Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Османська Греція, або Туркократія — період історії Греції, що почався від захоплення османами Константинополя 1453 року і тривав до 1821 року — початку Грецької національно-визвольної війни.
| Османська Греція | |
| Країна |  Греція |
|---|---|
| Попередник | Латинократія |
| Час/дата початку | 1453 |
| Час/дата закінчення | 1833 і 1821 |
 Османська Греція у Вікісховищі | |
Завоювання
Після падіння Константинополя 1456 року турки захопили Афінське герцогство, взяли Фіви, острови Лесбос і Морея 1460 року, крім деяких недоступних гірських територій Лаконії і небагатьох приморських пунктів. Останні, так само як і острова архіпелагу та Іонічного моря, належали Венеційській республіці, яка мала претензії на всю Грецію.
Боротьба Туреччини з Венецією тривала два з половтною століття. В 1470 році турки захопили острів Евбея і повернули Морею, відвойовану венеційцями. за мирним договором 1503 отримав міста Лепанто, Наварин, Модон, Корон і деякі інші. У 1540 році був завойований Навпліон. Мирний договір 1573 року залишив венеційцям лише кілька фортець на албанському березі, Кандію та іонійського острови. Кандія було взята турками в 1666 році. Наступна війна (1687—1699) була вдалішою для венеційців: вони встигли заволодіти морем, але скоро (1715) втратили його знову. Втрата була закріплена (1718).
Османське панування
Обернена на турецьку провінцію Греція була розділена на пашалики. Самі турки охочу селились у містах та засновували нові поселення на родючих рівнинах Фессалії, Македонії та Фракії. Керуючись економічною та політичною необхідністю вони здійснювали широкі переселення місцевих жителів. Багато греків у цю добу назавжди залишило батьківщину, аби не бути насильницьки перселеним. Усі земельні наділи — найдрібніші з них називались тимарами, більші — зеаметами, найбільші — хассами, — передавались грекам лише у спадок і могли бути відібрані у випадку невиконання обов'язків. Серед останніх був, так званий, «податок кров'ю», або «податок дітьми» (грец. παιδομάζωμα) передбачений системою набору яничарів, за яким православні греки оберлатись в іслам та мали служити у війську султана.
Не зважаючи на грубе свавілля адміністрації, пригнічення греків було не настільки великим, як це можна було б припускати, особливо на початку. Направлене головним чином до здирства можливо більшої кількості податків, воно не торкнулося ні церкви, ні місцевого самоврядування — ці два інститути врятували грецьку національність від загибелі.
У Константинополі тільки 8 церков були перетворені на мечеті, інші залишилися за християнами. Султан призначив грецьким патріархом Геннадія і надав духовенству свободу від особистих податей. Хоча в Дивані й іноді виникала думка про поголовне винищення греків, але фактично положення християн в турецьких провінціях було незрівнянно кращим, ніж становище протестантів у католицьких країнах або магометанських єретиків, шиїтів, у тій же Туреччині.
Самостійнокерована грецька православна церква зберігала юрисдикцію над православними і служила центром, що об'єднував грецьких підданих Порти. Громади управлялися виборними , які, у свою чергу, обирали начальників єпархій, . Права громад були такі широкі, що навіть податі, що накладаюлися на Морею, визначалися на з'їзді дімогеронтів в Триполі, звичайно — за участі уряду, а розкладка їх за демархіям вже цілком залежала від місцевої, тобто виборної, влади.
На півночі (у Епірі, Фессалії і Македонії), вони зберегли навіть свою поліцію, арматолів, які спочатку мали на меті боротьбу із клефтами, а потім разом з ними чимало сприяли звільненню Греції. Також греки зберегли свої школи, керовані духовенством; завдяки цьому вони увесь час турецького панування виділялися своєю освітою з ряду інших турецьких підданих; багато хто з них, переважно фанаріоти, досягали високих ступенів на державній службі.
Попри ці вольності, а почасти і завдяки їм, ненависть греків до переможців завжди була сильною. Цьому сприяло презирство, що турки виявляли до «райам» (стада) і що виразилося в обов'язкових для греків формі і кольорі суконь і будинків. Ще важливішим був політичний та економічний гніт, досить важкий, щоб викликати протест, але недостатньо систематичний, щоб розчавити національність і знищити прагнення до свободи. Центральний уряд не переслідував зловживань місцевої влади; навіть пільги духовенству були паралізовані системою бакшишів (хабарів), яка роз'їдала турецький державний організм.
