Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дайна (латис. daina або tautasdziesma – «народна пісня») — одна з головних віршових форм в латиській усній традиції. [en] мають багато спільних рис з латиськими, проте вони зазнали більшого впливу європейських народнопісенних традицій. Різні варіанти дайн поширені у всіх культурно-історичних регіонах Латвії та є частиною латиської національної ідентичності.
Для латиських дайн характерними є бурдонне багатоголосся, дохристиянські теми та легенди; вони можуть виконуватися під акомпанемент таких інструментів, як, наприклад, коклес. Дайни здебільшого короткі (зазвичай чотири- або шестирядкові) та мають віршовий розмір хорея або дактиля.
Історія збирання дайн почалася завдяки балтійсько-німецьким письменникам у середині XVIII століття; у ХІХ столітті це продовжили члени Латвійської літературної спілки та молодолатиші. Найвідомішим збирачем народних пісень був Крішьяніс Баронс, який видав академічну шеститомну збірку латиських народних пісень під назвою «Латиські дайни» (латис. Latvju dainas) у Єлгаві та Петербурзі (1894—1915).
4 вересня 2001 року виготовлену за задумом Баронса шафу з дайнами (латис. Dainu skapis), яка містить 268 815 листків з дайнами, було внесено до переліку об'єктів програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу» під назвою «The Cabinet of Dainas / Dainu skapis». У 1997 році за ініціативою [lv] та за фінансового сприяння Латвійського фонду і Фонду культурного капіталу сторінки шафи з дайнами були відскановані. Наразі усі 268 815 сторінок доступні в електронній версії.
Історія вивчення дайн
Вперше дайни були опубліковані у 1584 році в Ризі. У 1632–1635 рр. професор Дерптського університету [lv] видав свою працю «Syntagma de origine Livonorum» (лат. «Трактат про походження лівонців»), у якому було надруковано одну дайну разом з її нотним записом.
Збірка «Volkslieder» (1778 рік)
Першим дослідником латиських дайн вважається уродженець Східної Пруссії Йоганн Готфрід Гердер, який у 1764–1769 рр. викладав у [lv] в Ризі. У той час він ознайомився з народнопісенними традиціями у передмістях Риги та німецькими перекладами пісень у виданій 1764 року книзі «Gelehrte Beiträge», яка суттєво вплинула на розвиток його теорії народної культури. Перший з двох томів Гердера під назвою «Volkslieder» (з нім. «Народні пісні») був виданий у 1778 році, але його перевидання вийшло вже після смерті автора у 1807 році під назвою «Stimmen der Völker in Liedern» («Голоси народу в піснях»). У цій книзі окрім текстів народних пісень також містяться їх описи та переклади німецькою мовою. Гердер був першим, хто у XVIII році ввів до німецької літератури поняття «народних пісень» (нім. Volkslieder).
Перші збірки дайн
Під впливом Гердера [lv], лютеранський священик і власник типографії з міста Руїена, у 1807 році видав збірку латиських народних пісень «Sammlung ächt lettischer Sinngedichte» (з нім. «Збірка латиських чуттєвих поезій»), яка містила більше 200 текстів. У 1844 році Георг Бютнер від імені Латвійської літературної спілки видав збірку «Latviešu ļaužu dziesmas un ziņģes» (з латис. «Латиські народні пісні та приспівки»), яка містила 2854 народних пісень різної довжини разом з частиною під назвою «Erklärungen und Anmerkungen» (з нім. «Пояснення і зауваження»). У 1868 році на початку русифікації Прибалтики Яніс Спроґіс (1833–1916) друкує у Вільнюсі кирилицею книгу «Latviešu tautas daiļrades pieminekļi» (з латис. «Пам'ятки латиської народної творчості», яка містила 1857 народних пісень і 52 загадки та їх переклад російською. У 1869 році [lv] за підтримки Російського товариства природничих наук, антропології та ентографії організує першу фольклорну експедицію в Латвії, під час якої було зібрано 1118 дайн, які були видані 1873 року з перекладом російською та коментарями.
У свою чергу за ініціативою Латвійської літературної спілки балтійсько-німецькі лютеранські священики до 1870-х рр. зібрали близько 10 тисяч латиських дайн, 4793 з яких були надруковані в Ляйпціґу у збірці «Latviešu tautas dziesmas» (з латис. «Латиські народні пісні») у перших двох томах (1874, 1875). До цієї збірки також входила вже опубліковані «Латиські народні пісні та вірші», упорядковані Авґустсом Біленштейнсом. Це чотиритомне видання мало містити всі зібрані і досліджені пісні, проте лишилосяя незакінченим. Врешті-решт у 1890 році [lv] видав також латгальські дайни та описав пов'язані з ними традиції з перекладом російською мовою.
