Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Молодолатиші (латис. jaunlatvieši) — поняття, яким позначають діячів Першого латиського національного пробудження, що діяли у 1850–1880 рр. Вони зробили великий внесок зокрема у розвиток латиської національної культури та літературної латиської мови, збирання і обробку національного фольклору та створення національної літератури.
| Історія Латвії |
 Доісторична Латвія Середньовіччя Новий час Новітній час Сучасність |
Цей рух зародився за прикладом руху «Молода Німеччина» (нім. Junges Deutschland), на чолі якого був Генріх Гейне.
Передісторія
З метою поширення ідей Просвітництва пастор [lv] у 1802 році створив Ризьке літературно-практичне громадянське об'єднання (нім. Literärisch-Praktische Bürgerverbindung). Невдовзі після скасування кріпосного права у Латвії [lv] разом з 12 пасторами з Відземе та ще двома пасторами з Курляндії та Семигалії у 1824 році створив Латвійську літературну спілку (нім. Lettisch-literärische Gesellschaft), яка мала сприяти дослідженню і поширенню латиської мови, фольклору та культури. Пізніше до нього долучилися такі латиські громадські діячі, як Юріс Барс, [lv], [lv] та інші.
Зародження руху
Хоча «Нових латишів» можна вважати частиною здебільшого культурного та літературного руху, їх діяльність мала важливі політичні наслідки для тогочасної соціоекономічної ситуації в Латвії — частині Російської імперії, у якій беззаперечно домінувало балтійсько-німецьке дворянство).
У середині ХІХ століття внаслідок економічних змін та скасування кріпосного права відбувається швидший розвиток освіти та культури, зокрема, було відкрито низку волосних та парафіяльних шкіл. У лютому 1856 року латиські студенти Дерптського університету створили спілку «Дерптські латиські вечори» ([lv]), один з членів якої, Юріс Алунанс, у тому ж році видав збірку поезій «Пісеньки, перекладені латиською мовою» (латис. Dziesmiņas latviešu valodai pārtulkotas). Вперше назву «молодолатиші» вжив у газеті Das Inland балтійський німець, пастор із села Ніца на ім'я [lv], який, прочитавши збірку Алунанса, назвав його молодолатишем, що мало означати бунтаря або повстанця. Також запитуючи, хто міг би оцінити подібну літературу латиською (адже книга Алунанса була першим великим перекладом класичної зарубіжної поезії латиською), Браше застерігав, що тих, хто наважився мріяти про «Молоду Латвію», спіткає трагічна доля рибалки з вірша Гейне про Лорелей, переклад якого також містився в антології Алунанса.
Спочатку поняття «молодолатиші» використовувалося як знижений епітет, але згодом його конотація змінилася і його прийняли та почали використовувати самі молодолатиші, які також були відомі як «леттофіли» або «народовці» (латис. tautībnieki).
Отже, датою утворення руху традиційно вважається 1856 рік, — після виходу книги Алунанса та заснування головної латиськомовної газети «Mājas Viesis» («Домашній гість»), яка була опонентом пронімецької газети «Latviešu Avīzes» («Латиська газета»). Ще однією знаковою подією було публічне визнання своєї національністі лідером руху Крішьянісом Вальдемарсом, який був студентом Тартуського (тоді — Дерптського) університету у 1854–1858 рр. — на свої двері він повісив табличку, у якій значилося «C. Woldemar stud. cam. Latweetis.». На той час було нечувано, щоб освічена людина називала себе латишем, адже освіта означала передусім германізацію, тому вчинок Вальдемарса у його важливості для латиського націоналізму порівнювали з тим, як Мартін Лютер прибив табличку зі своїми 95 тезами до дверей Замкової церкви у Віттенберзі. Історик Арведс Швабе зазначав, що Вальдемарс заперечував свій радикалізм у своїй творах та «Нові латиші» не мали політичної програми, яка б загрожувала балтійським німцям до 1860-х рр.; згідно з Швабе,їх політична опозиція до пануючого порядку сформувалася під впливом слов'янофілів, рух яких у свою чергу з'явився під впливом реформ Олександра ІІ.
Спілка ж «Дерптські латиські вечори» у 1857 році перетворилася на ядро студентської корпорації [lv]», керівника якої були обрані Крішьяніс Вальдемарс, Крішьяніс Баронс, Е. Грінхофс та [lv]. У 1860 р. Юріс Алунанс видав у Дерпті три книжки під назвою «Подвір'я, природа, світ» (латис. [lv]). Девізом першої книжки був вислів «Найбільшою силою людини є розум та знання; той, хто їх ненавидить, скоро загине». Також у всіх трьох книжках містилася передмова Алунанса; у першій книжці також містився переклад вірша чеського поета Франтішека Челавковського «[lv]» («Не лінуватися та не відпочивати»), який невдовзі став одним із символів руху молодолатишів. У 1909 році композитор Андрій Юр'янс написав для нього музику.
