - професор політичної економії та статистики (1872?-1875)
- Вольдемар Кнірім - професор сільськогосподарських наук (1880-1916)
- Густав Кон - професор політичної економії (1870-1872)
- - професор архітектурного відділення (1887-1905)
- Карл Райнхольд Купфер - викладач геометрії (1894-1915)
- Етьєн Ласпейрес - професор політичної економії (1866-1869)
- Володимир Лебединський - професор фізики (1913-1918)
- [de] - викладач, потім професор машинобудування (1864-1870)
- [de] - професор будівництва (1892-1894)
- Август М'ясковський- викладач економіки (1868-1873)
- Вільгельм Нейман - викладач історії мистецтв (1899-1901)
- Вільгельм Фрідріх Оствальд - професор фізики (1882-1887)
- [lv] - викладач архітектурного відділення (1910-1917)
- Карл Вільгельм Ріттер- професор інженерних наук (1873-1882)
- Август Теплер - професор фізики (1865-1869)
- Густав Хілбіг - професор архітектурного відділення (1863-1887)
- [lv] - викладач хімії та фізики (з 1904), з 1917 - професор (1898-1918)
- [de] - професор геодезії, сферичної астрономії та геометрії (1864-1869)
- [de] - професор сільськогосподарських наук (1888-1903)
- [de] - професор електротехніки (1883-1891)
Почесні члени
- Вільгельм Фрідріх Оствальд (1903)
- Сванте Август Арреніус (1912)
Випускники
Не закінчили:
- 1878-1881 Доливо-Добровольський Михайло Осипович
- до 1886 Яніс Бетіньш
- до 1892 р. Роберт Ергардт
- 1893-1897 Пришвін Михайло Михайлович
- 1894-1898 Всеволожський Всеволод Олексійович
- 1900-1902 Шаумян Степан Георгійович
- 1910-1914 Альфред Розенберг
- 1913? Густав Бокіс,
- 1914-1916 Юозас Урбшис,
- 1915-1916 Яніс Аккерман
Протягом 1865—1919 років фактично вищу освіту здобули 4749 осіб.
Попри те, що заняття фізкультурою були обов'язковими лише у підготовчому відділенні, багато учнів були членами різних спортивних асоціацій; тому не дивно, що серед перших латвійських олімпійців 1912 року троє були студентами Ризького політехнічного інституту.
У період між 1918 і 1940 роками четверо випускників Політехнічного інституту — Х. Целміньш, [lv], [lv], [lv] — керували міністерством освіти Латвійської Республіки.
Велика кількість випускників, які працювали у школах та інших навчальних закладах, свідчить про те, що політехнічний інститут давав не лише професійні знання, а й сприяв формуванню інтересу до педагогіки та розвивав навички у цій галузі.
Примітки
- Фото. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 січня 2018.
- Zigmunde A.
Література
- Россия/Русская наука/Технологическая наука // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Техническое образование // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Ризький Політехнікум: наш славний попередник
- Ризький політехнічний інститут
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizhske politehnichne uchilishe nim Polytechnikum zu Riga latis Rigas Politehniska augstskola navchalnij zaklad Rigi zasnovanij ta pochav pracyuvati z 1862 roku 1896 roku vono bulo peretvoreno na Rizkij politehnichnij institut Rizhske politehnichne uchilishe 1 adresa lon deg lon sec lat dir akreditaciya lat deg zakrito lon dir lat sec lat min lon minBudinok Rizkogo politehnichnogo uchilisha koordinati 1554509 R Riga Tipnavchalnij zakladKrayinaLatviyaZakrito1915Direktor1862 1875 Nauk Ernst Friedrich 1875 1885 Reinhold Gustav Gangoll von Kieseritzky 1885 1891 Karl Levental 1891 1902 Teodor Gryunberg 1902 1905 i 1917 1918 Paul Valden 1906 1916 Voldemar KnirimVipuskniki Istoriya1862 1895 roki Z iniciativi Rizkoyi fondovoyi birzhi ta Rizkoyi dumi za pidtrimki general gubernatora A A Suvorova u 1861 roci bulo stvoreno navchalnij zaklad iz tehnichnoyu specializaciyeyu Polozhennya pro Rizke politehnichne uchilishe bulo zatverdzheno imperatorom Oleksandrom II 28 travnya 1861 roku Spochatku uchilishe malo status privatnoyi serednoyi shkoli yaka finansuvalasya provincijnoyu znatyu Pribaltiki Do nogo prijmalisya piddani Rosijskoyi imperiyi bez vstupnih ispitiv Navchannya zdijsnyuvalosya za platu nimeckoyu movoyu U statuti bulo vikoristano polozhennya statutiv Vishoyi tehnichnoyi shkoli Cyuriha U Shvejcariyi ta