Видання молодолатишів
У 1878 році Крішьяніс Вальдемарс закликав членів Московського латиського гуртка вибрати з усіх вже виданих збірок латиських дайн вибрати «красиві і поетичні пісні та якнайбільше поширити їх у народі». У 1881 році Фріцис Брівземніекс видав латиською мовою 1707 народних прислів'їв, 1682 загадки та приблизно 700 народних заговорів, — вони вперше були написані не готичними літерами, а звичайною латинкою. У 1888 році Матіс Аронс видав збірку дайн під назвою «Mūsu Tautas dziesmas» (з латис. «Пісні нашого народу»).
Збірка «Latvju dainas»
За ініціативою молодолатишів розпочалося масштабне дослідження дайн у всіх регіонах Латвії. У збірці «Latvju dainās» (латис. «Латиські дайни») згадано більше 900 співців дайн, серед яких було 237 чоловіків та 137 жінок; більше 150 були вказані як учні, 50 — як письменники і 20 — як пастори. Крішьяніс Баронс протягом багатьох років випрацьовував власну систему класифікації дайн та ввів до латиської фольклористики принцип «пісенного куща» — один текст обирається головним, навколо нього згруповані тексти, які незначно відрізняються від нього та тим самим дозволяють існування варіацій або економії місця при їх записі. Спочатку на садибі Станкевичів у Росії, де Баронс розпочав впорядкування пісень, він зберігав матеріали у ящиках з папіросного паперу; у 1880 році у Москві він за власними кресленнями виготовив особливу шафу з 70 шухлядами, кожна з яких мала 20 відділень.
У 1892 році петербурзький латиський купець [lv] (1861–1916) уклав з Баронсом угоду про видання першої всеохоплюючої збірки латиських дайн. Її було представлено як доказ давності та значення латиської народної культури; до збірки, окрім текстів пісень, входили описи традиції та ситуацій, коли виконувалися певні дайни. Вісендорфс отримав 28 406 записів пісень, серед яких були 12 800 пісень з матеріалів літературного відділу Єлгавської латвійської спілки. Він також запропонував використати у назві збірки литовське слово дайна (латис. daina – пісня) начебто вказуючи на спільний латисько-литовський народ, що існував до XIII століття, який розділився внаслідок Лівонського хрестового походу. У 1893 році Баронс перевіз з Москви до Латвії свою шафу з дайнами, яка на той момент містила близько 150 тисяч пісень.
За фінансової підтримки Вісендорфса [lv] у 1894–1898 рр. видавав у Єлгаві частини першого тому збірки «Latvju dainas». Втім у Вісендорфса закінчилися гроші, тому подальші п'ять томів з 1903 по 1915 рік були видані в Петербурзі за сприяння Імператорської академії наук. Вісендорфс виконував організаційну роботу та перечитував правки томів, виданих у Петербурзі. Загальна кількість отриманих ним та внесених до збірки дайн склала щонайменше 217 996, хоча мешканці 218 волостей Латвії не надали пісень для збірки.
Найбільше за усі краї, а саме 6126 (3%), пісень у збірці було зібрано у [lv], що, можливо, було пов'язане з діяльністю Андрейса Пумпурса та Аусекліса. У свою чергу найбільша кількість пісень з цієї волості походить з помістя «Вецутеле» (латис. Vecutele) та будинків на прилеглій площі розмірм кілька квадратних кілометрів у сучасній [lv].
Збірка «Latvju dainas» перевидавалася двічі: після проголошення незалежності Латвії у 1922–1923 рр. та в період відновлення незалежності у 1989–1994 рр.
Архів латиського фольклору
Щоб продовжити збір латиського фольклору, особливо у т.зв. німих волостях (здебільшого у Латгалії, Селії та колишніх лівських землях), які не надали Баронсу своїх дайн, 2 грудня 1924 року за ініціативою вчительки та дослідниці фольклору [lv] було створено Архів латиського фольклору, який спочатку підпорядковувався управлінню пам'яток Міністерства освіти Латвійської республіки. Ним керувала колегія, у складі якої були Яніс Ендзелінс (голова колегії), [lv], [lv], [lv] та сама Анна Берзкалне (завідувачка архіву). Для початку роботи архів отримав від спілки Баронса та приватних збирачів більше 35 тисяч фольклорних одиниць. З 1929 пр 1944 рр. завідувачем архіву був [lv].
У 1926 році [lv] створив покажчик міфологічних понять збірки «Latvju dainas». За сприяння Культурного фонду співробітники архіву у 1926 році почали укладати покажчик частин мови у дайнах, який би дозволяв і дослідити мову народних пісень, і знаходити пісні за формами слів, однак було закінчено лише покажчик іменників. Письменник Петеріс Ерманіс та композитор [lv] допомагали визначити авторів окремих пісень.
