Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок Метоні (інша назва Модон; грец. Κάστρο της Μεθώνης, італ. La fortezza di Modone) — середньовічне укріплення у портовому місті Метоні, Мессенія, на південному заході Греції. Замок Метоні займає всю площу мису та південно-західного узбережжя півострова Пелопонес аж до невеликого острівця, який також був укріплений восьмигранною вежею та захищений Іонічним морем з трьох боків.
| Замок Метоні | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Загальний вигляд замку | ||||
36°48′55″ пн. ш. 21°42′16″ сх. д. / 36.8154000° пн. ш. 21.704500° сх. д.Координати: 36°48′55″ пн. ш. 21°42′16″ сх. д. / 36.8154000° пн. ш. 21.704500° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | d | |||
| Країна |  Греція | |||
| Розташування | Пелопонес | |||
| Стан | відкритий для відвідувань травень-вересень – з 8:30 до 19, щодня; жовтень-квітень – з 8:30 до 15:00, вівторок-неділя. | |||
  Замок Метоні (Греція) | ||||
 Замок Метоні у Вікісховищі | ||||
Історія
Замок був побудований венеційцями на руїнах візантійської фортеці у XIII столітті. Візантійська фортеця ж була зведена на місці античного акрополя, побудованого в VII столітті до нашої ери. Міські стіни, які стали основою для укріплень замку, побудовані за часів правління римського імператора Траяна. Венеційці прийшли в місто в 1124 році, і з цього часу починається відома історія замку. У 1205 році Метоні був захоплений франками-хрестоносцями та перейшов в управління Жоффрея I де Віллардуена. У 1206 році венеційський флот відвоював місто, яке згідно договору (1209 р.) між Венеційською республікою і Ахейським князівством залишилось за венеційцями (договір Сапіенца). Стару фортецю, частково відремонтовану хрестоносцями венеційці знищили перебудувавши її в цитадель, укріплену і з суші і з моря. Замок, який венеційці називали Модон побудований на мисі, а не вглибині півострова на височині дозволяв контролювати водні шляхи в цій частині моря. В цей період місто стало опорним пунктом для боротьби з корсарами та ремонтною базою флоту. Турки кілька раз пробували захопити замки Метоні та Короні, які вважалися «очима Венеції» в цій частині Середземномор'я, у 1337 році, після чого Венеційська республіка погодилася платити їм данину.
Ворожість до венеційських торгових караванів з західного Середземномор'я до Чорного моря в 40-і роки XIV століття проявляла і візантійська Монемвасія, в регіоні лютували пірати, а в 1350 році почалася Третя венеційсько-генуезька війна. У роки війни (1350—1355) торговим судам було заборонено йти далі Метоні до прибуття туди військового флоту Венеції на чолі з Генеральним капітаном моря. Тільки він мав право утворювати торговий караван і конвоювати його до Константинополя.
Каштеляном в замок призначались аристократи або впливові купці. Каштеляни замків Метоні та Короні окрім управління ним також спільно з міською радою займалися плануванням та формуванням конвоїв торгівельних судів, які в складі ескадри захищались від нападу піратів в середині XIV століття. Після розвитку у XV артилерії замок позбувся високих башт, які замінили масивні приземисті бастіони з амбразурами з розташованими за ними майданчикам для розміщення оборонних гармат. А в кінці століття замок був оточений штучним оборонним ровом, з дерев'яним мостом над ним.
Влітку 1500 року, під час третьої Османсько-венеційської війни (1499—1503), в результаті виграної османським флотом морської битви при Модоні, у 1500 році замок був захоплений Османською імперією. Укріплення замку османами особливо не добудовувались, проте вони добудували укріплення на острові Бурдзі, які розпочали будувати ще венеційці. У 1685 році Франческо Морозіні відвоював місто і замок, проте у 1715 році османи знов оволоділи замком та управляли ним до серпня 1821 року, коли під час Грецької революції він був обложений повстанцями на чолі з Грігоріосом Папатеодору. У 1825 році Ібрагім-паша захопив замок. Так замок став резиденцією Паші Західної Мессенії. У 1829 році замок відвоювали французи під керівництвом маршала Ніколя Мезона. Зруйноване війнами місто було відбудоване за межами замкових мурів. В 1833 замок разом з містом увійшов в склад Грецького королівства.
Опис
Площа замку складає 93 000 кв. м. У замку ще є шість воріт, три з яких зі сторони порту. Більшість воріт розташовані на перших поверхах веж. Стіни замку побудовані з грубо різьблених каменів, валами по периметру. Стіни періодично укріплені вежами, більшість з яких досить низькі. Залежно від потреб і розвитку фортифікаційної архітектури, щоб відповідати новим вимогам бою, стіни зміцнювалися або перебудовувалися.
До входу в замок веде кам'яний міст із 14 арок (4 метри заввишки, 45 завдовжки, 3 метри завширшки), який був побудований над ровом будівельниками генерала Мезона під час Третьої Архіпелагської експедиції. До цього тут був мобільний дерев'яний міст. Вхідні ворота закінчуються аркою, обрамленою праворуч і ліворуч пілястрами з коринфськими капітелями. Це вважається роботою венеційців в період після 1700 р. Праворуч і ліворуч від входу розташовані дві великі стіни з бійницями. Одна побудована генералом Антоніо Лореданом під час другого періоду венеційської окупації.
Відразу після центральних воріт в північній частині замку, яка захищала від нападів з суші, розташована куполоподібна дорога, яка веде через другу браму, а потім і третю браму у внутрішній простір замку, де була його жила частина, відділена від північної частини вертикальною низькою стіною (висотою приблизно 6 метрів), укріпленою п'ятьма вежами (чотирма квадратними та однією восьмикутною) та яка датується періодом після 1500 р., коли турки намагалися посилити чисельність гарнізону та укріплення замку. В південній частині замку збереглись руїни будинків, де жили венеційці, мощена бруківкою вулиця, що вела до морських воріт, руїни турецької лазні, візантійська церква Святої Софії, частини доричних стовпів.
В замку є монолітний стовп з червоного граніту вперше встановлений у 1483 р. і відновлений Морозіні у 1686 р., з капітелями візантійського стилю, на вершині якого вважається був символ Венеції — крилатий лев Святого Марка, або бюст Морозіні тому його називають «стелою Морозіні». На стовпі був напис, який не зберігся до наших днів. Походження граніту та стовпа невідоме оскільки в Метоні чи околицях не було знайдено давні споруди збудовані з подібного граніту.
Ліворуч від входу — руїни будівлі, яку спочатку Імбрахем використовував як резиденцію в 1826 році, а пізніше — генерал Ніколя Мезон. Французький визвольний корпус залишилися в цьому районі до 1833 р. і будівництво церкви Преображення приписується їм. В інтер'єрі замку також є кілька цистерн та залишки кладовища британських полонених під час Другої світової війни.
У південній частині стін височіють вражаючі морські ворота, які нещодавно були відновлені. Кам'яна дорога веде через малий міст до невеликого укріпленого острівця Буртзі.
Замок зазнав руйнувань під час обстрілу об'єднаного російсько-грецького війська в 1770 році під час Російсько-турецької війни (1768—1774) років.
Західна частина стін не так добре побудована, як інші. Саме тут під час Другої світової війни після вибуху були знайдені частини каміння з древніх стін Метоні. Східна сторона стін також спочатку досягала моря, наразі там виступає пляж. Паралельно до східної стіни, аж до Буртці, стояв причал, і саме тут утворилася невелика укріплена гавань (мандрачіо), а велика гавань де можна було швартувати кораблі розташована на північному сході. Довга східна сторона зазнала багатьох ремонтів, здійснених під час венеційських битв 13 століття, головним чином під час другої венеційської окупації та турецької окупації. В одній з веж збереглися частини візантійської фортифікації.
На різних частинах укріплення є венеційські герби з крилатим левом Святого Марка та написами. Це стосується північної частини укріплення, де є вмурована табличка з часів, коли генерал Антоніо Лоредан командував в Пелопоннесі. На північній стіні, праворуч від головного входу, також розміщена табличка з гербом сімей , та Бембо, на якій напис позначає побудову укріплення Бембо, трохи раніше 1500 року.
Бурці
Бурці (башта) датується періодом — 1500 по 1573 роки, була маяком, обронною спорудою, а потім використовувався як в'язниця, камера тортур та місце страти. Вона є двоповерховою восьмигранною вежею, яка закінчується напівкруглим куполом. На нижньому поверсі була цистерна і розташовані малі отвори оборонного значення які, датуються першим періодом турецької окупації. Всередині стін — балки, які підтримували дерев'яну підлогу (не збереглась).
Див. також
Примітки
- Castle of Methoni - GTP. www.gtp.gr (англ.).
- Natalya 'Poznamka'. . ПОЗНАМКА (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 червня 2020.
- . rikonti-khalsivar.narod.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2020.
- . castles.today. Архів оригіналу за 6 червня 2020.
- . odysseus.culture.gr. Архів оригіналу за 15 січня 2021.
- . gidvgreece.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- . Gnto.ru – официальный сайт туристической информации о Греции, поддерживаемый Греческой национальной туристической организацией. Архів оригіналу за 6 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Metoni insha nazva Modon grec Kastro ths Me8wnhs ital La fortezza di Modone serednovichne ukriplennya u portovomu misti Metoni Messeniya na pivdennomu zahodi Greciyi Zamok Metoni zajmaye vsyu ploshu misu ta pivdenno zahidnogo uzberezhzhya pivostrova Pelopones azh do nevelikogo ostrivcya yakij takozh buv ukriplenij vosmigrannoyu vezheyu ta zahishenij Ionichnim morem z troh bokiv Zamok MetoniZagalnij viglyad zamku36 48 55 pn sh 21 42 16 sh d 36 8154000 pn sh 21 704500 sh d 36 8154000 21 704500 Koordinati 36 48 55 pn sh 21 42 16 sh d 36 8154000 pn sh 21 704500 sh d 36 8154000 21 704500TipzamokStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyaPeloponesStanvidkritij dlya vidviduvan traven veresen z 8 30 do 19 shodnya zhovten kviten z 8 30 do 15 00 vivtorok nedilya Zamok Metoni Greciya Zamok Metoni u VikishovishiIstoriyaZamok buv pobudovanij venecijcyami na ruyinah vizantijskoyi forteci u XIII stolitti Vizantijska fortecya zh bula zvedena na misci antichnogo akropolya pobudovanogo v VII stolitti do nashoyi eri Miski stini yaki stali osnovoyu dlya ukriplen zamku pobudovani za chasiv pravlinnya rimskogo imperatora Trayana Venecijci prijshli v misto v 1124 roci i z cogo chasu pochinayetsya vidoma istoriya zamku U 1205 roci Metoni buv zahoplenij frankami hrestonoscyami ta perejshov v upravlinnya Zhoffreya I de Villarduena U 1206 roci venecijskij flot vidvoyuvav misto yake zgidno dogovoru 1209 r mizh Venecijskoyu respublikoyu i Ahejskim knyazivstvom zalishilos za venecijcyami dogovir Sapienca Staru fortecyu chastkovo vidremontovanu hrestonoscyami venecijci znishili perebuduvavshi yiyi v citadel ukriplenu i z sushi i z morya Zamok yakij venecijci nazivali Modon pobudovanij na misi a ne vglibini pivostrova na visochini dozvolyav kontrolyuvati vodni shlyahi v cij chastini morya V cej period misto stalo opornim punktom dlya borotbi z korsarami ta remontnoyu bazoyu flotu Turki kilka raz probuvali zahopiti zamki Metoni ta Koroni yaki vvazhalisya ochima Veneciyi v cij chastini Seredzemnomor ya u 1337 roci pislya chogo Venecijska respublika pogodilasya platiti yim daninu Fortecya Metoni v 1486 roci Ilyustraciyaz opisu podorozhi v Yerusalim Konrada Gryunenberga Vorozhist do venecijskih torgovih karavaniv z zahidnogo Seredzemnomor ya do Chornogo morya v 40 i roki XIV stolittya proyavlyala i vizantijska Monemvasiya v regioni lyutuvali pirati a v 1350 roci pochalasya