Vishoyi tehnichnoyi shkoli Karlsrue u Nimechchini Za prikladom universitetiv za uchilisha bulo stvoreno pidgotovche viddilennya Spochatku uchilishe bulo rozmisheno bilya Vermanskogo parku u budivli na rozi vulic Suvorova ta Yelizavetinskoyi z 1869 v novomu budinku na bulvari Raina latis de piznishe bulo rozmisheno Latvijskij universitet Na peretini XIX XX stolit Rizkij politehnichnij institut mav 8 viddilen sered yakih viriznyalosya komercijne viddilennya Enciklopediya Brokgauza ta Yefrona vidznachala Povnishogo rozvitku kurs dosyag u rizkomu politehnichnomu uchilishi lt gt osvitu otrimuvane v comu uchilishi ne nizhche togo yake dayut vishi komercijni shkoli u Franciyi ta v Antverpeni U nomu vikladayutsya lishe specialni predmeti oskilki u chislo uchniv prijmayutsya lishe yaki zakinchili 6 klasiv zagalnoosvitnih zakladiv Poryad iz shirokoyu postanovkoyu vikladannya gruntovno vedetsya i praktichna pidgotovka uchniv do yihnoyi specialnoyi diyalnosti lt gt Chitayutsya v nomu mizh inshim komercijna geografiya ta statistika komercijna arifmetika kontorska sprava ta rahivnictvo politichna ekonomiya nauka pro finansi enciklopedichna himiya istoriya torgivli ustanova rizkoyi torgivli istoriya narodnogo gospodarstva torgove vekselne ta morske tovaroznavstvo enciklopedichna fizika ta komercijna praktika Kommercheskoe obrazovanie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Protyagom isnuvannya navchalnogo zakladu v nomu bulo stvoreno nizku studentskih korporacij Fraternitas Baltica z 1865 Concordia Rigensis z 1869 Rubonia z 1875 Arconia z 1879 Fraternitas Arctica Z 1880 Selonija z 1880 Veletia z 1883 Vironia z 1900 Talavija z 1900 Velicheznu rol doli politehnikumu zigrav general gubernator P H Bagration yakij vsilyako dbav pro rozvitok osviti u Rizi Do nogo politehnikum pracyuvav zavdyaki pozhertvuvannyam ta plati za navchannya sho davalo mozhlivist navchalnomu zakladu isnuvati ale ne dozvolyalo procvitati Bagration specialno organizuvav vizit do Rigi ministra finansiv Rosijskoyi imperiyi ta vibiv dlya politehnikumu derzhavnu dotaciyu v desyat tisyach karbovanciv shoroku Krim togo general gubernator napolyagav na tomu shob vipuskniki rizkogo navchalnogo zakladu buli pririvnyani do vipusknikiv Peterburzkogo institutu civilnih inzheneriv Za Bagrationa v Rizi bulo zbudovano drugij korpus politehnikumu navchalnij zaklad stav odnim z najbilshih tehnikumiv Yevropi U Rizkomu politehnikumi vikladali vidomi vcheni Odnim iz yakih buv Nobelivskij laureat Vilgelm Ostvald yakij pracyuvav tut na himichnomu fakulteti 1881 1887 U Rizi Ostvald vidkriv zakoni gomogennogo kislotno osnovnogo katalizu vinajshov prilad dlya vimiryuvannya v yazkosti ridkih sistem skonstruyuvav pershij rtutnij krapelnij elektrod rozpochav cikl doslidzhen Same u roki svoyeyi roboti u Rizkomu Politehnikumi Ostvald napisav dvotomnij fundamentalnij pidruchnik iz fizichnoyi himiyi U Politehnikumi vidavavsya mizhnarodnij zhurnal z fizichnoyi himiyi za uchastyu takih vidatnih avtoritetiv nauki yak Svante Arrenius Yakob Vant Goff Anri Le Shatelye D A I Mendelyeyev n A Menshutkina ta inshi Sered tih hto proslaviv Rizkij Politehnikum u sviti nauki taki znameniti vcheni yak Svante Arrenius Avgust Tepler Karl Bishof Pirs Bil Paul Valden ta bagato inshih Do 1896 roku navchannya v instituti velosya nimeckoyu movoyu Pozitivnim faktorom bula mozhlivist zaproshennya dobrih vikladachiv z Nimechchini Avstriyi Shvejcariyi Rizkij politehnichnij institut U 1896 roci Rizkij Politehnikum ukazom imperatora Mikoli II bulo peretvoreno na Rizkij politehnichnij institut zi statusom vishogo navchalnogo zakladu Movoyu navchannya v instituti bulo ogolosheno rosijsku sho stalo prichinoyu jogo zalishennya chastinoyu vikladachiv iz krayin Yevropi Organizacijna strukturaV uchilishi bulo vidkrito kilka viddilen inzhenerne viddilennya z 1863 dekan u 1882 1902 rr Heinrihs Malhers himiko tehnichne viddilennya z 1863 dekan u 1882 1906 rr Maksimilian Glazenap latis silskogospodarske viddilennya z 1863 dekan u 1874 1879 rr Yegor Sivers Jegor fon Zivers u 1879 1885 rr Rejngold