За допомогою опитувань Архів латиського фольклору збирав фольклорні матеріали, які найчастіше надсилали заохочувані вчителями школярі. На чолі зі студенткою Латвійського університету [lv] проводилося збирання прикметників і топонімічних назв. Загалом архів видав 28 книг, які містили збірки матеріалів, упорядкування яких проводили співробітники архіву (серія А), наукові дослідження і тематичні збірки, авторами яких були самі збирачі (серія В) і збірки мелодій дайн (серія С).
У 1931 році Архів латиського фольклору організував експедицію до сіл Куршської коси, де на той час ще розмовляли куршською мовою, а у 1943 році — до інших місць Латвії. Наприкінці Другої Світової війни фольклорні матеріали зберігалися у двох банківських сейфах, але більшу частину рукописів було вивезено до [lv], щоб згодом доправити до Швеції.
Після Другої Світової війни
Після війни уряд Латвійської РСР ліквідував Архів та заснував при Латвійському державному університеті Інститут фольклору. За даними архіву, у 1945 році було зареєстровано 2 308 248 фольклорних одиниць.
З 1946 року Інститут фольклору перейшов належав до Академії Латвійської РСР,; у 1950 році його було перейменовано на Інститут етнографії та фольклору, а у 1956 році — на Фольклорний сектор Інституту мови і літератури. Після відновлення незалежності Латвії у 1992 році при Інституті літератури, фольклору та мистецтва було відновлено Архів латиського фольклору, який з 1999 року є частиною Латвійського університету.
Основним способом збирання фольклорного матеріалу були експедиції, у ході яких з усієї було зібрано близько 300 тисяч фольклорних одиниць, включно з фотографіями та звуковими записами. У 2000 році було організовано поїздку до [lv], де проживали ліви, а у 2006 році — до литовських латишів у селищі Швянтої.
Віршовий розмір
Найпоширенішим віршовим розміром дайн є хорей — ним складено близько 95% пісень. Його характерною ознакою є послідовність ненаголошеного та наголошеного складів; два склади утворюють стопу. Дві стопи утворюють диподію, а після кожної диподії йде цезура, яка не може знаходитися всередині слова. Дайни зазвичай записувалися таким чином, що кожний рядок містить дві диподії. Якщо після цезури йдуть три склади, то останній склад, наприклад, у кінці рядка — довгий, а якщо чотири — то короткий. Склад вважається коротким, якщо містить короткий голосний або короткий голосний та приголосний с (s); всі інші склади вважаються довгими. Це є причиною доволі обмеженого лексикону дайн, адже диподія може місти або одне чотирискладове, два двоскладові, одне односкладове та одне трискладове слово, або два односкладові та одне двоскладове слово. Винятки становлять здебільшого дайни на східнолатиських діалектах, у яких слово може починати склад перед або після місця, де зазвичай має бути цезура; також дозволені п'ятискладові комбінації. Ця непослідовність зазвичай міститься в одному чи двох рядках — здебільшого у другому або четвертому. Принцип коротких та довгих складів на кінцях рядків зберігається. Втім, склад після відсутньої цезури часто є ненаголошеним, так само, як і у повсякденному мовленні.
Для збільшення лексикону може бути додано або прибрано певний звук. Додавання звуків пояснюється структурними змінами у самій мові (випадіння голосних у закінченнях слів). Найчастіше в кінці слова додається -і, інколи також зустрічаються звуки -а, -у або -е (останній особливо характерний для окремих регіонів Курземе). Інколи відбуваються і скорочення: тоді звук -і замінює зменшувально-пестливе закінчення, яке у свою чергу закінчується на -і — наприклад, закінчення зберігається але відділяється від решти слова цезурою. Ймовірно, це пояснюється велика популярність зменшувально-пестливих форм у дайнах, через що люди не вважали необхідним замінювати таку форму звичайним словом, яке б було на один склад коротшим. Інколи зменшувально-пестливі форми додавалися з метою збільшення кількості складів, навіть якщо значення слова було протилежним до того, яке зазвичай виражала ця форма.Так само потреба відповідати розміру могла спричиняти неузгодження часів.
Стилістичні засоби
Задля милозвучності у дайнах також використовуються численні стилістичні засоби. Загальними стілістичними засобами є повторення, до яких входять: алітерація (повторення однакових приголосних у наголошених складах), анафора та епіфора (використання однакових слів на початку та кінці рядків, повторення слова, сполучення слів чи попереднього рядка або початок нового речення словом, що є однокорінним до останнього слова попереднього речення). Окрім цього, широко використовуються прямі порівняння, епітети, метафори, синекдохи, алегорії, персоніфікації та паралелізми, зокрема, у випадках використання відносно непов'язаних між собою мотивів, які використовуються дл уподібнення природних явищ явищам людського життя.