Місцем патріарха скоро почали торгувати, як будь-яким іншим. Свобода богослужіння теж викликала нескінченні вимагання та порушувалася з примхи будь-якого паші. Незабезпеченість власності повела до занепаду землеробства і розповсюдила серед греків заняття торгівлею; цьому сприяли повна свобода торгівлі і відсутність (в перші століття після падіння Константинополя) митниць. Мало-помалу торгівля в Туреччині зосередилася майже виключно в руках греків, з яких впродовж 18 століття дуже багато склали собі великі статки. До моменту повстання торговий флот греків доходив до 600 судів. Тим сильніше стало прагнення до іншого режиму, що забезпечує права особи і власності.
Визвольний рух
Зародження
Уже в 17 столітті греки дивилися на православну Росію як на опору у майбутній боротьбі. Російські правителі, починаючи з Петра I, мріяли про завоювання Константинополя за допомогою греків. Катерина II плекала широко задуманий «грецький проєкт», схиляючись до утворення Грецької імперії. В особі свого внука Костянтина вона готувала майбутнього грецького імператора. Коли в Середземному морі з'явилася російська ескадра під керівництвом Олексія Орлова ( 1770 року), Морею охопило повстання, але воно було легко придушене і повело до спустошення країни. Ні Чесменська перемога, ні Кучук-Кайнарджийський мир (1774) не мали практичного результату для греків. Віра в російську допомогу похитнулася, і під час наступної війни (1787—1792) підбурювання російських агентів могли викликати лише окремі спалахи.
Великий поштовх визвольним прагненням греків дала Велика французька революція. На неї розраховував разом з багатьма іншими патріотами перший мученик за грецьку свободу, поет Константін Рігас, страчений турками в 1798 році. Волоські господарі і його син Костянтин на противагу своєму другові Рігасу будували свої плани на допомозі Росії і згідно з цим діяли в турецькому Дивані, де вони мали великий вплив. Торжество ворожої ним партії коштувало життя Олександрові Іпсіланті і змусило бігти його сина. Перебування останнього в Росії, де він марно намагався схилити на свій бік імператора Олександра I, розвіяло його мрії про російську допомогу. Незадовго до смерті він переконував синів у їх боротьбі за свободу Греції не розраховувати на жодну іноземну допомогу.
Таємні організації
Визвольний рух спочатку виразився у формі таємних товариств, або гетерій. Першим (якщо не враховувати недовговічного союзу Константіна Рігаса) було товариство «Філомузів», засноване в Афінах 1814 року з метою сприяння національному пробудженню греків шляхом поширення освіти. Товариство під головуванням графа Іоанна Каподістрії об'єднувало близько 80 тисяч осіб у Греції та еміграції.
За Філомузами теж в 1814 року в Одесі серед грецьких торговців виникло дружнє співтовариство — Філікі Етерія (грец. Ξιλική Έτερία). Χерез 4 роки гетерії поширили свою діяльність по всій Греції і переважно за кордоном. Вони пропагували ідею революції і систематично готувалися до повстання.
Патріоти більш помірних поглядів дивилися на ці задуми вкрай несхвально. Так міністр Олександра I, Іоанн Каподистрія був проти будь-якого насильницького перевороту, все ще покладаючи надії на допомогу Росії, хоча її імператор, одухотворений ідеями Священного Союзу, дещо охолов до грецької справи, особливо після . Проте ім'я Каподістрії вимовлялося пошепки, як ім'я таємного голови гетерії, і чимало сприяло вербуванню членів товариства, так само як впевненість у допомозі Росії. На початку 1821 року все було готове до повстання.