Діяльність
Після закінчення навчання в Дерпті Юріс Алунанс, Крішьяніс Баронс та Крішьяніс Вальдемарс переїжджають до Петербурга, де видають газету «Pēterburgas Avīzes» (1862-1865). У її редакції також працювали [lv], Єкабс Звайґзніте, [lv], [lv], Бернгардс Дірікіс та інші.
22 листопада 1868 року у Ризі латиші Яніс-Фрідріх Бауманіс, Бернгардс Дірікіс та [lv] створили Ризьку латиську спілку (латис. Rīgas Latviešu biedrība, RLB), на першому зібранні якої були присутні більше 100 її членів, що вибрали 36 речників. Головними задачами спілки передусім були допомога бідним та поширення необхідних знань, «чесного порядку» і «загальної просвіти» серед латишів Риги. Також спілка зробила значний внесок у розвиток латиської освіти і культури, у тому числі завдяки організації Вселатвійського свята пісні і танцю починаючи з 1873 року. На прапорі спілки містилось висловлювання «Стій твердо, працюй сміливо». Вже у 1868 році при спілці почав діяти перший латиський театр, а при її Освітній комісії працював Відділ корисних книг.
У лютому 1870 року студент Дерптського університету Атіс Кронвальдс разом з двадцятьма товаришами-однодумцями надіслав телеграму до Ризької латиської спілки з приводи її переїзду до нової будівлі. Всі особи. що підписали телеграму, вирішили відновити регулярні вечірні зустрічі, які назвали [lv]». Її внутрішня структура та друзі організації фактично повністю підтримували студентські принципи. Організаторами вечорів були Атіс Кронвальдс, [lv], Атіс Грінбергс, [lv] та інші. 3 грудня 1881 року дружня організація отримала назву «Fraternitas Lettonica», яка 20 лютого 1882 року було змінено на назву «Lettonia». 10 листопада 1888 року [lv], який покинув «Летонію», разом зі своїми однодумцями Янісом Калниньшем, Єкабсом Озоліньшем, Аугустсом Крумбергсом та Янісом Ерманісом заснував «Літературно-наукове товариство латиських студентів» (Literāri zinātnisko latviešu studentu biedrība), до якої пізніше долучилися [lv], [lv], [lv], [lv], [lv], [lv], [lv], [lv], Яніс Ласманіс та інші. Щотижня кожного вечора суботи проходили зустрічі спілки, для яких один з її членів мав підготувати доповідь. За прізвищем одного з її членів, Петеріса Піпкалейса, цю спілку іноді також називали [lv]».
За ініціативою Крішьяніса Вальдемарса латиська інтелігенція Москви 20 жовтня 1870 року організувала «Московські латиські читацькі вечори» (Maskavas latviešu lasāmos vakarus). На цих вечорах, органіхованих Фріцисом Брівземніексом, збиралася моськовська латиська інтелігенція ([lv], Крішьяніс Баронс, Крішьяніс Вальдемарс та інші) і майже усі латиські студенти. З часом між керівником «вечорів» Брівземніексом та студентами почались численні розлади. Разом з 15 однодумцями Яніс Чаксте 19 (31) жовтня 1883 року влаштував частування та створив Московську спілку латиських студентів (Maskavas latvju studentu biedrība), яка згодом перетворилась на спілку «Fraternitas Moscoviensis» (1902) та спілку «Orients» (1914), назва якої пізніше була замінена на більш латиську — [lv]» .
У 1880 році за ініціативи Юріса Матерса було створено [lv], керівником якої у 1887 році став Яніс Чаксте, вжу відомий своєю участю у московських латиських вечорах. За часів його керування Єлгавська латиська спілка стала найвизначнішою громадською організацією у всій Курляндській губернії.
Мета руху
Насправді молодолатиші намагалися вирішити головну проблему, спільну для всього народу — звільнитися від балтійсько-німецького панування. Щоб досягти цього, необхідно було вирішити три головні завдання: створити культуру, яка була б вільна від впливу дворянства і духовенства, досягти економічної незалежності та здобути юридичну рівність. Молодолатиші наголошували на тому, що народ має здобувати освіту. У зв'язку з цим за ініціативи Крішьяніса Вальдемарса невдовзі було відкрито [lv] в місті Айнажі.
Значнішим був внесок молодолатишів у галузі культури — в літературі, мовознавстві, театрі, образотворчому мистецтві, фольклористиці та музиці. Ідеї молодолатишів поширювалися в народі завдяки тогочасним друкованим виданням — газетам [lv]» («Домашній гість») і «Pēterburgas Avīzes» («Петербурзька газета») та журналам «Baltijas Vēstnesis» («Балтійський вісник») і [lv]» («Подвір'я, природа, світ»).