Тематика
У дайнах в ліричній формі оспівуються міфологічні сюжети і традиційні свята, але, на відміну від більшості схожих пісенних форм, вони не оспівують легендарних героїв. У центрі сюжету часто постають дохристиянські божества: наприклад, богиня сонця Сауле та бог Місяця Менесс.
Також існують дайни, не присвячені міфологічний тематиці — багато пісень описують щоденне життя селян або природу, але, втім, часто мість персоніфікації природних явищ. Іншою поширеною темою є цикл людського життя, а саме три головні події: народження, весілля і смерть (включно з похороном). Дайни, які присвячені народженню людини, зазвичай дуже емоційні та розглядають образ матері не лише як людини, яка дає життя, а й яка визначає долю своєї дитини. У таких піснях часто фігурує богиня щастя Лайма; їх зазвичай співали негайно після народження дитини, яке за традицією відбувалося у лазні.
Частина дайн вирізняються своєю еротичною і сексуальною або глузливою тематикою, — такі пісні відомі під назвою нератнас дайнас (латис. nerātnās – нахабні дайни).
Дайни, присвячені смерті, описують підготовку людини до смерті та часто містять описи поховальних звичаїв. У них часто фігурує жіноче божество з потойбічного світу, зазвичай відоме як Капу мате (Kapu māte – Мати могил), Велю мате (Veļu māte – Мати мертвих), Земес мате (Zemes māte – Мати землі) або Смілшу мате (Smilšu māte – Мати піску).
Див. також
- 23 дайни Яніса Мединьша для фортепіано
- Латиська міфологія
- [en]
- [lv] — латиська народна пісня
Примітки
- Biezais, Haralds (2005). Dainas. У Jones, Lindsay (ред.). Encyclopedia of Religion. Т. 4 (вид. 2nd). Thomson Gale. с. 2127, 2128.(англ.)
- Latviešu konversācijas vārdnīcas III. sējuma 4411—4416 slejas. Rīga: 1928.—1929.(латис.)
- The Cabinet of Dainas / Dainu skapis [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.] UNESCO(англ.)
- Jānis Stradiņš. Zinātnes un augstskolu sākotne Latvijā. Rīga: Latvijas vēstures institūta apgāds, 2009. - 164 lpp.(латис.)
- Krišjānis Barons. Ievads „Latvju Dainām”(латис.)
- Pēteris Bauģis (1989). Lāčplēša zemē: krājums par Lielvārdes novada vēsturi. Rīga: . с. 43.— 51.(латис.)
- Latviešu folkloras krātuves vēsture [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.](латис.)
- Tautasdziesmu metrika [ 19 лютого 2009 у Wayback Machine.](латис.)
- Daži apcerējumi par latviešu tautas dziesmu metriku (Filologu biedrības raksti XVI sējums. R., 1936) [ 2009-02-24 у Wayback Machine.](латис.)
Посилання
- Дайня // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 255.
- Дайна // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 139. — 634 с.
- Virtuālais Dainu skapis [ 4 листопада 2011 у Wayback Machine.](латис.)
- (латис.)
- Архіви та аудіозаписи латиського фольклору [ 31 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Dajna Dajna latis daina abo tautasdziesma narodna pisnya odna z golovnih virshovih form v latiskij usnij tradiciyi en mayut bagato spilnih ris z latiskimi prote voni zaznali bilshogo vplivu yevropejskih narodnopisennih tradicij Rizni varianti dajn poshireni u vsih kulturno istorichnih regionah Latviyi ta ye chastinoyu latiskoyi nacionalnoyi identichnosti Shafa z dajnami z tekstami majzhe 230 000 latiskih dajn Latvijska nacionalna biblioteka Dlya latiskih dajn harakternimi ye burdonne bagatogolossya dohristiyanski temi ta legendi voni mozhut vikonuvatisya pid akompanement takih instrumentiv yak napriklad kokles Dajni zdebilshogo korotki zazvichaj chotiri abo shestiryadkovi ta mayut virshovij rozmir horeya abo daktilya Istoriya zbirannya dajn pochalasya zavdyaki baltijsko nimeckim pismennikam u seredini XVIII stolittya u HIH stolitti ce prodovzhili chleni Latvijskoyi literaturnoyi spilki ta molodolatishi Najvidomishim zbirachem narodnih pisen buv Krishyanis Barons yakij vidav akademichnu shestitomnu zbirku latiskih narodnih