Volf Reinhold Volf manufakturne viddilennya 1863 1865 mehanichne viddilennya z 1864 dekan u 1870 1901 rr Karl Lovis Karl Lovis dekan 1901 1905 rr K A Volodimirov dekan 1905 1917 rr Charlz Klark komercijne viddilennya z 1868 dekan u 1870 1872 rr Gustav Kon v 1872 1875 rr Fridrih Klejnvehter v 1877 1886 i 1888 1900 Karl Levental latis v 1886 1888 Teodor Grenberg latis arhitekturne viddilennya z 1869 dekan u 1870 1887 rr Gustav Hilbig u 1887 1905 rr nim Johann von Koch geodezichne viddilennya 1869 1888 dekan v 1870 1874 rr Anton Shell u 1874 1887 rr Oleksandr Bek V uchilishi buli stvoreni biblioteka z chitalnim zalom Analitichna naukova laboratoriya 1864 Himichna eksperimentalna stanciya 1864 Dosvidchena silskogospodarska stanciya Peterniyeki 1880 Mehanichna majsternya 1885 Elektrotehnichna laboratoriya 1887 Himiko tehnologichna laboratoriya 1889 PersonaliyiDirektora 1862 1875 Nauk Ernst Friedrich 1875 1885 Reinhold Gustav Gangoll von Kieseritzky 1885 1891 Karl Levental 1891 1902 Teodor Gryunberg 1902 1905 i 1917 1918 Paul Valden 1906 1916 Voldemar Knirim Vikladachi Aleksandr Bek profesor astronomiyi 1873 1899 Pirs Bil profesor matematiki 1895 1918 Ergard Bricke vikladach himichnoyi tehnologiyi z 1906 potim profesor himiyi 1910 1917 Paul Valden profesor himiyi 1894 1911 Maksimilian Glazenap profesor himiyi 1878 1896 Martin Fyurhtegot Gryubler profesor tehnichnoyi mehaniki 1886 1900 Fedir Kalep profesor mehaniki 1895 1913 Charlz Klark vikladach potim profesor z 1902 sudnobuduvannya 1898 1917 Fridrih Klejnvehter profesor politichnoyi ekonomiyi ta statistiki 1872 1875 Voldemar Knirim profesor silskogospodarskih nauk 1880 1916 Gustav Kon profesor politichnoyi ekonomiyi 1870 1872 profesor arhitekturnogo viddilennya 1887 1905 Karl Rajnhold Kupfer vikladach geometriyi 1894 1915 Etyen Laspejres profesor politichnoyi ekonomiyi 1866 1869 Volodimir Lebedinskij profesor fiziki 1913 1918 de vikladach potim profesor mashinobuduvannya 1864 1870 de profesor budivnictva 1892 1894 Avgust M yaskovskij vikladach ekonomiki 1868 1873 Vilgelm Nejman vikladach istoriyi mistectv 1899 1901 Vilgelm Fridrih Ostvald profesor fiziki 1882 1887 lv vikladach arhitekturnogo viddilennya 1910 1917 Karl Vilgelm Ritter profesor inzhenernih nauk 1873 1882 Avgust Tepler profesor fiziki 1865 1869 Gustav Hilbig profesor arhitekturnogo viddilennya 1863 1887 lv vikladach himiyi ta fiziki z 1904 z 1917 profesor 1898 1918 de profesor geodeziyi sferichnoyi astronomiyi ta geometriyi 1864 1869 de profesor silskogospodarskih nauk 1888 1903 de profesor elektrotehniki 1883 1891 Pochesni chleni Vilgelm Fridrih Ostvald 1903 Svante Avgust Arrenius 1912 Vipuskniki Ne zakinchili 1878 1881 Dolivo Dobrovolskij Mihajlo Osipovich do 1886 Yanis Betinsh do 1892 r Robert Ergardt 1893 1897 Prishvin Mihajlo Mihajlovich 1894 1898 Vsevolozhskij Vsevolod Oleksijovich 1900 1902 Shaumyan Stepan Georgijovich 1910 1914 Alfred Rozenberg 1913 Gustav Bokis 1914 1916 Yuozas Urbshis 1915 1916 Yanis Akkerman Protyagom 1865 1919 rokiv faktichno vishu osvitu zdobuli 4749 osib Popri te sho zanyattya fizkulturoyu buli obov yazkovimi lishe u pidgotovchomu viddilenni bagato uchniv buli chlenami riznih sportivnih asociacij tomu ne divno sho sered pershih latvijskih olimpijciv 1912 roku troye buli studentami Rizkogo politehnichnogo institutu U period mizh 1918 i 1940 rokami chetvero vipusknikiv Politehnichnogo institutu H Celminsh lv lv lv keruvali ministerstvom osviti Latvijskoyi Respubliki Velika kilkist vipusknikiv yaki pracyuvali u shkolah ta inshih navchalnih zakladah svidchit pro te sho politehnichnij institut davav ne lishe profesijni znannya a j spriyav formuvannyu interesu do pedagogiki ta rozvivav navichki u cij galuzi PrimitkiFoto originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 sichnya 2018 Zigmunde A LiteraturaRossiya Russkaya nauka Tehnologicheskaya nauka Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Tehnicheskoe obrazovanie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaRizkij Politehnikum nash slavnij poperednik Rizkij politehnichnij institut