Лідери
Крішьяніс Вальдемарс вважається «хрещеним батьком» латиського національного пробудження. Разом з Алунансом він проводив студентські зібрання в Дерпті (Тарту) та виступав за вивчення фольклору і заснування морських академій з метою надати латишам і естонцям морську освіту та зробити їх мореплавцями. Крішьяніс Баронс почав збирати дайни під прямим впливом Вальдемарса, і у 1862 році Вальдемарс, Алунанс та Баронс співпрацювали у Петербурзі, де видавали газету «Pēterburgas Avīzes». Найрадикальніша газета, що друкувалася латиською мовою, «Pēterburgas Avīzes» припинила своє існування у 1865 році, коли уряд заборонив її випускати. У 1867–1873 рр. Атіс Кронвальдс відновлює «латиські вечори», започатковані Вальдемарсом в Тарту; його книгу «Національні прагнення» (нім. Nationale Bestrebungen, 1872) можна вважати маніфестом молодолатишів. Двома їх старшими колегами були [lv], перший етнічний латиш-філолог, який допомагав складати петиції до царя щодо тяжких умов життя латиських селян (за що його вислали до Калуги у 1863 році), та [lv], перший письменник, який привернув увагу західної Європи до балтійської проблеми. [lv] (Тройланд) вважається батьком латиської фольклористики; Баронс згодом зробив збирання дайн справою всього свого життя. Поет Аусекліс, за словами дипломата і вченого [lv], уособлював «романтичні та містичні пошуки душі нації». Молодолатиш Андрейс Пумпурс пізніше відтворив національний епос «Лачплесис» — «Той, що розриває ведмедя».
Напрями та галузі
У 1889 році, згадуючи про рух, Андрейс Пумпурс писав: «Тих людей, які двадцять п'ять років боролися за свободу називали Новими латишами. Вони мали майже однакову долю: їх народ без батьківщини, позбавлений прав, без грошей, часто без житла та без хліба, вони були змушені мандрувати. Перед ними були зачинені усі двері, і вони не могли знайти собі житла або роботу. З важким серцем вони покидали кохану батьківщину та від'їжджали за кордон, углиб Росії, у пошуках засобів для існування та водночас з цим накопичуючи знання.»
Насправді біля половини етнічних латишів, що отримали вищу освіту, були змушені шукати роботу в Росії. Швабе зазначав, що «під тиском [балтійсько-]німецької аристократії та буржуазії з їх егоїстичною й короткозорою політикою латиші переходили до москвофілії.» Навіть представники балтійсько-німецької інтелігенції долучалися до вивчення латиської культури та мови, — як, наприклад, Август Біленштейн, редактор газети Latviešu Avīzes, яка протистояла «Новим латишам», у той час як редактор газети Die Zeitung für Stadt und Land проголосив, що «бути освіченим та латишем водночас неможливо, освічений латиш — це нонсенс» (нім. "sei ein Unding"). Пастор Браше, який писав, що латиської нації не існує, а латиський народ не має минулого, пропонував замінити поняття «Нові латиші» на «Нове селянство» (нім. Jung-Bauernstand). Основна лютеранська публікація стверджувала, що латиші як нація існували з ХІІІ століття, але з того часу перетворилися на народ-селян; хіба кожний народ не заслуговує на власну мову? «Латиська мова має бути знищена».Балтійські німці-прихильники етнічних латишів. відомі як «старолатиші», частково через багатьох «новолатиських» опонентів асоціювалися з лютеранською церквою, а їх рух також мав яскраво виражений антиклерикальний характер.
Хоча один з рухів національного відродження спочатку знаходився в Тарту, пізніше переїхав до Петербурга, а звідти — до Москви, наприкінці 1860-х рр. леттофіли нарешті змогли утвердитися в Латвії завдяки створенню фонду допомоги жертвам голоду в Естонії та Фінляндії у 1867 році та отримуванню дозволу на заснування Ризької латиської спілки роком пізніше. Згодом схожі асоціації виникли і в інших містах Латвії, у той час як ризька початкова організація називалася «матусею» (латис. māmuļa). За сприяння Ризької латиської спілки було поставлено на сцені першу латиську п'єсу, проведено першу конференцію латиських вчителів та організовано перший Латвійський фестиваль пісні у 1873 році.
Крішьяніс Вальдемарс також брав участь у дискусіях з Кейхелем (автором вислову про освічених латишів як нонсенс) та написав книгу «Національні прагнення» (нім. Nationale Bestrebungen) як відповідь на критику. Прагматик та матеріаліст, Вальдемарс у вигнанні та під наглядом поліції у Москві все більше підпадав під вплив слов'янофілів та працював на видавця Михайла Каткова. За словами Вальдемарса: «куркуль ніколи не може бути небезпечнішим за крем'яні німецькі цвяхи.»