pisen pid nazvoyu Latiski dajni latis Latvju dainas u Yelgavi ta Peterburzi 1894 1915 4 veresnya 2001 roku vigotovlenu za zadumom Baronsa shafu z dajnami latis Dainu skapis yaka mistit 268 815 listkiv z dajnami bulo vneseno do pereliku ob yektiv programi YuNESKO Pam yat svitu pid nazvoyu The Cabinet of Dainas Dainu skapis U 1997 roci za iniciativoyu lv ta za finansovogo spriyannya Latvijskogo fondu i Fondu kulturnogo kapitalu storinki shafi z dajnami buli vidskanovani Narazi usi 268 815 storinok dostupni v elektronnij versiyi Istoriya vivchennya dajnVpershe dajni buli opublikovani u 1584 roci v Rizi U 1632 1635 rr profesor Derptskogo universitetu lv vidav svoyu pracyu Syntagma de origine Livonorum lat Traktat pro pohodzhennya livonciv u yakomu bulo nadrukovano odnu dajnu razom z yiyi notnim zapisom Zbirka Volkslieder 1778 rik Pershim doslidnikom latiskih dajn vvazhayetsya urodzhenec Shidnoyi Prussiyi Jogann Gotfrid Gerder yakij u 1764 1769 rr vikladav u lv v Rizi U toj chas vin oznajomivsya z narodnopisennimi tradiciyami u peredmistyah Rigi ta nimeckimi perekladami pisen u vidanij 1764 roku knizi Gelehrte Beitrage yaka suttyevo vplinula na rozvitok jogo teoriyi narodnoyi kulturi Pershij z dvoh tomiv Gerdera pid nazvoyu Volkslieder z nim Narodni pisni buv vidanij u 1778 roci ale jogo perevidannya vijshlo vzhe pislya smerti avtora u 1807 roci pid nazvoyu Stimmen der Volker in Liedern Golosi narodu v pisnyah U cij knizi okrim tekstiv narodnih pisen takozh mistyatsya yih opisi ta perekladi nimeckoyu movoyu Gerder buv pershim hto u XVIII roci vviv do nimeckoyi literaturi ponyattya narodnih pisen nim Volkslieder Pershi zbirki dajn Pid vplivom Gerdera lv lyuteranskij svyashenik i vlasnik tipografiyi z mista Ruyiena u 1807 roci vidav zbirku latiskih narodnih pisen Sammlung acht lettischer Sinngedichte z nim Zbirka latiskih chuttyevih poezij yaka mistila bilshe 200 tekstiv U 1844 roci Georg Byutner vid imeni Latvijskoyi literaturnoyi spilki vidav zbirku Latviesu lauzu dziesmas un zinges z latis Latiski narodni pisni ta prispivki yaka mistila 2854 narodnih pisen riznoyi dovzhini razom z chastinoyu pid nazvoyu Erklarungen und Anmerkungen z nim Poyasnennya i zauvazhennya U 1868 roci na pochatku rusifikaciyi Pribaltiki Yanis Sprogis 1833 1916 drukuye u Vilnyusi kiriliceyu knigu Latviesu tautas dailrades pieminekli z latis Pam yatki latiskoyi narodnoyi tvorchosti yaka mistila 1857 narodnih pisen i 52 zagadki ta yih pereklad rosijskoyu U 1869 roci lv za pidtrimki Rosijskogo tovaristva prirodnichih nauk antropologiyi ta entografiyi organizuye pershu folklornu ekspediciyu v Latviyi pid chas yakoyi bulo zibrano 1118 dajn yaki buli vidani 1873 roku z perekladom rosijskoyu ta komentaryami U svoyu chergu za iniciativoyu Latvijskoyi literaturnoyi spilki baltijsko nimecki lyuteranski svyasheniki do 1870 h rr zibrali blizko 10 tisyach latiskih dajn 4793 z yakih buli nadrukovani v Lyajpcigu u zbirci Latviesu tautas dziesmas z latis Latiski narodni pisni u pershih dvoh tomah 1874 1875 Do ciyeyi zbirki takozh vhodila vzhe opublikovani Latiski narodni pisni ta virshi uporyadkovani Avgustsom Bilenshtejnsom Ce chotiritomne vidannya malo mistiti vsi zibrani i doslidzheni pisni prote lishilosyaya nezakinchenim Vreshti resht u 1890 roci lv vidav takozh latgalski dajni ta opisav pov yazani z nimi tradiciyi z perekladom rosijskoyu movoyu Vidannya molodolatishiv U 1878 roci Krishyanis Valdemars zaklikav chleniv Moskovskogo latiskogo gurtka vibrati z usih vzhe vidanih zbirok latiskih dajn vibrati krasivi i poetichni pisni ta yaknajbilshe poshiriti yih u narodi U 1881 roci Fricis Brivzemnieks vidav latiskoyu movoyu 1707 narodnih prisliv yiv 1682 zagadki ta priblizno 700 narodnih zagovoriv voni vpershe buli napisani ne gotichnimi literami a zvichajnoyu latinkoyu U 1888 roci Matis Arons vidav zbirku dajn pid nazvoyu Musu Tautas dziesmas z latis Pisni nashogo narodu Zbirka Latvju dainas Obkladinka pershogo vidannya zbirki Latvju dainas 1894 Za iniciativoyu molodolatishiv rozpochalosya masshtabne doslidzhennya dajn u vsih regionah Latviyi U zbirci Latvju dainas latis Latiski dajni zgadano bilshe 900 spivciv dajn sered yakih bulo 237 cholovikiv ta 137 zhinok bilshe 150 buli vkazani yak uchni 50 yak pismenniki i 20 yak pastori Krishyanis Barons protyagom bagatoh rokiv vipracovuvav vlasnu sistemu klasifikaciyi dajn ta vviv do latiskoyi folkloristiki princip pisennogo kusha odin tekst obirayetsya golovnim navkolo nogo zgrupovani teksti yaki neznachno vidriznyayutsya vid nogo ta tim samim dozvolyayut isnuvannya variacij abo ekonomiyi miscya pri yih zapisi Spochatku na sadibi Stankevichiv u Rosiyi de Barons rozpochav vporyadkuvannya pisen vin zberigav materiali u yashikah z papirosnogo paperu u 1880 roci u Moskvi vin za vlasnimi kreslennyami vigotoviv osoblivu shafu z 70 shuhlyadami kozhna z yakih mala 20 viddilen U 1892 roci peterburzkij latiskij kupec lv 1861 1916 uklav z Baronsom ugodu pro vidannya pershoyi vseohoplyuyuchoyi zbirki latiskih dajn Yiyi bulo predstavleno yak dokaz davnosti ta znachennya latiskoyi narodnoyi kulturi do zbirki okrim tekstiv pisen vhodili opisi tradiciyi ta situacij koli vikonuvalisya pevni dajni Visendorfs otrimav 28 406 zapisiv pisen sered yakih buli 12 800 pisen z materialiv literaturnogo viddilu Yelgavskoyi latvijskoyi spilki Vin takozh zaproponuvav vikoristati u nazvi zbirki litovske slovo dajna latis daina pisnya nachebto vkazuyuchi na spilnij latisko litovskij narod sho isnuvav do XIII stolittya yakij rozdilivsya vnaslidok Livonskogo hrestovogo pohodu U 1893 roci Barons pereviz z Moskvi do Latviyi svoyu shafu z dajnami yaka na toj moment mistila blizko 150 tisyach pisen Za finansovoyi pidtrimki Visendorfsa lv u 1894 1898 rr vidavav u Yelgavi chastini pershogo tomu zbirki Latvju dainas Vtim u Visendorfsa zakinchilisya groshi tomu podalshi p yat tomiv z 1903 po 1915 rik buli vidani v Peterburzi za spriyannya Imperatorskoyi akademiyi nauk Visendorfs vikonuvav organizacijnu robotu ta perechituvav pravki tomiv vidanih u Peterburzi Zagalna kilkist otrimanih nim ta vnesenih do zbirki dajn sklala shonajmenshe 217 996 hocha meshkanci 218 volostej Latviyi ne nadali pisen dlya zbirki Najbilshe za usi krayi a same 6126 3 pisen u zbirci bulo zibrano u lv sho mozhlivo bulo pov yazane z diyalnistyu Andrejsa Pumpursa ta Auseklisa U svoyu chergu najbilsha kilkist pisen z ciyeyi volosti pohodit z pomistya Vecutele latis Vecutele ta budinkiv na prileglij ploshi rozmirm kilka kvadratnih kilometriv u suchasnij lv Zbirka Latvju dainas perevidavalasya dvichi pislya progoloshennya nezalezhnosti Latviyi u 1922 1923 rr ta v period vidnovlennya nezalezhnosti u 1989 1994 rr Arhiv latiskogo folkloru Shob prodovzhiti zbir latiskogo folkloru osoblivo u t zv nimih volostyah zdebilshogo u Latgaliyi Seliyi ta kolishnih livskih zemlyah yaki ne nadali Baronsu svoyih dajn 2 grudnya 1924 roku za iniciativoyu vchitelki ta doslidnici folkloru lv bulo stvoreno Arhiv latiskogo folkloru yakij spochatku pidporyadkovuvavsya upravlinnyu pam yatok Ministerstva osviti Latvijskoyi respubliki Nim keruvala kolegiya u skladi yakoyi buli Yanis Endzelins golova kolegiyi lv lv lv ta sama Anna Berzkalne zaviduvachka arhivu Dlya pochatku roboti arhiv otrimav vid spilki Baronsa ta privatnih zbirachiv bilshe 35 tisyach folklornih odinic Z 1929 pr 1944 rr zaviduvachem arhivu buv lv U 1926 roci lv stvoriv pokazhchik mifologichnih ponyat zbirki Latvju dainas Za spriyannya Kulturnogo fondu spivrobitniki arhivu u 1926 roci pochali ukladati pokazhchik chastin movi u dajnah yakij bi dozvolyav i dosliditi movu narodnih pisen i znahoditi pisni za formami sliv odnak bulo zakincheno lishe pokazhchik imennikiv Pismennik Peteris Ermanis ta kompozitor lv dopomagali viznachiti avtoriv okremih pisen Za dopomogoyu opituvan Arhiv latiskogo folkloru zbirav folklorni materiali yaki najchastishe nadsilali zaohochuvani vchitelyami shkolyari Na choli zi studentkoyu Latvijskogo universitetu lv provodilosya zbirannya prikmetnikiv i toponimichnih nazv Zagalom arhiv vidav 28 knig yaki mistili zbirki materialiv uporyadkuvannya yakih provodili spivrobitniki arhivu seriya A naukovi doslidzhennya i tematichni zbirki avtorami yakih buli sami zbirachi seriya V i zbirki melodij dajn seriya S U 1931 roci Arhiv latiskogo folkloru organizuvav ekspediciyu do sil Kurshskoyi kosi de na toj chas she rozmovlyali kurshskoyu movoyu a u 1943 roci do inshih misc Latviyi Naprikinci Drugoyi Svitovoyi vijni folklorni materiali zberigalisya u dvoh bankivskih sejfah ale bilshu chastinu rukopisiv bulo vivezeno do lv shob zgodom dopraviti do Shveciyi Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni Pislya vijni uryad Latvijskoyi RSR likviduvav Arhiv ta zasnuvav pri Latvijskomu derzhavnomu universiteti Institut folkloru Za danimi arhivu u 1945 roci bulo zareyestrovano 2 308 248 folklornih odinic Z 1946 roku Institut folkloru perejshov nalezhav do Akademiyi Latvijskoyi RSR u 1950 roci jogo bulo perejmenovano na Institut etnografiyi ta folkloru a u 1956 roci na Folklornij sektor Institutu movi i literaturi Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi u 1992 roci pri Instituti literaturi folkloru ta mistectva bulo vidnovleno Arhiv latiskogo folkloru yakij z 1999 roku ye chastinoyu Latvijskogo universitetu Osnovnim sposobom zbirannya folklornogo materialu buli ekspediciyi u hodi yakih z usiyeyi bulo zibrano blizko 300 tisyach folklornih odinic vklyuchno z fotografiyami ta zvukovimi zapisami U 2000 roci bulo organizovano poyizdku do lv de prozhivali livi a u 2006 roci do litovskih latishiv u selishi Shvyantoyi Virshovij rozmirNajposhirenishim virshovim rozmirom dajn ye horej nim skladeno blizko 95 pisen Jogo harakternoyu oznakoyu ye poslidovnist nenagoloshenogo ta nagoloshenogo skladiv dva skladi utvoryuyut stopu Dvi stopi utvoryuyut dipodiyu a pislya kozhnoyi dipodiyi jde cezura yaka ne mozhe znahoditisya vseredini slova Dajni zazvichaj zapisuvalisya takim chinom sho kozhnij ryadok mistit dvi dipodiyi Yaksho pislya cezuri jdut tri skladi to ostannij sklad napriklad u kinci ryadka dovgij a yaksho chotiri to korotkij Sklad vvazhayetsya korotkim yaksho mistit korotkij golosnij abo korotkij golosnij ta prigolosnij s s vsi inshi skladi vvazhayutsya dovgimi Ce ye prichinoyu dovoli obmezhenogo leksikonu dajn adzhe dipodiya mozhe misti abo odne chotiriskladove dva dvoskladovi odne odnoskladove ta odne triskladove slovo abo dva odnoskladovi ta odne dvoskladove slovo Vinyatki stanovlyat zdebilshogo dajni na shidnolatiskih dialektah u yakih slovo mozhe pochinati sklad pered abo pislya miscya de zazvichaj maye buti cezura takozh dozvoleni p yatiskladovi kombinaciyi Cya neposlidovnist zazvichaj mistitsya v odnomu chi dvoh ryadkah zdebilshogo u drugomu abo chetvertomu Princip korotkih ta dovgih skladiv na kincyah ryadkiv zberigayetsya Vtim sklad pislya vidsutnoyi cezuri chasto ye nenagoloshenim tak samo yak i u povsyakdennomu movlenni Dlya zbilshennya leksikonu mozhe buti dodano abo pribrano pevnij zvuk Dodavannya zvukiv poyasnyuyetsya strukturnimi zminami u samij movi vipadinnya golosnih u zakinchennyah sliv Najchastishe v kinci slova dodayetsya i inkoli takozh zustrichayutsya zvuki a u abo e ostannij osoblivo harakternij dlya okremih regioniv Kurzeme Inkoli vidbuvayutsya i skorochennya todi zvuk i zaminyuye zmenshuvalno pestlive zakinchennya yake u svoyu chergu zakinchuyetsya na i napriklad zakinchennya zberigayetsya ale viddilyayetsya vid reshti slova cezuroyu Jmovirno ce poyasnyuyetsya velika populyarnist zmenshuvalno pestlivih form u dajnah cherez sho lyudi ne vvazhali neobhidnim zaminyuvati taku formu zvichajnim slovom yake b bulo na odin sklad korotshim Inkoli zmenshuvalno pestlivi formi dodavalisya z metoyu zbilshennya kilkosti skladiv navit yaksho znachennya slova bulo protilezhnim do togo yake zazvichaj virazhala cya forma Tak samo potreba vidpovidati rozmiru mogla sprichinyati neuzgodzhennya chasiv Stilistichni zasobiZadlya milozvuchnosti u dajnah takozh vikoristovuyutsya chislenni stilistichni zasobi Zagalnimi stilistichnimi zasobami ye povtorennya do yakih vhodyat aliteraciya povtorennya odnakovih prigolosnih u nagoloshenih skladah anafora ta epifora vikoristannya odnakovih sliv na pochatku ta kinci ryadkiv povtorennya slova spoluchennya sliv chi poperednogo ryadka abo pochatok novogo rechennya slovom sho ye odnokorinnim do ostannogo slova poperednogo rechennya Okrim cogo shiroko vikoristovuyutsya pryami porivnyannya epiteti metafori sinekdohi alegoriyi personifikaciyi ta paralelizmi zokrema u vipadkah vikoristannya vidnosno nepov yazanih mizh soboyu motiviv yaki vikoristovuyutsya dl upodibnennya prirodnih yavish yavisham lyudskogo zhittya TematikaU dajnah v lirichnij formi ospivuyutsya mifologichni syuzheti i tradicijni svyata ale na vidminu vid bilshosti shozhih pisennih form voni ne ospivuyut legendarnih geroyiv U centri syuzhetu chasto postayut dohristiyanski bozhestva napriklad boginya soncya Saule ta bog Misyacya Meness Takozh isnuyut dajni ne prisvyacheni mifologichnij tematici bagato pisen opisuyut shodenne zhittya selyan abo prirodu ale vtim chasto mist personifikaciyi prirodnih yavish Inshoyu poshirenoyu temoyu ye cikl lyudskogo zhittya a same tri golovni podiyi narodzhennya vesillya i smert vklyuchno z pohoronom Dajni yaki prisvyacheni narodzhennyu lyudini zazvichaj duzhe emocijni ta rozglyadayut obraz materi ne lishe yak lyudini yaka daye zhittya a j yaka viznachaye dolyu svoyeyi ditini U takih pisnyah chasto figuruye boginya shastya Lajma yih zazvichaj spivali negajno pislya narodzhennya ditini yake za tradiciyeyu vidbuvalosya u lazni Chastina dajn viriznyayutsya svoyeyu erotichnoyu i seksualnoyu abo gluzlivoyu tematikoyu taki pisni vidomi pid nazvoyu neratnas dajnas latis neratnas nahabni dajni Dajni prisvyacheni smerti opisuyut pidgotovku lyudini do smerti ta chasto mistyat opisi pohovalnih zvichayiv U nih chasto figuruye zhinoche bozhestvo z potojbichnogo svitu zazvichaj vidome yak Kapu mate Kapu mate Mati mogil Velyu mate Velu mate Mati mertvih Zemes mate Zemes mate Mati zemli abo Smilshu mate Smilsu mate Mati pisku Div takozh23 dajni Yanisa Medinsha dlya fortepiano Latiska mifologiya en lv latiska narodna pisnyaPrimitkiBiezais Haralds 2005 Dainas U Jones Lindsay red Encyclopedia of Religion T 4 vid 2nd Thomson Gale s 2127 2128 angl Latviesu konversacijas vardnicas III sejuma 4411 4416 slejas Riga 1928 1929 latis The Cabinet of Dainas Dainu skapis 27 lipnya 2020 u Wayback Machine UNESCO angl Janis Stradins Zinatnes un augstskolu sakotne Latvija Riga Latvijas vestures instituta apgads 2009 164 lpp latis Krisjanis Barons Ievads Latvju Dainam latis Peteris Baugis 1989 Lacplesa zeme krajums par Lielvardes novada vesturi Riga s 43 51 latis Latviesu folkloras kratuves vesture 10 travnya 2012 u Wayback Machine latis Tautasdziesmu metrika 19 lyutogo 2009 u Wayback Machine latis Dazi apcerejumi par latviesu tautas dziesmu metriku Filologu biedribas raksti XVI sejums R 1936 2009 02 24 u Wayback Machine latis PosilannyaDajnya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 255 Dajna Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 139 634 s Virtualais Dainu skapis 4 listopada 2011 u Wayback Machine latis latis Arhivi ta audiozapisi latiskogo folkloru 31 travnya 2018 u Wayback Machine angl