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmanska Greciya abo Turkokratiya period istoriyi Greciyi sho pochavsya vid zahoplennya osmanami Konstantinopolya 1453 roku i trivav do 1821 roku pochatku Greckoyi nacionalno vizvolnoyi vijni Osmanska GreciyaKrayina GreciyaPoperednikLatinokratiyaChas data pochatku1453Chas data zakinchennya1833 i 1821 Osmanska Greciya u Vikishovishi Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZavoyuvannyaPislya padinnya Konstantinopolya 1456 roku turki zahopili Afinske gercogstvo vzyali Fivi ostrovi Lesbos i Moreya 1460 roku krim deyakih nedostupnih girskih teritorij Lakoniyi i nebagatoh primorskih punktiv Ostanni tak samo yak i ostrova arhipelagu ta Ionichnogo morya nalezhali Venecijskij respublici yaka mala pretenziyi na vsyu Greciyu Borotba Turechchini z Veneciyeyu trivala dva z polovtnoyu stolittya V 1470 roci turki zahopili ostriv Evbeya i povernuli Moreyu vidvojovanu venecijcyami za mirnim dogovorom 1503 otrimav mista Lepanto Navarin Modon Koron i deyaki inshi U 1540 roci buv zavojovanij Navplion Mirnij dogovir 1573 roku zalishiv venecijcyam lishe kilka fortec na albanskomu berezi Kandiyu ta ionijskogo ostrovi Kandiya bulo vzyata turkami v 1666 roci Nastupna vijna 1687 1699 bula vdalishoyu dlya venecijciv voni vstigli zavoloditi morem ale skoro 1715 vtratili jogo znovu Vtrata bula zakriplena 1718 Osmanske panuvannyaMolodi greki v mecheti Zhan Leon Zherom Obernena na turecku provinciyu Greciya bula rozdilena na pashaliki Sami turki ohochu selilis u mistah ta zasnovuvali novi poselennya na rodyuchih rivninah Fessaliyi Makedoniyi ta Frakiyi Keruyuchis ekonomichnoyu ta politichnoyu neobhidnistyu voni zdijsnyuvali shiroki pereselennya miscevih zhiteliv Bagato grekiv u cyu dobu nazavzhdi zalishilo batkivshinu abi ne buti nasilnicki perselenim Usi zemelni nadili najdribnishi z nih nazivalis timarami bilshi zeametami najbilshi hassami peredavalis grekam lishe u spadok i mogli buti vidibrani u vipadku nevikonannya obov yazkiv Sered ostannih buv tak zvanij podatok krov yu abo podatok ditmi grec paidomazwma peredbachenij sistemoyu naboru yanichariv za yakim pravoslavni greki oberlatis v islam ta mali sluzhiti u vijsku sultana Ne zvazhayuchi na grube svavillya administraciyi prignichennya grekiv bulo ne nastilki velikim yak ce mozhna bulo b pripuskati osoblivo na pochatku Napravlene golovnim chinom do zdirstva mozhlivo bilshoyi kilkosti podatkiv vono ne torknulosya ni cerkvi ni miscevogo samovryaduvannya ci dva instituti vryatuvali grecku nacionalnist vid zagibeli U Konstantinopoli tilki 8 cerkov buli peretvoreni na mecheti inshi zalishilisya za hristiyanami Sultan priznachiv greckim patriarhom Gennadiya i nadav duhovenstvu svobodu vid osobistih podatej Hocha v Divani j inodi vinikala dumka pro pogolovne vinishennya grekiv ale faktichno polozhennya hristiyan v tureckih provinciyah bulo nezrivnyanno krashim nizh stanovishe protestantiv u katolickih krayinah abo magometanskih yeretikiv shiyitiv u tij zhe Turechchini Samostijnokerovana grecka pravoslavna cerkva zberigala yurisdikciyu nad pravoslavnimi i sluzhila centrom sho ob yednuvav greckih piddanih Porti Gromadi upravlyalisya vibornimi yaki u svoyu chergu obirali nachalnikiv yeparhij Prava gromad buli taki shiroki sho navit podati sho nakladayulisya na Moreyu viznachalisya na z yizdi dimogerontiv v Tripoli zvichajno za uchasti uryadu a rozkladka yih za demarhiyam vzhe cilkom zalezhala vid miscevoyi tobto vibornoyi vladi Na pivnochi u Epiri Fessaliyi i Makedoniyi voni zberegli navit svoyu policiyu armatoliv yaki spochatku mali na meti borotbu iz kleftami a potim razom z nimi chimalo spriyali zvilnennyu Greciyi Takozh greki zberegli svoyi shkoli kerovani duhovenstvom zavdyaki comu voni uves chas tureckogo panuvannya vidilyalisya svoyeyu osvitoyu z ryadu inshih tureckih piddanih bagato hto z nih perevazhno fanarioti dosyagali visokih stupeniv na derzhavnij sluzhbi Popri ci volnosti a pochasti i zavdyaki yim nenavist grekiv do peremozhciv zavzhdi bula silnoyu Comu spriyalo prezirstvo sho turki viyavlyali do rajam stada i sho virazilosya v obov yazkovih dlya grekiv formi i kolori sukon i budinkiv She vazhlivishim buv politichnij ta ekonomichnij gnit dosit vazhkij shob viklikati protest ale nedostatno