Костянтин Іпсіланті

Костянти́н Іпсіла́нті (нар. 1760 — пом. 24 червня 1816, Київ) — князь, правитель Молдавії. Походив з відомої фанаріотської родини Іпсіланті.

Костянтин Іпсіланті
грец. Κωνσταντίνος Υψηλάντης
Народився	1760^[1]^[2]^[…] Константинополь
Помер	24 червня 1816(1816-06-24) Київ, Російська імперія
Поховання	Києво-Печерська лавра
Країна	Османська імперія  Молдовське князівство  Волощина
Діяльність	Драгоман
Конфесія	православна церква
Батько	Александру Іпсіланті
Мати	^d^[2]
У шлюбі з	^d і ^d
Діти	^d, Деметріос Іпсіланті, Іпсіланті Олександр Костянтинович, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Костянтин Іпсіланті обіймав важливі державні посади в турецькій адміністрації. Він був великим драгоманом Османської імперії (у 1796—1799 роках), господарем Дунайських князівств — Молдови (у 1799—1802 роках) та Валахії (у 1802—1806 роках).

1799 року Костянтин Іпсіланті сприяв укладанню російсько-турецького договору. У 1804—1806 роках він допомагав повсталим сербам. 1806 року уряд Османської імперії звинуватив Іпсіланті в зраді, його позбавили престолу господаря Валахії. Того ж року російський імператор Олександр I запросив Іпсіланті до Росії. 1807 року він разом із сім'єю: дружиною Єлизаветою, дочками Оленою, Катериною, Марією та синами Дмитром, Георгієм, Миколою і Григорієм оселився в Києві. Його син Олександр прибув до Санкт-Петербурга на рік раніше.

Після переїзду до Києва Костянтин відійшов від активної участі в політичних справах. Головною його турботою стало виховання дітей та влаштування синів на службу.

Костянтин Іпсіланті помер у Києві 27 червня (10 липня) 1816 року. Його поховали у Георгіївській церкві, неподалік від собору Святої Софії. Літургія та відправа відбулися у Софійському соборі.

1818 року на місці поховання князя було встановлено надгробний пам'ятник роботи скульптора Степана Піменова-старшого.

Вшанування пам'яті

На честь Костянтина Іпсіланті названо провулок у Печерському районі міста Києва.

29 вересня 2023 року у Києво-Печерській лаврі після консервації відкрили пам’ятник Костянтину Іпсіланті.

Джерела

• Терентьєва Н. О. Іпсіланті [ 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 531.

Примітки

1. Faceted Application of Subject Terminology
   d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
3. NUKAT — 2002.
   d:Track:Q11789729
4. У Києво-Печерській лаврі після консервації відкрили пам’ятник Костянтину Іпсіланті. Вечірній Київ (укр.). 29 вересня 2023. Процитовано 30 вересня 2023.

Посилання