Tretya venecijsko genuezka vijna U roki vijni 1350 1355 torgovim sudam bulo zaboroneno jti dali Metoni do pributtya tudi vijskovogo flotu Veneciyi na choli z Generalnim kapitanom morya Tilki vin mav pravo utvoryuvati torgovij karavan i konvoyuvati jogo do Konstantinopolya Kashtelyanom v zamok priznachalis aristokrati abo vplivovi kupci Kashtelyani zamkiv Metoni ta Koroni okrim upravlinnya nim takozh spilno z miskoyu radoyu zajmalisya planuvannyam ta formuvannyam konvoyiv torgivelnih sudiv yaki v skladi eskadri zahishalis vid napadu pirativ v seredini XIV stolittya Pislya rozvitku u XV artileriyi zamok pozbuvsya visokih basht yaki zaminili masivni prizemisti bastioni z ambrazurami z roztashovanimi za nimi majdanchikam dlya rozmishennya oboronnih garmat A v kinci stolittya zamok buv otochenij shtuchnim oboronnim rovom z derev yanim mostom nad nim Vlitku 1500 roku pid chas tretoyi Osmansko venecijskoyi vijni 1499 1503 v rezultati vigranoyi osmanskim flotom morskoyi bitvi pri Modoni u 1500 roci zamok buv zahoplenij Osmanskoyu imperiyeyu Ukriplennya zamku osmanami osoblivo ne dobudovuvalis prote voni dobuduvali ukriplennya na ostrovi Burdzi yaki rozpochali buduvati she venecijci U 1685 roci Franchesko Morozini vidvoyuvav misto i zamok prote u 1715 roci osmani znov ovolodili zamkom ta upravlyali nim do serpnya 1821 roku koli pid chas Greckoyi revolyuciyi vin buv oblozhenij povstancyami na choli z Grigoriosom Papateodoru U 1825 roci Ibragim pasha zahopiv zamok Tak zamok stav rezidenciyeyu Pashi Zahidnoyi Messeniyi U 1829 roci zamok vidvoyuvali francuzi pid kerivnictvom marshala Nikolya Mezona Zrujnovane vijnami misto bulo vidbudovane za mezhami zamkovih muriv V 1833 zamok razom z mistom uvijshov v sklad Greckogo korolivstva OpisPlosha zamku skladaye 93 000 kv m U zamku she ye shist vorit tri z yakih zi storoni portu Bilshist vorit roztashovani na pershih poverhah vezh Stini zamku pobudovani z grubo rizblenih kameniv valami po perimetru Stini periodichno ukripleni vezhami bilshist z yakih dosit nizki Zalezhno vid potreb i rozvitku fortifikacijnoyi arhitekturi shob vidpovidati novim vimogam boyu stini zmicnyuvalisya abo perebudovuvalisya Mist Do vhodu v zamok vede kam yanij mist iz 14 arok 4 metri zavvishki 45 zavdovzhki 3 metri zavshirshki yakij buv pobudovanij nad rovom budivelnikami generala Mezona pid chas Tretoyi Arhipelagskoyi ekspediciyi Do cogo tut buv mobilnij derev yanij mist Vhidni vorota zakinchuyutsya arkoyu obramlenoyu pravoruch i livoruch pilyastrami z korinfskimi kapitelyami Ce vvazhayetsya robotoyu venecijciv v period pislya 1700 r Pravoruch i livoruch vid vhodu roztashovani dvi veliki stini z bijnicyami Odna pobudovana generalom Antonio Loredanom pid chas drugogo periodu venecijskoyi okupaciyi Vidrazu pislya centralnih vorit v pivnichnij chastini zamku yaka zahishala vid napadiv z sushi roztashovana kupolopodibna doroga yaka vede cherez drugu bramu a potim i tretyu bramu u vnutrishnij prostir zamku de bula jogo zhila chastina viddilena vid pivnichnoyi chastini vertikalnoyu nizkoyu stinoyu visotoyu priblizno 6 metriv ukriplenoyu p yatma vezhami chotirma kvadratnimi ta odniyeyu vosmikutnoyu ta yaka datuyetsya periodom pislya 1500 r koli turki namagalisya posiliti chiselnist garnizonu ta ukriplennya zamku V pivdennij chastini zamku zbereglis ruyini budinkiv de zhili venecijci moshena brukivkoyu vulicya sho vela do morskih vorit ruyini tureckoyi lazni vizantijska cerkva Svyatoyi Sofiyi chastini dorichnih stovpiv Granitnij sovp na foni stin i basht zamku V zamku ye monolitnij stovp z chervonogo granitu vpershe vstanovlenij u 1483 r i vidnovlenij Morozini u 1686 r z kapitelyami vizantijskogo stilyu na vershini yakogo vvazhayetsya buv simvol Veneciyi krilatij lev Svyatogo Marka abo byust Morozini tomu jogo nazivayut steloyu Morozini Na stovpi buv napis yakij ne zberigsya do nashih dniv Pohodzhennya granitu ta stovpa nevidome oskilki v Metoni chi okolicyah ne bulo znajdeno davni sporudi zbudovani z podibnogo granitu Livoruch vid vhodu ruyini budivli yaku spochatku Imbrahem vikoristovuvav yak rezidenciyu v 1826 roci a piznishe general Nikolya Mezon Francuzkij vizvolnij korpus zalishilisya v comu rajoni do 1833 r i budivnictvo cerkvi Preobrazhennya pripisuyetsya yim V inter yeri zamku takozh ye kilka cistern ta zalishki kladovisha britanskih polonenih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U pivdennij chastini stin visochiyut vrazhayuchi morski vorota yaki neshodavno buli vidnovleni Kam yana doroga vede cherez malij mist do nevelikogo ukriplenogo ostrivcya Burtzi Zamok zaznav rujnuvan pid chas obstrilu ob yednanogo rosijsko greckogo vijska v 1770 roci pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv Zamok i gavan mista Metoni 1688 rik Ilyustraciya z knigi Olfert Dappera Zahidna chastina stin ne tak dobre pobudovana yak inshi Same tut pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya vibuhu buli znajdeni chastini kaminnya z drevnih stin Metoni Shidna storona stin takozh spochatku dosyagala morya narazi tam vistupaye plyazh Paralelno do shidnoyi stini azh do Burtci stoyav prichal i same tut utvorilasya nevelika ukriplena gavan mandrachio a velika gavan de mozhna bulo shvartuvati korabli roztashovana na pivnichnomu shodi Dovga shidna storona zaznala bagatoh remontiv zdijsnenih pid chas venecijskih bitv 13 stolittya golovnim chinom pid chas drugoyi venecijskoyi okupaciyi ta tureckoyi okupaciyi V odnij z vezh zbereglisya chastini vizantijskoyi fortifikaciyi Na riznih chastinah ukriplennya ye venecijski gerbi z krilatim levom Svyatogo Marka ta napisami Ce stosuyetsya pivnichnoyi chastini ukriplennya de ye vmurovana tablichka z chasiv koli general Antonio Loredan komanduvav v Peloponnesi Na pivnichnij stini pravoruch vid golovnogo vhodu takozh rozmishena tablichka z gerbom simej ta Bembo na yakij napis poznachaye pobudovu ukriplennya Bembo trohi ranishe 1500 roku Burci i mist yakij vede do nogo z zamkuBurciBurci bashta datuyetsya periodom 1500 po 1573 roki bula mayakom obronnoyu sporudoyu a potim vikoristovuvavsya yak v yaznicya kamera tortur ta misce strati Vona ye dvopoverhovoyu vosmigrannoyu vezheyu yaka zakinchuyetsya napivkruglim kupolom Na nizhnomu poversi bula cisterna i roztashovani mali otvori oboronnogo znachennya yaki datuyutsya pershim periodom tureckoyi okupaciyi Vseredini stin balki yaki pidtrimuvali derev yanu pidlogu ne zbereglas Div takozhBurdziPrimitkiCastle of Methoni GTP www gtp gr angl Natalya Poznamka POZNAMKA ru RU Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 rikonti khalsivar narod ru Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 castles today Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 odysseus culture gr Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 gidvgreece com Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Gnto ru oficialnyj sajt turisticheskoj informacii o Grecii podderzhivaemyj Grecheskoj nacionalnoj turisticheskoj organizaciej Arhiv originalu za 6 lipnya 2020