Примітки
- Latvijas kultūra 19. gs. 1. pusē - 20. gs. sākumā [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.], liis.lv(латис.)
- Dzirkalis K. “Dorpatensis Fraternitas Academica”. Universitas, 33 (1974), 32. lpp. citēts no [1] [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.](латис.)
- Latviešu konversācijas vārdnīcas XVIII sējums, 35927 sleja. Rīga, 1938.-1939.(латис.)
- Lettonias vēsture [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.](латис.)
- „Ceļa Zīmes” nr. 26, 1955.(латис.)
- Indulis Zvirgzdiņš. 1905. gads Lazdonas draudzē [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Starptautiska konference INFORMĀCIJA, REVOLŪCIJA, REAKCIJA: 1905-2005(латис.)
- Latvijas Republikas pirmajam izglītības ministram Kārlim Kasparsonam – 150 [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.] , 2015. gada 5. oktobrī(латис.)
Джерела
- Arnolds Spekke: History of Latvia: An Outline. Stockholm: M. Goppers/, 1951.
- Alfred Bilmanis: A History of Latvia. Princeton: Princeton University Press, 1951.
- Arveds Švābe: Latvijas vēsture 1800-1914. Uppsala: Daugava, 1958.
- Arveds Švābe, ed.: Latvju enciklopēdija. Stockholm: Trīs Zvaigznes, 1952-1953.
- : Latviešu tautas piedzīvojumi. Ann Arbor: Ceļinieks, 1974.
- Agnis Balodis: Latvijas un latviešu tautas vēsture. Rīga: Kabata, 1991.
- Teodors Zeiferts: Latviešu rakstniecības vēsture. Rīga: 1922 [ 5 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Ernests Blanks: Latvju tautas ceļš uz neatkarīgu valsti. Västerås: Ziemeļbāzma, 1970.
- : Retrieved 23. VI. 2005. (archived at )
- http://ejournals.pp.net.ua/_ld/1/135_kirchanavs_book.pdf [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Jānis A. Krēsliņš: Recent Publications on Baltic History. [ 7 січня 2006 у Wayback Machine.] Retrieved 23. VI. 2005.
- Arturs Priedītis: Latvijas kultūras vēsture. Daugavpils: A.K.A., 2000.
- Viktors Hausmanis, ed.: Latviešu rakstniecība biogrāfijās. Rīga: LZA, 1992.
- Jānis Rozenbergs: Retrieved 25. VI. 2005.
- надає додаткову інфрмацію про молодолатишів та їхній внесок у мовознавство, наприклад («Молодолатиші та розвиток латиської мови»). Retrieved 25. VI. 2005.
Зовнішні посилання
- Enciklopēdija internetā. [ 8 січня 2004 у Wayback Machine.] Retrieved 23. VI. 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Molodolatishi latis jaunlatviesi ponyattya yakim poznachayut diyachiv Pershogo latiskogo nacionalnogo probudzhennya sho diyali u 1850 1880 rr Voni zrobili velikij vnesok zokrema u rozvitok latiskoyi nacionalnoyi kulturi ta literaturnoyi latiskoyi movi zbirannya i obrobku nacionalnogo folkloru ta stvorennya nacionalnoyi literaturi Istoriya Latviyi Doistorichna Latviya Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki 4 ta 3 tisyacholittya do n e Ugro finski narodi Kultura shnurovoyi keramiki kin Z ser 2 tisyacholittya do n e Balti Epoha vikingiv 9 pershoyi polovini 11 storich n e Shlyah iz varyagiv u greki Chud Serednovichchya Kurlyandiya Semigaliya Latgaliya Seliya Livoniya Kukejnoske knyazivstvo Orden mechonosciv 1204 1237 Livonskij orden 1237 1561 Livonska konfederaciya 1207 1561 Ganzejskij soyuz 1157 1669 Novij chas Livonska vijna 1558 1583 Vilenska uniya 1561 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1562 1795 Shvedska Liflyandiya 1629 1721 Velika Pivnichna vijna 1700 1721 Liflyandska guberniya 1712 1918 Kurlyandska guberniya 1795 1918 Novitnij chas Persha svitova vijna 1914 1918 Ober Ost 1914 1918 Berestejskij mir 1918 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1918 Latvijska vijna za nezalezhnist 1918 1920 Ob yednane Baltijske gercogstvo 1918 Latvijska Respublika 1918 1940 Derzhavnij perevorot 1934 Pakt Molotova Ribbentropa 1939 Druga svitova vijna 1939 1945 Okupaciya baltijskih krayin 1940 Rejhskomisariat Ostland 1941 1945 Latvijska RSR 1940 1941 1944 1990 Lisovi brati 1944 1953 Suchasnist Latvijska Respublika z 1990 roku Cej ruh zarodivsya za prikladom ruhu Moloda Nimechchina nim Junges Deutschland na choli yakogo buv Genrih Gejne PeredistoriyaZ metoyu poshirennya idej Prosvitnictva pastor lv u 1802 roci stvoriv Rizke literaturno praktichne gromadyanske ob yednannya nim Literarisch Praktische Burgerverbindung Nevdovzi pislya skasuvannya kriposnogo prava u Latviyi lv razom z 12 pastorami z Vidzeme ta she dvoma pastorami z Kurlyandiyi ta Semigaliyi u 1824 roci stvoriv Latvijsku literaturnu spilku nim Lettisch literarische Gesellschaft yaka mala spriyati doslidzhennyu i poshirennyu latiskoyi movi folkloru ta kulturi Piznishe do nogo doluchilisya taki latiski gromadski diyachi yak Yuris Bars lv lv ta inshi Zarodzhennya ruhuHocha Novih latishiv mozhna vvazhati chastinoyu zdebilshogo kulturnogo ta literaturnogo ruhu yih diyalnist mala vazhlivi politichni naslidki dlya togochasnoyi socioekonomichnoyi situaciyi v Latviyi chastini Rosijskoyi imperiyi u yakij bezzaperechno dominuvalo baltijsko nimecke dvoryanstvo U seredini HIH stolittya vnaslidok ekonomichnih zmin ta skasuvannya kriposnogo prava vidbuvayetsya shvidshij rozvitok osviti ta kulturi zokrema bulo vidkrito nizku volosnih ta parafiyalnih shkil U lyutomu 1856 roku latiski studenti Derptskogo universitetu stvorili spilku Derptski latiski vechori lv odin z chleniv yakoyi Yuris Alunans u tomu zh roci vidav zbirku poezij Pisenki perekladeni latiskoyu movoyu latis Dziesminas latviesu valodai partulkotas Vpershe nazvu molodolatishi vzhiv u gazeti Das Inland baltijskij nimec pastor iz sela Nica na im ya lv yakij prochitavshi zbirku Alunansa nazvav jogo molodolatishem sho malo oznachati buntarya abo povstancya Takozh zapituyuchi hto mig bi ociniti podibnu literaturu latiskoyu adzhe kniga Alunansa bula pershim velikim perekladom klasichnoyi zarubizhnoyi poeziyi latiskoyu Brashe zasterigav sho tih hto navazhivsya mriyati pro Molodu Latviyu spitkaye tragichna dolya ribalki z virsha Gejne pro Lorelej pereklad yakogo takozh mistivsya v antologiyi Alunansa Spochatku ponyattya molodolatishi vikoristovuvalosya yak znizhenij epitet ale zgodom jogo konotaciya zminilasya i jogo prijnyali ta pochali vikoristovuvati sami molodolatishi yaki takozh buli vidomi yak lettofili abo narodovci latis tautibnieki Otzhe datoyu utvorennya ruhu tradicijno vvazhayetsya 1856 rik pislya vihodu knigi Alunansa ta zasnuvannya golovnoyi latiskomovnoyi gazeti Majas Viesis Domashnij gist yaka bula oponentom pronimeckoyi gazeti Latviesu Avizes Latiska gazeta She odniyeyu znakovoyu podiyeyu bulo publichne viznannya svoyeyi nacionalnisti liderom ruhu Krishyanisom Valdemarsom yakij buv studentom Tartuskogo todi Derptskogo universitetu u 1854 1858 rr na svoyi dveri vin povisiv tablichku u yakij znachilosya C Woldemar stud cam Latweetis Na toj chas bulo nechuvano shob osvichena lyudina nazivala sebe latishem adzhe osvita oznachala peredusim germanizaciyu tomu vchinok Valdemarsa u jogo vazhlivosti dlya latiskogo nacionalizmu porivnyuvali z tim yak Martin Lyuter pribiv tablichku zi svoyimi 95 tezami do dverej Zamkovoyi cerkvi u Vittenberzi Istorik Arveds Shvabe zaznachav sho Valdemars zaperechuvav svij radikalizm u svoyij tvorah ta Novi latishi ne mali politichnoyi programi yaka b zagrozhuvala baltijskim nimcyam do 1860 h rr zgidno z Shvabe yih politichna opoziciya do panuyuchogo poryadku sformuvalasya pid vplivom slov yanofiliv ruh yakih u svoyu chergu z yavivsya pid vplivom reform Oleksandra II Spilka zh Derptski latiski vechori u 1857 roci peretvorilasya na yadro studentskoyi korporaciyi lv kerivnika yakoyi buli obrani Krishyanis Valdemars Krishyanis Barons E Grinhofs ta lv U 1860 r Yuris Alunans vidav u Derpti tri knizhki pid nazvoyu Podvir ya priroda svit latis lv Devizom pershoyi knizhki buv visliv Najbilshoyu siloyu lyudini ye rozum ta znannya toj hto yih nenavidit skoro zagine Takozh u vsih troh knizhkah mistilasya peredmova Alunansa u pershij knizhci takozh mistivsya pereklad virsha cheskogo poeta Frantisheka Chelavkovskogo lv Ne linuvatisya ta ne vidpochivati yakij nevdovzi stav odnim iz simvoliv ruhu molodolatishiv U 1909 roci kompozitor Andrij Yur yans napisav dlya nogo muziku DiyalnistPislya zakinchennya navchannya v Derpti Yuris Alunans Krishyanis Barons ta Krishyanis Valdemars pereyizhdzhayut do Peterburga de vidayut gazetu Peterburgas Avizes 1862 1865 U yiyi redakciyi takozh pracyuvali lv Yekabs Zvajgznite lv lv Berngards Dirikis ta inshi 22 listopada 1868 roku u Rizi latishi Yanis Fridrih Baumanis Berngards Dirikis ta lv stvorili Rizku latisku spilku latis Rigas Latviesu biedriba RLB na pershomu zibranni yakoyi buli prisutni bilshe 100 yiyi chleniv sho vibrali 36 rechnikiv Golovnimi zadachami spilki peredusim buli dopomoga bidnim ta poshirennya neobhidnih znan chesnogo poryadku i zagalnoyi prosviti sered latishiv Rigi Takozh spilka zrobila znachnij vnesok u rozvitok latiskoyi osviti i kulturi u tomu chisli zavdyaki organizaciyi Vselatvijskogo svyata pisni i tancyu pochinayuchi z 1873 roku Na prapori spilki mistilos vislovlyuvannya Stij tverdo pracyuj smilivo Vzhe u 1868 roci pri spilci pochav diyati pershij latiskij teatr a pri yiyi Osvitnij komisiyi pracyuvav Viddil korisnih knig U lyutomu 1870 roku student Derptskogo universitetu Atis Kronvalds razom z dvadcyatma tovarishami odnodumcyami nadislav telegramu do Rizkoyi latiskoyi spilki z privodi yiyi pereyizdu do novoyi budivli Vsi osobi sho pidpisali telegramu virishili vidnoviti regulyarni vechirni zustrichi yaki nazvali lv Yiyi vnutrishnya struktura ta druzi organizaciyi faktichno povnistyu pidtrimuvali studentski principi Organizatorami vechoriv buli Atis Kronvalds lv Atis Grinbergs lv ta inshi 3 grudnya 1881 roku druzhnya organizaciya otrimala nazvu Fraternitas Lettonica yaka 20 lyutogo 1882 roku bulo zmineno na nazvu Lettonia 10 listopada 1888 roku lv yakij pokinuv Letoniyu razom zi svoyimi odnodumcyami Yanisom Kalninshem Yekabsom Ozolinshem Augustsom Krumbergsom ta Yanisom Ermanisom zasnuvav Literaturno naukove tovaristvo latiskih studentiv Literari zinatnisko latviesu studentu biedriba do yakoyi piznishe doluchilisya lv lv lv lv lv lv lv lv Yanis Lasmanis ta inshi Shotizhnya kozhnogo vechora suboti prohodili zustrichi spilki dlya yakih odin z yiyi chleniv mav pidgotuvati dopovid Za prizvishem odnogo z yiyi chleniv Peterisa Pipkalejsa cyu spilku inodi takozh nazivali lv Za iniciativoyu Krishyanisa Valdemarsa latiska inteligenciya Moskvi 20 zhovtnya 1870 roku organizuvala Moskovski latiski chitacki vechori Maskavas latviesu lasamos vakarus Na cih vechorah organihovanih Fricisom Brivzemnieksom zbiralasya moskovska latiska inteligenciya lv Krishyanis Barons Krishyanis Valdemars ta inshi i majzhe usi latiski studenti Z chasom mizh kerivnikom vechoriv Brivzemnieksom ta studentami pochalis chislenni rozladi Razom z 15 odnodumcyami Yanis Chakste 19 31 zhovtnya 1883 roku vlashtuvav chastuvannya ta stvoriv Moskovsku spilku latiskih studentiv Maskavas latvju studentu biedriba yaka zgodom peretvorilas na spilku Fraternitas Moscoviensis 1902 ta spilku Orients 1914 nazva yakoyi piznishe bula zaminena na bilsh latisku lv U 1880 roci za iniciativi Yurisa Matersa bulo stvoreno lv kerivnikom yakoyi u 1887 roci stav Yanis Chakste vzhu vidomij svoyeyu uchastyu u moskovskih latiskih vechorah Za chasiv jogo keruvannya Yelgavska latiska spilka stala najviznachnishoyu gromadskoyu organizaciyeyu u vsij Kurlyandskij guberniyi Meta ruhuNaspravdi molodolatishi namagalisya virishiti golovnu problemu spilnu dlya vsogo narodu zvilnitisya vid baltijsko nimeckogo panuvannya Shob dosyagti cogo neobhidno bulo virishiti tri golovni zavdannya stvoriti kulturu yaka bula b vilna vid vplivu dvoryanstva i duhovenstva dosyagti ekonomichnoyi nezalezhnosti ta zdobuti yuridichnu rivnist Molodolatishi nagoloshuvali na tomu sho narod maye zdobuvati osvitu U zv yazku z cim za iniciativi Krishyanisa Valdemarsa nevdovzi bulo vidkrito lv v misti Ajnazhi Znachnishim buv vnesok molodolatishiv u galuzi kulturi v literaturi movoznavstvi teatri obrazotvorchomu mistectvi folkloristici ta muzici Ideyi molodolatishiv poshiryuvalisya v narodi zavdyaki togochasnim drukovanim vidannyam gazetam lv Domashnij gist i Peterburgas Avizes Peterburzka gazeta ta zhurnalam Baltijas Vestnesis Baltijskij visnik i lv Podvir ya priroda svit LideriLider ruhu molodolatishiv Krishyanis Valdemars bl 1880 roku Krishyanis Valdemars vvazhayetsya hreshenim batkom latiskogo nacionalnogo probudzhennya Razom z Alunansom vin provodiv studentski zibrannya v Derpti Tartu ta vistupav za vivchennya folkloru i zasnuvannya morskih akademij z metoyu nadati latisham i estoncyam morsku osvitu ta zrobiti yih moreplavcyami Krishyanis Barons pochav zbirati dajni pid pryamim vplivom Valdemarsa i u 1862 roci Valdemars Alunans ta Barons spivpracyuvali u Peterburzi de vidavali gazetu Peterburgas Avizes Najradikalnisha gazeta sho drukuvalasya latiskoyu movoyu Peterburgas Avizes pripinila svoye isnuvannya u 1865 roci koli uryad zaboroniv yiyi vipuskati U 1867 1873 rr Atis Kronvalds vidnovlyuye latiski vechori zapochatkovani Valdemarsom v Tartu jogo knigu Nacionalni pragnennya nim Nationale Bestrebungen 1872 mozhna vvazhati manifestom molodolatishiv Dvoma yih starshimi kolegami buli lv pershij etnichnij latish filolog yakij dopomagav skladati peticiyi do carya shodo tyazhkih umov zhittya latiskih selyan za sho jogo vislali do Kalugi u 1863 roci ta lv pershij pismennik yakij privernuv uvagu zahidnoyi Yevropi do baltijskoyi problemi lv Trojland vvazhayetsya batkom latiskoyi folkloristiki Barons zgodom zrobiv zbirannya dajn spravoyu vsogo svogo zhittya Poet Auseklis za slovami diplomata i vchenogo lv uosoblyuvav romantichni ta mistichni poshuki dushi naciyi Molodolatish Andrejs Pumpurs piznishe vidtvoriv nacionalnij epos Lachplesis Toj sho rozrivaye vedmedya Napryami ta galuziU 1889 roci zgaduyuchi pro ruh Andrejs Pumpurs pisav Tih lyudej yaki dvadcyat p yat rokiv borolisya za svobodu nazivali Novimi latishami Voni mali majzhe odnakovu dolyu yih narod bez batkivshini pozbavlenij prav bez groshej chasto bez zhitla ta bez hliba voni buli zmusheni mandruvati Pered nimi buli zachineni usi dveri i voni ne mogli znajti sobi zhitla abo robotu Z vazhkim sercem voni pokidali kohanu batkivshinu ta vid yizhdzhali za kordon uglib Rosiyi u poshukah zasobiv dlya isnuvannya ta vodnochas z cim nakopichuyuchi znannya Naspravdi bilya polovini etnichnih latishiv sho otrimali vishu osvitu buli zmusheni shukati robotu v Rosiyi Shvabe zaznachav sho pid tiskom baltijsko nimeckoyi aristokratiyi ta burzhuaziyi z yih egoyistichnoyu j korotkozoroyu politikoyu latishi perehodili do moskvofiliyi Navit predstavniki baltijsko nimeckoyi inteligenciyi doluchalisya do vivchennya latiskoyi kulturi ta movi yak napriklad Avgust Bilenshtejn redaktor gazeti Latviesu Avizes yaka protistoyala Novim latisham u toj chas yak redaktor gazeti Die Zeitung fur Stadt und Land progolosiv sho buti osvichenim ta latishem vodnochas nemozhlivo osvichenij latish ce nonsens nim sei ein Unding Pastor Brashe yakij pisav sho latiskoyi naciyi ne isnuye a latiskij narod ne maye minulogo proponuvav zaminiti ponyattya Novi latishi na Nove selyanstvo nim Jung Bauernstand Osnovna lyuteranska publikaciya stverdzhuvala sho latishi yak naciya isnuvali z HIII stolittya ale z togo chasu peretvorilisya na narod selyan hiba kozhnij narod ne zaslugovuye na vlasnu movu Latiska mova maye buti znishena Baltijski nimci prihilniki etnichnih latishiv vidomi yak starolatishi chastkovo cherez bagatoh novolatiskih oponentiv asociyuvalisya z lyuteranskoyu cerkvoyu a yih ruh takozh mav yaskravo virazhenij antiklerikalnij harakter Hocha odin z ruhiv nacionalnogo vidrodzhennya spochatku znahodivsya v Tartu piznishe pereyihav do Peterburga a zvidti do Moskvi naprikinci 1860 h rr lettofili nareshti zmogli utverditisya v Latviyi zavdyaki stvorennyu fondu dopomogi zhertvam golodu v Estoniyi ta Finlyandiyi u 1867 roci ta otrimuvannyu dozvolu na zasnuvannya Rizkoyi latiskoyi spilki rokom piznishe Zgodom shozhi asociaciyi vinikli i v inshih mistah Latviyi u toj chas yak rizka pochatkova organizaciya nazivalasya matuseyu latis mamula Za spriyannya Rizkoyi latiskoyi spilki bulo postavleno na sceni pershu latisku p yesu provedeno pershu konferenciyu latiskih vchiteliv ta organizovano pershij Latvijskij festival pisni u 1873 roci Krishyanis Valdemars takozh brav uchast u diskusiyah z Kejhelem avtorom vislovu pro osvichenih latishiv yak nonsens ta napisav knigu Nacionalni pragnennya nim Nationale Bestrebungen yak vidpovid na kritiku Pragmatik ta materialist Valdemars u vignanni ta pid naglyadom policiyi u Moskvi vse bilshe pidpadav pid vpliv slov yanofiliv ta pracyuvav na vidavcya Mihajla Katkova Za slovami Valdemarsa kurkul nikoli ne mozhe buti nebezpechnishim za krem yani nimecki cvyahi PrimitkiLatvijas kultura 19 gs 1 puse 20 gs sakuma 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine liis lv latis Dzirkalis K Dorpatensis Fraternitas Academica Universitas 33 1974 32 lpp citets no 1 24 sichnya 2018 u Wayback Machine latis Latviesu konversacijas vardnicas XVIII sejums 35927 sleja Riga 1938 1939 latis Lettonias vesture 30 lipnya 2017 u Wayback Machine latis Cela Zimes nr 26 1955 latis Indulis Zvirgzdins 1905 gads Lazdonas draudze 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Starptautiska konference INFORMACIJA REVOLuCIJA REAKCIJA 1905 2005 latis Latvijas Republikas pirmajam izglitibas ministram Karlim Kasparsonam 150 23 lipnya 2018 u Wayback Machine 2015 gada 5 oktobri latis DzherelaArnolds Spekke History of Latvia An Outline Stockholm M Goppers 1951 Alfred Bilmanis A History of Latvia Princeton Princeton University Press 1951 Arveds Svabe Latvijas vesture 1800 1914 Uppsala Daugava 1958 Arveds Svabe ed Latvju enciklopedija Stockholm Tris Zvaigznes 1952 1953 Latviesu tautas piedzivojumi Ann Arbor Celinieks 1974 Agnis Balodis Latvijas un latviesu tautas vesture Riga Kabata 1991 Teodors Zeiferts Latviesu rakstniecibas vesture Riga 1922 5 lyutogo 2006 u Wayback Machine Ernests Blanks Latvju tautas cels uz neatkarigu valsti Vasteras Ziemelbazma 1970 Retrieved 23 VI 2005 archived at http ejournals pp net ua ld 1 135 kirchanavs book pdf 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Janis A Kreslins Recent Publications on Baltic History 7 sichnya 2006 u Wayback Machine Retrieved 23 VI 2005 Arturs Prieditis Latvijas kulturas vesture Daugavpils A K A 2000 ISBN 9984 582 11 6 Viktors Hausmanis ed Latviesu rakstnieciba biografijas Riga LZA 1992 Janis Rozenbergs Retrieved 25 VI 2005 nadaye dodatkovu infrmaciyu pro molodolatishiv ta yihnij vnesok u movoznavstvo napriklad Molodolatishi ta rozvitok latiskoyi movi Retrieved 25 VI 2005 Zovnishni posilannyaEnciklopedija interneta 8 sichnya 2004 u Wayback Machine Retrieved 23 VI 2005