sistematichnij shob rozchaviti nacionalnist i znishiti pragnennya do svobodi Centralnij uryad ne peresliduvav zlovzhivan miscevoyi vladi navit pilgi duhovenstvu buli paralizovani sistemoyu bakshishiv habariv yaka roz yidala tureckij derzhavnij organizm Miscem patriarha skoro pochali torguvati yak bud yakim inshim Svoboda bogosluzhinnya tezh viklikala neskinchenni vimagannya ta porushuvalasya z primhi bud yakogo pashi Nezabezpechenist vlasnosti povela do zanepadu zemlerobstva i rozpovsyudila sered grekiv zanyattya torgivleyu comu spriyali povna svoboda torgivli i vidsutnist v pershi stolittya pislya padinnya Konstantinopolya mitnic Malo pomalu torgivlya v Turechchini zoseredilasya majzhe viklyuchno v rukah grekiv z yakih vprodovzh 18 stolittya duzhe bagato sklali sobi veliki statki Do momentu povstannya torgovij flot grekiv dohodiv do 600 sudiv Tim silnishe stalo pragnennya do inshogo rezhimu sho zabezpechuye prava osobi i vlasnosti Vizvolnij ruhZarodzhennya Uzhe v 17 stolitti greki divilisya na pravoslavnu Rosiyu yak na oporu u majbutnij borotbi Rosijski praviteli pochinayuchi z Petra I mriyali pro zavoyuvannya Konstantinopolya za dopomogoyu grekiv Katerina II plekala shiroko zadumanij greckij proyekt shilyayuchis do utvorennya Greckoyi imperiyi V osobi svogo vnuka Kostyantina vona gotuvala majbutnogo greckogo imperatora Koli v Seredzemnomu mori z yavilasya rosijska eskadra pid kerivnictvom Oleksiya Orlova 1770 roku Moreyu ohopilo povstannya ale vono bulo legko pridushene i povelo do spustoshennya krayini Ni Chesmenska peremoga ni Kuchuk Kajnardzhijskij mir 1774 ne mali praktichnogo rezultatu dlya grekiv Vira v rosijsku dopomogu pohitnulasya i pid chas nastupnoyi vijni 1787 1792 pidburyuvannya rosijskih agentiv mogli viklikati lishe okremi spalahi Velikij poshtovh vizvolnim pragnennyam grekiv dala Velika francuzka revolyuciya Na neyi rozrahovuvav razom z bagatma inshimi patriotami pershij muchenik za grecku svobodu poet Konstantin Rigas strachenij turkami v 1798 roci Voloski gospodari i jogo sin Kostyantin na protivagu svoyemu drugovi Rigasu buduvali svoyi plani na dopomozi Rosiyi i zgidno z cim diyali v tureckomu Divani de voni mali velikij vpliv Torzhestvo vorozhoyi nim partiyi koshtuvalo zhittya Oleksandrovi Ipsilanti i zmusilo bigti jogo sina Perebuvannya ostannogo v Rosiyi de vin marno namagavsya shiliti na svij bik imperatora Oleksandra I rozviyalo jogo mriyi pro rosijsku dopomogu Nezadovgo do smerti vin perekonuvav siniv u yih borotbi za svobodu Greciyi ne rozrahovuvati na zhodnu inozemnu dopomogu Tayemni organizaciyi Vizvolnij ruh spochatku virazivsya u formi tayemnih tovaristv abo geterij Pershim yaksho ne vrahovuvati nedovgovichnogo soyuzu Konstantina Rigasa bulo tovaristvo Filomuziv zasnovane v Afinah 1814 roku z metoyu spriyannya nacionalnomu probudzhennyu grekiv shlyahom poshirennya osviti Tovaristvo pid golovuvannyam grafa Ioanna Kapodistriyi ob yednuvalo blizko 80 tisyach osib u Greciyi ta emigraciyi Za Filomuzami tezh v 1814 roku v Odesi sered greckih torgovciv viniklo druzhnye spivtovaristvo Filiki Eteriya grec 3ilikh Eteria Xerez 4 roki geteriyi poshirili svoyu diyalnist po vsij Greciyi i perevazhno za kordonom Voni propaguvali ideyu revolyuciyi i sistematichno gotuvalisya do povstannya Patrioti bilsh pomirnih poglyadiv divilisya na ci zadumi vkraj neshvalno Tak ministr Oleksandra I Ioann Kapodistriya buv proti bud yakogo nasilnickogo perevorotu vse she pokladayuchi nadiyi na dopomogu Rosiyi hocha yiyi imperator oduhotvorenij ideyami Svyashennogo Soyuzu desho oholov do greckoyi spravi osoblivo pislya Prote im ya Kapodistriyi vimovlyalosya poshepki yak im ya tayemnogo golovi geteriyi i chimalo spriyalo verbuvannyu chleniv tovaristva tak samo yak vpevnenist u dopomozi Rosiyi Na pochatku 1821 roku vse bulo gotove do povstannya DzherelaEnciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona